на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

 

 

 

 

 

 

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 
   
     
   

 

НОВИНИ

 

 

 

 

 

 

 

Ми не питали і не збираємось питати в країни-агресора дозволу щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України – Президент

 

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю житомирському телеканалу «СК1» наголосив, що змінами до Конституції щодо закріплення курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію має бути чітко зафіксовано в Преамбулі Основного Закону завдання для Президента, Верховної Ради і Уряду, а також у Прикінцевих положеннях ліквідація можливості мати російські воєнні бази, включно з Севастополем, на території України.

«Принципова позиція України полягає в наступному – ми не питали і не збираємось питати в країни-агресора або в Путіна дозволу щодо нашої європейської інтеграції, і щодо нашої євроатлантичної інтеграції. Це виключно суверенне право українського народу», – підкреслив Глава держави. Він нагадав, що згідно соціологічних опитувань більшість українців підтримує європейський та євроатлантичних рух України як ключовий фактор гарантування безпеки держави. За словами Президента, НАТО виявилося, на відміну від Будапештського меморандуму і інших документів, єдиним можливим і ефективним інструментом для забезпечення національної безпеки.

«Отже нічого ми в Путіна питати не будемо, ми рухаємося вперед в Європу. Ми нікому не дамо, щоб хтось погрожував Україні, включно з Азовським морем», – підкреслив Глава держави. Він нагадав, що днями на засіданні РНБО було чітко визначено плани дій і реакцій, починаючи від військових і завершуючи економічними, починаючи від політичних і закінчуючи юридичними та судовими, де РФ має відповісти за порушення законів і міжнародного права.

Глава держави також виключив можливість миру на умовах капітуляції України: «Мир на умовах капітуляції, мир, коли віддається українська територія, мир, коли віддається українська держава, мир, коли Україна піднімає руки вгору – це не мир для Порошенка і не мир для України».

Президент наголосив, що запорукою миру є українські Збройні Сили, сильна армія. «Чим сильніша буде наша армія, тим швидше буде мир. Чим сильніша буде міжнародна солідарність навколо України, тим швидше буде мир. Чим жорсткіші будуть санкції по відношенню до країни-агресора, тим швидше буде мир», – підкреслив Президент. На уточнююче запитання, коли саме буде мир, Глава держави зауважив: «Я не буду обіцяти годину. Це нечесно. Я не буду прибічником популістів, які намагаються обдурити людей. Закликаю до відповідальної дискусії і великої відповідальності за долю держави, за її майбутнє».

Президент наголосив, що українська влада робить все, щоб Україна мала стратегічну перспективу організованої і ефективної системи безпеки в державі, в тому числі завдяки закону про національну безпеку.

Президент ще раз вибачився перед родинами загиблих і поранених військових за надію на мир за лічені години чи дні, яку дав 4,5 роки тому. «Дуже важко було собі уявити стан, в якому перебували ЗСУ, але в Житомирі це дуже добре відомо, бо одна з найкращих бригад, 95-а Житомирська бригада, навіть в неї були величезні труднощі з усіма видами забезпечення. Щодо стану в цілому армії – армії просто не існувало: вона була розграбована, розпродана, роздягнена, роззута, роззброєна, без фінансування. І ми фактично зустріли ворога без армії», – наголосив Глава держави. Він нагадав, що лише зусилля волонтерів і добровольців на першому етапі допомогли зупинити ворога.

«Ми уявити собі не могли (про російську агресію – ред.), бо починали боротися з терористами нехай зі зброєю з російського воєнторгу, з ідеологічним підкріпленням країною-агресором, але агресію регулярних військ РФ, звичайно, ми не очікували», – зауважив Президент.

10.09.2018 р.

 

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Ми не бажаємо пролонгувати договір з країною-агресором – Президент про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

 

Під час засідання Ради національної безпеки і оборони України Президент повідомив, що найближчим часом, а саме до 30 вересня цього року, Російську Федерацію буде поінформовано нотою Міністерства закордонних справ України про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року.

«Ми не бажаємо пролонгувати договір з країною агресором. Це тверда і принципова позиція моя, як українського Президента, українського Уряду, українського Парламенту і українського народу», - сказав Президент України. При цьому він підкреслив, що «зараз відбувається процес деколонізації України». «Бо Україна, в розумінні російських бонз уявляється як колонія Росії. А колонію треба тримати безправною і бідною», - зазначив Петро Порошенко.

«Є один давній вислів, - авторство його вже складно встановити, він швидше вже став загальною думкою -  договори з Російською Федерацією не варті паперу, на якому вони написані», - сказав Президент. При цьому він зазначив, що «ми неодноразово, починаючи з 2014 року, мали можливість в цьому переконатися».

«Це стосується договорів про газ і надійності постачальника, чи це стосується умов компенсації за виграний нами Стокгольмський арбітраж – угоди, яка була підписана у 2009 році і яка витягла з кишень українців, з українського бюджету десятки мільярдів доларів. Інших договорів, починаючи від міжнародно визнаних кордонів України і закінчуючи договорами зі словами, які сьогодні звучать просто як брутальна насмішка над міжнародним правом – «договір про дружбу, співробітництво та партнерство», - наголосив Петро Порошенко.

Президент повідомив, що термін дії договору спливає 31 березня 2019 року. «Щоб він не продовжився автоматично, як це передбачено умовами договору, в термін до 30 вересня українська сторона має повідомити сторону російську про його припинення», - зазначив Порошенко.

Президент назвав це рішення «глибоко символічним кроком» та повідомив, що вже запланована спільно з керівниками парламентських фракцій робота у Верховній Раді по відпрацюванню необхідних законотворчих кроків, так само як і роботуа з Урядом по відпрацюванню необхідних відповідних державних процедур.

Глава держави також зазначив, що усі міжнародні організації, включно з Організацією Об’єднаних націй, будуть поінформовані про це рішення.

«Це рішення не емоційне, не спонтанне, воно чітко вивірене і прораховане. Ми реалізуємо нашу стратегію, якою ми керуємося з 2014 року і припиняємо цю угоду. Ніхто наш євроатлантичний напрямок не зупинить», - підсумував Глава держави.

 07.09.2018 р.

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Зміни до Конституції мають не лише закріпити європейський та євроатлантичний напрямок розвитку України, а й закріпити головні досягнення Революції Гідності – Президент

 

Запропоновані Президентом Петром Порошенком зміни до Конституції, мають не просто закріпити в Основному Законі європейський та євроатлантичний напрямок розвитку України, а й закріпити головні досягнення Революції Гідності. На цьому Глава держави наголосив під час зустрічі з керівниками депутатських фракцій і груп.

«Дуже просив би, щоб ці проекти якомога швидше були розглянуті, включені до порядку денного і спрямовані до Конституційного Суду для того, щоб зробити ті рухи, ті зміни, які відбулися після Революції Гідності, незворотними і не допустити реваншу», - сказав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що анонсував внесення ним зазначених змін у виступі під час військового параду у День Незалежності. «Я ще раз наголосив, що збираюся внести пропозиції – проект змін до Конституції, які закріплюють незворотність вибраного цивілізаційного вибору українського народу, нашого руху в Європейський Союз і євроатлантичну інтеграцію», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що у 2010 році, коли ставилося питання про внесення зміни, лунали пропозиції прибрати із законопроекту позиції про євроатлантичну інтеграцію. «Тоді це пояснювалося тим, що нам потрібен мир. Що саме позаблоковий статус гарантує Україні мир. Хочу нагадати, що російська агресія у 2014 році проти України відбулася за часів дії позаблокового статусу. Це була абсолютно безвідповідальна позиція, абсолютно антидержавна, яка ввела в оману, не захистила. І я думаю, що це ще один аргумент для того, щоб ми твердо вирішили щодо конституційного закріплення європейського і євроатлантичного цивілізаційного вибору Української держави», - наголосив він, говорячи про обґрунтованість зазначених змін.

За словами Глави держави йдеться про зміни до Преамбули, трьох статей Основного Закону України – 85, 102 і 118, та Перехідні положення. За його словами у Преамбулі власне буде зафіксовано цивілізаційний вибір України і «її місце як члена європейської родини» та наш курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію. У зазначених статтях – підтримка Верховною Радою та Урядом визначеного напрямку розвитку держави та зобов’язання щодо забезпечення європейського руху, які бере на себе Президент.

«В Перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що ми вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот – конституційних підстав після прийняття цих змін не буде», - також  підкреслив Петро Порошенко.

Крім того Президент зауважив, що на сьогоднішній день левова частина населення, більше 70%, підтримує європейську інтеграцію, а більше половини українського народу - євроатлантичну інтеграцію. Так само європейський вектор розвитку був підтриманий абсолютною більшістю Парламенту під час ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС та виконання комплексу завдань щодо безвізового режиму, прийняття Закону про національну безпеку, інших законодавчих актів, констатував він. «Тому, на мою думку, буде цілком природно коли ці пропозиції будуть відповідним чином проаналізовані», - резюмував Глава держави.

04.09.2018 р.

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Євроінтеграція – це перманентний процес, який не можна навіть призупиняти, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

 

Євроінтеграційні реформи – це перманентний процес та постійна безупинна робота всіх органів влади. Міністерства та відомства не повинні забувати про свою надважливу роль у просуванні необхідних законодавчих змін. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час наради щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також інших питань у сфері європейської інтеграції, в якій взяли участь заступники міністрів з євроінтеграції та керівники директоратів.

«Надзвичайно важливо всім представникам виконавчої влади не забувати про те, що євроінтеграція – це процес, який не можна зупиняти. Тому потрібно докладати максимальних зусиль, аби уникати будь-яких затримок з імплементацією того чи іншого положення Угоди про асоціацію Україна-ЄС», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що надзвичайно важливим елементом для підвищення ефективності євроінтеграційних реформ є максимальне використання допомоги європейських партнерів. У цьому контексті виключно важливою є пріоритизація напрямів використання цієї допомоги. «Наголошую на тому, що наразі для кожного міністерства та відомства в Україні одним з головних завдань має стати системна пріоритизація напрямів співпраці з ЄС. Ми разом з партнерами маємо розуміти, де в першу чергу потрібно докладати спільних зусиль для досягнення максимального результату», – зазначила Віце-прем’єр-міністр, коментуючи стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Вона також додала, що системна робота у цьому напрямі є важливим допоміжним інструментом у переговорному процесі з європейськими партнерами щодо того чи іншого питання співпраці і дозволяє наповнювати конкретним змістом політичну частину співробітництва України з ЄС. Така робота, зокрема, дозволила закріпити у спільній заяві за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС готовність Євросоюзу до схвалення механізму інтеграції України у кількох пріоритетних напрямах: енергетичний та цифровий ринки, митна сфера, а також юстиція, свобода та безпека

Підсумовуючи, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що органи виконавчої влади також повинні відстежувати реалізацію законодавчих змін, необхідних для імплементації Угоди про асоціацію, і постійно співпрацювати з відповідними профільними комітетами Ради для досягнення максимального синергетичного ефекту від співпраці Уряду та Парламенту.

20.07.2018 р.

За матеріалами Урядового порталу https://www.kmu.gov.ua/ua

Телекомунікаційні мережі у будинках розміщуватимуться за стандартами ЄС, — Зубко

 

Уряд затвердив єдині правила розміщення будинкових телекомунікаційних мереж та доступу провайдерів до інфраструктури будинків. Прийняті рішення  спрямовані на імплементацію Директиви 2002/19/ЄС про доступ до електронних комунікаційних мереж та пов’язаного оснащення. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідних урядових постанов.

«Ми наводимо порядок у розміщенні  телекомунікаційних мереж у будинках (як у вже збудованих, так і новому будівництві) за  стандартами ЄС. Встановлюємо прозорі правила взаємодії власника та провайдера, дерегулюємо умови доступу провайдерів до споживача», — зазначив Геннадій Зубко.

За словами урядовця, це стосується розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування засобів телекомунікацій та порядку взаємодії власника інфраструктури об’єкта будівництва і замовника доступу (провайдерів).

Зокрема визначається порядок звернення замовника до власника інфраструктури щодо отримання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі (БРМ), строк розроблення та видачі технічних умов з доступу, порядок розроблення і погодження проектної документації, строки укладення договору та умови його розірвання, порядок та умови припинення користування елементами інфраструктури БРМ, демонтажу технічних засобів телекомунікацій, розміщених без укладання договору з доступу до інфраструктури БРМ тощо.

На засіданні Уряду були прийняті постанови «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта будівництва» та «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі».

19.07.2018 р.

Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України

Повна інтеграція України в євроатлантичну систему – це найбільша загроза для російської агресії – Президент про Саміт НАТО в Брюсселі

 

«Мій досвід показує, що ніщо так не лякає Росію, як наша єдність і рішучість. Повна інтеграція України в європейську та трансатлантичну системи – це найбільша загроза для російської агресії», - наголошує Президент на сторінках Financial Times про Саміт НАТО в Брюсселі та важливість НАТО та ЄС для України.

Петро Порошенко зазначає, що має на меті «перетворити європейські прагнення України в більш глибокі альянси з ЄС, починаючи з цифрового ринку, митної співпраці і енергетичної солідарності, та включаючи зобов’язання щодо участі європейських столиць у відновленні міст Донбасу». «Будь-що менше не компенсувало б Україні її жертв і не визнало б її прихильність до просування демократії та європейських цінностей», - додає Глава держави.

Президент зазначив, що «протягом останніх чотирьох років, ми зайшли ще далі на шляху економічних реформ, ніж будь-коли з часів незалежності».

«І це було зроблено в умовах зовнішньої агресії. Будь-який західний уряд, проводячи реформи в такій мірі і в таких темпах як ми, зіштовхнувся би з падінням популярності. Проте мій Уряд не зійде з обраного шляху. Реформи є незворотними», - підкреслює Президент.

 11.07.2018 р.

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Заява за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС, Брюссель, 9 липня 2018 року

 

Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та Президент України Петро Порошенко зустрілися сьогодні в Брюсселі на 20-му Саміті Україна-ЄС і зробили таку заяву.

1.    Ми, лідери України і Європейського Союзу, зустрілися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість посиленню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основні Угоди про асоціацію та наших спільних цінностей демократії, верховенства права і прав людини. Ми знову підтвердили свою прихильність міжнародному праву. ЄС підтвердив свою рішучу підтримку та відданість незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною на шляху реформ, що є ключовим як з точки зору очікувань українців, так і для посилення стійкості України до зовнішніх викликів, перед якими вона постала.

2.    Ми привітали істотне зростання двосторонньої торгівлі і ефективну імплементацію безвізового режиму, які сприяють поглибленню відносин між нашими суспільствами. Ми підкреслили нашу спільну відданість Східному партнерству і привітали результати Брюссельського Саміту в листопаді 2017 року, які скеровуватимуть нашу спільну практичну роботу в імплементації «20 досягнень до 2020 року». Зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, ми очікуємо залучення усіх партнерів, які підписали УА/ПВ ЗВТ, до спільної дискусії щодо прогресу, можливостей і викликів у рамках реформ, пов’язаних з асоціацією, відповідно до прохання цих партнерів та з метою сприяння повній імплементації УА/ПВ ЗВТ. Ми привітали набрання чинності 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) після рішення глав держав та урядів ЄС, прийнятого у грудні 2016 року.

3.    У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми привітали вже досягнуті результати в імплементації Угоди про асоціацію, включаючи ПВ ЗВТ, а також підтвердили нашу відданість прискоренню цих зусиль. Ми привітали незмінну готовність України надалі наближувати своє законодавство до законодавства ЄС відповідно до УА/ПВ ЗВТ, зокрема в галузі цифрового ринку, митної співпраці та енергетики з метою сприяння зростанню та створенню робочих місць, а також подальшого покращення торгівлі. Ми очікуємо на спільне підведення підсумків прогресу на наступному засіданні Ради Асоціації.

4. Ми підсумували результати широкомасштабного процесу реформ, який проводиться Україною, і привітали її готовність продовжувати їхнє впровадження та забезпечити їхню стійкість. Ми привітали започаткування низки важливих реформ з часу попереднього саміту, які спрямовані на покращення рівня життя громадян України, зокрема у сфері охорони здоров'я та пенсійного забезпечення. Добрий прогрес був досягнутий у структурних реформах у сфері децентралізації та державного управління, а також у сфері державних закупівель та охорони навколишнього середовища. Ми також привітали ухвалення закону про приватизацію та зусилля, спрямовані на покращення управління та прозорості державних підприємств. Ми привітали прогрес щодо закону про національну безпеку, взяли до уваги його ухвалення та чекаємо на імплементацію. Ми позитивно відзначили прийняття Україною Енергетичної стратегії до 2035 року, впровадження якої здійснить важливий подальший внесок у сфері енергетичної безпеки країни та впровадження положень Паризької Угоди про боротьбу зі змінами клімату. Ми домовилися вивчити подальші можливості для співробітництва у сфері навколишнього середовища, у тому числі в рамках програми ЄС  Life+ та діяльності Європейського екологічного агентства. Ми привітали прогрес у реформуванні, який Україна представила на Конференції з питань реформ в Україні у Копенгагені 27 червня і погодилися, що потрібно підтримувати темпи реформ, в тому числі впродовж майбутнього передвиборчого періоду.

5.    Ми домовилися про важливість продовження та прискорення реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, яка викликає занепокоєння громадян та бізнесу України. Відзначаючи створення нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та вже проведену роботу у цій сфері, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ), ми погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури, спрямованих на посилення верховенства права в Україні. У цьому контексті ми привітали схвалення Закону "Про Вищий антикорупційний суд", що є важливим кроком у боротьбі з корупцією. Ми очікуємо швидкого прийняття необхідних поправок, що гарантуватимуть поширення юрисдикції цього суду на оскарження відповідних рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції,  в залежності від розвитку до початку Саміту. Ми привітали наміри України запустити цей суд у повному обсязі до кінця року. Ми погодилися з необхідністю подальшого зміцнення незалежності та ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні виконувати свою роботу без зайвого впливу. Ми також погодилися з необхідністю термінового впровадження ефективного механізму перевірки електронних декларацій та скасування обов'язку подання електронних декларацій громадськими активістами. Ми відзначили важливість подальшого виконання критеріїв візової лібералізації та взяли до уваги оцінки і рекомендації Першого звіту Європейської Комісії в рамках механізму призупинення дії безвізового режиму. Ми підтвердили свої зобов'язання співпрацювати у боротьбі з тероризмом та організованою злочинністю, розвивати інтегроване управління кордонами та обмінюватися передовим досвідом.

6.   Ми очікуємо на подальші зусилля України, необхідні для покращення ділового та інвестиційного клімату, а також захисту прав суб'єктів господарювання, включаючи права інтелектуальної власності, права на географічні позначення, послуги та поводження в морських портах. Ми погодилися також з нагальною потребою в тому, щоб Україна зробила кроки, необхідні для скасування заходів, несумісних з положеннями УА/ ПВ ЗВТ та іншими міжнародними торговельними зобов'язаннями. Ми нагадали про Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та ЄС. Ми домовилися про необхідність подальших реформ у енергетичному секторі, зокрема що стосується завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення розукрупнення, яке є необхідним для інтеграції енергетичного ринку України до енергетичного ринку ЄС. Ми підтвердили зобов'язання щодо підготовки інтеграції українського ринку електроенергії до європейського ринку електроенергії на основі угоди 2017 року між відповідними операторами транспортних систем. Ми підтвердили роль України як стратегічної країни у транзиті газу, що забезпечує доступні, безпечні та надійні постачання до ЄС. У цьому контексті ми знову підтвердили нашу готовність взяти участь у тристоронньому процесі, який відбувається за сприяння Європейської комісії, щодо контрактних умов транзиту газу до ЄС після 2019 року. Ми домовилися про необхідність розвитку кращих та безпечних транспортних зв'язків. Ми нагадали про важливість укладення Угоди про спільний авіаційний простір у найближчий можливий час. Ми підтвердили нашу прихильність плюралізму ЗМІ. Що стосується українського законодавства про освіту, ми погодились з необхідністю забезпечити повагу прав, якими вже користуються особи, що належать до національних меншин, як це закріплено в конвенціях ООН та Ради Європи, а також відповідних протоколах, недискримінацію осіб, що належать до меншин, та повагу до різноманітності і повне виконання рекомендацій, викладених у висновку Венеціанської комісії № 902/2017, на основі предметного діалогу з представниками осіб, які належать до національних меншин, включаючи законодавство, яке подовжує перехідний період до 2023 року і регулює винятки для приватних шкіл.

7.  ЄС підтвердив свою постійну підтримку зусиль України, пов'язаних з ефективною реалізацією реформ та заходів з впровадження політик. Ми привітали схвалення рішення ЄС про надання Україні подальшої макрофінансової допомоги в розмірі до 1 мільярда євро на підтримку економічної стабілізації країни, надання якої залежатиме від ​​прогресу реформ, зокрема в галузі боротьби з корупцією. Ми домовилися про активізацію зусиль щодо інвестування в навички людей шляхом збільшення програм обміну та модернізації системи професійної освіти та підготовки в Україні. Ми також погодилися поглиблювати нашу співпрацю щодо покращення енергоефективності у житлових будинках за рахунок нещодавно створеного Фонду з енергоефективності та збільшення зусиль у виконанні Угоди про асоціацію. ЄС нагадав про свої наміри зміцнювати пов’язану з інвестиціями підтримку за допомогою Зовнішнього інвестиційного плану, який також може допомогти мобілізувати та примножити приплив приватних інвестицій відповідно до встановлених умов. Ми також погодилися з важливістю співпраці, спрямованої на  зміцнення кібербезпеки та цілісності виборів, боротьбу з гібридними загрозами, включаючи дезінформацію, а також подальшим посиленням роботи у сфері стратегічних комунікацій. Ми визнали важливу допоміжну роль Консультативної місії ЄС з  реформування сектору цивільної безпеки (EUAM) та Групи підтримки Європейської комісії для України у координації, плануванні та імплементації допомоги та технічної експертизи ЄС. Ми також визнали триваючий прогрес у імплементації Адміністративної угоди між Європейським оборонним агентством та Міністерством оборони України.

8. Ми знову підтвердили своє рішуче засудження відвертого порушення суверенітету та територіальної цілісності України агресією збройних сил РФ починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією, проведення виборів РФ на території незаконно анексованого півострова та погіршення ситуації з правами людини в Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, а також Чорного та Азовського морів. Ми залишаємося відданими зобов'язанням повною мірою імеплементувати політику невизнання, в тому числі за допомогою обмежувальних заходів. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям та правозахисникам доступ до територій, які на даний час не підконтрольні Уряду України, включаючи Кримський півострів, а також поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно затриманих та ув'язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова та Романа Сущенка. Україна також презентувала свою діяльність на міжнародних майданчиках,  спрямовану на подолання наслідків незаконної анексії Криму та Севастополя.

9.   Ми вважаємо неприйнятним продовження насилля в окремих районах Донецької і Луганської областей та його важкі наслідки для цивільного населення та ситуації з правами людини. Ми засудили у найсуворіший спосіб триваючі невибіркові обстріли житлових районів і важливої цивільної інфраструктури. Ми знову підтвердили нашу повну підтримку зусиллям у Нормандському форматі, ОБСЄ і Тристоронньої контактної групи, націленим на стале і мирне вирішення цього конфлікту шляхом повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Російської Федерації у цьому зв’язку. Ми наголосили на нагальній потребі забезпечити повну повагу до мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), включаючи її необмежений, безпечний та безумовний доступ до місць діяльності по усій Україні, включаючи зони вздовж українсько-російського кордону та Кримський півострів. Ми також погодилися щодо потреби для України заснувати національний центр розмінування для ефективного реагування на забруднення мінами та боєприпасами, що не вибухнули, у регіоні, ураженому конфліктом. ЄС оголосив про підтримку для СММ ОБСЄ обсягом у 16 мільйонів євро та до 4 мільйонів євро на посилення опірності громад і реінтеграції ветеранів конфлікту. Нещодавно ЄС знову поновив свої економічні санкції щодо Росії, тривалість яких чітко прив’язана до повного виконання Мінських домовленостей.

10. Беручи до уваги зусилля, яких вже було докладено українською владою, ми погодилися з необхідністю продовжувати долати соціально-економічні та гуманітарні наслідки конфлікту в інклюзивний спосіб. Ми домовилися про нагальну потребу надавати нашу підтримку найбільш уразливим категоріям людей на сході України, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Ми підкреслили важливість подальшого сприяння доступу та переміщенню людей та гуманітарних товарів через контактну лінію, а також забезпечення того, щоб українці, які живуть на території, що наразі не перебуває під контролем Уряду, повністю користувалися своїми правами громадян України. ЄС висловив свою готовність взяти участь у підтримці зусиль з відбудови, як тільки це дозволятимуть обставини. Ми привітали поточні ініціативи, в тому числі держав-членів ЄС, щодо надання цільової допомоги містам та районам в регіоні, враженому конфліктом.

11. Ми згадали трагічне збиття рейсу MH17, віддаючи шану жертвам, висловили очікування щодо ефективного переслідування відповідальних за цю трагедію та закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і повністю співпрацювати докладаючи усіх зусиль для притягнення винних до відповідальності.

10.07.2018 р.

 За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Ми твердо підкреслюємо курс України на інтеграцію у ЄС і НАТО – Президент підписав Закон «Про національну безпеку України»

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про національну безпеку України». «Сьогодні ми беремо участь у підписанні цього історичного документу.  Я всім, перш за все, хочу подякувати за дуже активну роботу із підготовки цього Закону», - звернувся Президент до присутніх на підписанні Закону керівників силових структур.

«Це  важлива віха для реформування всієї країни, в першу чергу сектора оборони і безпеки. Головне – цим Законом ми твердо підкреслюємо курс України на європейську і євроатлантичну інтеграцію. Ми підтверджуємо, що наша держава, український народ чітко визначився із своїм майбутнім – це майбутнє в родині народів вільного світу», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я, як Президент і Верховний Головнокомандувач, беру на себе повну відповідальність за розробку, прийняття, підписання і за імплементацію зазначеного Закону. Я впевнений в тому, що на сьогоднішній день ці позиції будуть надзвичайно позитивні і для укріплення обороноздатності нашої держави, і для того, щоб і надалі зростала довіра між Україною і нашими стратегічними партнерами»,  - зазначив він.

Президент зауважив, що на сьогодні запланована його телефонна розмова з керівництвом США, міністром оброни Сполучених Штатів. Він також додав, що Україна вже зараз очікує на додаткову оборонну, фінансову допомогу з боку США.

06.07.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Як робити проекти разом зі школами з ЄС

 

Як зробити проект спільно з учнями з іншої країни? Виявляється, це можливо. Кожна школа може долучитися до eTwinning – програми Європейського Союзу, що дозволяє реалізовувати проекти спільно з європейськими школами. Розповідаємо, як українські школи можуть долучитися і як відбувається робота над проектами.

 

Як усе відбувається

   Школи з країн Східного партнерства (до якого належить Україна) можуть долучатись до програми через спеціальний портал eTwinning Plus, на якому і відбувається спілкування між учнями та вчителями, планування і реалізація проектів.

   Зареєструвавшись і вперше потрапивши на платформу, команда учнів разом з учителем може доєднатися до одного з уже наявних проектів. Також можна створити свій, але для цього потрібно мати партнера (тобто іншу школу), зацікавленого стати співзасновником проекту.

   Загалом до проекту долучені 42 країн (члени ЄС, кандидати на вступ або члени Європейської асоціації вільної торгівлі) і майже 190 тисяч шкіл. За словами представників Партнерського агентства з підтримки програми в Україні, серед українських до програми долучені понад 800 шкіл .

 

Навіщо eTwinning потрібен учням

   1. Проектне навчання – це цікаво, тому завдяки ньому підвищується мотивація до навчання. Про це, зокрема, пише співавторка одного з проектів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи Інна Доміна.

   2. Проектне навчання сприяє кращому опануванню знань і навичок, адже учні вчаться на практиці, одразу використовуючи теоретичні знання.

   3. Під час участі в eTwinning учні мають можливість познайомитися з культурами інших країн, розширити коло спілкування і світогляд.

   4. Це також чудова мовна практика, адже учні таким чином можуть вчитись усно і письмово спілкуватись іноземною мовою. Окрім англійської, можна використовувати такі мови: німецьку, французьку, російську, болгарську, польську, литовську, латвійську, естонську, португальську, грецьку, іспанську, італійську, турецьку, мальтійську, чеську, румунську, угорську, данську, нідерландську, норвезьку, шведську, хорватську, фінську, словенську та словацьку.

   5. Учні отримують досвід роботи в команді і праці задля спільної мети. Беручи участь у цій програмі, вони можуть розвинути комунікативні навички і навчитись співпрацювати. Те, що це міжнародні команди – додатковий плюс, адже чимало провідних компаній працюють саме за таким принципом – переписуючись, розмовляючи по скайпу і маючи спільні документи у хмарі.

 

  Що програма дає вчителям

   1. Це можливість налагодити контакти з вчителями з інших країн: з перших вуст дізнатись, як вони діють в різноманітних навчальних ситуаціях, за якими підходами і методиками працюють. Також це можливість поспостерігати за ними в роботі – реaлізовуючи спільно проект.

   2. Можливість проявити свою креативність і самореалізуватись. Якщо вам не вистачає простору для творчості, то eTwinning може ним стати. Окрім того, реалізація спільного з учнями проекту – це можливість налагодити тісніший зв’язок з учнями, сприяння мотивації до навчання і, як результат – професійна реалізація вчителя. “Навчати і навчатись – не лише потрібно, але й цікаво”, – зазначено на сайті eTwinning.

   3. Додатковим стимулом для вчителя є те, що найактивніші єтвіннери можуть взяти участь у міжнародних тренінгах і семінарах, а також отримати національні та європейські нагороди.

   4. Для шкіл загалом це можливість налагодити співпрацю з іноземними школами і подумати над спільною діяльністю і поза програмою. Наприклад, це можуть бути навчальні поїздки учнів.

 

Що має бути в школі для участі у програмі

   Насамперед, для участі в програмі школа мусить мати комп’ютерний клас і підключення до інтернету. Це дозволить учням системно працювати над проектом. Це ключове, адже інакше учні не матимуть технічної можливості виходити на зв’язок з іноземними командами.

   Друге. Учитель-учасник програми має володіти навичками користування комп’ютером та іншими інформаційними технологіями. Окрім того, потрібно знати іноземну мову. Якщо від школи залучені кілька вчителів, то хоча б один з них має знати мову.

   Третє. Готовність вчителя/-ів приділити час участі в програмі. Проте організатори зазначають, що участь у програмі має сенс, якщо вона дозволяє максимально інтегрувати проектну роботу в процес навчання. Важливо пам’ятати, що протягом 1–3 місяців з моменту долучення до програми вчителю потрібно взяти участь у проекті.

   

Як зареєструватись

Крок 1. Заповніть форму за цим посиланням .

Крок 2. Після цього працівники партнерського агентства з підтримки програми в Україні надішлють вам форму для реєстрації. Її має заповнити кожен учитель, який планує долучитись до програми. На цьому етапі їх може бути не більше двох.

Крок 3. Заповнені реєстраційні форми потрібно надіслати на helpdesk@etwinning.com.ua.

Крок 4. Дочекайтесь повідомлення про успішну реєстрацію. Разом з ним ви отримаєте рекомендації щодо роботи з порталом.

Партнерське агентство організовує навчання: eTwinning Plus Practical Session (щодо вивчення базових та оновлених інструментів порталу; особливості реєстрації та проектної діяльності; корисні воркшопи, командні практикуми та ігри; спілкування з амбасадорами й учасниками міжнародних семінарів; нетворкінг та обмін досвідом; огляд найкращих проектів і нагородження) і Learning Event (присвячені корисним темам та інструментам для роботи в програмі).

Уже під час реалізації міжнародних проектів ви зможете долучити інших учителів, реєструючи їх для участі кожного конкретного проекту, в якому бере або візьме участь ваша школа.

20.06.2018 р.

За джерелами мережі Інтернет

Новий Закон про національну безпеку буде планом нашої співпраці з країнами НАТО – Президент

 

Президент Петро Порошенко не виключає, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише Закон про започаткування антикорупційного суду, але й Закон про національну безпеку. Про це Глава держави сказав в інтерв’ю українським телеканалам.

«І Законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог»,  - підкреслив Глава держави.

Президент висловив сподівання, що Верховна Рада зможе винести документ на друге читання.

Глава держави підкреслив, що Закон про національну безпеку буде планом співпраці України з країнами НАТО.

18.06.2018 р.

За матеріалами сайту Президента України http://www.president.gov.ua

Курс на євроінтеграцію став однією з ключових складових реформ в Україні – Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Європейської Ради у Брюсселі

 

Виконання положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також курс на поглиблену євроінтеграцію став ключовим орієнтиром роботи Уряду та складовою реформ в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту Володимира Гройсмана до Брюсселя.

Глава Уряду відзначив, що план реформ Кабінету Міністрів був і залишається вельми амбітним. І значна частина цього плану вже втілюється в життя. Інновації запроваджуються в освіті, медицині, пенсійній системі. На часі – залучення інвестицій в державний сектор, модернізація системи управління державним майном, продовження децентралізації в бік більшої свободи та відповідальності регіонів.

Так само на порядку денному – антикорупційні ініціативи, передусім в контексті ухвалення та реалізації проекту закону про Антикорупційний суд.

«Ми також звертаємо увагу, що у боротьбі з корупцією вже здійснені такі системні кроки, як успішне запровадження електронної системи державних закупівель Prozorro, суттєві зміни відбулися в банківському секторі. Вони значно звузили поле для корупції», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що сьогодні немає жодних підстав вважати, Україна уповільнила процес реформ. «Прогрес ми детально представимо під час Копенгагенської конференції в червні», - зазначив Прем’єр-міністр.

Під час розмови сторони дійшли згоди, що сьогодні можна сміливо розширювати діалог з Євросоюзом в бік конкретних планів щодо посиленого співробітництва у митній, енергетичній, цифровій сферах, а також у сфері юстиції та внутрішніх справ. Це, впевнений Глава Уряду, створить передумови для забезпечення безпечного простору на зовнішніх кордонах ЄС.

Співрозмовники також торкнулися питання Четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС Україні на 2018-2019 років та пріоритетів реформи енергосектору. Київ відзначає солідарність у питаннях енергетики, і зацікавлений в тому, щоб співробітництво у цій сфері розвивалося на взаємовигідних умовах, сказав Володимир Гройсман. Мова, передусім, про адекватну і чесну оцінку проекту «Північний потік - 2», оцінку дій «Газпрому» щодо зловживань монопольним положенням, та опрацювання можливостей спільного розвитку української газотранспортної системи, яка довела свою надійність і здатність забезпечувати безперебійний транзит газу в складних умовах.

Окремо сторони торкнулися питання підтримки позицій та ініціатив Києва з боку ЄС під час саміту Великої Сімки в Канадському місті Шавлевуа на початку червня.

25.05.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

 

 

 

О.Корнійчук: Високо цінуємо допомогу НАТО в непростий для українців час

 

26 квітня в облдержадміністрації відбулася зустріч керівництва області з директором Центру інформації та документації НАТО Представництва НАТО в Україні Барборою Маронковою, що завітала на Хмельниччину з нагоди відкриття пересувної виставки “Формула безпеки Україна-НАТО”.

Поважну гостю привітали голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук, голова обласної ради Михайло Загородний, представники окремих структурних підрозділів облдержадміністрації та обласної ради, Президент Хмельницької торгово-промислової палати Наталя Белякова. Також участь в зустрічі взяли виконавчий координатор Центру інформації та документації НАТО Інна Басиста та завідувач сектору з питань просування України в світі Міністерства інформаційної політики  України Володимир Ставнійчук.

Олександр Корнійчук подякував організаторам виставки за надану для жителів області можливість ознайомитись із виставкою «Формула безпеки Україна – НАТО», що приурочена 20-ій річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, та коротко розповів про Хмельниччину і окреслив пріоритетні напрямки розвитку області, досягнення в сфері міжнародного співробітництва.

Посадовець наголосив, що подоляни, як і всі українці, перш за все прагнуть  відновлення миру в державі, а тому усвідомлюють, що питання  зміцнення нашої обороноздатності є одним із найважливіших. А завдяки допомозі й підтримці  міжнародного співтовариства в цілому та Північноатлантичного альянсу зокрема, можна досягти відчутних здобутків у цьому напрямку.

Олександр Олександрович зауважив, що біля 60% громадян Хмельниччини підтримують співпрацю з НАТО і майбутній вступ України до Альянсу, і обласна влада усвідомлює важливість підтримки на регіональному рівні державного курсу на вступ України до НАТО. Саме тому такою важливою є інформаційна складова цієї політики, адже вона дозволить не лише забезпечити поінформованість пересічних громадян про Північноатлантичний альянс, а й зруйнувати ті міфи, що роками поширювалися серед населення.

“Впевнений, що виставка допоможе жителям нашої області ще ближче ознайомитись із політикою та діяльністю НАТО, зрозуміти роль НАТО у зміцненні міжнародної стабільності і безпеки, побачити позитивні зміни в питаннях оборони і безпеки нашої держави, завдяки співпраці з Альянсом. Високо цінуємо допомогу НАТО в непростий для українців час,” – зазначив голова облдержадміністрації.

Барбара Маронкова в свою чергу подякувала за підтримку в організації виставки та відзначила, що приємно вражена тим, що керівництво області з відповідальністю і розумінням ставиться до питання покращення інформування населення про НАТО. Вона зазначила, що матеріали виставки, які презентують сьогодні в Хмельницькому було створено за підтримки  Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, Мінінформполітики та Українського кризового центру. Першими її побачили кияни, але з метою розширення аудиторії, яка мала б змогу ознайомитися з виставкою, було прийнято рішення переформатувати її у пересувну. Таким чином, Хмельницький – восьме місто, у якому вона демонструється.

Далі у ході зустрічі представники Центру інформації та документації НАТО та обласні керівники обговорили подальші плани та перспективи проведення інформаційної кампанії щодо євроатлантичної інтеграції України в області. Особливий акцент у розмові був зроблений на поширення знань про Північноатлантичний альянс серед молоді та населення у сільській місцевості.

27.04.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

4 квітня – день створення НАТО

 

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у - ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію - Варшавський договір, - в котрій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з військових структур НАТО вийшла Франція.

У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, котрий саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-у - Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у - Албанія та Хорватія.

У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО у новій геополітичній ситуації - колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.

Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.

Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович.

18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу у Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

04.04.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

Глава держави затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік».

Річна національна програма (РНП-2018) має забезпечити виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідних рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні Глав держав та Урядів 9 липня 2016 року у Варшаві (Республіка Польща), інших важливих домовленостей зі стороною НАТО.

РНП-2018 є системним стратегічним документом, що визначає пріоритетні завдання на 2018 рік та середньострокові цілі, які планується досягти до 2020 року. Також документ визначає відповідні практичні заходи в рамках реалізації політики євроатлантичної інтеграції України, реформування сектору безпеки і оборони країни відповідно до стандартів і рекомендацій Альянсу.

Програма спрямована на залучення і використання потенціалу та практичної і консультативно-дорадчої допомоги НАТО та держав - членів Альянсу з метою підвищення обороноздатності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, а також запровадження цілеспрямованих та планомірних заходів із підготовки держави до набуття членства в НАТО.

Координацію роботи з виконання Річної національної програми покладено на Кабінет Міністрів України.

29.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Глава держави: Найближчим часом ініціюю внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства у Євросоюзі і НАТО

 

Президент Петро Порошенко заявляє, що членство у Європейському Союзі і Північноатлантичному Альянсі є стратегічною метою України. Глава держави наголосив, що має намір ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім.

«Членство в Альянсі –  це наша стратегічна мета. І найближчим часом я планую ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім, вказавши у Конституції стратегічну мету розвитку держави – членство у Європейському Союзі і членство у Північноатлантичному Альянсі», - сказав Президент під час виступу на урочистостях з нагоди  26-ї річниці створення Служби безпеки України.

Петро Порошенко також зазначив, що остаточна редакція нового Закону «Про національну безпеку» передбачатиме запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю Служби. «На мою думку, так само як і наших партнерів, це важливо, аби повною мірою забезпечити відповідність Закону стандартам НАТО», - зауважив він.

26.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Президент доручив підготувати зміни до Конституції щодо закріплення прагнення членства України в НАТО та Євросоюзі

 

Президент Петро Порошенко доручив підготувати зміни до Конституції України щодо закріплення прагнення нашої держави до вступу до НАТО та до Європейського Союзу.

«Нехай наші партнери по НАТО навіть не сумніваються, що російські генерали вважають війну на Сході України лише першим етапом війни з Альянсом», – зауважив Президент під час зустрічі з особовим складом штабу антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Глава держави зазначив: «Це попри те, що Україна ще не є його членом, що ми маємо, нарешті, статус аспіранта – країни, яка претендує на членство разом з нашими партнерами з Грузії, іншими державами».

Петро Порошенко заявив, що Україна наполягатиме на схваленні Плану дій щодо членства в Альянсі. «Я вже, до речі, віддав розпорядження готувати проект поправок до Конституції, який на рівні Основного закону закріпить наше прагнення до вступу до НАТО та до Європейського Союзу», – повідомив він.

Президент зазначив: «Зараз на доповіді генерал Забродський (командувач силами антитерористичної операції генерал-лейтенант Михайло Забродський – ред.) детально доповів мені щодо посилення воєнної присутності Російської федерації вздовж кордону і продовження перебування регулярних військ РФ на окупованих територіях», – сказав Президент Петро Порошенко.

За його словами, оперативна обстановка в регіоні, згідно з доповіддю командувача силами АТО,  залишається вкрай напруженою. «При цьому, під час систематичних обстрілів, у тому числі з використанням важкого озброєння позицій сил АТО, цілями атак російсько-терористичних угруповань стають мирні  мешканці, населенні пункти та об’єкти інфраструктури», – наголосив Президент.

Він нагадав, що 1 березня щорічне послання Федеральним зборам російський президент «перетворив на декларацію погроз усьому світу новітніми зразками смертоносної зброї, здатної багатократно знищити все живе на планеті».

«Не можу сказати, що його шантаж справив будь-яке враження на нас з вами. Ми вже не одне десятиліття живемо в умовах російської військової загрози. В не один рік ми з вами на фронті відбиваємо російську військову агресію», – зауважив Президент.

За словами Глави держави, минулого тижня широкого розголосу набула доповідь  американського аналітичного центру Institute for the Study of War. «Інститут вивчення війни виступив з оглядом дислокації російських військ уздовж українсько-російського кордону. За період з 2014 року росіяни розмістили і реорганізували свої сили так, щоб підтримати швидке механізоване вторгнення як з Півночі, так і зі Сходу України. Три механізованих дивізії повністю готові до інтервенції», – зазначив він.

Петро Порошенко наголосив: «Звісно, про те, що написав Інститут, нам відомо й самим, – завдяки тому, що протягом останніх років ми відродили розвідку. Та важливо, що на  Заході дедалі більше усвідомлюють ці загрози і для України, і для країн Балтії, і для всієї об’єднаної Європи. Хотілося б, щоби ще одне попередження почули і ті наші співвітчизники, які полюбляють в соціальних мережах скалозубити хештегами на кшталт «#скажітьщепутіннападе».

Президент також зазначив, що нас декілька десятків років усипляли колисанками про «миролюбну» Росію. «І робили це  з однією метою – щоб ми не були готові до її нападу. Так, власне, і сталося чотирнадцятого року», – сказав він.

«Але подібної помилки не повторимо більше ніколи. Тепер в Росії знають, що ми готові до відсічі, і дев’ять грамів свинцю припасли для кожного, хто прийде до нас із мечем», – підкреслив Петро Порошенко.

За словами Президента, на даний момент до складу російських окупаційних військ на Сході України входять два армійських корпуси загальною штатною чисельністю тридцять п’ять з половиною тисяч осіб. Вони безпосередньо підпорядковані оперативному командуванню, створеному на базі Восьмої загальновійськової армії Південного військового округу Збройних Сил Російської Федерації. Він наголосив, що командні посади в цих корпусах з рівня командира взводу, командира роти і далі командира батальйону, бригади обіймають російські кадрові офіцери.

«Всього на окупованих територіях українським військам протистоїть майже сімсот танків; більше тисячі броньованих бойових машин; більше тисячі артилерійських систем та 300 реактивних систем залпового вогню.  Вся ця «армада» – поставлена Росією. Найманців готують в російських навчальних центрах в окупованому українському Криму, в Ростовській та  Білгородській областях Росії», – також зазначив він.

Крім того, для вишколу підготовки підрозділів окупаційних військ російське командування створило мережу полігонів в тимчасово окупованих районах Донеччини та Луганщини та організувало на них проведення повного комплексу заходів оперативного та бойового  тренування. «Ці заходи проводяться у терміни, встановлені командуванням Південного військового округу Збройних Сил РФ  в єдиній, – наголошую, єдиній  – системі підготовки військ та штабів російської армії до воєнних дій проти України», – також наголосив Президент.

 19.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Жодної втоми від України з боку Євросоюзу немає – Віце-Президент Європейської Комісії та Президент України

 

Віце-Президент Європейської Комісії – Високий Представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Моґеріні наголосила, що не існує втоми в Європейському Союзі від України, від питання Донбасу.

«Не бачу втоми в ЄС. Вважаю, що одностайне рішення ЄС продовжити санкції, а також рішення щодо фінансової допомоги підтверджують це. Тим більше, що ми бачимо результати. І ці результати вимагають люди», - сказала Федеріка Моґеріні.

Вона також наголосила, що бачить в українцях, особливо молодих, нестримне бажання реформ та змін: «Це є двигуном інституційної роботи. Ми тут, щоб допомогти, поділитися досвідом. Ми вважаємо, що це інвестиція в наш спільний європейський континент».

«Ми також не втомилися від роботи щодо імплементації Мінських угод. Очевидно, є певна фрустрація через відсутність прогресу, але ми налаштовані робити ще більше», - підкреслила Віце-Президент Європейської Комісії.

За її словами, також продовжується обговорення питання миротворчої місії ООН на Донбасі для забезпечення максимальної ефективності кожного кроку з виконання Мінських домовленостей.

Крім того, Віце-Президент Європейської Комісії  зазначила, що будуть обговорюватись умови фінансової допомоги. «Звичайно, елементи, які мали місце в попередніх пакетах допомоги можуть бути релевантними для майбутніх. Ми плануємо, що перший транш відбудеться до кінця цього року. Ми приділяємо велику увагу антикорупційним крокам в Україні», - сказала Федеріка Моґеріні.

Президент Петро Порошенко також зазначив, що на переговорах було домовлено про продовження макрофінансової допомоги в 2018 році на Саміті Східного партнерства. «І рішення Європейської Комісії підтверджує, що ми дотримуємося слова», - наголосив він.

За його словами, уже була виділена певна допомога з боку Європейської Комісії. Він висловив сподівання, що  це буде підтримано також Радою ЄС і Європарламентом. Президент також відзначив, що в цій ситуації це буде сильною мотивацією для продовження реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Всі реформи здійснюються в інтересах України», - додав він.

«Це демонстрація відносин довіри, це демонстрація відносин пріоритетності»,  -підкреслив він.

«І не існує втоми від України в Європейському Союзі. Сьогодні у нас візит Віце-Президента Європейської Комісії. Ми погодилися щодо продовження санкцій проти Росії на підтримку територіальної цілісності і незалежності України», - підкреслив Петро Порошенко.

За його словами, також домовлено про  підвищення гуманітарної допомоги для переміщених осіб, та консультативної допомоги у різних секторах, зокрема енергоефективності, боротьбі з корупцією.

«Це відносно того, наскільки високо залишається Україна серед пріоритетів Європейського Союзу. Ми дуже раді, що такий рівень солідарності з Україною існує, така єдність по відношенню до України щодо безпеки України. Бо йдеться і про безпеку Євросоюзу», - сказав Петро Порошенко.

12.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Євроінтеграційні реформи у сфері довкілля – погляд з регіонів

 

22 березня 2018 року у місті Чернівці  відбудеться засідання «круглого» столу «Імплементація екологічної складової Угоди про асоціацію: регіональний вимір (Тернопільська, Чернівецька та Хмельницька області)».

Під час «круглого» столу разом заплановано з’ясувати роль місцевих органів влади у процесі імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також обговорити  основні виклики, які стоять перед регіонами у процесі імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію. Також планується проаналізувати вплив прийнятих нормативно-правових актів, їх проектів чи прогнозованих реформ на регіони в екологічній сфері, можливі шляхи й механізми посилення ролі регіонів в євроінтеграційних процесах.

У ході заходу буде презентовано аналітичний документ «Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: основні висновки». Організатор круглого столу - Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».  Круглий стіл відбудеться 22 березня 2018 року з 12.00 год. до 16.00 год. у конференц-залі готелю «Буковина», за адресою: м.Чернівці, вул.Головна, 141. Захід розрахований на учасників із Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей. Для участі у заході потрібно заповнити ФОРМУ до 14 березня 2018 року (включно).

За додатковою інформацією звертатися до старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Зоряни Козак (zoryana.kozak@rac.org.ua, +380 32 242 22 84, +380 95 898 67 26). Захід проводиться у рамках проекту «Просування реформ в регіони», що впроваджується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у співпраці з «Європейською правдою» за сприяння Європейського Союзу.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

12.03.2018 р.                                                                       

За матеріалами сайту Ресурсно-аналітичного центру

 «Суспільство і довкілля» http://www.rac.org.ua/  

Іванна Климпуш-Цинцадзе та заступник Генсека НАТО обговорили співпрацю в протидії кібер- та енергетичним загрозам

 

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася у Брюсселі із заступником Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі. На зустрічі йшлося про співпрацю у рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», діалог НАТО-Україна щодо кібер- та енергетичної безпеки.

Антоніо Міссіролі поцікавився, як Україна наразі опікується кібербезпековими питаннями. Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала про досягнення в реалізації першого етапу Трастового фонду з кібербезпеки. Зокрема, вона підкреслила, що запуск ситуаційних центрів реагування на комп’ютерні інциденти в державній інформаційній інфраструктурі знаходиться вже на завершальному етапі. Один із таких центрів уже працює у Службі безпеки України. Віце-прем’єр-міністр висловила впевненість, що наявна позитивна динаміка змін у цій сфері збережеться.

Вона наголосила на необхідності покращити механізм інформування сторін один одного щодо стану поточного виконання завдань та зазначила, що українська сторона очікує нової зустрічі з відповідними представниками НАТО.

Заступник Генсека НАТО наголосив, що Альянс добре розуміє головні виклики кіберзагроз, які стоять перед Україною, та усвідомлює необхідність якісної міжурядової кооперації та комунікацій. Багато задач з цієї сфери можуть бути реалізовані в рамках роботи відповідного Трастового фонду. «МЗС України знаходиться на передовій кібератак. Сподіваюся, найближчим часом буде представлений спільний підхід до вирішення проблематики цієї сфери. Враховуючи необхідність протистояти російській агресії на Сході України, можна сказати, що ми цей марафон біжимо зі спринтерською швидкістю», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе, характеризуючи процес реалізації проектів з протидії кіберзагрозам в Україні.

Сторони також окремо зупинилися на питаннях енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури. «Дуже важливо розуміти, наскільки відповідально вчинили українці, скоротивши споживання газу в найхолодніші дні», – зазначила Віце-прем’єр-мінітр. Говорячи про останні події після виграшу Україною у Стокгольмському арбітражі та подальший шантаж російської сторони, вона зазначила, що надзвичайно важливим є усвідомлення міжнародною спільнотою значення проекту будівництва «Північного потоку–2». «Якщо його побудують, то геополітичний вплив РФ може значно збільшитися», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона запевнила сторону НАТО у тому, що в питаннях міжнародної енергетичної безпеки Україна є надійним партнером.

Сторони також обговорили питання протидії гібридним загрозам, зазначивши важливість ефективної реалізації заходів у рамках Платформи Україна – НАТО щодо обміну досвідом в цій сфері. Зокрема, мова йшла про підготовку до міжнародної конференції з реагування на гібридні загрози, проведення якої планується в Україні в листопаді. Крім того, було підкреслено важливість взаємодії з Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки (Вільнюс, Литва) та Гельсінським центром протидії гібридним загрозам.

Віце-прем’єр-міністр також наголосила, що Україна зацікавлена в посиленні співпраці в рамках існуючих Спільних робочих груп Україна-НАТО з наукового та екологічного співробітництва, а також з питань економічної безпеки. Вона розповіла, що Україна запустила чимало важливих і корисних наукових проектів, які впроваджуються українськими вченими разом із закордонними партнерами за програмою «Наука заради миру та безпеки». «Ми пишаємося тим, що в Україні реалізуються 43 спільні багаторічні проекти Україна – НАТО в рамках Програми «Наука заради миру та безпеки». Ми розподіляємо їх бюджет таким чином, щоб програми працювали і в регіонах, не лише в Києві», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Україна є лідером серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Проекти, які реалізуються за участю українських науково-дослідних установ, здебільшого спрямовані на посилення безпекової та оборонної спроможності України.

 12.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

Ми робимо реформи не для МВФ, а для українців – Президент в інтерв’ю Financial Times

 

«Останні півроку були надзвичайно насичені активними реформами. І навряд чи ви знайдете будь-яку іншу країну в світі, яка б зробила настільки багато», -  сказав Президент Петро Порошенко в інтерв’ю впливовому  британському виданню Financial Times, відзначаючи динаміку та прогрес реформ в Україні.

Президент нагадав, що з вересня 2017 року Україна провела освітню реформу: «Реальну системну реформу. Ми змінили радянську освіту на західну, більш інтерактивну, освіту. Ми зробили величезні зусилля, щоб повернути дуже високий потенціал української науки та освіти».

Глава держави також відзначив реформу системи охорони здоров'я, яка не була простою, а «іноді дуже болісною, іноді непопулярною». «Політики не в захваті від того, що потрібно робити непопулярні речі, але ми більше не можемо терпіти стару систему»,  - сказав Петро Порошенко.

За його словами, значна частина цієї медичної реформи стосується реформи сільської медицини та запровадження телемедицини. В Україні близько 14 мільйонів людей живуть у селах, і вони абсолютно не мають доступу до системи охорони здоров'я. «Я був автором реформи сільської медицини, і я сумніваюся, що хтось може уявити, наскільки це важливо», - наголосив Президент.

«Ми робимо реформи не для МВФ, а для українського народу та майбутнього моєї держави. І я пишаюсь тим, що МВФ сказав, що протягом трьох років мого президентства ми зробили більше реформ, ніж у попередні 25 років», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також навів приклад пенсійної реформи, коли «ніхто не вірив, що буде достатньо політичної волі для пенсійної реформи, відійти від пенсійної системи популістського стилю до системи, яка б мотивувала людей платити офіційні зарплати, а не підтримувати сірі».

«Протягом 25 років моя країна чекала нового Закону про приватизацію, який встановлював би абсолютно нові стандарти приватизації, прозорі правила, можливість для інвестора використовувати британську правову систему, якщо він відчуває себе комфортно з цією позицією»,  - розповів Президент про нові правила приватизації державних підприємств. Він також зазначив, що без західних радників неможливо продати будь-який об'єкт великої приватизації.

Глава держави також сказав про конституційну реформу в частині судової реформи. «У нас була абсолютно залежна та корумпована судова система. Уявіть собі, що за дуже короткий проміжок часу Парламент підтримав конституційну реформу судової системи. Ми повністю перезапустили всю судову систему, і новий Верховний Суд вже розпочав свою роботу», - сказав Петро Порошенко.

Президент також додав, що, одночасно з величезним реформуванням української армії, яке потребує значних коштів, Україна нарощує обсяги ремонту та будівництва нових доріг. Він навів приклад зростання витрат на будівництво доріг: в 2015 році – 10 млрд гривень, у 2016 році – 20 млрд грн; в 2017 році – 30 млрд грн, в 2018 році заплановано 50 млрд грн. «І все відбувається за абсолютно новою системою державних закупівель,  яка економить десятки мільярдів. Саме тому ми збільшили місцеві бюджети в сім разів під час децентралізації. Ось чому ми маємо невелике економічне зростання», - підсумував Глава держави.

07.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Виступ Президента України Петра Порошенка на прес-конференції на тему: «Виклики – 2018»

 

Шановні журналісти!

 

Дорогі українці, які дивляться нас он-лайн та по телебаченню!

 

Відлік нового політичного сезону в Україні традиційно ведеться із лютого, коли розпочинається чергова сесія Верховної Ради України. Формально вона відкрилася ще шостого, але лише вчора розпочалися повноцінні пленарні засідання.

Як Президент разом з усім суспільством очікую від парламенту важливих рішень, - причому вже протягом найближчих тижнів. Рішень з кадрових питань. Йдеться про голосування за голову Національного банку України. Ми маємо звернення наших міжнародних партерів, Міжнародного валютного фонду. Мені дуже приємно, що під час зустрічі фракції пообіцяли підтримати запропонованого мною кандидата на посаду Голови Національного банку України. Це дуже важливо для країни.

Найближчим часом я чекаю і, нарешті, призначення повністю оновленого складу Центральної виборчої комісії. Ми перевищили вже цей термін. Впевнений в тому, що кандидатури, які пройшли ретельне обговорення у фракціях. Також сподіваюсь, що Парламент підтримає мою пропозицію.

Дуже важливо, щоб ми завершили доукомплектування Конституційного Суду. Я днями призначив представників від Президента, які пройшли конкурсний відбір і також чекаю результативного голосування в Парламенті. Важливо, що також відбулося призначення аудитора НАБУ, омбудсмена та нового складу Рахункової палати. Бачите скільки питань треба вирішити вже і зараз. Це потребує консолідованої і об’єднаної позиції парламенту і коаліції.

Я дуже задоволений, що нарешті вчора Парламент включив до порядку денного мій закон про Антикорупційний суд. Сьогодні, як мені повідомили, комітет розглянув мій законопроект і рекомендував його для прийняття у першому читанні. Буду дуже щасливим, якщо на найближчих засіданнях у першому читанні цей законопроект буде прийнятий. Це б відкрило шлях до максимально широкого обговорення цього документу і остаточного його ухвалення на цій сесії вже за декілька тижнів. Єдине що, дискусія не має виходити за рамки Конституції, українського законодавства і врахування рекомендацій Венеціанської комісії, де саме так і зазначено. Впевнений в тому, що зараз це стало вже лакмусовим папірцем і Україна має скласти цей іспит. Всі зараз з нетерпінням чекаємо рішення Верховної Ради.

Не так багато залишилося часу до 1 квітня. Ні, це не те, про що ви подумали. Це – кінцевий термін заповнення електронних декларацій за рік, що минув. Відтак, слід якнайшвидше зробити крок назустріч громадянському суспільству. Я декілька раз наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларовану для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності, і зволікати з відповідним рішенням далі нікуди. Збирати голоси за ці законопроекти, рівно як за Антикорупційний суд, не просто. Зі свого боку я зробив все що від мене залежить. Звертаюся до Верховної Ради, звертаюсь до коаліції, щоб переконати народних депутатів підтримати ці надзвичайно важливі рішення.

Я також розраховую і на підтримку самих активістів, засобів масової інформації, парламентської та позапарламентської опозиції - лише об’єднавши зусилля, ми можемо прийти до позитивного рішення.

Під час минулої сесії, з вересня по січень, коефіцієнт корисної дії співпраці з парламентом, на мою думку, виявився достатньо високим. Ухвалили пенсійну реформу, ухвалили освітню реформу, ухвалили медичну реформи. Проголосували надзвичайно важливий закон про сільську медицину, проголосували кодекси і створили новий Верховний Суд, який нарешті почав працювати.

Дуже важливі кроки зроблені в напрямку децентралізації. Децентралізація - одне з моїх ключових передвиборчих зобов’язань, - стала реальністю і вже приносить перші плоди для територіальних громад і в інтересах місцевих громад.

Від багатьох інших реформ більшість українців, на жаль, поки що не відчувають позитивного ефекту, бо життя українців значно не покращилося. Рівень життя, підкошений війною та економічною агресією, тільки-но починає відновлюватися, і темпи надто повільні. І мене, як Президента, це не влаштовує.

Але про те, що зміни помітили, визнали та оцінили у світі, свідчить багато факторів - старт безвізового режиму, яким вже, станом на зараз, скористалися півмільйона українських громадян, які не отримували віз, отримавши біометричні паспорти вільно подорожують світом, до речі - не лише Європейським Союзом.

Я прошу – не слухайте тих, хто намагається накаркати призупинення безвізу. Це – те ж саме коло «прогнозистів», які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів Євросоюзу, до Європейської Комісії, до Європейської Ради з проханням не надавати нам безвізового режиму.

І більшу частину своєї каденції поклав на те, аби разом з вами вибороти це законне право кожного українського громадянина. І не допущу жодних дій, які б дали підстави поставити його під сумнів!

Більше того, в моїй команді ми зараз обговорюємо пропозицію «заякорити» в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Обидві ідеї, як свідчать опитування громадської думки,  є консолідуючими, користуються широкою підтримкою у суспільстві. В той же час, коли  піднімають голову антиєвропейські політичні сили, які прагнуть реваншу, на мою думку, поправки до Основного закону могли би стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна було би зафіксувати в Преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради України. Останні голосування законопроектів, які стосуються питань національної безпеки і оборони дають мені підстави для стриманого оптимізму.

Ще одним індикатором позитивного ставлення євроатлантичної спільноти до  України стали надважливі рішення з боку наших партнерів Сполучених Штатів, Канади, багатьох інших країн, які надають нам можливість отримувати сучасну високоефективну оборонну зброю. Пам’ятаєте скільки було розмов, що нам її не дадуть. Всупереч негативним передбаченням багатьох експертів, ми налагодили продуктивний діалог з новою американською адміністрацією, з нашими партнерами з інших країн і тримати Україну серед пріоритетів зовнішньої політики інших ключових наших партнерів нам вдалося. А тим нашим опозиціонерам, які у закутках міжнародних конференцій роблять селфі з російськими послами, хотів би пояснити, що дипломатичні перемоги куються не тільки і не  стільки в конференц-залах, а в кабінетах для переговорів, - часом дійсно важких та виснажливих.  

Владі є чим прозвітувати і в інших питаннях, особливо якщо порівнювати сьогоднішній стан речей з тією багатоплановою катастрофою, в лещатах якої країна перебувала в 2014 році. Але я запросив вас не для того, аби похвалитися про досягнення. Хотів би поговорити про серйозні виклики, які стоять перед країною в поточному році.

Безумовно, ключовим з них продовжує залишатися  – це війна Росії проти України. Ціна агресії для агресора зростає завдяки зміцненню Збройних Сил України і продовженню політики санкцій проти Москви. Це, звичайно, значно зменшує ризик повномасштабної агресії росіян по всіх азимутах, але аж ніяк не зводить цю загрозу до нуля. Тому наша армія має забезпечити безпеку по всій лінії державного кордону. Посилення її бойової спроможності залишиться моїм головним пріоритетом як Верховного Головнокомандувача Збройних Силу України. Наші Збройні Сили слід укріпити настільки, щоби вони були не лише обороноздатними, але й спроможними звільнити окуповані території. Це – наше безумовне право, і воно має бути забезпечене достатнім військовим потенціалом.

Але звичайно ж, пріоритетним, - більш в того, в даний час і безальтернативним – ми вважаємо саме мирний, політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності. Будемо дотримуватися Мінських домовленостей і наполегливо добиватися розміщення миротворчої місії ООН на прийнятних для України умовах.

Миротворці – важлива складова мирного відновлення суверенітету та територіальної цілісності і незалежності нашої держави. Хочу всім нагадати, що цю ініціативу я озвучив ще 2015 року, і, на жаль, лише тепер вона здобуває дедалі більшу підтримку серед наших партнерів. Бо левова частина тодішніх країн-членів Ради безпеки ООН була набагато стриманіша. І сьогодні вже  навіть країна-агресор її вже не відкидає, - хоча деталі, які вона наразі пропонує, це саме ті деталі, про які й кажуть, що в них криється диявол.

Дуже важливе прийняття Закону про відновлення державного суверенітету на окупованій частині Донбасу. Цей Закон набув зараз чинності. Найближчим часом, згідно його вимог, я проведу  реорганізацію управління підрозділами Збройних Сил на Сході. 

Хочу привернути вашу увагу, що сьогодні я подав до Верховної Ради ключовий, стратегічний, фундаментальний проект Закону «Про національну безпеку». Хочу наголосити, що він багато місяців розроблявся в тісний координації з нашими партнерами по НАТО. Він передбачає перехід нашого безпекового сектору на стандарти НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю за армією, правоохоронними органами  та спецслужбами. І навіть, я дуже довго коливався, але прийняв рішення, що навіть під час війни ми маємо прийняти призначення цивільного міністра оборони, розділити позиції Головнокомандувача і начальника Генерального штабу. Зробити низку величезних реформ для того, щоб перевести країну на стандарти НАТО і імплементувати норми, які зазначено у Стратегічному оборонному бюлетені, який був затверджений Указом Президента.

Лише рухаючись політико-дипломатичним шляхом, можемо розраховувати і на міцність проукраїнської коаліції. Українським дипломатам дуже непросто інколи вдається добиватися продовження санкцій, і ще жодного разу це не сталося автоматично. Наші партнери: глави держав, керівники урядів, лідери правлячих коаліцій, які обстоюють спільні європейські цінності,  часто-густо мають справу з потужною політичною опозицією, з протидією, в тому числі ділових кіл, які зазнають збитків через не допуск на російський ринок. Врешті-решт, визначальною в демократичному суспільстві є позиція виборців, а їм, цілком природно, своя сорочка набагато ближча до тіла, а не наша вишиванка.  

Ще хотів би наголосити, що головним викликом є соціальний: бідність, низький рівень та незадовільна якість життя переважної більшості українців. Люди цим абсолютно природно що розчаровані. Я це незадоволення розумію і повністю поділяю. 

З одного боку, чотирнадцятий рік як згадаєш - здригнешся.  Ми отримали у спадщину нереформовану, відсталу економіку, смертельно хвору банківську систему, де рівень проблемних кредитів перевищував 70% - банківська система фактично була банкрутом, порожній казначейський рахунок, порожній бюджет.

Далі – напад з боку Російської Федерації, незаконна анексія Російської Федерації сьогодні, 28 лютого – саме в цей день рівно чотири роки тому я був у Криму і на власні очі бачив цих маленьких «зелених чоловічків», які оточили кримський парламент і розпочали анексію. І треба було шукати кошти на оборону в умовах, коли в наслідок окупації ми втратили більше двадцяти відсотків промислового потенціалу нашої держави.

Окремим елементів гібридної війни було агресивне закриття для України російського ринку, який колись поглинав більше третини українського експорту. А ще, хотів би наголосити, нам відключили газ, нам перекрили транзит в треті країни. Все це є елементом гібридної війни Російської Федерації проти суверенної і незалежної України.

Але ми вистояли! Та все одно не полишає відчуття, що зробили не все, що могли. Так, ми відновили економічне зростання. Два відсотки плюс до ВВП чи трохи більше двох відсотків – це, звичайно, краще, ніж 15 мінус, чи не так? Але очевидно, що досягнуті темпи є категорично неприйнятними і недостатніми, щоби забезпечити не символічне, а відчутне зростання заробітних плат і пенсій. Їх замало, щоби дати кожному українському громадянину якісну освіту, медицину, гарантувати безпеку.

Безумовно, що економіка – це сфера відповідальності Кабінету Міністрів, українського Уряду, сформованого парламентською коаліцією. Але Президент як гарант конституційних прав і свобод громадян, безумовно, повинен забезпечити спільну і ефективну діяльність Верховної Ради, Кабінету Міністрів, в тому числі і для покращення підприємницького клімату, інвестиційного клімату і залучення інвестицій, модернізації виробництва та прискорення зростання, створення нових робочих місць, підвищення рівня життя. І щоб забезпечити досягнення цих цілей, я готовий до вирішення найскладніших задач, які тільки можуть виникнути на нашій українській політичній шахівниці. А, по-друге, я буду активно користатися президентським правом законодавчої ініціативи.

Хочу привітати, бо сьогодні зранку голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Петрівна Южаніна завершила разом з великою робочою групою розробку і оприлюднила, нарешті, для широкого громадського обговорення проект закону про Національне бюро фінансової безпеки. Створення цього національного бюро - насамперед як аналітичної структури – ми цим створенням повністю відріжемо всі без виключення інші силові структури від пасовища, на якому вони вже десятиліттями доять український бізнес. На гарматний постріл після прийняття цього закону не можна буде підійти нікому до платника податків. Несплатою податків буде займатися лише це Бюро, а нове покоління підприємців не знатиме, що то таке та податкова міліція, поліція чи інквізиція.

Хочу поінформувати, що в п’ятницю на Нацраді реформ ми розглянемо проект закону «Про валюту». Він замінить декрети початку 90-х, двадцятилітньої давнини… і це на мою думку буде революційний закон, який лібералізує валютне регулювання відповідно до Угоди про асоціацію, приведе його у повну відповідність із нормами Євросоюзу. Зміна філософії: принцип – «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Готовий до внесення до Парламент і законопроект про податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Бо податок на прибуток сьогодні єдиний, при обчисленні якого залишається широкий дуже широкий простір для свавілля з боку перевіряючих і податкових органів. Насправді це не закон, а настрій. Апетит інспектора визначають, що можна віднести на собівартість, а що ні. І я пропоную, щоби оподатковувалась лише та частина, яка виводиться, частина прибутку для споживання, яка не спрямовується на створення чи розширення виробництва.

Це буде дуже сильнодіюча ін’єкція для економічного зростання. І, до речі, щеплення потужне від корупції, бо простота адміністрування позбавить контролера можливості вирішувати, що віднести на собівартість, якою має бути структура видатків та технологія виробництва та інші питання, до яких перевіряючи не повинні мати ніякого відношення.

Концепція законопроектів про Національне бюро фінансової безпеки і про податок на виведений капітал, ви пам’ятаєте, багато з вас були цих зустрічах, ми обговорювали на зустрічі з бізнес-асоціаціями, робили це спільно з урядовцями, була вона і 1 грудня, і пізніше. Там же я озвучив ініціативу про продовження мораторію на перевірки для малого і середнього бізнесу. В Уряді, на жаль, поки що зволікають з цим, але звертаюся до Уряду, щоб врахували ці мої пропозиції.

Ми повинні зробити цей та інші кроки, щоби на ноги знову підвівся середній клас, по якому найсильніше вдарили всі випробування останніх років. І на відміну від найзаможнішого прошарку, він, цей середній клас, не мав жирових запасів, які б дозволили пережити «важкі часи». І на відміну від найбідніших, його обійшли субсидіями. От і виходить, що середина просіла найбільше.

А саме середній клас є гарантом демократичного характеру політичної системи. Саме він є тією скелею, об яку розбиваються каламутні хвилі популізму. В політиці як в звичайному житті: чим важча ситуація, тим менше дослухаються до традиційної медицини, тим більше, що попит на знахарів, ворожок, мольфарів і навіть «апостолів».

Популізм та отаманщина – ще два виклики, які стоять перед нами так само гостро, як і сто років тому, коли Україна через брак внутрішньої єдності стала здобиччю агресора та втратила незалежність. Місія моя, як Президента, місія моєї команди – не допустити повторення тих помилок. Я впевнений, що ця місія – можлива, ба більше – ця місія неминуча і безальтернативна.

Я захищу країну від безвідповідальних популістів, - навіть попри те, що вони уклали таємний союз з контрреформаторами і реваншистами. І деяких професійних борців за «щастя народу» корупціонери-втікачі щедро частують грошима з-за кордону, при чому ж  вкраденими у українців. Ми, на жаль, поки що не все змогли повернути до бюджету, але і ця робота триває.

І я впевнений, дорогі мої, що все буде добре. І щоб додати вам оптимізму я скажу, що сьогодні ми очікуємо декілька добрих новин. Сьогодні європейська комісія має прийняти, або вже прийняла рішення про пропонування Україні нової програми макрофінансової допомоги – ми чекаємо, нарешті, зі Стокгольму. Я маю сподівання, щоб це відбулося саме сьогодні – не виключено, що під час нашої прес-конференції. І я впевнений – все буде добре. Думаю, що перейдемо до запитань.

01.03.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Звільнення українських заручників та введення миротворців ООН на окуповану частину Донбасу – Президент України про телефонну розмову з Президентом РФ

 

Звільнення українських заручників та введення миротворців на окуповану частину Донбасу. Такі теми обговорювались під час телефонної розмови Президента Петра Порошенка з Президентом РФ.

«Мета складалася в основному з двох частин. Частина перша – це було висловлено рівно три роки тому, на початку 2015 року при укладанні Мінська-2. Нам як повітря потрібні миротворці. І якщо тоді моя пропозиція не сприйнята була ніким, то на сьогодні за три роки кропіткої роботи, абсолютна більшість країн – членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, плюс ті, хто підтримує Україну, зараз твердо наголошують на абсолютній необхідності миротворчої місії ООН», - повідомив Президент, відповідаючи на питання журналістів про розмову.

При цьому він наголосив, що «миротворча місія має бути на усій окупованій території», і повинна мати право наводити порядок – притягати до відповідальності, роззброювати незаконні збройні формування.

На переконання Глави держави ця «місія може принести мир на українську землю і створити умови для реінтеграції цих територій назад до України».

«Ми ні в якому разі не можемо зупинитися на звільненні наших заручників, у чому активно задіяна Ірина Геращенко (перший заступник Голови Верховної Ради – ред.) та уся моя команда», - підкреслив Президент та нагадав про успішне звільнення 74 українців напередодні Нового року.

«Я обговорював конкретні деталі,  списки, конкретні прізвища. При чому як тих, кого ми маємо повернути з окупованих територій, так і тих, кого ми маємо повернути з Росії», - зазначив Петро Порошенко. Водночас, Глава держави не назвав конкретних прізвищ, зауваживши, що не  хоче нашкодити переговорному процесу повернення.

«Ми робимо усе можливе для того, щоб повернути наших додому.  І наших воїнів, які знаходяться незаконно у в’язницях на окупованій території. І пана Сущенка, і пана Сенцова, пана Кольченка, кримських татар. Усіх, хто незаконно знаходиться на території Російської Федерації», - сказав Президент.

15.02.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Президент України і Спеціальний посланник Президента США по Україні обговорили активізацію міжнародних зусиль з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України

 

 

Президент України Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним посланником Президента США по Україні Куртом Волкером.

Було висловлено серйозне занепокоєння у зв’язку з відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей. 

Абсолютними пріоритетами є консолідація режиму сталого та всеохоплюючого припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ.

Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону.

Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу.

Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій як елементу спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. 

Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

24.01.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

2017 рік

НАТО: Удосконалення можливостей

 

Україна визначила своїм основним зовнішньополітичним курсом вступ до Північно-Атлантичного Альянсу. Які ж стратегічні пріоритети НАТО та як Альянс бачить євроатлантичну безпеку на найближчі роки? Стратегічна обстановка та рамки для планування розвитку всіх сил і засобів НАТО, у тому числі типи операцій, які повинен бути здатний виконувати Альянс, та умови розвитку сил і засобів аналізуються в Стратегічній концепції Альянсу, прийнятій у 2010 році.

Упродовж багатьох років в умовах міжнародної обстановки, що змінювалася, НАТО безперервно та систематично реформувалася з метою збереження необхідних принципів, можливостей та структур, які б дозволяли розв’язувати існуючі та майбутні проблемні питання, у тому числі, звичайно, колективну оборону її країн-членів. Оскільки війська Альянсу залучені до виконання операцій та місій на декількох континентах, він мусить забезпечити, аби вони залишалися сучасними, здатними до розгортання та забезпечення власної життєдіяльності.

Стратегічна концепція Альянсу 2010 року визначає стратегічні пріоритети НАТО та формулює бачення Альянсом євроатлантичної безпеки на наступні десять років. У ній аналізується стратегічна обстановка та рамки для планування розвитку всіх сил і засобів НАТО, у тому числі типи операцій, які повинен бути здатний виконувати Альянс, та умови розвитку сил і засобів.

Реагування на нагальні та довгострокові ризики
Для реагування на поточну критичну нестачу сил і засобів, що виникає під час проведення операцій, застосовується спеціальний механізм, який дозволяє оперативним командуванням визначати термінові оперативні потреби, які, після ретельного аналізу у Військовому комітеті та відповідних бюджетних комітетах, за необхідності виносятся на розгляд Північноатлантичної ради.

З іншого боку, для оборонного планування застосовується систематичніший підхід на середньо- та довгострокову перспективу, в тому числі щодо визначення вимог, розвитку можливостей, уточнення структури військових і цивільних органів, кадрової політики, закупівлі техніки та обладнання та розвитку нових технологій (див. стислий опис процесу далі).

Ухваленням нової Статегічної концепції керівники Альянсу зобов’язалися забезпечити НАТО всім спектром можливостей, необхідних для стримування та захисту від будь-якої загрози, а також забезпечення безпеки та захисту населення країн-членів Альянсу. Отже, Альянс зобов’язується:

-Підтримувати відповідне співвідношення ядерних та звичайних збройних сил.
-Підтримувати здатність забезпечувати одночасне проведення масштабних спільних операцій та декількох менших за масштабом операцій з метою здійснення колективної оборони та кризового реагування, в тому числі на стратегічному віддаленні.
-Розвивати та підтримувати функціональні, мобільні та здатні до розгортання звичайні збройні сили для виконання зобов’язань за статтею 5 та проведення експедиційних операцій, включаючи Сили реагування НАТО.
-Виконувати необхідні заходи підготовки, навчання, планування на особливий період та обміну інформацією з метою забезпечення захисту від усього спектру звичайних та таких, що з’являються, викликів безпеці, а також надання відповідної видимої допомоги та підсилення для всіх союзників.
-Забезпечувати якнайширшу можливу участь союзників у плануванні колективної оборони з ядерних ролей, базуванні ядерних сил у мирний час та у домовленостях щодо управління військами та проведення консультацій.
-Розвивати потенціал для захисту наших народів і територій від нападу з застосуванням балістичних ракет як основного елементу колективної оборони, який сприяє неподільній безпеці Альянсу.
-Активно прагнути співпраці з Росією та іншими євроатлантичними партнерами у галузі ПРО.
-Продовжувати розвивати потенціал НАТО щодо захисту від загрози хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї та ядерної зброї масового знищення.
-Продовжувати розвивати потенціал щодо запобігання, виявлення, захисту від та відновлення після кібернападів, включаючи використання процесу планування НАТО для покращання та узгодження застосування національних систем кіберзахисту, шляхом об’єднання всіх органів НАТО у рамках централізованої системи кіберзахисту, а також краще об’єднуючи системи НАТО в галузі обміну інформацією, виявлення та реагування на кібернапади з системами країн-членів.
-Покращувати здатність виявлення та захисту від міжнародного тероризму, в тому числі шляхом удосконаленого аналізу загрози, розширення консультацій з нашими партнерами та розвитку відповідного військового потенціалу, включаючи надання допомоги з підготовки місцевих сил для самостійної боротьби з тероризмом.
-Розвивати здатність сприяти гарантуванню енергетичної безпеки, в тому числі захист важливої енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів, співпрацю з партнерами та консультації між союзниками на підставі стратегічних оцінок і планів дій на особливий період;
-Забезпечити перебування Альянсу на передовій лінії в оцінці впливу нових технологій на безпеку та врахування потенційних загроз у військовому плануванні.
-Підтримувати необхідні рівні витрат на оборону для забезпечення наших збройних сил відповідними ресурсами.
-Продовжувати розглядати конфігурацію сил Альянсу в стримуванні та захисті від повного спектру загроз Альянсу, враховуючи зміни до системи міжнародної безпеки, що розвиваються.
-Реформування структури управління військами

Альянс проводить докорінну реорганізацією власної системи управління військами для забезпечення її більшої ефективності, раціональності та економічності. Ця система також буде рухомішою, гнучкішою та дозволить краще розгортати штаби для забезпечення операцій у віддалених регіонах, а також для захисту території країн-членів НАТО. Рамкову структуру нової системи без визначення географічних місць розташування різноманітних її об’єктів було схвалено на самміті в Лісабоні 19-20 листопада 2010 року. Рішення про власне розміщення об’єктів будуть прийняті в першій половині 2011 року.

Широкомасштабне реформування агенцій НАТО відбувається у цьому ж дусі. Його результатом стане суттєве скорочення їхньої кількості за одночасного підвищення ефективності. Реформується також штаб-квартира НАТО, в тому числі у частині, що стосується збору та обміну розвідувальними даними, створення нового структурного підрозділу, відповідального за реагування на нові загрози безпеці, аналізу процесу оборонних закупівель на багатонаціональному рівні, а також значного скорочення кількості та обов’язків комітетів.

Визначення пріоритетів – Лісабонські домовленості щодо можливостей

Під час Лісабонського самміту було досягуто домовленості щодо переліку сил і засобів, що їх наразі конче потребує Альянс. Такий перелік обумовлений новою Стратегічною концепцією. Він був визначений з метою допомогти НАТО задовільнити потреби поточних операцій, реагувати на нові загрози та набути найважливіших для Альянсу сил і засобів. Перелік насамперед грунтується на наявних планах і програмах, а також реалістичному прогнозуванні ресурсів. Таким чином, у ньому визначені нові пріоритети і порядок дій для того, щоби в умовах обмежених ресурсів перевага надавалася тим силам і засобам, які потрібні найбільше.

Поточні першочергові питання забезпеченості силами і засобами під час ведення операцій

Мережа зв’язку для Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані
НАТО утворює єдину об’єднану мережу зв’язку для Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) для покращання обміну інформацією шляхом полегшення інформаційного потоку та кращої поінформованості країн-учасниць МССБ про обстановку. Ця мережа досягла ступеню початкової оперативної готовності, та її слід розвивати далі для досягнення остаточного ступеню оперативної готовності.

Боротьба із саморобними вибуховими пристроями
Саморобні вибухові пристрої – основна причина численних втрат в Афганістані. НАТО запровадила амбітний «План боротьби з саморобними вибуховими пристроями», що виконується під проводом командування ОЗС НАТО з трансформації й сприяє співпраці в рамках НАТО та поза ними. У цьому плані поєднано короткострокові заходи на підтримку МССБ і довгострокові заходи розвитку потенціалу на випадок надзвичайних ситуацій у майбутньому. Робота виконується на різних рівнях (включаючи ініціативи з узагальнення та обміну розвідувальними даними, покращання підготовки, нові технічні можливості та співпрацю з іншими міжнародними організаціями) з метою реалізації заходів, що допоможуть захистити війська від саморобних вибухових пристроїв і протидіятимуть мережам повстанців, які стоять за цими знищувальними приладами.

Удосконалення можливостей повітряних і морських транспортних перевезень
Можливість здійснювати повітряні та морські транспортні перевезення – основна передумова виконання операцій, оскільки вони дозволяють оперативно передислоковувати війська і техніку скрізь, де це потрібно. Незважаючи на те, що на національному рівні в значних обсягах закуповуються потрібні засоби, чимало країн-членів Альянсу також об’єднали свої ресурси, у тому числі ресурси країн-партнерів, для набуття нового потенціалу шляхом укладання комерційних домовленостей або проведення закупівель, що дозволяє їм використовувати додаткові засоби транспортування для швидкої передислокації військ, техніки та майна по всьому світі. Це надзвичайно складно та важливо для виконання завдань на стратегічній відстані, наприклад, в Афганістані. Вертольотні перевезення в Афганістані є життєво важливими, оскільки вони збільшують мобільність і дозволяють рятувати життя людей. Багатонаціональна співпраця з питань технічного обслуговування та матеріально-технічного забезпечення дозволяє ефективніше використовувати деякі типи вертольотів, що експлуатуються більше, ніж однією країною-членом НАТО. Продовжуються спроби знайти нові галузі співпраці, включаючи співпрацю у контексті створення групи країн-учасниць відповідної ініціативи (HIP Helicopter Task Force)
Колективні контракти у галузі матеріально-технічного забезпечення
Для забезпечення своєї ефективності НАТО вивчає можливість запровадити процедури укладання та управління контрактами, які можна застовувати у стислі терміни, в тому числі контракти на медичне забезпечення, що підлягають оплаті країнами в разі їхнього використання. Наразі контракти з матеріально-технічного забезпечення укладаються за результатами переговорів і виконуються тільки тоді, коли розпочинається операція. Зазначена ініціатива передбачає завчасне запровадження процедур з метою заощадження часу та узгодження дій між країнами, які виділяють сили і засоби для участі в операції, та НАТО з тим, щоби швидше забезпечувати військовослужбовців на місцях. Ініціатива охоплює ті галузі, що становлять колективну відповідальність і спільно фінансуються.

Протидія загрозам, що змінюються та виникають
Протиракетна оборона (ПРО)
У контексті ширшого реагування на розповсюдження зброї масового знищення та засобів їхньої доставки НАТО працює над Програмою протиракетної оборони на ТВД, спрямованою на захист військ Альянсу від загрози балістичних ракет, дальність яких сягає 3 тис. км. Від кінця 2010 р. Альянс матиме на озброєнні тимчасові сили та засоби для захисту військ у визначених регіонах від балістичних ракет малої дальності та деяких ракет середньої дальності.

На Лісабонському самміті керівники НАТО вирішили розширити Програму ПРО на ТВД для захисту населення та території європейських країн-членів НАТО. Одночасно з цим вони запросили Росію спрівпрацювати з метою запровадження цієї системи та спільного користування її перевагами.

Кіберзахист
НАТО розробляє нові заходи покращання захищеності систем зв’язку та інформаційних систем від спроб зірвати їхню роботу шляхом кібернападів і несанкціонованого доступу. Альянс також готовий, за запитом, надавати допомогу союзникам у разі серйозних кібернападів на їхні національні системи. Такі зусилля є практичною демонстрацією політики НАТО щодо кіберзахисту, яка була переглянута у Стратегічній концепції 2010 року. Конкретніше, у рамках Лісабонських домовленостей щодо потенціалу наголошується на важливості програми реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації (Computer Incident Response Capability, ПРКНС), яка наразі розробляється. ПРКНС, яка вже досягла рівня початкової оперативної готовності, захищатиме мережі Альянсу від кібернападів і, за запитом, надаватиме відповідну технічну допомогу.

Стабілізація та відновлення
Досвід участі Альянсу в операціях з кризового реагування свідчить про важливість стабілізації та відновлення – заходів, що виконуються в нестабільних країнах, під час конфлікту або після нього з метою сприяння безпеці, розвитку та якісному управлінню в ключових сферах. В умовах сучасних конфліктів звичайних військових засобів часто недостатньо для відновлення стабільного та сталого миру. Основна відповідальність за таку діяльність зазвичай покладається на інших учасників, але Альянс нещодавно запровадив політичні принципи, що допоможуть покращити його залучення до заходів зі стабілізації та відновлення.

Найважливіші довгострокові елементи потенціалу для проведення операцій
Інформаційна перевага (див. нижче) – основний чинник на полі бою; вона дозволяє командирам всіх рівнів приймати найкращі рішення, утворює підгрунтя для успіху за меншого ризику та більшої швидкості. Тому НАТО продовжуватиме розвивати та набувати цілого спектру мережевих інформаційних систем (автоматизовані інформаційні системи стратегічних командувань ОЗС НАТО), які забезпечуватимуть діяльність двох стратегічних командувань. Вони охоплюють чисельні галузі, у тому числі сухопутну, повітряну, морську, розвідувальну, матеріально-технічну та спільну оперативну обстановку з метою надання можливості постійно мати комплексне уявлення, приймати обгрунтованіші та ефективніші рішення й здійснювати управління військами.

Управління повітряними силами та засобами
НАТО запроваджує повністю взаємосумісну, автоматизовану та інтегровану систему управління повітряними силами та засобами. Вона дозволить здійснювати управління військами у режимі реального часу, а також виконувати планування завдань та інших супутніх функцій. Крім виконання протиповітряних завдань система також дозволить виконувати завдання із протиракетної оборони.

Об’єднані системи розвідки та спостереження
НАТО потребує потенціалу системи об’єднаної розвідки та спостереження, яка забезпечуватиме узгоджений збір, обробку, розповсюдження та обмін у межах НАТО розвідувально-спостережними даними, зібраними за допомогою майбутньої системи спостереження Альянсу за наземними цілями, наявними засобами далекого радіолокаційного виявлення та управління, а також національними силами та засобами розвідки й спостереження. Незважаючи на те, що НАТО забезпечує Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані важливими силами і засобами розвідувального та спостережного забезпечення на міжвидовому рівні, упродовж наступних років слід розробити сталу систему, характеристики якої досі не визначені у повному обсязі.

Система спостереження Альянсу за наземними цілями
Система спостереження Альянсу за наземними цілями є одним з основних елементів реформування та істотною складовою боєспроможності військ в умовах повного спектру поточних і майбутніх операцій та місій НАТО. Система спостеження за наземними цілями буде системою повітряного базування для здійснення спостереження поза межами дії засобів ППО, здатною виявляти та слідкувати за транспортними засобами, наприклад, танками, вантажними автомобілями або вертольотами, що рухаються по або поблизу землі за будь-яких погодних умов. Очікується, що контракт на розробку такої системи буде укладений 2011 року.

Інші ініціативи

Сили реагування НАТО
Сили реагування НАТО – війська високої готовності, оснащені новітніми зразками техніки та оснащення, до складу яких входять сухопутні, повітряні, морські та спеціальні компоненти, які Альянс може оперативно передислоковувати туди, де вони потрібні. Вони мають загальну мету забезпечувати швидке військове реагування на кризу, що виникає, з метою здійснення колективної оборони або для участі в операції з кризового реагування. Вони також є рушійною силою військового реформування НАТО.

Застосовність
На рубежі тисячоліття надто велика чисельність військ Альянсу не мала відповідної структури, підготовки або оснащення для забезпечення участі в операціях з кризового реагування та операціях поза межами районів відповідальності. З метою збільшення чисельності військ, життєдіяльність яких можна було би забезпечувати, беручи до уваги такі цілі, НАТО 2004 р. визначила мету, яка полягала у тому, що 40% сухопутних військ повинні бути здатними до розгортання, а забезпечувати життєдіяльність можна для 8% військ, залучених до участі в операціях, або таких, що перебувають у резерві високої готовності (пізніше рівні були підвищені до 50% та 10% відповідно). Упродовж останніх шести років це привело до 10% збільшення чисельності сухопутних військ, життєдіяльність яких можна забезпечувати під час операцій за кордоном або виконання інших місій. Такі ж цільові показники (40% та 8%) були нещодавно визначені для повітряних сил.

Програми модернізації авіаційної галузі
Альянс продовжуватиме розвивати свої можливості в галузі управління повітряним рухом і залучатися до планів модернізації цивільної авіації в Європі (програма єдиного європейського повітряного простору, Single European Sky ATM Research) та Північній Америці (програма «NextGen» федерального управління цивільної авіації Міністерства транспорту США) з метою забезпечення безпечного доступу до повітряного простору, ефективного надання послуг та забезпечення взаємодії цивільних і військових органів задля підтримання ефективності виконання військових завдань на глобальному рівні та здатності виконувати повний спектр операцій НАТО, включаючи використання у повітряному просторі непілотованих літальних засобів.

Удосконалення інформаційної переваги
Інформаційна перевага має на меті збір, обробку та розповсюдження безперервного потоку інформації за одночасного позбавлення противника такої можливості. На Ризькому самміті в листопаді 2006 року керівники Альянсу погодилися підтримувати заходи, спрямовані на досягнення інформаційної переваги. Запорукою успіху такої діяльності є реалізація програми управління потенціалом мережевого базування НАТО (NATO Network-Enabled Capabilities, NNEC), метою якої є забезпечення взаємосумісності та спроможності використовувати мережі для усіх оперативних складових, на всіх рівнях – від стратегічного до тактичного. Реалізація цієї програми дозволить об’єднати національні мережі і мережі НАТО, для чого НАТО встановила відповідні рамки, і яке в подальшому може бути використане як носій пов’язаних між собою прикладних програм.

Планування мобілізації цивільних ресурсів у разі війни (надзвичайної ситуації)
У відповідності до цілей Альянсу метою планування мобілізації цивільних ресурсів є збір, аналіз та обмін інформацією щодо національних заходів та можливостей планування з метою сприяння найефективнішому застосуванню цивільних ресурсів на підтримку національного військового керівництва та військового керівництва НАТО.

У межах НАТО тісна співпраця між цивільними та військовими органами є запорукою забезпечення оптимального поєднання потенціалів у разі потреби. Узгоджене планування взаємодії цивільних і військових органів набуває особливої важливості у контексті підтримки операцій НАТО, включаючи ті, що передбачають стабілізацію та відновлення. Планування мобілізації цивільних ресурсів допомагає сприяти цьому завдяки широкому спектру відповідних механізмів та потенціалу і в такий спосіб дозволяє національному військовому керівництву та військовому керівництву НАТО використовувати цивільних фахівців та засоби у таких галузях як важливі об’єкти інфраструктури, транспорт, харчування, вода, сільське господарство, зв’язок, охорона здоров’я та промисловість.

Енергетична безпека
Зрив постачання життєво важливих ресурсів може вплинути на інтереси Альянсу в галузі безпеки. На Лісабонському самміті в листопаді 2010 р. керівники країн-членів Альянсу знову наголосили на своїй підтримці зусиль, спрямованих на гарантування безпеки важливих об’єктів енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів. Вони також проголосили, що продовжуватимуть забезпечувати ефективність діяльності НАТО та її узгодження із зусиллями міжнародної спільноти. Виконуються чисельні практичні програми на рівні Альянсу та з країнами-партнерами по НАТО, а також провадяться семінари та дослідні проекти.

06.12.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

Президент підписав Закон, який сприятиме посиленню торговельних зв´язків та економічної інтеграції України та Євросоюзу

 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», схвалений Верховною Радою України 8 листопада 2017 року.

Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом.

Можливість приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – Конвенція) передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Процес приєднання до неї було розпочато у 2016 році.

Конвенція встановлює ідентичні положення про походження товарів, якими торгують держави згідно із укладеними угодами про вільну торгівлю та передбачає можливість діагональної кумуляції, тобто дає можливість її країнам-учасникам використовувати сировину та комплектуючі одна одної, а не тільки національні при збереженні преференційних умов торгівлі.

На сьогодні учасниками Конвенції є 24 Договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.

Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів.

01.12.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Вдячний за тверду підтримку України – Глава держави провів зустріч з Президентом Європейської Ради

 

Президент Петро Порошенко у Брюсселі провів зустріч з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

«Надзвичайно вдячний Президенту Туску за абсолютно чітку, тверду і послідовну позицію підтримки України в європейських прагненнях, підтримки і санкцій проти РФ як наслідок агресії Російської Федерації проти України», - наголосив Глава держави представникам ЗМІ.

Президент зауважив, що під час зустрічі було опрацьовано всі напрямки співробітництва між Європейським Союзом і Україною, детально обговорено Саміт Східного партнерства, а також співпрацю у форматі Європейської народної партії. Він нагадав, що напередодні Саміту Європейський Парламент ухвалив абсолютно чітку резолюцію щодо підтримки України. «Було підтримано все те, що ми просили, і це була фактично конституційна більшість Європейського Парламенту», - зауважив Глава держави.

Президент також звернув увагу на проект документу, який виноситься на обговорення Європейської народної партії. «Це також сильні повідомлення щодо підтримки України, щодо засудження російської агресії, щодо підтримки України на шляху реформ і європейських прагнень нашої держави», - зазначив Глава держави та подякував за таку позицію ЄНП.

Петро Порошенко наголосив, що повністю задоволений результатами зустрічі з Дональдом Туском. «До речі, користуючись можливістю хотів би подякувати йому і як Президенту ЄС, і як поляку за абсолютно стратегічне бачення українсько-польської дружби. Це є відповідальна позиція відповідальної людини», - додав Глава держави.

Президент також спростував інформацію журналістів про те, що розглядалася можливість скасування його візиту до Брюсселя.

24.11.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Україна та ОАЕ домовилися про безвізовий режим

 

За результатами переговорів Президента Петра Порошенка та Прем'єр-Міністра Об’єднаних Арабських Еміратів, правителя Емірату Дубай шейха Мухаммеда бін Рашида Аль Мактума було домовлено про безвізовий режим між двома державами.

Було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про взаємне скасування візових вимог.

Це добра новина для українських туристів. Лише минулого року ОАЕ відвідало понад 112 тисяч українців.

Також було підписано Угоду про співробітництво у сфері культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів.

Підписання документа сприятиме розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в усіх сферах культури та мистецтва, обміну інформацією про заходи, спрямовані на захист та збереження національної культурної спадщини, а також популяризації національних культур України та ОАЕ.

Крім того, було підписано Меморандум про взаєморозуміння між ДКАУ та Космічним агентством ОАЕ у сфері дослідження космосу.

Документ передбачає розвиток взаємного промислового, наукового і технічного обміну в сфері дослідження космічного простору.

03.11.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков провів робочу зустріч із жупаном общини Целє (Республіка Словенія)  паном Бояном Шротом

 

Для абсолютної більшості українців євроінтеграційні устремління нашої країни банально зводяться лише до «безвізу», надмірний ажіотаж навколо якого уже набив оскому. Але суть євроінтеграції полягає далеко не в тому, щоб отримати «безвіз» і шукати собі заняття на чужині, а використовувати нові можливості для модернізації власної Батьківщини. Підготовчі суспільні «євроремонтні» роботи включають цілу низку напрямків, реалізація яких надає чудову нагоду значно підвищити якість життя людей на конкретних територіях.

Серед них — розвиток регіонів, який ґрунтується на децентралізації влади та підтримці місцевого самоврядування, розробка цільових проектів із залучення коштів з європейських фондів для будівництва нових доріг, капітальної реконструкції діючих та спорудження нових водогонів і каналізаційних мереж, сміттєпереробних підприємств, благоустрій населених пунктів та безпека жителів, створення нових виробництв, реформування і докорінне переоснащення закладів первинної медицини і базової освіти. З огляду на багатолітню стагнацію цих галузей в Україні, їхнє повільне реформування сьогодні, оскільки власних коштів для таких масштабних перетворень бракує навіть в успішних об’єднаних громадах, реалізація таких вартісних, але вкрай необхідних проектів із залученням європейських коштів була б надзвичайно доречною. Тим паче, що величезний досвід позитивного реформування місцевої соціальної сфери є у наших постсоціалістичних сусідів, яким вони готові поділитися з нами.

Саме питанню можливості ознайомлення управлінців та депутатів Ізяславського району із досвідом країн Європейського Союзу йшлося під час зустрічі голови районної державної адміністрації Бориса Яцкова із жупаном  общини Целє (Республіка Словенія)  паном Бояном Шротом. Зустріч відбулася 18 жовтня під час перебування керівника району у місті Целє в період його відпустки.

Під час товариського та конструктивного діалогу Бориса Яцкова та Бояна Шрота   посадовці обговорили діяльність систем освіти, охорони здоров´я, податкової системи в Україні та в місті Целє. Борис Олександрович в ході зустрічі наголосив на символічному збігові кольорів державного Прапору України та прапору міста Целє – обидва в блакитно-жовтих барвах.

За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості щодо робочого візиту офіційної делегації керівництва органів влади Ізяславського району, органів місцевого самоврядування та депутатів районної ради Ізяславщини до общини для ознайомлення із системою  її державного управління та системою організації роботи місцевих закладів освіти, культури, охорони здоров’я.  

Також під час зустрічі її учасники наголосили, що в процесі поглиблення європейської інтеграції України значне місце приділяється розвитку контактів між місцевими громадами України та країн, що входять до Європейського Союзу. Саме завдяки таким контактам представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування мають можливість вивчити досвіт колег із Європи, познайомитись із результатами проведених реформ місцевого самоврядування та реформування місцевих органів влади.

У робочій зустрічі взяв участь депутат Хмельницької обласної ради, генеральний директор ФГ «Агро-ІНВЕСТ» (с.Ліщана Ізяславського району) Петро  Павлюк.

18.10.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков провів робочу зустріч із жупаном общини Рогашка Слатіна (Республіка Словенія)  паном Бранко Кідріч

 

Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце.

Політичні переваги інтеграції України в Європейському Союзі  пов’язані зі створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Зближення з ЄС є гарантією, а виконання його вимог – інструментом розбудови демократичних інституцій в Україні. Крім того, членство у ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій з європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдження зброї масового знищення, дасть змогу активізувати співробітництво в боротьбі із тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.

У процесі поглиблення європейської інтеграції України значне місце приділяється розвитку контактів між місцевими громадами України та країн, що входять до Європейського Союзу. Саме завдяки таким контактам представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування мають можливість вивчити досвіт колег із Європи, познайомитись із результатами проведених реформ місцевого самоврядування та реформування місцевих органів влади.

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков 17 жовтня, під час перебування за кордоном у період власної відпустки, провів робочу зустріч у місті Рогашка Республіки Словенія із жупаном общини Рогашка Слатіна паном Бранко Кідріч (Branko KIDRIČ), яка тривала близько однієї години.

У ході зустрічі Бориса Яцкова та Бранко Кідріч  було розглянуто питання діяльності місцевих закладів системи освіти, охорони здоров´я та органів місцевого самоврядування общини Рогашка Слатіна (Občina Rogaška Slatina) Республіки Словенія. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості   щодо робочого візиту офіційної делегації керівництва органів влади Ізяславського району, органів місцевого самоврядування та депутатів районної ради Ізяславщини до общини для ознайомлення із системою  її державного управління та системою організації роботи місцевих закладів освіти, культури, охорони здоров’я. Візит представників Ізяславщини до общини Рогашка Слатіна заплановано на весні 2018 року.  У робочій зустрічі взяв участь депутат Хмельницької обласної ради, генеральний директор ФГ «Агро-ІНВЕСТ» (с.Ліщана Ізяславського району) Петро  Павлюк.

У ході перебування за кордоном голови Ізяславської районної державної  адміністрації Бориса Яцкова запланована ще  зустріч із  головою общини міста Целє Республіки Словенія.

17.10.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності т комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Європейська інтеграція для України – це шлях модернізації економіки

Економіка України як у складі СРСР, так і за роки незалежності розвивалася в основному на екстенсивній основі, проте світова практика свідчить проте, що внаслідок обмеженості ресурсів цей шлях все більше стає безперспективним. Недарма після Революції гідності керівництвом нашої держави було обрано шлях до Євро інтеграції, яка є цивілізаційним вибором України.
           У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце. Виступаючи на
XVII саміті Україна – ЄС, який відбувся у Києві 27 квітня 2015 р., Президент України П. Порошенко наголосив, що європейська інтеграція для України – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку. Як згодом виявилось від слів Президент та Уряд України відразу перейшли до рішучих кроків, так за інформацією Державної служби статистики України, обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною і Російською Федерацією у 2016 році дорівнював 8 млрд. 740 млн. дол. США. При цьому, експорт українських товарів до РФ склав 3 млрд. 591 млн. дол. США (що на 25,6% менше ніж у 2015 році).
           Російський імпортзменшився на 31,3% - до 5 млрд. 148 млн. дол. США. Загальний обсяг торгівлі послугами у 2016 році складав 3 млрд. 592 млн. дол. США ((український експорт – 3 млрд. 094 млн. дол. США (+1,8%), російський імпорт – 497,5 млн. дол. США (-23,9%). Сальдо позитивне для України (+ 2 млрд. 596 млн. дол. США). Разом із цим, за даними Федеральної митної служби Російської Федерації, зовнішньоторговельний обіг між Російською Федерацією та Україною у січні-грудні 2016 р. склав 10 млрд. 231,0 млн. дол. США, що на 32,0% менше, ніж за аналогічний період 2015 року. При цьому обсяги експорту українських товарів на російський ринок дорівнювали 3 млрд. 950,7 млн. дол. США (-30,4%), а обсяги імпорту товарів з РФ в Україну знизилися до 6 млрд. 280,3 млн. дол. США, що на 31% менше показників 2015 року. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами України з РФ склалося негативним у розмірі – 2 млрд. 329,6 млн. дол. США. Частка України в товарообігу РФ склала 2,1%.

28.09.2017 р.

Миротворчі зусилля ООН потребують реформування для ефективної відповіді на нові виклики – Президент на Саміті Ради безпеки ООН

 

Президент Петро Порошенко під час дебатів на Саміті Ради безпеки ООН «Реформи в сфері миротворчості ООН: імплементація та подальші кроки» наголосив на необхідності реформування миротворчих зусиль Організації Об'єднаних Націй.

«Уже стало прописною істиною, що для того, щоб встигати за непередбачуваним світом миротворчі зусилля ООН дуже потребують реформування – як і вся система ООН. Тому зараз саме час провести оцінку сучасного стану справ у цій сфері, триваючі реформаторські зусилля та перспективи миротворчості ООН», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави зауважив, що з часу минулої дискусії з цього питання на Саміті лідерів в 2015 році світ стає все менш безпечним. «Розростаються війна та агресія. А мир та добра воля відступають. Наша Організація, яка була створена для забезпечення миру та стабільності у світі, не може та не повинна собі дозволяти залишатися осторонь. Вона має бути проактивною, як це було окреслено в перегляді можливостей ООН з миротворчості та розбудови миру», - підкреслив він.

«Ми вітаємо та повністю підтримуємо зусилля Генерального Секретаря з розробки та імплементації повноцінного та всеохоплюючого порядку денного реформування ООН. Цей порядок денний вірно визначає акцент саме на посиленні архітектури ООН з забезпечення миру та безпеки», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави назвав низку необхідних заходів, які сприятимуть успіху у справі реформування Організації.

«Для початку йдеться про справді проактивну роль Генерального Секретаря у виконанні його обов’язків у відповідності до статті 99 Статуту ООН.  Не менш важливим завданням є захист мирного населення, що стало невід’ємною частиною миротворчості ООН. Належна увага має бути також приділена забезпеченню відповідного фінансування та достатніх спроможностей, включаючи авіаційний компонент, передові розвідувальні системи та сучасні технології», - перерахував необхідні кроки Президент.

За його словами, перехід від традиційної миротворчості до малозатратної «розумної миротворчості» є давно назрілим.

Петро Порошенко також привітав ініціативу Генерального Секретаря ООН, що має на меті викорінити біду сексуальної експлуатації та насильства.  «Це та біда, яка продовжує затьмарювати досягнення миротворчості ООН», - зазначив він та висловив сподівання на швидку реалізацію у рамках усіх операцій ООН відповідної Домовленості із Генеральним Секретарем.  

Президент також наголосив: «Я пишаюся, що Україна вже протягом багатьох років є надійним партнером Організації у миротворчій діяльності».

Глава держави висловив сподівання, що нинішні дебати разом із резолюцією, яку ухвалили і співавтором якої є Україна, слугуватиме внеском до цієї життєво важливої справи. 

21.09.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

На Ізяславщині відзначили Міжнародний день миру

 

Міжнаро́дний де́нь ми́ру встановлений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН від 30 листопада 1982 року і відзначається в 3-й вівторок вересня. Генеральна Асамблея в резолюції 55/282 від 7 вересня 2001 року ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.

Асамблея заявила, що День Миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримувати припинення воєнних дій протягом цього дня.

Генеральна Асамблея закликала всіх держав-членів ООН, регіональні і неурядові організації й окремих людей відповідним чином відзначати День, у тому числі шляхом освіти й інформування громадськості, і співпрацювати з Організацією Об'єднаних Націй.

У центральних установах Організації Об'єднаних Націй цей День щорічно розпочинається спеціальною церемонією біля Дзвону миру. Дзвін Миру встановлений у західній частині саду, у дворі комплексу на газоні перед будівлею Секретаріату. Зазвичай о 10 год. 00 хв. за місцевим часом (14 год. 00 хв. по Гринвічу), Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, перш ніж ударити у дзвін, виступає із спеціальним зверненням і закликає народи всього світу задуматися на мить над значенням миру для всіх людей. Після хвилини мовчання Голова Ради Безпеки також виступає із заявою від імені членів Ради.

У 1986 році в цей день з ініціативи філософа-миротворця Шрі Чінмоя вперше пройшла символічна Хода Миру.

Тепер щороку в Міжнародний День Миру ООН люди більш ніж у 100 містах в усьому світі беруть участь у Ході, висловлюючи безумовну підтримку Організації Об'єднаних Націй у її роботі, спрямованої на мир у всьому світі.

Учасники Ходи несуть прапори Організації Об'єднаних Націй чи своїх країн. Вони бачать у цьому можливість для людей усіх національностей, культур і ідеологій сконцентруватися на якостях людського духу, що формують основу для встановлення міцного миру.

Хода Миру — це можливість для людей усіх національностей, культур та ідеологій виразити готовність об'єднати зусилля для встановлення міцного миру. У 2004 році Хода Миру пройшла в 110 містах 25 країн на 5 континентах.

У рамках відзначення Дня миру на Ізяславщині було проведено ряд тематичних заходів.

21 вересня група дітей Ізяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 пройшла символічною ходою миру вулицями міста та завітала до керівництва районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, районного центру зайнятості, Ізяславського відділу Шепетівської місцевої  прокуратури, відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» та інших. Під час зустрічей із керівниками установ та організацій  діти висловили своє прагнення жити у мирному та заможному суспільстві. На згадку про зустріч та з нагоди Дня миру діти вручили керівникам вищезазначених закладів виготовлені власноруч символи миру – ГОЛУБІВ.

Спілкуючись із юними відвідувачами, голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков сказав: «Хоч Україна і бореться зараз за мир, Президент України Петро Порошенко робить все, щоб об’єднати світову спільноту і зупинити пролиття крові. Ми зобов’язані це зробити. Бо ми воюємо не для того, щоб знищити ворога. Ми боремося, щоб захистити мир. Сьогодні ми не просто захищаємо кордони своєї держави. На Донбасі проліг східноєвропейський кордон демократії і свободи, який теж захищає Україна ціною людських життів. Наші хлопці сьогодні захищають не тільки свою землю, але й демократичні права та свободу незалежної Польщі, країн Прибалтики, Румунії та Угорщини, а за ними і всього Західного світу».

ФОТОЗВІТ

Крім того рада учнівського самоврядування «Шкільна держава» Ізяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 привітала перед початком уроків кожного учня й педагога закладу та вручила виготовлений із паперу в техніці орігамі «Голуб миру». Як прагнення дітей жити в мирі та злагоді дітьми цього навчального закладу було випущено  білих голубів.

Особливо зворушливим було відвідування учнями Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Ізяславського ясла-садка №1 «Струмочок». Школярі поспілкувались із дошкільниками, вручили їм пам’ятні подарунки, у відповідь вихованці дошкільного закладу виконали пісню про мир та Україну. Найбільше захоплення у малечі викликало випускання спільно із школярами символів миру білих голубів.

ФОТОЗВІТ та відеоматеріали 1 і 2

З нагоди Дня миру в Ізяславському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія» відбулась виставка квіткових композицій «Ми за мир!». Із виставкою ознайомились заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко та керівник апарату районної державної адміністрації Ольга Манзюк

ФОТОЗВІТ

Школярі Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, ліцей» ім.О.Кушнірука влаштували   стріт-арт  з дитячого малюнку на асфальті «Розмалюємо світ у кольори веселки». Також у цей день у закладі відбулась святкова тематична лінійка. У ній взяв участь Ізяславський районний військовий комісар Сергій Царук.

ФОТОЗВІТ

В Ізяславській ЗОШ І-ІІ ст. № 4 ім.В.Кобернюка  на великій перерві було організовано флеш-моб «З Україною в серці».

ФОТОЗВІТ

Також протягом дня 21 вересня в інших закладах освіти району також відбулись тематичні заходи.

21.09.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Набула повної міжнародно-правової чинності Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом

 

1 вересня набула повної міжнародно-правової чинності Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, включаючи створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Угода була підписана у два етапи у 2014 році, але процес ратифікації було завершено лише у червні 2017-го.

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди - Угода про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний, 21-й раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, в ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося у два етапи.

21 березня 2014 року під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року, будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України Петром Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

01.09.2017 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

 

 

 

 

Двадцять років тому було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО

 

Двадцять років тому було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО – надзвичайно важливий для нашої країни міжнародний документ, який вже тоді засвідчив наш зовнішньополітичний вибір і сьогодні залишається одним із ключових маркерів, який визначає наше майбутнє. 
           За ці двадцять років наша країна пройшла непростий політичний шлях у своєму прагненні відірватися від комуністичного колоніального минулого і стати повноправним членом сім’ї вільних народів. 
           На засіданні «круглого столу», який відбувся 10 липня в читальному залі Ізяславської центральної районної бібліотеки, було розглянуто питання історії розвитку партнерських відносини між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Співробітництва (НАТО) та напрямки поглибленні євроатлантичної інтеграції України. Участь у заході взяли: заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимир Левченко, керуючий справами Ізяславської районної ради Леся Божко, керівники окремих  підрозділів районної державної адміністрації та районної ради, представники громадськості, працівники районної книгозбірні.
          Звертаючись до учасників «круглого столу» заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко зазначив, що на необхідності поглиблення євроатлантичної інтеграції України в сучасних умовах. «Прямим доказом незворотності євроатлантичного вибору України є та найвища ціна, яку сьогодні платить наша в боротьбі проти російського агресора. За наше право бути вільними і самим вирішувати власну долю, на Донбасі кладуть життя найкращі сини і дочки України – молоді воїни, які зі зброєю в руках захищають нашу Незалежність від реваншистської путінської Росії», - сказав Володимир Левченко. 
           Також посадовець відмітив, що Хартія «Україна-НАТО» у 1997-му році заклала підвалини для нашої подальшої союзницької співпраці. З того часу пройшло декілька хвиль розширення Північноатлантичного Альянсу. У 1999-му до НАТО вступили Чехія, Угорщина і Польща, у 2004-му – Болгарія, Словаччина, Словенія, Румунія, і, незважаючи на шалений спротив Росії, – Латвія, Естонія і Литва. Економічні та інформаційні війни не давали бажаного для Кремля ефекту, а тільки посилювали бажання народів захистити себе від імперської експансії. У 2009 році в НАТО прийняли Албанію та Хорватію.  Останній крок НАТО, який ми щиро вітаємо, – прийняття у свої члени Чорногорії у 2017 році – зіткнувся не просто з російським економічним чи енергетичним шантажем. Цього разу Кремль здійснив пряму спробу державного перевороту, організованого і керованого російськими спецслужбами, а здійснюваного руками балканських найманців, що воювали і на Донбасі проти України. 
           Однак, окрім успіхів Північноатлантичного Альянсу, яким ми щиро радіємо, зазначив Володимир Борисович, ще більш відчутними для нашої країни, і для інших народів, які не мислять себе поза Вільним Світом, є неприйняті, або надовго відтерміновані рішення. 
           Те, що Грузію та Україну у 2008-му так і не було запрошено до НАТО, не в останню чергу і спричинило російську агресію проти наших держав. Путін, щоби втримати, так звану «сферу впливу Росії», обрав тактику створення заморожених конфліктів та постійних погроз відкритої війни як Україні, так і європейським державами.
           З основними положеннями Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписаної у Мадриді 9 липня 1997 року, та основними історичними віхами співпраці України та НАТО учасників зібрання ознайомив завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук.
          Директор Ізяславської центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька провела для учасників «круглого столу» огляд літератури та інформаційних матеріалів представлених та виставці «Європейська та євроатлантична інтеграція України».
          Підводячи підсумки зібрання Віктор Кучерук наголосив, що завдяки мужності і жертовності українців на Революції Гідності та в ході проведення Антитерористичної операції на сході України, російський реваншизм зазнав поразки.  Можна лише уявити які були би наслідки для безпеки Європи, НАТО, всієї євроатлантичної спільноти, якби путінський план не провалився!  Без перебільшення, Росія стала прямою загрозою для безпеки Європи та всього цивілізованого світу. 
          Завдяки мужності українських добровольців, а також безпрецедентно швидкому відродженню та реформуванню Збройних сил України, ворогу не вдалося здійснити своїх підступних планів в Україні. На Донбасі сьогодні Україна стоїть щитом, захищаючи Європу від маніакальних планів Путіна, який марить про російські танки на кордонах Польщі, Чехії, Румунії, а в перспективі і далі – на кордонах колишнього Варшавського договору. 
           В Української держави і Північноатлантичного Альянсу однакові цінності, цілі і завдання. Перш за все – це відсутність будь-яких агресивних намірів і територіальних претензій. А також тверде бажання жити у мирному та стабільному вільному світі. 
           Українці підтримують вступ України в НАТО. За три роки після Революції Гідності ця підтримка зросла втричі. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, більше 50 відсотків населення готові голосувати за Україну в НАТО. У випадку проведення референдуму, від кількості тих, хто готовий взяти у ньому участь, підтримка може перевищити 67 відсотків. І що характерно – число прихильників союзу з Росією сьогодні скоротилося до історичного мінімуму. 
           Вибір громадян чітко відображає і діючий український парламент. 8 червня 2017 року Верховна Рада підтримала законопроект № 6470, який закріпляє зовнішньополітичний курс України, де пріоритетом визначено вступ нашої держави до НАТО. За відповідне рішення проголосували 276 народних депутатів. Цей документ днями підписав Президент Петро Порошенко.
           Попереду – історичні рішення, що змінять світ. Не маємо права піддатися зовнішньому тиску – інакше знову лише реагуватимемо на чергову, тільки вже в рази масштабнішу, кризу. Ми не маємо права допустити, щоб знову горіли міста, тисячі невинних гинули, а мільйони ставали біженцями.
           Учасники «круглого столу»  були одностайні в тому, що  вступ України до НАТО є стратегічною метою Української держави і української нації. Вистражданою метою. Україна є демократичною державою Європи, котра зі зброєю в руках довела відданість цінностям Вільного Світу, і своє право бути визнаною і невід’ємною його частиною. 
10.07.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації
 

Подорожуємо по безвізу: запитання-відповідь

 

 

17 травня відбулась урочиста церемонія підписання рішення ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Що це означає та коли саме українці зможуть подорожувати Європою по спрощеній процедурі?

Усі рішення схвалені. Коли очікувати запровадження ЄС безвізового режиму для України?

Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.
Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їй необхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС. Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.

Відтак, якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи. Детальна інформація про правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів зазначено в «Шенгенському кодексі про кордони»:http://europewb.org.ua/shengenskyj-kodeks-pro-kordony-umovy-v-yizdu-ta-spysok-suprovidnyh-dokumentiv-dlya-gromadyan-tretih-krayin/ (неофіційний переклад).

Які громадяни України зможуть без віз відвідувати країни ЄС?

Усі, окрім тих, хто:

– перебуває у списку осіб, що становлять загрозу суспільному порядку, суспільному здоров’ю чи внутрішній безпеці;

– перебуває в списку осіб, в’їзд яких, хоча б в одній країні ЄС, заборонений;

– засуджений в будь-якій країні-члені Шенгенської зони або ЄС за злочини, які передбачають кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи строком мінімум в один рік;

– є об’єктом рішення про видворення з країни, яке приймається, зокрема, у випадках нелегального перебування;

– по яких є докази участі в злочинній діяльності чи явні докази наявності умислу приймати участь в подібній діяльності;

– не мають усіх необхідних документів.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

 Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання. Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо. Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особи держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

Що потрібно для здійснення подорожі з дитиною?

Кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство.

Дасть змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна.

 Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.

26.05.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Підписано угоду про співпрацю між містом Ізяслав та містом Остроленка (Республіка Польща)

 

 

 

Офіційна делегація міста Ізяслав на чолі із Ізяславським міським головою Валентиною Корнійчук побувала в місті Остроленка (Республіка Польща). Перебування ізяславчан в місті Остроленка припало на День міста, який відзначався 20 травня.

У ході візиту Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук та президент міста Остроленка Януш Коттовскі підписали угоду про співпрацю між містами Ізяславом та Остроленка. Підписання зазначеної угоди відбулося під час офіційного прийому в уряді міста Остроленка. На прийомі крім Валентини Корнійчук були присутні: голова польської громади міста Ізяслав Валентин Паньковський, заступник Ізяславського міського голови Любов Калитюк, представники депутатського корпусу Ізяславської міської ради, настоятель костелу святого Йосипа (м.Ізяслав) о.Едуард Пюро, колектив зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв із своїм керівником Зоряною Куземою та інші члени делегації.  

Під час зустрічі членів делегації міста Ізяслав привітав президент міста Остроленка Януш Коттовскі. Він ознайомив ізяславчан з історією та сьогоденням міста Остроленка. Усі переглянули фільм, що розповідає про традиції, культуру і економіку міста Остроленка та регіону.

На згадку про зустріч і з надією на подальший інтенсивний розвиток співпраці між містами Ізяслав та Остроленка Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук вручила президенту  міста Остроленка Янушу Коттовскі картину, на якій зображено пам’ятний знак в місті Ізяслав, присвячений 5 кавалерійському полку уланів Заславських. Пам’ятний знак було відкрито 10 липня 2016 року за ініціативою Асоціації друзів 5-го полку уланів Заславських і польської громади Ізяслава.

Під час перебування в місті  Остроленка учасники зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв зустрілись із своїми однолітками із ансамблю пісні і танцю "Kurpie". Також юні ізяславчани в рамках Дня міста Остроленка зранку виступили у місцевому будинку для громадян похилого віку, а ввечері представили свою творчу майстерність на головній сцені міста на міському стадіоні у великому святковому концерті перед жителями міста.

Довідка:  місто Остроленка розташоване в Республіці Польща на річці Нарев, що входить до Мазовецького воєводства. Займає площу 29,0 квадратних кілометрів. Населення  53 758 чоловік  (на 2006 рік).

ФОТОКОЛАЖ

 21.05.2017 р.

В.Кучерук за матеріалами Ізяславської міської ради та сайту міста Остроленка (Республіка Польща)

 

В Ізяславі відбувся молодіжний флеш-моб «Україна – це Європа»

 

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство.  Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і, зрозуміло, талановитими людьми.

Україна є частиною Європи. Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Європейці поєднані спільною ідеєю процвітання та миру.

12 травня на площі Героїв Майдану міста Ізяслав з нагоди відзначення Дня Європи було проведено молодіжний флеш-моб «Україна – це Європа!».

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.

Щорічне відзначення згаданого заходу, враховуючи стратегічний курс   України    на    європейську інтеграцію, у  нашій державі започатковано  Указом Президента України № 339 від 19 квітня 2003 року, яким встановлено дату святкування в Україні Дня Європи.

Проведений флеш-моб у черговий раз нагадав  усім його учасникам та глядачам, які були присутні на заході,  що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи.

Цього року відзначення  Дня  Європи було вирішено відзначити під час проведення найбільшого європейського пісенного свята «Євробачення 2017». Також  святкування співпали у часі із прийняттям рішення про надання Україні безвізового режиму із країнами Євросоюзу.

Ведучими заходу було наголошено, що у День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що найголовніше – наше спільне  майбутнє! День Європи, разом з єдиною валютою – євро, прапором і гімном, є символом Європейського Союзу як політичної сили. День Європи – це також хороша нагода познайомитися з різними країнами, їх культурою, побутом, багатовіковою історією.

З нагоди Дня Європи учнівська молодь закладів освіти міста Ізяслав здійснила коротку подорож країнами Європи, склавши велике панно із  державних прапорів 48  країн, які територіально розташовані або відносяться до європейського континенту. Під час виконання гімну Євросоюзу «Ода до радості», учасники  флеш-мобу перетворили панно із прапорів країн Європи у великий Державний Прапор України та розгорнули на площі прапор Європейського Союзу  - синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині.

На тлі блакитного неба Західного світу зірки символізують народи Європи в колі, знаку єдності. Число зірок є незмінним, рівним дванадцяти. Це число символізує досконалість і повноту.

В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 9 грудня 1955 р. щодо прийняття прапора говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».

Як символ прагнення українців жити у мирі і злагоді із усім світом дітьми Ізяславщини в небо було випущено білих голубів.

Із вітальним словом до учасників флеш-мобу звернувся голова районної державної адміністрації Борис Яцков. Вітаючи учасників та гостей заходу, він наголосив, що рішення про безвіз для українців – це вагомий результат реформ, що відбуваються в державі останні три роки і які перетворять Україну на самодостатню європейську державу, на державу, якою буде пишатись кожен, на державу, де молодь буде будувати своє щасливе життя.

«Ми йдемо непростим шляхом боротьби із російським агресором за власний вибір, за незалежність та суверенітет, – зазначив Борис Яцков, та підкреслив вагому, виважену позицію Президента України Петра Порошенка: «Сьогодні саме ми, українці, захищаємо Європу від варварства, тиранії, тероризму, агресії, мілітаризму, які нависли над всім нашим континентом».

Безвіз для України – можливість українцям перетинати кордони держави до країн Європейського Союзу за спрощеною процедурою та відкриті нові перспективи для соціально-економічних, культурних контактів та дружніх обмінів для розвитку країни. Відтепер перед громадянами відкритий вільний вибір країн для подорожі, обміну досвідом у галузях науки, культури, промисловості.

Керівник  подякував усім, хто організував сьогоднішній захід, та тим, хто прийшов поглянути на нього. Також Борис Олександрович наголосив, що флеш-моб у черговий раз підтвердив підтримку громадянами України ідеї європейських цінностей та стандартів й зазначив, що лише спільними зусиллями, наполегливістю ми побудуємо процвітаючу європейську  Україну.

Діти вручили голові районної державної адміністрації  прапорці України та Європейського Союзу.

У ході заходу лунали пісні про Україну, про мир у виконанні аматорів сцени закладів освіти Ізяславського району.

Завершився флеш-моб веселим танцювальним колом за участю усіх його учасників під пісні українських естрадних виконавців та скандуванням гасла – «Україна – це Європа».

ФОТОКОЛАЖ

12.05.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

«Відкрий Європу»

 

Нещодавно запрацював сайт «Відкрий Європу». Цей сайт - частина всеукраїнської інформаційної кампанії про безвізовий режим з країнами Європейського Союзу. Ціль кампанії - роз'яснити громадянам України, які мандрують до ЄС, правила перетину кордону і перебування у ЄС. А ще - розповісти про нові можливості та переваги, які надасть українцям безвізовий режим.

11.05.2017 р.

Україна – Європейська держава

 

11 травня став визначним та історичним днем для всіх українців. Рада Міністрів Європейського Союзу ухвалила рішення про скасування візових вимог для громадян України, офіційно завершивши процес надання українцям безвізового режиму.

Сьогодні за участю голови обласної державної адміністрації Олександра Корнійчука, секретаря міської ради Михайла Кривака, студентської молоді відбулась церемонія підняття Державного Прапора України та прапора Європейського Союзу.

Вітаючи учасників заходу Олександр Олександрович наголосив, що Рішення про безвіз для українців – це вагомий результат реформ, що відбуваються в державі останні три роки і які перетворять Україну на самодостатню європейську державу, на державу, якою буде пишатись кожен, на державу – де молодь буде будувати своє щасливе життя.

«Ми йдемо непростим шляхом боротьби з російським агресором за власний вибір, за незалежність та суверенітет, – зазначив Олександр Корнійчук, та підкреслив вагому, виважену позицію Президента України Петра Порошенка: «Сьогодні саме ми, українці, захищаємо Європу від варварства, тиранії, тероризму, агресії, мілітаризму, які нависли над всім нашим континентом».

Безвіз для України – можливість українцям перетинати кордони держави до країн Європейського Союзу за спрощеною процедурою та відкриті нові перспективи для соціально-економічного розвитку країни.

Відтепер перед громадянами відкритий вільний вибір країн для подорожі, обміні досвідом у галузях науки, культури, промисловості.

Олександр Олександрович подякував усім, хто реалізує на території області ідеї європейських цінностей та стандартів й зазначив, що лише спільними зусиллями, наполегливістю ми побудуємо процвітаючу європейську  Україну.

Під Державний Гімн України та Гімн Європейського союзу керівництво області та міста підняло прапори, а студентська молодь символічно запустила Державний Прапор України та прапор Європейського Союзу на білих повітряних кулях у небо, символізуючи єдність та становлення України Європейською державою.

Відповідні заходи, а саме підняття прапорів відбулось у всіх районах області відзначивши рішення Ради ЄС про схвалення законодавчої пропозиції щодо запровадження безвізового режиму для громадян України.

11.05.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації