на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
           

 

         
    

 

 

 

 

 

 

 

Жителі села Комини вшанували пам’ять загиблих при спаленні села в 1944 році земляків

 

У травні  поточного  року виповнюється 75 років з часу перемоги над нацизмом у Європі в роки Другої світової війни 1939-1945 років. 16 січня 2020 року, в селі Комини Білотинської сільської ради було проведено меморіальний захід, присвячений Дню пам’яті спаленого нацистами 76 років тому, в далекому 1944 році, села Комини Білотинської сільської ради.   

Біля пам’ятного знаку на честь жителів села Комини, які загинули у роки Другої світової війни 1939-1945 років, відбувся мітинг-реквієм «Серце пам’ятає все», який провела Білотинський сільський голова Наталія Свінціцька.  У своєму виступі вона зазначила, що майже 75 років відділяють нас  від переможного закінчення найжорстокішої і найбільшої  в історії  людства війни. Але ніколи не зітреться з пам’яті  нашого народу, не піде  в небуття його великий подвиг і велика  трагедія. Ми завжди пам’ятатимемо великий внесок України у загальну справу боротьби із нацизмом.

«Однак в ту страшну  війну гинули не лише воїни, а й цивільне населення. Гинули під час воєнних операцій, в гестапівських катівнях, єврейських гетто, у повальних розстрілах, горіли у спалених хатах  і цілих селах, гинули на каторжних роботах у Німеччині», - відмітила Наталія Антонівна.

 Село Комини  стало першим з 12 населених пунктів району, яке було спалене нацистськими окупантами в роки Другої світової війни. Ми поминаємо назви спалених сіл – Комини, Поліське, Білотин, Сошне, Михля, Васьківці, Клубівка, Двірець, Лютарка, Білижинці, Михнів, Покощівка - як імена бійців, що полягли на полях   війни. Не забуті подвиги і страждання, героїзм і трагедії, заклик до атаки й передсмертний стогін людей в охоплених вогнем хатах.  Війна пройшла залізним плугом через серце кожного нашого співвітчизника, через долю і життя кожного жителя Ізяславщини. За два роки і 8 місяців окупації, нацисти завдали нашому району величезних  людських втрат. У нашій пам’яті імена понад півтори тисячі воїнів-партизанів, підпільників, борців руху Опору, що стали синами Ізяславської землі, бо  вони навічно залишилися в ній, визволяючи наш край.

 З особливою увагою всі присутні вислухали  виступи старожилів  села Комини Тамари Федорівни Хом’як та Антоніни Іванівни Іванюк. 

 Присутні на меморіальному заході  поклали до монументу вінки, квіти та запалили свічку пам’яті.

16.01.2020 р.

За матеріалами Білотинської сільської ради

  Інформаційна кампанія до Дня Соборності України  #вЄдностіСила

 

“По злуці українських земель кожний ворог стає спільним українським ворогом і проти його посягань повинні спільно стати всі українці. В українсько-польській війні поможе Велика Україна галичанам одягом і воячим приладдям. Дещо вже переслалося, багато що поспіє, а в потребі прийдуть брати з-над Дніпра, щоб відперти спільно ляцького наїзника, щоби спільно пролитою кров’ю звільнити на ділі соборність усіх українських земель…”

Із промови міністра УНР Микити Шаповала в Золочеві перед вояками УГА. Січень 1919 р.

1 листопада 1918 року, після розпаду Австро-Угорської імперії, в Галичині постала Західноукраїнська Народна Республіка з власними збройними силами – Українською галицькою армією (УГА). До червня 1919-го УГА провела кілька блискучих операцій проти польського війська. У цей час бойові частини УГА нараховували до 45 тисяч багнетів та понад 2,5 тисячі шабель. Та через низку несприятливих факторів зазнала поразки й змушена була відступити з Галичини за річку Збруч.

У липні 1919-го Українська галицька армія об’єдналася з дієвою армією УНР та продовжила боротьбу. На цей час частини УГА нараховували до 50 тисяч багнетів.

У серпні 1919-го майже 100-тисячна об’єднана українська армія розпочала наступ на Київ. Наприкінці літа – восени 1919-го українські частини вели численні бої. Окрім більшовицьких та польських військ, українці змушені були протистояти ще й білогвардійцям.

Микита Шаповал – громадсько-політичний діяч, поет, публіцист, учений-соціолог; член Центральної і Малої рад, генеральний секретар пошт і телеграфу УНР, міністр земельних справ Директорії УНР.

16.01.2020 р.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

 

  Інформаційна кампанія до Дня Соборності України  #вЄдностіСила

 

«Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією, і як кожна нація, так і вона потребує національної волі для своєї праці й поступу... Для нас, свідомих українців, єсть один український народ. Україна австрійська і Україна російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу, і аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможуть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї, духу розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завжди опиниться у морі, які б перепони не були».

Із політичного маніфесту «Братства Тарасівців». 1891 р.

 

«Братство Тарасівців» – таємна студентська організація, створена 1891 року в Полтаві. Передумовою її появи стає присяга втілювати українську національну ідею, яку дають четверо студентів – Іван Липа, Михайло Базькевич, Микола Байздренко та Віталій Боровик – на Тарасовій горі у Каневі.
Тарасівці об’єднують навколо себе молодь із різних міст Наддніпрянської України. Заручаються підтримкою родини Русових, письменника Михайла Коцюбинського, драматурга Володимира Самійленка. Очолює організацію Іван Липа. А її осередки виникають в понад десяти містах.
1893 році тарасівці публікують свій Статут. У ньому йдеться про необхідність знищення національної дискримінації, відродження української нації та висловлюється ідея соборності, єдності українців.

Чітко окреслені братством політичні вимоги невдовзі знаходять своє виразне відображення в програмах низки українських партій. Так, програмною політичною декларацією Революційної української партії стає брошура «Самостійна Україна» (1900) Миколи Міхновського – одного з чільних діячів товариства. Провідним гаслом, яке оформив спершу у промовах, а потім – у брошурі, стає ідея тарасівців: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ»

15.01.2020 р.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

 

 

  Інформаційна кампанія до Дня Соборності України  #вЄдностіСила

 

 

«Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись іншому»

Із відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 р.

Головна Руська Рада стає першою легальною політичною організацією українців Галичини. Вона виникає у Львові у травні 1848 року під час революції в Австрійській імперії. Створюють її представники світської інтелігенції та духовенства для захисту прав українців перед центральним урядом у Відні. До складу організації входять 30 постійних членів на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем.

У відозві від 10 травня 1848 року проголошується єдність 15-мільйонного українського народу, підтримка демократичних реформ і національних прав усіх поневолених народів імперії. Головна Руська Рада вимагає надання автономії Східній Галичині та об’єднання з Буковиною і Закарпаттям, викладання в школах українською мовою, відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Рада створює національну гвардію в Бережанах, Жовкві, Стрию, Тернополі та Яворові, а на Прикарпатті – народну самооборону.
Організовує культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця» (1850
р.), ініціює заснування Народного дому у Львові, започатковує першу україномовну газету «Зоря Галицька».

Із посиленням абсолютизму в Австрійській імперії у червні 1851-го Головну Руську Раду розпускають. Однак задекларована нею ідея української єдності стає одним із провідних мотивів діяльності національного руху по обидва боки Збруча.

14.01.2020 р.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

 

 Безсмертний український «Щедрик»  

 

Щиро вітаємо усіх зі святом святого Василя! Різдвом Христовим! Зі світлими й щирими святами вітаємо усіх!

А тому пропонуємо сьогодні відеоколаж української щедрівочки від виконавців із різних країн світу.  

Частину з представлених композицій ви вже чули і не раз, але пропонуємо нагадати і ще раз порадіти за легендарного «Щедрика» від нашого талановитого композитора Миколи Леонтовича. Адже, за однією із версій, саме на Ізяславщині він вперше почув знаменитого «Щедрика».

Слухаємо та насолоджуємося.

14.01.2020 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Мистецький колектив «Коминяночка» запросив на «Новорічно-різдвяні дива»

 

У ході святок мистецький колектив «Коминяночка» Коминського сільського клубу Білотинської сільської ради спільно з аматорами сцени села Комини 12 січня запросив жителів  села та його гостей на чудове святкове дійство «Новорічно-різдвяні дива».

Для тих, хто завітав цього дня до Коминського сільського клубу, організатори підготували двохгодинну цікаву і різнобарвну концертно-розважальну програму. Мистецькі виступи були позначені щирим  мистецьким виконанням. Концертні номери були розраховані на всі вікові групи глядачів: дошкільників, школярів, молоді, дорослих. Кожен виступ артистів отримував від вдячних глядачів щирі оплески.

Також усіх присутніх на заході привітала Білотинський сільський голова Наталія Свінціцька - найактивніший учасник колективу «Коминяночки».

13.01.2020 р.

За матеріалами Білотинської сільської ради

 

 

Відбувся концерт української пісні та танцю

 

 

Прекрасне і чудове мистецьке свято української народної пісні та танцю  чекало 11 січня на відвідувачів Ізяславського районного будинку культури,  яке підготували колектив народного аматорського ансамблю української пісні «Терниця» Ізяславського районного будинку культури (керівник Галина Петруньова) та колектив зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв (керівник Зоряна Кузема).  

Знанні на Ізяславщині та далеко за її межами творчі колективи в черговий раз продемонстрував свою неймовірну артистичність, неперевершений шарм та професіоналізм, доказом чого були шалені оплески та позитивна святкова атмосфера у залі, яка залишила у артистів та глядачів гарний та святковий настрій.

Піснями та танцями учасники концертної програми здійснили подорож всіма порами року: Весною, Літом, Осінню, Зимою. Підкреслювали високий  рівень концертних номерів, чудові відеосюжети, гра світла та прекрасний звук.

13.01.2020 р.

За матеріалами Ізяславського районного будинку культури

Нам Різдво дарує казку!

 

Кожне свято має свої невід'ємні традиції. Для святкування Різдва Христового такою традицією є колядки та Різдвяний вертеп. Християнські родини  села Лютарка з нетерпінням чекають цього величного свята  у своїх домівках гурти колядників. А в Лютарському сільському клубі 11 січня на святки було організовано Різдвяний вертеп – виставу з прославлення новонародженого Ісуса Христа у Віфлеємі.

Вертеп - одна з найяскравіших традицій Різдва, його окраса, яку українці славно бережуть вже не одне століття.  Театралізоване дійство занурює нас в далекі часи народження Спасителя, переносить до невеличкої печери з вівцями та Святим Малям у яслах. Сюжет Різдвяного вертепу такий: Цар Ірод дізнається від волхвів та царів, що народився Христос спаситель всього світу. Щоб позбутися суперника Ірод наказує своїм воїнам вбити всіх малих дітей. Воїні виконали наказ, та за такий страшний злочин Смерть відбирає у Ірода життя та тягне його в пекло. Після смерті Ірода учасники вітають усіх з Різдвяними святами, колядують. Своєю щирою грою самодіяльні  актори вертепу додавали присутнім на святковому мистецькому дійстві справжнього духу Різдва, що нам завжди потрібний незалежно  від віку.

Учасники вертепу довго та натхненно працювали над релігійною виставою, розподіляли ролі, вчили тексти, удосконалювали костюми. Також на заході прозвучали чудові колядки у виконанні Гончарук Н. та Тихонюк Н. Свято продовжив виступ ансамблю "Бум-ца-ца». Учасники творчого колективу  подарували всім у залі чудові українські пісні та колядки. Проведення такого свята стало можливим за спонсорської підтримки благодійників. 

З Різдвом Христовим! Нехай добрі пастушки з царями принесуть радісну звістку у кожен дім та наповнять Ваші серця щастям та спокоєм! Живуть наші гарні різдвяні традиції й житимуть для наших дітей, онуків, для майбутніх поколінь. Зірка вечірня хай принесе у кожну оселю щастя - радійте їй! Вечір чудовий! «Христос народився! Славімо його!».

13.01.2020 р.

За матеріалами Лютарського сільського клубу

 

«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»

 

«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» – здавалося б, хто з українців не знає цієї щедрівки. Народжена в прадавні часи, саме завдяки українському композиторові Миколі Леонтовичу вона стала відомою на увесь світ. Їй судилося стати справжнім символом Різдва, мати безліч переспівів та варіантів виконання, стати саундтреком до популярних голівудських фільмів та звучати у кращих концертних залах світу. І мало хто знає, що ця колядка, без якої нині Різдво – не Різдво, яка відома не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells), - одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича.

Існує чимало припущень музикознавців, де саме Микола Леонтович міг почути вперше щедрівку і записати її. Одна з них - не деінде, а на Хмельниччині у невеличкому селі  Підлісці Щуровецької сільської ради, що на Ізяславщині. Саме  звідки родом його дружина Клавдія Жовткевич.

У самісінькому центрі села стоїть церква із понад столітньою історією. Саме тут священиком був батько Клавдії – отець Ферапонт.  Клавдія та Микола Леонтович познайомилися на Вінниччині. Саме там композитор тоді вчителював. Тут проживала сестра Клавдії, до якої дівчина частенько навідувалася.

Саме тут у храмі села Підлісці можливо відбулося і таїнство вінчання Миколи Леонтовича та Клавдії Жовткевич, яке датується 22 березня 1902 року.

Звичайно, ця щедрівка могла звучати у різних регіонах України. І за однією з версій дослідників творчості Леонтовича, саме у Підлісцях він записав «Щедрика». Інші – схиляються до версії, що щедрівку він почув на Поділлі – звідки родом і де вчителював.

«Звісно, нині однозначно стверджувати, яка саме з версій щедрівки його мотивувала, не можна. Однак, зважаючи на те, що цикл своїх обробок він формував у той період, коли спілкувався з Клавдією Жовткевич ще до одруження, то цілком можливо, що це була саме щедрівка з Підлісців», - зазначає голова громадської організації «Товариство культурної спадщини «Заслав’є»  Володимир Федотов.

Перші варіанти обробки Леонтовичем «Щедрика» відносяться до 1901-1902 років, коли він познайомився із своєю дружиною. Леонович ще декілька разів вертався до цієї теми: в 1906-1908 роках, 1914 році, 1916 році, 1919 році.

11 січня цього року у храмі святих першоверховних Петра та Павла (УПЦ МП) села Підлісці було вельми велелюдно. Після відправи акафісту на розспів до Пресвятої Богородиці, який здійснили настоятель храму митрофорний протоієрей о. Павло Фурманець у співслужінні представників духовенства району митрофорних протоієреїв о. Леоніда Демчука та о.Миколая Панчука, в храмі відбувся виступ камерного хору «Відродження» із міста Рівне (керівник колективу  Олександр Одинець).

Хор «Воскресіння» існує вже більше 27 років. Колектив є лауреатом ряду міжнародних та всеукраїнських конкурсів, учасників багатьох фестивалів в Україні та світі.

У Підлісцях колектив хору виконав декілька українських народних колядок та щедрівок. Особливе захоплення у присутніх на мистецькому дійстві викликало виконання найбільш очікуваного від колективу музичного твору – «Щедрика», в обробці Миколи Леонтовича.

На знак подяки артистам  прихожани храму, жителі та гості села Підлісці, діти виконали ряд колядок та щедрівок.

Настоятель храму отець Павло висловив щирі слова подяки колективу камерного оркестру «Воскресіння» та його керівнику Олександру Одинцю за чудовий новорічно-різдвяний подарунок для прихожан храму та всіх жителів села Пілісці та побажав їм нових творчих успіхів та досягнень.

 

11.01.2020 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

(в підготовці матеріалу було використано інформацію із різних джерел мережі Інтернет)

 

Лине Ізяславським краєм колядка та щедрівка

 

Колектив Ізяславської районної державної адміністрації 10 січня із святом Різдва Христового та Новим 2020 роком колядками та щедрівками сердечно привітали вихованці недільної школи свято-Пантелеймонівського храму Православної Церкви України (м.Ізяслав) на чолі із настоятелем митрофорним протоієреєм о.Володимиром Ковальчуком та працівники і вихованці Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка».

Усіх присутніх порадували колядки, щедрівки та віншування на високому майже  професійному виконанні аматорів сцени.   

Цього ж дня ці колективи привітали із святами працівників ряду установ, підприємств та організацій міста Ізяслав.

 

 

 

 

 

 

10.01.2020 р.

Сектор інформаційної діяльності  та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

    

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Протидія домашньому насильству

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 Містобудування та архітектура

Підприємництво

Транспорт

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________

© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2020 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації

   Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові зазначення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний веб-портал Ізяславської райдержадміністрації https://izadm.gov.ua/