на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

 

 

 

 

 

 

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 
   
     
   

 

НОВИНИ

 

 

 

 

НАТО: Удосконалення можливостей

 

Україна визначила своїм основним зовнішньополітичним курсом вступ до Північно-Атлантичного Альянсу. Які ж стратегічні пріоритети НАТО та як Альянс бачить євроатлантичну безпеку на найближчі роки? Стратегічна обстановка та рамки для планування розвитку всіх сил і засобів НАТО, у тому числі типи операцій, які повинен бути здатний виконувати Альянс, та умови розвитку сил і засобів аналізуються в Стратегічній концепції Альянсу, прийнятій у 2010 році.

Упродовж багатьох років в умовах міжнародної обстановки, що змінювалася, НАТО безперервно та систематично реформувалася з метою збереження необхідних принципів, можливостей та структур, які б дозволяли розв’язувати існуючі та майбутні проблемні питання, у тому числі, звичайно, колективну оборону її країн-членів. Оскільки війська Альянсу залучені до виконання операцій та місій на декількох континентах, він мусить забезпечити, аби вони залишалися сучасними, здатними до розгортання та забезпечення власної життєдіяльності.

Стратегічна концепція Альянсу 2010 року визначає стратегічні пріоритети НАТО та формулює бачення Альянсом євроатлантичної безпеки на наступні десять років. У ній аналізується стратегічна обстановка та рамки для планування розвитку всіх сил і засобів НАТО, у тому числі типи операцій, які повинен бути здатний виконувати Альянс, та умови розвитку сил і засобів.

Реагування на нагальні та довгострокові ризики
Для реагування на поточну критичну нестачу сил і засобів, що виникає під час проведення операцій, застосовується спеціальний механізм, який дозволяє оперативним командуванням визначати термінові оперативні потреби, які, після ретельного аналізу у Військовому комітеті та відповідних бюджетних комітетах, за необхідності виносятся на розгляд Північноатлантичної ради.

З іншого боку, для оборонного планування застосовується систематичніший підхід на середньо- та довгострокову перспективу, в тому числі щодо визначення вимог, розвитку можливостей, уточнення структури військових і цивільних органів, кадрової політики, закупівлі техніки та обладнання та розвитку нових технологій (див. стислий опис процесу далі).

Ухваленням нової Статегічної концепції керівники Альянсу зобов’язалися забезпечити НАТО всім спектром можливостей, необхідних для стримування та захисту від будь-якої загрози, а також забезпечення безпеки та захисту населення країн-членів Альянсу. Отже, Альянс зобов’язується:

-Підтримувати відповідне співвідношення ядерних та звичайних збройних сил.
-Підтримувати здатність забезпечувати одночасне проведення масштабних спільних операцій та декількох менших за масштабом операцій з метою здійснення колективної оборони та кризового реагування, в тому числі на стратегічному віддаленні.
-Розвивати та підтримувати функціональні, мобільні та здатні до розгортання звичайні збройні сили для виконання зобов’язань за статтею 5 та проведення експедиційних операцій, включаючи Сили реагування НАТО.
-Виконувати необхідні заходи підготовки, навчання, планування на особливий період та обміну інформацією з метою забезпечення захисту від усього спектру звичайних та таких, що з’являються, викликів безпеці, а також надання відповідної видимої допомоги та підсилення для всіх союзників.
-Забезпечувати якнайширшу можливу участь союзників у плануванні колективної оборони з ядерних ролей, базуванні ядерних сил у мирний час та у домовленостях щодо управління військами та проведення консультацій.
-Розвивати потенціал для захисту наших народів і територій від нападу з застосуванням балістичних ракет як основного елементу колективної оборони, який сприяє неподільній безпеці Альянсу.
-Активно прагнути співпраці з Росією та іншими євроатлантичними партнерами у галузі ПРО.
-Продовжувати розвивати потенціал НАТО щодо захисту від загрози хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї та ядерної зброї масового знищення.
-Продовжувати розвивати потенціал щодо запобігання, виявлення, захисту від та відновлення після кібернападів, включаючи використання процесу планування НАТО для покращання та узгодження застосування національних систем кіберзахисту, шляхом об’єднання всіх органів НАТО у рамках централізованої системи кіберзахисту, а також краще об’єднуючи системи НАТО в галузі обміну інформацією, виявлення та реагування на кібернапади з системами країн-членів.
-Покращувати здатність виявлення та захисту від міжнародного тероризму, в тому числі шляхом удосконаленого аналізу загрози, розширення консультацій з нашими партнерами та розвитку відповідного військового потенціалу, включаючи надання допомоги з підготовки місцевих сил для самостійної боротьби з тероризмом.
-Розвивати здатність сприяти гарантуванню енергетичної безпеки, в тому числі захист важливої енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів, співпрацю з партнерами та консультації між союзниками на підставі стратегічних оцінок і планів дій на особливий період;
-Забезпечити перебування Альянсу на передовій лінії в оцінці впливу нових технологій на безпеку та врахування потенційних загроз у військовому плануванні.
-Підтримувати необхідні рівні витрат на оборону для забезпечення наших збройних сил відповідними ресурсами.
-Продовжувати розглядати конфігурацію сил Альянсу в стримуванні та захисті від повного спектру загроз Альянсу, враховуючи зміни до системи міжнародної безпеки, що розвиваються.
-Реформування структури управління військами

Альянс проводить докорінну реорганізацією власної системи управління військами для забезпечення її більшої ефективності, раціональності та економічності. Ця система також буде рухомішою, гнучкішою та дозволить краще розгортати штаби для забезпечення операцій у віддалених регіонах, а також для захисту території країн-членів НАТО. Рамкову структуру нової системи без визначення географічних місць розташування різноманітних її об’єктів було схвалено на самміті в Лісабоні 19-20 листопада 2010 року. Рішення про власне розміщення об’єктів будуть прийняті в першій половині 2011 року.

Широкомасштабне реформування агенцій НАТО відбувається у цьому ж дусі. Його результатом стане суттєве скорочення їхньої кількості за одночасного підвищення ефективності. Реформується також штаб-квартира НАТО, в тому числі у частині, що стосується збору та обміну розвідувальними даними, створення нового структурного підрозділу, відповідального за реагування на нові загрози безпеці, аналізу процесу оборонних закупівель на багатонаціональному рівні, а також значного скорочення кількості та обов’язків комітетів.

Визначення пріоритетів – Лісабонські домовленості щодо можливостей

Під час Лісабонського самміту було досягуто домовленості щодо переліку сил і засобів, що їх наразі конче потребує Альянс. Такий перелік обумовлений новою Стратегічною концепцією. Він був визначений з метою допомогти НАТО задовільнити потреби поточних операцій, реагувати на нові загрози та набути найважливіших для Альянсу сил і засобів. Перелік насамперед грунтується на наявних планах і програмах, а також реалістичному прогнозуванні ресурсів. Таким чином, у ньому визначені нові пріоритети і порядок дій для того, щоби в умовах обмежених ресурсів перевага надавалася тим силам і засобам, які потрібні найбільше.

Поточні першочергові питання забезпеченості силами і засобами під час ведення операцій

Мережа зв’язку для Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані
НАТО утворює єдину об’єднану мережу зв’язку для Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) для покращання обміну інформацією шляхом полегшення інформаційного потоку та кращої поінформованості країн-учасниць МССБ про обстановку. Ця мережа досягла ступеню початкової оперативної готовності, та її слід розвивати далі для досягнення остаточного ступеню оперативної готовності.

Боротьба із саморобними вибуховими пристроями
Саморобні вибухові пристрої – основна причина численних втрат в Афганістані. НАТО запровадила амбітний «План боротьби з саморобними вибуховими пристроями», що виконується під проводом командування ОЗС НАТО з трансформації й сприяє співпраці в рамках НАТО та поза ними. У цьому плані поєднано короткострокові заходи на підтримку МССБ і довгострокові заходи розвитку потенціалу на випадок надзвичайних ситуацій у майбутньому. Робота виконується на різних рівнях (включаючи ініціативи з узагальнення та обміну розвідувальними даними, покращання підготовки, нові технічні можливості та співпрацю з іншими міжнародними організаціями) з метою реалізації заходів, що допоможуть захистити війська від саморобних вибухових пристроїв і протидіятимуть мережам повстанців, які стоять за цими знищувальними приладами.

Удосконалення можливостей повітряних і морських транспортних перевезень
Можливість здійснювати повітряні та морські транспортні перевезення – основна передумова виконання операцій, оскільки вони дозволяють оперативно передислоковувати війська і техніку скрізь, де це потрібно. Незважаючи на те, що на національному рівні в значних обсягах закуповуються потрібні засоби, чимало країн-членів Альянсу також об’єднали свої ресурси, у тому числі ресурси країн-партнерів, для набуття нового потенціалу шляхом укладання комерційних домовленостей або проведення закупівель, що дозволяє їм використовувати додаткові засоби транспортування для швидкої передислокації військ, техніки та майна по всьому світі. Це надзвичайно складно та важливо для виконання завдань на стратегічній відстані, наприклад, в Афганістані. Вертольотні перевезення в Афганістані є життєво важливими, оскільки вони збільшують мобільність і дозволяють рятувати життя людей. Багатонаціональна співпраця з питань технічного обслуговування та матеріально-технічного забезпечення дозволяє ефективніше використовувати деякі типи вертольотів, що експлуатуються більше, ніж однією країною-членом НАТО. Продовжуються спроби знайти нові галузі співпраці, включаючи співпрацю у контексті створення групи країн-учасниць відповідної ініціативи (HIP Helicopter Task Force)
Колективні контракти у галузі матеріально-технічного забезпечення
Для забезпечення своєї ефективності НАТО вивчає можливість запровадити процедури укладання та управління контрактами, які можна застовувати у стислі терміни, в тому числі контракти на медичне забезпечення, що підлягають оплаті країнами в разі їхнього використання. Наразі контракти з матеріально-технічного забезпечення укладаються за результатами переговорів і виконуються тільки тоді, коли розпочинається операція. Зазначена ініціатива передбачає завчасне запровадження процедур з метою заощадження часу та узгодження дій між країнами, які виділяють сили і засоби для участі в операції, та НАТО з тим, щоби швидше забезпечувати військовослужбовців на місцях. Ініціатива охоплює ті галузі, що становлять колективну відповідальність і спільно фінансуються.

Протидія загрозам, що змінюються та виникають
Протиракетна оборона (ПРО)
У контексті ширшого реагування на розповсюдження зброї масового знищення та засобів їхньої доставки НАТО працює над Програмою протиракетної оборони на ТВД, спрямованою на захист військ Альянсу від загрози балістичних ракет, дальність яких сягає 3 тис. км. Від кінця 2010 р. Альянс матиме на озброєнні тимчасові сили та засоби для захисту військ у визначених регіонах від балістичних ракет малої дальності та деяких ракет середньої дальності.

На Лісабонському самміті керівники НАТО вирішили розширити Програму ПРО на ТВД для захисту населення та території європейських країн-членів НАТО. Одночасно з цим вони запросили Росію спрівпрацювати з метою запровадження цієї системи та спільного користування її перевагами.

Кіберзахист
НАТО розробляє нові заходи покращання захищеності систем зв’язку та інформаційних систем від спроб зірвати їхню роботу шляхом кібернападів і несанкціонованого доступу. Альянс також готовий, за запитом, надавати допомогу союзникам у разі серйозних кібернападів на їхні національні системи. Такі зусилля є практичною демонстрацією політики НАТО щодо кіберзахисту, яка була переглянута у Стратегічній концепції 2010 року. Конкретніше, у рамках Лісабонських домовленостей щодо потенціалу наголошується на важливості програми реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації (Computer Incident Response Capability, ПРКНС), яка наразі розробляється. ПРКНС, яка вже досягла рівня початкової оперативної готовності, захищатиме мережі Альянсу від кібернападів і, за запитом, надаватиме відповідну технічну допомогу.

Стабілізація та відновлення
Досвід участі Альянсу в операціях з кризового реагування свідчить про важливість стабілізації та відновлення – заходів, що виконуються в нестабільних країнах, під час конфлікту або після нього з метою сприяння безпеці, розвитку та якісному управлінню в ключових сферах. В умовах сучасних конфліктів звичайних військових засобів часто недостатньо для відновлення стабільного та сталого миру. Основна відповідальність за таку діяльність зазвичай покладається на інших учасників, але Альянс нещодавно запровадив політичні принципи, що допоможуть покращити його залучення до заходів зі стабілізації та відновлення.

Найважливіші довгострокові елементи потенціалу для проведення операцій
Інформаційна перевага (див. нижче) – основний чинник на полі бою; вона дозволяє командирам всіх рівнів приймати найкращі рішення, утворює підгрунтя для успіху за меншого ризику та більшої швидкості. Тому НАТО продовжуватиме розвивати та набувати цілого спектру мережевих інформаційних систем (автоматизовані інформаційні системи стратегічних командувань ОЗС НАТО), які забезпечуватимуть діяльність двох стратегічних командувань. Вони охоплюють чисельні галузі, у тому числі сухопутну, повітряну, морську, розвідувальну, матеріально-технічну та спільну оперативну обстановку з метою надання можливості постійно мати комплексне уявлення, приймати обгрунтованіші та ефективніші рішення й здійснювати управління військами.

Управління повітряними силами та засобами
НАТО запроваджує повністю взаємосумісну, автоматизовану та інтегровану систему управління повітряними силами та засобами. Вона дозволить здійснювати управління військами у режимі реального часу, а також виконувати планування завдань та інших супутніх функцій. Крім виконання протиповітряних завдань система також дозволить виконувати завдання із протиракетної оборони.

Об’єднані системи розвідки та спостереження
НАТО потребує потенціалу системи об’єднаної розвідки та спостереження, яка забезпечуватиме узгоджений збір, обробку, розповсюдження та обмін у межах НАТО розвідувально-спостережними даними, зібраними за допомогою майбутньої системи спостереження Альянсу за наземними цілями, наявними засобами далекого радіолокаційного виявлення та управління, а також національними силами та засобами розвідки й спостереження. Незважаючи на те, що НАТО забезпечує Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані важливими силами і засобами розвідувального та спостережного забезпечення на міжвидовому рівні, упродовж наступних років слід розробити сталу систему, характеристики якої досі не визначені у повному обсязі.

Система спостереження Альянсу за наземними цілями
Система спостереження Альянсу за наземними цілями є одним з основних елементів реформування та істотною складовою боєспроможності військ в умовах повного спектру поточних і майбутніх операцій та місій НАТО. Система спостеження за наземними цілями буде системою повітряного базування для здійснення спостереження поза межами дії засобів ППО, здатною виявляти та слідкувати за транспортними засобами, наприклад, танками, вантажними автомобілями або вертольотами, що рухаються по або поблизу землі за будь-яких погодних умов. Очікується, що контракт на розробку такої системи буде укладений 2011 року.

Інші ініціативи

Сили реагування НАТО
Сили реагування НАТО – війська високої готовності, оснащені новітніми зразками техніки та оснащення, до складу яких входять сухопутні, повітряні, морські та спеціальні компоненти, які Альянс може оперативно передислоковувати туди, де вони потрібні. Вони мають загальну мету забезпечувати швидке військове реагування на кризу, що виникає, з метою здійснення колективної оборони або для участі в операції з кризового реагування. Вони також є рушійною силою військового реформування НАТО.

Застосовність
На рубежі тисячоліття надто велика чисельність військ Альянсу не мала відповідної структури, підготовки або оснащення для забезпечення участі в операціях з кризового реагування та операціях поза межами районів відповідальності. З метою збільшення чисельності військ, життєдіяльність яких можна було би забезпечувати, беручи до уваги такі цілі, НАТО 2004 р. визначила мету, яка полягала у тому, що 40% сухопутних військ повинні бути здатними до розгортання, а забезпечувати життєдіяльність можна для 8% військ, залучених до участі в операціях, або таких, що перебувають у резерві високої готовності (пізніше рівні були підвищені до 50% та 10% відповідно). Упродовж останніх шести років це привело до 10% збільшення чисельності сухопутних військ, життєдіяльність яких можна забезпечувати під час операцій за кордоном або виконання інших місій. Такі ж цільові показники (40% та 8%) були нещодавно визначені для повітряних сил.

Програми модернізації авіаційної галузі
Альянс продовжуватиме розвивати свої можливості в галузі управління повітряним рухом і залучатися до планів модернізації цивільної авіації в Європі (програма єдиного європейського повітряного простору, Single European Sky ATM Research) та Північній Америці (програма «NextGen» федерального управління цивільної авіації Міністерства транспорту США) з метою забезпечення безпечного доступу до повітряного простору, ефективного надання послуг та забезпечення взаємодії цивільних і військових органів задля підтримання ефективності виконання військових завдань на глобальному рівні та здатності виконувати повний спектр операцій НАТО, включаючи використання у повітряному просторі непілотованих літальних засобів.

Удосконалення інформаційної переваги
Інформаційна перевага має на меті збір, обробку та розповсюдження безперервного потоку інформації за одночасного позбавлення противника такої можливості. На Ризькому самміті в листопаді 2006 року керівники Альянсу погодилися підтримувати заходи, спрямовані на досягнення інформаційної переваги. Запорукою успіху такої діяльності є реалізація програми управління потенціалом мережевого базування НАТО (NATO Network-Enabled Capabilities, NNEC), метою якої є забезпечення взаємосумісності та спроможності використовувати мережі для усіх оперативних складових, на всіх рівнях – від стратегічного до тактичного. Реалізація цієї програми дозволить об’єднати національні мережі і мережі НАТО, для чого НАТО встановила відповідні рамки, і яке в подальшому може бути використане як носій пов’язаних між собою прикладних програм.

Планування мобілізації цивільних ресурсів у разі війни (надзвичайної ситуації)
У відповідності до цілей Альянсу метою планування мобілізації цивільних ресурсів є збір, аналіз та обмін інформацією щодо національних заходів та можливостей планування з метою сприяння найефективнішому застосуванню цивільних ресурсів на підтримку національного військового керівництва та військового керівництва НАТО.

У межах НАТО тісна співпраця між цивільними та військовими органами є запорукою забезпечення оптимального поєднання потенціалів у разі потреби. Узгоджене планування взаємодії цивільних і військових органів набуває особливої важливості у контексті підтримки операцій НАТО, включаючи ті, що передбачають стабілізацію та відновлення. Планування мобілізації цивільних ресурсів допомагає сприяти цьому завдяки широкому спектру відповідних механізмів та потенціалу і в такий спосіб дозволяє національному військовому керівництву та військовому керівництву НАТО використовувати цивільних фахівців та засоби у таких галузях як важливі об’єкти інфраструктури, транспорт, харчування, вода, сільське господарство, зв’язок, охорона здоров’я та промисловість.

Енергетична безпека
Зрив постачання життєво важливих ресурсів може вплинути на інтереси Альянсу в галузі безпеки. На Лісабонському самміті в листопаді 2010 р. керівники країн-членів Альянсу знову наголосили на своїй підтримці зусиль, спрямованих на гарантування безпеки важливих об’єктів енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів. Вони також проголосили, що продовжуватимуть забезпечувати ефективність діяльності НАТО та її узгодження із зусиллями міжнародної спільноти. Виконуються чисельні практичні програми на рівні Альянсу та з країнами-партнерами по НАТО, а також провадяться семінари та дослідні проекти.

06.12.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

Президент підписав Закон, який сприятиме посиленню торговельних зв´язків та економічної інтеграції України та Євросоюзу

 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», схвалений Верховною Радою України 8 листопада 2017 року.

Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом.

Можливість приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – Конвенція) передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Процес приєднання до неї було розпочато у 2016 році.

Конвенція встановлює ідентичні положення про походження товарів, якими торгують держави згідно із укладеними угодами про вільну торгівлю та передбачає можливість діагональної кумуляції, тобто дає можливість її країнам-учасникам використовувати сировину та комплектуючі одна одної, а не тільки національні при збереженні преференційних умов торгівлі.

На сьогодні учасниками Конвенції є 24 Договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.

Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів.

01.12.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Вдячний за тверду підтримку України – Глава держави провів зустріч з Президентом Європейської Ради

 

Президент Петро Порошенко у Брюсселі провів зустріч з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

«Надзвичайно вдячний Президенту Туску за абсолютно чітку, тверду і послідовну позицію підтримки України в європейських прагненнях, підтримки і санкцій проти РФ як наслідок агресії Російської Федерації проти України», - наголосив Глава держави представникам ЗМІ.

Президент зауважив, що під час зустрічі було опрацьовано всі напрямки співробітництва між Європейським Союзом і Україною, детально обговорено Саміт Східного партнерства, а також співпрацю у форматі Європейської народної партії. Він нагадав, що напередодні Саміту Європейський Парламент ухвалив абсолютно чітку резолюцію щодо підтримки України. «Було підтримано все те, що ми просили, і це була фактично конституційна більшість Європейського Парламенту», - зауважив Глава держави.

Президент також звернув увагу на проект документу, який виноситься на обговорення Європейської народної партії. «Це також сильні повідомлення щодо підтримки України, щодо засудження російської агресії, щодо підтримки України на шляху реформ і європейських прагнень нашої держави», - зазначив Глава держави та подякував за таку позицію ЄНП.

Петро Порошенко наголосив, що повністю задоволений результатами зустрічі з Дональдом Туском. «До речі, користуючись можливістю хотів би подякувати йому і як Президенту ЄС, і як поляку за абсолютно стратегічне бачення українсько-польської дружби. Це є відповідальна позиція відповідальної людини», - додав Глава держави.

Президент також спростував інформацію журналістів про те, що розглядалася можливість скасування його візиту до Брюсселя.

24.11.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

Україна та ОАЕ домовилися про безвізовий режим

 

За результатами переговорів Президента Петра Порошенка та Прем'єр-Міністра Об’єднаних Арабських Еміратів, правителя Емірату Дубай шейха Мухаммеда бін Рашида Аль Мактума було домовлено про безвізовий режим між двома державами.

Було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про взаємне скасування візових вимог.

Це добра новина для українських туристів. Лише минулого року ОАЕ відвідало понад 112 тисяч українців.

Також було підписано Угоду про співробітництво у сфері культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів.

Підписання документа сприятиме розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в усіх сферах культури та мистецтва, обміну інформацією про заходи, спрямовані на захист та збереження національної культурної спадщини, а також популяризації національних культур України та ОАЕ.

Крім того, було підписано Меморандум про взаєморозуміння між ДКАУ та Космічним агентством ОАЕ у сфері дослідження космосу.

Документ передбачає розвиток взаємного промислового, наукового і технічного обміну в сфері дослідження космічного простору.

03.11.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков провів робочу зустріч із жупаном общини Целє (Республіка Словенія)  паном Бояном Шротом

 

Для абсолютної більшості українців євроінтеграційні устремління нашої країни банально зводяться лише до «безвізу», надмірний ажіотаж навколо якого уже набив оскому. Але суть євроінтеграції полягає далеко не в тому, щоб отримати «безвіз» і шукати собі заняття на чужині, а використовувати нові можливості для модернізації власної Батьківщини. Підготовчі суспільні «євроремонтні» роботи включають цілу низку напрямків, реалізація яких надає чудову нагоду значно підвищити якість життя людей на конкретних територіях.

Серед них — розвиток регіонів, який ґрунтується на децентралізації влади та підтримці місцевого самоврядування, розробка цільових проектів із залучення коштів з європейських фондів для будівництва нових доріг, капітальної реконструкції діючих та спорудження нових водогонів і каналізаційних мереж, сміттєпереробних підприємств, благоустрій населених пунктів та безпека жителів, створення нових виробництв, реформування і докорінне переоснащення закладів первинної медицини і базової освіти. З огляду на багатолітню стагнацію цих галузей в Україні, їхнє повільне реформування сьогодні, оскільки власних коштів для таких масштабних перетворень бракує навіть в успішних об’єднаних громадах, реалізація таких вартісних, але вкрай необхідних проектів із залученням європейських коштів була б надзвичайно доречною. Тим паче, що величезний досвід позитивного реформування місцевої соціальної сфери є у наших постсоціалістичних сусідів, яким вони готові поділитися з нами.

Саме питанню можливості ознайомлення управлінців та депутатів Ізяславського району із досвідом країн Європейського Союзу йшлося під час зустрічі голови районної державної адміністрації Бориса Яцкова із жупаном  общини Целє (Республіка Словенія)  паном Бояном Шротом. Зустріч відбулася 18 жовтня під час перебування керівника району у місті Целє в період його відпустки.

Під час товариського та конструктивного діалогу Бориса Яцкова та Бояна Шрота   посадовці обговорили діяльність систем освіти, охорони здоров´я, податкової системи в Україні та в місті Целє. Борис Олександрович в ході зустрічі наголосив на символічному збігові кольорів державного Прапору України та прапору міста Целє – обидва в блакитно-жовтих барвах.

За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості щодо робочого візиту офіційної делегації керівництва органів влади Ізяславського району, органів місцевого самоврядування та депутатів районної ради Ізяславщини до общини для ознайомлення із системою  її державного управління та системою організації роботи місцевих закладів освіти, культури, охорони здоров’я.  

Також під час зустрічі її учасники наголосили, що в процесі поглиблення європейської інтеграції України значне місце приділяється розвитку контактів між місцевими громадами України та країн, що входять до Європейського Союзу. Саме завдяки таким контактам представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування мають можливість вивчити досвіт колег із Європи, познайомитись із результатами проведених реформ місцевого самоврядування та реформування місцевих органів влади.

У робочій зустрічі взяв участь депутат Хмельницької обласної ради, генеральний директор ФГ «Агро-ІНВЕСТ» (с.Ліщана Ізяславського району) Петро  Павлюк.

18.10.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков провів робочу зустріч із жупаном общини Рогашка Слатіна (Республіка Словенія)  паном Бранко Кідріч

 

Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце.

Політичні переваги інтеграції України в Європейському Союзі  пов’язані зі створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Зближення з ЄС є гарантією, а виконання його вимог – інструментом розбудови демократичних інституцій в Україні. Крім того, членство у ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій з європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдження зброї масового знищення, дасть змогу активізувати співробітництво в боротьбі із тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.

У процесі поглиблення європейської інтеграції України значне місце приділяється розвитку контактів між місцевими громадами України та країн, що входять до Європейського Союзу. Саме завдяки таким контактам представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування мають можливість вивчити досвіт колег із Європи, познайомитись із результатами проведених реформ місцевого самоврядування та реформування місцевих органів влади.

Голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков 17 жовтня, під час перебування за кордоном у період власної відпустки, провів робочу зустріч у місті Рогашка Республіки Словенія із жупаном общини Рогашка Слатіна паном Бранко Кідріч (Branko KIDRIČ), яка тривала близько однієї години.

У ході зустрічі Бориса Яцкова та Бранко Кідріч  було розглянуто питання діяльності місцевих закладів системи освіти, охорони здоров´я та органів місцевого самоврядування общини Рогашка Слатіна (Občina Rogaška Slatina) Республіки Словенія. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості   щодо робочого візиту офіційної делегації керівництва органів влади Ізяславського району, органів місцевого самоврядування та депутатів районної ради Ізяславщини до общини для ознайомлення із системою  її державного управління та системою організації роботи місцевих закладів освіти, культури, охорони здоров’я. Візит представників Ізяславщини до общини Рогашка Слатіна заплановано на весні 2018 року.  У робочій зустрічі взяв участь депутат Хмельницької обласної ради, генеральний директор ФГ «Агро-ІНВЕСТ» (с.Ліщана Ізяславського району) Петро  Павлюк.

У ході перебування за кордоном голови Ізяславської районної державної  адміністрації Бориса Яцкова запланована ще  зустріч із  головою общини міста Целє Республіки Словенія.

17.10.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності т комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Європейська інтеграція для України – це шлях модернізації економіки

Економіка України як у складі СРСР, так і за роки незалежності розвивалася в основному на екстенсивній основі, проте світова практика свідчить проте, що внаслідок обмеженості ресурсів цей шлях все більше стає безперспективним. Недарма після Революції гідності керівництвом нашої держави було обрано шлях до Євро інтеграції, яка є цивілізаційним вибором України.
           У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце. Виступаючи на
XVII саміті Україна – ЄС, який відбувся у Києві 27 квітня 2015 р., Президент України П. Порошенко наголосив, що європейська інтеграція для України – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку. Як згодом виявилось від слів Президент та Уряд України відразу перейшли до рішучих кроків, так за інформацією Державної служби статистики України, обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною і Російською Федерацією у 2016 році дорівнював 8 млрд. 740 млн. дол. США. При цьому, експорт українських товарів до РФ склав 3 млрд. 591 млн. дол. США (що на 25,6% менше ніж у 2015 році).
           Російський імпортзменшився на 31,3% - до 5 млрд. 148 млн. дол. США. Загальний обсяг торгівлі послугами у 2016 році складав 3 млрд. 592 млн. дол. США ((український експорт – 3 млрд. 094 млн. дол. США (+1,8%), російський імпорт – 497,5 млн. дол. США (-23,9%). Сальдо позитивне для України (+ 2 млрд. 596 млн. дол. США). Разом із цим, за даними Федеральної митної служби Російської Федерації, зовнішньоторговельний обіг між Російською Федерацією та Україною у січні-грудні 2016 р. склав 10 млрд. 231,0 млн. дол. США, що на 32,0% менше, ніж за аналогічний період 2015 року. При цьому обсяги експорту українських товарів на російський ринок дорівнювали 3 млрд. 950,7 млн. дол. США (-30,4%), а обсяги імпорту товарів з РФ в Україну знизилися до 6 млрд. 280,3 млн. дол. США, що на 31% менше показників 2015 року. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами України з РФ склалося негативним у розмірі – 2 млрд. 329,6 млн. дол. США. Частка України в товарообігу РФ склала 2,1%.

28.09.2017 р.

Миротворчі зусилля ООН потребують реформування для ефективної відповіді на нові виклики – Президент на Саміті Ради безпеки ООН

 

Президент Петро Порошенко під час дебатів на Саміті Ради безпеки ООН «Реформи в сфері миротворчості ООН: імплементація та подальші кроки» наголосив на необхідності реформування миротворчих зусиль Організації Об'єднаних Націй.

«Уже стало прописною істиною, що для того, щоб встигати за непередбачуваним світом миротворчі зусилля ООН дуже потребують реформування – як і вся система ООН. Тому зараз саме час провести оцінку сучасного стану справ у цій сфері, триваючі реформаторські зусилля та перспективи миротворчості ООН», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави зауважив, що з часу минулої дискусії з цього питання на Саміті лідерів в 2015 році світ стає все менш безпечним. «Розростаються війна та агресія. А мир та добра воля відступають. Наша Організація, яка була створена для забезпечення миру та стабільності у світі, не може та не повинна собі дозволяти залишатися осторонь. Вона має бути проактивною, як це було окреслено в перегляді можливостей ООН з миротворчості та розбудови миру», - підкреслив він.

«Ми вітаємо та повністю підтримуємо зусилля Генерального Секретаря з розробки та імплементації повноцінного та всеохоплюючого порядку денного реформування ООН. Цей порядок денний вірно визначає акцент саме на посиленні архітектури ООН з забезпечення миру та безпеки», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави назвав низку необхідних заходів, які сприятимуть успіху у справі реформування Організації.

«Для початку йдеться про справді проактивну роль Генерального Секретаря у виконанні його обов’язків у відповідності до статті 99 Статуту ООН.  Не менш важливим завданням є захист мирного населення, що стало невід’ємною частиною миротворчості ООН. Належна увага має бути також приділена забезпеченню відповідного фінансування та достатніх спроможностей, включаючи авіаційний компонент, передові розвідувальні системи та сучасні технології», - перерахував необхідні кроки Президент.

За його словами, перехід від традиційної миротворчості до малозатратної «розумної миротворчості» є давно назрілим.

Петро Порошенко також привітав ініціативу Генерального Секретаря ООН, що має на меті викорінити біду сексуальної експлуатації та насильства.  «Це та біда, яка продовжує затьмарювати досягнення миротворчості ООН», - зазначив він та висловив сподівання на швидку реалізацію у рамках усіх операцій ООН відповідної Домовленості із Генеральним Секретарем.  

Президент також наголосив: «Я пишаюся, що Україна вже протягом багатьох років є надійним партнером Організації у миротворчій діяльності».

Глава держави висловив сподівання, що нинішні дебати разом із резолюцією, яку ухвалили і співавтором якої є Україна, слугуватиме внеском до цієї життєво важливої справи. 

21.09.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

На Ізяславщині відзначили Міжнародний день миру

 

Міжнаро́дний де́нь ми́ру встановлений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН від 30 листопада 1982 року і відзначається в 3-й вівторок вересня. Генеральна Асамблея в резолюції 55/282 від 7 вересня 2001 року ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.

Асамблея заявила, що День Миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримувати припинення воєнних дій протягом цього дня.

Генеральна Асамблея закликала всіх держав-членів ООН, регіональні і неурядові організації й окремих людей відповідним чином відзначати День, у тому числі шляхом освіти й інформування громадськості, і співпрацювати з Організацією Об'єднаних Націй.

У центральних установах Організації Об'єднаних Націй цей День щорічно розпочинається спеціальною церемонією біля Дзвону миру. Дзвін Миру встановлений у західній частині саду, у дворі комплексу на газоні перед будівлею Секретаріату. Зазвичай о 10 год. 00 хв. за місцевим часом (14 год. 00 хв. по Гринвічу), Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, перш ніж ударити у дзвін, виступає із спеціальним зверненням і закликає народи всього світу задуматися на мить над значенням миру для всіх людей. Після хвилини мовчання Голова Ради Безпеки також виступає із заявою від імені членів Ради.

У 1986 році в цей день з ініціативи філософа-миротворця Шрі Чінмоя вперше пройшла символічна Хода Миру.

Тепер щороку в Міжнародний День Миру ООН люди більш ніж у 100 містах в усьому світі беруть участь у Ході, висловлюючи безумовну підтримку Організації Об'єднаних Націй у її роботі, спрямованої на мир у всьому світі.

Учасники Ходи несуть прапори Організації Об'єднаних Націй чи своїх країн. Вони бачать у цьому можливість для людей усіх національностей, культур і ідеологій сконцентруватися на якостях людського духу, що формують основу для встановлення міцного миру.

Хода Миру — це можливість для людей усіх національностей, культур та ідеологій виразити готовність об'єднати зусилля для встановлення міцного миру. У 2004 році Хода Миру пройшла в 110 містах 25 країн на 5 континентах.

У рамках відзначення Дня миру на Ізяславщині було проведено ряд тематичних заходів.

21 вересня група дітей Ізяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 пройшла символічною ходою миру вулицями міста та завітала до керівництва районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, районного центру зайнятості, Ізяславського відділу Шепетівської місцевої  прокуратури, відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» та інших. Під час зустрічей із керівниками установ та організацій  діти висловили своє прагнення жити у мирному та заможному суспільстві. На згадку про зустріч та з нагоди Дня миру діти вручили керівникам вищезазначених закладів виготовлені власноруч символи миру – ГОЛУБІВ.

Спілкуючись із юними відвідувачами, голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков сказав: «Хоч Україна і бореться зараз за мир, Президент України Петро Порошенко робить все, щоб об’єднати світову спільноту і зупинити пролиття крові. Ми зобов’язані це зробити. Бо ми воюємо не для того, щоб знищити ворога. Ми боремося, щоб захистити мир. Сьогодні ми не просто захищаємо кордони своєї держави. На Донбасі проліг східноєвропейський кордон демократії і свободи, який теж захищає Україна ціною людських життів. Наші хлопці сьогодні захищають не тільки свою землю, але й демократичні права та свободу незалежної Польщі, країн Прибалтики, Румунії та Угорщини, а за ними і всього Західного світу».

ФОТОЗВІТ

Крім того рада учнівського самоврядування «Шкільна держава» Ізяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 привітала перед початком уроків кожного учня й педагога закладу та вручила виготовлений із паперу в техніці орігамі «Голуб миру». Як прагнення дітей жити в мирі та злагоді дітьми цього навчального закладу було випущено  білих голубів.

Особливо зворушливим було відвідування учнями Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Ізяславського ясла-садка №1 «Струмочок». Школярі поспілкувались із дошкільниками, вручили їм пам’ятні подарунки, у відповідь вихованці дошкільного закладу виконали пісню про мир та Україну. Найбільше захоплення у малечі викликало випускання спільно із школярами символів миру білих голубів.

ФОТОЗВІТ та відеоматеріали 1 і 2

З нагоди Дня миру в Ізяславському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія» відбулась виставка квіткових композицій «Ми за мир!». Із виставкою ознайомились заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко та керівник апарату районної державної адміністрації Ольга Манзюк

ФОТОЗВІТ

Школярі Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, ліцей» ім.О.Кушнірука влаштували   стріт-арт  з дитячого малюнку на асфальті «Розмалюємо світ у кольори веселки». Також у цей день у закладі відбулась святкова тематична лінійка. У ній взяв участь Ізяславський районний військовий комісар Сергій Царук.

ФОТОЗВІТ

В Ізяславській ЗОШ І-ІІ ст. № 4 ім.В.Кобернюка  на великій перерві було організовано флеш-моб «З Україною в серці».

ФОТОЗВІТ

Також протягом дня 21 вересня в інших закладах освіти району також відбулись тематичні заходи.

21.09.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Набула повної міжнародно-правової чинності Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом

 

1 вересня набула повної міжнародно-правової чинності Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, включаючи створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Угода була підписана у два етапи у 2014 році, але процес ратифікації було завершено лише у червні 2017-го.

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди - Угода про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний, 21-й раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, в ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося у два етапи.

21 березня 2014 року під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року, будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України Петром Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

01.09.2017 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

 

 

 

 

Двадцять років тому було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО

 

Двадцять років тому було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО – надзвичайно важливий для нашої країни міжнародний документ, який вже тоді засвідчив наш зовнішньополітичний вибір і сьогодні залишається одним із ключових маркерів, який визначає наше майбутнє. 
           За ці двадцять років наша країна пройшла непростий політичний шлях у своєму прагненні відірватися від комуністичного колоніального минулого і стати повноправним членом сім’ї вільних народів. 
           На засіданні «круглого столу», який відбувся 10 липня в читальному залі Ізяславської центральної районної бібліотеки, було розглянуто питання історії розвитку партнерських відносини між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Співробітництва (НАТО) та напрямки поглибленні євроатлантичної інтеграції України. Участь у заході взяли: заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимир Левченко, керуючий справами Ізяславської районної ради Леся Божко, керівники окремих  підрозділів районної державної адміністрації та районної ради, представники громадськості, працівники районної книгозбірні.
          Звертаючись до учасників «круглого столу» заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко зазначив, що на необхідності поглиблення євроатлантичної інтеграції України в сучасних умовах. «Прямим доказом незворотності євроатлантичного вибору України є та найвища ціна, яку сьогодні платить наша в боротьбі проти російського агресора. За наше право бути вільними і самим вирішувати власну долю, на Донбасі кладуть життя найкращі сини і дочки України – молоді воїни, які зі зброєю в руках захищають нашу Незалежність від реваншистської путінської Росії», - сказав Володимир Левченко. 
           Також посадовець відмітив, що Хартія «Україна-НАТО» у 1997-му році заклала підвалини для нашої подальшої союзницької співпраці. З того часу пройшло декілька хвиль розширення Північноатлантичного Альянсу. У 1999-му до НАТО вступили Чехія, Угорщина і Польща, у 2004-му – Болгарія, Словаччина, Словенія, Румунія, і, незважаючи на шалений спротив Росії, – Латвія, Естонія і Литва. Економічні та інформаційні війни не давали бажаного для Кремля ефекту, а тільки посилювали бажання народів захистити себе від імперської експансії. У 2009 році в НАТО прийняли Албанію та Хорватію.  Останній крок НАТО, який ми щиро вітаємо, – прийняття у свої члени Чорногорії у 2017 році – зіткнувся не просто з російським економічним чи енергетичним шантажем. Цього разу Кремль здійснив пряму спробу державного перевороту, організованого і керованого російськими спецслужбами, а здійснюваного руками балканських найманців, що воювали і на Донбасі проти України. 
           Однак, окрім успіхів Північноатлантичного Альянсу, яким ми щиро радіємо, зазначив Володимир Борисович, ще більш відчутними для нашої країни, і для інших народів, які не мислять себе поза Вільним Світом, є неприйняті, або надовго відтерміновані рішення. 
           Те, що Грузію та Україну у 2008-му так і не було запрошено до НАТО, не в останню чергу і спричинило російську агресію проти наших держав. Путін, щоби втримати, так звану «сферу впливу Росії», обрав тактику створення заморожених конфліктів та постійних погроз відкритої війни як Україні, так і європейським державами.
           З основними положеннями Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписаної у Мадриді 9 липня 1997 року, та основними історичними віхами співпраці України та НАТО учасників зібрання ознайомив завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук.
          Директор Ізяславської центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька провела для учасників «круглого столу» огляд літератури та інформаційних матеріалів представлених та виставці «Європейська та євроатлантична інтеграція України».
          Підводячи підсумки зібрання Віктор Кучерук наголосив, що завдяки мужності і жертовності українців на Революції Гідності та в ході проведення Антитерористичної операції на сході України, російський реваншизм зазнав поразки.  Можна лише уявити які були би наслідки для безпеки Європи, НАТО, всієї євроатлантичної спільноти, якби путінський план не провалився!  Без перебільшення, Росія стала прямою загрозою для безпеки Європи та всього цивілізованого світу. 
          Завдяки мужності українських добровольців, а також безпрецедентно швидкому відродженню та реформуванню Збройних сил України, ворогу не вдалося здійснити своїх підступних планів в Україні. На Донбасі сьогодні Україна стоїть щитом, захищаючи Європу від маніакальних планів Путіна, який марить про російські танки на кордонах Польщі, Чехії, Румунії, а в перспективі і далі – на кордонах колишнього Варшавського договору. 
           В Української держави і Північноатлантичного Альянсу однакові цінності, цілі і завдання. Перш за все – це відсутність будь-яких агресивних намірів і територіальних претензій. А також тверде бажання жити у мирному та стабільному вільному світі. 
           Українці підтримують вступ України в НАТО. За три роки після Революції Гідності ця підтримка зросла втричі. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, більше 50 відсотків населення готові голосувати за Україну в НАТО. У випадку проведення референдуму, від кількості тих, хто готовий взяти у ньому участь, підтримка може перевищити 67 відсотків. І що характерно – число прихильників союзу з Росією сьогодні скоротилося до історичного мінімуму. 
           Вибір громадян чітко відображає і діючий український парламент. 8 червня 2017 року Верховна Рада підтримала законопроект № 6470, який закріпляє зовнішньополітичний курс України, де пріоритетом визначено вступ нашої держави до НАТО. За відповідне рішення проголосували 276 народних депутатів. Цей документ днями підписав Президент Петро Порошенко.
           Попереду – історичні рішення, що змінять світ. Не маємо права піддатися зовнішньому тиску – інакше знову лише реагуватимемо на чергову, тільки вже в рази масштабнішу, кризу. Ми не маємо права допустити, щоб знову горіли міста, тисячі невинних гинули, а мільйони ставали біженцями.
           Учасники «круглого столу»  були одностайні в тому, що  вступ України до НАТО є стратегічною метою Української держави і української нації. Вистражданою метою. Україна є демократичною державою Європи, котра зі зброєю в руках довела відданість цінностям Вільного Світу, і своє право бути визнаною і невід’ємною його частиною. 
10.07.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації
 

Подорожуємо по безвізу: запитання-відповідь

 

 

17 травня відбулась урочиста церемонія підписання рішення ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Що це означає та коли саме українці зможуть подорожувати Європою по спрощеній процедурі?

Усі рішення схвалені. Коли очікувати запровадження ЄС безвізового режиму для України?

Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.
Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їй необхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС. Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.

Відтак, якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи. Детальна інформація про правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів зазначено в «Шенгенському кодексі про кордони»:http://europewb.org.ua/shengenskyj-kodeks-pro-kordony-umovy-v-yizdu-ta-spysok-suprovidnyh-dokumentiv-dlya-gromadyan-tretih-krayin/ (неофіційний переклад).

Які громадяни України зможуть без віз відвідувати країни ЄС?

Усі, окрім тих, хто:

– перебуває у списку осіб, що становлять загрозу суспільному порядку, суспільному здоров’ю чи внутрішній безпеці;

– перебуває в списку осіб, в’їзд яких, хоча б в одній країні ЄС, заборонений;

– засуджений в будь-якій країні-члені Шенгенської зони або ЄС за злочини, які передбачають кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи строком мінімум в один рік;

– є об’єктом рішення про видворення з країни, яке приймається, зокрема, у випадках нелегального перебування;

– по яких є докази участі в злочинній діяльності чи явні докази наявності умислу приймати участь в подібній діяльності;

– не мають усіх необхідних документів.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

 Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання. Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо. Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особи держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

Що потрібно для здійснення подорожі з дитиною?

Кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство.

Дасть змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна.

 Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.

26.05.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Підписано угоду про співпрацю між містом Ізяслав та містом Остроленка (Республіка Польща)

 

 

Офіційна делегація міста Ізяслав на чолі із Ізяславським міським головою Валентиною Корнійчук побувала в місті Остроленка (Республіка Польща). Перебування ізяславчан в місті Остроленка припало на День міста, який відзначався 20 травня.

У ході візиту Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук та президент міста Остроленка Януш Коттовскі підписали угоду про співпрацю між містами Ізяславом та Остроленка. Підписання зазначеної угоди відбулося під час офіційного прийому в уряді міста Остроленка. На прийомі крім Валентини Корнійчук були присутні: голова польської громади міста Ізяслав Валентин Паньковський, заступник Ізяславського міського голови Любов Калитюк, представники депутатського корпусу Ізяславської міської ради, настоятель костелу святого Йосипа (м.Ізяслав) о.Едуард Пюро, колектив зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв із своїм керівником Зоряною Куземою та інші члени делегації.  

Під час зустрічі членів делегації міста Ізяслав привітав президент міста Остроленка Януш Коттовскі. Він ознайомив ізяславчан з історією та сьогоденням міста Остроленка. Усі переглянули фільм, що розповідає про традиції, культуру і економіку міста Остроленка та регіону.

На згадку про зустріч і з надією на подальший інтенсивний розвиток співпраці між містами Ізяслав та Остроленка Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук вручила президенту  міста Остроленка Янушу Коттовскі картину, на якій зображено пам’ятний знак в місті Ізяслав, присвячений 5 кавалерійському полку уланів Заславських. Пам’ятний знак було відкрито 10 липня 2016 року за ініціативою Асоціації друзів 5-го полку уланів Заславських і польської громади Ізяслава.

Під час перебування в місті  Остроленка учасники зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв зустрілись із своїми однолітками із ансамблю пісні і танцю "Kurpie". Також юні ізяславчани в рамках Дня міста Остроленка зранку виступили у місцевому будинку для громадян похилого віку, а ввечері представили свою творчу майстерність на головній сцені міста на міському стадіоні у великому святковому концерті перед жителями міста.

Довідка:  місто Остроленка розташоване в Республіці Польща на річці Нарев, що входить до Мазовецького воєводства. Займає площу 29,0 квадратних кілометрів. Населення  53 758 чоловік  (на 2006 рік).

ФОТОКОЛАЖ

 21.05.2017 р.

В.Кучерук за матеріалами Ізяславської міської ради та сайту міста Остроленка (Республіка Польща)

 

В Ізяславі відбувся молодіжний флеш-моб «Україна – це Європа»

 

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство.  Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і, зрозуміло, талановитими людьми.

Україна є частиною Європи. Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Європейці поєднані спільною ідеєю процвітання та миру.

12 травня на площі Героїв Майдану міста Ізяслав з нагоди відзначення Дня Європи було проведено молодіжний флеш-моб «Україна – це Європа!».

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.

Щорічне відзначення згаданого заходу, враховуючи стратегічний курс   України    на    європейську інтеграцію, у  нашій державі започатковано  Указом Президента України № 339 від 19 квітня 2003 року, яким встановлено дату святкування в Україні Дня Європи.

Проведений флеш-моб у черговий раз нагадав  усім його учасникам та глядачам, які були присутні на заході,  що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи.

Цього року відзначення  Дня  Європи було вирішено відзначити під час проведення найбільшого європейського пісенного свята «Євробачення 2017». Також  святкування співпали у часі із прийняттям рішення про надання Україні безвізового режиму із країнами Євросоюзу.

Ведучими заходу було наголошено, що у День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що найголовніше – наше спільне  майбутнє! День Європи, разом з єдиною валютою – євро, прапором і гімном, є символом Європейського Союзу як політичної сили. День Європи – це також хороша нагода познайомитися з різними країнами, їх культурою, побутом, багатовіковою історією.

З нагоди Дня Європи учнівська молодь закладів освіти міста Ізяслав здійснила коротку подорож країнами Європи, склавши велике панно із  державних прапорів 48  країн, які територіально розташовані або відносяться до європейського континенту. Під час виконання гімну Євросоюзу «Ода до радості», учасники  флеш-мобу перетворили панно із прапорів країн Європи у великий Державний Прапор України та розгорнули на площі прапор Європейського Союзу  - синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині.

На тлі блакитного неба Західного світу зірки символізують народи Європи в колі, знаку єдності. Число зірок є незмінним, рівним дванадцяти. Це число символізує досконалість і повноту.

В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 9 грудня 1955 р. щодо прийняття прапора говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».

Як символ прагнення українців жити у мирі і злагоді із усім світом дітьми Ізяславщини в небо було випущено білих голубів.

Із вітальним словом до учасників флеш-мобу звернувся голова районної державної адміністрації Борис Яцков. Вітаючи учасників та гостей заходу, він наголосив, що рішення про безвіз для українців – це вагомий результат реформ, що відбуваються в державі останні три роки і які перетворять Україну на самодостатню європейську державу, на державу, якою буде пишатись кожен, на державу, де молодь буде будувати своє щасливе життя.

«Ми йдемо непростим шляхом боротьби із російським агресором за власний вибір, за незалежність та суверенітет, – зазначив Борис Яцков, та підкреслив вагому, виважену позицію Президента України Петра Порошенка: «Сьогодні саме ми, українці, захищаємо Європу від варварства, тиранії, тероризму, агресії, мілітаризму, які нависли над всім нашим континентом».

Безвіз для України – можливість українцям перетинати кордони держави до країн Європейського Союзу за спрощеною процедурою та відкриті нові перспективи для соціально-економічних, культурних контактів та дружніх обмінів для розвитку країни. Відтепер перед громадянами відкритий вільний вибір країн для подорожі, обміну досвідом у галузях науки, культури, промисловості.

Керівник  подякував усім, хто організував сьогоднішній захід, та тим, хто прийшов поглянути на нього. Також Борис Олександрович наголосив, що флеш-моб у черговий раз підтвердив підтримку громадянами України ідеї європейських цінностей та стандартів й зазначив, що лише спільними зусиллями, наполегливістю ми побудуємо процвітаючу європейську  Україну.

Діти вручили голові районної державної адміністрації  прапорці України та Європейського Союзу.

У ході заходу лунали пісні про Україну, про мир у виконанні аматорів сцени закладів освіти Ізяславського району.

Завершився флеш-моб веселим танцювальним колом за участю усіх його учасників під пісні українських естрадних виконавців та скандуванням гасла – «Україна – це Європа».

ФОТОКОЛАЖ

12.05.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

«Відкрий Європу»

 

Нещодавно запрацював сайт «Відкрий Європу». Цей сайт - частина всеукраїнської інформаційної кампанії про безвізовий режим з країнами Європейського Союзу. Ціль кампанії - роз'яснити громадянам України, які мандрують до ЄС, правила перетину кордону і перебування у ЄС. А ще - розповісти про нові можливості та переваги, які надасть українцям безвізовий режим.

11.05.2017 р.

Україна – Європейська держава

 

11 травня став визначним та історичним днем для всіх українців. Рада Міністрів Європейського Союзу ухвалила рішення про скасування візових вимог для громадян України, офіційно завершивши процес надання українцям безвізового режиму.

Сьогодні за участю голови обласної державної адміністрації Олександра Корнійчука, секретаря міської ради Михайла Кривака, студентської молоді відбулась церемонія підняття Державного Прапора України та прапора Європейського Союзу.

Вітаючи учасників заходу Олександр Олександрович наголосив, що Рішення про безвіз для українців – це вагомий результат реформ, що відбуваються в державі останні три роки і які перетворять Україну на самодостатню європейську державу, на державу, якою буде пишатись кожен, на державу – де молодь буде будувати своє щасливе життя.

«Ми йдемо непростим шляхом боротьби з російським агресором за власний вибір, за незалежність та суверенітет, – зазначив Олександр Корнійчук, та підкреслив вагому, виважену позицію Президента України Петра Порошенка: «Сьогодні саме ми, українці, захищаємо Європу від варварства, тиранії, тероризму, агресії, мілітаризму, які нависли над всім нашим континентом».

Безвіз для України – можливість українцям перетинати кордони держави до країн Європейського Союзу за спрощеною процедурою та відкриті нові перспективи для соціально-економічного розвитку країни.

Відтепер перед громадянами відкритий вільний вибір країн для подорожі, обміні досвідом у галузях науки, культури, промисловості.

Олександр Олександрович подякував усім, хто реалізує на території області ідеї європейських цінностей та стандартів й зазначив, що лише спільними зусиллями, наполегливістю ми побудуємо процвітаючу європейську  Україну.

Під Державний Гімн України та Гімн Європейського союзу керівництво області та міста підняло прапори, а студентська молодь символічно запустила Державний Прапор України та прапор Європейського Союзу на білих повітряних кулях у небо, символізуючи єдність та становлення України Європейською державою.

Відповідні заходи, а саме підняття прапорів відбулось у всіх районах області відзначивши рішення Ради ЄС про схвалення законодавчої пропозиції щодо запровадження безвізового режиму для громадян України.

11.05.2017 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

 

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання державної служби

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації