головна

          

 

   
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

 

 

 

 

 

 

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 
   
     
   
     
   

 

НОВИНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Верховна Рада ліквідувала 20 районів і створила 3 райони у Хмельницькій області

 

17 липня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт постанови про утворення та ліквідацію районів, ініціатором якого виступив Кабінет міністрів України.

За відповідне рішення проголосувало 238 нардепів

Цим законопроєктом пропонується наново поділити Україну на райони, скоротивши їх кількість з 490 до 136.

Отже, Хмельницька область втрачає 20 районів і замість них утворюються три:

Кам’янець-Подільський район (з адміністративним центром у місті Кам’янець-Подільський) у складі територій Гуківської сільської, Гуменецької сільської, Дунаєвецької міської, Жванецької сільської, Закупненської селищної, Кам’янець-Подільської міської, Китайгородської сільської, Маківської сільської, Новодунаєвецької селищної, Новоушицької селищної, Орининської сільської, Слобідсько-Кульчієвецької сільської, Смотрицької селищної, Староушицької селищної, Чемеровецької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Хмельницький район (з адміністративним центром у місті Хмельницький) у складі територій Антонінської селищної, Війтовецької селищної, Віньковецької селищної, Вовковинецької селищної, Волочиської міської, Городоцької міської, Гвардійської сільської, Деражнянської міської, Заслучненської сільської, Зіньківської сільської, Красилівської міської, Летичівської селищної, Лісовогринівецької сільської, Меджибізької селищної, Миролюбненської сільської, Наркевицької селищної, Розсошанської сільської, Сатанівської селищної, Солобковецької сільської, Старокостянтинівської міської, Староостропільської сільської, Старосинявської селищної, Теофіпольської селищної, Хмельницької міської, Чорноострівської селищної, Щиборівської сільської, Ярмолинецької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Шепетівський район (з адміністративним центром у місті Шепетівка) у складі територій Берездівської сільської, Білогірської селищної, Ганнопільської сільської, Грицівської селищної, Ізяславської міської, Крупецької сільської, Ленковецької сільської, Михайлюцької сільської, Нетішинської міської, Плужненської сільської, Полонської міської, Понінківської селищної, Сахновецької сільської, Славутської міської, Судилківської сільської, Улашанівської сільської, Шепетівської міської Ямпільської селищної, територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ

20.07.2020 Р.

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства регіонального розвитку громад та територій  України http://www.minregion.gov.ua/

 

Президент з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України: Не втомлюся закликати нас до справжньої єдності, бо тільки в ній – наша сила й перемога

Президент Володимир Зеленський 16 липня узяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

На святковому заході також були присутні керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, попередні президенти України – Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, чинний Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, члени Кабінету Міністрів, народні депутати I та ІX скликань, керівники судової гілки влади, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, представники ЗМІ та інші гості.

Хор ім. Верьовки виконав Державний гімн України. Після того в сесійній залі парламенту було продемонстровано кінохроніку подій, пов’язаних з ухваленням Декларації про державний суверенітет.

Також учасники й присутні на урочистому засіданні вшанували хвилиною мовчання пам’ять померлих народних депутатів першого скликання.

Володимир Зеленський у своїй промові з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет зазначив, що цей документ – один з тих, які стали фундаментальними для творення Української держави.

«Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу», – сказав він.

Президент наголосив, що й сьогодні, вже шостий рік поспіль, українці захищають свій суверенітет від російської агресії та сплачують за це найвищу ціну – життя своїх співвітчизників. І весь цивілізований світ визнає, що наша країна робить усе для настання такого бажаного та справедливого миру, де державний суверенітет України «буде панувати в реальності, а не на папері».

«Ми втратили частину території. Ми втратили своїх людей. І, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути всі свої території. Повернути віру в правду і справедливість. Щоб те, заради чого загинули наші герої, ніколи не виявилось марним. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас, українців, є тільки в одному випадку – якщо всі ми об’єднаємося. Так само, як і 30 років тому», – зазначив Глава держави.

Президент закликав народних депутатів поточного скликання берегти державний суверенітет України, який вибороли їхні попередники, та захищати його «як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар». Глава держави наголосив на необхідності полишити сварки, маніпуляції та політичні ігрища, а також припинити «ділити українців на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх».

«Я не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності. Бо тільки в ній – наша сила й перемога. Бо тільки в ній – Україна», – заявив Володимир Зеленський.

«Потрібно перестати бути політиками. Час стати державними діячами. Людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію. Про єдину, сильну й непереможну Україну. Це – моя мрія. І моя мета. Впевнений, що й ваша також», – резюмував Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що Декларація про державний суверенітет визначила основи державного, політичного та економічного ладу України.

«Декларація визначила основи економічної самостійності, самостійну банківську, фінансову, митну, податкову системи, право формувати державний бюджет, мати власну грошову одиницю. На цих засадах формується економічний поступ України», – зауважив він.

Голова уряду висловив переконання, що сила цього документа протягом років надаватиме нашій країні поступ для розвитку, а українцям – можливість бути в колі світових лідерів.

«Ми всі маємо працювати на благо України. Закликаю всіх до єдності у думках і діях», – наголосив Денис Шмигаль.

Президент України в 1991-1994 роках Леонід Кравчук зауважив, що Декларація про державний суверенітет ухвалювалася у складний для країни час, та документ відповідав на всі тогочасні виклики.

«Народ шукав відповідей, він хотів знати, як будемо жити далі… Декларація про суверенітет України відкрила шлях руху вперед», – зазначив він, додавши, що радянські політики перешкоджали встановленню незалежності України.

Леонід Кравчук зауважив, що відтоді виросло нове покоління українців, яке творить сучасну Україну.

Президент України у 1991-1994 роках також закликав не допустити, щоб хтось втручався у внутрішні справи держави, та припинити внутрішню ворожнечу.

«Звертаюсь до вас з великим проханням – зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді. Дивлюсь на всі баталії й часто думаю: чи це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства?» – сказав він.

Леонід Кравчук також відзначив важливість політичної культури. Він застеріг від протистояння між елітами центру й регіонів країни, а також від зневаги представників влади до законів України.

Перший Президент незалежної України впевнений, що наша держава переможе, якщо спиратиметься на свою історію, свободу й права людей та загальнонаціональні цінності.
17.07.2020 р.

За матеріалами сайту Президента України https://www.president.gov.ua/

На засіданні профільного Комітету ВРУ уточнено конфігурацію районів окремих областей

       9 липня Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов та заступник Міністра В’ячеслав Негода взяли участь в онлайн засіданні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на якому розглянули питання щодо уточнення формування районів окремих областей, а також вдосконалення виборчого законодавства.
      Як зазначив Міністр, це засідання є історичним, адже «реформа триває декілька років і вже третій склад Верховної Ради України рухає вперед реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Але саме нинішній склад Парламенту несе відповідальність за остаточне затвердження конфігурації нових районів України».
       Комітет розглянув питання щодо перегляду окремих раніше прийнятих рішень щодо проекту Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» (реєстр. № 3650) в частині уточнення формування районів Харківської, Хмельницької та Київської областей. Депутати підтримали урядову позицію щодо створення у Харківській області 7 районів замість 4 районів, як пропонувалось комітетом раніше, уточнивши конфігурацію двох районів.
      Також Комітет розглянув та підтримав пропозицію Мінрегіону залишити місто Славутич у підпорядкуванні Київської області, оскільки перенесення міста до складу Чернігівської області негативно вплине на бюджетні відносини міста та реалізацію державних програм.
      Водночас, Комітет залишив без змін попередні рішення щодо районів Хмельницької та Київської областей.
10.07.2020 р.

За матеріалами сайту  Хмельницької облдержадміністрації  https://www.adm-km.gov.ua

Уряд направив майже 1,7 млрд грн на потребу регіонів

Уряд на засіданні 8 липня затвердив розпорядження про виділення коштів за програмою соціально-економічного розвитку регіонів.
             
Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль,  рішення Уряду передбачає виділення майже 1,7 млрд грн на реальні потреби людей. 

«Це конкретна допомога регіонам та звичайним громадянам, щоб українці відчули зміни в повсякденному житті. Як мені доповіли, узгодження щодо фінансування переліку об’єктів відбувалося прозоро та з урахуванням нагальних потреб громад», - зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також нагадав, що під час ухвалення змін до бюджету, Уряд зберіг фінансування за цією програмою: «Ми розуміємо важливість створення гідних умов для людей на місцях. Є конкретні приклади, куди будуть направлені кошти через місцеві бюджети: це встановлення освітлення на вулицях, заходи по утепленню навчальних закладів для наших дітей, придбання  обладнання для лікарень; це ремонт амбулаторій, шкіл, садків та багато іншого». 

Необхідність таких заходів, за словами очільника Уряду, викликана тим, що дуже часто на подібні витрати не вистачає місцевих коштів. «Коронакриза фактично виснажила місцеві бюджети, дуже багато коштів пішло на боротьбу з епідемією, тому важливо підтримати регіони цією субвенцією», - підсумував Денис Шмигаль.
09.07.2020 р.

Уряд визначив план заходів з комунікації євроінтеграції на 2020 рік

 

25 червня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Мета – налагодити інформування та комунікацію з українським суспільством про можливості та перспективи, які відкриває для громадян Угода про асоціацію Україна-ЄС, на прикладі ключових пріоритетів та реформ.

«Європейська інтеграція України – це, передусім, про спільні цінності. Серед них – кращі умови для життя громадян в Україні, більше демократії, сильніша економіка, краща медицина та соціальна підтримка. Цей процес потребує підтримки громадян в усіх куточках нашої країни, але передусім – розуміння про те, як і коли ми плануємо робити кожен наступний крок і в чому полягатиме його реальний результат, – коментує рішення Уряду Ольга Стефанішина і додає: – Ми розуміємо, що потрібно пояснити на практиці, як інтеграція до ЄС допоможе українцям втілювати свої плани та мрії, мати кращі можливості для життя, навчання та самореалізації. Для цього важливий постійний і системний діалог, щоб показувати реальний зв’язок між реформами, виконанням Угоди про асоціацію та позитивними змінами в житті громадян».

Серед цілей, що визначені Планом є, зокрема:

підвищення поінформованості населення про європейські цінності;

інформування про можливості та перспективи, які відкриває для держави Угода про асоціацію, на прикладі результатів впроваджених реформ;

протидія дезінформації, спрямованої на дискредитацію відносин України з ЄС та майбутнього членства України в ЄС;

вдосконалення комунікаційних навичок у представників органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Віце-прем’єр-міністр окремо зазначила важливу роль Плану, схваленого сьогодні, у загальній інформаційній політиці України та надважливу роль Міністерства культури та інформаційної політики у розробці та подальшій реалізації цього Плану.

26.06.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Кабінету міністрів України https://www.kmu.gov.ua/

 

Мінрегіон спільно з ОДА посилить комунікацію з громадськістю щодо децентралізації

 

Важливим кроком у впровадженні децентралізації стало визначення Урядом адміністративних центрів та затвердження територій 1470 об’єднаних тергромад на основі перспективних планів областей, розроблених обласними державними адміністраціями. Прийняті 12 червня рішення забезпечують формування та функціонування спроможних територіальних громад і відповідних органів місцевого самоврядування та проведення чергових місцевих виборів 2020 року на новій територіальній основі.

Проте ці рішення викликали чимало питань від громадськості, зокрема, щодо роз’яснення принципів та методики формування конфігурації тієї чи іншої новоутвореної громади. Відповідні запити та звернення продовжують надходити до Уряду, Мінрегіону та народних депутатів України. У більшості випадків ці звернення свідчать про недостатню поінформованість громадян щодо процесу моделювання громад.

Успіх реформи передбачає прозорість та доступність інформації про неї громадськості. Мінрегіон дотримується цього принципу від самого початку децентралізації і регулярно надає роз’яснення. Було проведено сотні зустрічей, консультацій, онлайн-конференцій, публічних обговорень, консультацій та інших заходів, але зараз Мінрегіон значно посилює інтенсивність інформування, щоб донести концепцію реформи до усіх громадян України.

«На цьому етапі реформи маємо посилити комунікацію з громадськістю, адже, як виявляється, докладених раніше зусиль було недостатньо. Тому у співпраці з ОДА плануємо надати більш широкі роз’яснення щодо процесів, які відбуваються. Роз’яснення мають стосуватись завдань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади і здійснення децентралізації повноважень, основних параметрів до спроможних громад, визначених Методикою, а також переліку основних повноважень та формування місцевих бюджетів відповідно до концептуальних положень проєктів нових редакцій законів про місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації та зміни до Бюджетного кодексу», – наголосив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Тексти законопроєктів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» та «Про внесення до Бюджетного кодексу України  щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування» для громадського обговорення розміщені на сайті Мінрегіону:

про місцеве самоврядування

про місцеві державні адміністрації

про зміни до Бюджетного кодексу

Пропонуємо скористатись підбіркою найчастіших питань про децентралізацію та відповідей на них (ЗАВАНТАЖИТИ).

Багато корисної інформації міститься також на порталі “Децентралізація”

26.06.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

Уряд підтримав проєкти постанов ВРУ про утворення та ліквідацію районів в Україні

12 червня на позачерговому засіданні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів в усіх областях України, а також проєкт постанови щодо утворення та ліквідації районів в АР Крим.

Проєктами актів пропонується ліквідувати існуючі 490 районів та утворити 129 нових районів, з них 10 – у АР Крим та 7 – на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.

«Схвалення цих постанов Парламентом забезпечить відповідність системи адмінтерустрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам. Це, в свою чергу, сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування», – зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проєкти постанов розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра України згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» та на основі пропозицій робочих груп при обласних державних адміністраціях та Робочої групи з напрацювання проєкту змін до адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Так, у Хмельницькій області передбачається утворення 5 районів: Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Шепетівський.

15.06.2020 р.

 

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

Уряд визначив адміністративні центри та затвердив території територіальних громад усіх областей

12 червня на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей з доопрацюванням.

Проекти розпоряджень розроблені на основі затверджених Урядом перспективних планів формування територій громад областей, визначають адміністративні центри та затверджують території понад 1470 територіальних громад.

«На підставі цих рішень, Центральна виборча комісія зможе призначити перші місцеві вибори у 2020 році  на новій територіальній основі. Також прийняття цих розпоряджень забезпечить формування та функціонування спроможних територіальних громад, та відповідних органів місцевого самоврядування, здатних надавати населенню якісні послуги, створить більш комфортні умови для проживання жителів», - наголосив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад» розроблено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

15.06.2020 р.

 

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

 

Дорогі земляки!

 

Від імені колективу районної державної адміністрації та від себе особисто вітаю усіх вас із Днем Європи в Україні!

Україна завжди була частиною європейської цивілізації. Сьогодні нам уже нікому не потрібно доводити, що Україна – це Європа. Про свій цивілізаційний вибір новітня Україна заявила чітко і недвозначно.

Починаючи з Революції Гідності українці ще активніше демонструють усьому світові своє історичне прагнення бути частиною об’єднаної Європи, і ніхто не може заперечити нашого права на це. Засвідчивши нашу мету – членство у Європейському Союзі, ми наполегливо працюємо над її досягненням. Реформування практично кожної суспільної та державної сфери, приведення нашого законодавства у відповідність з європейським, співпраця у рамках зони вільної торгівлі та Угоди про асоціацію – усе це складові процесу невпинної євроінтеграції країни. Переконаний, що уже в середньостроковій перспективі нам вдасться вийти на предметний політичний діалог щодо членства України у ЄС.

Вітаю усіх українців з Днем Європи в Україні і бажаю  позитивних емоцій! Впевнений, що разом ми здійснимо усі необхідні перетворення для втілення нашої європейської мрії!

 

З повагою

Іван ФЕДОРЧУК,

 голова районної державної адміністрації

 

До Дня Європи в Україні

 

Цікаві факти про Європейський Союз

 

 Рік заснування Європейського союзу - 1958.

 Його "батьки" - Європейська економічна спільнота і Європейська спільнота вугілля і сталі.

 Країни-засновниці ЄС — Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і Федеративна республіка Німеччина. Термін їхнього членства перевищує 60 років.

 Наймолодша країна Європейської Унії — Хорватія, яку прийняли в спільноту у 2013 році.

 Сьогодні до ЄС входять 27 держав, які долучались до "європейської шістки" впродовж 5 хвиль приєднань. 

 Територіально Європейський союз займає не лише Західну і Центральну Європу, а й деякі землі американського континенту, басейну Карибського моря та Індійсбького океану. ЄС у Гваделупі чи неподалік о.Мадагаскар — наслідок давньої колонізації цих земель європейцями.

 Європейський союз — це не міжнародна організація і не окрема держава, хоча має ознаки й того, й іншого.

 ЄС розглядають як майбутню наддержаву, при цьому в нього немає й ніколи не було офіційного очільника.

 Більшість важливих рішень щодо Європейської Унії приймають у Брюсселі.

 У ЄС немає власних збройних сил, зате більшість країн-учасниць входять в НАТО.

 Шенгенська зона охоплює не всю територію ЄС, а лише 22 країни з 28. При цьому її правила діють на території 4 країн, що не є членами Європейського союзу.

 Населення Євросоюзу — понад 500 мільйонів осіб.

 75% громадян Європейського союзу мешкають у містах, і цей відсоток неперервно зростає.

 Найменша країна, що входить до Європейського союзу — республіка Мальта, територія якої менша навіть за Люксембург і о.Кріт.

 Найбільша країна ЄС — Франція.

 Упродовж 61 року існування Європейського Союзу його  покинула лише одна держава-учасниця – Великобританія. 

 Гренландія — єдина провінція, яка вийшла зі складу ЄС окремо від своєї держави (Данії).

 2% території — саме така частина Данії входить до ЄС, у той час як її Фарерські острови й Гренландія — ні.

 Великобританія і Данія — країни ЄС, що офіційно відмовились замінити національну валюту на євро — ні тепер, ні будь-коли.

 Євро — грошова одиниця, що стала офіційною в 19 країнах Європейського Союзу і з часом повинна нею стати ще у сімох.

 Існують 4 країни, які не входять до Європейської Унії, проте перейшли на євро на внутрішньому ринку. Це місто-держава Монако поблизу Франції, анклав Ватикан у Римі, карликова держава Андорра між Францією та Іспанією та Найсвітліша республіка Сан-Марино в Італії.

 ЄЕС — Європейський економічний союз або Єврозона, яку часто плутають за звучанням і значенням із Європейським союзом. Насправді це спілка держав, на території яких євро діє як єдина валюта.

 Чорногорія веде всі розрахунки в євро, проте до складу Єврозони не входить.

 Джеми й варення для продажу на території ЄС дозволено виготовляти лише з фруктів. Однак рецепти країн-учасниць, які включають у ці заготівлі овочі, виявились надто смачними, щоб відмовитись від них по всій Європі. Відтак, продовольчі норми Європейського Союзу визнають за фрукти також моркву, помідори й ревінь.

 Європейська комісія або Представництво Євросоюзу в Україні з'явилось у Києві майже одразу після проголошення Незалежності - 1993 року.

16.05.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Історія становлення відносин УКРАЇНА-ЄС

 

Намір України розбудовувати відносини з Європейським Союзом був вперше проголошений у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України».

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Європейського Союзу офіційно визнав незалежність України. У подальшому стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, яку схвалено 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, схваленій 14 вересня 2000 року. В ній була проголошена довготермінова стратегічна мета - європейська інтеграція України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основоположних засад зовнішньої політики України є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС.

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди між Україною та ЄС.

9 вересня 2008 року на Паризькому саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. 

Відповідно до домовленостей, досягнутих в ході Паризького саміту Україна-ЄС, у 2009 року сторонами був розроблений та схвалений Порядок денний асоціації, який замінив План дій Україна – ЄС та поставив собі за мету слугувати орієнтиром для проведення реформ в Україні у процесі підготовки імплементації майбутньої Угоди про асоціацію.

На 15-му Саміті Україна-ЄС в Києві 19 грудня 2011 року переговори по майбутній Угоді про асоціацію завершилися, а 30 березня 2012 року текст майбутньої Угоди був парафований главами переговірних команд України та ЄС.

Політичну частину Угоди про асоціацію було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. З 1 листопада 2014 року здійснювалося  її тимчасове застосування.

Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності 1 вересня 2017 року. Це міжнародно-правовий документ, який на договірно-правовому рівні закріплює перехід відносин між Україною та ЄС від партнерства та співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. 

15.05.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

До Дня Європи в Україні

Європейський Союз: правові та інституціональні засади політики регіонального розвитку

 

Інтеграційні процеси, які мають місце в Європі та інтенсивно розвиваються протягом останніх десятиріч, знайшли своє відображення у багатьох напрямах комунітарної політики Європейського Союзу. За своєю природою ЄС є унікальним утворенням, що формує новий інституційноправовий порядок, відмінний від міжнародного правопорядку та внутрішнього правопорядку держав-членів.

Одним із провідних напрямів розбудови сучасної Європи є політика економічного і соціального згуртування, мета якої – це конвергенція (згуртування) регіонів, зменшення регіональних диспропорцій та запобігання виникненню регіональних дисбалансів у ЄС. Цілі політики регіонального розвитку змінювались упродовж її формування та розвитку, набували комплексного та соціально-орієнтованого характеру.

Загальна мета політики економічного і соціального згуртування показана в ст. 130а Договору як така, що полягає у скороченні «відмінностей між рівнями розвитку окремих регіонів та зменшенні відсталості регіонів, що перебувають у найменш сприятливих умовах, включаючи сільські регіони».

Формування регіональної політики як самостійного напряму комунітарної політики пройшло через декілька етапів, кожен з яких ознаменував собою кількісні зміни, пов’язані з приєднанням нових держав до інтеграційному угрупованні, та якісні зміни з питань розробки та імплементації на практиці програм регіонального розвитку. Початковий етап європейської інтеграції заклав основи для проведення програм регіонального розвитку. Ключову роль у цьому процесі відіграв Римський договір 1957 р. Не зважаючи на той факт, що він не мав окремого розділу, який було присвячено регіональній політиці на рівні ЄС в договорі були прямі посилання, які стосувалися регіональних проблем. Його преамбула підкреслювала необхідність зменшення розриву між різними регіонами і подолання відсталості районів, що перебувають у менш сприятливих умовах, припускала об’єднання національних господарств при скороченні розриву між ними.

Інтеграційний розвиток, який було стимульовано даним договором, призвів до усвідомлення необхідності здійснювати політику фінансової підтримки тих або інших держав і регіонів в їх складі.

Уперше повноваження Співтовариства щодо реалізації заходів у сфері регіональної політики було закріплено в 1986 р. в Єдиному Європейському акті в розділі «Економічне та соціальне згуртування». Відповідно до ст. 158 Співтовариство розвиває та здійснює дії, спрямовані на зміцнення економічного та соціального згуртування, маючи на меті: «скорочення відмінностей між рівнями розвитку окремих регіонів та зменшення відсталості регіонів, що знаходяться в найменш сприятливих умовах, чи островів, включаючи сільські райони. Було визначено принципи політики згуртування поряд зі структурною політикою, які лягли в основу регіональної політики, хоча створений у цей час Фонд згуртування дотримувався принципу підтримки держав, а не регіонів. У цей же період було здійснено чергове розширення ЄС, яке звертало увагу всього інтеграційного угруповання на Південну Європу, створюючи основи для інтеграції економік цих держав в єдиний економічний простір. Важливим етапом європейської регіоналізації стають 1990-і роки. Починаючи з 1994 р., удвічі збільшується фінансування регіональних програм і надалі цей показник зростає.

На початку 1990-х рр. регіональні тенденції почали посилюватись, ідея створення «Європи регіонів». Та найбільшим досягненням того часу, на думку багатьох європейських дослідників, стала зміна офіційної моделі розвитку ЄС. У 1988 р. модель «Європи батьківщин» офіційно поступилася місцем «Європі регіонів», що було закріплено у прийнятій в листопаді цього ж року Хартії регіоналізму. Остання в загальних рисах визначила численні цілі, які були на той час недосяжними не лише для більшості країн Східної Європи, але й для більшості країн-членів ЄС. На цьому етапі підписання Маастрихтської угоди в 1992 р. дозволило закріпити як суб’єкти землі, регіони, а також автономні співтовариства.

Політика вирівнювання була зафіксована в Угоді як найважливіша поряд з валютним союзом. Договір визначив механізми й окреслив основні напрями регіональної політики ЄС, виділив провідною метою економічне та соціальне згуртування. Маастрихтська угода передбачала створення спеціального Фонду згуртування (The Cohesion Fund), метою діяльності якого стало цільове підтягування до стандартів ЄС депресивних регіонів чотирьох найбідніших країн співдружності (Греція, Ірландія, Іспанія, Португалія). З цього часу понад третини бюджету спрямовується на програми регіональної політики. У цей же період остаточно були сформовані фінансові інструменти, які включають в себе не тільки структурні фонди, а й спеціалізовані програми (ISPA, SAPARD, PHARE та ін.). Підписання Маастрихтської угоди значно прискорило процес урядової та політичної інтеграції. Офіційне визнання земель та регіонів, створення Комітету регіонів, надання можливості регіональним міністрам представляти свою країну в Раді міністрів ЄС – усе це дозволило запропонувати низку базових принципів реалізації європейської регіоналізації, до яких зараховують принципи субсидіарності, децентралізації, партнерства, програмування та концентрації. Одночасно багато регіональних організацій почали впливати на характер регіональної політики, відстоюючи ідею згуртування, поліцентризм у розробці програм регіональної підтримки і посилення ролі регіональних і місцевих органів влади.

У 1997 р. Амстердамським договором було підтверджено стратегічну важливість політики згуртування. Договір також містив окремий розділ щодо безробіття, акцентувавши увагу на необхідності дій на рівні ЄС у напрямку зниження рівня безробіття. На Берлінському саміті ЄС (березень 1999 р.) глави держав і урядів країнчленів Союзу досягли домовленості щодо «Порядку денного – 2000» – плану дій, висунутого Комісією, в основному, для зміцнення спільних політик ЄС та забезпечення Союзу новими фінансовими рамками на 2000 – 2006 рр., які враховували безпрецедентне розширення 1 травня 2004 р. У цьому контексті «Порядок денний – 2000» також містив реформу Структурних фондів.

У листопаді 2002 р. в ЄС був створений Фонд солідарності Європейського Союзу (EUSF) з метою надання допомоги державам-членам та в певних випадках – їх регіонам для подолання наслідків руйнівних та масштабних стихійних лих. На цій правовій базі починають розроблятися систематизовані пакети регіональних проектів і фінансування ЄС на 1988 – 1993, 1994 – 1999, 2000 – 2006 та 2007 – 2013 рр. Відповідні асигнування поступово стають все більш цільовими, адресними, обумовленими власними зусиллями регіонів-бенефіціантів, а їх розподіл – більш гласним, на конкурсній основі і за чітко визначеними критеріями, посилюється співпраця між учасниками з місць і Брюсселем. Таким чином, регіональна політика – явище не випадкове. Більше того, вона стала необхідною частиною комунітарної політики, а на сьогоднішній день є надійним інструментом підтримки інтеграційного руху.

Оскільки сьогодні процес інтеграції в ЄС носить не тільки економічний, але й політичний характер інституційна та правова системи мають забезпечити необхідні умови для взаємодії наднаціональних та національних інститутів ЄС та країн-членів, використовуючи, передусім, принципи субсидіарності та пропорційності.

14.05.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

Закон уповноважив КМУ визначати адмінцентри і території громад на основі перспективних планів і підготувати законопроекти щодо районів

 

«Голос України» опублікував Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (№ 562-IX).

Закон внормовує питання визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад. Тепер і до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій, це здійснюватиме  Кабінет Міністрів України на основі затверджених перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей.

Внормовано, що у 2020 році перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України, проводяться одночасно з черговими місцевими виборами 2020 року. Визначено, що Центральній виборча комісія повинна забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів на основі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів України.

У Законі сказано, що у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, Кабінет Міністрів має підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про ліквідацію та утворення районів.

Закон набуває чинності вже завтра – 14.05.2020 р.

13.05.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Міністерства розвитку громад та територій України https://www.minregion.gov.ua/

До Дня Європи в Україні

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: ОБ'ЄДНАНА І ОНОВЛЕНА ЄВРОПА

 

Європейський Союз представляє 27 країн, які об'єдналися на основі спільних людських і демократичних цінностей для досягнення стабільності, миру та процвітання. На території ЄС проживає понад 470 мільйонів громадян різних національностей, вірувань та традицій. За час свого існування ЄС перетворився на потужну і впливову силу, яка відіграє провідну роль у світовій політиці, економіці, культурі. Це єдиний економічний, соціальний та гуманітарний простір, де відмовилися від кордонів та зайвих умовностей задля вільного пересування людей, продуктів, капіталів, необмеженого обміну інформацією, культурними та науковими надбаннями. До єднання заради майбутнього прагне перш за все молодь. Освітні та гуманітарні програми ЄС для країн Євросоюзу та таких, що не входять до складу ЄС, сприяють консолідації молодого покоління, обміну знаннями, досвідом, науковими здобутками. Вичерпна інформація про програми ЄС та життя об'єднаної Європи - в Інформаційних центрах Європейського Союзу в Україні!

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ - СПІЛЬНИЙ ВИБІР  

Історія створення Європейського Союзу веде відлік від 9 травня 1950 року, коли Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман у відомій Декларації Шумана запропонував Франції, Німеччині та іншим європейським державам об'єднати свої ресурси у вуглевидобувній та сталеливарній промисловості.

Наступного року країни так званої “шістки"- Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди - підписали договір про заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі, а в 1957 році - договори про створення Європейської економічної спільноти (ЄЕС) та Європейської спільноти з атомної енергетики. У1973 році до ЄЕС приєдналися Великобританія, Данія та Ірландія, в 1981 - Греція, в 1986 - Іспанія і Португалія, а в 1995 - Австрія, Фінляндія та Швеція. Визначним в історії Європейського Союзу став 2004 рік, коли до його складу увійшли 10 країн: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина. Словенія, Угорщина та Чехія, а у 2007 до ЄС приєдналися Болгарія та Румунія. В 2020 році Великобританія вийшла із ЄС.

 

ЄС: КЛЮЧОВІ ФАКТИ 

Адміністративний устрій: 27 національних держав.

Адміністративний центр: Брюссель (від лютого 1992 р.)

Гімн: Ода «До Радості» (9-а симфонія Бетховена)

Президент Європейської Комісії - Урсула фон дер Ляєн (від 2019 р.)

Кількість населення: 497 млн. осіб (2007 р.)

Територія: 4 324 782 км2

Офіційні мови: 23 мови (англійська, болгарська, голландська, грецька, датська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, німецька, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, горська, фінська, французька, чеська, шведська).

Грошова одиниця: євро (у п'ятнадцяти з двадцяти восьми держав-членів ЄС: Австрії, Бельгії, Греції, Іспанії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Словенії, Фінляндії, Франції, а також на Кіпрі та Мальті).

 

УКРАЇНА - ЄС: СПІВПРАЦЯ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ  

Європейський Союз є найбільшим торговим партнером та донором України. На Саміті Україна - ЄС 9 вересня 2008 року Україна та Європейський Союз відзначили тісну співпрацю в рамках виконання Плану дій Україна - ЄС.

         Значних успіхів досягнуто у переговорах щодо Угоди про асоціацію, яка стане новою правовою основою відносин між Україною та ЄС. Її мета полягає у подальшому наближенні Україні до ЄС та зміцненні зв'язків у політичній, економічній, культурній сферах та у сфері безпеки.

         Основне місце в Угоді про асоціацію буде відведено зоні вільної торгівлі. Здійснюється робота з метою спрощення візового режиму та розпочато діалог з приводу запровадження у довгостроковій перспективі безвізового режиму між ЄС та Україною. ЄС успішно реалізує в Україні програми допомоги та співробітництва у різних галузях.

  

УКРАЇНА - ЄС: НА ШЛЯХУ ДО ЗБЛИЖЕННЯ  

Перша Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС була підписана у 1994 році і набула чинності у 1998-му. Саме вона стала основою прийнятого у лютому 2005 року Плану дій ЄС - Україна, який покликаний сприяти наближенню України до ЄС. Сьогодні ведуться перемовини щодо Угоди про Асоціацію, елементом якої буде створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.

13.05.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

16 травня – День Європи в Україні

 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 16 травня.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Ми воліли б мати не гірший, ніж у ЄС рівень соціального захисту і охорони здоров’я; хотіли б, аби наша молодь могла вдосконалювати свою освіту в Європі, а громадяни України вирушали на відпочинок за кордон без принизливих черг за візами.

З економічної точки зору європейський вибір підтверджує те, що ми прагнемо вільної торгівлі та ринкового розвитку народного господарства, з погляду науки – бажання інтегруватися в загальноєвропейську і світову науково-дослідницьку мережу, де ми, без сумніву, зможемо співробітничати на рівних.

Нарешті, так само, як і Європа, ми хочемо жити в мирі і добросусідстві, віримо, що економічна інтеграція – найдієвіший засіб стримування війни.

Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі.  Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.

З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися в якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції.

Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком  та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено відповідні заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Впродовж останніх років, а особливо з початком у 2014 році російської агресії проти України, ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головним місць у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. «Українське питання» регулярно порушується у заявах, резолюціях, висновках та інших документах інституцій та керівництва Європейського Союзу.

Наразі ми лише святкуємо День Європи. І в цьому теж є щось євроінтеграційне. Гасло “Ми йдемо в європейський дім” для нас означає будівництво Української держави на принципах європейської демократії та політичної культури на засадах української духовності і моралі. Лише проводячи активну політику, проявляючи самоповагу і рішучість, Україна зможе посісти гідне місце в Європі, доконечно стати європейською країною.

Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є: формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України; ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями; популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді; залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

12.05.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

В облдержадміністрації обговорили проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади

 

28 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради новий законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Це доопрацьований текст законопроекту, поданого 13 грудня, та обговорення якого продовжується в Україні. 20 лютого до дискусії  мала можливість долучитися і наша область.

Жваве обговорення окремих позицій законопроекту  пройшло у режимі відеозв’язку. Свою думку мали можливість висловити  голови райдержадміністрацій, міські голови та голови об’єднаних територіальних громад  Хмельниччини, а також представники громадськості та місцевих ЗМІ. У районній студії в обговоренні взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, голова районної ради Сергій Шлегель, Плужненський сільський голова Плужненської ОТГ Віктор Максимчук.

“Цей законопроект є завершальним етапом реформи децентралізації. Всі ви добре знаєте його зміст, адже запропоновані у ньому зміни викликали значний суспільний резонанс. Є багато зауважень і заперечень  щодо його змісту та окремих положень. Власне, саме тому ми сьогодні долучаємося до обговорення, – наголосив радник голови Хмельницької облдержадміністрації Олексій Лисюк – Хмельницька область  як локомотив децентралізації - основні її етапи пройшла на практиці, має багатий досвід та власні напрацювання. Тепер є необхідність закріпити функції державного управління та  місцевого самоврядування на законодавчому рівні. Сьогодні ми хочемо почути ваші питання, зауваження та пропозиції, почути проблематику, яку на вашу думку, треба врахувати у цьому нормативному акті.”

Усі учасники обговорення  мали можливість висловили своє бачення змін до законопроєкту та обговорили необхідність подальшого доопрацювання інших законодавчих актів, що регулюють питання, які стосуються децентралізації.

Заслухавши думку учасників, зважаючи на аргументованість зауважень та пропозицій, Роман Примуш запропонував їм в найкоротший час надати свої пропозиції до облдержадміністрації для узагальнення та направлення до відповідного комітету Верховної Ради України.

21.02.2020 р.

На основі матеріалів Хмельницької облдержадміністарції

 

Проведено засідання регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування в Україні «Пульс»

 

10 лютого в обласній державній адміністрації відбулося засідання регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування в Україні «Пульс». Провів його керівник Хмельницького регіонального відділення, Славутський міський голова Василь Сидор.

До участі в заході долучилися голова адміністрації Дмитро Габінет, перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук, народний депутат України Сергій Лабазюк, помічники народних депутатів України Володимира Ватраса та Сергія Мандзія, сільські, селищні голови об’єднаних територіальних громад,   представники структурних підрозділів ОДА та обласної ради.

Учасники зібрання обговорили концептуальні засади змін до Конституції України в частині децентралізації влади та проєкту Закону України №2653 від 20.12.2019 року «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вітаючи присутніх, Дмитро Габінет зазначив, що будь-який захід на якому можна поспілкуватися та почути один одного, це завжди добре, адже тільки під час спілкування можна обговорити проблеми, запропонувати шляхи їх вирішення та поділитися досвідом. «Тільки так ми зрозуміємо, що ми єдиний народ, єдина країна і в єдності можемо забезпечити досягнення найкращих результатів для нашої країни, і Хмельниччини зокрема. В нас єдина спільна мета – сильна Україна, заможна Україна і щасливий український народ», – наголосив голова адміністрації.

У ході активного обговорення, учасники зійшлися до спільної думки, що проведення такого формату зустрічей є необхідними, оскільки це нагода не тільки обговорити важливі питання розвитку місцевого самоврядування, а й реальна можливість напрацювати пропозиції для внесення змін до законодавства України та особистого спілкування з народними депутатами України.

11.02.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Уряд схвалив Річну національну програму Україна-НАТО нової якості

 

Уряд схвалив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік, яка розроблена за методологією вимірюваних результатів, ставить у центр уваги безпеку людини, містить механізм моніторингу виконання і побудована за принципами, структурою та змістом планів дій щодо членства в НАТО країн, які вступали в Альянс.

Відповідний документ Кабінет Міністрів України схвалив на засіданні у середу, 5 лютого, з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

“Наш Уряд включив до своєї Програми діяльності амбітну ціль: аби за п’ять років Україна відповідала критеріям вступу до НАТО. Якою буде Україна рівня натівських стандартів? Це держава, для якої безпека і добробут громадянина знаходяться у центрі уваги. Держава, яка здатна захистити свої людиноцентричні принципи”, – заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Цьогоріч документ містить низку нововведень. Вперше у центрі уваги при плануванні змісту програми поставлені саме права, свободи і законні інтереси людини. Саме такий людиноцентричний підхід сповідує Північноатлантичний Альянс.

Крім того, розробка документа вперше здійснювалася за міжнародною методикою Results-Based Management (RBM, “Управління, орієнтоване на результат”). Саме така методика використовується при підготовці аналогічних стратегічних документів у державах-членах НАТО, Світовому банку, ООН.

“Ми вже говоримо з Альянсом однією мовою. Річна національна програма на 2020 рік написана абсолютно “натівською” мовою, мовою конкретних вимірюваних результатів, які вирішують конкретні проблеми у визначених ділянках реформ, і спрямовані, насамперед, на безпеку та добробут людини. Ця дорожня карта євроатлантичних реформ гарантовано веде нашу країну до високих стандартів НАТО”, – наголосив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Важливо, що РНП-2020 розроблялася одночасно з Державним бюджетом на 2020 рік, тому всі заходи, передбачені у програмі, підкріплені фінансово. Вперше передбачено створення системи незалежного зовнішнього моніторингу виконання РНП. Оскільки перелік реформ, які включені до програми, дуже широкий і стосується приведення багатьох сфер життя країни до стандартів Альянсу, моніторинг виконання програми стане своєрідним аудитом країни за критеріями НАТО.

РНП передбачає як реформи сектору безпеки та оборони, так і демократичні перетворення країни. Серед перших, зокрема, приведення всієї системи управління силами оборони, стратегічного та оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження до стандартів і сумісності із системами НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю, забезпечення умов для участі українських підприємств у багатонаціональних проектах НАТО у сфері розробки та виробництва озброєння і техніки тощо. Серед других, зокрема, сформована ринкова економіка, прозора податкова система, ефективне наукове співробітництво між Україною та країнами НАТО і ЄС, система боротьби з тероризмом, яка робить Україну надійним партнером у системі міжнародної безпеки, розвиток системи національної стійкості та захисту критичної інфраструктури тощо.

Річна національна програма максимально наближена за змістом та принципами до Плану дій щодо членства у НАТО, і має таку саму структуру з п’яти розділів, як ПДЧ: I. Політичні та економічні питання; II. Оборона/Військові питання; III. Питання ресурсів; IV. Питання безпеки; V. Правові питання.

РНП є ключовим інструментом інтеграції України до НАТО і дорожньою картою реформ, задля втілення стандартів і принципів Альянсу. Він був створений Альянсом 2008 року, коли на саміті у Бухаресті союзники визнали, що Україна буде членом НАТО. Цьогоріч виконання РНП спрямоване на досягнення цілі 17.2 Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору».

06.02.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

Українці з 1 березня зможуть їздити до Росії тільки за закордонними паспортами

 

З 1 березня 2020 року українці НЕ ЗМОЖУТЬ перетинати державний кордон з України в Російську Федерацію на підставі паспорта громадянина України (так званого внутрішнього паспорта) або свідоцтва про народження.

Відповідні зміни передбачені урядовою постановою від 18 грудня 2019 року № 1056.

Громадяни України, які раніше вибули за кордон по внутрішньому паспорту чи свідоцтву про народження (для дітей до 16 років) зможуть повернутися в Україну за цими документами.

Такі нововведення позитивно вплинуть на якість та швидкість прикордонного контролю. Вони дадуть змогу запобігти використанню підробок внутрішніх паспортів та свідоцтв про народження з огляду на низький ступінь захисту цих документів.

Зменшиться ймовірність незаконних вивезень неповнолітніх українців за кордон, адже відсутність фото на свідоцтвах про народження не дає можливість встановити приналежність документа конкретній дитині.

Найчастіші підробки внутрішніх паспортів (переклеєні фото та підроблені печатки) не є характерними для паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Так, у 2019 році українські прикордонники виявили та припинили 502 спроби перетинання особами державного кордону за підробленими документами. Варто зауважити, що з 89 підроблених документів, виявлених на кордоні з Російською Федерацією – 73 були саме внутрішні паспорти.

Під час оформлення особи з внутрішнім паспортом інспектор-прикордонник витрачає значно більше часу, щоб внести у базу даних інформацію про особу (прізвище, ім’я, стать, дата народження, громадянство) та документ (номер, серія, тип). Під час оформлення особи із закордонним паспортом вся ця інформація автоматично зчитується рідерами з машинозчитувальної зони.

У внутрішніх паспортах, на відміну від закордонних, відсутня можливість проставляння відміток про перетинання державного кордону, що часто створює проблеми особам, яким потрібно підтвердити перебування за кордоном (наприклад, у відрядженні).

Громадянам України, які після 1 березня планують перетинати українсько-російський кордон, Державна прикордонна служба рекомендує завчасно подбати про підготовку документів, щоб не мати зайвих клопотів під час прикордонного контролю.

Не варто розглядати це повідомлення як рекомендацію відвідати Російську Федерацію. Адже паспорт громадянина України для виїзду за кордон дає можливість безвізово відвідати чимало країн. Та й часу на виготовлення закордонного паспорта, якщо ви його досі не отримували, залишилося не так багато.

04.02.2020 р.

За матеріалами вебсайту Державної прикордонної служби України  https://dpsu.gov.ua/ 

 

 

Уряд вніс зміни до процедури надання субвенції на підтримку розвитку ОТГ

 

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку розвитку об’єднаних територіальних громад. Відповідний проект постанови було розроблено Міністерством розвитку громад та територій України.

Зокрема, зміни стосуються напрямку «здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту», що дозволить ОТГ подавати на погодження проекти за цим напрямком виключно у разі утворення економії бюджетних коштів за підсумками проведення процедур закупівель та/або фактично виконаних робіт.

Це сприятиме ефективному використанню коштів субвенції, наданої з державного бюджету місцевим бюджетам на формування відповідної інфраструктури комунальної власності сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад.

Таким чином, ОТГ будуть спрямовувати кошти субвенції на стратегічно важливі проекти, які посилять спроможність громад, а дрібні (невеликі) закупівлі для покращення основних фондів комунальної власності будуть здійснювати за рахунок залишкових коштів від економії попередніх напрямків.

30.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

Рада асоціації Україна-ЄС високо оцінила плани українського Уряду та результати на шляху інтеграції України з Євросоюзом: спільна заява

 

В Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.  Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.

Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.

У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.

ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.

В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.

Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою. 

Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.

Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які  сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.

У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як  «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».

Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.  

ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.  

ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей. 

ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.  

Повний текст спільної заяви українською ( .docx , 36.63 Кб )

Повний текст спільної заяви англійською ( .docx , 33.66 Кб )

29.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

Хмельниччина – лідер за використанням коштів ДФРР  

 

Сьогодні  відбулося розширене засідання колегії облдержадміністрації. Провів його голова облдержадміністрації Дмитро Габінет. Участь в засіданні також взяли його заступники Роман Примуш, Сергій Ткачук та Оксана Ситницька, голова обласної ради Михайло Загородний та його заступниця Неоніла Андрійчук, керівники структурних підрозділів ОДА та окремих територіальних підрозділів ЦОВВ. Також у відеорежимі до роботи колегії облдержадміністрації долучилися керівники районів, ОТГ, міст обласного  значення. Від Ізяславщини у роботі колегії взяли участь керівництво районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, Плужненської ОТГ, ряду структурних підрозділів районної державної адміністрації та служб району.

Першим у порядку денному роботи було питання освоєння у 2019 році коштів державного бюджету, передбачених на реалізацію інвестиційних проєктів соціально-економічного розвитку регіонів. Як повідомила начальник управління регіонального розвитку та будівництва облдержадміністрації Віра Бригадир, у 2019 році Хмельницькій області було передбачено фінансову підтримку  з державного бюджету в обсязі 1 млрд 296 млн грн, що більше на 154,0 млн грн (1142,0 млн грн) у порівнянні з 2018 роком.

Станом на 1 січня 2020 року  із Державного фонду регіонального розвитку із профінансованих 269,22 млн грн освоєно 266,664 млн грн, що складає  99,05% від обсягу профінансованих коштів. Серед регіонів України за рівнем використання коштів область посіла 1 місце.

За рахунок коштів Фонду здійснювалося фінансування 48 об’єктів (у тому числі 1 об’єкт – погашення кредиторської заборгованості).

По 35 об’єктах кошти використано у повному обсязі, по 3 отримано економію на суму 1353,2 тис. грн, яку повернуто до державного бюджету (1275,3 тис. грн – реконструкція водогону у смт Дунаївці, 11,998 тис. грн – капітальний ремонт Новоушицького НОК, 65,9 тис. грн – капітальний ремонт будівлі Судилківської ЗОШ у Шепетівському районі).

По 10 об’єктах не використано та повернуто до державного бюджету 1202,8 тис. грн..

Віра Бригадир повідомила, що 11 об’єктів планується ввести в експлуатацію у І кварталі 2020 року.

Аналізуючи використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, Віра Бригадир поінформувала, що у 2019 році 45 об’єднаних територіальних громад отримали 145,159 млн грн, з яких освоєно 144,633 млн грн або 99,6% від суми, що знаходилася на рахунках громад, 525,4 тис грн повернуто до державного бюджету. Серед регіонів України за рівнем використання коштів область посіла 2-3 місця.

За рахунок коштів субвенції здійснювалося фінансування 183 об’єктів.

Найбільше коштів (20,7%) за проєктами спрямовано на капітальні ремонти доріг, вулиць, тротуарів населених пунктів, 20,1% – на заклади освіти (капітальні ремонти та реконструкція), 18,7% – на закупівлю спецтехніки, 14,6% – будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти водопроводів та 11,2% – капітальні ремонти об’єктів культури.

Крім того, за кошти субвенції реалізовувалися такі проєкти як капітальні ремонти та реконструкція центрів надання адміністративних послуг, адмінбудинків, закладів охорони здоров’я, спорту, освітлення вулиць, виготовлення проєктно-кошторисної, містобудівної документації.

Із 45 органів місцевого самоврядування, обраних об’єднаними територіальними громадами, кошти субвенції у повному обсязі використали 39 рад.

Також Віра Іванівна повідомила, що для області з державного бюджету розподілено 11,755 млн грн, у тому числі з обласного бюджету – 3,501 млн гривень субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження Хмельницької АЕС. З них освоєно 11,344 млн грн або 96,4%, у тому числі по обласному бюджету профінансовано 3,501 млн грн., з яких освоєно 3,14 млн грн або 89,7 відсотка. Економію коштів у сумі 0,361 млн грн повернуто до державного бюджету.

З передбачених та профінансованих: м. Нетішин 2,516 млн грн, освоєно 2,468 млн грн або 98,1%; м. Славута 2,161 млн грн, освоєно повністю; Білогірському району 0,219 млн грн, освоєно повністю; Ізяславському району 2,177 млн грн, освоєно повністю; Славутському району 1,116 млн грн, освоєно 1,114 млн грн або 99,8%; Шепетівському району 0,064 млн грн, освоєно повністю.

Продовжуючи доповідь, Віра Бригадир нагадала, що відповідно до бюджетної програми “Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України” Хмельницькій області з державного бюджету було спрямовано 11,591 млн грн на будівництво 16 нових сучасних спортивних майданчиків для міні-футболу зі штучним покриттям, з яких освоєно 11,448 млн грн або 98,8 відсотка.

Стосовно освоєння субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах , Віра Іванівна поінформувала учаснків засідання, що область отримала 568,355 млн гривень. Серед регіонів України за рівнем використання коштів область посіла 1 місце, використано 557,2 млн гривень.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, в обсязі 255,643 млн грн, що була призначена для будівництва та оснащення нових та дооснащення діючих амбулаторій у сільській місцевості, освоєна на 85% (217,141 млн грн). Кошти субвенції є перехідними, їх буде повністю освоєно у 2020 році.

Віра Бригадир нагадала, що в області будується 30 нових амбулаторій загальної практики сімейної медицини, з них 28 амбулаторій на 1-2 лікаря з житлом для лікаря та 2 амбулаторії на 3-4 лікаря без житла. Загальна вартість будівництва 30-ти амбулаторій – 249,504 млн грн, у тому числі: за рахунок субвенції – 219,887 млн грн, за рахунок коштів місцевих бюджетів – 24,950 млн грн, інших джерел фінансування – 4,667 млн гривень.

На 01 січня 2020 року на будівництво амбулаторій освоєно 200,389 млн грн, у тому числі: 181,384 млн грн – з коштів субвенції, 19,006 млн грн – з коштів місцевих бюджетів.

Будівельно-монтажні роботи виконано у повному обсязі на 15-ти об’єктах. Придбано медичне обладнання та меблі і поставлено на 27 об’єктів, телемедичне обладнання для діючих амбулаторій та 63 легкових автомобілі Renault DUSTER dCi 110 4WD загальною вартістю 35,394 млн грн, у тому числі за кошти державного бюджету, – 31,5 млн гривень.

Протягом вересня-грудня 2019 року відкрито 12 амбулаторій загальної практики сімейної медицини в рамках реалізації державної програми “Доступна медицина”. Заклади повністю укомплектовано необхідним обладнанням згідно з табелем оснащення, а також забезпечено доступ до високошвидкісного інтернету для надання телемедичних послуг, сімейних лікарів забезпечено меблями, медичною апаратурою, комп’ютерною технікою та службовими автомобілями.

У продовження колегії Дмитро Габінет заслухав пояснення керівників тих громад та районів, які не змогли повністю освоїти кошти державних субвенцій. Посадовець наголосив, що керівники мають більш відповідально ставитися до питання освоєння цих коштів.

“Ви маєте навчитися дивитися на питання освоєння коштів  дещо ширше. Потрібно вчасно повідомляти про ризики неосвоєння коштів субвенції, щоб обласна адміністрація могла оперативно зреагувати та здійснити їх перерозподіл. Якщо ви не встигаєте їх освоїти чи маєте економію, то це не означає, що в області цього більше ніхто не зробить. Ці кошти можуть і мають бути використані на благо області, – зазначив очільник адміністрації. – Сьогодні були озвучені дуже гарні показники, які доводять, що освоювати кошти ми вміємо досить гарно, але зупинятися на досягнутому не треба. Треба працювати, будувати, аби здати всі ті об’єкти, що заплановано на 2020 рік, і забезпечити потреби населення нашої області. Це пріоритетне завдання.”

28.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Україна та Польща з відкритим серцем рухаються у майбутнє й акцентують увагу на тому, що об’єднує – Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з Анджеєм Дудою

 

Президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда обговорили двосторонні відносини під час робочого візиту Глави Української держави до Республіки Польща з метою участі у відзначенні 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Володимир Зеленський після перемовин з Анджеєм Дудою наголосив, що Україна дозволила пошукові роботи, і польські експерти провели перші розкопки у Львівській області. На черзі – відновлення польською стороною пошкодженої української могили на горі Монастир.

«Нам вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого, і сьогодні наші країни з відкритим серцем рухаються вперед, у майбутнє, – сказав Президент України в заяві для ЗМІ в місті Освенцимі. – Віднині у наших відносинах ми акцентуємо увагу на тому, що нас об’єднує».

Зі свого боку Анджей Дуда подякував і назвав жестом дружби те, що в Єрусалимі подружжя Зеленських поклало червоно-білі квіти до ділянок монумента «Долина знищених громад», присвячених пам’яті єврейських громад України та Польщі, знищених під час Голокосту.

Глава Української держави зауважив, що цього року Україна та Польща планують провести низку спільних заходів.

«Вірю, що одним із них стане візит пана Президента Дуди в Україну», – сказав Володимир Зеленський.

Він подякував Польщі за підтримку територіальної цілісності, суверенітету України та наголосив, що наша держава цінує надійну підтримку в питанні європейської та євроатлантичної інтеграції з боку Анджея Дуди та Польської держави.

«Ми маємо повне порозуміння та довіру. Віримо, що тільки так і повинно завжди бути між нашими країнами, між Україною та Польщею», – додав Президент.

Також глави держав під час зустрічі погодили питання подальшої економічної співпраці.

«Польща – наш четвертий найбільший торговельний партнер. Я впевнений, що польські інвестори належним чином оцінять реформи та покращення бізнес-клімату в Україні», – підкреслив Володимир Зеленський.

«Ми сьогодні домовились і надалі розбудовувати та зміцнювати наше стратегічне, дружнє партнерство», – наголосив Глава Української держави.

Президент Польщі Анджей Дуда подякував Президенту України за участь у заходах з нагоди 75-ї річниці визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

28.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

З 2021 року Євросоюз вносить зміни в правила поїздок в рамках безвізу

 

З 2021 року починає працювати Європейська інформаційна система авторизації подорожей (ETIAS). Ця система діятиме для громадян усіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу і в жодному разі не є аналогом візової системи. З 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії.

Перед поїздкою до держав-членів Європейського Союзу українцям, як і громадянам інших країн, які мають безвіз з ЄС, необхідно буде отримати попередній дозвіл. Заявку можна буде подати онлайн, а видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин.

За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро, а для людей віком до 18 та після 70 років ця послуга буде безкоштовною. Термін дії авторизації – три роки або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.

Людина може отримати відмову, якщо у правоохоронних органів ЄС будуть застереження. У такому разі можна подати апеляцію на рішення системи.

Запровадження Європейської інформаційної системи авторизації подорожей Євросоюз планував з 2016 року, а восени 2018 року ухвалив необхідні законодавчі рішення. Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну/безпекову загрозу та значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Нова система також дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже люди будуть знати завчасно, чи не має у держав-членів ЄС застережень щодо їхньої поїздки.

Більше інформації – за посиланням: https://bit.ly/2ToWv9x

23.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

 

З 2021 року Євросоюз вносить зміни в правила поїздок в рамках безвізу

 

З 2021 року починає працювати Європейська інформаційна система авторизації подорожей (ETIAS). Ця система діятиме для громадян усіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу і в жодному разі не є аналогом візової системи. З 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії.

Перед поїздкою до держав-членів Європейського Союзу українцям, як і громадянам інших країн, які мають безвіз з ЄС, необхідно буде отримати попередній дозвіл. Заявку можна буде подати онлайн, а видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин.

За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро, а для людей віком до 18 та після 70 років ця послуга буде безкоштовною. Термін дії авторизації – три роки або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.

Людина може отримати відмову, якщо у правоохоронних органів ЄС будуть застереження. У такому разі можна подати апеляцію на рішення системи.

Запровадження Європейської інформаційної системи авторизації подорожей Євросоюз планував з 2016 року, а восени 2018 року ухвалив необхідні законодавчі рішення. Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну/безпекову загрозу та значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Нова система також дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже люди будуть знати завчасно, чи не має у держав-членів ЄС застережень щодо їхньої поїздки.

Більше інформації – за посиланням: https://bit.ly/2ToWv9x

23.01.2020 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Законопроект, необхідний для завершення формування спроможних громад і районів, готовий до голосування у Верховній Раді України

 

15 січня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №2653 від 20.12.2019 і рекомендував парламенту прийняти його в першому читанні.

Цей проект закону вводить поняття адміністративного центру територіальної громади та території територіальної громади. Крім того, законопроект пропонує до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України уповноважити Кабінет Міністрів України визначати адміністративні центри та території територіальних громад, а також подавати до Верховної Ради України проекти законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів.

«Прийняття цього законопроекту дасть можливість Уряду прийняти необхідні рішення по затвердженню адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів. Крім того, він дозволить нам вирішити нагальну сьогодні проблему тих районів, а їх вже біля 30, які повністю покриті об’єднаними громадам. В цих районах функціонують районна адміністрація, районна рада, які фактично не мають повноваження але мають фінансуватися», — прокоментував В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій.

16.01.2020 р.

 

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Україна готова до “промислового безвізу”: звіт про виконання Угоди про асоціацію

 

У 2019 році Україна повністю виконала своє «домашнє завдання» щодо зняття технічних бар’єрів у торгівлі та – частково – у секторі державних закупівель. Про це йдеться у звіті “Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС”.

У 2019 році Україна виконала умови для запуску так званого промислового безвізу – ухвалені усі необхідні закони для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA). Ця угода відкриє доступ українським товарам на ринок ЄС. Торгувати стане легше, а імідж вітчизняної продукції зросте. У 2020 році Україну має відвідати оціночна місія ЄС. На основі її висновків будуть прийматись подальші рішення щодо підписання Угоди АСАА.

У сфері державних закупівель ЄС визнав завершення першого (із п’яти) етапу Індикативного графіку у сфері державних закупівель. Водночас у цій сфері ринки України та країн ЄС вже відкриті – поза рамками Угоди про асоціацію, у рамках СОТ (відповідно до угоди GPA).

У 2019 році Україна розпочала реформу митниці  і ухвалила низку важливих законів у сферах митних процедур. Крім того, вперше створили окреме Міністерство цифрової трансформації. Україна і ЄС почали діалог про можливість укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. Також обговорюється можливість включення України, як першої країни-не члена ЄС, до Індексу цифрової економіки і суспільства (DESI), який вимірює прогрес країн-членів ЄС у різних вимірах Європейського цифрового ринку.

Докладно про динаміку змін у різних секторах і перспективи можна прочитати у звіті.

Звіт підготовлений в рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу, з залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та інших незалежних експертів.

03.01.2020 р.

За матеріалами сайту Євроінтеграційного порталу https://eu-ua.org/

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Цифрова трансформація

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Протидія домашньому насильству

 

Соціальний захист

 

Реєстр колективних договорів


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

 Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

Містобудування та архітектура

Підприємництво

Транспорт

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________

© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2020 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор організаційної та інформаційної діяльності, цифрового розвитку та захисту персональних даних апарату Ізяславської районної державної адміністрації

   Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові зазначення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний веб-портал Ізяславської райдержадміністрації https://izadm.gov.ua/