на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

    

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

ПРАВОВА      ДОПОМОГА

 

 

 

 

 

Порядок позбавлення батьківських прав

 

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

На жаль, батьки не завжди гідно поводяться по відношенню до дітей, зловживають своїми правами або ухиляються від виконання батьківського обов’язку. За таких обставин з’являється привід для позбавлення батьківських прав.

Законодавством України, зокрема ч. 1 ст. 164 СК, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав:

не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

жорстоко поводяться з дитиною;

є хронічними алкоголіками або наркоманами;

вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

 Результатом вступу у законну силу рішення суду про позбавлення батьківських прав батька або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною. Йдеться про ті права, які належать батькам і реалізуються ними до досягнення дітьми повноліття. Більш конкретно правові наслідки позбавлення батьківських прав описані в ст. 166 Сімейного кодексу. Згідно норм зазначеної статті батько і мати, які втратили права щодо дитини:

втрачають право на виховання дітей

втрачають немайнові права щодо дітей

перестають бути представниками дитини

втрачають права на пільги і державну допомогу

не можуть бути усиновлювачами та опікунами

не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності

Слід зауважити, що батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу України).        

Слід нагадати, що після позбавлення особи батьківських прав ніхто не застрахований від подачі цією особою позовної заяви щодо поновлення батьківських прав. У цьому разі суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для  винесення такого рішення, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Обов’язковим для розгляду такої справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення у батьківських правах.

18.09.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

 

«Стоп булінг»

 

Булінг (від англійського bullying) – цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.

Це явище все більше поширюється як в Україні, так і в усьому світі. Обумовлене це, зокрема, тим, що набуває популярності насильницька модель поведінки, пояснюють спеціалісти. За статистикою, 67% українських дітей стикалися з випадками булінгу, 24% дітей зараховують себе до числа жертв булінгу, 40% дітей ні з ким не діляться проблемою, навіть з батьками, 44% школярів-спостерігачів ігнорували булінг, тому що їм було страшно за себе.

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути нетолерантними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг починається у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

 

 

Уже сьогодні виділяють чотири його різновиди:

1. Вербальний (словесний).

2. Фізичний.

3. Соціальний.

4. Кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтеренеті відео)

 

Словесний булінг

Це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Діти різні за своїм характером, багато хто чутливий і досить близько сприймає слова до серця, на жаль, такі школярі найчастіше стають жертвами цькування. Знущання над ними приносить задоволення агресору, особливо він щасливий, коли зміг довести до сліз.

Що говорять: залякування, погрози, образливі коментарі стосовно жертви чи когось з близьких (про зовнішність, одяг, релігію, фізіологічні особливості тощо).

Як розпізнати жертву? Дитина замикається в собі, плаче без пояснень, втрачає апетит, не цікавиться звичайними для неї речами, стає флегматичною. Якщо насилля тривале, то значно віддаляється від родини, часто гуляє наодинці, з'являється агресія. У разі відвертої розмови може відкритися, розказати про образу і запитати, чи то є правдою, що про нього сказали.

Що необхідно робити: по-перше, вчити своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнювати їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякувати вчителям, хвалити друзів, проявляти добре ставлення до працівників магазинів. Розвивати самоповагу дітей і вчити їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Потрібно обговорювати і практикувати безпечні, конструктивні способи реагування дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумувати основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».

 

Фізичний булінг

Це прояв агресивного залякування з використанням фізичної сили. Найчастіше застосовується до фізично слабших дітей. Мають місце факти колективного фізичного булінгу, коли дитина змушена протистояти цілому класові, який її штовхає чи б'є.

Що роблять: стусани, підніжки, блокування, відбирання речей, дотики неналежним чином.

Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі, адже він може бути фізичним, а може й психосоматичним від небажання йти до школи, аби знову не стати жертвою.

Що необхідно робити: якщо виникає підозра, що дитину піддають фізичному насильству, необхідно розпочати випадкову розмову – спитати, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Потрібно намагатися стримувати емоції. Також варто підкреслити важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з батьками, вчителями або шкільним психологом. Документувати дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертатись до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над дитиною продовжується й батькам потерпілих дітей потрібна додаткова допомога за межами школи, необхідно звернутися до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

 

Соціальний булінг

Це соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Характерні ознаки:  зміна настрою дитини, її небажання долучатись до товариства однолітків, і більш, ніж зазвичай, прагнення до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.

Що необхідно робити: використати вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомогти  їм у всьому шукати позитивні моменти, звертати увагу на позитивні якості дітей і переконатися, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередитися на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб діти могли будувати взаємини поза школою.

 

Кіберзалякування, кібербулінг

Звинувачення когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Характерні ознаки:  стежити за тим, чи проводить дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також слід звертати увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.

Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку слід встановити домашні правила користування Інтернетом. Домовитися з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Слід бути обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж дитина почне використовувати їх. Необхідно повідомити дитину про намір відстежування її діяльності в Інтернеті. Також проінформувати її про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все батькам, щоб вони змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомити про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, необхідно негайно зв'язатися з місцевими правоохоронними органами.

Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

Якщо булінг триває кілька місяців, — без дитячого психолога не обійтися.

Виховання молодого покоління  — це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

18.09.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

 

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст презентував навчальний відеоролик про отримання інформації про вільну земельну ділянку

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» про отримання інформації про вільну земельну ділянку та щодо порядку безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України із земель державної або комунальної власності.

Законодавством передбачена можливість для громадян України набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

У відеоролику розповідається, як отримати інформацію про вільні ділянки та реалізувати право на їх безоплатне отримання.

Так, інформацію про вільні земельні ділянки можна отримати декількома шляхами. Перший - дізнатись самостійно (переглянути генеральний план вашого міста або використати для пошуку Публічну кадастрову карту України, Google maps тощо). Другий - надіслати запит у відповідні органи - до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

У відео повідомляється, які земельні ділянки та у якому розмірі можуть безоплатно передаватися громадянам України.

Також у відеоролику фахівці Мін’юсту роз’яснюють процедуру (порядок) безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок із земель державної або комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України. Зокрема:

1.Першим етапом отримання землі є подання клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. 

2.Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

3.Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 Земельного кодексу (з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральними органами виконавчої влади залежно від цільового призначення ділянки).

4.Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зазначимо, що право на безкоштовне виділення 6 ділянок землі різних видів використання мають всі громадяни України. Земельні ділянки можливо отримати в будь-якому регіоні країни, незалежно від місця проживання громадянина, але у разі, якщо на території сільської, селищної чи міської ради є вільні земельні ділянки.

17.09.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

 

Нововведення Фонду соціального страхування України

 

З 01 жовтня 2018 року почне діяти нова форма заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві. Документ оформлює та подає до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України або його відділення страхувальник (роботодавець). Відповідну постанову «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та деяких виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів ФССУ» правління Фонду затвердило на своєму позачерговому засіданні 19 липня.

Нова форма заяви-розрахунку об’єднала документи, на підставі яких здійснювалось фінансування страхувальників до реорганізації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Зокрема, відповідно до прийнятого Порядку, оформлена заява-розрахунок може бути передана роботодавцем і прийнята Фондом в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Крім того, Порядок запроваджує нові підходи до обслуговування страхувальників, дозволить вдосконалити систему фінансування та упередити можливі помилки при визначенні розміру допомоги та страхових виплат.

З цією метою робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюватимуть попередній контроль правильності нарахування виплат та у разі виявлення помилок надаватимуть рекомендації страхувальнику щодо їх усунення ще до фінансування виплат. Це дозволить уникнути штрафів, які сьогодні можуть накладатись на роботодавця у разі виявлення неправомірного використання коштів Фонду соціального страхування України під час перевірок за фактом вже профінансованих заяв-розрахунків.

Також з 01 жовтня цього року набуває чинності система інформування роботодавцем про здійснені виплати застрахованим особам, що має на меті зменшити ризик можливих затримок при компенсації застрахованим особам втраченого заробітку за період хвороби (оплата за листками непрацездатності), виплаті допомоги по вагітності та пологах, здійсненні страхових виплат потерпілим на виробництві.

З  зразками заяви-розрахунку та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам можна ознайомитись на сайті Фонду соціального страхування  України, та у представництві Шепетівського відділення, що знаходиться за адресою: м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10В. За довідковою інформацію звертатись за телефонами: 4-28-91 м.Ізяслав,  03840-5-13-47 м.Шепетівка.

10.09.2018 р.

                     За матеріалами Шепетівського відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст розпочав інформаційну кампанію щодо виїзду дитини за кордон

 

Міністерство юстиції розпочинає інформаційну кампанію щодо ознайомлення батьків з новими правилами виїзду дитини за кордон.

Відповідно до Закону України №2475-VІІІ, який вступив силу 28 серпня, якщо дитина проживає з одним із батьків, який не  перешкоджає другому з батьків у побаченнях і спілкуванні з дитиною - така дитина може виїхати за кордон на строк до 1 місяця, якщо мета поїздки: лікування; навчання; участь у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких туристичних, дослідницьких, спортивних заходах; оздоровлення та відпочинок. Не потрібно отримувати дозвіл другого з батьків на виїзд за кордон дитини.

Якщо дитині заборгували зі сплатою аліментів, один з батьків, з ким проживає дитина, може виїхати з дитиною за кордон на строк до 1 місяця і більше без дозволу боржника. Заборгованість при цьому повинна становити понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою.

Батьки, які сплачують аліменти вчасно, можуть виїхати з дитиною за кордон на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду. Для цього потрібно написати рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон. Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа – необхідно подати до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків. На кордоні пред'явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини.

 Поїхати з дитиною за кордон - легко!

06.09.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст підготував відеоролик про спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцями

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» щодо спадкування земельних ділянок  сільськогосподарського призначення, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами.

Відповідно до земельного законодавства земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть набувати у власність лише громадяни України та юридичні особи України, засновані громадянами України або юридичними особами України. Разом з тим, право на спадкування, у тому числі на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, може виникати також у іноземних громадян, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб.

Іноземні громадяни, особи без громадянства або ж іноземні юридичні особи, успадковуючи земельну ділянку сільськогосподарського призначення, отримують свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на цю земельну ділянку, з проставленими на ньому відмітками (державними актами право власності на земельні ділянки з 2013 року не посвідчується) нотаріуса та органу земельних ресурсів про перехід права власності неї до спадкоємця.

У відеоролику фахівці Мін’юсту повідомляють: відповідно до статей 81, 82 Земельного кодексу України установлено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами протягом одного року підлягають відчуженню.

Таким чином, успадкувавши земельну ділянку сільськогосподарського призначення, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи можуть будь-яким способом відчужити цю ділянку. У разі, якщо вони цього не зроблять, земельна ділянка буде відчужена у судовому порядку.

Також у відеоролику пояснюється, що мається на увазі під терміном «спадкування», роз’яснюється, хто має право на спадщину за законом і за заповітом, коли відкривається спадщина, який документ посвідчує право власності на земельну ділянку тощо.

06.09.2018 р.  

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Я МАЮ ПРАВО

Іванна Смачило: «Всі постраждалі від домашнього насильства можуть отримати безоплатну правову допомогу та безкоштовного адвоката системи БПД»

 

Запобігання та протидія домашньому насильству – один з ключових напрямків у роботі Міністерства юстиції України.  Проблема домашнього насильства тривалий час замовчувались. Дуже часто люди не знали куди звертатися, не вірили в ефективність державних інструментів запобігання домашньому насильству. Тому впродовж років офіційна статистика по зверненнях і кримінальних провадженнях щодо домашнього насильства не показувала навіть частинку глибини проблеми. Ситуація почала змінюватися після ухвалення закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству». В той же час Мінюст розуміє - важливо не тільки ухвалити нові закони та підзаконні акти, а й змусити їх працювати. Про це під час прес-конференції «Насильство над жінками в Україні: куди звертатися і що радять юристи» у медіацентрі «Інформатор Київ»  повідомила заступник Міністра юстиції Іванна Смачило.

- Одне з головних завдань Мінюсту -  дати людям надію і віру в те, що держава допоможе, що вони не залишаться на одинці з кривдниками. І держава справді має працювати. Ми спільно з громадськими організаціями, міжнародними  фондами, поліцією, прокуратурою, соціальними службами вибудовуємо ефективну систему запобігання та протидії сімейному насильству. Хочу наголосити - право на отримання безоплатної правової допомоги мають усі потерпілі від домашнього насильства. Право як на первинну, так і вторинну допомогу. Тобто усім постраждалим держава через систему безоплатної правової допомоги надасть і оплатить професійного адвоката. Що ще важливо – нове законодавство визнає потерпілими від домашнього насильства не тільки  жінок, а й чоловіків, дітей, батьків, братів сестер і так далі – всіх хто спільно проживає або має спільний побут. Крім того, маємо не гаяти часу, а працювати на випередження – протидіяти психологічному і економічному домашньому насильству. Поки проблема не загострилось і не дійшло до фізичного насильства та криміналу.

Тим часом директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк зауважив, що Мінюст вже створює мережу спеціалізованих центрів з надання безоплатної правової допомоги, які займатимуться справами щодо домашнього насильства. Два таких центри вже працюють в Києві на вулиці Сімферопольській, 5/1 та вулиці Кривоноса, 2 а.  У них є спеціалізовані юристи по проблемах домашнього насильства, вся інформація і контакти соціальних служб про те куди треба звертатися за додатковою допомогою. 

Проблема домашнього насильства в Україні дуже гостра. З початку 2018 року до органів Національної поліції надійшло більше 60 тисяч повідомлень про випадки домашнього насильства. Статистика каже - щорічно поліцейські отримують більше 100 тисяч таких звернень. Однак, самі правоохоронці визнають , що офіційні цифри це лише 10 відсотків від реальної кількості випадків вчинення домашнього насильства. Помічник голови Нацполіції України Андрій Ткачов наголосив, можна говорити про майже мільйон випадків домашнього насильства щорічно.

Всю серйозність ситуації підтверджують і правозахисники. Голова міжнародної ГО «Біла Стрічка Україна» та «White ribbon USA», експерт з гендерної політики та домашнього насильства Вероніка Мудра наголошує, що офіційна статистика ООН каже – понад 68 відсотків жіночого населення України в тій чи іншій мірі страждає від домашнього насилля, з них менше двох відсотків звертається за допомогою до державних органів влади.

Фотоматеріали за посиланням: https://minjust.gov.ua/galleries/pres-konferentsiya-nasilstvo-nad-jinkami-v-ukraini-kudi-zvertatisya-i-scho-radyat-yuristi-kiiv-04-veresnya-2018-roku

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=LwCCRxcHzxE

https://minjust.gov.ua/watch/zastupnik-ministra-yustitsii-ivanna-smachilo-pro-problemi-domashnogo-nasilstva

https://minjust.gov.ua/watch/direktor-koordinatsiynogo-tsentru-z-nadannya-pravovoi-dopomogi-oleksiy-bonyuk-pro-stvorennya-mereji-spetsializovanih-tsentriv-z-nadannya-bpd-yaki-zaymatimutsya-spravami-schodo-domashnogo-nasilstva

 05.09.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Світлана Глущенко: змінився порядок отримання рішення про місце проживання дитини в органах опіки та піклування

 

Відповідно до змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, встановлено новий порядок підтвердження місця проживання дитини органами опіки та піклування під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

За словами заступника Міністра, для того, щоб отримати підтвердження місця проживання дитини той з батьків, з ким дитина проживає, має подати до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

заяву;

копію паспорта заявника;

копію паспорта дитини (у разі наявності);

довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);

довідку про реєстрацію місця проживання дитини;

копію свідоцтва про народження дитини;

копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);

підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);

копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю або тяжко хворої дитини).

«Служба у справах дітей розглядає зазначені документи, відвідує дитину за місцем її проживання, проводить бесіду з тим із батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі можливості її проведення), або бесіду з дитиною, яка досягла 14 років. Після цього служба готує висновок про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України. Відповідне рішення/розпорядження приймається протягом семи робочих днів з дня подання заяви», - зазначила Світлана Глущенко.

Підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:

неподання заявником необхідних документів;

наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини.

За словами Світлани Глущенко, у разі, коли протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення/розпорядження його не оскаржено, воно набирає законної сили і його завірена копія видається заявнику для пред'явлення під час перетинання державного кордону України. Таке рішення/розпорядження діє протягом одного року з дня набрання ним законної сили.

30.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Іванна Смачило повідомила про зміни у сфері протидії домашньому насильству

 

Що таке домашнє насильство, як з ним боротись, де отримати допомогу та на які механізми захисту розраховувати жертвам домашнього насильства – на ці питання відповіла заступник Міністра юстиції України Іванна Смачило в ефірі телепередачі «Сніданок з 1+1».

За її словами, значною проблемою в Україні є відмова постраждалих від звернення за допомогою. «Сьогодні ми не можемо отримати реальну статистику жертв, які потерпають від домашнього насильства, здебільшого через те, що вони самі мовчать», - зазначила вона.

Водночас заступник Міністра наголосила, що Мін’юст розпочав активну інформкампанію для протидії домашньому насильству та інформування жертв і свідків насильства про їхні права та механізми захисту.

«Нове законодавство, яке було прийняте в кінці минулого року, спрямоване на протидію і запобігання домашньому насильству. Зокрема, законодавство розмежовує різні типи насильства – фізичне, економічне, психологічне, сексуальне, та вводить кримінальну відповідальність за такі дії. Це крок вперед», - повідомила Іванна Смачило.

Вона наголосила, що розтлумачення різних типів домашнього насильства є вкрай важливим, адже досі частина людей вважає економічне чи, наприклад, психологічне насильство нормою.

Також Іванна Смачило проінформувала про покарання за насильницькі дії, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Так, кримінальна відповідальність передбачається за вчинення систематичного домашнього насильства. В інших випадках законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

За словами заступника Міністра, наразі відбувається робота щодо вдосконалення діяльності центрів допомоги постраждалим від насильства та навчання фахівців, до яких можна буде звернутися за допомогою.

Мін’юст нагадує, що жертви насильства сьогодні можуть отримати наступну допомогу:

- безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)

Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres

 

- психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html

Контакти мобільних бригад: http://www.msp.gov.ua/news/14910.html

 

-  тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html

 

У разі домашнього насильства потрібно одразу викликати поліцію –102 та звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!

Відео за посиланням: https://youtu.be/sK6Fi_qy0dM

30.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

Я МАЮ ПРАВО

Мін’юст випустив відеоролик про особливості спадкування земельної ділянки за законом та заповітом

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» на тему «Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та заповітом».

Фахівці Мін’юсту пояснюють особливості спадкування прав та майна особи, яка померла.

Так, статтями 1217-1219 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

У відеоролику Міністр юстиції України Павло Петренко роз’яснює, хто має право на спадщину, коли видається свідоцтво про спадщину, які необхідні документи для оформлення спадщини.

Зокрема важливо знати, що спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

Також, переглянувши відео,  можна буде дізнатися, які права та обов’язки не можуть спадкуватися та які дії необхідно здійснити спадкоємцю для оформлення права власності на земельну ділянку.

Нагадуємо, згідно зі статтею 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до  спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю (державні акти на право власності на земельні ділянки видавалися до 2013 року) або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право  користування  чужою  земельною ділянкою для забудови та право користування чужим майном.

28.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Я МАЮ ПРАВО

Мін’юст випустив відеоролик «Знай своє право на землю» про дострокове розірвання договору оренди

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» про дострокове розірвання договору оренди.

У відеоролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова роз’яснює, якими є терміни оренди земельних ділянок. Зокрема, закон визначає максимальний термін оренди земельних ділянок не сільськогосподарського призначення в 50 років. Для ділянок сільськогосподарського призначення також встановлюється мінімальний строк оренди – 7 років.

Розірвання договору оренди передбачає два варіанти дій:

1. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

2. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

В першому випадку (за згодою сторін) необхідно:

  • укласти додаткову угоду до договору оренди, в якій передбачити розірвання договору з певної дати та покладення на одну зі сторін (зазвичай орендаря) обов'язку здійснити державну реєстрацію припинення права оренди. Якщо договір припиняється до закінчення періоду, за який сплачується орендна плата (зазвичай це рік), бажано також прописати порядок і строк виплати орендної плати за фактичний період оренди.

  • якщо сторони дійшли згоди та уклали додаткову угоду про розірвання договору оренди, необхідно звернутися до суб’єкта державної реєстрації для проведення припинення державної реєстрації права оренди.

У другому випадку потрібно скласти позовну заяву та направити її до суду за місцем знаходження земельної ділянки.

Переглянувши відеоролик, можна буде дізнатися, які існують підстави для дострокового розірвання договору оренди землі як з боку орендодавця, так і з боку орендаря.

Також нагадуємо, що підстави дострокового розірвання договору оренди землі визначаються Законом України «Про оренду землі».

20.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст презентував відеоролик про порядок обміну земельного сертифіката на земельну частку

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» про заміну земельного сертифіката на державний акт на право власності на земельну ділянку.

У відеоролику Мін'юст наголошує, що кожен власник земельної частки (паю) має усвідомити, що реальним власником належного йому паю він стане тільки тоді, коли це право буде належним чином зареєстроване. Основним документом,  що посвідчує право на  земельну  частку (пай),  є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Земельний сертифікат – це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах. Отримавши такий документ, громадянин ще не знає, де конкретно розміщена його частину землі, і не може самостійно її обробляти.

У навчальному ролику ми роз’яснимо порядок обміну сертифіката на земельну частку.

Крім того, фахівці Мін’юсту повідомлять, які документи потрібно подати для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виділену в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Також нагадуємо, що  сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на земельну ділянку. З 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються. З 1 січня 2013 року право власності на земельну ділянку виникає  з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

14.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

#ЧужихДітейНеБуває

 

На початку липня депутати Верховної Ради України ухвалили закон № 8296, який посилить відповідальність за несплату аліментів.

Президент України Петро Порошенко 25 липня підписав другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває. Вже 29 серпня норми Закону України № 8296 вступають в дію.

Мінімальну суми аліментів на утримання дитини збільшено.
Штрафи, адміністративна та кримінальна відповідальність.   Запровадження системи фінансових санкцій для тих батьків, які не сплачують аліменти своїй дитині більше року – від 20% до 50% від суми боргу. Українці, які хочуть увійти до складу Кабінету Міністрів, зайняти посади заступників міністра чи посади категорії "А" та "Б", стати прокурором, керівником НАБУ чи членом НАЗК, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців. 

Якщо заборгованість чиновника перевищить 12 місяців, – це буде підставою для його звільнення.

Звільнення дітей від обов'язку утримувати непрацездатних "горе" батька або матері у випадку несплати ними аліментів понад 3 роки.

Заборона відчуження майна боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, який має заборгованість з аліментів понад 3 місяці.

Збільшення строку суспільно корисних робіт до 460 годин.

Адміністративний арешт до 10 діб для тих, хто ухиляється від суспільно корисних робіт.

Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років.

Скорочення з 6 до 4 місяців строку заборгованості для використання всіх обмежень першого закону.

Використання всіх обмежень першого закону до боржників, які мають 3 місяці боргу перед хворою дитиною чи дитиною інвалідом.

Надання повноважень Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для здійснення представництва, зокрема малолітніх чи неповнолітніх осіб, або для складання документів процесуального характеру.

Звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про збільшення розмірів аліментів.

Адміністративна відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо спілкування, зустрічей та участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо.

Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування. 

Визначення порядку проведення інспекційних перевірок одержувача аліментів. 

Позови про збільшення розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У  разі відкриття або закриття рахунку фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.

У разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, або закриття рахунку такою особою банк зобов’язаний у той самий день повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Після тривалих консультацій та дискусій знайдено збалансований підхід, який забезпечує захист прав дитини та обох батьків під час виїзду дитини за кордон:

1. Той із батьків, з яким проживає дитина, і який не створює перешкод у побаченні з дитиною для другого з батьків, може виїхати з малюком за межі України на строк до 1 місяця. Однак він зобов’язаний проінформувати про це другого з батьків, який своєчасно і в повному обсязі виконує свої батьківські обов’язки, рекомендованим листом.

2. Самостійно, без інформування, таке рішення може бути прийняте у разі:
- заборгованості зі сплати аліментів понад 4 місяці;
- заборгованості за 3 місяці для утримання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини.

3. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини і належно виконує батьківські обов’язки (в тому числі не має заборгованості з аліментів), рекомендованим листом звертається за наданням нотаріально засвідченої згоди на виїзд дитини за межі України. Якщо такий дозвіл не надано – у 10-денний строк батько чи мати має право звернутися до суду із заявою про надання відповідного дозволу.

4. І ще одна допрацьована спільними зусиллями Мін’юсту, депутатів та громадськості новація до ЗУ «Про виконавче провадження».
Якщо боржник повторно ухилятиметься від виконання рішення про забезпечення права стягувача на побачення з дитиною, державний виконавець:

накладає на боржника штраф в подвійному розмірі;

надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у правах покидати територію України до суду;

виносить постанову про заборону керувати автомобілем;

вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом.

Як новації закону №8296 вплинуть на чиновників?

Українці, які хочуть стати членами Кабінету Міністрів чи зайняти посади держслужби категорії «А» або «Б», мають подавати заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів понад 6 місяців. Якщо така заборгованість є – такий громадянин не може вступити на посаду державної служби категорії «А» або «Б» чи бути призначеним на посаду члена Уряду. Якщо чиновник вже займає одну з вищеназваних посад і його заборгованість перевищує 12 місяців, це є підставою для припинення державної служби:

Член Кабміну (окрім Прем’єр-міністра) може бути звільнений з посади Верховною Радою.

Якщо відповідний борг має заступник міністра – міністр має надати пропозицію про звільнення з посади такого чиновника.

Так само обов’язковим є подання заяви про відсутність боргу 6 місяців і більше для українців, які мають намір зареєструватися кандидатом у депутати чи очолити населений пункт. Відомості про таку заборгованість оприлюднюватимуться на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково за рішенням відповідної ради у зв'язку з несплатою аліментів за 12 місяців.

13.08.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного

відділу державної виконавчої служби

 

Волонтери пробації - надійні помічники у виправленні засуджених

 

Ізяславський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області утворений у 2018 році.

Основний напрямок роботи - забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засудже­них, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності та виконання пробаційних програм, які передбачають комплекс заходів, спрямо­ваних на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятли­вих змін особистості, які можливо об'єктивно перевірити.

Окремим напрямком роботи є - пробація щодо неповнолітніх, спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію по­зитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.

Одним із чинників, які здійснюють негативний вплив на розвиток нашого суспільства і держа­ви, нині є високий рівень злочинності. Це негативно впливає на безпеку людей, їх життєдіяльність, нормальні відносини в родинах та суспільстві, сталість моральних правил співжиття. Для вирішен­ий частини цих проблемних моментів та повернення до нормального законослухняного життя в суспільстві осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, в Україні у 2015 році створено систему пробації (Закон України «Про пробацію»).

Уповноважені органи пробації працюють з такими категоріями громадян, як:

- обвинувачені, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь;

- особи, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;

- особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;

- особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням;

- звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років;

- особи, засуджені до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів;

- особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.

Але одним із головних чинників, які можуть забезпечити виконання уповноваженими органами пробації покладених на них завдань і функцій, є налагодження тісної співпраці з громадськими ор­ганізаціями, спільна робота у напрямі виправлення правопорушників.      

З цією метою законодавцем передбачена можливість залучення до виконання функцій, покла­дених на пробацію, волонтерів пробації. 

Волонтерська діяльність, пов'язана з пробацією, здійснюється відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про пробацію».                

Основним завданням волонтерів пробації є сприяння органу пробації у здійсненні нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи. Волонтери пробації здійснюють свої повноваження під керівництвом персоналу органу пробації. Положення про організацію ді­яльності волонтерів пробації затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.

Волонтером пробації може стати фізична особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку, уповнова­жена органом пробації та волонтерською організацією на виконання окремих завдань, пов’язаних із пробацією, на добровільній та безоплатній основі. До волонтерської діяльності, пов’язаної з пробацією, не залучаються особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість, а також особи, які раніше були виключені уповноваженим органом з питань пробації зі складу волонтерів пробації через допущення дій і вчинків, які негативно вплинули на репутацію волонтера пробації, уповноваженого органу з питань пробації, порушили права суб’єктів пробації.

Волонтерська діяльність, пов'язана з пробацією, здійснюється волонтерами пробації за такими напрямами:

сприяння уповноваженим органам з питань пробації у здійсненні наглядових заходів за місцем роботи та навчання суб'єктів пробації;

участь у проведенні соціально-виховної роботи із суб'єктами пробації;

участь у складанні та реалізації індивідуальних планів роботи із суб’єктами пробації;

участь у проведенні індивідуально-профілактичної роботи із суб’єктами пробації, надан­ня консультативної, психологічної та інших видів допомоги суб'єктам пробації;

сприяння у працев­лаштуванні суб'єктів пробації, залученні їх до навчання, виховних заходів та соціально корисної діяльності;

сприяння у реалізації пробаційних програм стосовно суб’єктів пробації, звільнених від відбування покарання з випробуванням;

участь у реалізації інших заходів, спрямованих на виправ­лення суб'єктів пробації та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.

Діяльність волонтерів пробації, пов'язана із здійсненням наглядових заходів за дотриманням суб'єктами пробації обов'язків, визначених законом та покладених на них рішенням суду, перед­бачає участь у:

перевірці суб'єктів пробації за місцем роботи або навчання;

перевірці виконання обов'язків, покладених рішенням суду на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуван­ням;

перевірці достовірності поважних причин, що обумовили неявку суб’єктів пробації до уповно­важеного органу з питань пробації в призначений строк;

заходах, пов’язаних з початковим розшу­ком суб'єктів пробації, місцезнаходження яких невідоме.

Волонтерська діяльність в пробації - це велика соціальна відповідальність та певний ризик, тому до здійснення волонтерства можуть бути допущені виключно громадяни, які це усвідомлюють та мають навички вирішення конфліктних та складних ситуацій. Кандидати у волонтери мають про­йти відбір.

Варто  врахувати, що у сучасних умовах уповноважені органи пробації не наділяються ресурсами для забезпечення роботи волонтерів та компенсації їх витрат. Так само відсутні й програми компенсації шкоди, що може бути спричинена при виконанні волонтерської діяльності.

З урахуванням викладеного, запрошуються усі бажаючі до співпраці з уповноваженим органом пробації в якості волонтерів. Для отримання більш детальної інформації слід звертатися за такими контактами:

поштова адреса: вул. Гагаріна, 4, каб. № 2, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300, тел.: (03852) 4-11-07, електронна скринька: hm8_probation@ukr.net.

Сподіваємось, що спільними зусиллями ми зможемо забезпечити максимальну безпеку суспільства.   

13.08.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного сектору

 

 

 

 

 

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст опублікував відеоролик про особливості поновлення договору оренди земельної ділянки

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» на тему «Особливості пролонгації (поновлення) договору оренди земельної ділянки».

У відеоролику фахівці Мін’юсту дадуть відповідь на питання:

- коли орендар має повідомити орендодавця про намір скористатися  правом на укладення договору оренди землі на новий строк;

- що робити у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі;

- протягом якого строку орендодавець розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди;

- які документи потрібні для поновлення договору оренди землі.

Заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова роз’яснює, що таке пролонгація договору оренди земельної ділянки. «Це автоматичне поновлення і продовження строку договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на такий самий строк, який попередньо був визначений сторонами», - зазначає у відеоролику Олена Сукманова. Вона також звертає увагу, що орендар за законом має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Переглянувши відеоролик, можна буде дізнатися, що робити орендарю, якщо власник ділянки буде переукладати договір з новим орендарем на тих самих умовах, як оскаржити такий договір та що робити власнику земельної ділянки, якщо він хоче укласти договір з новим орендарем.

У відео глядачів буде ознайомлено з порядком дій орендаря та орендодавця після закінчення строку дії договору. Зокрема, можна буде отримати покрокову інструкцію дій, необхідних для пролонгації договору оренди земельної ділянки.

Також наші експерти повідомлять, з ким, відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», потрібно укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Нагадуємо, що зобов’язання власника щодо обов’язкового укладання нового договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем не стосуються випадків, коли власник хоче змінити умови договору.

06.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

 

Я МАЮ ПРАВО

 

Мін’юст випустив відеоролик про порядок визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю» на тему: «Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним».

У відео повідомляється, що основні принципи оформлення прав на земельні ділянки в Україні визначені в Земельному кодексі України, де зазначається, зокрема, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

Переглянувши відеоролик, можна буде знайти відповіді на питання, пов’язані з особливостями припинення договору оренди земельної ділянки:

· з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним;

· чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано;

· хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?

Зокрема, у ролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова повідомляє, що договір оренди землі визнається недійсним у разі порушення цим договором норм законодавства, обмеженої дієздатності або недієздатності сторони, порушення форми договору або порядку волевиявлення сторони, відсутності реальних наслідків договору.

Крім того, у відеоролику зазначається, що відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначаються правові підстави припинення договору оренди землі, серед яких: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи-орендаря тощо. 

Нагадуємо, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

02.08.2018 р.

За матеріалами сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/

В Україні почали вимикати аналогове мовлення. Що про це потрібно знати

 

Київ і Кіровоградська область відсьогодні залишаються без аналогового мовлення. Ці регіони переходять на «цифру». Це необхідно, по-перше, через те, що цифровий сигнал якісніший, дає кращий звук і зображення. По-друге, це є зобов’язання України перед міжнародними партнерами. Ну і нарешті, це звільнить частоти під інші напрями. Наприклад, для 4G-інтернету.

Відсьогодні в Києві та Кіровоградській області більше не буде аналогового мовлення. Вони стануть першими регіонами, які випробують на собі технологію цифрового мовлення.

«Підуть» з аналогу в цих регіонах загальнонаціональні телеканали «1+1», «Інтер», «Україна», «ПРЯМИЙ», «ICTV», «НТН», «М1», «ТЕТ», «5 канал», «СТБ» «Новий», «К1». У Києві на «цифру» також перейде телеканал «Київ», а в Кропивницькому – «TTV» та «МЕГА».

Ті глядачі, які не мають спеціальних тюнерів, не зможуть їх дивитися. Вони повинні обрати інший тип мовлення: кабельний, інтернет, цифровий або супутниковий.

Втім, користувачі, які ще не відмовилися від аналогу, зможуть переглядати «UA:Перший» та кілька місцевих каналів. У Києві продовжуватимуть мовити в аналозі 5 телеканалів: «2+2», «ПРАВДА ТУТ Київ», «ПРАВДА ТУТ Kyiv», «ПЛЮСПЛЮС», «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ». У Кіровоградський області таких телекомпаній дві: «2+2» та «2+2 TБ-Стимул».

 

Якщо проблеми з відімкненням аналогу не буде і цифровий сигнал покриватиме більше від 95 відсотків населення країни, то з 1 вересня такі ж зміни мали б відбутися на всій території держави.

У деяких регіонах аналог залишиться

До 1 січня працюватимуть в аналозі місцеві мовці, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, «UA:Перший» та телеканали на територіях на кордоні з Росією.

Згідно з постановою Кабінету міністрів, аналогове мовлення збережеться на територіях із особливим режимом мовлення. Це райони, що межують з Кримом, райони Донецької і Луганської областей.

Люфт у відімкненні аналогу потрібен для того, щоб протестувати цифрове мовлення, з'ясувати проблеми із забезпеченням тюнерів, покриттям і вирішити їх, пояснив відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Олександр Ільяшенко.

Наразі ж невідоме точне покриття «цифрою». Згідно з дослідженням Індустріального телевізійного комітету, для 17-18% населення країни основний засіб прийому – аналоговий.

Завершити перехід на цифровий стандарт мовлення планують до травня наступного року.

Для чого переходити на «цифру»?

У грудні 2006 року Україна підписала меморандум, згідно з яким країна зобов’язалася повністю перейти на цифрове мовлення.

Перехід на «цифру» дозволить дивитися телеканали з якіснішою картинкою і кращим звуком, пояснює голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко. Це також звільнить частоти під інші напрями – FM-радіо чи мобільний зв’язок. Приміром, застарілий аналоговий сигнал через займання радіочастот заважає повноцінному запуску швидкісного 4G-інтернету в Україні.

Відімкнення аналогового мовлення торкнеться лише тих глядачів, які користуються звичайними хатніми або зовнішніми антенами. Ті ж, хто дивляться кабельне чи супутникове телебачення, не помітять змін.

Як під'єднатися до цифрового телебачення?

Для того, щоб під'єднатися до цифрового телебачення, потрібно придбати спеціальний тюнер, з’єднати його з антеною і телевізором. Найдешевший тюнер, за словами Артеменка, коштує 300 гривень.

Варто зауважити, що деякі сучасні телевізори вже оснащені вбудованим приймачем цифрового сигналу.

Що робити тим, хто не може собі дозволити покупку тюнера чи нового телевізора, ще не вирішили. Національна рада звернулась до Кабміну, щоб ті продумали, як забезпечити тюнерами всіх, заявив Артеменко.

«Я підписав листа до Кабінету міністрів з проханням продумати й звернутися до голів місцевих державних адміністрацій, щоб передбачити або в бюджеті області, або поза фондами якусь певну суму для малозабезпечених верств населення», – зазначив Юрій Артеменко.

01.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

З 01 жовтня набуває чинності система інформування роботодавцями про здійснення виплат застрахованим особам

 

Правлінням Фонду соціального страхування України затверджено новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та деяких виплат потерпілим на виробництві. Відповідна постанова набуває чинності з 01 жовтня 2018 року та, зокрема, впроваджує систему оперативного інформування роботодавцями про здійснення виплат співробітникам шляхом надання до робочого органу виконавчої дирекції Фонду повідомлення.

Повідомлення про проведення виплат за встановленою формою може бути надіслано роботодавцем в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, надіслано листом з повідомленням, або надано безпосередньо до робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його відділення. Строк надсилання повідомлення – упродовж місяця з дня проведення виплат.

«Головна мета нововведення – зменшити ризик затримок при виплатах за лікарняними листками. Документ розробили фахівці департаменту страхових виплат та матзабезпечення виконавчої дирекції ФССУ під керівництвом в.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергія Нестерова та директора департаменту Світлани Зарубіної – це була довготривала робота і професійний підхід, тому в результаті напрацьовано документ, який дозволить збільшити наш контроль за дотриманням роботодавцями прав застрахованих осіб. І одночасно допомогти роботодавцям завдяки заміні перевірок використання коштів Фонду на попередній контроль і упередження помилок. Тобто знизити для них ризик накладення штрафів. А в подальшому також зменшити навантаження шляхом спрощення звітності – наприклад, працюємо над вилученням звіту Ф-4 про використання коштів Фонду», – зазначив голова правління Фонду соціального страхування України Володимир Саєнко.

За новим порядком робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснюватимуть перевірку інформації, наведеної в ній, зокрема, правильність нарахування виплат, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, дані про сплату ЄСВ тощо.

При виявленні помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з рекомендаціями щодо їх усунення.

Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами та фінансування для здійснення виплати застрахованій особи здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями упродовж 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку від роботодавця.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Крім того з 01 жовтня 2018 року також почне діяти нова форма заяви-розрахунку. Зокрема, вона може бути передана роботодавцем і прийнята Фондом в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

31.07.2018 р.

За матеріалами сайту Фонду соціального страхування України http://www.fssu.gov.ua/

 

Уряд запровадив прозорі аукціони для продажу дозволів на видобуток газу

 

Уряд своїм рішенням запроваджує в Україні систему електронних торгів на дозволи й ліцензії на використання надр. В першу чергу це стосується видобутку газу. Це рішення розширить коло учасників ринку, збільшить обсяги інвестицій і надходження до бюджету України, а також посилить державну енергонезалежність.

Такі дозволи будуть надаватись лише на відкритих аукціонах через систему електронних торгів ProZorro – для запобігання можливій корупції. Відтепер можна відслідкувати торги на кожному етапі їх проведення. Контакт з чиновниками не потрібен. Правила – прозорі і єдині для усіх. А дозволи продаються на аукціонах за ринковою ціною.

Кожен може в режимі онлайн бачити, що продається на аукціонах, де продається, ціну і обсяги видобування. Терміни погоджень будуть значно скорочені, аукціони будуть проведені вже у найближчі місяці.

Прийняття Кабінетом Міністрів України цього пакету рішень дає  можливість значно збільшити обсяги інвестицій і збільшити обсяги власного видобутку.      Наразі на аукціон виставляється 44 спецдозволи з початковою вартістю 3 млрд гривень. Раніше така кількість ділянок виділялася за 50 млн – вигода для бюджету держави очевидна. До того ж ці рішення дозволять відкрити доступ до видобутку на 14 ділянках на шельфі Чорного моря.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

«Наша мета – відкрити геодані, дати можливість приходити бізнесу на основі прозорих аукціонів і добувати газ, аби ми відмовилися від імпорту. Як відмовимося – знизимо ціни і не будемо перебувати під впливом імпортних цін, – сказав Глава Уряду. – Ми приймаємо рішення про відкриття даних, про запровадження аукціонів. У нас вже підготовлені 44 ділянки запасом 150 млрд кубометрів газу, які потребують інвестицій, технологій, де будуть працювати українці, і ми зможемо забезпечити незалежність від будь-якої держави».

ФОТОМАТЕРІАЛИ

 30.07.2018 р.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України

За несплату аліментів - суспільно-корисні роботи

 

6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (Закон від 7 грудня 2017 року № 2234-VІІІ). Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішення до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців, та передбачає нове адміністративне стягнення для неплатника аліментів – «суспільно корисні роботи» (ст.31-1 КУпАП).

Зазначимо, що проблема несплати аліментів для України надзвичайно актуальна, особливо з огляду на один із найвищих показників кількості розлучень в Європі.

Варто відзначити, що ставиться питання про посилення відповідальності не лише за несплату аліментів на дітей, а й на утримання одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. А саме, якщо у батька чи матері дитини виникає заборгованість по сплаті аліментів за 6 місяців, таку особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді виконання суспільно-корисних робіт на строк від 120 до 240 годин (ст. 183-1 КУпАП). Уповноваженими на складання протоколів про вчинення такого правопорушення будуть лише державні виконавці, які і будуть надсилати їх до суду за місцезнаходженням органу ДВС. Виконання рішень суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді оплатних суспільно-корисних робіт покладено та уповноважені органи з питань пробації.

Суспільно-корисні роботи - це новий вид адміністративного стягнення, що полягає у виконанні правопорушником оплачуваних робіт. А їх вид визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Внесення вказаних змін здійснено з метою впливу на несумлінних батьків, адже за ухилення від сплати аліментів вони будуть виконувати оплачувані суспільно-корисні роботи, а отримані кошти будуть спрямовані на сплату аліментів, що є, на відміну від безоплатних громадських робіт, більш ефективним заходом для погашення наявної заборгованості.

На відміну від громадських, суспільно-корисні роботи мають на меті зробити сплатним видом адміністративного стягнення. Кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватися саме на погашення боргу за аліментами (сг.325-1 КУпАП).

Якщо боржник ухиляється від виконання суспільно-корисних робіт, його можуть арештувати. У цьому випадку кожна доба арешту буде зараховуватися за 15 годин суспільно-корисних робіт. При цьому термін арешту не може перевищувати 15 діб.

Крім того, Закон передбачає й інші шляхи притягнення до відповідальності неплатників, а саме встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, у праві керування автомобілем, користуванні вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві на полювання. Ці важелі впливу передбачені новою редакцією ч. 9 ст. 71 Закону  України «Про виконавче провадження». Такі обмеження діятимуть до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Таким чином, Закон про посилення відповідальності за несплату аліментів спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо їх стягнення, що дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти. А тому потрібно відповідально ставитися до виконання своїх батьківських обов'язків, аби в подальшому не були вжиті заходи за їх неналежне виконання.

Зміни у законодавстві в частині посилення прав захисту дітей мають на меті підвищення відповідальності платників аліментів і недопущення виникнення заборгованості.

27.07.2018 р.

 За матеріалами Ізяславського районного сектору філії

Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області

ЗМІНЕНО ПРАВИЛА СУПРОВОДЖЕННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИМ ПАСПОРТОМ

 

Звертаємо увагу жителів Ізяславського району, власників домашніх тварин (котів, собак), що змінено правила супроводження домашніх тварин ветеринарно-санітарним паспортом, для супро­водження домашніх тварин при їх переміщенні за межі території нашої держави, з 01.06.2018 до уваги будуть братись лише ветеринарно-санітарні паспорти встановленого зразка.

Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта є:

1) клінічний огляд тварини:

2) наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок (дегельмінтизації), включаючи дослідження і щеплен­ня (сказ та інші інфекційні хвороби в залежності від виду тварини).

Видача ветеринарно-санітарного паспорта на тварину передбачена Законом України «Про ветеринарну медицину» та входить до переліку платних адміністративних послуг, які надаються Держпродспоживслужбою, органами та установами, що належать до сфери її управління. Розмір плати за їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 641 та складає 51 грн. 29 коп.

Звертаємо увагу, що наразі право надання даної адміністративної послуги мають лише державні установи ветеринарної медицини, зокрема державні лікарні ветеринарної медицини (району, міста, області).

Підстави для відмови у видачі ветеринарно-санітарного паспорту визначені частиною сьомою статті 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» та передбачають:

1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством: ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об'єктів);

2) неможливість безпосереднього огляду об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об'єктів: відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх каратинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.

Більш детальну інформацію можна отримати у спеціалістів ветеринарної медицини Ізяславської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Ізяславського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій об­ласті за телефонами: 4-20-97, 4-11-62.

27.07.2018 р.

За матеріалами Ізяславського РУ ГУДПСС в Хмельницькій області

 

Президент підписав Закон, яким створюються економічні передумови для посилення захисту права дитини на належне утримання

 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». Документом вносяться зміни до діючого законодавства, якими передбачається захист прав дітей та їх належного матеріального забезпечення особливо тих, які виховуються в неповних сім'ях.

Законом передбачені особливості впливу на боржників, котрі мають заборгованість зі сплати аліментів для утримання дітей з інвалідністю та дітей, які мають певні важкі захворювання, враховуючи, що невчасна сплата аліментів має особливо негативні наслідки для дітей з цієї вразливої категорії.

Документом встановлено дієвий механізм притягнення до юридичної відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення в подальшому порушників від відбування призначеного стягнення за несплату аліментів.

Законом встановлюється, що несплата аліментів на утримання дитини за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

Зокрема, несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, та дитини, що хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні чи онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

Повторне протягом року вчинення цього правопорушення тягне за собою стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 240 до 360 годин. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.

Також Законом передбачено заходи, що застосовуватимуться до батьків або осіб, які їх замінюють, у разі ухилення ними від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. У таких випадках передбачено попередження або накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у Законі встановлено стягнення за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. За таке порушення передбачається накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таке ж діяння, вчинене повторно протягом року, на особу може бути накладено штраф від 150 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та застосоване тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом до виконання рішення.

За умисне порушення встановленого Законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про її тимчасовий виїзд тим із батьків, з яким дитина проживає, встановлено штраф від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів.

26.07.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Я МАЮ ПРАВО

 

«Знай своє право на землю»: Мін’юст підготував відеоролик про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру

 

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало черговий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Цього разу відео присвячується порядку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.

Згідно з вимогами законодавства кадастровий номер земельної ділянки визнається одним з найважливіших умов договору. Присвоєння кадастрового номеру є важливою частиною оформлення права власності людини на землю. Без цієї процедури на сьогодні власник земельної ділянки не зможе її продати, подарувати або відчужити в інший спосіб.

Кадастровий номер – це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом усього часу існування земельної ділянки як єдиного цілого. Кадастрові номери присвоюються земельним ділянкам усіх форм власності. При переході прав на земельну ділянку від одного власника до іншого кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.

У відеоролику Мін’юст разом з Онлайн-будинком юстиції допомагає знайти відповідь на питання:

· Який кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться предмет угоди?

· Як здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі?

· Як отримати витяг з державного земельного кадастру (витяг з ДЗК)?

Також в інформаційно-навчальному ролику кваліфіковані фахівці повідомлять, які кроки потрібно здійснити для присвоєння ділянці кадастрового номеру. Зокрема, переглянувши відеоролик, глядачі дізнаються про особливості розробки і погодження документації із землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки.

Звертаємо увагу: на Публічній кадастровій карті (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) реалізовано електронний сервіс замовлення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для замовлення витягу з Державного земельного кадастру необхідно знайти на цьому сервісі необхідну земельну ділянку за кадастровим номером та натиснути «Замовити Витяг про земельну ділянку».

24.07.2018 р.

За матеріалами офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/   

ПРАЦЯ МОЛОДІ: РОБОЧИЙ ЧАС, ВІДПУСТКА, ЗВІЛЬНЕННЯ

 

Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх, згідно із  ст. 188 КЗпП України, не допускається прийняття та роботу осіб молодших 16 років. Але як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.

Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження.

Тривалість робочого часу неповнолітніх

Категорія неповнолітніх

для працівників віком

від 16 до 18 років

для осіб віком від 15 до 16 років

(учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул)

Тривалість робочого часу

36 годин на тиждень

 

24 години на тиждень

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

 

Оплата праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи, згідно із ст. 194 КЗпП України, виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

 

Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:

на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;

на підземних роботах;

на роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;

нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.

Працівників молодше 18 років забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей неповнолітні до 15 років не допускаються.

До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються неповнолітні, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом.

Робота працівників молодше 18 років з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати неповнолітні особи, не повинна перевищувати граничних норм.

  

Граничні норми підіймання та переміщення

вантажів неповнолітніми під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік (років)

Граничні норми ваги вантажу (кг)

Короткочасна робота                              (1-2 підняття та переміщення вантажу) протягом 1 год.            робочого часу

Тривала робота (більше ніж      2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу

14

5

2,5

-

-

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3

 

 

Відпустки працівникам віком до 18 років

Особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час (ст. 75 КЗпП України).

Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

 

Звільнення осіб молодше 18 років

Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.

Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:

за умови зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

 у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

 у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі і строкового.

16.07.2018 р.

За матеріалами управління Держпраці у Хмельницькій області

Мін’юст удосконалив порядок вивезення дітей за кордон, передбачений законопроектом #ЧужихДітейНеБуває

 

Мета законодавчих новацій #ЧужихДітейНеБуває – захистити в першу чергу права дитини. Водночас, аби врахувати інтереси обох з батьків, разом з громадськими організаціями та народними депутатами Мін’юст удосконалив норму законопроекту №8296 щодо виїзду за кордон дитини, яка проживає в неповній родині. Про це повідомив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він уточнив, що відповідно до запропонованих змін той з батьків, який проживає з дитиною, може самостійно вирішувати питання тимчасового виїзду дитини за кордон за наявності заборгованості зі сплати аліментів іншого з батьків більше 4 місяців. При цьому законопроект передбачає можливість виїзду дитини за кордон строком до 1 місяця з тим із батьків, з ким проживає дитина, не лише на лікування, навчання і відпочинок, але й з метою її участі в дитячих змаганнях, фестивалях, учнівських олімпіадах та конкурсах за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

«Раніше для цього треба було отримати нотаріальний дозвіл, чим часто користувалися боржники і шантажували колишню дружину чи колишнього чоловіка, вимагаючи відмовитися від аліментів», – зазначив Міністр.

«Водночас, і я хочу наголосити на цьому пункті, ми збалансували права обох батьків. Тобто право виїхати ненадовго за межі України з малюком також отримає той з батьків, який не проживає з дитиною. Однак – лише у випадку, коли він є добросовісним платником аліментів», – підкреслив очільник відомства.

За його словами, для цього йому необхідно звернутися з письмовою заявою до того з батьків, який проживає з дитиною. Дозвіл має бути наданий впродовж 10 днів. У іншому випадку за спрощеним порядком у наказному провадженні таке рішення виносить суд.

Павло Петренко також наголосив, що за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України передбачена адміністративна відповідальність.

«Якщо на громадянина накладено адміністративне стягнення за вчинення такого правопорушення, він тимчасово обмежується у праві на виїзд за кордон з дитиною. Строк такого обмеження становить 1 рік, крім випадків наявності нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини другого з батьків», – пояснив Міністр.

Законодавчі ініціативи #ЧужихДітейНеБуває будуть винесені на голосування у ВР вже цього тижня.

19.06.2018 р.

За матеріалами офіційного веб-сайту Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua/

 

Павло Петренко та Роман Ващук дали старт кампанії «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»

12 червня Міністр юстиції Павло Петренко та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук дали старт інформаційній кампанії «Безоплатна правова допомога – завжди поруч». Мета проекту – інформувати громадян на прикладах життєвих історій українців про можливості захисту прав завдяки роботі юристів та адвокатів системи безоплатної правової допомоги Мін’юсту.
             «Ми запускаємо інформаційну кампанію, яка має на конкретних прикладах успішних історій українських громадян донести ключове повідомлення – право на захист є у кожного і його можна реалізувати за допомогою нашої системи безоплатної правової допомоги», – наголосив очільник Мін’юсту.
             Він зауважив, що безоплатна правова допомога – один з найуспішніших проектів Міністерства юстиції, Уряду та міжнародних партнерів, який поновлює справедливість і забезпечує реалізацію права українців на захист. Саме тому дана ініціатива – серед пріоритетів держави.
            «Шлях, який ми пройшли за останні 5 років, це шлях поступового відновлення довіри громадян до країни як захисника їхніх прав. За ці 5 років понад 2 мільйони українців скористалися послугами безоплатної правової допомоги», – підкреслив Міністр юстиції.
            Він додав: за цей час система від ідеї запровадження захисту від незаконного переслідування держави через правоохоронні органи виросла до понад 550 центрів та бюро безоплатної правової допомоги, де працюють тисячі адвокатів та юристів.
            «2300 українських громадян, яких захищали адвокати системи безоплатної правової допомоги, були виправдані у кримінальних справах. Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою і кинуті на вівтар беззаконня й несправедливості. Вони є свідченням того, що в країні відновлюється право на захист», – заявив Павло Петренко.
            Він подякував надійним партнерам Міністерства юстиції – Уряду Канади й проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» – котрі з перших днів заснування системи безоплатної правової допомоги підтримували всі ініціативи, спрямовані на захист прав українців.
            Посол Канади в Україні Роман Ващук у свою чергу наголосив, що будь-яка демократична держава має забезпечити доступ до безоплатної правової допомоги для найбільш вразливих категорій громадян.
           «Проект безоплатної правової допомоги перевів це зобов’язання в Україні з площини теорії у площину практики. Це реальний приклад реформи, націленої на найбільш вразливі верстви населення», – зауважив Посол.
             Але, додав він, для того, щоб українці користувалися цією можливістю, – важливо надати їм якомога ширшу інформацію про проект.
            «Ці історії з життя будуть найбільш переконливими для українців, які є одними з найбільших скептиків. Достукатися до людей – це обов’язок держави і партнерів запровадження проекту безоплатної правової допомоги», – наголосив Роман Ващук.
            За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, мета кампанії – інформувати якнайширше коло громадян України про систему безоплатної правової допомоги.
            «Ми надаємо інформацію про систему державної соціальної гарантії, яка вже 5 років існує в Україні і якою мають можливість скористатися громадяни, щоб отримати якісну безоплатну правову допомогу. В рамках проекту було виготовлено 6 соціальних роликів, а також підготовлено низку друкованих матеріалів. У їх основу лягли реальні життєві історії клієнтів системи БПД, які звернулися за правовою допомогою», – зазначив керівник Координаційного центру.

           
За словами директора українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога України» Лариси Бізо, цей проект дає бачення того, як може змінитися життя у разі використання послуг системи безоплатної правової допомоги.
            «Ми залучили молодих режисерів, для яких ця тема була не байдужа. Наша мета полягала у тому, щоб створити відеоролики, які б показували українцям реальні життєві приклади. Також для нас було дуже важливо через ці історії збільшити рівень довіри до системи», – зауважила Лариса Бізо.
13.06.2018 р.

Джерело

Порядок отримання матеріального забезпечення, яке надає Фонд соціального страхування

Фонд соціального страхування України здійснює матеріальне забезпечення застрахованих осіб, яке включає в себе допомогу по тимчасовій непрацездатності (фінансування за лікарняними листками), допомогу по вагітності та пологах, а також допомогу на поховання.
              Нагадаємо, що застрахованим у Фонді соціального страхування України є кожен офіційно працевлаштований або фізична особа-підприємець (тобто ті, хто сплачує та/або за кого сплачується Єдиний соціальний внесок ). Сьогодні таких осіб по Шепетівському відділенні рахується  більше 23 тис. чоловік, в тому числі по м. Шепетівка та Шепетівському  району 16200 , по Ізяславському району 7100. Кожен з них має право на виплати та соціальні послуги від Фонду у разі настання страхового випадку.

              Процедуру отримання матеріального забезпечення застрахованою особою можна поділити на декілька етапів:

1. Отриманий листок непрацездатності в закладі охорони здоров’я працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві – кадровика, табельника або бухгалтера, для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які буде надаватися матеріальне забезпечення).
2. Передача листка непрацездатності на розгляд до Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації (приймається рішення щодо надання матеріального забезпечення).
3. Розрахунок бухгалтерією страхувальника суми матеріального забезпечення та оформлення заяви-розрахунку для отримання фінансування від робочого органу Фонду.
4. Подача страхувальником заяви-розрахунку до робочого органу Фонду (за місцем обліку в органі Фонду) та подальше фінансування такої заяви шляхом перерахування робочим органом Фонду заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника.
5. Виплата страхувальником матеріального забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
               За січень-травень поточного року майже 3000 осіб скористались правом на матеріальне забезпечення за рахунок коштів  Фонду. Загальна кількість оплачених листків непрацездатності склала 3 683, а кількість днів хвороби, без врахування перших 5-ти днів,що оплачуються за рахунок коштів підприємства становить 34 тис.476днів. На оплату даних листків непрацездатності направлено 5 млн.620 тис.грн. коштів Фонду соціального страхування.   Крім того оплачено   172 листки непрацездатності по вагітності та пологах  на сум  у 2млн.656 тис грн.
11.06.2018 р. 

                    За матеріалами   Шепетівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду  

соціального страхування України в Хмельницькій області,

Спеціальні заходи протидії домашньому насильству!

 

07.01.2018 р. прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон). У цьому Законі введено такий спосіб захисту від домашнього насильства як обмежувальний припис.

Вищевказаний Закон визначає порядок захисту потерпілих від домашнього насильства. На сьогоднішній день досить значна кількість дітей та жінок потерпають від домашнього насильства. На жаль, більшість з них не звертаються за захистом своїх прав, оскільки не знають про шляхи вирішення цієї проблеми, бояться ще більше розлютити свого кривдника, намагаються вірити в те, що все наладиться. Для того, щоб захистити себе, дитину та близьких людей, необхідно звернутися до одного з органів, який здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Аби обмежити спілкування кривдника з постраждалою особою, слід отримати заборонний чи обмежувальний припис стосовно кривдника. Відповідно до Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, в тому числі, терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься відповідними підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи. Такий припис виноситься за заявою постраждалої сторони, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Щодо обмежувального припису, то такий припис  стосовно кривдника можна отримати за рішенням суду. Із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника до суду можуть звернутися:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Відповідно до ЦПК України, справи про видачу обмежувального припису стосовно кривдника розглядаються в порядку окремого провадження. Заява про видачу обмежувального припису стосовно кривдника подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства. Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.  Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку обмежувального припису.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

17.05.2018 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

В облдержадміністрації обговорили стан реалізації в області правопросвітницького проекту “Я МАЮ ПРАВО!”

 

Сьогодні, 05 квітня, в облдержадміністрації відбулося чергове засідання обласної  міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення під головуванням заступника голови облдержадміністрації Валерія Олійника. Окрім членів обласної МКМР, на засіданні були присутні представники районних та міських МКМР, зокрема заступник голови Ізяславської райдержадміністрації Володимир Левченко.

Учасники зібрання обговорили стан реалізації в області загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Начальник Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області  Віктор Худняк коротко поінформував присутніх про історію започаткування цього проекту в Україні, ознайомив із переліком нормативних актів, якими врегульовано правові засади його реалізації. Також посадовець розповів, які заходи та акції в рамках проекту “Я МАЮ ПРАВО!” були проведені в області у минулому році та у І кварталі поточного року.

Про організацію соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей поінформував присутніх начальник управління соціального захисту пільгових категорій громадян Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Іван Гловацький. Посадовець ознайомив із статистичними даними щодо кількості учасників АТО в області, розповів про перелік пільг, які вони можуть отримати, а також програми соціального захисту, що діють  в області для цієї пільгової категорії.

Про стан проведення правової освіти в ОТГ, проблеми,  з якими стикаються в своїй роботі  поліцейські, та шляхи їх вирішення розповів заступник начальника управління превентивної діяльності  Головного управління Національної поліції в області Дмитро Михалець. Як зазначив офіцер, заходи, що здійснюються при роботі із населенням, спрямовані в першу чергу на профілактику правопорушень. За словами Дмитра Володимировича, чи не найбільшу увагу приділяють роботі з дітьми та молоддю, адже саме з юного віку закладаються основні моделі поведінки, які в подальшому визначають долю молодої людини. Зокрема, з метою залучення молоді до здорового способу життя, пропаганди дотримання законності ГУНП в області організовано молодіжний рух «Хмельницька організація молодих і активних» (ХОМА).

На завершення учасники засідання заслухали звіт про робота міських/районних МКМР з правової освіти населення.

05.04.2018 р.

 

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ, У ТОМУ ЧИСЛІ РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ

 

Стосовно ромських меншин – величезною є проблема народжуваності дітей у таких національних меншинах вдома, без надання медичної допомоги, з одночасним несвоєчасним зверненням до органів державної реєстрації актів цивільного стану з питання державної реєстрації народження. Але останнім часом, спостерігається тенденція, за якою все більше жінок – представниць ромських меншин, народжують дітей у медичних закладах.

Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у міжнародному та національному законодавстві України. Із урахуванням вимог статті 1 Закону України "Про національні меншини в Україні" представникам ромської національної меншини, які є громадянами України, на території України гарантуються рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримується розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить із того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини.

Громадяни України всіх національностей зобов’язані дотримуватися Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мову, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин.

З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, Указом Президента України від 08.04.2013 р. № 201 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб.

Згідно з ч.ч.3,4 ст. 49 Цивільного кодексу України народження фізичної особи та її походження підлягають державній реєстрації. Реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року та глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за №52/5 (зі змінами) (далі Правила реєстрації) державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставами для державної реєстрації народження дитини є:

- медичне свідоцтво про народження;

- паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);

- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері та батька дитини про визнання батьківства, заява про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). 

Крім того завдяки пілотному проекту Міністерства юстиції України можливо зареєструвати народження дитини і безпосередньо у пологовому будинку, де народилася дитина.

Пунктами 14, 15, 17 та 18 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації визначено:

- якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь-кого із них;

- якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства;

- якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності;

- якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім'я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. За заявою про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, поданою іншою особою, відомості про батька записуються в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту. Відомості про матір наводяться на підставі медичного свідоцтва про народження та паспорта, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, власне ім'я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини. У разі несвоєчасної державної реєстрації народження дитини складається протокол про адміністративні правопорушення.

Звертаємо увагу, що державна реєстрація проводиться незалежно від етнічного походження та соціального статусу громадян, у тому числі і ромської національності відповідно до Плану дій  з реалізації  Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 23.11.2015 року №1393-р, метою якого є удосконалення законодавства про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту відповідно до міжнародних стандартів та запровадження позитивних стимулів для вільної доступної реєстрації народження усіх дітей, незважаючи на їх етнічне походження та соціальний статус.

04.04.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

НЕПЛАТНИКИ АЛІМЕНТІВ БУДУТЬ ПОЗБАВЛЕНІ ПРАВА КЕРУВАТИ АВТОМОБІЛЕМ

 

07 грудня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості із сплати аліментів». Держава  запроваджує значно дієвіші заходи впливу на батьків, які відмовляються платити аліменти. Їх має бути позбавлено права керувати автомобілем, виїжджати за кордон, користуватися зброєю.

Фактично  вже стало нормою, коли один з батьків, які не проживають разом, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків. Сотні тисяч дітей, які виховуються у неповних сім’ях, страждають від безвідповідальності і байдужості дорослих.

У законі передбачені і зміни, які запровадять жорсткі, але дієві заходи,  які мають стимулювати платників аліментів до належного виконання своїх обов’язків:

- 240 годин суспільно корисних робіт на користь місцевої громади з направленням коштів на рахунок дитини (може застосовуватися багаторазово – до погашення заборгованості);

- заборона виїзду за кордон до повного погашення боргів зі сплати аліментів;

- заборона керувати автомобілем;

- заборона користуватися зброєю та полювати;

- скасування авансових платежів та зборів для батьків, які подають відповідний позов до суду;

-  запровадження ефективних механізмів кримінального переслідування злісних неплатників аліментів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 № 2234-VIII запроваджується такий вид адміністративного стягнення за несплату аліментів, як суспільно корисні роботи. Якщо сукупна заборгованість перевищить суму відповідних платежів за 6 місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, це потягне за собою виконання суспільно корисних робіт тривалістю від 120 до 240 год. (ст.1831 Кодексу про адміністративні правопорушення). Протокол про вчинення боржником такого проступку складає державний виконавець і надсилає його до суду за місцезнаходженням органу ДВС (п.12 ст.71 Закону «Про виконавче провадження. Вид суспільно корисних робіт визначає відповідний орган місцевого  самоврядування.  Вони не можуть виконуватися більше ніж 8 год., а неповнолітніми — 2 год. на день. Роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним, жінкам, старшим за 55 років та чоловікам, старшим за 60 років. Виконання таких робіт оплачується погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі, не меншому, ніж установлений законом мінімальний розмір оплати праці.  На відміну від громадських, суспільно корисні роботи мають на меті зробити оплатним видом адміністративного стягнення. Логічним є те, що кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватися саме на погашення боргу за аліментами (ст.3253 КпАП).

Новою ч.5 ст.157 Сімейного кодексу тому з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, надається право самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Як зазначалося, наявність такої заборгованості має підтверджуватися довідкою органу ДВС.

Законом №2234-VIII передбачається можливість державного виконавця встановлювати тимчасове обмеження для боржника в праві виїзду за межі України за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Причому — без відповідного рішення суду. Також держвиконавець може самостійно встановити таке обмеження у випадку невиконання платником аліментів будь-яких інших зобов’язань, покладених на нього рішенням суду або інших органів (посадових осіб). Відповідне нововведення передбачене ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім обмеження в праві виїзду за кордон, до платника, котрий припустився заборгованості, що перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, можуть застосовуватися й нові тимчасові обмеження у праві:

• керування транспортними засобами;

• користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

• на полювання.

Ці важелі впливу передбачені новою редакцією ч.9 ст.71 Закону України  «Про виконавче провадження». Такі обмеження діятимуть до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Водночас є й певні винятки для винесення таких постанов, що застережені в ч.10 ст.71 Закону. Зокрема, не можна обмежувати особу в праві керувати транспортними засобами, якщо:

• встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

• автомобіль використовується у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю;

• боржник проходить строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу та виконує бойові завдання в бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;

• сплата заборгованості за аліментами розстрочена або відстрочена в порядку, встановленому законом.

З  06 лютого 2018 року особи звільнятимуться від сплати судового збору в разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (ст.5 Закону України «Про судовий збір»).  Наразі від сплати збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Також, з  08 липня 2017 року  діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів». Нова редакція частини другої цієї ж статті, закріпила, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Що стосується батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина:  статтю 183 СКУ доповнено частиною 5 відповідно до якої, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Розмір аліментів визначається судом у твердій грошовій сумі та підлягає індексації відповідно до закону.

05.02.2018 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу ДВС

 

Діє електронний сервіс щодо проставлення апостиля на офіційних документах
 

В Ізяславському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану діє електронний сервіс щодо проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, і надалі будуть використовуватися за кордоном.

Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає вiдповiдний документ, шляхом її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Для проставлення апостиля заявник пред'являє документ, що посвiдчує його особу, та подає: оригiнал документа, на якому проставляється апостиль, або його копiю, засвiдчену в установленому порядку; документ про оплату послуги з проставлення апостиля. Документом, що підтверджує внесення плати, є квитанція, видана банком, платіжне доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) поштового відділення зв'язку.

Також для зручності та уникнення черг можна записатися через Інтернет на прийом до відділу ДРАЦС.

На порталі «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» можна записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний час, порушити питання в онлайн режимі, подати заяви на реєстрацію актів цивільного стану. Веб-портал “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” - це офіційний сервіс щодо подачі заяв або звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, який є доступним для користувачів мережі Інтернет.
         Користуючись вищевказаними послугами, є прекрасна можливість вирішити питання, пов’язані з діяльністю відділів державної реєстрації актів цивільного стану, зекономивши свій вільний час.

Вхід на Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» за посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua.

06.12.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!

 

Для Вашої зручності та уникнення черг Ви можете записатися через Інтернет на прийом до Ізяславського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
         На порталі «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» Ви можете записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний для Вас час, задати питання в онлайн режимі, подати заяви на реєстрацію актів цивільного стану. Веб-портал “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” - це офіційний сервіс щодо подачі заяв або звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, який є доступним для користувачів мережі Інтернет.

З використанням даного веб-порталу Ви можете подати до відділу наступні заяви:

- про державну реєстрацію шлюбу

- про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду

- про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України

- про зміну імені

- про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану

- про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян

- про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Також ыз використанням функціональних можливостей веб-порталу Міністерства юстиції України, в особистому кабінеті Ви зможете:

- зареєструватись, шляхом заповнення електронної реєстраційної форми, заповнити звернення для заяви на отримання документів про державну реєстрацію актів цивільного стану та реєстрацію актів цивільного стану, надіслати скан – копії документів, необхідних для роботи спеціалісту відділу державної реєстрації актів цивільного стану, обрати зручний час та дату проведення державної реєстрації актів цивільного стану, здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану, отримати он – лайн консультацію спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану з будь – якого питання, що належить до його компетенції.

Зазначені заяви в обов’язковому порядку повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаними під час особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану протягом трьох днів, з дня подачі заяви.

Скориставшись вищевказаними послугами, Ви маєте хорошу можливість вирішити питання, пов’язані з діяльністю відділів державної реєстрації актів цивільного стану, заощадивши свій вільний час.
Вхід на Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» за посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua.

07.12.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

 

Порядок проставлення апостиля на офіційних документах,  що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, і надалі будуть використовуватися за кордоном

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля”, наказу Міністерства юстиції України “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації” від 11.11.2015 №2268/5 (із змінами) з 20 листопада 2015 року у 17 відділах державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області запроваджено електронний сервіс проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, і надалі будуть використовуватися за кордоном.

Прийняття вказаних документів проводиться: відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області - з понеділка по п'ятницю у години прийому згідно графіку роботи, відділами державної реєстрації актів цивільного стану у містах Волочиськ, Городок, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Нетішин, Полонне, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка, у селищах Білогір'є, Віньківці, Летичів, Нова Ушиця, Теофіполь, - з вівторка по суботу у години прийому згідно графіку роботи.

За надання послуг з проставлення апостиля встановлена плата: для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства - 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн.); для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.). Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян. 

Плата за надання адміністративної послуги з проставлення апостиля перераховується до загального фонду державного бюджету:  

 

Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача: 820019

Одержувач коштів: ГУК у м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Рахунок отримувача: 33214879700001

Призначення платежу: за проставлення апостиля, код платежу 22012500 

 

Проставлення апостиля здiйснюється за заявою будь-якої особи, яка подає вiдповiдний документ, шляхом її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Для проставлення апостиля заявник пред'являє документ, що посвiдчує його особу, та подає: оригiнал документа, на якому проставляється апостиль, або його копiю, засвiдчену в установленому порядку; документ про оплату послуги з проставлення апостиля. Документом, що підтверджує внесення плати, є квитанція, видана банком, платіжне доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) поштового відділення зв'язку. У разi коли заявник звiльнений вiд оплати послуг з проставлення апостиля, він пред'являє документ, що пiдтверджує право на звiльнення вiд сплати. Заява формується, реєструється і разом з електронними копiями документiв розмiщується в Електронному реєстрi апостилів за допомогою програмних засобiв його ведення.

Документи, поданi для проставлення апостиля, розглядаються Мiнiстерством юстицiї України у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

За результатом розгляду заяви та поданих документiв посадова особа Мiнiстерства юстицiї України проставляє апостиль або вiдмовляє у його проставленнi, формуючи за допомогою програмних засобiв ведення Реєстру вiдповiдний електронний документ з накладенням власного електронного цифрового пiдпису та проставленням на документ електронного цифрового пiдпису (печатки) Мiнiстерства юстицiї України.  Вiдомостi про проставлення апостиля або про вiдмову у його проставленнi вносяться до Реєстру.

Посадова особа відділу державної реєстрації актів цивільного стану вiдповiдно до Правил вiзуалiзує на паперi апостиль, сформований за допомогою програмних засобiв ведення Реєстру у формi електронного документа, з обов'язковим проставленням у пункті 9 штампа апостиля печатки, або прикріпленням у цьому пункті марки апостиля встановленого зразка. Документи з апостилем або відмова в його проставленні, видаються заявнику або iншiй особi, зазначенiй заявником у заяві, на пiдставi вiдповiдної довiреностi, наданiй такiй особi заявником.

06.12.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

Державна реєстрація смерті

 

1. Підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о),

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о),

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть,

г) рішення суду про оголошення особи померлою,

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час,

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів,

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строк, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи. В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.

Паспорт громадянина України померлого, а також військово-облікові та пільгові документи орган державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає для подальшого їх направлення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України та районного (міського) військового комісаріату.

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в областях, місті Києві для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи.

Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання допомоги на поховання, у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.

04.12.2017 р.

Ізяславський районний відділ ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області

 

Порядок державної реєстрації зміни імені фізичної особи – громадянина України

 

Ім’я здавна є засобом індивідуалізації людини в суспільстві та належить до особистих немайнових благ фізичної особи. Значення цього блага в цивільному обігу полягає в тому, що фізична особа набуває прав і створює для себе цивільні обов’язки, а також здійснює ці права і виконує ці обов’язки від свого імені. Фізична особа має право на ім’я, яке не може бути відчужене.

Ім’я необхідно людині для реалізації цивільних прав і обов’язків, що нормативно закріплено в статті 28 Цивільного кодексу України. Одночасно у частині третій цієї статті зазначено, що ім’я фізичній особі надається відповідно до закону.

Право на зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи передбачено статтею 295 Цивільного кодексу України. Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) здійснюється відповідно до Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я.

Для зміни  імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного  віку,  разом із відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий  помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір)   дитини  виключено  з  актового  запису  про  її народження  або  якщо  відомості  про  чоловіка  як  батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені.

З метою зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) подається заява.

Громадяни України, які проживають на її території, подають заяви до відділів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання; громадяни України, які постійно проживають за кордоном, - до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Зазначена заява подається у письмовій формі разом із паспортом громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - з пред’явленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згода батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи оформлюється також у вигляді заяви та подається ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, вона, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.

Однак однієї заяви про зміну імені недостатньо, одночасно до неї додаються наступні документи:

свідоцтво про народження заявника;

свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);

свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);

свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);

свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;

фотокартка заявника.

Під час подання заяви про зміну імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України попереджає заявника про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни імені.

Строк розгляду заяви про зміну імені відділом реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання.

Відділ державної реєстрації  актів  цивільного стану надсилає необхідні    матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем  проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені.

Територіальний орган Національної поліції за результатами  відповідної  перевірки,  яка  проводиться  безоплатно,  у місячний  строк  готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу  державної  реєстрації  актів цивільного  стану  чи  через  МЗС  до  відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне  представництво  або  консульська установа України на підставі  документів  про  зміну імені та висновку територіального органу Національної  поліції  про  можливість  зміни  імені готує висновок  про  надання  дозволу  на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені здійснюється з наступних підстав:

перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом; наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника; подання заявником неправдивих відомостей.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.

Протягом трьох місяців заявник, якому надано дозвіл на зміну імені, може звернутися для реєстрації зміни імені до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу.

Реєстрація зміни імені громадян України, які проживають на території України, проводиться відділом реєстрації актів цивільного стану після сплати заявником державного мита, громадян, які постійно проживають за кордоном, проводиться дипломатичним представництвом або консульською установою України після сплати заявником консульського збору.

Під час реєстрації зміни імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові свідоцтво про зміну імені.

Повторна зміна імені фізичної особи здійснюється відповідно до вищезазначеного Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.

20.09.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

державної реєстрації актів цивільного стану

 

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

 

Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

 

Місце державної реєстрації дитини

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем  проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене  фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

        

Хто може подати заяву про державну реєстрацію дитини?

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за  заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

Державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, підкинули або яка була знайдена,  проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування.

 

Який строк встановлено для державної реєстрації дитини?

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного  місяця з дня її народження,  а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану є підставою для покладення на батьків дитини адміністративної відповідальності, встановленої статтею 212 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Визначення прізвища, імені, по батькові дитини

 Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

 Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.

Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ.

Спір між батьками щодо прізвища дитини  може  вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання  батьківства визначається матір'ю дитини.

Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.

Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за мови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

        

Визначення походження дитини

Визначення походження дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва  про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Окрім того, статтею 122 Кодексу встановлено, що дитина, яка  народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання  його недійсним, походить  від подружжя.

При цьому закон надає право подружжю, а також жінці та чоловіку, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини.

Проте, така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

 

Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви, з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.

 

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Заява про визначення походження дитини від батька подається жінкою та чоловіком, які не перебувають у шлюбі між собою, як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

 

Якщо батьки дитини невідомі

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім’я, по батькові дитини і відомості про батьків.

25.07.2017 р.

Ізяславський районний відділ ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області

Про розширення переліку населених пунктів, запровадженого пілотного проекту

щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки

 

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 22 березня 2017 р. № 192-р, яким розширено перелік населених пунктів, що виявили бажання долучитись до пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки. Наразі до вказаного проекту приєдналися міста Кривий Ріг, Бахмут, Запоріжжя, Біла Церква, Бориспіль, Кропивницький, Станиця Луганська, Білгород-Дністровський, Полтава, Кременчук, Чугуєв, Хмельницький, Черкаси, Хотин та с. Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області.

Відтепер у Хмельницькому можна одружитись за добу. 

Перші молодята зможуть скористатись новаціями вже з 28 квітня цього року. 

Особам, які бажають зареєструвати шлюб у скорочені строки, необхідно укласти договір про надання послуг з організації проведення державної реєстрації шлюбу, подавши паспорти (посвідки, паспорти іноземних громадян) до Філії № 1 управління адміністративних послуг (вул. Грушевського, 86). У випадку, коли один із подружжя іноземець, йому потрібно надати його паспорт та документ, що підтверджує законність його (її) перебування на території України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх нотаріально посвідченими перекладами українською мовою.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

04.04.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану

Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

 

Новації в законодавстві України передбачають можливість зареєструвати місце проживання новонародженої дитини під час проведення державної реєстрації народження дитини, зокрема: згідно частини шостої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» (далі - Закон) за бажанням батьків чи одного з них для реєстрації місця проживання дитини документи, визначені Законом, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. Оскільки видача свідоцтва про державну реєстрацію народження дитини за бажанням батьків може відбуватись в закладі охорони здоров’я, де відбувалися пологи, відповідно, подати документи на реєстрацію місця проживання малюка можна також в пологовому будинку.

Для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подаються:

1. Письмова заява (додаток 7 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі – Правила);

2. Свідоцтво про народження дитини;

3. Квитанція про сплату адміністративного збору;

4. Документ, що засвідчує особу законного представника (батьків, усиновлювачів).

 

*Відповідно до статті 6 Закону реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

У разі подання документів, необхідних для реєстрації місця проживання новонародженої дитини, через органи державної реєстрації актів цивільного стану уповноважений працівник перевіряє належність документа, що посвідчує особу батьків (усиновлювачів) або інших законних представників дитини, та документа, що підтверджує повноваження особи як законного представника, особі, яка його надала, їх дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання, наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання дитини, про що ним робиться відповідний запис у цій заяві. Прийняті документи не рідше одного разу на місяць передаються до відповідного органу реєстрації (пункт 20 Правил).

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу державної реєстрації актів цивільного стану, довідка про реєстрацію місця проживання дитини оформлена органом реєстрації, повертається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану або за бажанням батьків може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі адміністративних послуг, надіслана поштою (абзац 8 пункту 23 Правил).

На жаль, ці Правила тимчасово не поширюються на реєстрацію новонародженої дитини, у разі коли батьки зареєстровані на території непідконтрольній українській владі.

09.03.2017 р.  

За матеріалами Ізяславського районного відділу

 державної реєстрації актів цивільного стану

Головного територіального управління юстиції

у Хмельницькій області

Весілля за добу: у Кам’янці можна буде зареєструвати шлюб за 24 години

 

14 лютого у Кам’янці-Подільському стартує пілотний проект Уряду щодо спрощеної процедури реєстрації шлюбу.

Згідно зі звичайною процедурою, між подачею заяви і реєстрацією шлюбу має пройти не менше 30 днів. Однак пілотний проект Кабінету Міністрів передбачає узаконення шлюбу протягом 24-х годин. До участі в проекті долучається Кам’янець-Подільський – єдине місто в Хмельницькій області, а також Вінниця, Дніпро, Луцьк, Миколаїв, Рівне, Житомир і Харків.

Відповідне розпорядження №1068 від 28 грудня вже оприлюднене на сайті Уряду. Зазначимо, що ще в липні минулого року Кабінет Міністрів схвалив впровадження зазначеного пілотного проекту в деяких населених пунктах. Тепер він пошириться й на територію інших регіонів України.

Спрощена процедура державної реєстрації шлюбу дозволить оцінити доцільність внесення відповідних змін у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, вважають урядовці.

Разом з тим, у Кам’янці-Подільському вже розпочалася підготовка до реалізації проекту зі спрощеної процедури реєстрації шлюбу. Міський голова Михайло Сімашкевич зустрівся із начальником Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Віктором Худняком. 

- Враховуючи, що місто туристичне, маємо на меті організовувати відповідно до даного пілотного проекту урочисту реєстрацію шлюбу не лише в залі РАЦСу, але й на різних цікавих локаціях міста, - коментує міський голова.

- Кам’янчанам, та й гостям міста, думаю, сподобалася б можливість засвідчити своє кохання за межами офіційного приміщення. Наразі для цього розглядаємо залу Магдебурського права, приміщення картинної галереї, фортеці.

10.01.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

 ДРАЦС ГТУ в Хмельницькій області

Зміни, щодо проведення державної реєстрації шлюбу на території України іноземного громадянина чи особи без громадянства

 

16 грудня набули чинності зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, внесені наказом Мін'юсту від 02.12.2016 за №3447/5.

Відповідно до внесених змін державна реєстрації шлюбу з іноземцями, проводиться тільки після перевірки міграційною службою законності перебування на території України іноземного громадянина або особи без громадянства.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:

відсутності у іноземця чи особи без громадянства посвідки на постійне чи тимчасове проживання;

відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою;

якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року;

пред’явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства, яка підлягає обміну відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251.

21.12.2016 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділу

 ДРАЦС ГТУ в Хмельницькій області

Порядок проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, і надалі будуть використовуватися за кордоном

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля”, наказу Міністерства юстиції України “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації” від 11.11.2015 №2268/5 (із змінами) з 20 листопада 2015 року у 17 відділах державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області запроваджено електронний сервіс проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, і надалі будуть використовуватися за кордоном.

Прийняття вказаних документів проводиться: відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області - з понеділка по п'ятницю у години прийому згідно графіку роботи, відділами державної реєстрації актів цивільного стану у містах Волочиськ, Городок, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Нетішин, Полонне, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка, у селищах Білогір'є, Віньківці, Летичів, Нова Ушиця, Теофіполь, - з вівторка по суботу у години прийому згідно графіку роботи.

 За надання послуг з проставлення апостиля встановлена плата: для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства - 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн.); для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.). Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян. 

Плата за надання адміністративної послуги з проставлення апостиля перераховується до загального фонду державного бюджету:  

Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача: 820019

Одержувач коштів: ГУК у м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Рахунок отримувача: 33214879700001

Призначення платежу: за проставлення апостиля, код платежу 22012500 

Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає вiдповiдний документ, шляхом її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Для проставлення апостиля заявник пред'являє документ, що посвiдчує його особу, та подає: оригiнал документа, на якому проставляється апостиль, або його копiю, засвiдчену в установленому порядку; документ про оплату послуги з проставлення апостиля. Документом, що підтверджує внесення плати, є квитанція, видана банком, платіжне доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) поштового відділення зв'язку. У разi коли заявник звiльнений вiд оплати послуг з проставлення апостиля, він пред'являє документ, що пiдтверджує право на звiльнення вiд сплати. Заява формується, реєструється і разом з електронними копiями документiв розмiщується в Електронному реєстрi апостилів за допомогою програмних засобiв його ведення.

Документи, поданi для проставлення апостиля, розглядаються Мiнiстерством юстицiї України у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

  За результатом розгляду заяви та поданих документiв посадова особа Мiнiстерства юстицiї України проставляє апостиль або вiдмовляє у його проставленнi, формуючи за допомогою програмних засобiв ведення Реєстру вiдповiдний електронний документ з накладенням власного електронного цифрового пiдпису та проставленням на документ електронного цифрового пiдпису (печатки) Мiнiстерства юстицiї України.     Вiдомостi про проставлення апостиля або про вiдмову у його проставленнi вносяться до Реєстру.

Посадова особа відділу державної реєстрації актів цивільного стану вiдповiдно до Правил вiзуалiзує на паперi апостиль, сформований за допомогою програмних засобiв ведення Реєстру у формi електронного документа, з обов'язковим проставленням у пункті 9 штампа апостиля печатки, або прикріпленням у цьому пункті марки апостиля встановленого зразка. Документи з апостилем або відмова в його проставленні, видаються заявнику або iншiй особi, зазначенiй заявником у заяві, на пiдставi вiдповiдної довiреностi, наданiй такiй особi заявником.

14.12.2016 р.

Ізяславський районний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану Головного

територіального управління юстиції у Хмельницькій області

Всеукраїнський тиждень права: Державна реєстрація народження дитини, яка народилась поза закладом охорони здоров’я

 

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Сімейного кодексу України дитина має бути невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження зареєстрована в органі державної реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС). Обов’язок державної реєстрації народження покладається на батьків дитини, а його невиконання є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Істотних проблем з державною реєстрацією народження не виникає при народжені дитини в закладах охорони здоров’я. На даний момент, у 20 з 22 закладів охорони здоров’я Хмельницької області, де приймаються пологи, є можливість одержати свідоцтво про народження дитини. Даним сервісом за 10 місяців 2016 року скористалось 2199 осіб.

Проте, бувають випадки коли дитина народжується вдома, або за інших обставин без надання медичної допомоги. Державою врегульовано порядок державної реєстрації народження дітей, народжених поза закладами охорони здоров’я. У таких випадках необхідно терміново звернутись до медичного закладу, який повинен провести огляд матері та дитини і видати медичне свідоцтво про народження або медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу.

У разі якщо заклад охорони здоров’я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія, створена структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 9 від 09.01.2013 до вищезазначених комісій, не пізніше одного тижня з дня народження дитини, з заявою довільної форми може звернутись жінка, яка народила дитину, її чоловік, родичі, інші особи, представники служби у справах дітей. Крім заяви заявник подає: паспорт або інший документ, що посвідчує особу; обмінну карту пологового будинку, пологового відділення лікарні; результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину поза закладом охорони здоров’я; копію картки виклику медичної швидкої допомоги; довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину поза закладом охорони здоров’я, та дитиною; медичну довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про огляд дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров’я та медичну довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про огляд жінки для підтвердження факту народження дитини; інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з пологами. Вказані документи, подаються заявником у разі їх наявності.

Якщо медичні довідки у заявника відсутні, комісія приймає рішення про обов’язковий огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду. За результатами аналізу документів, комісія приймає рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини та складає висновок.

Після підтвердження факту народження дитини заклад охорони здоров’я, під наглядом якого перебуває дитина, видає на підставі висновку комісії заявникові медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, яка разом із висновком є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

У випадку відсутності довідки про народження, виданої закладом охорони здоров’я або висновку медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

09.12.2016 р.

 За матеріалами Головного територіального

управління юстиції в Хмельницькій області

Всеукраїнський тиждень права: Антирейдерський закон на шляху захисту законних прав громадян

 

Впродовж 25 років незалежності український бізнес та громадяни страждали від такого явища, як рейдерство. Шахраї, використовуючи різні схеми, відбирали бізнес та нерухомість. Це негативно відображалось на інвестиційній привабливості нашої держави. Адже гроші вкладають лише в економіку тих країн, які гарантують захист активів як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора. Там де існує рейдерство, важко очікувати значних інвестицій.

З метою викорінення такого негативного явища як рейдерство, 6 жовтня було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон).

Закон передбачає низку змін, які стосуються обов’язкового здійснення нотаріального засвідчення справжності підписів, здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна лише в межах  області та збільшення терміну для подання скарги до управління юстиції з 30 до 60 календарних днів.

Також, до новел у сфері державної реєстрації нерухомого майна та бізнесу слід віднести надання права управлінню юстиції за результатами розгляду скарги направляти подання про анулювання свідоцтва нотаріуса.

При реєстрації бізнесу та нерухомості за бажанням власника можна отримати паперовий документ з підписом та печаткою державного реєстратора.

Крім того, посилено відповідальність за спробу незаконного захоплення бізнесу для заявника, реєстратора та зацікавленої особи, зокрема передбачено кримінальну відповідальність до 10 років з конфіскацією майна, а також адміністративна відповідальність – штраф до 8500 гривень.

Ще один крок у боротьбі з можливим рейдерством – запуск системи інформування українських громадян через СМС про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю, а також можливість сповіщення власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

Для того, щоб підключитися до нової послуги достатньо зробити 3 прості кроки:

1.Отримати реєстраційний номер майна. Даний номер указується в Інформаційній довідці з реєстру нерухомості або у правовстановлюючому документі.

2.Поставити майно на контроль. Відповідну позначку треба поставити навпроти нерухомого майна, яке ви хочете контролювати у особистому кабінеті користувача. Окрім того, у особистому кабінеті можна подивитися історію реєстраційних дій, які вчинялися з нерухомістю.

3.У разі проведення будь-яких дій з майном – отримати миттєве сповіщення про зміни.

Отже, прийняття даного Закону забезпечує захист нерухомого майна та бізнесу громадян від  можливих незаконних захоплень та встановлює шляхи і механізми впливу на порушників задля відновлення справедливості.

07.12.2016 р.

 За матеріалами Головного територіального управління

 юстиції в Хмельницькій області

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації