на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

 

 

 

 

 

 

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 
   
     
   
     
   

 

НОВИНИ

 

 

 

 

 

Угода про асоціацію має бути гнучким інструментом, який відповідає реаліям відносин України та ЄС, – Президент

 

Президент Володимир Зеленський запропонував провести моніторинг виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, щоб вивести співпрацю нашої країни та ЄС на новий рівень.

«Ця Угода має бути гнучким інструментом, який відповідав би сучасним реаліям наших відносин, а головне – потенціалу України. Саме тому я запропонував нашим партнерам розпочати спільну оцінку виконання Угоди, щоб вийти на новий рівень. Рівень, який відповідатиме інтересам українського та європейського бізнесу та наших споживачів», – сказав Глава держави під час спілкування з пресою за результатами 21-го саміту Україна – ЄС.

Доти, поки буде здійснено таку оцінку, сторони мають ефективно використовувати всі наявні можливості, переконаний Володимир Зеленський.

«Ми налаштовані на подальшу галузеву інтеграцію України та ЄС у пріоритетних сферах: енергетика, цифровий ринок, юстиція та внутрішні справи, митне співробітництво та сприяння торгівлі», – констатував він.

Президент зазначив, що сьогодні, під час саміту, обговорювалися здобутки останніх років – запровадження безвізового режиму, децентралізація, прозорі державні закупівлі. Проте, на його переконання, найважливіші та найскладніші зміни в Україні – попереду.

Глава держави запевнив європейських партнерів, що Україна рішуче налаштована не лише щодо антикорупційної реформи, а й щодо інших змін.

«Це детінізація економіки, створення незалежного суду, подолання монополій, боротьба з рейдерством та контрабандою – щодо цього, до речі, я завтра підписую відповідні укази. А ще ми налаштовані на завершення децентралізації та зміцнення громадянського суспільства», – додав він, зауваживши, що в рамках саміту підписано шість угод про фінансування заходів, які сприяють проведенню зазначених реформ.

«У питаннях позитивних змін ми хочемо й будемо рухатись дуже швидко», – наголосив Володимир Зеленський.

За словами Президента, сьогодні учасники саміту також обговорили перспективи торговельних відносин та відзначили, що торгівля між Україною та Євросоюзом і надалі зростатиме.

Окремо Глава держави подякував європейським партнерам за готовність до надання другого траншу четвертої програми макрофінансової допомоги Україні в розмірі 500 мільйонів євро.

Він також відзначив, що відносини України та Європи – це не просто партнерство, політична асоціація чи економічна інтеграція.

«Це – друзі, з якими ми ведемо відвертий, інколи справді емоційний, але точно чесний і дружній діалог про спільне майбутнє. Географічно Україна – це центр Європи. Я робитиму все, щоб Україна стала таким центром економічно та ментально», – заявив Володимир Зеленський.

«У нас новий Президент. Скоро буде новий парламент та новий уряд. А значить, у нас буде новий шанс», – підкреслив Глава держави.

Зі свого боку Президент Європейської ради Дональд Туск назвав сьогоднішній саміт ознакою вдосконалення відносин між Україною та ЄС. «Наше партнерство побудоване на Угоді про асоціацію, яка є найбільшою всебічною угодою, яку колись мав ЄС з будь-якою країною. Це – основа нашої політичної асоціації та економічної інтеграції. Сьогодні ми обговорювали, як краще використати потенціал цієї Угоди заради наших громадян і бізнесу.

09.07.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Ізяславщину відвідали співробітники Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ

 

Сьогодні, 25 червня, на Ізяславщині перебували співробітники Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ.  

Із співробітником СММ Сабріною Шірнер (Німеччина) зустрівся голова Ізяславської районної державної адміністрації Борис Яцков. У ході спілкування порушувалось питання стану суспільно-політичної ситуації та території Ізяславського району. Зокрема  пані Шірнер цікавило питання забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на Ізяславщині. Голова районної державної адміністрації  розповів, що в Ізяславському районі суспільно-політична ситуація є контрольованою, органи державної влади та місцевого самоврядування Ізяславщини працюють злагоджено та стабільно.  «Дуже важливо, аби на місцях в унісон працювали всі гілки влади. Потрібно, щоб регіони розвивалися, а не погрязли в політичних чварах», - наголосив Борис Яцков.

Також у ході зустрічі порушувалося питання забезпечення соціального захисту учасників Антитерористичної операції  та Операції Об’єднаних Сил на сході України. Серед «інших» Борис Яцков та Сабріна Шірнер розглянули питання стану свободи совісті. Зокрема вони обговорили питання забезпечення дотримання законності в питанні переходу релігійних громад під юрисдикцію Православної Церкви України. Також було розглянуто питання стану  реформування місцевого самоврядування в Україні. На зустрічі взяла участь    керівник апарату райдержадміністрації Ольга Манзюк.  

Цього ж дня співробітник Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ пані Шірнер мала робочу зустріч із головним лікарем комунального некомерційного   підприємства «Ізяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Сергієм Лівінчуком. У ході зустрічі гостю цікавив стан надання медичних послуг населенню Ізяславського району: збереження мережі медичних закладів, у першу чергу у сільській місцевості; кадрового забезпечення медичними працівниками; матеріального та технічного забезпечення закладів первинної медицини.

Водночас відбулась зустріч співробітників СММ ОБСЄ із Болгарії та Боснії із начальником управління соціального захисту населення райдержадміністрації Олегом Ткаченком та директором Ізяславського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Світланою Косовською. Ними було розглянуто організацію в районі роботи із протидії насильству, із внутрішньо переміщеними особами, учасниками АТО та ООС, інші аспекти  організації соціальної роботи із різними категоріями населення району.

Співробітники Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ подякували представникам органів влади Ізяславського району за плідну, змістовну та цікаву розмову. Вони наголосили, що відчували у словах посадовців щирість і знання ситуації.

Голова районної державної адміністрації Борис Яцков, у свою чергу, подякував іноземним гостям за візит.

ФОТОЗВІТ

25.06.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Володимир Гройсман: Реформа децентралізації потребує продовження і захисту

 

Реформа децентралізації, розпочата 5 років тому, потребує продовження й захисту, оскільки її здобутки можуть бути перекреслені. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час XV Українського муніципального форуму. Форум проходить в Одесі. Глава Уряду відвідав захід у рамках робочої поїздки до регіону. Його делегатами стали близько 500 представників муніципалітетів з усієї України та керівники об’єднаних громад. Одеський регіон – один з лідерів за темпами зростання місцевих бюджетів. Так, у січні-квітні поточного року зростання доходів місцевих бюджетів склало майже 20%. В області сформовано 28 громад, які покривають третину території регіону, і в них проживають 13,2% населення. Найбільшими є Балтська і Куяльницька громади. Вони мають прямі відносини з бюджетом. Так, обсяг лише освітньої та медичної субвенції для Балтської громади склав 67 млн грн.

Як наголосив Володимир Гройсман, оновлення системи місцевого управління, а отже, й філософії управління державою – стало ключовою ідеєю його роботи в Уряді навесні 2014 року. Саме тоді з’явилося вікно можливостей змінити багаторічну практику безпідставного блокування коштів муніципалітетів, щорічного навідування місцевих голів до Києва з проханнями закласти в держбюджет допомогу для вирішення тих чи інших питань окремих територій. До 2014 року місцева влада могла лише мріяти про будівництво доріг, лікарень, шкіл, садочків. В 2013 році загальний обсяг місцевих бюджетів розвитку складав всього 8,6 млрд грн. Зараз цей показник співставний з бюджетами розвитку міст-мільйонників – Харкова та Дніпра. Загалом по країні бюджети громад зросли в 4 рази. Реформа дозволила не тільки наповнити бюджети, а й забезпечити доступність адміністративних послуг. Центр надання адмінпослуг є сьогодні у кожній громаді, а кількість послуг, які люди отримують, не виїжджаючи зі своїх населених пунктів, сягає 500.

«Сьогодні відчуваю себе мером усієї України. Я прийшов на посаду Віце-прем’єр-міністра у 2014 році для реформи децентралізації влади. В той момент нам нав’язували ідею федералізації країни – її розколу і зникнення. Але ми – сотні і тисячі місцевих лідерів – почали реальні зміни у самій системі місцевого самоврядування, – сказав Володимир Гройсман. – До реформи, до 2013 року, бюджети громад були касами з видачі зарплат. Бюджети розвитку тоді дорівнювали нинішнім бюджетам розвитку Харкова і Дніпра. Ми змінили цю систему. Але чи всі ми усвідомлюємо, що ми ще не пройшли точки неповернення? Я бачу реальні загрози децентралізації. І ми не маємо права відмахуватися від проблем. Ми маємо завершити реформу і зробити її ефективною. Реформу треба захистити, нову систему управління треба захистити».

Глава Уряду наголосив, що реформа дає людям більше можливостей – в тому числі можливостей впливати на кошти, які передані в рамках реформи. А керівники стають інструментом професійної реалізації всіх важливих програм.

«Що я пропоную далі? Внести пропозиції щодо змін до Конституції в частині місцевого самоврядування. Це основа основ. Так ми зможемо гарантувати незворотність реформи місцевого самоврядування. Закликаю до широкого обговорення відповідного законопроекту, який ми готові оприлюднити на Урядовому порталі», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що принципи законопроекту – повсюдність влади, закріплена фінансова спроможність громад, формування виконавчих комітетів на виборчій основі, а не шляхом призначення чиновників з Києва. Це дасть можливість ефективно керувати районами. «Друга позиція. Малі міста. Ми бачимо, що великі мегаполіси мають ресурс. Ми бачимо реальний ресурс у великих об’єднаних громад. А є ті громади, які ще не об’єдналися. Цей процес треба завершити до чергових місцевих виборів. Підкреслюю: чергових!» – сказав Володимир Гройсман.

За його словами, до 1 січня 2021 року потрібно, аби районні центри і міста районного значення отримали статус об’єднаних територіальних громад. «Ми покажемо на власному досвіді, що таке децентралізація. Ми змотивуємо об’єднуватися і стати сильнішими», – сказав Глава Уряду.

Окремо він вийшов з ініціативою підтримки невеликих населених пунктів. «Уряд також виходить з ініціативою перерозподілити кошти Держфонду регіонального розвитку і направити 3 млрд грн на невеликі міста, які поки не мають власного ресурсу розвитку. Це буде справедливо і це буде реальною опікою невеликих населених пунктів», – сказав Прем’єр-міністр.

Найбільш революційною, на думку Глави Уряду, є й інша ініціатива – з січня 2020 року скоротити на 50% облдержадміністрації і райдержадміністрації. Особливо там, де в районах на 100% сформовані об’єднані громади.

«Знаю, що це довгоочікуване рішення. Це дозволить тим районам, де вже функціонують повноцінні громади, жити за новими стандартами і управлятися тими людьми, яких люди на місцях знають. Я не хочу призначати людей на місця, бо я їх не знаю, – сказав Володимир Гройсман. – Але я залишаюся партнером громад і готовий захищати їхні інтереси».

19.06.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

Володимир Зеленський: Повернення миру в Україну – це мій пріоритет

 

Президент України Володимир Зеленський наголошує, що встановлення миру в Україні наразі для нього є одним із ключових завдань, виконання якого він прагне. Саме тому питання миру було головним під час його сьогоднішніх конструктивних перемовин із Президентом Франції Еммануелем Макроном.

«Насамперед ішлося про повернення миру в Україну. Це мій пріоритет. Це моя позиція – як людини і як Президента. Це те, з чим я засинаю та прокидаюся щодня», – підкреслив Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у Парижі.

«Переконаний, що Європа не зможе почуватися у повній безпеці, доки Росія робить вигляд, що міжнародного права просто не існує. І Франція, і решта наших міжнародних партнерів знають і розуміють, що болить кожному українцю. Ніхто не хоче, щоб Україна ставала пороховою бочкою, де Крим і Донбас – бікфордів шнур», – додав він.

Володимир Зеленський зазначив, що, обравши його Президентом, український народ довірив йому пошук рішень у Мінському переговорному процесі. «Завершення війни та повернення анексованих українських територій – це моє головне завдання», – наголосив він.

Глава держави повідомив, що під час сьогоднішньої зустрічі з Президентом Франції було досягнуто домовленостей про наступні кроки, які мають сприяти досягненню цієї мети.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках Нормандського формату. Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням», – повідомив Президент.

Щодо конфлікту на Донбасі, який триває вже п’ять років, і врегулювання ситуації, Еммануель Макрон висловив підтримку позиції Володимира Зеленського щодо того, щоб «відновити мир, змусити зброю замовкнути та піти на шлях перемовин».

«Ми знову хочемо стати на шлях Мінського формату для того, щоб Україна повернулася до миру. Я запевняю, що я готовий підтримати вас, пане Президенте, в цьому намірі і також у діалозі з Росією», – сказав Президент Французької Республіки.

«Коли настане момент, Франція готова провести засідання Нормандського формату для того, щоб підтримати виконання зобов’язань. Але до того нам потрібно найближчим часом мати певні жести, кроки, які підтвердили б намір виконувати ці зобов’язання (Мінські домовленості. – Ред.)», – додав Еммануель Макрон.

18.06.2019 р.

За матеріалами сайту Президента України www.president.gov.ua

Україна продовжує співпрацю з Міжнародним валютним фондом – підсумки зустрічі Президента з місією МВФ

 

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з місією Міжнародного валютного фонду в Україні на чолі з Роном ван Роденом, яка перебуває в Києві. До зустрічі також долучилися Голова Національного банку України Яків Смолій та Міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Поточна програма співпраці Stand-by була надана Україні для підтримки макрофінансової стабільності в рік виборів – президентських і парламентських.

«Співпраця триває. Міжнародний валютний фонд завжди є надійним партнером України в часи, коли ми потребуємо підтримки, і Україна зі свого боку також залишатиметься партнером, що дотримується своїх зобов’язань. На жаль, наразі ми бачимо зволікання з ухваленням реформаторських законопроектів, на які громадяни, бізнес, фінансова спільнота чекають роками. Сподіваюся, парламент нового скликання надолужить це й забезпечить підґрунтя для отримання наступного траншу фінансування від Фонду», – підкреслив Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив, що на ухвалення рішення про розпуск Верховної Ради вплинуло декілька чинників.

«Я вважаю, що ця Верховна Рада втратила можливість ухвалювати відповідальні рішення», – сказав він.

Президент також повідомив, що його команда розробила новий законопроект щодо відповідальності за незаконне збагачення, який поверне антикорупційним органам важливий інструмент для притягнення корупціонерів до відповідальності.

«Цього тижня ми обов’язково подамо до парламенту цей законопроект і дуже сподіваємося, що депутати його ухвалять. Але якщо цього не станеться, це буде ще одним доказом того, що це – непрацездатний парламент, – зазначив Володимир Зеленський. – Чергові вибори мали відбутися наприкінці жовтня. Тоді десь у грудні ми мали б коаліцію та новий уряд. Та громадяни й економіка не можуть стільки чекати. Без необхідних змін у нас тоді були б проблеми з Міжнародним валютним фондом».

Зі свого боку Голова Національного банку Яків Смолій наголосив, що продовження співпраці з МВФ є вкрай важливим для підтримки фінансової стабільності в Україні.

«До кінця поточного року наша країна має сплати понад 5 мільярдів доларів США за зовнішніми та внутрішніми зобов’язаннями в іноземній валюті. Обсяг міжнародних резервів наразі 19,3 мільярда доларів США, і цього достатньо для виконання суверенних зобов’язань. Водночас, співпраця з МВФ – це також доступ до іншого фінансування, запорука продовження структурних реформ, без яких неможливе довгострокове стійке зростання української економіки», – наголосив Яків Смолій.

«Вчасне та належне обслуговування та погашення державного боргу – запорука довіри іноземних інвесторів до України, основа репутації держави на міжнародній арені», – сказала Оксана Маркарова.

Зі свого боку представники Міжнародного валютного фонду засвідчили готовність продовжити обговорення подальшої співпраці з Україною, щойно після парламентських виборів буде сформований новий Уряд. До цього будуть постійні консультації щодо формування нового порядку денного реформ.

«Ми не бачимо перепон для співпраці. Готові після парламентських виборів, після того, як буде сформовано Уряд, негайно приїхати до Києва та продовжувати переговори щодо того, яким чином надавати нашу підтримку», – підкреслив керівник місії МВФ в Україні Рон ван Роден.

Він зазначив, що дострокові вибори до Верховної Ради є новою можливістю для пришвидшення перетворень в країні.

Також керівник місії МВФ наголосив на важливості продовження роботи антикорупційних інституцій – НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду.

29.05.2019 р.

За матеріалами сайту Президента України www.president.gov.ua  

На Ізяславщині відзначили День Європи

 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних інтересах та цінностях.

З метою ознайомлення з європейськими цінностями та традиціями, популяризації загального європейського культурного надбання, утвердження спільних європейських цінностей у закладах освіти та культури району з нагоди відзначення Дня Європи в Україні відбулися тематичні заходи. 

Так, вихованці Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ст. провели  тематичний урок «Наш дім – Європа» та організували флеш-моб «Україна – це Європа».

З учнями Кунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено відкрите засідання шкільного євроклубу "Ми і Європа" "Ми,українські школярі-діти європейської родини".

Крім того у закладах освіти та культури  проведено бесіди  з переглядом презентацій «Ми йдемо до Європи», «Традиції європейських країн»; засідання «круглих столів» на тему: «Ми – українці, ми - європейці», виховна година «Віртуальна подорож країнами та містами Європи», бібліотечні уроки «Бути європейцем – це стильно».

ФОТОЗВІТ

20.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації


 

18 травня День Європи в Україні

 

Що таке День Європи і хто його святкує?

 

День Європи відзначається у країнах Європейського Союзу 9 травня. В Україні – у третю суботу цього місяця. Свято вказує на день презентації Декларації Шумана про створення особливої форми співробітництва у Європі, яка стала попередником сучасного Європейського Союзу у 1950 році.

Яка ідея стоїть за громадою?

Спершу країни-засновники спілки – Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія та Люксембург – замислили створити спільний ринок для вугілля та сталі, яку вони видобували, шляхом скасування 
податків на імпорт та експорт.

Ідея була частково економічною, вона надійшла від міністра закордонних справ Франції Робера Шумана лише через 5 років після Другої світової війни. Але були і політичні підстави, – сподівання, що поєднання економічних інтересів Франції та Німеччини зменшить ризик конфлікту у майбутньому.

Що сталося далі?

Угода, якою керувалася європейська спільнота була підписана у Парижі у 1951 році і набула чинності наступного року.

Перші шість країн-членів поглибили їхні економічні відносини, заснувавши Європейську економічну спільноту із відповідною угодою у Римі в 1958 році.

Єдиний європейський акт 1985 року постановив створити спільний ринок. Маастрихстська угода 1992 року стала народженням Європейського Союзу за участі 12 країн. Вона ж вказала дорогу до економічного та монетарного об‘єднання.

Хто святкує День Європи?

Онлайн можна знайти чимало згадок святкування цього свята. Працює також сайт присвячений Дню Європи. Там розповідається про понад 140 різних офіційних, урочистих та розважальних заходів з нагоди “європейського свята”. Майже половина з них проходять у Бельгії, де розташовані інституції Європейського Союзу.

Популярність ідеї єднання нині відчуває занепад у ЄС. Одна з причин цьому – міграційна криза, яка розгорнулася тут в останні роки. Вона є аргументом у полеміці євроскептиків та популістів.

17.05.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу

 

До 75-х роковин депортації кримських татар: сталінський терор і путінська анексія

 

У травні 1944 року сталінський режим підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Тепер Росія, анексувавши Крим, знову чинить тиск на кримських татар.

Весна буяла. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час – вранці 18 травня 1944 року – у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю.

Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили усі помешкання кримських татар і оголошували ультиматум: у найкоротший час взяти все необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій.

Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на місці.

Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні вагони.

До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.

Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, а також у Росію – в Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область.

Під час кількатижневої дороги депортованих майже не годували і не поїли. Туалетом слугувала дірка у підлозі вагона.

У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Бо ж чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії.

Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.

Від нелюдських умов перевезення, а також у перші роки після переселення загинуло понад 46% депортованих кримських татар.

Але й у місцях спецпоселень, завдяки своїй терплячості і працелюбності, кримські татари зуміли пристосуватися і вижити.

Тоді ж, 4 липня 1944 року, НКВС офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація «переселення кримських татар» завершена.

Але згодом з’ясувалося, що забули про родини кримських татар, які жили на Арабатській стрілці. Щоб не накликати «гнів вождя», 20 липня карателі вигнали людей із домівок, посадили на старий баркас і затопили його в Азовському морі. Тих, хто намагався врятуватися, добили із кулемета.

14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар. Заселення Криму російськомовним населенням набуло масового характеру, бо 17 000 спорожнілих кримських колгоспних господарств потребували робочих рук.

30 червня 1945 року радянська влада скасувала автономію Кримської АРСР і приєднала Крим до Російської РФСР.

 

Чому депортували кримських татар?

Депортація кримських татар є колосальним порушенням прав людини і великим злочином із точки зору сучасного міжнародного права. З огляду на кількість людських жертв, на думку деяких дослідників, депортацію можна прирівняти до геноциду.

Ось як пише автор одного з новітніх досліджень із історії примусових міграцій в СРСР Павло Полян: «Несправедливість… ‒ у самому прецеденті «покарання народів», що підміняв судові розгляди проти конкретних осіб. Незалежно від будь-якої статистики, приписування колективної провини й застосування колективного покарання за ознакою етнічної належності є серйозним злочином проти людяності, нарівні зі взяттям та розстрілом заручників».

Але 75 років тому депортація кримських татар не була чимось особливим для загальної людожерської політики СРСР.

Спочатку Ленін, а за ним Сталін оголошували «ворогами радянської влади» цілі верстви населення (як, наприклад, українських селян, яких назвали куркулями і виморили штучним голодом), а потім сталінський режим почав карати депортацією цілі народи.

Тож, за звичною для радянських каральних органів (ЧК, НКВС) схемою, кримських татар оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу».

Формальною причиною для цього стало те, що 51-а армія (яка фактично не мала озброєння) не чинила спротиву противникові. Ось як описав ситуацію, що склалася 24 вересня – 16 листопада 1941 року, боєць 476-го полку 51-ї армії Абдураман Барієв у своїх «Спогадах про воєнні роки».

«Було роздано 18 гвинтівок. Решта 700 солдатів із батальйону стояли перед німцями з лопатою та кайлом. Міномети й кулемети були поламані й непридатні…» – розповів Барієв.

Також радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці із нацистами, бо окупанти примусили їх створити так звані загони самозахисту.

І ось 11 травня 1944 року виходить постанова Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859. Зокрема, у ній зазначається, що «в період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян у німецьке рабство і масового винищення радянських людей».

Покарання – виселення усіх кримських татар із Криму.

І це при тому, що, лише за офіційними даними, понад 20 тисяч кримських татар воювали у лавах Червоної армії. Є дані про те, що після закінчення війни, у 1945 і 1946 роках, депортували ще майже 9 тисяч кримських татар, які повернулися додому з фронту. Тільки «на спецпоселенні» в Узбекистані налічувалося, за даними НКВС, 6057 учасників війни, багато з яких мали високі бойові нагороди.

Натомість більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.

Те саме радянські карателі зробили із українцями, які жили на територіях, охоплених активними діями Української повстанської армії (УПА). Так, під час спецоперації «Захід» підрозділи НКВС протягом доби 21 жовтня 1947 року вивезли із Західної України майже 78 тисяч людей до Казахстану і російського Сибіру.

До того ж, усі громадяни «великой страны», які потрапили під нацистську окупацію, автоматично вважалися «ненадійними», а їхні діти та онуки мусили у всіх можливих анкетах – при вступі на навчання чи при оформленні на роботу – обов’язково відповідати на запитання: «находились ли вы или ваши родственники на временно оккупированной территории?».

Сучасна російська влада в анексованому Криму порушує права кримських татар, проводить масові обшуки й арешти.

Україна зібрала і передала у міжнародні суди сотні томів доказів незаконної анексії Криму та порушення прав людей окупаційною владою.

17.05.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

4 квітня НАТО виповнюється 70 років

 

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами  51 статті Статуту ООН.

Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У ст. 5 ведеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що “вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них … надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні”. Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.

У часи холодної війни Альянс ніколи не використовував військову силу проти третіх країн або з метою впливу на своїх держав-членів. (Водночас, СРСР на чолі Організації Варшавського договору (ОВД), який у 1954 році подавав заявку на вступ до НАТО, але отримав відмову, без вагань застосовував засіб військового втручання у внутрішні справи союзників по соціалістичному табору в Угорщині 1956 р. і Чехословаччині 1968 р.)

Сьогодні членами НАТО є 29 країн: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Хорватія і Чорногорія.

Ухвалення всіх рішень в Альянсі відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето.

НАТО не має власних збройних сил, у розпорядженні Альянсу є збройні сили – країн-членів. (Деякі держави-члени НАТО взагалі не мають власних армій, зокрема Люксембург та Ісландія).

Будь-яка держава-член має право виходу з Альянсу. За історію організації цим правом скористалися Франція та Греція, які відповідно у 1966р. та у 1974р. вийшли з військової структури НАТО, однак залишилися в межах її політичної структури. У 1980 році повна участь Греції у військовій структурі НАТО була відновлена. Франція також відновила участь у військовій структурі НАТО, про що було оголошено під час ювілейного Саміту НАТО в Страсбурзі в 2009 році, коли Організація відзначала 60-річчя з часу свого заснування.

НАТО розвиває розгалуджену систему партнерств, до якої входять Рада євроатлантичного партнерства, особливі партнери Україна, Грузія, країни Середземноморського діалогу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко, Туніс), Стамбульської ініціативи (Бахрейн, Катар, Кувейт та ОАЕ), західноєвропейські нейтральні країни (Австрія, Ірландія, Мальта, Фінляндія, Швейцарія, Швеція), а також контактні країни (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Японія).

Альянс у 2014 році припинив практичну співпрацю з Російською Федерацією після її агресії проти України, проте залишив канал комунікації - Раду НАТО-РФ і розпочав проведення політики стримування РФ.

Для міжнародних інвесторів НАТО – це очевидний знак стабільності, а отже, більшої інвестиційної привабливості.

Колективна безпека різко обмежує шанси на кривавий реванш примари фашистського більшовизму. Саме консолідація зусиль країн НАТО - найбільш ефективний механізм, як показала історія, в боротьбі з цим божевіллям. Він дозволяє навіть країнам, які не мають широких ресурсних можливостей мати надійну парасольку безпеки. Разом - ми сила.

04.04.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

На Хмельниччині з робочим візитом перебувають представники програми «U-LEAD з Європою»

 

Сьогодні голова облдержадміністрації Вадим Лозовий та голова обласної ради Михайло Загородний провели зустріч із представниками місії Європейського Союзу, що перебувають з робочим візитом на Хмельниччині: Дженсом Пітром Крайстенсеном, керівником програми «U-LEAD з Європою» та старшими консультантами програми Вульфгенгом Георгом Ведеркопфом та Філіпом Ботерном. До участі в зустрічі долучилися також перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко та заступник голови Світлана Павлишина, представники структурних підрозділів ОДА та обласної ради.

Основна тема розмови – децентралізація в Україні, її успіхи і проблемні питання, роль програми “U-LEAD з Європою” у реалізації цієї важливої реформи.

Як зауважили іноземні гості, ця поїздка має моніторинговий характер. Хмельниччина – третій регіон, куди завітали представники програми. Наразі їх основна мета – визначити наскільки ефективно працює “U-LEAD з Європою”, чи дійсно вона допомогла у забезпеченні позитивного поступу в реалізації реформи децентралізації в Україні, які плюси та мінуси співпраці з місцевою владою та громадами. Як зауважили представники місії, вони прагнуть отримати своєрідний фідбек про роботу U-LEAD в Україні, аби визначити подальші напрямки співпраці та забезпечити її максимальну результативність.

Вітаючи членів делегації, Вадим Лозовий, перш за все, висловив щиру вдячність за ту всебічну підтримку, яку Україна в цілому  та Хмельниччина зокрема уже протягом декількох років отримує від програми. Ця допомога виражена не лише у фінансуванні окремих проектів. Представники U-LEAD тривалий час надають консультативну та методичну допомогу, навчають спеціалістів та діляться власним досвідом у реалізації реформ.

“Ми прекрасно усвідомлюємо, що без підтримки Європейського Союзу ми не зможемо протистояти імперським амбіціям Росії. Підтримуючи наші реформи, ви допомагаєте нам стати сильнішими економічно, набути нових знань, навчитися вибудовувати  власні стратегічні плани розвитку як маленьких громад, так і цілих регіонів. Хмельниччина має прекрасні результати в реалізації реформи децентралізації, у нас потужна молода команда, що готова працювати на результат. І ми готові роботи все від нас залежне, аби всі реформи та позитивні перетворення відбувалися якнайшвидше,” – зазначив Вадим Миколайович.

Серед тих напрямків, що потребують подальшої підтримки програми U-LEAD, посадовець виокремив підготовку спеціалістів з проектного менеджменту: “Децентралізація все ще триває. У нас зараз є 45 громад, а має бути 62, відповідно до Перспективного плану. Ми активно працюємо, щоб вже найближчим часом на карті області не залишилося так званих “білих плям” – тобто тих територій, що не об’єдналися. А в тих громадах, що створені не так давно, виникає проблема, коли голови громад, які свого часу підтримали реформу та стали лідерами, незважаючи на свою активну громадянську позицію не мають потрібних знань та досвіду, аби писати проекти, управляти фінансами, грамотно вибудовувати подальшу стратегію розвитку громади”.

Вадим Миколайович зауважив, на Хмельниччині завдяки підтримці Європейського Союзу, в цьому напрямку потужно та ефективно працює Центр розвитку місцевого самоврядування, який надає ОТГ методичну та консультативну допомогу із зазначених питань. Однак, все одно громадам і надалі потрібні зустрічі, семінари та інші заходи навчального характеру, що допоможуть більш ефективно господарювати, ширше застосовувати передовий світовий досвід, формувати бачення перспективних напрямків розвитку, навчать їх шукати нові ресурси та точки росту.

Також голова облдержадміністрації висловив сподівання, що завдяки подальшій співпраці з програмою «U-LEAD з Європою» в Україні буде створено своєрідний інформаційний майданчик, що дозволить представникам ОТГ оперативно отримувати потрібну інформацію, обмінюватися передовим досвідом, ділитися напрацюваннями.

Окрім того, Вадим Лозовий зауважив, що Україна потребує вивчення європейського досвіду у тих питаннях, що стосуються розподілу владних повноважень, адже зараз у нас спостерігається дублювання функцій окремих органів влади. “Країни Європи уже давно пройшли цей етап, і ми можемо взяти дуже багато для себе із їх досвіду, не втрачаючи зайвий час. Саме тому дуже важливим також є підтримка співробітництва між громадами та регіонами, можливість на власні очі побачити, як вирішуються ті чи інші задання. Для нас дуже цінний досвід наших найближчих сусідів: Польщі та країн Балтії, адже і нашому шляху розвитку, і в менталітеті маємо багато спільного”.

Підтримав Вадима Лозового і  голова обласної ради Михайло Загородний, зазначивши, що саме відсутність спеціалістів у сфері проектного менеджменту є наразі слабким місцем. Він теж відзначив, що гарні плоди приносить спілкування з колегами як з інших громад,  так і закордонними. Посадовець зазначив, що Хмельниччина уже тривалий час бере участь в проектах обміну досвідом та налагодженні зв’язків з іншими регіонами, зокрема, неодноразово за підтримки U-LEAD на Хмельниччину приїжджали делегації з інших областей. Наші представники також встигли побувати у Запорізькій, Вінницькій, Чернігівській, Херсонській областях, Польщі та Литві. Михайло Васильович підкреслив, що такі зустрічі дають новий поштовх, нові ідеї та нове бачення своїх перспектив.

Іноземні гості висловили задоволення з того, що проекти, які отримали підтримку U-LEAD в Україні, отримують схвальні відгуки, як від представників громад, так і від представників влади. А найголовніше, що вони приносять реальні результати, що і є основною метою роботи програми в нашій державі. Окремо вони поцікавилися, яким чином обласна влада допомагає громадам із розробкою стратегій розвитку, написанням  проектів та залученням фінансування для них з державного бюджету, підготовкою спеціалістів.

Коментуючи це питання, Вадим Лозовий зазначив, що  облдержадміністрація та обласна рада всебічно сприяють ОТГ у вирішенні цих питань Про це свідчать і ті суми коштів, які громадам вдалося залучити з ДФРР та у вигляді субвенцій на розвиток інфраструктури, і кількість уже реалізованих в області проектів. Як зауважив посадовець, на сьогодні завершено 400 проектів, що фінансувалися з ДФРР. Однак, він констатував, що з громадами необхідно активніше працювати у напрямку написання саме розвиткових проектів, тобто тих, які за два-три роки почнуть наповнювати бюджет громади.

“Аналізуючи ті проекти, що надійшли на 2019 рік, ми бачимо, що лише 3% з них мають розвитковий характер. Ми маємо намір змінити цю ситуацію, – сказав голова облдержадміністрації. – Державні дотації невдовзі закінчаться, а громади мають навчитися ефективно розпоряджатися своїми коштами, аби вони працювали та приносили прибуток. Громади мають навчитися заробляти. Саме тому для нас у пріоритеті проекти кооперативів, комунальних підприємств, туристичних маршрутів, які створять нові робочі місця та наповнюватимуть бюджет громади.”

Михайло Загородний додав, що і обласна рада, і обласна адміністрація дійшли спільної думки щодо подальшої долі Агенції регіонального розвитку, яка була створена в області, але так і не запрацювала. Михайло Васильович повідомив, що на найближчій сесії депутати розглянуть питання про виділення коштів задля налагодження її ефективної роботи, а також зазначив, що погоджено кандидатуру можливого її очільника. Посадовець зауважив, що Агенція створювалася саме з метою надання громадам практичної допомоги у питаннях проектного менеджменту нашим громадам, а отже, налагоджуючи її діяльність, обласна влада сприяє громадам у їх фінансово-господарській діяльності.

На завершення зустрічі Вадим Лозовий повідомив іноземним гостям, що в березні на Хмельниччині відбудеться міжнародний економічний форум, який покликаний донести інформацію про інвестиційні можливості області до широкого загалу вітчизняних та іноземних бізнесменів, та запросив їх долучитися до участі в ньому.

Обласні очільники також ще раз подякували представникам програми «U-LEAD з Європою» за підтримку і конструктивний діалог,  висловили надію на подальшу співпрацю у реалізації реформ в Україні та вручили їм пам’ятні сувеніри на згадку про Хмельниччину – книги та посуд, розписаний в унікальній художній техніці самчиківського розпису, що вже став візитівкою нашого краю.

22.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної

державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

Ми не можемо ігнорувати безпекові виклики – Глава держави про роль України як східного флангу НАТО та Європи

 

Президент Петро Порошенко наголошує, що в умовах, які склалися, Україна не може і не повинна ігнорувати виклики, які виникають у сфері безпеки. Саме тому було ухвалено рішення про закріплення курсу до ЄС та НАТО в Конституції.

«Ми не можемо ігнорувати безпекові виклики. Єдина ефективна система на сьогодні – це НАТО. Саме тому я провів ініціативу з Парламентом щодо змін до Конституції в частині майбутнього членства України в НАТО та ЄС», - сказав Глава держави під час участі у панельній дискусії «Безпека у Східній Європі».

«Переконлива більшість депутатів проголосували за цю президентську ініціативу. Тому, якщо говорити про найбільш єврооптимістичну націю, Україна буде серед перших», - додав він.

Також Петро Порошенко підкреслив, що велику увагу слід приділити безпеці Європи. «Ми живемо в інших умовах зараз... Треба розуміти, що великі європейські нації можуть себе захистити завдяки НАТО, що є більш ефективним, чи завдяки іншому інструменту. Україна з радістю буде частиною будь-якої безпекової ініціативи», - сказав Президент. 

Глава держави також наголосив, що Україна також має дуже потужну підтримку нашої боротьби за свободу та демократію американського народу. «Ми маємо двопартійну підтримку Конгресу США. Ми маємо потужну підтримку Адміністрації США», - додав він. Президент підкресли, що великі європейські лідери, в тому числі Канцлер Ангела Меркель, також відіграли надважливу роль в безпеці нашої країни. «Успіх можливий лише коли США, Європа та весь світ будуть разом»,  - зазначив він.

Петро Порошенко вкотре наголосив, що в Україні не заморожений конфлікт: «В нас гаряча війна. За останні 24 години я втратив одного українського солдата, оскільки протитанкова ракета влучила у військовий вантажний автомобіль, три солдати були важко поранені. За останні 24 години»..

За його словами, за всю військову операцію Україна втратила 2945 військових, після Мінських угод – 948 солдат. «І це моє щоденне життя. Це гаряча війна», - зазначив Президент.

Глава держави також підкреслив, що після того, як наша країна отримала протитанкові ракети «Джавелін» від США, суттєво зменшилась кількість танкових обстрілів. «Чому? Тому, що російські танкісти просто відмовляються їхати на лінію зіткнення. Ми наполовину зменшили кількість бойових втрат. Це яскрава демонстрація ефективності цього типу співпраці», - зауважив він.

Петро Порошенко також додав, що кожен міжнародний партнер України виконує свою важливу роль та місію. «В кожного є своя роль. ОБСЄ СММ є джерелом міжнародної інформації для всього світу. Завдяки ним цей процес вже не називається конфліктом на сході України, його почали називати тим, чим він є насправді – російською агресією проти суверенної та незалежної держави», - сказав Президент.

Він також зауважив, що після 2014 року ситуація у світі повністю змінилась, оскільки один з постійних членів Радбезу ООН, на якій базувалась система безпеки світу після Другої світової війни, заблокував роботу цього інструменту. «Оскільки агресор є постійним членом ООН і Рада Безпеки просто не працює. І Україна платить за це величезну ціну», - також зазначив Президент.

Глава держави додав: «Іноді мені кажуть, не треба дратувати Росію. Тому Україні не слід бути членом НАТО. Хочу нагадати кожному, в 2014 році Україна не мала програми щодо майбутнього членства в НАТО і мала нейтральний статус. Це не захистило нас від російської агресії. Тому нам слід припинити цей стан невизначеності. Не тільки Україна має платити цю величезну ціну, а й Європа. Ви маєте вивчити уроки Грузії, України, бо ми вважаємо себе східним флангом НАТО, східним флангом Європи. Моя країна є членом європейської родини, майбутнім членом ЄС. Тому, я закликаю вас припинити стан невизначеності. Ціна може бути дуже високою».

18.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Хмельниччина серед лідерів за темпами зростання обсягів експорту продукції до країн ЄС

 

Про це під час регіональної конференції “Євроінтеграція: сила  можливостей” у Хмельницькому заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Захід відбувся в рамках всеукраїнської інформаційної кампанії, що має на меті підвищити рівень свідомої підтримки європейського курсу країни та обізнаності українців про те, якими перевагами цього курсу вони можуть скористатися. Проект ініційовано Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Він реалізується за допомоги проекту ЄС Association4U.

Участь в регіональній конференції взяли обласні керівники, представники з міст,  районів та ОТГ, громадських організацій, бізнес-структур, підприємці, громадські активісти, представники ЗМІ.

Розпочинаючи розмову, Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що перш за все українцям потрібно правильно і чітко розуміти, що таке європейська та євроатлантична інтеграція, які переваги отримаємо ми від цього курсу, котрий нещодавно був закріплений Верховною Радою у Конституції, і найголовніше, що саме потрібно робити, аби дійсно його дотримуватися. Високопосадовець також зауважила, що з наближенням чергових виборів Президента і Парламенту чимало політиків в Україні спекулюють на темі європейської інтеграції, намагаючись перетворити її на новий комунізм.

“З активізацією політичних процесів ми бачимо намагання поставити європейський вибір під сумнів, знайти якийсь новий шлях або (і я не знаю, що з цього гірше) одягти євроінтеграцію в збиту радянську куфайку, дати їй в руки авоську з дешевою ковбасою і євровікнами – зробити з євроінтеграції новий комунізм. Але євроінтеграція не про це. Євроінтеграція – це прозорі, чіткі та зрозумілі правила, це  глибока системна трансформація, яку ми маємо ще пройти. В багатьох сферах ми її вже пройшли, десь швидше і успішніше, десь повільніше, але, разом з тим, ми можемо говорити про серйозні здобутки за останні п’ять років. І нам потрібно навчитися визнавати наші досягнення, і чітко розуміти, якими мають бути наступні кроки на цьому шляху”, – заявила Віце-прем’єр-міністр.

За її словами, дедалі більше українців відчувають переваги євроінтеграції на власному досвіді. Це стосується не лише жителів столиці і великих міст, а й областей. До прикладу, Хмельницька ОДА уклала 7 угод про міжнародне співробітництво з регіонами ЄС. Крім того, райони і міста області підписали 34 угоди про співпрацю з регіонами країн Євросоюзу. Між тим європейські інвестиції на Хмельниччині становлять 95,6% загального обсягу акціонерного капіталу.

“Мене надзвичайно тішить той факт, що Хмельниччина з точки зору росту експорту товарів до країн Європейського Союзу показала вдвічі кращий результат, ніж загалом по Україні. Якщо по країні це в середньому 15-16% росту за минулий рік, то Хмельниччина показує більше 36,5%. Це означає, що створюються нові робочі місця. Це означає, що ви тут розвиваєте свою економічну потужність, яка є конкурентноздатною і яка приносить переваги як області, так і всій країні”, – додала Віце-прем’єр-міністр.

Вітаючи учасників конференції, голова облдержадміністрації Вадим Лозовий зауважив, що Хмельниччина дійсно активно підтримує євроінтеграційний курс України, адже наші мешканці вже давно відчули його переваги.

Так сталось, що завдяки особливому географічному розташуванню області, наші громадяни мали змогу на власні очі побачити, як господарюють в європейських країнах, та порівняти спадок Радянського Союзу і життя наших сусідів. Тому коли Президент України оголосив курс на децентралізацію, саме ці люди активно підтримали його заклик, адже вони бачили як це насправді працює. Хочу зауважити, що саме Петро Порошенко зробив те, чого не спромігся жоден інший наш Президент: він віддав владу та гроші на місця, – зазначив посадовець. – Якраз тоді усі, хто мав можливість бачити, які можливості дає ця реформа у тій самій Польщі чи Німеччині, сказали своїм громадам: ми можемо самі стати розпорядниками коштів, ми можемо самі вирішувати, що будувати, як заробляти, як розвивати свої території.”

“Сьогодні я гордий з того, що Хмельниччина, однією з перших долучившись до процесу децентралізації, залишається його лідером.  Наші мешканці уже відчули переваги цієї реформи. Але вона також відкриває для наших громад широкі можливості для співпраці з європейськими партнерами. Зараз у нас працює понад 250 підприємств з іноземними інвестиціями. В економіку залучено понад 200 мільйонів доларів. Сьогодні область відкрита для будь-якого інвестора”,  – підкреслив  голова обласної державної адміністрації Вадим Лозовий.

Своєю чергою, народний депутат Вікторія Пташник зазначила, що приходу іноземних інвесторів сприяє і Закон “Про приватизацію державного і комунального майна”, який набув чинності у березні минулого року. “Вони (інвестори – ред.), нарешті, побачили перспективи участі у приватизації, яка відбуватиметься в Україні. Я сподіваюся, що це спонукатиме ще більше інвесторів приходити в Україну, вкладати сюди свої кошти і створювати робочі місця”, – наголосила Вікторія Пташник. Вона нагадала про оприлюднений нещодавно Маніфест на підтримку євроатлантичного порядку денного  України, ініційований низкою урядовців та народних депутатів і підтриманий відомими представниками освітніх, культурних та громадських кіл, та закликала приєднуватись до нього.

До того ж у Хмельницькій області стартує проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН “Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень” (HOUSES). Йдеться про інформаційну кампанію на національному, обласному та місцевому рівнях для інформування громадськості та місцевих громад щодо нового законодавства у сфері енергоефективності, програм Фонду енергоефективності та механізмів фінансування, які пропонує проект. Це має мобілізувати співвласників житла в багатоквартирних будинках та мотивувати їх підвищувати рівень енергоефективності власних осель.

В конференції також взяли участь Ольга Гвоздьова, керівник відділу з організації надання аналітичних послуг ДУ «Офіс з просування експорту України»; Олег Демчук, голова правління ГО Агенція Сталого Розвитку «АСТАР» (Хмельницький); Олена Павленко, голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, президент DiXi Grouр; Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів»; Зоряна Міщук, керівник команди проекту «Громадська синергія»; Олександр Ружицький, директор ТОВ «КАРАТ»; Андрій Денисенко, директор ТОВ «Дювельсдорф»; Михайло Войнаренко, проректор Хмельницького національного університету.

Довідково

Мета інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей» – роз’яснення та популяризація практичних переваг і можливостей, які вже мають або невдовзі отримуватимуть українці від євроінтеграційного курсу України.

Інформаційна кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей» реалізується Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки Громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) в межах проекту «Підвищення обізнаності про вплив Угоди про Асоціацію з ЄС» та Проекту ЄС Association4U. Детальніше – eu-ua.org/syla-mozhlyvostei.

Регіональна конференція у Хмельницькому відбулася за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Проект «Громадська синергія» – проект, спрямований посилити участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні. Досягаємо цього через активізацію двох євроінтеграційних громадських платформ, які разом об’єднують біля 350 неурядових українських організацій, – Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Проект надає Платформам та їх організаціям-учасницям фінансову та організаційну підтримку у проведенні аналітично-адвокаційної та інформаційно-просвітницької діяльності. Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується і виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує понад 250 організацій.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 120 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства. Рекомендації ФГС СхП враховуються ЄС і країнами-членами СхП у процесі формування політики Східного партнерства.

Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) – перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій з капіталом 150 млн доларів США, заснований за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Фонд має понад 20 років досвіду успішного інвестування у підприємства малого та середнього бізнесу. Загалом, фонд інвестував 185 млн. доларів США у 129 компаній із приблизно 27 000 працівників та зробив можливим залучення 1,8 млрд доларів в компанії України та Молдови.

З 2015 року Фонд реалізовує програму технічної допомоги в Україні та Молдові на загальну суму $35 млн, основними елементами якої є сприяння експорту, місцевий економічний розвиток, соціальне інвестування та економічне лідерство. WNISEF фінансує інноваційні, високоефективні програми, що спрямовані на здійснення реформ та змінюють життя звичайних людей в Україні та Молдові. www.wnisef.org.

13.02.2019 р.

За матеріалами прес-служби Віце-прем’єр-міністра
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

 

Децентралізація — це наша можливість йти вперед

 

Протягом кількох днів тривала робоча поїздка голови райдержадміністрації Бориса Яцкова до Сошненської, Мʼякотівської, Шекеринецької, Кунівської та Плужненської сільських рад. Під час свого візиту посадовець зустрівся із місцевою громадськістю, депутатами сільських рад та педагогічними колективами.

У ході зустрічі Борис Олександрович зазначив, що децентралізація - це наша можливість йти вперед. І головне завдання реформи — дати людям можливість жити самостійно, розпоряджатись своїм бюджетом, самим вирішувати питання, приймати рішення і нести за них відповідальність.

Ті, хто бояться об’єднуватись, втрачають чимало переваг, зокрема бюджетні асигнування, які можна використати на розвиток громади, - наголосив посадовець.

У ході свого виступу Борис Олександрович озвучив позитивну динаміку розвитку району, проінформував про його життєдіяльність за останні роки, детально зупинившись на соціально-економічному розвитку, а також зростанню надходжень до місцевих бюджетів. Завдяки спільним зусиллям та злагодженій роботі  районної державної адміністрації із органами місцевого самоврядування району ці кошти були використані на розвиток інфраструктури, збереження та оновлення об'єктів соціальної сфери, зміцнення їх матеріально-технічної бази.

З метою поглиблення та успішного проведення структурних реформ, зокрема із децентралізації влади, прискорення процесу об'єднання територіальних громад та для прискорення їх соціально-економічного розвитку голова районної державної адміністрації охарактеризував пріоритетні напрямки діяльності та заплановані заходи з розвитку територій Ізяславщини на найближчі три роки.

Завершуючи зустріч, посадовець закликав до участі у цьому процесі кожного небайдужого жителя району. Адже на основі поданих пропозицій, з урахуванням думки кожного, хто долучиться до роботи, буде якісно сформовано перспективний план розвитку Ізяславського району на 2019-2021 роки та, дотримуючись окреслених ним напрямків, спільно його буде реалізовано. «Маємо всі разом консолідуватись заради належного розвитку територій кожного населеного пункту зокрема, та району загалом. Адже цей перспективний план спрямований на задоволення першочергових потреб громад району та їх всебічного розвитку» - наголосив голова райдержадміністрації Борис Яцков.

12.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Кошти від розмитнення автомобілів на єврономерах маємо використати для індексації пенсій – Президент

 

Президент Петро Порошенко закликав власників автомобілів з іноземною реєстрацією скористатися останніми днями дії пільгового періоду для легалізації зазначених транспортних засобів. Це сприятиме не лише наповненню безпосередньо бюджету Пенсійного фонду, а й дозволить здійснити індексацію пенсій, наголосив Глава держави.

«Чому це так важливо для мене як для Президента? Тому, що мова йде про наповнення Пенсійного фонду. Вже зараз 5 мільярдів гривень надійшли до Пенсійного фонду», - наголосив Президент на нараді щодо підсумків роботи закону, який дозволяє легалізувати ввезені з порушенням митного та податкового законодавства автомобілі з європейськими номерами.

Петро Порошенко зауважив, що залишилося фактично 11 днів до завершення пільгового періоду розмитнення таких автомобілів. «Зараз темп йде хороший», - додав він.

Президент зазначив, що цей показник є значно вищим за той, що прогнозували експерти при плануванні надходжень до бюджету країни. За його словами, фахівці «при розрахунках показників бюджету були набагато більш обережними і песимістичними».

«Це дає можливість нам вирішити питання індексації тих пенсій, які не були проіндексовані у 2015-2016 роках в силу обставин – військових, бюджетних», - наголосив Глава держави.

Петро Порошенко звернувся до Прем’єр-міністра України та голови Пенсійного фонду, спираючись на наявні показники, внести пропозиції щодо індексації. «Зараз, коли ми вже бачимо певні позиції – щоб ми підготували позиції щодо вирішення питань захисту тих, хто зараз, в першу чергу постраждав – це пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію. Щоб ми знайшли можливість використати кошти, які надходять від розмитнення автомобілів, для вирішення цієї гострої і болючої соціальної проблеми», - також підкреслив Президент.

Звертаючись до присутнього на нараді виконуючого обов'язки заступника Голови ДФС Віктора Кривіцького, Президент акцентував увагу на наданні пріоритету тим, хто звертається з питання легалізації так званих «євроблях» саме через те, що кошти від цієї операції спрямовуються до Пенсійного фонду. «Ми маємо захистити своїх людей. І тому прохання при регулюванні цих позицій, щоб ми дали пріоритет і захист людям», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави також зазначив, що має бути нормативно врегульовано питання «задвоєння» штрафів та зменшено кількість довідок, сертифікатів, які вимагаються під час такої реєстрації.

Також він звернув увагу на питання терміналів, де мають перебувати ці автомобілі на час оформлення, зауваживши, що на державних терміналах є можливість перебувати безкоштовно.

 12.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Обговорено шляхи розвитку міста Ізяслав

 

08 лютого в районному будинку творчості дітей та юнацтва відбулося зібрання, на якому про свою роботу прозвітувала Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук. Звіт міського голови відбувся за участі керівництва комунальних підприємств міста, організацій та установ, навчальних закладів та громадськості міста. На зібранні був присутній голова районної державної адміністрації Борис Яцков.

Валентина Іванівна підвела підсумки роботи виконавчого комітету Ізяславської міської ради. У своєму виступі доповідач зазначила: «Публічне щорічне звітування перед громадою Ізяслава стало уже доброю традицією, адже це звіт усієї команди міської ради, це підсумок усіх реальних справ та проектів, реалізованих спільно з громадою на благо нашого міста. Як і кожного року, у нас є як позитивні зрушення, так і проблемні питання, які доводилося вирішувати разом через діалог, іноді палкі дискусії. Проте наше завдання – служити громаді і слухати її, бо тільки так можна знайти єдине прийнятне рішення. У зв’язку з тим, що в державі  відбувається процес децентралізації, все більше соціальних зобов’язань знімається з центрального бюджету і перекладається на місцевий».

У доповіді міський голова зупинилася на питаннях виконання бюджету, економічного розвитку міської території, соціального захисту населення, розвитку галузей освіти, культури, медицини.

На завершення мер міста зазначила, що у спільній роботі на благо і розвиток Ізяслава у 2019 році сподіватимемося на підтримку громадськості, аби спільно продовжувати ремонтні роботи, створювати нові громадські простори, оновлювати дитячі садочки.  Міське самоврядування і надалі залишатиметься повністю відкритим для пропозицій своєї громади. Разом ми будемо нести позитивні зміни» - підсумувала Валентина Корнійчук.

Після виступу міського голови Валентини Корнійчук голова райдержадміністрації Борис Яцков поінформував присутніх про ефективну взаємодію райдержадміністрації із Ізяславською міською радою щодо напрацювання новітніх підходів у сфері регіонального розвитку, підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності, ефективне використання економічного потенціалу району тощо.

Посадовець  окреслив важливі стратегічні цілі, які ставить перед собою райдержадміністрація на 2019-2021 роки. Серед них – впровадження головної реформи країни – децентралізації, реалізація перспективних проектів розвитку інфраструктури району, залучення інвестицій соціальний захист місцевого населення тощо.

Як зазначив Борис Олександрович: «Ми живемо в часи масштабних реформ та перетворень і повинні йти в ногу з часом. Такі реформи як: децентралізація, реформа охорони здоров’я, реформа освіти, дають нам додаткову можливість для розвитку».  

Детальніше очільник райдержадміністрації зупинився на стратегічних цілях в місті Ізяслав. Першочергово планується у поточному році провести ремонтні роботи закладів освіти та охорони здоров’я (внутрішні ремонтні роботи неврологічного відділення, роддому та жіночої консультації; зовнішні ремонтні роботи інфекційного відділення) та закладів культури (зовнішні ремонтні роботи Ізяславського районного будинку культури  та ремонтні роботи Ізяславської центральної районної бібліотеки).

Також   посадовець поділився планами облаштування гемодіалізного відділення в Ізяславській центральній районній лікарні. В 2018 році зареєстровано також 8 хворих. Тричі на тиждень два автомобілі КНП «Ізяславський центр ПМСД» задіяні у транспортуванні цих хворих в Шепетівську центральну районну лікарню (у відділення програмного гемодіалізу для надання спеціалізованої медичної допомоги хворим) для проведення програмного гемодіалізу у той час, коли жителі віддалених населених пунктів району потребують своєчасної якісної медичної допомоги. Крім того під час проходження значних опадів (злива чи снігопад) можуть виникати складні ситуації на дорогах.

Також це супроводжується великими моральними та фізичними незручностями для пацієнтів, адже після такої виснажливої та важкої процедури не мають нагоди відпочити, а також значними фінансовими затратами. Завдання замісної ниркової терапії не просто зберегти життя пацієнту, а й соціально адаптувати його. Такі важко хворі пацієнти заслуговують на можливість проводити більше часу із своєю родиною, оскільки це є стимулом боротьби за своє життя.

Враховуючи динаміку збільшення кількості хворих, які потребують проведення процедури гемодіалізу, гостро постає потреба у створенні відділення для проведення гемодіалізу в Ізяславському районі. Для створення даного відділення в Ізяславському районі, потрібно, щоб було 16 хворих із даним діагнозом. Тому розглядається можливість укладення договору із Білогірським та Теофіпольським районами про підвезення їхніх хворів із вищезазначеним діагнозом до Ізяславського району.

Не менш важливим питанням залишається проведення ремонтних робіт доріг в місті Ізяслав. На поточний рік передбачені автодороги по вул.Військовій та до місцевого «сміттєзвалища». 

Значну увагу присутніх звернув Борис Олександрович на аварійний стан каналізаційної насосної станції в місті Ізяслав. З обласного бюджету виділено залишки коштів в розмірі 4 млн. 900 тис.грн. Також надіслано листа до Мінрегіонбуду із проханням виділити із державного бюджету 9 млн. грн. З міського бюджету як спів фінансування буде виділено 900 тис.грн. Після проведення відповідних ремонтних робіт зможе запрацювати місцева паперова фабрика, технологія якої не включатиме хімічних процесів переробки паперу. У разі відкриття даної фабрики з’являться додаткові робочі місця.  

На завершення голова райдержадміністрації закликав присутніх активніше долучатися до продовження спільної роботи на благо жителів міста та району.

11.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

 з громадськістю апарату райдержадміністрації

Повноправне членство в ЄС та НАТО остаточно гарантує державну незалежність України, національну безпеку, свободу і добробут – Президент

 

Президент Петро Порошенко переконаний, що повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно гарантуватиме державну незалежність, національну безпеку України, а також стане запорукою свободи  і добробуту громадян.  Про це Глава держави сказав під час виступу на Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог».

«В 2023 році ми плануємо, коли Україна буде відповідати відповідним критеріям, подати заявку на вступ до Європейського Союзу і отримати План дій щодо членства в НАТО», - наголосив Петро Порошенко.

Президент нагадав про подію, яка сталася цього тижня: «Ця подія чітко окреслила нашу стратегічну перспективу на десятиліття вперед. Відтепер курс України на повномасштабне членство в Європейському Союзі та НАТО закріплений в Конституції і має силу не просто закону, а Основного закону».

Глава держави також підкреслив, що особливої ваги і ще більшої легітимності цьому рішенню надає кількість народних депутатів, які проголосували за його ініціативу.  «Їх – 334, з усіх фракцій, від влади до опозиції. Ірина Геращенко як перший віце-спікер Парламенту  каже, що їх 335, бо не встигли добігти і натиснути кнопку. І кожен з цих 335 депутатів підтримав це непересічне і надзвичайно важливе для подальшої долі України і кожного українця рішення тому, що воно найвищою мірою відповідає національним інтересам України», - підкреслив він. «А інакше я би його просто не пропонував Парламенту», - зауважив Петро Порошенко.

Він також зазначив, що кнопку «проти» під час голосування натиснула відверта п’ята колона – слуги Кремля. 

«Ідея закріпити в Конституції стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору виникла не на порожньому місці, не випадково. Вона – логічний проміжний підсумок нашої державницької стратегії на зміцнення незалежності нашої держави та возз’єднання, повернення України в родину європейських народів. Стратегії, яку ми з вами послідовно втілюємо в життя, ми з вами, вся наша команда, вже протягом п’яти років», - особливо наголосив він.

Президент підкреслив: «Україна та Євросоюз зараз наблизилися один до одного як ніколи раніше. А щодо НАТО, наголошую, жодна держава, яка не є членом цієї організації, не має сьогодні таких близьких відносин з Альянсом, як ми – Україна».

Водночас Петро Порошенко зауважив, що цього замало. «Лише повноправне і повномасштабне членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно і безповоротно гарантує нашу державну незалежність, нашу національну безпеку. Але не тільки незалежність, не тільки безпеку, а й свободу і добробут», - сказав він.

«Моя мета, щоб Україна була великою країною вільних і заможних людей», - підкреслив Президент.

 11.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Виступ Президента у Парламенті щодо закріплення у Конституції стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО

 

Високодостойний пане голово Верховної ради України!

Шановний пане Прем’єр-міністр!

Шановні народні депутати!

Шановні члени українського Уряду!

Дорогий український народе, шановні українці!

 

Сьогодні історичний день. Ірина Степанівно, сьогодні може статися так, що ваш день народження співпаде з унікальним, доленосним голосуванням у Верховній Раді України, коли у Конституції буде закріплено як зовнішньополітичні орієнтири рух України до Європейського Союзу, рух України до Північноатлантичного Альянсу.

Вчора у Брюсселі Північна Македонія отримала протокол про приєднання до Північноатлантичного Альянсу. Таких членів Альянсу стане 30. Шлях Північної Македонії був дуже важким, але країна продемонструвала єдність, зруйнувала плани Росії, які намагалися зупинити цей надзвичайно важливий рух до безпеки, укріплення безпеки Європи і двері НАТО стали відкритими для 30-ї країни.

Вчора ж Європейська Комісія прийняла рішення про початок переговорів про членство Північної Македонії в Європейському Союзі – і це ще одна демонстрація того, як взаємопов’язані ці процеси: НАТО і ЄС.

Дуже важливо, що НАТО – це про безпеку. Безпеку не лише військову, не лише кардинальні зміни на геополітичній карті світу. А це і про безпеку громадянина – безпеку на вулицях, захист конституційних прав і свобод громадянина, верховенство права. І це те, що сьогодні нас об’єднує щодо змін до законодавства і проведення реформ в нашій улюбленій Україні.

Наголошую, що це також пов’язано з вступом до ЄС, відповідності України критеріям, які необхідні для членства. А це, в тому числі і захист стандартів життя українського громадянина. Реформи означають захист людей.

Звичайно, що 9-10 років тому в цій залі лунали заклики до багатовекторності, лунали безвідповідальні заклики до позаблоковості. Хочу всім нагадати, в 2014 році в лютому агресія Росії почалася тоді, коли Росія напала на Україну, яка мала позаблоковий статус. І не від чого це не врятувало.

І зараз ми маємо рішуче рухатись вперед, дорогою до членства в ЄС і НАТО. Великий друг України і великий мій друг Єнс Столтенберг на цьому тижні заявив про те, що двері НАТО відкриті для будь-якої країни, яка здатна реформувати країну і забезпечити виконання цілей Вашингтонського договору.

Це саме про Україну. П’ять останніх років ми саме тим і займаємось.

Ми реформуємо сектор оборони і безпеки. Ми реформуємо армію. І роль Верховної Ради в цьому процесі важко переоцінити.

І коли було важко, Верховна Рада України відкидала політичні протистояння і об’єднувалась. І саме єдність сьогодні потрібна Україні, саме єдність потрібна під час нашого історичного голосування. Я переконаний, що ця єдність буде продемонстрована.

Хочу наголосити, що зараз, прямо зараз під час прямої трансляції, в Кремлі дуже уважно спостерігають події з Верховної Ради.

Не дочекаєтесь! Не буде сьогодні у вас радості. І Верховна Рада сьогодні продемонструє ту єдність, яка демонструється останні чотири роки. Але також в Україні мільйони українців дивляться з екранів телевізорів хід нашого голосування у Верховній Раді. Я переконаний, друзі, вас чекають приємні новини сьогодні.

Впевнений в тому, що ми продовжимо спільні зусилля по реформуванню України. Впевнений в тому, що завдання членства в Європейському Союзі і НАТО є абсолютно реальними.

Так само, як ми продемонстрували досягнення інших цілей, в які мало хто вірив, так само нашими спільними зусиллями Україна забезпечить членство в НАТО, членство в ЄС. Ми йдемо своїм шляхом і цей шлях до членства України в ЄС і НАТО

Дякую вам. Закликаю до єдності.

Слава Україні!

 07.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

2019 рік – ключовий в реформі децентралізації, — Зубко

 

Ми підготували детальний, покроковий операційний план для впровадження нового етапу реформи децентралізації. Він розроблений на виконання завдань, поставлених Президентом України та Плану заходів, затвердженого Урядом. Це спільна маршрутна карта для Мінрегіону і наших партнерів –«U-LEAD з Європою», USAID, PULSE, DESPRO, ОБСЄ, DOBRE, де кожен матиме свою частку участі, яка в подальшому трансформується в спільну перемогу. Про це на координаційній зустрічі з Центрами розвитку місцевого самоврядування заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Першочергове завдання – формування перспективних планів об’єднання громад. Це основа тих рішень по формуванню бази ОТГ, які будуть прийматися в 2020 році. Наступне — подальша робота по приєднанню тергромад до міст обласного значення (МОЗ). Це велика робота, адже необхідно проаналізувати можливості тих тергромад, які не змогли досі приєднатися до МОЗ. Третє — взаємодія, координація та тісна співпраця регіональних офісів децентралізації з ОДА по затвердженню перспективних планів. Плюс маємо попрацювати над законодавчою базою. Тому,  у 2019 році – ключовому для реформи — повинна бути максимальна синергія зусиль: Мінрегіону-Центрального офісу реформ (ЦОР)-офісів на місцях-ОДА-депутатів обласних рад», — зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець підкреслив, що не менш важливий пункт операційного плану – супровід секторальної децентралізації. «Це також питання роботи регіональних офісів з імплементації реформи первинної медичної допомоги у сільській місцевості, Нової української школи, розбудови Нового освітнього простору, інклюзії та ЦНАП. Тому, ми ще раз повинні проаналізувати зусилля наших міжнародних партнерів, проектних організацій і ЦОР, визначити спільні завдання і рухатися в цьому напрямку до спільного результату», — відзначив Віце-прем’єр-міністр.

Урядовець повідомив, що наприкінці лютого будуть оприлюднені результати соціологічного дослідження щодо децентралізації, яке проводиться за підтримки Ради Європи. «Попередньо можу сказати, що на сьогодні практично вже понад  56% українців вірять в реформу і очікують результат. Тож, саме 2019 рік буде ключовим у впровадженні реформи децентралізації, навколо якої мають згуртуватись всі ключові учасники і наші міжнародні партнери», — підкреслив Зубко.

07.02.2019 р.

Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України

 

Це момент істини, який покаже ціну кожного політика і кожної політичної сили – Президент про закріплення у Конституції курсу на ЄС і НАТО

 

Президент Петро Порошенко переконаний, що народні депутати підтримають остаточне схвалення законопроекту щодо закріплення у Конституції курсу України на вступ до Європейського Союзу та НАТО.

«Я є оптимістом і щодо змін до Конституції. І впевнений в тому, що країна здатна відкинути будь-які протиріччя, навіть в умовах виборчого процесу. І сподіваюся, що післязавтра Верховна Рада в другому читанні підтримає поправки до Конституції, які зобов’язують українську владу забезпечити вступ України до обох потужних міжнародних союзів», - сказав Глава держави під час виступу на щорічному прийнятті компаній-членів Американської торговельної палати в Україні.

Петро Порошенко закликав депутатів зробити правильний вибір у цьому питанні. «Мені радили не згадувати сьогодні голосування, яке Верховна Рада України має здійснити у четвер, на цьому тижні, але я ще раз хочу закликати всіх, наголосивши на тому, як це важливо», - додав він.

Президент також зазначив, що його оптимізм базується на попередньому голосуванні, коли зазначені зміни до Основного закону підтримали 300 народних обранців. «На жаль, деякі політичні сили сьогодні заявляють про намір змінити точку зору, утриматися від голосування, тому що то їм тарифи заважають, то будь-що… Друзі, треба мислити глобально. Треба розуміти стратегію розвитку нашої держави», - підкреслив Петро Порошенко.

«Не виключено, що зараз Росія дуже активізується, щоб це зірвати. Але так само, як у неї це не виходило протягом останніх 4,5 років, я також сподіваюся, що це не станеться і зараз. І цей момент істини покаже ціну кожного політика і кожної політичної сили. І я впевнений, що єдність і праця українців спростовували будь-які очікування нашого північного сусіда, будь-які песимістичні прогнози. І я переконаний і твердо вірю в нашу перемогу», - наголосив Глава держави.

Петро Порошенко також нагадав, що вчора в одному із телевізійних ефірів висловив думку, що це голосування спрацює як військова система розпізнавання «свій-чужий» «для кожного народного депутата, для кожного політика, для кожного українця».

 06.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Незабаром на Ізяславщині з’явиться перша об’єднана територіальна громада

 

На карті Хмельниччини вже незабаром з'явиться Плужненська об'єднана територіальна громада, про це днями повідомила заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Світлана Павлишина.

Позитивний висновок на відповідність Конституції та законам України проектів рішень про створення Плужненської ОТГ голова облдержадміністрації Вадим Лозовий підписав 31 січня 2019 року.

За декілька днів до того, під час прес-конференції «Децентралізація на Хмельниччині. Підсумки року», яка відбулася у Хмельницькому ЦРМС, створеному Програмою U-LEAD з Європою, Світлана Павлишина повідомила також, що активна робота ведеться у Деражнянському, Віньковецькому та Старокостянтинівському районах.

«Плужненська громада Ізяславського району отримала позитивний висновок Хмельницької обласної державної адміністрації на відповідність законодавству України. Це означає, що сільські ради, які формуються у громаду, вже дали по два своїх позитивних рішення. Також це означає, що у нас залишається всього два райони (Старокостянтинівський, Віньковецький), у яких поки що, не створено жодної громади», – повідомила Світлана Павлишина.

До майбутньої Плужненської об’єднаної громади увійшли дванадцять населених пунктів М’якотівської, Шекеринецької та Плужненської сільських рад.

Варто зазначити, що на початок 2019 року на Хмельниччині вже створено 45 ОТГ, а згідно із Перспективним планом їх має бути 62.

04.02.2019 р.

За матеріалами газети «Є» https://ye.ua/

Виступ Президента на Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом»

 

Дорогі українці!

Щойно ми почули голоси молоді - про Україну, про їхнє бачення майбутнього. Саме юному поколінню ми маємо насамперед пояснити, куди йдемо. Потрібна відверта і чесна розмова про ситуацію, що склалася. Необхідно представити стратегію розвитку країни на наступні роки й десятиліття: візію держави; місію, яку ми маємо здійснити; далекосяжні цілі та способи їх реалізації.

Події останніх років, як у нашій країні, так і на світовій арені, показали, що в України існує єдиний шлях зберегти нашу незалежність. Ми маємо стати великою європейською державою щасливих людей.

Можливо, комусь така мета видається надто амбітною, нереалістичною. Держава ще надто слабка. Так само, як і економіка, яка лише відновила своє зростання після затяжної кризи, пов’язаної із війною. І кількість бідних людей тому все ще надто велика.

Знаю, що мільйони українців з тривогою думають про сьогодення і не впевнені в дні завтрашньому. Свідомий, що пенсіонери переймаються перш за все тим, як вижити, бо криза найсильніше вдарила саме по них. А знекровлена держава не мала достатнього ресурсу для того, щоб належно їх захистити.

Я розумію тих батьків, які не можуть звести кінців у сімейному бюджеті. І мені добре відомо і про настрої молодих людей, які їдуть на навчання чи на роботу за кордон.

Не за чутками знаю про проблеми і низькі доходи вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери. Багато їжджу по країні і спілкуюся з людьми і чую чимало жорсткої критики і сприймаю її.

Прикро, що у Всесвітньому індексі щастя, який відображає добробут людей в різних країнах світу, Україну розмістили на дуже низькому місці, за межами першої сотні. Аналітики критикують цей індекс за відсутність твердих критеріїв багатьох його складових, за надмірну суб’єктивність тощо. Але здається, ми дійсно про себе думаємо, нібито ми є одна з найбільш нещасних, згорьованих націй світу.

Але водночас українські соціологи влітку вісімнадцятого року констатували, що дві третини українців називали себе щасливими людьми! І ця цифра на десять відсотків більше, ніж за рік до цього. Парадокс. На рівні індивіду переважна більшість почуває себе щасливими, а от як спільнота – ми нещасні. Принаймні, якщо вірити індексу.

І змінити такий стан – це є стратегічне завдання всіх гілок влади, інтелектуальної еліти країни, громадянського суспільства.

Два тижні тому Національний банк України оприлюднив головні макроекономічні показники минулого, 2018-го року. Статистичні дані хоча і не співпадають з настроями і відчуттями людей, свідчать, переконливо свідчать - найгірше точно позаду. Економіка після кількарічного спаду зростає 12 кварталів поспіль. Криза, спричинена війною, економічною агресією, торговельною блокадою з боку Росії - відступає. Відновлення економічного зростання відкриває, нарешті, і можливості для зростання реального добробуту.

Досягнувши макроекономічної стабілізації та відновлення зростання, ми нарешті створили основу для того, щоби почати наступ проти бідності. На моє глибоке переконання вона, бідність, є наш ворог, можливо не менший, ніж наш ворог – Російська Федерація.

І під  час переходу від глибокої кризи і боротьби за виживання до сталого розвитку дуже важливо тримати абсолютно правильну економічну стратегію. Ефективна соціальна політика може ґрунтуватися лише на вільній ринковій економіці. При цьому ми повинні зосередити соціальну підтримку, насамперед, на найменш забезпечених верствах населення, як-то самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї. Вони в умовах кризи страждають найбільше і найпершими, а от посткризове відновлення добробуту на жаль відчувають останніми.

Відповідальна економічна стратегія передбачає зменшення боргового навантаження на економіку. Бо здійснити стрибок з такими борговими гирями на ногах навряд чи вдасться. Прикували до них Україну інші політики, а звільняти її від цих кайданів випало нашій команді. І частка державного та гарантованого державою боргу у співвідношенні його до ВВП, хай там як, але протягом останніх років скорочується. І надзвичайно важливо, щоб і у подальшому бюджет був реалістичним, ухвалювався з мінімальним дефіцитом.

Відповідальна економічна стратегія робить країну цікавою для інвесторів. Найсвіжіший приклад: минулого тижня у Давосі було підписано дві важливих угоди на засіданні Інвестиційної ради при Президенті. Одна – про створення фонду для інвестування на 200 мільйонів доларів, хоча попередньо планувалося на 25% менше – перепідписали. І ці 200 мільйонів доларів мають спрямовуватись на малий та середній бізнес України. А інша – інша про будівництво найбільшої вітрової електростанції в Україні та однієї з найпотужніших вітроелектростанцій Європи загальною вартістю 400 мільйонів євро. Особливо приємно було почути прогноз президента Європейського банку реконструкції та розвитку, великого друга України Суми Чакрабарті про те, що Україна стане регіональним лідером у сфері відновлювальної енергетики. Хіба п’ять років тому про це хоча б мова йшла? Блискучий візит Прем’єр-міністра України до Норвегії – заплановані півтора мільярда доларів. І це все події одного тижня!

Відповідальна економічна стратегія диктує нам необхідність чітко визначити пріоритети і зробити акцент на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції. Вони стануть точками прориву, які підштовхнуть нас вперед. Вони принесуть кошти для того, щоби забезпечити відчутне підвищення рівня життя людей. До таких секторів я відношу агропромисловий комплекс, ІТ, машинобудування, туризм, логістику.

Населення світу щорічно зростає в середньому на 80-85 мільйонів і, за наявними прогнозами, до 2024 року перевищить вісім мільярдів. І всі хочуть їсти. Очевидно, тут – величезна ніша для України як до глобального аграрного лідера. Ми вже за ці п’ять років вийшли на перші місця в багатьох видах сільськогосподарської продукції, але ми маємо розуміти, що справжнє лідерство можливе лише за умови, коли експорт переробленої продукції буде значно перевищувати експорт сировини.

Наш IT-сектор зараз вже забезпечує майже 4% ВВП, дає роботу близько ста п’ятдесяти тисячам українців. І очікується, що в найближчі два роки ця цифра зросте до двохсот тисяч. Що вкрай важливо – йдеться про робочі місця з високим рівнем доходу. Саме ІТ-сектор може допомогти Україні збільшити частку середнього креативного класу. Це важливо для стабільності, для стійкості економіки, для стійкості країни загалом, для демократії це важливо, бо середній клас є опорою демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, мало надавати послуги, мало сидіти на аутсорсингу, треба переходити до реального внеску у вітчизняну економіку.

Завдяки цьому в Україну поступово прийде так звана четверта промислова революція. В індустрії ми маємо зробити ставку на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю. Традиційно в Україні сильними були і авіабудування, і космічна галузь, суднобудування, військово-промисловий комплекс. І кожне робоче місце в цих галузях забезпечує мінімум 10-15 робочих місць в галузях суміжних.

Перетворення України у транспортно-логістичний хаб Європи потребує модернізації транспортної інфраструктури. Україна вже, нарешті, увійшла до двадцятки країн за кількістю нових авіаційних ліній.

Децентралізація дає можливість приводити до ладу мережу доріг у регіонах і громадах. І будівництво доріг стало символом п’яти років – з 2014 по 2019. Це під час війни. Покращення ситуації з дорогами вже позитивно вплинуло на туристичну галузь. Море, гори, унікальні історичні пам’ятки – дуже важливо, що Україна має таку кількість привабливих маршрутів. Світ лише зараз відкриває для себе Україну. І вже точно ніхто не плутає нас ні з якою іншою країною. Це також досягнення останніх п’яти років. Але ми можемо увійти до десятка найпопулярніших культурно-туристичних напрямків в Європі. Туризм – це є колосальний ринок для малого та середнього бізнесу.

Перелічені п’ять стратегічних пріоритетів дадуть потужний поштовх нашій  економіці. Під них можна залучити мільярди доларів інвестицій. Їхня реалізація створить десятки тисяч малих підприємств, сотні тисяч робочих місць з достойною оплатою і  знизить, точно знизить рівень робочої еміграції українців. Більше того, поверне українців додому. Ця формула дасть перспективу  місту й селу, кожній громаді. Вона наповнить державний та місцеві бюджети,  дасть можливість підвищувати  зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати.  «Гроші ходять за людьми» - це принцип не лише децентралізації, але й освітньої реформи, змін в системі охорони здоров’я, будь-якої іншої реформи.  Люди – це головне. 

Саме таку візію пропоную нашому Уряду, який, згідно з Конституцією, розвиває соціально-економічну політику. Я впевнений в тому, що Уряд здатний реалізовувати зазначену позицію. І впевнений в парламентських перспективах нашої команди. І новий Уряд, який буде сформовано новою Верховною Радою буде проводити саме цю відповідальну, проукраїнську, європейську лінію.

І, врешті-решт, ця стратегія значною  мірою наблизить нас до соціальних критеріїв членства в Європейському Союзі.

Історики та філософи по-різному визначали роль і місце України в Європі. Одні казали, що призначення України бути мостом між Сходом та Заходом. Інші говорили про нас як про «браму Європи». Хтось назвав нас «несподіваною нацією». Та ще в двадцятих-тридцятих роках минулого століття найбільш проникливі українські інтелектуали писали, що майбутній процес об’єднання Європи не буде завершеним без входження до неї незалежної, суверенної, соборної української держави. Що Росія, яка володіла на той момент Україною, завжди проявлятиме імперські амбіції і намагатиметься підпорядкувати собі всю Європу. І дедалі більше політиків на Заході нарешті розуміють, що без членства України в Євросоюзі, без членства України в Північноатлантичному альянсі Європа точно буде в небезпеці.

Це не лише Україні потрібне членство. Це точно потрібно ЄС і НАТО, щоб Україна була повноцінним членом цих організацій.

Ми та Євросоюз наблизилися один до одного як ніколи.  І жодна держава, яка не є в НАТО, не має нині таких тісних відносин з Альянсом, таких тісних, як Україна зараз. Але, наголошую, лише повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно і незворотньо гарантує нашу державну незалежність і нашу українську національну безпеку. І до цих найпотужніших організацій ми вступимо як країна - регіональний лідер, як країна, яка вже суттєво посилила східний фланг Альянсу, як країна, яка захистила від російської навали не лише себе, а й всю європейську цивілізацію.

Звичайно, нам потрібен мир з Росією. Холодний, але мир. Люди втомилися від війни. І на цій болісній емоції невтомно грає російська пропаганда. Не лише вона, а й її  підбріхувачі всередині країни. Природно, що тема війни і миру – одна із головних на виборах, бо народ обиратиме не просто Президента, а Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Я дуже уважно стежу за різними пропозиціями. Верзуть часом таке, ніби ми тут бавимося в олов’яних солдатиків, а не захищаємо країну у війні з другою за потужністю армією світу! Пропонують записати побажання Путіна у блокнот, а потім цей блокнот винести на референдум. Або пропонують стати перед Путіним на коліна чи в якусь іншу позу.  

Ще раз повторюю. Ворог прийшов не по Крим до нас, ворог прийшов не по Донбас до нас. Ворог прийшов по всю Україну, щоб повернути утікачку до тюрми народів, як влучно назвав Російську імперію ще двісті років тому французький мандрівник де Кюстін.

Мир – це є повне відновлення територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. І нічого іншого. Мир - це беззаперечне визнання Москвою нашого права йти своїм шляхом. Ми маємо зробити усе, щоб ніколи більше Україна не мусила питати у Москви куди нам йти. Це право виключно українського народу. І цей шлях називається - геть від Москви! 

Друзі, ми продовжимо лінію на відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції в світі, в Європейському Союзі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу.

Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Гарантувати мир може лише боєздатна армія – наша українська, патріотична, добре навчена, добре вишколена, добре озброєна, добре вдягнута… Ми – кращі  в світі! Українська армія день за днем ставатиме сильнішою. Протягом найближчих п’яти років нашою пріоритетною справою залишиться зміцнення Збройних Сил, їхня модернізація та оснащення новітніми зразками зброї та військової техніки, як українського виробництва, так і нарешті іноземного. З усього світу, від усіх наших партнерів до Збройних Сил приходить найсучасніші технології та озброєння, які дозволяють ефективно боронити Українську землю.

Дорогі українці!

Розумію, що не всі готові повірити в реалістичність заявленої мною стратегії. Невже нас одразу приймуть до  НАТО та Євросоюзу? Невже ми будемо великою країною та регіональним лідером? Чи справді станемо найкращими в цілих секторах економіки? Чи доживемо до високих зарплат, а тим більше гідних пенсій?

Друзі, хіба ми не досягали неймовірного протягом п’яти попередніх років, коли ми з вами рятували країну від розчленування, економіку від колапсу, тоді, коли здавалося, що він невідворотній, від війни?

Багато хто не вірив, що в чотирнадцятому році ми, зненацька заскочені російською агресією, збережемося як незалежна держава.  А ми з вами зберегли країну, відстояли нашу незалежність і заклали міцний фундамент для потужної європейської держави!

Багато хто не вірив, що ми здатні вибратися із економічної прірви. Через війну та окупацію ми втратили приблизно п'яту частину  промислових підприємств України. Одночасно Росія закрила для українських товарів свій ринок, на який колись припадала майже третина нашого експорту. Вона навіть перекрила транзит наших товарів до інших країн. Але завдяки Угоді про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС нам відкрився найбільший в світі європейський ринок. Економіка вистояла, почала зростати. І це власне, лише тепер відкриває можливості для підвищення рівня життя людей, і це лежить в основі стратегії, яку я сьогодні декларую.

Багато хто не вірив в серйозність наших намірів щодо децентралізації. Казали: ну хто ж відпустить фінансові потоки з Києва і передасть це громадам.

Але її перші результати вже втілені в дорогах, школах, дитячих садках, вуличному освітлені, взагалі – духу, який зараз панує в територіальних громадах: наближення людини, громадянина, громади і влади, де левову частину проблем людина може вирішити в себе, в громаді.

Багато хто не вірив, що ми колись зіскочимо з російської газової голки. Уявіть собі: ще десять років тому тодішній прем’єр-міністр зобов’язала Україну купувати у «Газпрому» чи то 52 млрд кубів газу чи то 41 мільярд кубів газу за принципом: «бери, або плати». Будеш брати чи не будеш брати – будеш платити з українського бюджету кошти Російській Федерації! Минулого року, 2018 року нам знадобилося імпортувати не 52 млрд, не 41 млрд, не 20 млрд, а лише 10,5 мільярдів кубів, тобто в п’ять разів менше. І це був імпорт з Європи, а в Росії ми газу не купуємо вже четвертий рік.

Багато хто не вірив, що Угода про асоціацію буде підписана і ратифікована. Багато хто не вірив, що ми виграєм у Росії дипломатичну битву за її ратифікацію. Хочу нагадати кроки Росії починаючи від референдуму в Нідерландах, і закінчуючи спробами блокування в Європарламенті.  Угода діє, і частка ЄС в нашому експорті перевищила 42%. Але це надійні 42%. Ніхто в жахливому сні не уявить собі, щоб він коли-небудь закрив ринок для українських товарів.

У 2024 році ми подамо заявку на вступ до Євросоюзу. Не маю жодного сумніву, що ми отримаємо і почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО.  

Я і зараз пам’ятаю, коли ми переконували щодо імплементації Плану дій щодо безвізового режиму з Європейським Союзом, багато хто говорив – цього ніколи не буде, це треба бути самогубцями для лідерів європейських країн, щоб в умовах кризи біженців надати безвіз для українців.  Більше того, окремі наші записні опозиціонери листи писали у Єврокомісію, Європарламент із проханням не надавати Україні безвіз, бо це має політичне забарвлення. Хоч би вибачились перед українським народом…

Багато хто казав, що цей безвіз нам і не потрібен, бо ніхто не зможе виїхати. Та за півтора роки понад два мільйони українців вже скористалися біометричними паспортами, не отримуючи віз, в тому числі і за рахунок лоукостерів. А кількість громадян, які отримали біометричні паспорти уже перевищує дванадцять мільйонів. Які ще потрібні докази?

Нарешті, Ваше Блаженство, Ваше Високопреосвященство, Ви можете підтвердити, що багато хто до останнього не вірив у незалежність української, автокефальної, помісної,  православної церкви. І Томос про автокефалію – це наша велика перемога. Для нас Томос – це як ще один Акт проголошення незалежності. Це ключовий елемент державотворення, яким не просто має право, а й повинен займатися Президент і вся наша команда. І я хочу подякувати кожному з вас і привітати з цим величезним досягненням. І реакція українського народу на нашу церкву… Подивіться яка фантастична. Подивіться: кожен день, без будь-якого втручання держави парафії приєднуються до нашої церкви.

Друзі, нам є чим прозвітувати суспільству. Наш успіх – результат поєднання глибокого розуміння проблем, твердої політичної волі й реальних кроків, а не пустопорожніх обіцянок та істеричних гасел.

Ми чекаємо найближчим часом, і я хочу привітати Андрія Володимировича Парубія, голосування Парламенту по змінам до Конституції. Браво! До Конституції входять зобов’язання всіх гілок влади забезпечити гармонізацію законодавства і вступ України до НАТО і до Європейського Союзу. Хто в це вірив? Що ми це зробимо незворотнім шляхом, шляхом внесення змін до Конституції?

Але чи сумнівається хтось з нас, що Росія прагне реваншу? Чи має хто сумнів в її бажанні втрутитися у виборчий процес для того, щоб зробити спробу насадити в Україні проросійську владу, забезпечити таку конфігурацію влади, яка заблокує процес європейської та євроатлантичної інтеграції?

Популісти теж наражають країну на серйозну небезпеку. Якщо їх не зупинити і якщо їх популістів допустити до влади, всі випробування, які люди пережили протягом останніх років внаслідок війни та економічної агресії з боку Росії, все виявиться марним. Своїми безглуздими експериментами популісти штовхають країну до нових політичних та економічних потрясінь. То що, ми хочемо наздогнати наших успішніших західних сусідів чи, навпаки, скотитися до рівня Венесуели? Саме другий шлях, не до Брюсселя, а до Каракаса, пропонує нам велика кількість кандидатів.

Не так давно хтось із опозиціонерів сказав, ніби бути популістом – це значить  служити людям. Ні, бути популістом – це значить брехати людям і дурити людей. І прирікати їх на злидні та страждання. Мадуро це наочно довів у Венесуелі, а деякі політикани хочуть поекспериментувати в Україні.        

Окремі кандидати пропонують повернення до авторитаризму. Хтось говорить про це прямо. А  хтось – свою мрію про одноосібну владу камуфлює в екзотичний проект так званої парламентської республіки канцлерського типу. З необмеженими повноваженнями канцлера і по суті однопартійним парламентом. І, до речі, цей небезпечний проект пропонує абсолютно неконституційний спосіб ухвалення нової Конституції в обхід Верховної Ради. І в заявленій ними концепції чомусь зникло Національне антикорупційне бюро, антикорупційні органи.

До речі, найближчим часом завершиться конкурс із формування Вищого антикорупційного суду. Громадська рада міжнародних експертів разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів відсіяли 42 учасники із 113 розглянутих кандидатур. Серед тих, хто покинув конкурс – судді, які переслідували учасників Майдану, кандидати із сумнівними статками чи етичними порушеннями. Новий суд запрацює вже цього року, і це свідчить, що боротьба з корупцією залишається нашим стратегічним пріоритетом.  

Україна піднялася на десять сходинок, покращивши свої позиції в рейтингу Міжнародної антикорупційної організації Transparency International. Його оприлюднили буквально сьогодні вранці. Але, попри прогрес, звичайно, не задоволений нашою загальною позицією. Навіть при тому, що ситуація стала кращою, ніж в Росії, ми все ще сильно відстаємо від найближчих сусідів по Євросоюзу. Хоча в рейтингу Doing business ми вже обігнали деякі країни-члени Європейського Союзу. Однак, протягом чотирьох років щоразу додаємо по кілька балів. Тож за п’ять найближчих років, зберігаючи такі темпи, наздоженемо найближчі до нас країни Європейського Союзу.

Дорогі українці!

Загрози проросійського реваншу, популізму і авторитаризму – це загрози різного плану. Але кожна з них рівною мірою несумісна з європейським вектором розвитку України, кожна суперечить європейським політичним стандартам.  А відтак, якщо не відвести ці загрози, не зупинити їхніх носіїв – Україна сама впаде у смертоносні обійми Росії. 

Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими і прийдешніми поколіннями спонукали мене прийняти рішення кандидувати ще раз на посаду Президента України.

Прошу у виборців мандата на те, щоб гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції, гарантувати незворотність нашої незалежності. Щоб відновити територіальну цілісність країни і принести вигідний Україні мир. Щоб завершити побудову сильної успішної держави, здатної забезпечити порядок, добробут і безпеку кожного українця. Бо добробут, безпека, порядок – не менш важливі, ніж армія, мова, віра. Щоб над міцним фундаментом, який ми заклали за п’ять років, звести добротні стіни та надійний дах.

У моїй президентській роботі траплялося різне: успіхи і невдачі, точні розрахунки і помилки,  приємності і прикрощі, радості й печалі, чесноти і недоліки. Слава Богу, є чим пишатися і, ніде правди діти, є за що вибачатися. Але кожен мій крок, вдалий чи ні, ніколи не суперечив стратегії на повний розрив з колоніальним  минулим, на власний шлях України, на цивілізаційний союз з Європою.

Не маємо права зупинитись на півдорозі. Місія нашого покоління – довести до успішного завершення побудову міцної української держави. Яка б стала наочним свідченням того, що прагнення багатьох українців та жертви в ім'я великої державницької ідеї не були марними. Яка б стала втіхою для тих, хто поклав на цей вівтар своє життя. І комфортною домівкою для всіх нас і наших нащадків.

То хай же буде тепер так, як розсудить український народ. Народ, з яким я йшов непростим шляхом упродовж п'яти років. Частиною якого завжди був, є і буду. Буду і у спалахах Майдану, і разом з воїнами на передовій; відвідуючи найвіддаленіші громади в областях, і під час важливих доленосних зустрічей.

Протягом усього цього складного часу поруч зі мною моя сім’я: Марина, молодші діти Євгенія, Олександра, Михайло. Старший син Олексій і Юлія за час мого першого президентства подарували двох онуків, Лізу та Петра Олексійовича-молодшого, який народився майже в день інавгурації. Я безмежно вдячний своїй родині, бо завдяки підтримці, завдяки розумінню й завдяки любові я почуваю себе щасливою людиною навіть у  моменти, коли в роботі неймовірно важко.

Завершуючи п’ятирічну каденцію, стартую знову заради збереження стратегічного курсу на Європейський Союз та НАТО, курсу на перетворення України у велику успішну країну щасливих людей. Разом ми переможемо!

За Україну! За її волю! За честь, за славу, за народ!

Слава Україні! 

 

 Петро ПОРОШЕНКО

У реформі децентралізації ми вже “перейшли Рубікон”, – Зубко

 

Таких можливостей та ресурсів для розвитку громад, які надала реформа децентралізації, розпочата Президентом України Петром Порошенком, в історії України ще не було. Децентралізація – це шлях України до Європи, це нова європейська якість життя. Рубікон перейдено, дороги назад нема, ревізія реформи неможлива.

Про це на прес-конференції “Реформи NON-STOP. Масштаб змін” заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

“Нам вже вдалося сформувати менеджмент нової якості. Вже 62% населення України проживає в 876 ОТГ. Лідери процесу об’єднання – Хмельницька, Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Волинська області. У Хмельницькій та Житомирській області понад 60% території наразі покриті ОТГ. 24 міста обласного значення приєднали до себе громади. У перспективних планах 1285 ОТГ, і тут ми пішли далі. Мінрегіон спільно з Луганською ВЦА, розробив перспективні плани об’єднання і для  тимчасово окупованих територій області”, – наголосив Геннадій Зубко.

За його словами, у 2018 році надходження до місцевих бюджетів, завдяки децентралізації, склали 234 млрд грн, бюджети ОТГ – 21 млрд грн.

“Успіх у всіх громад різний: відновлення інфраструктури, розвиток освіти, невеличкі інвестпроекти, а хтось замахується на масштабні проекти. Дуже класно, що є громади, які обирають енергонезалежність, будують сонячні електростанції, розумно використовуючи земельний ресурс, використовують  можливості біо- та вітроенергетики – Веселівська ОТГ (Запорізька обл), Хорошівська ОТГ Новоукраїнська ОТГ (Кіровоградська обл), Томашпільська ОТГ (Вінницька обл). На Прикарпатті в Старобогородчанській ОТГ є класний приклад з відновлювальної енергетики. Це сонячна електростанція потужністю 2,8 МВт, а її річне виробництво електроенергії становить 2,8 млн кВт∙год. Громади використовують інноваційні технології. Команди Пирятинської ОТГ, Новоукраїнської ОТГ, Мереф’янської ОТГ та  Михайло-Коцюбинської ОТГ впроваджують Геоінформаційні системи обліку активів громади. Таких прикладів безліч по всій Україні. Ці успіхі різні, але разом це великий успіх всієї України і масштабність змін”, – підкреслив Зубко.

Нагадаємо, реформа децентралізації, за оцінкою міжнародних партнерів, є найуспішнішою. Хюг Мінгареллі назвав її безпрецедентною історією Успіху України. Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала реформу децентралізації  успішною. Президент України Петро Порошенко,  який дав старт реформі, сказав просто: децентралізація – це круто!

25.01.2019 р.

Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України

 

«Історичне минуле Ізяславщини варте того, щоб про нього знали в Україні, Європі та світі», - Дірк Смітс ван Ойен

 

24 січня відбулась робоча зустріч Ізяславського міського голови Валентини Корнійчук та завідувача сектором інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації, члена Національної спілки краєзнавців України Віктора Кучерука із паном Дірком Смітс ван Ойеном - генеральним директором  ТОВ «Фармгейт Україна», що веде свою господарську діяльність в Ізяславському районі.

Зустріч відбулась із ініціативи пана Дірка. На початку зустрічі він повідомив, що ТОВ «Фармгейт Україна» вже майже 10 років займається господарською діяльністю на території Ізяславського району. Також гість наголосив, що кожного разу, перебуваючи у справах бізнесу на Ізяславщині, він отримує велику насолоду від краси її природи та пам’яток історії і культури, а також із шаною та повагою ставиться до її працьовитих щирих жителів.

Як вияв поваги до історії і культури Ізяславщини, пан Дірк Смітс ван Ойен  зголосився коштом фірми профінансувати видання книги про історію Ізяславського району і його населених пунктів, зокрема про його сьогодення, про його багату та прекрасну  природу, про вихідців із краю.

У ході спілкування Валентина Корнійчук та Віктор Кучерук висловили  свою готовність допомогли у реалізації запропонованого культурологічного проекту. «Видання нової книги про Ізяславщину стане важливим чинником збереження історичної спадщини краю та матиме потужний поштовх у подальшому розвитку туристичної привабливості як міста Ізяслав, так і сіл району», - наголосила Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук. Віктор Кучерук  сказав, що ця нова книга стане живою пам’яткою творцям  історії та сьогодення Ізяславського краю і головним персонажем в ній  стануть люди Ізяславщини – гостинні, щирі, творчі, працьовиті, закохані у рідний край та в його багату  історію.

Було вирішено розпочати розробку «дорожньої карти» реалізації проекту та провести чергову зустріч через два тижні для уточнення її деталей та узгодження її позицій та термінів.

Ця зустріч показала небайдужість людей до вивчення, дослідження історії рідного краю, підтримку тих людей, які намагаються донести цю історію до сучасників і до майбутніх поколінь.

24.01.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН ПРЕДСТАВИВ НОВИЙ ЕТАП РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

 

23 січня на засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентував плани Уряду по продовженню реформи децентралізації, яка визнається експертами як одна з найуспішніших реформ в Україні. Голова Уряду представив план дій, який має забезпечити незворотність реформи та її повсюдність – щоб усі жителі України відчули на собі усі переваги децентралізації, щоб громади отримали всі необхідні ресурси і повноваження для свого розвитку.

Результати першого етапу децентралізації

• Вже створені 876 об’єднаних громади, які отримали повноваження, ресурси.

• 646 ОТГ отримали землю у комунальну власність від держави.

• Власні доходи місцевих бюджетів виросли з 68,6 млрд. грн.. 2 2014 році до 233,9 млрд.грн. у 2018 році.

• Підтримка розвитку регіонів цього року склала рекордні 37,8 млрд. грн.. – а це нові і відремонтовані школи і садочки, лікарні, місцеві дороги, водогони, енергоефективні котельні і зони відпочинку в громадах.

• Держава фінансує інфраструктурні проекти в регіонах, розвиток сільської медицини, підтримку агровиробників. А кількість побудованих за кошти держбюджету об’єктів в регіонах за 4 роки перевищила 3 000.

 

Для чого потрібен новий етап децентралізації?

• Для того, щоб перевагами децентралізації скористались всі українці.

• Щоб гроші залишались на місцях, у містах і громадах в селах.

• Щоб адміністративні послуги можна було отримати поруч, за місцем проживання

• Щоб між людьми і вирішенням їх потреб було менше чиновників, менше бюрократів.

 

7 завдань, які треба вирішити до 2020 року

Розвиток окремих громад – це розвиток всієї країни. Тому потрібні наступні кроки  нового етапу головної реформи країни, які зміцнять місцеве самоврядування і дадуть поштовх для подальшого розвитку України.

Потрібно завершити формування спроможних громад і сформувати нові спроможні райони.

Буде створена нова територіальна основа з необхідною кількістю районів і ефективних спроможних громад.

Дублювання функцій заважає розвитку. Рішення мають прийматися на місцях,  а державні функції мають виконувати тільки органи державної влади.

Фінансових інструментів у громад має бути достатньо. Але і органи місцевого самоврядування мають відповідально ними розпоряджатись для розвитку своїх громад.

Службовці місцевого самоврядування повинні мати усі необхідні повноваження і бути компетентними.

Нагляд за законністю: держава має здійснювати контроль за прийняттям рішень органи місцевого самоврядування принципами, які ефективно застосовуються в європейських країнах.

Органи місцевого самоврядування мають питати у громад, які їх обрали, як громади бачать свій розвиток.

 

Посилення координації між органами влади – для ефективності прийняття рішень.

 

Очікуваний результат

Місцеві вибори мають пройти на новій основі – достатня кількість районів та ефективні самодостатні спроможні громади

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

«За 5 років ми пройшли перший етап реформи децентралізації. Важливо розпочати новий етап, який буде базуватись на нових рішеннях, на завершенні тих завдань, які стояли перед нами, і головне – має забезпечити незворотність цієї реформи. Не дивлячись на позитивні результати, різні політичні сили намагаються і будуть намагатися централізувати повноваження, забрати повноваження з місць і віддати їх на гору. Цього не можна допустити. Тому ми маємо план дій, що ми маємо зробити до місцевих виборів 2020 року для того, щоб забезпечити сильне ефективне місцеве самоврядування, яке підпорядковане безпосередньо громадам, які його обирають, і наділити ці громади повноваженнями і фінансовими ресурсами».

ФОТОМАТЕРІАЛИ 

24.01.2019 р.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Ми рішучі в продовженні реформ, які приносять результат для України – Президент на Національній інвестиційній раді у Давосі

 

Президент Петро Порошенко під час засідання Національної інвестиційної ради у Давосі наголосив, що в Україні проводяться реформи, завдяки яким збільшуються інвестиції і довіра до країни.

Він нагадав, що була підписана Угода про вільну торгівлю з Канадою, а кілька днів тому – Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем. «Ми віримо у відкритий світ. Ми віримо у необхідність зняття бар’єрів в міжнародній торгівлі. Ми віримо у важливість покращення інвестиційного клімату в Україні», - зауважив він. Глава держави повідомив, що Україна піднялась ще на 5 сходинок в рейтингу Doing business.

Окремо Президент наголосив, що Україна виконує меморандуми з МВФ. «Ми – єдина влада, що виконала 6 меморандумів із співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Такого ніколи не відбувалось в Україні. Чому? Тому що ми тримаємо слово. Ми дуже рішучі в реформах і реформи приносять важливі результати», - підкреслив Глава держави.

Петро Порошенко також зауважив, що вдалося забезпечити економічне зростання на рівні 3,4%, інфляція нижче 10% в порівнянні з 45% у 2015 році, бюджетний дефіцит менше 2%. «Під час війни ми маємо цифри здорової економіки. Завдяки вам. Завдяки вашій довірі», - сказав Президент.

Глава держави повідомив, що за останній рік в Україні було відкрито 83 нових заводи за підтримки інвесторів, а за 4 роки побудовано 238 підприємств.

«В 2014 році було важко. Не тільки для мене як для Президента країни в стані війни. А й важко для вас, оскільки для Президента Чакрабарті (Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті – ред.) було важко повірити в Україну і залишати інвестиційну позицію відкритою. Було важко для Лакшмі Міттала (Голова Ради директорів компанії «АрселорМіттал» - ред.) зробити важливе рішення щодо інвестицій в мільярд доларів для покращення технологій, для покращення екології», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави зауважив, що під час зустрічей жодного разу не почув скарг з боку бізнесу про податок на додану вартість чи про діяльність правоохоронних органів. «Це чіткий меседж про покращення ситуації в Україні. Хочу запевнити, що ми не зупинимо реформи, не припинимо боротьбу з корупцією. В лютому ми завершуємо процедуру створення Антикорупційного суду разом з НАБУ та САП, які є абсолютно незалежними. 2600 корупціонерів вже отримали вирок суду та ув’язнені. Це те, що треба донести людям», - підкреслив Президент.

Окремо Глава держави відзначив, що вчора в Лондоні Національний банк України отримав нагороду щодо прозорості в банківському секторі. «Це результат нашої боротьби з корупцією в банківській сфері», - сказав він.

24.01.2019 р.

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України  http://www.president.gov.ua/

 

Уряд підтримує розвиток Хмельниччини: досягнення та плани

 

Нові об’єкти: будуємо сильну державу

Уряд щороку збільшує державну підтримку розвитку громад та розбудови інфраструктури. Цього року вона сягає понад 37,8 млрд грн. Ці кошти пішли в першу чергу на ремонти шкіл і дитячих садочків, лікарень, будівництво котелень і спортивних майданчиків. Також – на розвиток медицини у сільській місцевості, підтримку агровиробників у регіонах, енергоефективність.

Цього року на Хмельниччині за підтримки Уряду фінансують десятки соціально важливих проектів. Зокрема, 2018 року Уряд виділив кошти на створення сміттєсортувальної лінії на Дунаєвецькому полігоні твердих побутових відходів. Це не лише покращить екологічну ситуацію, а й дозволить громаді отримувати додаткові прибутки. За кошти державного бюджету в Хмельницькому національному університеті відкрили найбільшу на Поділлі дахову сонячну електростанцію. В експлуатацію введено три електростанції, у планах – збудувати ще п’ять для повного забезпечення навчального закладу електроенергією з можливістю продавати її надлишок за «зеленим тарифом». У Хмельницькому триває будівництво школи і садочка, що у мікрорайоні Озерна, а також виділено кошти на будівництво Палацу спорту, розрахованого на 2 500 глядацьких місць із перспективою збільшення до 3 000. В об’єднаних територіальних громадах розвивають спортивну інфраструктуру, зокрема, відкрито сучасний спортивний комплекс на території школи у смт Сатанів. Тривають ремонти шкіл, садочків та інших об’єктів. Децентралізація дозволила знайти кошти на місцях на проекти з енергоефективності та енергозбереження. Приміром, місто Хмельницький інвестувало майже 30 млн грн у модернізацію котелень, а у Полонному з’явився енергоефективний ЦНАП, якому позаздрить навіть обласний центр. Уперше за часи незалежності розпочато відновлення палацу Сенявських-Чарторийських на території Меджибізької фортеці – історичної пам’ятки національного значення. Таких прикладів вдосталь у всіх районах Хмельниччини.

Державна підтримка регіонів – пріоритет Уряду, тому в проекті бюджету на наступний рік зростає фінансування регіональних проектів. А це – нові садочки, відремонтовані школи, лікарні та спортивні об’єкти по всій області.

 

У новому кардіоцентрі Хмельницького рятуватимуть життя

У Хмельницькому обласному кардіодиспансері наступного року відкриють відділення, оснащене сучасним ангіографом. За допомогою цього обладнання буде врятовано життя тисяч людей, які страждають на серцево-судинні захворювання.

Ангіограф буде придбано у межах урядової програми з розширення мережі кардіоцентрів за умов співфінансування з місцевим бюджетом. Це обладнання застосовується для діагностики та лікування патологій судин людського організму. За його допомогою лікарі можуть розпізнати зміни у судинах та провести лікування, зокрема, стентування, і врятувати людині життя.

Кардіоцентр працюватиме в режимі 24 години на добу, без вихідних. Кожна людина, яка потрапить до нього з гострим інфарктом міокарда, тобто потребуватиме термінової медичної допомоги, матиме безкоштовне обстеження та лікування, оскільки стенти та необхідні медичні матеріали закуповують державним коштом. Швидка діагностика та стентування знижує рівень смертності від інфаркту майже вчетверо.

Щороку в Україні 40 тисяч людей мають інфаркт, 16 тисяч серед них потребують негайного стентування. Саме тому Уряд розширює мережу кардіоцентрів, щоб хворі з серцево-судинними недугами мали можливість вчасно одержати професійну допомогу лікарів. Важливо, щоб пацієнт із гострим інфарктом потрапив до кардіоцентру якнайшвидше, адже від цього залежить його життя. Тому нові кардіоцентри розташовують на території країни таким чином, щоб «швидка» могла доправити пацієнта у відділення впродовж двох годин.

2017–2018 років Уряд виділив 300 млн грн на закупівлю 26 ангіографів для нових кардіоцентрів у різних регіонах. У бюджеті‑2019 передбачено на це іще 150 млн грн. Таким чином, за три роки в країні з’явиться 39 нових кардіоцентрів.

 

Якісні дороги: капітальний ремонт країни

Уряд цього року фінансує ремонт більш ніж 3 500 км українських автошляхів. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман неодноразово заявляв, що якісний ремонт українських доріг є одним із пріоритетів Уряду. Протягом 10 років будівництво, капітальний ремонт і реконструкція доріг у країні майже не проводились. Починаючи від 2016 року, фінансування дорожньої галузі щорічно зростає.

«Це – частина реалізації нашої стратегії: за п’ять років з’єднати всі обласні центри України. Наголошую: українці мають право їздити і зрештою – їздитимуть добрими дорогами», – заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман

Від цього року Укравтодор відповідальний за ремонт і утримання доріг тільки державного значення. Кошти для реконструкції шляхів місцевого значення передають через Дорожній фонд на місця, і вже місцева влада визначає, ремонт яких доріг є пріоритетним для цього регіону. Цьогоріч на ремонти і будівництво шляхів спрямовано близько 46 млрд грн, з них 11,5 передають у регіони на ремонт місцевих доріг.

Загалом цього року на проведення дорожніх робіт у Хмельницькій області держава виділила близько 1,13 млрд грн на 66,2 км шляхів. Зокрема, на реконструкцію ділянок автомобільної дороги М‑12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка: західний під’їзд до м. Хмельницького, будівництво обходу м. Дунаївці на ділянці с. Заставля – дорога Т‑20–08, влаштування додаткової смуги на підйом на ділянці дороги Н‑03 Житомир – Чернівці (с. Гуменці), капітальний ремонт мосту через р. Мукша та доріг Житомир – Чернівці і М‑12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, ремонт ділянок доріг Н‑25 Городище – Рівне – Старокостянтинів, Шепетівка – Старокостянтинів, Корець – Славута – Антоніни, Т‑23–09 Шепетівка – Чуднів – Бердичів, Н‑03 Житомир – Чернівці, М‑12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, Р‑50 Ярмолинці – Сатанів, Р‑32 Кременець – Біла Церква – Ржищів, об’їзної м. Старокостянтинів і Т‑23–11 Хмельницький – Волочиськ.

Завдання, яке ставить Уряд, – за п’ять років з’єднати якісними дорогами усі обласні центри. Дороги уже будують за новими стандартами, під суворим контролем і за новими жорсткими вимогами до підрядників. У проекті бюджету на 2019 рік Урядом передбачені рекордні 55,6 млрд грн на дорожню галузь, із них 14,7 млрд грн – на місцеві шляхи. Ще 2,5 млрд грн піде на безпеку дорожнього руху.

21.01.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної

 державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Протидія домашньому насильству

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 Містобудування та архітектура

Підприємництво

Транспорт

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________

© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2019 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації

   Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові зазначення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний веб-портал Ізяславської райдержадміністрації https://izadm.gov.ua/