на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


 

 
           

 

         
    

 

 

 

 

 

 

 

Шановні працівники культури і мистецтв Ізяславського району!

Сердечно вітаю Вас із професійним святом - Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.

У цей день ми вшановуємо тих, хто творами народного мистецтва прославляє на весь світ українську землю та збагачує духовну скарбницю нашого народу. Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту.

Ваш повсякденний внесок у справу збереження національної культурної спадщини, розвиток народної творчості, збагачення мистецьких надбань України дарує суспільству радість спілкування із світом краси.

Вагомий внесок у відродження національної культури вносять численні аматорські об’єднання. Щира вдячність за Вашу благородну подвижницьку працю.

Всім працівникам культури та майстрам народної творчості бажаю здоров’я, успіхів у професійній діяльності, невичерпної енергії, незгасаючого прагнення до самовдосконалення, творчого натхнення та щастя.

 

З повагою,

перший заступник голови районної державної адміністрації Павло КОВАЛЬЧУК

Працівників культури та майстрів народної творчості Ізяславщини привітали з професійним святом

 

8 листопада в Ізяславському районному будинку культури відбувся урочистий захід на честь святкування Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

На захід завітали працівники   сфери культури  та майстри прикладного мистецтва з усіх куточків Ізяславського району, щоб обмінятися привітаннями з колегами.

Завідувач сектору культури районної державної адміністрації Марія Кучерук щиро привітала колег зі святом й відмітила: «В Україні впродовж року відзначається близько 280 свят і всі вони супроводжуються роботою саме працівників культурної сфери життєдіяльності. Ми даруємо людям духовне задоволення, щастя й радість, просуваючи саме українську культуру, яка є унікальною, колоритною й оригінальною. Бажаю усім натхнення на створення нових шедеврів, вдячністю за які буде людська прихильність».

«Саме культура створює духовність людини і подяку вам за вашу роботу, яка для людей є святом, неможливо виразити ні піснею, ні танцем. Мистецтво як прояв культури в нашому житті – це відпочинок, змога насолодитися тим, чого прагне власна душа. Кожна людина сама обирає для себе вид такого відпочинку: театр, кіно, вишивання, малювання, танці чи спів тощо, але об’єднує всі ці заняття їх націленість на розвиток людини як особистості. Тож нехай наша українська культура завжди майорітиме своєю самобутністю серед світової культурної спільноти», - наголосив у своєму вітальному слові    заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко.

Вітаючи працівників закладів культури із професійним святом голова районної ради Сергій Шлегель наголосив: «Українська культурно-мистецька сфера має давні традиції, а її унікальна спадщина давно славиться у світі. Ціла плеяда українських митців збагатила світову культуру неперевершеними музичними, літературними, скульптурними, архітектурними, живописними творами та інсталяціями, чудовим пісенним чи хореографічним виконанням. Українські ж майстри народного мистецтва славляться неперевершеною майстерністю відтворення та переосмислення самобутніх народних мотивів».

Також працівників галузі привітали: голова районної громадської організації учасників АТО Володимир Павлюк, представник районної ради Організації ветеранів України Володимир Кізіменко, голова райкому профспілки працівників культури Тетяна Хом’як.

Окрім теплих слів на адресу працівників культури й майстрів народної творчості, Володимир Левченко, Сергій Шлегель та Марія Кучерук вручили відзнаки районної державної адміністрації, районної ради, сектору культури райдержадміністрації групі працівників галузі.

          Довідка.

Щорічно 9 листопада, починаючи з 2014 року, в Україні відзначається Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Спочатку це свято було встановлено в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000 під назвою «Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва» і  відзначався 23 березня.

Потім, у 2011 році, був перенесений на третю неділю травня, а Указом Президента №717/2013 від 30 грудня 2013 року святкування було встановлене на 9 листопада, щоб відзначати його спільно з Днем української писемності та мови.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва був заснований з метою відзначення вагомого внеску працівників культури і любителів у відродженні української національної культури, розвитку народної творчості, активній культурно-просвітницькій діяльності.

08.11.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Вшановано пам'ять загибелі нашого земляка  Олега Онищука та ізяславчан, які загинули в Афганістані

 

Афганістан… Афганська війна тривала 10 років.   
           Десять років українські родини з нетерпінням чекали завершення страшної за своїми втратами війни. Однак не для всіх він наступив радісним і щасливим. Тисячі наших співвітчизників, серед яких і немало ізяславчан, так і не повернулися до рідної домівки. А скільком війна скалічила життя!

           Кажуть, що час - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто вертає усіх назад, коли недолугі керівники взялися наводити лад на чужих територіях, віддавати абсурдні накази.

           У несправедливій і жорстокій війні, виконуючи свій інтернаціональний обов`язок,
31 жовтня 1987 року загинув наш земляк Герой Радянського Союзу Онищук Олег Петрович. Йому було лише 26. Він був вірним військовій клятві і не заплямував честі воїна. Своїми бойовими подвигами молодий офіцер став прикладом мужності і героїзму для багатьох майбутніх поколінь. Його іменем названий Ізяславський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, гімназія» - заклад освіти де він навчався.
          У цей трагічний день на меморіалі пам’яті Олега Онищука та воїнів-інтернаціоналістів району
зібрались учасники війни в Афганістані та члени їх родин, керівництво   району та міста, делегації організацій, установ району, учнівська молодь та їх педагоги,  небайдужі ізяславчани, аби вшанувати полеглого та його бойових побратимів. У меморіальному заході також взяли участь перший заступник голови  районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови Ізяславської районної ради Михайло Борисюк, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

          Під час меморіального заходу перед присутніми виступили  перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, голова Ізяславської районної спілки ветеранів Афганістану Василь Тележинський.
          У своїх виступах вони зазначили, що   минуло 32 роки з дня, коли наш земляк Олег Онищук та його група загинули на далекій  землі Афганістану. З того часу минуло багато часу, виросли діти і внуки тодішніх бійців, змінилась країна, змінився світ. За ті роки ми звикли до миру і спокою, війна залишалась лише у спогадах, фотографіях і кінофільмах. Війна залишилась у спогадах про побратимів, які навічно залишились молодими в 80-х. На
жаль, історія повернулась так, що війна знову є реальністю у мирному і цивілізованому ХХІ столітті. Покоління, які не знали війни, сьогодні цю війну отримали. Зараз війна на нашій землі. Ми знову хоронимо і оплакуємо молодих хлопців, які мали б жити і любити життя, які були сповнені планів і мрій. Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих. А всім, хто пройшов через горнило цієї жорстокої війни, побажали міцного здоров`я, сили духу, родинного щастя та благополуччя.
         Учасники заходу поіменно згадали загиблих земляків – «афганців», а також сьогоднішніх захисників України, які поклали життя на вівтар незалежності, єдності і цілісності рідної землі, а також схилили голови у скорботному мовчанні перед світлою їх пам’яттю.
Поклали квіти пам’ятника Олегу Онищуку та пам’ятних каменів на честь уродженців району, які загинули в Афганістані.

31.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Памятаємо! Перемагаємо!

 28 жовтня в гостинному приміщенні Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею працівниками Ізяславського районного будинку культури, Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею та Ізяславської центральної районної бібліотеки було проведено тематичний захід до 75-річчя вигнання з території України  нацистських загарбників «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».
           До проведення заходу долучилися: голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй із активом організації, працівники закладів культури, учнівська молодь,тощо.
           Організатори заходу розглянули ряд фактів періоду Другої світової війни та ходу її перебігу на теренах України. Зокрема було наголошено на т ому, що загальні втрати України у Другій світовій війні склали 8-10 млн. громадян: 3-4 млн. загинули на фронтах та від ран, понад 5 млн. склали втрати серед цивільних, в т.ч. 1,5 млн. жертви Голокосту, 2 млн. було вивезено на примусові роботи до Німеччини.
          6 млн. українців воювали у складі Червоної Армії, 100 тис. – у лавах УПА, 250 тис. – у лавах армії союзників (120 тис. – у складі Війська Польського, 6 тис. – у укладі армії Франції, 80 тис. – у армії США, 45 тис. -  у армії Британії).
           Українець Олексій Берест підняв прапор над приміщенням рейхстагу, а американець українського походження Майкл Стренк – підняв прапор на Іводзімі.
         
Учасники зустрічі слухали щемливі у своїй справжньості спогади учасника бойових дій, учасника партизанського руху на Ізяславщині, ветерана війни Івана Олександровича Лукащука. У виконанні учнів Ізяславого НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» ім.О.Кушнірука  було озвемо ряд історичних фактів та віршів про війну.
           Атмосфери заходу надали пісні, що їх подарували Тетяна Федорчук та дует Ізяславського РБК у складі Галини Петруньової та Таміли Рудюк.
29.10.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Шановні ветерани, жителі Ізяславщини!

 Сьогодні Україна відзначає 75-ту річницю  визволення України від нацистських загарбників. 

Це велична подія для кожного, хто пишається славним минулим свого народу, любить рідну землю, шанує невмирущий подвиг солдатів-фронтовиків.

У цей хвилюючий день, вшановуючи звитяжців, з особливою гостротою усвідомлюємо силу великої любові до рідного краю, що робить нас нездоланними. 

У цей знаменний для усіх жителів країни день ми вшановуємо світлу пам’ять про полеглих, низько вклоняємося усім, хто ціною неймовірних зусиль відстояли свою землю, захистили свій народ від неволі й знищення. 
          Уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна. 

Українці ніколи не забудуть про цю сторінку історії, про неймовірно страшну ціну, яку заплатив наш народ за право бути вільним. Ми завжди будемо пишатися подвигом борців за свободу Батьківщини.  

Пам’ятаймо тих, хто загинув. Вклонімося тим, хто живий і з кого нині, коли над Україною знову нависла смертельна загроза, беруть приклад наші мужні хлопці, воїни з хоробрими серцями на Сході держави. Сьогодні вони демонструють таку ж доблесть, як їхні діди й прадіди. 

Правда й справедливість - на нашому боці. А це значить, що матимемо й перемогу. Матимемо ще одну пам’ятну дату вигнання військ агресора з України.

Пишаємося подвигами українців усіх часів та йдемо до своєї мети – вільної, сильної, демократичної та мирної держави.

 Слава Україні!

З шаною та повагою,

перший заступник голови райдержадміністрації                                                                                                  Павло Ковальчук

 

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників 

Ізяславчани вшанували пам'ять воїнів-визволителів

          28 жовтня 2019 року, виповнюється 75 років, як Україну визволили від  нацистських загарбників в період Другої світової війни.
         Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.  День вигнання нацистських окупантів  – це не просто слова, це не просто один день. Це словосполучення уособлює велику трагедію нашого народу. Цей день  є результатом, до якого йшли через мільйони людських втрат, мільйони спустошених душ, горе, сльози, розруху, гнів, злість. Це день , який ввібрав у себе тисячі малих і великих щоденних перемог за кожен крок землі, за кожне людське життя, за село, вулицю, місто. Ось що ми повинні пам’ятати, згадувати і вшановувати у цей день.
         Читаючи описи війни з нацистами, перед очима постають кадри з донецького аеропорту, Дебальцево, Іловайська, Маріуполя, порита траншеями і окопами, мінними вирвами земля сходу України.  І хочеться спитати, чому визнана цілим світом Україна як миролюбна, гостинна, толерантна до всіх націй і народів держава, потерпає від ближнього сусіда, який себе називав «братнім» народом? Чому через цинічність, підступність  російської влади найкращі сини України повинні гинути, обороняючи східні рубежі? Чому Росія не прислухається до своїх геніїв, пророків які закликають до миру? Класик російської літератури Лев Толстой у романі „Війна і мир” писав: „Війна не люб’язність, а сама бридка справа в житті, і треба розуміти це  і не гратися у війну”. Сьогоднішня війна в тій чи іншій мірі торкнулася кожного громадянина України. Важкий шлях до перемоги  проходить  через наші долі, через наше життя. Гинуть  на очах, а кожен із них – незбагненна втрата для усіх родин, для кожного з нас. Попри всі тяготи, які переносить наша держава сьогодні ми віримо, що буде у нас ще один День Перемоги.
        З нагоди 75-ї річниці вигнання  нацистських загарбників з території України 28 жовтня у Парку Слави міста Ізяслав відбулась церемонія покладання вінків та квітів до братської могили воїнів-визволителів. У меморіальному заході взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй та актив організації, делегації установ і організацій міста Ізяслав,  жителі краю.

28.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Культура, наука та спорт можуть сприяти не лише популяризації України, а й її об’єднанню – Президент

 

Президент Володимир Зеленський переконаний, що діячі української культури, науки та спорту своїми здобутками можуть сприяти не лише популяризації України у світі, а й єднанню всіх українців, незалежно від місця їхнього проживання. Під час зустрічі з представниками згаданих галузей, що відбулася в Офісі Президента, Глава держави закликав їх спільно працювати для цієї мети.

У зустрічі взяли участь, зокрема, діячі театрального та художнього мистецтва, представники спорту, книговидання, кіно та шоу-бізнесу, а також народні депутати, котрі працюють у профільних комітетах Верховної Ради, та міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський.

«Для нас дуже важливо, щоб ми з вами були єдиною командою. Якщо ми зрозуміємо, що пливемо в одному човні і хочемо пливти вперед, а не назад, то, я думаю, ми багато чого зможемо», – сказав Володимир Зеленський, відкриваючи зустріч.

Президент зазначив, що підтримка української культури є складовою інформаційної політики, спрямованої на ментальне єднання й повернення українців, які нині проживають на тимчасово окупованих територіях.

«Найголовніше – одна велика ідея: не за допомогою зброї, а шляхом дипломатії перемогти у цій війні. І саме тут, у цій битві, у дипломатії, і є велике завдання всіх діячів культури», – підкреслив Глава держави, зауваживши, що представникам культури люди вірять більше, ніж політикам.

Він наголосив, що готовий до діалогу з присутніми щодо проблемних питань у їхніх галузях для пошуку шляхів їхнього вирішення, розвитку культурної сфери та досягнення мети з єднання суспільства. 

«Є проблеми у театрі, спорті, науці. Але ми хочемо говорити про ці проблеми, хочемо допомогти. Ви озвучуєте – а ми знаходимо менеджмент, який готовий вирішувати ці проблеми», – сказав Володимир Зеленський.

Він зауважив, що робитиме все для досягнення цієї мети та встановлення миру в Україні. «Ми живемо в Україні і робитимемо все для того, щоб повернути території, повернути людей, перш за все ментально», – зазначив Президент.

Глава держави зауважив, що також потрібно формувати проукраїнську ментальність у тих, хто живе на підконтрольних Україні територіях.

«Є різні люди в Україні, і наша місія – щоб ми жили в одному просторі, незалежно від мови, національності, релігії», – сказав Володимир Зеленський.

«І це можливо зробити тільки з вами, тому що культура, наука, спорт – це завжди дуже великі перемоги, які люди відчувають незалежно від того, де живуть, – навіть ті люди, котрі з якихось причин не змогли виїхати з окупованих територій», – додав він.

Як приклад Президент навів спортивні перемоги, які викликають гордість та єднають усіх українців.

Володимир Зеленський також висловився за те, щоб вітчизняна культура, зокрема кіновиробництво, була спрямована на формування іміджу України як демократичної, вільної, позитивної країни. «Це має бути і в піснях, і в театрі, і в кіно, й у спорті. Цей настрій у цілому ми хочемо передати», – сказав він.

Президент нагадав про підготовку проектів-«магнітів» у різних регіонах України. «Частина з них буде представлена на інвестиційному форумі в Маріуполі, який ми проведемо в кінці жовтня. У кожному місті, області ми будуємо якийсь «магніт» для туризму, фанів спорту, бізнесу. ІТ-кластери, великі сучасні музеї – багато цікавих проектів по всій країні», – зауважив Володимир Зеленський.

Зі свого боку міністр культури, молоді та спорту України погодився, що в багатьох галузях, якими опікується міністерство, є проблеми, але відомство має на меті змінити підходи, зокрема до їхнього фінансування. «У нас багато людей прийшло з бізнесу, і ми побачили те, що велика кількість коштів витрачається неефективно. І наше завдання зараз – підвищити ефективність, збільшуючи кількість культурних послуг. Це те, що ми будемо робити», – сказав Володимир Бородянський.

Він також розповів, що міністерство планує використати для популяризації України та спорту Олімпіаду 2020 року.

Крім того, під час зустрічі обговорювалися питання авторського права, фінансування кіновиробництва, розвитку музеїв, бібліотек, мистецтва, спорту та книговидання.

21.10.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

«Козацька слава крізь віки!»

(в Ізяславі відбувся мистецький захід з нагоди Дня захисника України)

 

Цього року 14 жовтня - у світлий день Покрови Пречистої Богородиці, яку українці завжди вважали своєю заступницею і покровителькою, Ізяславщина разом із усією Україною   урочисто відзначила День Захисника України.

14 жовтня – це не звичайний «червоний» день у календарі. Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави. Це – свято нескорених. Бо попри всі негаразди дух українського народу не вдається зламати жодному з ворогів.

У цей  величний день Ізяславщина святкувала із патріотичним відтінком, адже у серці кожного патріотичного українця розгорнувся державний стяг.

В Ізяславі також відбулися урочисті заходи з нагоди Дня захисника України, Дня українського козацтва та Покрови.

Ізяславчани та гості міста, яким небайдужа доля нашої держави, зібрались, аби вшанувати  мужність і героїзм,  доблесть і славу, відвагу і честь славних нащадків  українських  козаків  та привітати своїх захисників  із державним святом з давніми традиціями - Днем захисника України біля районного Будинку культури.

В урочистостях взяли участь керівництво владних структур району, представники районного козацького осередку та районного військового комісаріату, військовослужбовці, учасники АТО та Другої світової війни, учнівська молодь та громадськість.

До всіх присутніх із пастирським словом звернувся благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії   Православної Церкви України митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук. У своєму виступі він окреслив значимість спільного відзначення свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України та Дня українського козацтва.

У виконанні хору свято-Пантелеймонівського храму та свято-Миколаївського храму Православної Церкви України міста Ізяслав  пролунали молитви про захист України та український народ.

Під звуки поминальних дзвонів на сцену було винесено козачатами портрети наших загиблих земляків. Ці хлопці були справжніми козаками - воїнами, захисниками, котрі за  час боротьби за  цілісність нашої держави віддали найдорожче, що у них було – своє життя. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять   героїв воєн та поруч з ними невмирущий подвиг наших сучасників, а також мирних жителів, загиблих під час війн за Україну.

Із вітальними словом з нагоди відзначення Дня захисника України до присутніх на культурно-мистецькому дійстві звернулись: перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук та голова громадської організації ветеранів учасників АТО Володимир Павлюк. Зокрема, вони наголосили, що День захисника України – свято, яке вже безпосередньо пов’язане із сучасними героями, з учасниками бойових дій за незалежність держави, з добровольцями, волонтерами, медиками, працівниками оборонних підприємств, священиками-капеланами. «Нашу європейськість українцям доводиться захищати високою ціною. Україна вже, нарешті, має армію, яка здатна зупинити агресора» - зауважили виступаючі.

На знак шани та поваги до батьків і рідних загиблих сучасних захисників свободи, незалежності та територіальної цілісності  України від імені  ветеранів Антитерористичної операції на сході України було вручено коровай подяки, який прийняли матері загиблих учасників АТО.  

Також прозвучала щира подяка матерям наших загиблих земляків за виховання справжніх козаків. На жаль, приглушити страшенний біль в душах матерів, батьків та рідних людей загиблих героїв, справжніх патріотів ніхто не в змозі. Проте обіцяно, що пам'ять про Героїв залишиться в наших серцях. Присутнім матерям та рідним загиблих вручено квіти подяки.

В ході заходу кращі художні колективи і солісти району подарували всім присутнім святковий концерт. Аматори сцени організували гостям яскраві та барвисті патріотичні виступи, продемонструвавши свої таланти та уміння.  Глядачі шаленими оплесками зустрічали кожен виступ володарів сцени.

Аматори сцени створили емоційно піднесену атмосферу народної віри та єднання за мир в Україні.

Волонтери Ізяславщини розгорнули інформаційну виставку про результати своєї діяльності. Традиційно учасників та гостей свята козацьким кулешем та юшкою частували члени громадської організації «Ізяславське козацьке товариство».

15.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

НА ІЗЯСЛАВЩИНІ ВШАНОВАНО пам'ять ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ

 

Вже традиційно, 14 жовтня у день відзначення двох пов’язаних між собою свят - Покрову Пресвятої Богородиці і День українського козацтва українці відзначають День захисника України - свято сміливості, мужності та героїзму. Ці знаменні для нашого народу дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь  та  увібрали в себе багаті й славні козацькі традиції, уособлюють мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі упродовж всієї багатовікової української історії,  а тому особливо шануються в Україні.

З цієї нагоди, 14 жовтня на Ізяславщині відбувся Ритуал Пам’яті з покладанням квітів до могил загиблих захисників України різних  історичних  періодів. Кожен  Захисник української нації – це взірець сили духу,  героїзму,  самовіданного  служіння  в ім’я  рідної Вітчизни.

На знак глибокої вдячності та поваги від імені громадськості Ізяславського району учасники делегації  вклонилися полеглим борцям, які  відвоювали мир і свободу у далеких 1940-их роках та століття тому. Цього дня квіти пам’яті також лягли до могил героїв сучасної історії, які загинули за незалежність і цілісність України під час антитерористичної операції. 

Учасники заходу вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до могил воїнів.

Надзвичайно важко стояти біля захоронень відважних земляків. Ми завжди пам’ятатимемо тих, хто загинув за Україну, за наше мирне щасливе життя. І віримо в те, що з такими патріотами наша країна буде вільною і мирною державою. Вічна пам’ять загиблим нашим героям!

15.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Відповідь нескореного народу

 

В історії нашої Батьківщини є багато подій, які засвідчують мужність, героїзм, відданість та любов українського народу до рідної землі. 14 жовтня – важлива дата. Вона поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День утворення Української Повстанської Армії, а віднедавна й День захисника України.

Сучасна Українська держава є історичним та політичним спадкоємцем Київської Русі, козацтва, визвольного руху та тисячолітньої християнської традиції. Тому поєднання цих чотирьох свят є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь захисників України та проявом поваги народу до них. У цей день є нагода згадати історичні перемоги попередніх поколінь, які своїми бойовими звершеннями здобували та відстоювали свободу і незалежність України, а також і про земляків-захисників сьогодення, котрі щодня ризикуючи своїм життям боронять кордони нашої Батьківщини.

Надзвичайно шанують свою історію воїнства та її героїв жителі Ізяславщини.

Квіти, слова вдячності, патріотичні пісні та поезії, танцювальні номери, спогади, хвилина мовчання за загиблими воїнами, які віддали своє життя, захищаючи незалежність рідної землі… Така атмосфера панувала чи не в кожному населеному пункті району під час відзначення свят: Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, 77-річниці створення УПА, та Дня українського козацтва. І чи не в кожному населеному пункті нашого краю з нагоди цих свят відбулись різноманітні тематичні заходи.

15.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

У День Захисника України у центрі міста Ізяслав просто неба відбувся  перегляд «Червоний»

 

 

14 жовтня, у День захисника України, на  площі Героїв Майдану міста Ізяслав, у рамках культурологічного проекту «Кіно просто неба», відбувся показ історичного фільму режисера Зази Буадзе «Червоний» за однойменним романом Андрія Кокотюхи «Червоний». Ця кінострічка була завершальним показом проекту в цьому році.

Не зважаючи на холодну пору, чимало ізяславчан взяло участь у перегляді цього кінофільму, створеного  за фінансової підтримки Держкіно, яке профінансувало 50 % (₴10 млн.) Із загального кошторису у ₴20 млн. Фільм є результатом спільного виробництва продюсерського центру «ІнсайтМедіа» (Київ) та Одеської кіностудії (Одеса).

Багато глядачів, а декотрими не одноразово, під час перегляду не змогли стримувати сліз. Адже це фільм про гідність та патріотизм.

Сюжет стрічки розповідає про героя, який бореться за ідеали вільної України в умовах протистояння ворожому тоталітарному режиму. 1947 рік - до сталінських таборів потрапляє воїн УПА Данило Червоний, де мусить пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування  кримінальних ватажків, підлість, зраду  і відчай. Кілька рівнів сюжетних ліній формують багатовимірний світ життя героїв, в якому є місце навіть коханню. У страшній м’ясорубці гине чимало прихильників сталінського режиму та борців за незалежну Україну. Однак, попри нездоланні випробування, перемагає надія. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі. Ув'язнені за колючим дротом раптом стають символами перемоги. 

Варто зазначити, що для зйомок сцен каторги біля села Ганнівка була знайдена справжня шахта, яку більшовики закрили 1917 року. Відтоді вона не використовувалася. Глибина столітньої шахти – 35 метрів, а частина зйомок проходила під землею, в справжніх штреках.

Ця кінострічка – не тільки поступ в історії українського кінематографа, а й крок в інформаційній війні.

15.10.2019 р.

Секторі інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

У Великій Радогощі на Ізяславщині  відбувся «КОЗАК-СІЧ-FEST-2019»

 

В історії нашої Батьківщини є багато подій, які засвідчують мужність, героїзм, відданість та любов українського народу до рідної землі.

14 жовтня – важлива дата, вона поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День утворення Української Повстанської Армії, а віднедавна й День захисника України. Головною ідеєю свята є виявлення поваги та шани захисникам нашої держави, її суверенітету й територіальної цілісності, популяризація історії українських військових звитяг, гідне вшанування борців за незалежність України.

Саме тому напередодні цієї визначної дати за ініціативи Великорадогощанського Січового Товариства 11 жовтня було проведено  патріотичний фестиваль для школярів «КОЗАК-СІЧ-FEST-2019».

До участі у фестивалі долучилися  колективи Великорадогощанської ЗОШ І-ІІ ст., М’якотівської ЗОШ І-ІІІ ст., Кунівської ЗОШ І-ІІІ ст., Плужненського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» ім.Р.Й.Бортника, Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія» з Ізяславського району, колектив Ленковецької ЗОШ І-ІІІ ст. Ленковецької ОТГ Шепетівського району, делегація Шепетівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3.

На фестиваль також завітали: перший заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Павло Ковальчук, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Ростислав Конончук, завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук, завідувач сектору молоді та спорту відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Руслан Будішевський, сільський голова Плужненської ОТГ Віктор Максимчук, заслужений працівник сільського господарства України Анатолій Матвійчук, благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України митрофорний протоієрей о. Володимир Ковальчук, настоятель місцевого свято-Михайлівського храму о.Богдан Масний, спеціаліст сектору культури райдержадміністрації Інна Прокопивнюк, директор Ізяславської центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька, в.о. старости М’якотівського старостинського округу Плужненської ОТГ, Кунівський сільський голова Ярослав Качур, отаман ГО «Ізяславське козацьке товариство» Олексій Корінець, жителі села.

Розпочалось дійство Великою козацькою радою. Її провели голова козацької ради Великорадогощанського Січового Товариства Богдан Калаус та кошовий отаман Великорадогощанського Січового Товариства  Іван Гаврилюк. За рішенням козацької ради  відбулось урочисте зарахування та посвята  у курінь козачат та курінь джур.

Також представники учнівських колективів закладів освіти, що взяли участь у патріотичному фестивалі, підписали Угоду про співпрацю.

Під час великої козацької ради присутніх на «КОЗАК-СІЧ-FEST-2019» керівники району та громади, духовенство  привітали із святами - Днем захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці, Днем українського козацтва, Днем утворення Української Повстанської Армії. Зокрема вони наголосили, що День захисника України – свято, яке вже безпосередньо пов’язане із сучасними героями, з учасниками бойових дій за незалежність держави, із добровольцями, волонтерами, медиками, працівниками оборонних підприємств, священиками-капеланами.

    У ході проведення  патріотичного фестивалю учнівської молоді «КОЗАК-СІЧ-FEST-2019»  були облаштовані різноманітні локації: мистецькі виступи; показові виступи з козацького поєдинку РАДОГАСТ; стрільба із луку; козацькі забави; катання верхи на конях; ходіння босоніж по жару; знайомство із історією, життям та здобутками вихованців Великорадогощанського Січового Товариства, тощо.

Завдяки  зусиллям членів батьківського куреня  Великорадогощанської Січі та членів ГО «Ізяславське козацьке товариство» було облаштовано фуд-корд, де гості фестивалю могли пригоститися козацьким кулешем та юшкою, домашніми смаколиками та випічкою, запашним чаєм із лікарських трав. 

Особливе захоплення в учасників фестивалю викликав виступ вихованців  духового оркестру Ленківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Патріотичний фестиваль учнівської молоді «КОЗАК-СІЧ-FEST-2019» став черговим свідченням високого патріотичного духу українського народу у прагненні захищати свою державу від ворогів.

15.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Ви мужності людської ідеал

 

День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України, хто сьогодні захищає незалежність та територіальну цілісність України на Сході нашої держави.

14 жовтня відзначають також День українського козацтва, День створення Української повстанської армії та Покрова Пресвятої Богородиці. Ці свята нерозривно пов’язані з історією українського народу, його духовністю та величчю, державністю та патріотизмом, духом перемоги та прагненням до миру.

З цієї нагоди в Ізяславській центральній районній бібліотеці відбувся патріотичний урок під назвою «Ви мужності людської ідеал» за участю старшокласників Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ст.. № 1.

Почесними гостями на заході були військові ООС Сергій Кушнірук та Юрій Ярмошук.

Метою уроку є виховання в учнів громадянської  ідентичності, розуміння єдності і цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави, виховання шанобливого ставлення до воїнів загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховання національної гідності, а також про почесну чоловічу справу – захищати Батьківщину.

Працівник відділу обслуговування центральної районної бібліотеки Прадун Н.М. зробила короткий екскурс у передумови виникнення Дня захисника України.

У виконанні Яковлєвої Діани, Чикуркової Анни, Хмелюка Богдана, Столярчука Єгора та Безе Андрія прозвучала патріотична поезія про героїзм і мужність, доблесть і славу, подвиг і безсмертя захисників нашої Вітчизни.

Крім того для загалу було представлено книгу С.Старостіної «Ти – Герой України». Під час презентації присутні мали змогу переглянути показ відео-слайдів  по сторінках книги про новітніх героїв-земляків  України: О.П.Петраківського, Р.В.Кашицю, Д.П.Махова,О.М.Синюка.

До Дня захисника України, Дня українського козацтва було оформлено тематичну книжкову виставку під назвою: «Україна: від козацтва до кіборгів», завдяки якій кожен бажаючий зумів поринути у світ української історії, а також ознайомитись із героями різних часів епохи нашої Батьківщини, зокрема і героїв сьогодення, які нині боронять кордони нашої держави.

Учнівська молодь висловила щирі слова подяки військовослужбовцям за безмежну любов до України, мужність та героїзм, оптимізм та  незламність, силу духу та волю у боротьбі за безпеку та незалежність нашої держави.

Слава українським захисникам!

11.10.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

14 жовтня – День Українського Козацтва, День заснування

Української повстанської армії (УПА), День захисника України

 

Ікон "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка

 

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - "Під Твою милість прибігаємо".

"Під час походу ці люди дотримуються тверезості, - пише французький інженер Ґійом Левассер де Боплан. - І якщо між ними трапляється п'яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість". По завершенні походу - незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.

Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити "шановане товариство". Погоджувався після третьої пропозиції. Цим ніби підкреслював, що йде на цей уряд не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував січовикам за честь і кланявся на чотири боки.

- Будь, пане, здоровий та гладкий. Дай тобі, Боже, лебединий вік і журавлиний крик, - відповідали запорожці та клали йому на голову шмат землі.

Цим підкреслювали підлеглість кошового отамана волі всього січового товариства.

Особливе пошанування Покрови Богородиці збереглося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. У ній у XVII-XVIII ст. квітне "козацьке бароко". Виникає й новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків.

Донині в українських музеях ікон типу "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка. Напередодні Дня захисника України подаємо їх галерею.

"Покров Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича.Перша половина XVIII ст.

Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi.

Розмір - 88,5х60,5 см. Дошка, рiзьблення, левкас, темпера, олiя, срiблення, золочення

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

"Покров Богородиці" із зображенням наказного гетьмана запорозьких козаків Івана Сулими та його правнука Семена Сулими, козацької старшини, царя та цариці. Між 1739–1741 роками - коли Семен Сулима отримав уряд переяславського полковника.

Походить із Покровської церкви села Сулимiвка, тепер Бориспiльського району Київської областi.

Розмір - 110х78см. Дошка, левкас, олiя, золочення, на обрамленнi – сріблення.

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

 

"Покров Богородиці" із зображенням у натовпі козацької старшини та їхніх дружин у вбранні часів Гетьманщини - в кунтушах і корабликах. XVIII ст.

Походить із с. Мала Бугаївка, нині -  Васильківського району Київської області. За іншою версією - із Миргорода на Полтавщині.

Розмір - 100х75 см. Дошка, левкас, темпера, золочення.

Дерево, олія.

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

 

"Покров Богородиці" із зображеннями гетьмана Івана Мазепи, переяславського полковника Івана Мировича, префекта Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича та російського царя Петра I і його дружини Катерини I. Копія XIX ст. з ікони початку XVIII ст. Оригінал втрачений.

Походить із Покровської церкви або Вознесенського собору в Переяславі-Хмельницькому на Київщині.

Розмір - 128 х 66 см. Полотно, левкас, олія

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

 

"Покров Богородиці" із зображенням чернігівського полковника Павла Полуботка. Перша половина XVIII ст. Первісно, напевно, була в дерев’яній Покровській церкві міста Новгород-Сіверський на Чернігівщині.

Розмір - 115,5х78,3 см. Дерево, левкас, темпера, олія, золочення.

Із фондів НАІЗ "Чернігів стародавній"

 

"Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Середина XVII ст.

Походить із села Саварка, тепер Богуславського району Київської областi.

Розмір - 101х73 см. Дошка, левкас, темпера, золочення

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

 

 

"Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Кінець XVII ст.

Походить з села Кобижча, колись – містечко, нині - село Бобровицького району Чернігівської областi.

Розмір - 134х75 см. Дошка, левкас, ритування, темпера, олія, сріблення, золочення

Із фондів Національного художнього музею України, Київ

 

Ікона "Покрова Богородиці" із зображенням запорозьких козаків. Друга половина. XVII ст. Походить із міста Бахмач на Чернігівщині.

Розмір - 51х38,5 см. Дерево, левкас, олія, сріблення, тонування під золото, рельєфне тиснення, різьблення.

Із фондів Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана

 

"Покров Пресвятої Богородиці" - ікона з аналою січової Покровської церкви. XVIII ст.

Дерево, левкас, олія.

Із фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

 

Січова ікона "Покров Богородиці" із зображенням останнього кошового Петра Калнишевського, запорозької старшини, судді, писаря та ін. Копія 1836 року з оригінальної січової ікони, про що свідчить напис на звороті: "Копія старовинної ікони, що знаходилася в Запорозькій Січі, а тепер в цілості перебуває у с. Покровському, що колись було Січчю. Написана копія 1836 р. Одеському товариству історії та старожитностей".

Розмір - 50 х 34 см. Дерево, олія.

Із фондів Одеського історико-краєзнавчого музею

 

Копія січової ікони "Покров Пресвятої Богородиці" з портретом останнього кошового Петра Калнишевського. Її 1905-го замовив історик Дмитро Яворницький з ікони 1770-х років, що зберігалася в церкві у м. Нікополь.

Розмір - 51х37 см. Картон, левкас, олія.

Із фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

 

Фреска "Покрова Пресвятої Богородиці" в церкві отців Василіян у Жовкві на Львівщині. Середина 1930-х, художник - Юліян Буцманюк.

Він у цьому розписі продовжив і розгорнув традицію іконо писання "Козацької Покрови". Художник цьому розписі водночас зображає акт Злуки українських земель в одну державу. У центрі композиції - митрополит Андрей Шептицький в оточенні єпископів Григорія Хомишина та Йосафата Коциловського, ченців-василіян. Біля їхніх ніг символ Голодомору - плаче навколішки українська жінка в подертій вишиванці, схилившись над померлим від голоду сином.

Ліворуч під панорамою Києва із банями Печерської Лаври та Святої Софії зображено портретну галерею діячів Української Народної Республіки та Гетьманату: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко. Поряд із постатями історичними - алегоричні образи: кобзар із порваними струнами, знедолена селянка - символи нещасливої долі України, обірваного шляху до незалежності.

Праворуч під панорамою Львова зображено діячів Західно-Української Народної Республіки: Кость Левицький, Євген Петрушевич, Сидір Голубович, Василь Панейко, Дмитро Вітовський, Григорій Коссак, МиронТарнавський, січовий стрілець, пластун, селяни із снопом збіжжя.

А над усіма – Богородиця, яка бере під свій покров-омофор усю Україну, її народ, її військо та церкву.

07.10.2019 р.

За матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті https://uinp.gov.ua/

 

Візит команди спеціалістів Світового  банку до унікальної скарбнички минувшини Ізяславщини

 

30 вересня на Ізяславщину завітала команда спеціалістів Світового  банку з проведення оцінки системи державних видатків та фінансової підзвітності (PEFA) на регіональному та місцевому субнаціональному рівні, що працює в рамках програми ЄС щодо реформування державного управління та управління державними фінансами.

З 01 жовтня розпочалися співбесіди з представниками районних структур, у ході яких аналізувалися показники виконання видаткової частини бюджету та структура видатків, дані щодо виконання бюджетних програм, можливих фінансових ризиків, інвестиційних проектів, відомості про проведення макроекономічного планування, відкритість та доступність фінансової інформації для громадськості, тощо. Ці співбесіди тривали до 04 жовтня.

Користуючись нагодою та з метою розширити кругозір і більше дізнатися про історичну Ізяславщину, почесні гості завітали до Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею.

Музейники із радістю розповіли відвідувачам про Ізяславщину, переповіли легенди нашого краю, дивували цікавими фактами, унікальними експонатами, виставками майстрів.

Особливу увагу відвідувачів привернула експозиційна кімната «Українська хатинка» - унікальна скарбничка минувшини Ізяславщини.

Побачене справило незабутнє враження на відвідувачів.

04.10.2019 р.

За матеріалами Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею

 

4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин

 

Дуже прикро, але біологічне різноманіття Землі неухильно скорочується величезними темпами. Статистика надає жахливі цифри: кожну годину з лиця нашої матінки Землі безповоротно зникають три види тварин. Кожен день відходять в історію близько 70-ти видів флори і фауни нашої планети. Життя людей немислиме без тварин, а значить вони повинні зробити все, щоб не допустити зникнення жодного виду.

Міжнародний конгрес прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році, запровадив Всесвітній день захисту тварин, або День тварин (англ. World Animal Day). Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнах світу. 4 жовтня було оголошене Всесвітнім днем захисту тварин, що покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх та безпритульних тварин.

Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин. За переказами, святий Франциск з особливою турботою ставився до усіх живих істот і відчував їхню біль і страждання гостріше за свої власні, міг спілкуватися з тваринами.

В Україні Всесвітній день захисту тварин відзначається, починаючи із 2000 року. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце.

Клубівська сільська бібліотека не залишилась осторонь. Бібліотекар підготувала книжкову виставку «Твариний світ», адже тваринний світ такий цікавий і незвіданий.

Крім того з нагоди Всесвітнього дня захисту тварин у Клубівську сільську бібліотеку на годинку-цікавинку «Цікаві, дивні, незвичайні» завітали учні 1- 4 класів Клубівського ліцею імені О.Довгого.

Діти здійснили захоплюючу подорож у сповнений таємниць світ тварин. Ознайомились із рідкісними тваринами рідного краю, які занесені до Червоної книги України. Залюбки ділилися розповідями про своїх домашніх улюбленців, як вони за ними доглядають.

Першокласники та другокласники переглянули цікаві відеоролики про те, що тваринок потрібно захищати. А в казковому кошику, який підготувала бібліотекар, знайшли цікаві казки про тварин.

Всесвітній день захисту тварин – це свято, яке допомагає об’єднати зусилля усіх, хто дбає про домашніх і бездомних «чотирьохлапих братів наших менших».

ФОТОМАТЕРІАЛИ

04.10.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

І музика торкається душі

 

Міжнародний день музики – це свято, яке знаходить палкий відгук у серці кожної людини. Адже музику розуміють усі, незалежно від національності і художніх уподобань. Музика – це наша душа, думка, сила. Музика веде нас до світу прекрасного, вона ж, іноді, спонукає нас до боротьби із несправедливістю.

Це мистецтво має величезний потенціал і багатьом композиторам донині вдається виражати через неї не тільки стан своєї власної душі, але й передавати атмосферу навколишнього, повного почуттів і переживань складного внутрішнього світу взаємин людини і природи. Вона скрашує життя людей, змушує їх радіти і співпереживати, відкриваючи двері в прекрасний світ звуків і коливань наших власних струн душі.

Щорічно, цей Всесвітній день, День прекрасного і дивовижного світу музичного мистецтва відзначається проведенням чудових концертів та концертних програм, за участю кращих художніх колективів, музикантів та артистів. Повсюди звучать безцінні твори і шедеври, що стали надбанням світової музичної культури. Музика ніколи не старіє, вона дозволяє нам доторкнутися не тільки до часів їх авторів, але і заглянути в наше майбутнє, відчути автентичність цього моменту.

З нагоди святкування Міжнародного дня музики 02 жовтня у затишному залі Ізяславської дитячої школи мистецтв відбулись урочисті заходи за участю артистів Хмельницької обласної філармонії - струнного квартету концертмейстерів камерного оркестру та чоловічого вокального квінтету "Мікст".

Усі без винятку виступи супроводжувались бурхливими оплесками. Надзвичайно гармонійний вечір музики нікого із присутніх не залишив байдужим.

03.10.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Відбулось засідання оргкомітету з підготовки та відзначення Дня захисника України, Дня українського козацтва та свята Покрови в Ізяславському районі

 

З метою належного відзначення на Ізяславщині Дня захисника України, Дня українського козацтва та свята Покрови, сьогодні, 3 жовтня, заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко провів засідання оргкомітету щодо підготовки та відзначення свят за участю керівників відповідних служб.   

Володимир Борисович зосередив увагу присутніх на важливості усіх запланованих заходів та необхідності відповідального підходу до виконання покладених обов’язків на причетних до організаційної роботи відділів та служб.

У ході засідання було визначено формати проведення низки заходів, зокрема, історико-патріотичного, культурно-мистецького, молодіжного спрямувань та скоординовано дії під час проведення урочистостей та тематичних заходів, які відбудуться 11-14 жовтня на Ізяславщині.

Заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко наголосив, що відзначення в районі Дня захисника України має відбутись на високому патріотичному рівні. Крім того, 14 жовтня має стати святом захисників Батьківщини різних поколінь. Особлива увага акцентуватиметься на учасниках АТО, які сьогодні віддають своє життя за незалежність та територіальну цілісність нашої держави.

Крім того дуже важливо у такий день вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за нашу незалежність та Батьківщину різних поколінь. Священнослужителям різних конфесій району буде запропоновано провести у храмах району молебні за Україну та український народ.

Також посадовець доручив відділу освіти, молоді та спорту і сектору культури райдержадміністрації організувати святкові заходи у всіх населених пунктах району, запросити ветеранів, учасників АТО, родини загиблих воїнів, щоб вони відчули турботу і шану за подвиг свій та своїх рідних.

Окремо йшлося про належне впорядкування всіх пам'ятників, пам'ятних знаків, поховань, меморіальних дошок.

Підводячи підсумки засідання, Володимир Борисович наголосив, що День захисника України відзначається з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.  Також звернув увагу, що  під час відзначення Дня захисника України необхідно  звернути увагу на максимальні  заходи безпеки і громадського порядку. 

03.10.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

«Читати – це круто»

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек – свято всіх громадян, рівних у праві на користування бібліотеками, їх ресурсами та послугами, – свято, метою якого є підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті, привертання уваги широкої громадськості до проблем і потреб бібліотек. Кожного року бібліотечні заклади району проводять різноманітні заходи, акції на підтримку читання, пропагування книги. Цього разу до Всеукраїнського дня бібліотек за ініціативи бібліотекаря Плужненської сільської бібліотеки для дітей відбувся бібліотечний флешмоб на підтримку читання «Читати – це круто».

Основною ідеєю якого було – продемонструвати, що любов до читання - це активна життєва позиція людини.

Дійство проходило у сквері.  Учасниками флешмобу були діти різних вікових категорій.

Щоб бути   розумними молодими людьми та багато  чого навчитись, потрібно постійно читати книги, користуватись  ресурсами  Інтернету.  Читання дуже  важливе, адже воно стимулює увагу, поліпшує креативні здібності в різних сферах  діяльності,  збільшує словниковий  запас, виховує терпіння.

Крім того читання - це неначе подорож, тільки тобі не потрібно ні візи, ні великих коштів, обираєш книгу і вирушаєш у мандри, де ти знайдеш друзів, зазирнеш у їхні життя, отримаєш нові знання та ідеї, розшириш горизонти свого інтелекту та фантазії.

Колектив бібліотеки переконаний, що книга, незважаючи на високі новітні технології, залишатиметься хорошим другом для кожного, читання даруватиме радість і приємні миті, наснагу до пізнання нового і непізнаного.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

30.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації 

 

Шановні бібліотекарі!

 

З великою приємністю хочу привітати вас із професійним святом – Всеукраїнським днем бібліотек,

У всі часи бібліотеки виконували важливу місію бути пам’яттю народу, скарбницями культурних цінностей людської цивілізації. Сьогодні бібліотеки, зберігаючи традиції, удосконалюють свої послуги, дають можливість відвідувачам ознайомитись із духовною спадщиною нашої країни та одержати повноцінну інформацію. Без сумніву, бібліотеки були і залишаються найважливішими осередками культурного і просвітницького життя району.

Професія бібліотекаря  надзвичайно важлива, адже саме вони відкривають читачам шлях до книги – джерела споконвічної мудрості знань. Книгозбірні завдяки професіоналізму своїх працівників стали надійним помічником і орієнтиром у безмежних потоках доступної інформації.

Тож від щирого серця бажаю процвітання нашим бібліотекам, а бібліотечним працівникам – натхнення і плідних звершень, міцного здоров’я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України.

 

 З повагою

перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук

 

На Ізяславщині відбувся урочистий захід з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

 

Всеукраїнський день бібліотек відзначається 30 вересня багато років поспіль. Відзначення цього свята на державному рівні свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання великої ролі, яку відіграє в державі така поважна інституція, як бібліотека.

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності, а її служителі – вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

В особі українських бібліотекарів наша країна має справжніх патріотів і ентузіастів, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням. Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.

Тож з нагоди відзначення професійного свята в Ізяславському районному будинку культури відбувся урочистий захід, приурочений Всеукраїнському дню бібліотек. Дружньою сім’єю зібрався весь колектив бібліотечних працівників району.

Будь-яке свято – це завжди щирі, вірні друзі, це теплі слова вітань. З привітальними словами та словами вдячності виступили заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко та голова районної ради Сергій Шлегель.

У своїх виступах вони зазначили, що відзначаючи це професійне свято, це нагода вкотре відзначити роль книгозбірні у житті кожного та можливість черговий раз привернути увагу суспільства до ролі і високої місії бібліотечних установ. Адже бібліотека – це древня і вічно юна оселя людського розуму, тут можна отримати душевний спокій, втіху в печалі, моральне оновлення і відповіді на всі хвилюючі питання, незважаючи на розвиток новітніх технологій.  Від  праці  «хранителям духовної спадщини» залежить інтелектуальне майбутнє нашої держави, а врешті-решт і її успішний розвиток. Адже бібліотечні працівники ріднять людей з книгою, відкривають їм велич слова. Вони розуміють, що книга, як незгасимий вогник освітлює шлях кожному.

Також посадовці  побажали працівникам бібліотек міцного здоров’я, родинного затишку та наснаги в роботі.

Привітала зі святом і директор центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька, яка  зазначила, що сьогодні бібліотеки нашого району і, взагалі, – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток держави, сприяють розбудові громадянського суспільства. Нікому не секрет, що професія бібліотекаря не є легкою, але у соціальному плані вона надзвичайно важлива. Побажала - бути креативними, сміливими та успішними.

За вагомий особистий у встановлення та зміцнення бібліотечної системи району, сумлінну й наполегливу працю, добросовісне виконання своїх службових обов'язків та з нагоди професійного свята - Всеукраїнського дня бібліотек, кращих спеціалістів цієї галузі було нагороджено відзнаками райдержадміністрації та районної ради.

Отже свято вдалося, кожен працівник бібліотечної ниви відчував себе іменинником. І сьогодні, попри  розвиток інформаційних технологій, працю  бібліотекаря можна назвати благородною, потрібною людям, адже вміло підібрана книга, вчасно подана порада веде людей на хороші справи, вчинки, будить любов до прекрасного. А ще спонукає до творчих пошуків, пробуджує в їх серцях вогник щирого зацікавлення, потяг до пізнання.

Приємним завершенням заходу стало спільне фото «хранителів духовної спадщини» на згадку.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

30.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Всесвітній день туризму відзначено в районному історико-краєзнавчому музеї

 

Всесвітній день туризму – щорічне свято,  яке відзначається 27 вересня з метою пропаганди туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв’язків між народами різних країн.

Відповідно до Указу Президента від 21 вересня 1998 року Україна також приєдналася до цих святкувань, оскільки їй є чим дивувати туристів.

Переважно українці полюбляють подорожувати у великі міста України, не уявляти, якими скарбами володіють невеличкі районні та сільські музеї. А там є на що подивитися.

З нагоди Всесвітнього дня туризму Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей влаштував тематичний захід для юних туристів з Ізяславського НВК «ЗОШ І ступеня №7, д/с».

Місцевий музей завжди намагається зацікавити своїх відвідувачів чимось новим і незвичним.  

Директор музею Людмила Левицька надзвичайно тепло зустріла допитливих юних туристів.  Екскурсія проходила у жвавій обстановці. Діти із захопленням слухали цікаві розповіді про унікальну історію рідного старовинного міста Ізяслав, а особливо їх зацікавили археологічні пам’ятки стародавньої історії, знайдені на теренах нашого краю. Діти ставили  різноманітні запитання, уважно розглядали експонати  різних епох.

Зокрема гості музею здійснили цікаву подорож стежками в   історію мальовничої України, переглянувши фільм про туристичні місця України.

День туризму в місцевому музеї пройшов у дружній та веселій атмосфері. Усі вони гарно та весело провели час, змогли побачити та почути чимало нового про наше мальовниче місто. 

Також надзвичайно приємно, що працівники музею дбають про його розвиток, проводять виставки та бережуть культурну спадщину для нащадків. Адже діти - носії пам'яті від сучасного до майбутнього, тому пам'ять про наш край житиме, поки будуть діти, яким цікаво те,  що за дверима музею.

27.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Делегація міста Ізяслав взяла участь у фестивалі 5-го  полку уланів Заславських в місті Остроленка (Польща)

 

У неділю, 22 вересня 2019 року, в місті Остроленка (Польща) відбулося урочисте святкування 5-го полку Заславських уланів.

Захід проводився під почесним заступництвом єпископа Ломбійскої єпархії о. Януша Степновского, міністра національної оборони Польщі Маріуша  Блащака, представника Мазовецького воєводства Здіслава Сіп'єра, маршала Мазовецького воєводства Адама Струзіка, старости Остроленського району Станіслава Кубеля і мера міста Остроленка Лукаша Кулака.

На запрошення польської сторони, у рамках реалізації Меморандуму про співпрацю із міською владою Ізяслав, у святкуванні взяли участь делегація з міста Ізяслав: Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, заступник міського голови Любов Калитюк, колишній мер і голова місцевого товариства «Полонія» Валентин Паньковський зі своєю дружиною Неонілою, настоятель костелу святого Йосипа міста Ізяслав о. Едуард Пюро.   

 Урочистості розпочалися з меси в полковому костелі за полеглих, убитих і померлих солдат 5-го полку уланів Заславських. Потім учасники урочистостей вирушили до пам'ятника 5-го полку уланів Заславських, де учні першого класу з військовим профілем із місцевого професійного училища № 2, вклали військову обітницю, а діти з муніципального дошкільного навчального закладу № 5 поклали квіти до пам'ятника.

Звертаючись до присутніх на заході, мер міста Остроленка пан Лукаш Кулик сказав: «Ми не були б тут, якби не традиція, а традиція народжується вдома. Наш обов'язок полягає в тому, щоб дозволити наймолодшим жителям нашого міста в кожному будинку говорити і нагадувати про традиції та історію, тому що таким чином ми будемо формувати майбутні еліти нашого народу».

Наступним пунктом церемонії було нагородження. Срібною медаллю за заслуги перед національною обороною був нагороджений Даріуш Олех. Бронзовою медаллю за заслуги перед національною обороною нагороджені Джоанна Аугустніка і Маріан Шимчик.

Пам'ятний знак 5-го полку уланів Заславських було вручено: міському дитячому садку № 5, бригадному генералу Норберт Івану-Томашу Зачкевичу, Тадеушу Лебровскі, Анні Балдига, капітану Марцину Маркевичу, Ізяславському міському голові Валентині Корнійчук, голові  доброчинного товариства «Полонія» (місто Ізяслав) Валентину Паньковському. Хрест гідності вручено Аполонії Гавковскій.

Після прочитання «відозви пам'яті» делегації, серед яких і представники міста Ізяслав, поклали квіти і вінки до пам'ятника 5-го полку уланів Заславських.

Після офіційної частини відбувся історичний фестиваль під назвою «Зустріч чотирьох поколінь поляків».

ФОТОМАТЕРІАЛИ

25.09.2019 р.

За матеріалами Ізяславської міської ради

 

 

На Хмельниччину завітали представники “Асоціації земляцьких організацій областей та регіонів України”

 

Сьогодні Хмельниччина гостинно вітає представників “Асоціації земляцьких організацій областей та регіонів України”, до складу якої входять політичні та громадські діячі з усіх куточків нашої країни.

Щопівроку одне із земляцтв у Києві отримує право виступати координатором діяльності столичних земляцьких об’єднань. З липня право здійснювати цей почесний обов’язок випало “Земляцтву “Хмельниччини”, а тому, за давно заведеною традицією, подоляни привезли своїх колег на малу батьківщину, аби не лише розповісти про наш мальовничий край, його традиції, культуру та цікаві пам’ятки, а й обмінятися досвідом, глибше зрозуміти проблемні питання, що хвилюють мешканців нашої області, поділитися ідеями та започаткувати нові зв’язки.

Візит делегації розпочався з урочистої церемонії зустрічі із керівництвом області, яка відбулася в сесійній залі Будинку рад. Привітали гостей т.в.о. голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко та голова обласної ради Михайло Загородний. Посадовці висловили сподівання, що сьогоднішня зустріч подарує представникам земляцтв багато цікавих вражень, допоможе ближче пізнати наш край та його талановитих та працьовитих людей.

Сторони обмінялися пам’ятними подарунками. Голова Асоціації Віктор Ткаченко та керівник Земляцтва Хмельниччини Михайло Каплун отримали на згадку подільські вишиванки, а обласні керівники – чудове полотно із зображенням відродженої української святині Михайліського Золотоверхого Собору. Також членам делегації презентували книгу про Хмельниччину та пам’яті сувеніри, а чудовий настрій учасникам церемонії подарував наш знаменитий академічний ансамбль пісні і танцю “Козаки Поділля”, який по праву є творчою візитівкою області.

Далі гостей чекає насичена екскурсійна програма визначними місцями Хмельниччини.

Довідково.

«Асоціація земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України» — спілка громадських організацій, створена 27 жовтня 2009 року. Спілка у своїй діяльності втілює на практиці найсправедливіший принцип: у любові до рідного краю усі рівні, незалежно від рівня доходів, освіти, віку, політичних переконань. Це спілка небайдужий громадян, які вирішили об’єднати свої зусилля для вирішення спільних завдань. А спільність їх пов’язана як з природнім для всіх людей потягом до «малої батьківщини», так і з розташуванням земляцтв, які входять у Спілку в одному великому мегаполісі – столиці України місті Києві.

23.09.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Представники Ізяславщини стали учасниками Першого міжнародного етно-еко-фестивалю «Колодар»

 

У рамках відзначення Дня міста Славута  22 вересня відбувся Перший міжнародний етно-еко-фестиваль "Колодар".

Ідея фестивалю – популяризація культурної нематеріальної спадщини у всьому її різноманітті та унікальної природи, поєднання етно- та еко-напрямків.

Сам фестиваль відбувся у рамках реалізації Всеукраїнського конкурсу культурно-мистецького проєкту "Малі міста – великі враження», у якому Славутська міська рада стала переможцем.

Учасників та гостей фестивалю привітали: Славутський міський голова Василь Сидор, директор Українського центру  сучасного мистецтва Андрій Зяблюк, координатор грантового проєкту «Колодар», заступник начальника управління культури Славутського міськвиконкому  Тамара Іванюк, голова оргкомітету фестивалю «Колодар», директор Славутської міської школи мистецтв Людмила Скрипнюк, автор ідеї проекту, керівник зразкового фольклорного гурту "Щедрик" (м.Славута) Тетяна Маліновська, директор Хмельницького  обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрій Клименко.

У ході фестивалю, на його головній  сцені,  виступили зразковий фольклорний гурт "Щедрик" (м.Славута), дитячий зразковий фольклорний ансамбль "Соловеєчки" (с.Забороль, Рівненської обл.), зразковий дитячий фольклорний гурт "Родовід" (смт.Антоніни, Хмельницької обл.), зразковий фольклорний гурт "Роксолана" (м.Нетішин, Хмельницької обл.), зразковий фольклорний ансамбль "Зернятко" (м.Андрушівка, Житомирської обл.), фольклорний ансамбль "Вербиця" (м.Хмельницький), зразковий гурт "Ордана" (м.Новоград-Волинський, Житомирської обл.), зразковий дитячий фольклорний колектив "Вінець" (м.Бердичів, Житомирської обл.), вокальний гурт "Кумасі" (м.Шепетівка, Хмельницької обл.), народний аматорський ансамбль танцю "Пролісок" (м.Славута, Хмельницької обл.), народний художній фольклорно-етнографічний колектив "Вербиченька" (смт.Нова Водолага, Харківської обл.), дитячий лемківський фольклорний ансамбль "Гречні фраїрки" (м.Монастириська, Тернопільської обл.), народне вокальне тріо "Червона бинда" (м.Сарни, Рівненської обл.), фольклористичний гурт "Родовичі" (смт.Нові Санжари, Полтавської обл.), дитячо-юнацький танцювальний колектив "П`єцухи" (Новайова, Польща), молодіжний ансамбль СКУД "Петрушев" (Богданці, Македонія), гурт "Дуліби" (м.Рівне), гурт "ЕтноХl" (м.Рівне), гурт "ТаРута" (м.Київ), гурт "The Doox" (м.Київ).

Серед цього сузір’я яскравих та самобутніх колективів гідно представив Ізяславщину фольклорний ансамбль "Калина-Малина" (Ріпківська І-ІІІ ст. - дитячий садок») під керівництвом Наталії Міщук. Їх виступ як завжди відзначався самобутністю, високим рівнем мистецького виконання. За участь в етно-еко-фестивалі «Колодар» колектив було нагороджено Дипломом та пам’ятними подарунками від організаторів мистецького дійства.

Крім мистецької програми для відвідувачів фестивалю було запропоновано чимало цікавого. Так, можна було: скуштувати страви української традиційної кухні; придбати різноманітні вироби на ярмарку  еко-товарів та крафтових виробів. Бажаючі мали можливість взяти участь у майстер-класах з традиційних ремесел.  

Велике захоплення у дітей та дорослих викликала можливість зробити пам’ятні світлини на різних фотозонах.

Завершилось мистецьке дійство вогняним шоу від гурту "Радослав" та етнодискотекою від DJ Ramyata.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

23.09.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Осінь в бібліотеці села Клубівка

Промайнуло тепле, гомінке, веселе літо і до нас завітала господиня-осінь. Сонечко ще світить, але менше гріє. Вона ранками зустрічає нас сивими туманами, вдень тішить теплим сонечком, а вечорами дарує терпкий запах зрілої природи.

Осінь радо зустрічали і в Клубівській сільській бібліотеці , працівники культури разом з юними читачами підготувавши поетичну імпрезу «Зустрічаймо осінь…, та осінні композиції з фруктів та овочів, котрі нещодавно достигли.

Бібліотекар ознайомила читачів з книжковою виставкою на осінню тематику. Діти читали вірші про осінь,відгадували загадки, а господиня осінь всіх частувала солодким виноградом.

20.09.2019 р.

За матеріалами Клубівської сільської бібліотеки

 

Зустріч головного редактора обласної газети із майстрами декоративно-ужиткового мистецтва Ізяславщини

12 вересня мали вельми цікавого гостя – це головний редактор обласної масової газети «Хмельниччина» Іван Михайлович Федоров, кандидат історичних наук, член-кореспондент Міжнародної Академії Інформатизації – і разом із тим великий аматор народних ремесел.

Приїхав Іван Михайлович якраз заради зустрічі з нашими майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, яка і відбулась в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї. Це Олена Жук – завідувач відділом та викладач художнього відділу Ізяславської дитячої школи мистецтв, Марія Бернацька - викладач художнього відділу Ізяславської дитячої школи мистецтв, Тетяна Арсенюк – інструктор районного будинку культури, Василь Володимирович Ляшук – член Національної спілки майстрів України та Микола Іванович Ткачук - художник, різьбяр, скульптор, Почесний громадянин Ізяславського району та міста Ізяслав.

Розмова точилась невимушено та цікаво, а після неї відбулась фото сесія майстрів з їхніми творами. Принагідно директор Ізяславського районного будинку культури Ігор Костюк вручив майстрам подяки від районного будинку культури за яскраву творчу діяльність та постійну плідну співпрацю з будинком культури.  

13.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

 

На Ізяславщині відкрито другий новий меморіальний знак пам’яті жертв Холокосту

 

 Друга світова війна, страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка досі болить чи не у кожній родині в Україні та світі. Лилися сльози і кров,  палали села і міста.  У ті лиховісні часи гинули не лише воїни, а й  позбавлялись життя тисячі мирних жителів великих та малих міст, сіл та хуторів.

Чорною сторінкою вписано в історію єврейського народу період Холокосту.

З метою вшанування жертв Холокосту та забезпечення того, щоб його жахи  ніколи  не забувалися, розташований у Сполучених Штатах Америки Фонд Цаля Каплуна зініціював зведення у місцях масових поховань жертв Холокосту в Україні монументів пам’яті. Саме відкриття першого такого  монументу проекту, що відбулося 25 жовтня минулого року поблизу села Сошне на території Ізяславського району, започаткувало його практичну реалізацію.

У середу, 11 вересня цього року, в урочищі «Облоги» на південній околиці міста Ізяслав, де 30 серпня 1941 року в роки окупації нацистськими загарбниками було закатовано понад тисячу громадян єврейської національності, відбулось відкриття другого пам’ятного знаку.

На меморіальний захід зібралося чимало представників єврейських громад із Ізяслава, Хмельницького, Києва, Сполучених Штатів Америки, представників місцевої влади та районної ветеранської організації, жителів та гостей району. 

На меморіальному заході було зазначено символічність часу відкриття цього монументу. Він припадає на місяць ЕЛУЛ, останній місяць єврейського календаря. Це час самоаналізу та підведення підсумків, час щоб осмислити зроблені вчинки та оцінити духовний ріст, що відбувся впродовж року, котрий завершується. Час для підготовки до прийдешніх  Днів трепету – Рош-Ашана (Новий рік) та  Йом-Кіпур (День спокути).

У своєму зверненні до присутніх представник Фонду Іосиф Менакер сказав: «Сьогодні від імені TKF - благодійної організації, розташованої в Нью-Йорку, я маю честь відкрити монумент, присвячений понад тисячі євреїв, убитих в 1941 році на цьому місці.  Цих людей  було убито тільки через те, що вони були євреями. Важливість цього монумента і багатьох інших монументів Холокосту, які були і будуть зведені на місці більш ніж 1000 місць розстрілів євреїв на Україні, полягає не лише в увічненні пам'яті загиблих, але і в недопущенні повторення подібної жахливої трагедії в майбутньому. Причому не лише відносно євреїв, але і будь-якої іншої нації, народності або індивідуальної приналежності. Робота із створення і втілення цього монумента стала реальністю завдяки численним пожертвуванням і самовідданій роботі багатьох волонтерів». 

До учасників медіального зібрання звернувся перший заступник голови Хмельницької обласної ради Валерій Лєсков. Зокрема він передав щирі слова подяки представникам Фонду Цаля Каплуна від керівництва Хмельницької області та запевнив усіх у тому, що влада України буде робити все, щоб жахливі страхіття воєн, Холокосту ніколи не повторились в історії будь-якого народу у світі. Також  на меморіальному заходу виступили  заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимир Левченко, голова Ізяславської районної ради Сергій Шлегель, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

Також до присутніх звернувся керівник Українського центру вивчення історії Холокосту (м.Київ), кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Зокрема він наголосив: «Надзвичайно важливо публічно вшановувати пам'ять Холокосту, для того щоб навчати майбутнє покоління. Це особливо важливо в Україні, в тій державі, на території якої під час Другої світової війни було вбито більше мільйона невинних».

Звертаючись до присутніх, латвійський скульптор, автор пам’ятного знаку Глєб Пантєлєєв описав свій підхід до дизайну монументу: "Скульптура є спробою висловити конфлікт хаосу та гармонії, зрозуміти того, що гармонія - це праця та зусилля. Нижча, грубо просвердлена частина обеліску розташована у зоні хаосу. Верхня ж символізує гармонію та перемогу розуму".

Право відкрити меморіальний знак на місці розстрілу євреїв було надано представникам Фонду Цаля Каплуна (США) Іосифу Менакеру та Леоніду Вейну, заступнику голови Хмельницької обласної ради Валерію Лєскову, заступнику голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимиру Левченку, голові Ізяславської районної ради Сергію Шлегелю, Ізяславському міському голові Валентині Корнійчук, керівнику Українського центру вивчення історії Холокосту Анатолію Подольському.

Від імені єврейських громад України до учасників меморіального заходу звернулась менеджер Хмельницького благодійного фонду ХЕСЕД-БЕШТ Галина Скрипник.

Під час меморіального заходу його учасники згадали тих, хто рятував євреїв від нацистів. Це окремою сторінкою записано в історії Холокосту.   Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму "Яд Вашем" у 1953 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник народів світу»  українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.

У цьому переліку є і представники Ізяславщини: Фінкель (Якубовська) Марія, Кроповенський Михайло, Свешникова Євгенія, Корнелюк Іван, Корнелюк Ганна, Корнелюк Георгій, Радаєва (Корнелюк) Галина,  Моісєєв Іван, Зубрицька Наталія, Демус Броніслава, Никитенок (Демус) Галина, Соловйова Домінікія.

У народі кажуть – людина живе доти, доки про неї пам’ятають – нехай же наша пам'ять про жертв Другої світової війни, про жертви Холокосту буде вічною.

Усі присутні вшанувати їх світлу пам'ять ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ.

 За   всіма відомими та невідомими безневинними жертвами Холокосту була виголошена поминальна молитва. Її здійснили головний раввин міста Хмельницький Йосиф Тейтельбаум.

На знак вшанування пам’яті усіх жертв Другої світової війни та жертв Холокосту до меморіалу було покладено квіти.   

Нехай наша пам'ять про подвиги та жертви  Другої світової війни буде найвищою даниною мертвим і живим, котрі все віддали на вівтар Перемоги!

Нехай ті страхітливі події вселенського масштабу не повторяться НІКОЛИ ЗНОВУ!

Бо як сказано в Книзі приповістей Соломонових (Притчі 31:8) «Будьте голосом тих, хто не може говорити за себе…».

Бо ж всі ми не вічні на цій землі, та кожен з нас є часткою народу, який вічний завжди!

ФОТОМАТЕРІАЛИ

11.09.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

Сьогодні 75 роковини початку депортації західних українців

 

Про примусове позбавлення дому 700 тисяч українців розказав у відеоролику Український інститут національної пам’яті

Сьогодні вперше на державному рівні вшановуємо роковини депортації. Торік Верховна Рада України встановила другу неділю вересня Днем пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

Тоді близько 700 тисяч українців позбавили домівок. 

Західний кордон СРСР був визначений без врахування етнічного розселення українців та поляків. Тож комуністична влада вирішила полагодити це, просто насильно переселивши людей із їхньої батьківщини. 

9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням». Виганяли українців з Польщі, а поляків з України.

«Добровільне переселення» з «рівноцінним відшкодуванням майна» обернулося колгоспним рабством, голодом та злиднями, роками принижень та поневірянь без права повернення на рідні землі», - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Цим подіям присвячено новий ролик Українського інституту національної пам’яті, розроблений спільно з Bober Film Studio.

Для режисера Діани Гордої взятися за цю тему були особисті причини, адже її бабусю Анну Єдинак у 1945 році депортували із лемківського села Кривівки неподалік Кракова на Тернопільщину. Потім жінка переїхала на Донбас.

«Цей ролик – ще одне нагадування, через що довелося пройти людям, єдина вина яких була в тому, що вони – українці і хтось вирішив, що вони не мають права жити на рідній землі. І про те, що для будь-якого тоталітарного режиму люди – це просто розмінні монети. Про це треба пам’ятати завжди», - говорить Діана Горда.

 У відео використані кадри із фільму Олеся Янчука «Залізна сотня».

 Завантажити ролик у телевізійній якості можна за посиланям.

 

Державні заходи до 75-річчя від початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини організовує Інститут національної пам’яті. 

В понеділок, 9 вересня: 

  • відкриття виставки «Вигнання» 

  • круглий стіл «Відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель» 

  • Мітинг-реквієм та молебень біля Пам’ятного Хреста жертвам Голодомору та політичних репресій в Україні 

  • Пам’ятну академію за участю представників державної влади, духовенства, ЗМІ, делегацій товариств депортованих українців

  • драму-концерт «Вигнані з Раю» Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка.

Детальніше про ці заходи можна дізнатися за посиланням на сайті Інсититуту та у facebook

 

08.08.2019 р.

За матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті http://www.memory.gov.ua/

 

 

У пошуках свого світу

 

7 вересня виповнюється 80 років з дня народження нашого земляка відомого художника, живописця, графіка, мистецтвознавця, поета, доктора наук, Едварда Міляра. З цієї нагоди у Клубівській сільській бібліотеці діє виставка «У пошуках свого світу», на якій представлена збірка його поезій «Поезія. Поетика», котру подарував сам автор бібліотеці.

У книзі поряд із віршами 15-річного Едварда, який тільки пробує поетичне перо, вміщено здебільшого білі вірші 50-річного Едварда Рафаїловича, який в поезії шукає філософського зерна іншого свого світу.

Наш земляк Едвард Міляр – належить до числа унікальних постатей сучасності. В його особі міцно переплівся надзвичайно рідкісний талант художника, філософа і поета. Це людина, яка не просто бачить світ очима митця, а по-своєму осмислює його, силою свого таланту намагається перетворити, бореться за порятунок людства від катаклізмів та екологічних катастроф.

Народився художник в 1941 у мальовничому селищі Антоніни Красилівського району. Його прадід і дід мали неабиякий хист до музики – віртуозно грали на сопілках. Батько був високопрофесійним столяром та мав хист до художнього мистецтва.

Сім’я Мілярів недовго жила в Антонінах і згодом переїхала в село Клубівку.

Едвард під час навчання в Клембівській середній школі брав активну участь у художній самодіяльності: співав  та танцював.

Едвард Міляр написав понад 3000 полотен у різних жанрах та на різні теми. Його творчий шлях - постійний експеримент, він пробує себе у різних техніках, жанрах, вигадує власні. Рідкісна техніка включає в себе власні секрети та авторське творче бачення світу. Творчість Міляра - особливий приклад відносин між філософією і мистецтвом, коли людина мисляча вибирає як засоби вираження своїх ідей не мову абстрактних понять, а живопис. Ще одним даром Едварда Рафаїловича є здатність передавати свій світогляд та професійні навички своїм учням. Художник безкоштовно відкрив 10 картинних галерей, одна з яких знаходиться в США. Провів велику кількість персональних виставок, у тому числі і в українській діаспорі в Сполучених Штатах Америки.

В 1988 році свої твори митець експонував у Клубівському сільському будинку культури. Жителі села мали змогу оглянути експозицію виставки.

06.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Запрошуємо на «Подільську сцену – 2019»!!!

Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва повідомляє про проведення відкритого обласного огляду-конкурсу театральних колективів «Подільська сцена – 2019», який відбудеться 3 жовтня 2019 року на базі будинку культури Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади.

Огляд-конкурс є відкритим. До участі запрошуються аматорські театральні колективи, студії, театри естрадних мініатюр, театри ляльок незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування.

Огляд-конкурс є некомерційним заходом, вступний внесок не передбачений.

Витрати, пов’язані з проїздом та харчуванням учасників забезпечують організації, що направляють, учасники колективів чи спонсори.

Просимо Вас повідомити колективи про Огляд-конкурс та посприяти їх участі у даному заході.

Заїзд та реєстрація колективів-учасників до 10.00 за адресою: м. Полонне, вул. Л. Українки, 95.

Реєстрація о 10.00.

Початок конкурсної програми об 11.00.

Положення

Заявка

04.09.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

«Так почалася війна»

 

Усе далі відходять сумнозвісні події періоду Другої світової війни.

Ось уже 80 років пройшло від тієї страшної пам’ятної пори, коли пролунало слово «війна», проте у пам’яті людській воно залишиться назавжди.

У ці дні ми вкотре повертаємось думками до подій, пережитих нашим народом у страшні дні початку війни. Події  тієї війни двічі прокотилися кривавою хвилею українськими землями, сіючи смерть, горе,  руйнування та біду.

 Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.

Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

У рамках відзначення 80-річчя початку Другої світової війни та 74-річчя її завершення в Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї проведено тематичний захід, на який запрошено очевидця подій окупації Ізяслава художника Миколу Ткачука.

 Микола Іванович поділився із присутніми спогадами свого дитинства у воєнний час.

Також учасники зібрання познайомилися зі сторінками історії періоду Другої світової війни та про роки окупації в Україні, дізналися про мужність і героїзм нашого народу у роки Другої Світової війни.

На завершення заходу присутнім був проведений огляд літератури, представленої на книжковій виставці «Так почалася війна».

03.09.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

 

В Ізяславі відбулась меморіальна церемонія у пам'ять жертв Другої світової війни

 

1 вересня 80 років тому почалась Друга світова війна - найкривавіша та наймасштабніша війна в історії людства.

2 вересня, у 74-ту річницю завершення цієї війни, у Парку Слави міста Ізяслав відбулась меморіальна церемонія, присвячена пам’яті жертв Другої світової війни.

У церемонії взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, керуючий справами районної ради Леся Божко, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, представники органів влади та місцевого самоврядування, делегації ряду організацій, установ міста Ізяслав.

Короткий історичний екскурс в події Другої світової війни здійснив завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук.

Він зокрема наголосив, що Друга світова війна (1939-1945) – один із найбільших збройних конфліктів в історії людства.  У 1939-1941 рр., після серії наступальних операцій та договорів, нацистська Німеччина завоювала чи контролювала більшу частину континентальної Європи і сформувала союзи з Італією та Японією. Пактом Молотова-Ріббентропа від серпня 1939 року Німеччина та Радянський Союз розділили та анексували території своїх європейських сусідів - Польщі, Фінляндії, Румунії та країн Балтії. Світова спільнота мовчки спостерігала за агресивними діями Німеччини та СРСР, лише час від часу висловлюючи «глибоку стурбованість».

Але після вторгнення на територію Польщі політичні лідери деяких європейських країн змушені були об’єднати зусилля задля протистояння Гітлеру – 3 вересня Британія і Франція оголосили Німеччині війну.

Тим часом, 17 вересня радянські війська розпочали окупацію Польщі зі сходу. Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня - Львів, 24 - Дрогобич, 26 - Яворів, 27 - Старий Самбір. А 28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву.

22 червня 1941 року німецькі війська перейшли кордон СРСР, відкривши найбільший в історії сухопутний театр війни.

7 грудня 1941 року Японія напала на американську військову базу Перл-Гарбор (Гавайські острови). Так, Японія розпочала війну проти США та Великої Британії на Тихому океані і в Азії. Після цього війну США оголосили Німеччина та Італія.

1 січня 1942 року у Вашингтоні 26 країн (зокрема СРСР, США, Велика Британія) підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти Німеччини, Японії, Італії та їх сателітів до повної перемоги.

Друга світова війна тривала шість років і завершилася 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. У цій війні брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. Друга світова забрала життя щонайменше 80 мільйонів людей (як цивільних, так і військових). Окрім того, під час тієї війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя.

Присутні у Парку Слави міста Ізяслав вшанували пам'ять жертв Другої світової війни ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ  та поклали квіти до Братської могили воїнів та партизанів, які загинули при визволенні від нацистських окупантів міста Ізяслав та Ізяславського району.

02.09.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

80 роковини початку Другої світової війни

 

1 вересня 1939 року, через тиждень після підписання договору про ненапад із СРСР (так званого пакту Ріббентропа-Молотова) нацистська Німеччина вторглася на територію Польської держави, розпочавши найбільшу та найкривавішу трагедію людства – Другу світову війну. 17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР. 

Для України Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року. Українці у складі польської армії вступили у бій вже 1 вересня 1939 р., а українські міста Львів, Самбір та Дрогобич зазнали бомбардувань німецькою авіацією у перші дні війни. Частина української етнічної території була окупована нацистами в перші тижні війни.

1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, що означало фактичний початок Другої світової війни. 3 вересня війну Третьому Рейху оголосили союзники Польщі Великобританія та Франція, але збройного протистояння агресору не розпочали, обмежившись  на цьому етапі економічними і політичними санкціями.

Без підтримки західноєвропейських союзників польське військо змушене було відступати на схід, углиб країни. 8 вересня перші німецькі підрозділи досягли Варшави. Оборона польської столиці тривала 20 днів.

17 вересня 1939 р., відповідно до домовленостей із Гітлером, на територію Польської держави зі сходу увійшли радянські війська (т.з. «визвольний похід у Західній Україні та Західній Білорусії»). Того ж дня ними були зайняті Тернопіль та Рівне, наступного – Коломия, Станіславів (Івано-Франківськ) та Луцьк.

До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22 – до міста підійшли підрозділи Червоної армії, які допомогли Вермахту добити оборонців Бресту. 22 вересня 1939 р. там відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад Вермахту та Червоної армії. 24 вересня радянські й німецькі війська здійснили спільну операцію з оточення польських з’єднань під Замостям. 28 вересня впала Варшава.

Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини.

Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням останніми договору про дружбу і кордон.

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між Третім Рейхом і СРСР до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.

Наприкінці 1939 р. СРСР здійснив напад на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінську війну 1939–1940 рр., за що був оголошений агресором і виключений з Ліги націй 14 грудня 1939 р.

Радянський Союз з вересня 1939 року по червень 1941 року залишався союзником Третього рейху, поставляючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину, матеріали, інформацію.

Нагадуємо, Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Третім Рейхом була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.

За підрахунками Інституту історії України НАНУ прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. Український вимір Другої світової війни не обмежується участю у війні на боці СРСР. Сотні тисяч українців в лавах підпілля ОУН та Української повстанської армії були залучені до спротиву нацистським окупантам, етнічні українці брали участь у воєнних діях в складі інших армій учасників антигітлерівської коаліції - американської, канадської та інших.

Докладніше про український вимір Другої світової війни:

Юрій Шаповал «Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії» – http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/9/123358/;

Володимир В'ятрович. «Українська Друга світова (в кольорі)» - http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html

Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори» - https://bit.ly/2HAPOuE 

Виставка «Українська Друга світова» - https://bit.ly/2ZuUHA4 

02.09.2019 р.

За матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті http://www.memory.gov.ua/

 

У Варшаві Президент України взяв участь у меморіальних заходах з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни

 

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у меморіальних заходах з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, які пройшли 1 вересня у Варшаві.

За інформацією польської сторони, у заходах взяли участь близько 40 закордонних делегацій. Зокрема, до Варшави прибули Віце-президент США Майк Пенс та Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр.

Президенти, глави урядів і делегацій залишили записи у Книзі пам’яті, а також зробили символічні удари у Дзвін пам’яті.

Глава Української держави разом з іншими учасниками меморіальних заходів приєднався до церемонії покладання вінка до могили Невідомого солдата.

Присутні вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання.

02.09.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Ізяславщина урочисто відзначила 28-у річницю незалежності України

 

У ці серпневі дні календар історії відраховує двадцять восьму річницю незалежності України.

Це не просто день народження України, це свято пам’яті та пошани до багатьох поколінь наших предків, що  з діда-прадіда жили на цій землі, рясно поливали її своїм потом та кров’ю, формували  національну свідомість  і  невпинно,  не здаючись, боролися за власну державність...Це день, коли українці стали нарешті господарями у власному домі.

І нам, теперішнім громадянам України, випала висока історична місія здійснювати мрію багатьох поколінь наших предків – плекати  свою землю і примножувати її багатства своєю працею, у добробуті, безпеці та злагоді ростити дітей, віддавати повагу  та шану людям старшого  покоління, оберігати загальнолюдські цінності та моральні чесноти, які є кодом нашої нації.

Останні роки стали переломними у розвитку України. Події, що сталися за останній час, змусили нас по-новому усвідомити  вагу та цінність таких понять як суверенність, незалежність, мир. Ще нещодавно ніхто не міг подумати, що свободу та право жити у власній країні доведеться виборювати не на мітингах та майданах, а з військовою зброєю у руках. Та попри всі складнощі, що випали на долю нашого народу, їх вдасться подолати. А з усіх випробувань український народ вийде ще сильнішим. Для цього потрібні мудрість, мужність і витримка.

24 серпня з нагоди 28-ї річниці Дня незалежності України відбулись районні урочистості на Співочому полі міста Ізяслав.

У святковому дійстві взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, керівник апарату райдержадміністрації Ольга Манзюк, начальник організаційного відділу виконавчого комітету районної ради Анатолій Ліщук та Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, учасники АТО, делегації від трудових колективів  організацій, підприємств, установ району, а також жителі та гості міста.

Розпочався захід спільною молитвою за Україну та Український народ.

Після цього було влаштовано культурно-мистецьке дійство «З Україною в серці». Насичена програма заходу вмістила в собі всі сторони життя Ізяславщини.

Можна з впевненістю сказати, що кожен бажаючий міг знайти заняття по душі і відчути справді святкову атмосферу. 

На Співочому полі  розташувалось святкове містечко майстрів,  де були представлені  вироби народних умільців образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Ізяславщини.

Про військово-патріотичний клуб «Каскад» розвідала їх тематична виставка.

Відкриваючи урочистості, перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, начальник організаційного відділу виконавчого комітету районної ради Анатолій Ліщук та Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук у своїх виступах зазначили, що страдницька дорога українського народу до волі вимощена життями десятків мільйонів співвітчизників – козацьких військ, січових стрільців, героїв Крут, невинних жертв голодоморів, комуністичної та нацистської окупації, жертовного героїзму воїнів Радянської Армії, учасників визвольних змагань, які виборювали волю та незалежність нашої держави, кладучи на вівтар її свободи найдорожче – своє життя.

Як ніколи гостро за роки війни існування нашої суверенної держави сприймається цінність і важливість незалежності. І як ніколи болить за долю України, майбутнє наших дітей і онуків.

Ми повинні сказати своє рішуче «ні» ворогові, який ступив на нашу землю, і «так» – вільній, незалежній, єдиній Україні. Не забуваймо, що тільки сильні духом можуть досягнути великого успіху. Виступаючі побажали усім присутнім миру, добра, злагоди і Божого благословення, віри у себе, у свою державу, у перемогу України.

Святковий настрій учасникам та гостям свята подарували  кращі аматори сцени Ізяславшини.

Концертна програма була насичена різноманітними номерами, які умовно поділили на два світи: історичне минуле та сучасність.  

Талановита молодь Ізяславщини демонструвала не тільки свої вокальні та артистичні здібності, а й щиру любов до рідної України.

Підтримали патріотичну тематику й глядачі, частина з яких прийшла у вишиванках та з синьо-жовтими стрічками. 

Усіх шанувальників спорту зібрав спортивний майданчик неподалік від сцени, на полі якого розгорнулася запекла боротьба між атлетами із перетягування канату,  метання довбні та інші змагання. Організаторами спортивних змагань виступили сектор молоді та спорту відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.

Це спортивне свято стало чудовим відродженням історичних традицій українського народу, залученням молоді до участі у відтворенні українських традицій,  пропагандою здорового способу життя, сприяло згуртуванню колективів, вчило працювати у команді, радіти успіхам товаришів та дало величезний заряд позитиву.

Учасниками  змагань були команди ЗВК 58, Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, Спілки воїнів-учасників АТО, а також освітяни. Кожен учасник у спортивних змаганнях відчував себе справжнім козаком.

У ході напруженої боротьби впевнено обійшов конкурентів по боротьбі на руках Ігор Мікітюк. Другу сходинку посів з цього виду спорту Олександр Лісінський  (ЗВК № 58), а ІІІ місце здобув Віталій Луцик (освіта).

У метанні довбні не знав собі рівних Анатолій Герасимчук (поліція), котрий закинув на відстань у 8,5 м. Друге місце здобув Юрій Березний (7,9 м) та ІІІ місце – Олександр Лісінський (7,8 м).

Спритнішими у перетягуванні канату виявилася команда ЗВК 58. 

У підсумку І загальнокомандне місце виборола команда ЗВК № 58, котра отримала Кубок. Переможці та всі учасники змагань були нагороджені грамотами та призами.

Усіх учасників та гостей свята традиційно частували кулешем члени районної громадської організації «Ізяславське козацьке товариство».

Свято пройшло у святково піднесеному настрої.

ФОТОКОЛАЖ

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

У День незалежності України в Ізяславі відбувся черговий перегляд кінофільму просто неба

 

24 серпня у рамках заходів із відзначення  Дня незалежності України на площі Героїв Майдану  міста Ізяслав, в рамках культурологічного проекту  «Фільм просто неба», відбувся перегляд українського сучасного молодіжного містичного трилеру «Тіні незабутих предків».

Фільм був знятий Любомиром Левицьким. Це цілковито українська стрічка – український режисер, українські актори, зйомки в Україні й за українські гроші. В основі фільму - українська карпатська легенда. В український широкий прокат вийшов 14 листопада 2013 року.

На площі міста Ізяслав зібралось більше сотні охочих переглянути останній літнього сезону кінофільм просто неба. Аромат літньої ночі, затишна атмосфера, безкрає зоряне небо зачарували усіх і зробили прощання з літом дійсно незабутнім.

Фільм «Тіні незабутих предків» - вітчизняне фентезі з елементами комедії, містики і пригод. Його знімали майже два роки, реліз переносили тричі.

Зйомки відбувалися у мальовничих місцях Карпат, у Верховинському районі Івано-Франківської області, в місті Яремче, в Чернівецькому університеті та у Києві. Це все для того, щоб показати наскільки дивовижна наша Україна, її природа, народ. 

У фільмі засвітилися і відомі акторки і телеведучі - Ольга Сумська у ролі матері головного героя та Ольга Фреймут у ролі ведучої кримінальних новин.

Сюжет фільму про те, як кілька століть тому в українських Карпатах безчинствували злі духи. Тоді дев’ять магів запечатали потойбічну нечисть у Книгу Тіней і затаврували її магічною Зґардою. Відтоді Зґарда перебувала в безпечному місці, надійно оберігаючи вхід до нашого світу від злих духів. Однак за примхою долі Зґарду було знайдено й передано університету, після чого життя деяких студентів змінилося назавжди. Врятувати їх і знищити зло зможе лише нащадок останнього мольфара…

Яскравою оцінкою для фільму стали аплодисменти глядачів по його закінченню. Кожен, повертаючись додому, ще довго обдумував побачене та ділився із друзями своїми враженнями.

ФОТОМАТЕРІАЛИ  

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

 з громадськістю апарату райдержадміністрації

Делегація Ізяславщини взяла участь у святкових заходах із відзначення Дня незалежності України в обласному центрі

 

Делегація Ізяславського району на чолі із заступником голови райдержадміністрації Володимиром Левченком 24 серпня у місті Хмельницький взяла участь у святкових заходах із відзначення Дня незалежності України.

Урочистості заходи розпочалися зі святкової Ходи Гідності, яка стартувала від пам’ятника Тарасу Шевченку і закінчилася на Майдані Незалежності. Участь у ході взяли тимчасово виконуючий обов’язки голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко, голова обласної ради Михайло Загородний, військові, ветерани, представники районів, творчих колективів, містяни, а також представники молоді української діаспори з 20 країн світу. Учасники Ходи поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, В’ячеславу Чорноволу та Небесної Сотні.

Продовжилися урочистості на майдані Незалежності, із вітальним словом до присутніх звернулися т.в.о. голови обласної державної адміністрації Володимир Кальніченко, голова обласної ради Михайло Загородний, Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Володимир Кальніченко зокрема зазначив: “Нам випало бути свідками становлення та творцями європейської України, адже нашою метою є збудувати державу, комфортну для людей. Саме ми і саме в цей час маємо шанс змінити Україну. Тому нашою спільною сумлінною працею ми повинні наближати перспективу жити в країні, яка буде всесвітньо відома як передова, інноваційна, високотехнологічна”.

Посадовець подякував усім, хто працює для України, для Хмельниччини: трудівникам, ветеранам воєн і праці, волонтерам, кожній родині. Особливі слова вдячності Володимир Кальніченко адресував нашим захисникам військовим.

На завершення виступу Володимир Ілліч побажав усім краянам мирного неба, добробуту, наполегливості, успіху, втілення в життя найсміливіших і корисних ідей,  а також вручив відзнаки обласної державної адміністрації.

Керівники області вручили  групі жителів Хмельниччини ряд відзнак.

Традиційно основні святкові заходи цього дня відбувалися на Майдані Незалежності. Тут можна було побачити, почути виступи творчих колективів – танцювальних та вокальних, завітати у намети, в яких презентували представники районів та міст обласного значення Хмельниччини презентували свою історію, сьогодення, продукцію та різноманітні вироби декоративно-прикладного мистецтва.

Цьогоріч презентаційний намет Ізяславського району був присвячений історичному минулому краю. Особливе захоплення у відвідувачів намету району викликала група аніматорів з числа учнівської молоді Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, убрана у стилізовані історичні костюми, автором яких є провідний методист Ізяславського районного будинку культури Інна Жерновая.

Щоб оглянути експозицію району, до намету завітали т.в.о. голови обласної державної адміністрації Володимир Кальніченко, голова обласної ради Михайло Загородний, т.в.о. заступник голови облдержадміністрації, наш земляк Сергій Ткачук, т.в.о. голови облдержадміністрації Олександр Дехтярук. Їх від імені громади району привітав символом української гостинності хлібом-сіллю заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко.

Хмельницький музей історії міста представив експозицію «Шлях до незалежності України», де на численних світлинах можна було побачити непросту дорогу, яку пройшла держава задля здобуття свободи та самостійності.

Бойову майстерність у затінку каштанів демонстрували юні та старші спортсмени: фехтувальники, вихованці школи бойових мистецтв «Самсон право» та козаки. Тут же поруч розгорнули демонстраційні експозиції заклади культури міста Хмельницький – бібліотеки та музеї.

На території майдану також облаштували чимало фотозон, сфотографувавшись біля яких хмельничани могли залишити собі фото на пам’ять про відзначення 28 річниці Незалежності.

Та головною родзинкою ранішньої частини свята на майдані стали його їстівні експонати – величезний коровай вагою 1000 кілограмів, спечений майстрами ТОВ «Український кристал» з Кам’янця-Подільського та 200-кілограмова карта Хмельниччини розміром 5 на 2,5 метри, викладена із медових пряників. Герби 20 країн, шести міста та 20 районів області, спечених за старовинним рецептом, зібрали як пазл, аби утворити цільну картину. Цей патріотично-їстівний шедевр увійшов до Книги рекордів України, а всі майстри, які долучилися до його створення, отримали відповідні сертифікати.

Також під час святкових заходів з нагоди Дня незалежності України  в Хмельницькому відбувся конкурс українських вінків, які підготували мисткині кожного району, серед них були і представниці Ізяславщини.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Найбільша геральдична карта: Хмельниччина встановила Рекорд України

 

Цьогорічне святкування Дня Незалежності на Хмельниччині ознаменувалось встановленням нового  Рекорду України. Як символ єднання українців усього світу, на майдані Незалежності обласного центру створили найбільшу геральдичну мапу Хмельницької області «Єднання з українською світовою діаспорою».

Т.в.о. голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко,  голова обласної ради Михайло Загородний, керівники районів і міст області, а також представники діаспори виклали геральдичну мапу Хмельниччини у вигляді медового пряника, випеченого за стародавніми подільськими рецептами. Створили мапу зі 45 сегментів-пряників із зображеннями гербів 6 міст і 20 районів області, а також гербів 19 країн, з яких прибули учасники Форуму української молоді діаспори «Хмельниччина 2019».

Сегмент карти «ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОН» представив заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко.

Мапу Хмельниччини розміром 5*2,5 метри та вагою 200 кг визнано найбільшою в Україні.

Національний рекорд України у категорії «Кулінарія, розміри» було зафіксовано експертом Книги рекордів України Аліною Скомороховою. Пані Аліна зазначила, що  24 серпня 2019 року, у день Незалежності, в Україні встановлюються 12 рекордів. Рекорд, що встановлено на Хмельниччині унікальний тим, що він є рекордом єднання.

Дипломи Книги рекордів України вручено т.в.о. голови облдержадміністрації Володимиру Кальніченку, голові обласної ради Михайлу Загородному, керуючій справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради Юлії Сабій, голові СКУМО Дмитру Лєкарцеву, власниці ТМ «Насолода” Ірині Гакало та організації жінок-українок «Можу».

Керівники п’яти міст обласного значення та 20 районів області отримали Дипломи учасників Рекорду України. Серед тих, хто отримав такий диплом, є і представники Ізяславського району.

По завершенню святкування їстівну карту було розділено між усіма його учасниками.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Спільний міжконфесійний молебень за єдність і мир в Україні

 

24 серпня українці відзначають велике національне свято нашої державності – День незалежності України. Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що століттями творили націю і боролися за державність, це День, коли щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти у нас, українців, мудрість, а Майбуття спонукає виховувати в нас особливу відповідальність перед українською історією, перед нашими нащадками.

На жаль, нині наша Батьківщина проходить у черговий раз випробування - випробування на єдність та територіальну цілісність. Схід України став ареною бойових дій. За нашу державність і суверенітет проливають кров мужні сини та доньки країни.

Знаковим символом прагнення до єдності українського суспільства стала спільна участь у міжконфесійному молебні  вірян парафіяльних громад Ізяславського благочиння Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, парафії святого Йосипа Римо-католицької церкви міста Ізяслав, ряду протестантських громад Ізяславщини, який проведено 24 серпня у День незалежності України.

Молитовний захід відбувся у глибоко символічному для усіх ізяславчан місці – біля Алеї Героїв Небесної Сотні. До місця проведення духовного заходу вірні кожної релігійної конфесії урочисто прийшли хресним ходом  від своїх храмів.

Разом із духовенством та вірянами молилися перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, керівник апарату райдержадміністрації Ольга Манзюк, начальник організаційного відділу виконавчого комітету районної ради Анатолій Ліщук та Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, учасники АТО, делегації від трудових колективів  організацій, підприємств, установ району, а також жителі та гості міста.

Усі присутні на заході піднесли до Всевишнього спільну молитву за єдність держави, порозуміння у громадах та в країні, а також за славних захисників Батьківщини та благословили їх на перемогу над ворогом.

Крім того духовенством було відправлено спільну панахиду за борців, що полягли за волю, незалежність та територіальну цілісність України.

До присутніх на заході із пастирським словом звернулись священнослужителі різних конфесій.

У своїх виступах вони наголосили, що дар Незалежності – це Божий дар для всіх. Цінність Незалежності – безмірна, а процес становлення держави – тривалий і непростий. Для того, щоб ми мали вільну і незалежну Україну, десятки, сотні і тисячі героїв України упродовж століть віддавали своє життя, але цей дар отримали ми. Цінуймо цей дар. Цінуймо свою свободу, цінуймо вільну і незалежну Україну і докладімо всіх зусиль, щоб цей дар втримати, щоб вільну і незалежну Україну ми могли розбудувати і передати нашим наступним поколінням. Нехай Господь Бог нам у цьому допомагає.

Після завершення спільного молебню священнослужителі благословили усіх присутніх та закликали віруючих до щоденної молитви за мир, єдність, відвагу наших воїнів і добру долю українського народу.

Під час заходу вихованцями недільної школи свято-Пантелеймонівського храму Української Православної Церкви було виконано українські пісні, а також продекламовано патріотичні вірші. 

Представники духовенства Ізяславського благочиння Української Православної Церкви провели молебні за Україну та український народ у своїх храмах.

 

 

 

 

 

 

 

ФОТОМАТЕРІАЛИ

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Ізяславщина відзначила День Державного Прапора України та 28-у річницю незалежності України

 

28 років незалежності України є знаменною подією  для всього українського народу. Минуло чимало часу, коли уперше за тисячолітню історію на карті світу постала держава під назвою „Україна”, котра прославлена своєю багатою історією та культурою, мелодійною мовою, працьовитістю та сумлінністю людей. Незалежність – символ нашої нації, самоствердження, відчуття волі та суверенності. А український стяг оточений багатовіковою славою, адже він вінчав великі перемоги, найважливіші події в житті держави.

В умовах сьогодення, коли  наша держава перебуває у стані війни, по-новому відкриваємо для себе неоціненність скарбу жити у вільній, суверенній державі, адже незалежність – найвище досягнення нації, набуте найкращими синами й доньками різних поколінь найбільшою ціною – життям, інтелектом, непосильною працею, молитвами і вічною боротьбою.

Нам є чим пишатися і про що згадати у ці визначні дні – у День Державного Прапора України та День незалежності України.

З нагоди відзначення вищезазначених свят територіальні громади Ізяславщини провели патріотичні святкові урочистості. При проведенні святкових заходів основна увага приділялася темі єдності України, героїзму наших земляків, які воюють на Сході, ролі молоді у суспільному житті Ізяславщини,  ідеї патріотизму та консолідації суспільства навколо захисту України від зовнішньої агресії.

ФОТОМАТЕРІАЛИ населених пунктів Ізяславщини

27.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Ізяславщина урочисто відзначила День державного Прапора України  

 

День Державного Прапора та День Незалежності є основними державними національними святами України, адже прапор є невід’ємним символом будь-якої країни, а щодо незалежності – то український народ віками йшов до неї у своєму святому прагненні жити у вільній, незалежній країні, однак збулася ця мрія лише двадцять вісім років тому.

23 серпня, у переддень Дня Незалежності України, під час відзначення Дня Державного Прапора України, на площі Героїв Майдану міста Ізяслав відбулось велике святкове дійство, за участі керівництва Ізяславської районної державної адміністрації, Ізяславської районної ради, Ізяславської міської ради, делегацій від ряду  трудових колективів установ, підприємств та організацій міста, численні жителі та гості міста.  

Вітаючи учасників святкового зібрання, перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук наголосив: «Українська держава успадкувала традиції державотворення від Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Козацької держави, української державності початку XX століття; проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням процесу українського державотворення. У часи Української революції 1917-1921 років українці відродили державність - утвердили державні кордони, мову, гроші, символіку, створили боєздатне військо, отримали визнання світової спільноти; однак зовнішня агресія та внутрішні протиріччя не дали можливості зберегти цю державу».

Начальник оргвідділу  районної ради Анатолій Ліщук зазначив, що 22 січня 1918 року була відроджена українська держава, а 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення незалежності України.

«Відзначаючи 28-річчя від дня прийняття Акта проголошення незалежності України, ми, водночас, маємо говорити про забезпечення наполегливою спільною працею відродження української державності», - акцентувала секретар Ізяславської міської ради Наталія Попко.

Крім того виступаючі неодноразово наголошували на тому, що для кожного з нас Україна починається з рідної домівки, села чи селища, рідного краю. Проте незалежно від того, де ми живемо, ким працюємо – всіх українців об’єднала єдина держава, єдина любов до України, яка живе в наших серцях. 

Присутні на святковому заході вшанували хвилиною мовчання пам'ять борців за свободу, незалежність та територіальну цілісність України на різних історичних етапах її існування.

Під час урочистостей керівники району та міста вручили групі жителів відзнаки та нагороди.

 За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі, вагомий особистий внесок у виконання поставлених завдань та з нагоди Дня Незалежності України Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено Плужненського сільського голову Плужненської об’єднаної територіальної громади Віктора Максимчука, Подякою обласної державної адміністрації за сумлінну працю, високий професіоналізм,  відданість справі, зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди Дня незалежності України начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації  Раїсу Ткаченко.

Грамотою Хмельницької обласної ради було нагороджено колектив народного аматорського хору імені Георгія Кірпи Клубівського сільського будинку культури (керівник Антоніна Лукаревська). Подяка Хмельницької обласної ради вручена провідному спеціалісту виконавчого комітету Ізяславської міської ради Зінаїді Франковій.

Також Павло Ковальчук та Анатолій Ліщук вручили грамоти районної ради та районної державної адміністрації: мисливствознавцю державного підприємства  «Ізяславське лісове господарство», учаснику АТО Дмитру Семеновичу; вчителю інформатики Ізяславського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 імені О.Онищука, гімназія» Олексію Задворному; завідувачу, лікарю загальної практики сімейної медицини Плужненської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Роману Содоморі; фельдшеру відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги Ізяславської центральної районної лікарні Миколі Санікову; колективу «зразкового» фольклорного ансамблю «Барвінець» Плужненської дитячої музичної школи;  трактористу-машиністу сільськогосподарських машин фермерського господарства «Агро-Інвест» (с. Ліщани) Анатолію Васильчуку; головному інженеру товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» (с. Васьківці) Олегу Олійнику; директору Ізяславського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Світлані Косовській; депутату районної ради, старшому менеджеру з питань регіонального розвитку  товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМИНГ ПОЛІССЯ» Анатолію Пілику; директору комунального підприємства  «Ізяславське бюро технічної інвентаризації» Валентині Прокопець. Також було вручено Подяки районної державної адміністрації: слідчому слідчого відділення Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Сергію Клімчуку; слідчому слідчого відділення  Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Сергію Клімчуку; слідчому слідчого відділення Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, молодшому лейтенанту поліції Андрію  Лисюку; оперуповноваженому сектору кримінальної поліції  Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Олегу Мартинюку; слюсарю-електрику комунального підприємства «Ізяславтепломережа» Миколі Кордонському.  

Також під час урочистого заходу за значний особистий внесок у розбудову району,  розвиток економіч­ного потенціалу, активну громадську діяльність та з нагоди Дня незалежності України відзнакою Ізяславської районної державної адміністрації та Ізяславської районної ради - нагрудним знаком “За вагомий внесок у розвиток Ізяславщини” були нагороджені: головний лікар Ізяславської центральної районної лікарні Олександр Агапій, директор ПП «Ізяславмолпродукт» Микола Теличко.  

Секретарем Ізяславської міської ради Наталією Попко було вручено грамоти Ізяславської міської ради:  оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Дмитру Романюку; інспектору  реагування патрульної поліції  Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Михайлу Гончаруку; інспектору з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції  Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, старшому лейтенанту поліції Андрію Нечипоруку; головному  інженеру  комунального підприємства  «Комуненерго» Богдану Коцюбинському; екскаваторнику комунального підприємства  «Житлосервіс» Петру Снігуру; оператору ПЕОМ комунального підприємства «Ізяславводоканал» Інні Поліщук.

За багаторічною традицією перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, начальник оргвідділу  районної ради Анатолій Ліщук, секретар  Ізяславської міської ради Наталія Попко вручили групі молодих громадян Ізяславщини їх перші паспорти (ID-картки) громадянина України: Ользі Москалюк, Анастасії Нагорній, Крістіні Писарчук, Вікторії Різі.

Також у цей урочистий день було відзначено окремих учасників бойових дій в Афганістані. Учасник АТО від імені громадської організації учасників АТО  Геннадій Цехмімістер вручив медаль "30 років виведення військ з Афганістану".

Святковий настрій учасникам та гостям свята подарували  народний аматорський хор імені Героя України Георгія Кірпи Клубівського сільского будинку культури,  кращі аматори сцени Ізяславшини та народний аматорський ансамбль народної музики «Музики Надгориння» Ізяславського районного будинку культури.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

23.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

У День Державного Прапора України в місті Ізяслав відбувся мото-авто-пробіг «Пам’яті борців за Україну»

 

У День державного Прапора України відбувся  мото-авто-пробіг «Пам’яті борців за Україну» вулицями міста Ізяслав. Пробіг  відбувся за ініціативи районної громадської організації учасників АТО (керівник Володимир Павлюк) та за сприяння й підтримки керівництва Ізяславської районної державної адміністрації, Ізяславської районної ради, Ізяславської міської ради.

До колони учасників пробігу долучилися десять мотоциклів та моторолерів, майже два десятки легкових автомобілів з державними прапорами України. Пробіг стартував  від площі Героїв Майдану вулицями Шевченка, Миколи Микитюка, Олександра Кушнірука, Вокзальна, Козацька, Незалежності, Васьковецька, Богдана Хмельницького, Заславська, провулком Богдана Хмельницького міста Ізяслав та завершили у Парку Слави біля меморіалу воїнам Другої світової війни.  У мото-авто-пробізі взяли участь представники керівництва районної державної адміністрації, районної ради, учасники АТО, учасники війни в Афганістані, громадські активісти, молодь, небайдужі жителі міста Ізяслав та ряду сіл району. Безпеку учасників пробігу забезпечили співробітники Ізяславського відділення Славутського відділу Головного управління Національної Поліції України в Хмельницькій області.

"Прапор на транспортних засобах пробігу символізує єдність нашої держави. Символізує, що  Україна ЄДИНА. Наближається той час, коли ми об'єднаємо захоплені Росією українські землі!" – сказав організатор пробігу голова ГО учасників АТО Володимир Павлюк.

Під час руху колони мото-авто-пробігу відбулось покладання квітів до меморіалу жертвам голодоморів та політичних репресій, до пам’ятної дошки загиблим учасникам АТО, до могил учасників АТО та ООС Миколи Микитюка, Олександра Слободяна, Юрія Цісарука, Василя Кобернюка, Вінера Карімова, прикордонника Вадима Березовського, учасника Революції Гідності, волонтера Олега Верболюка, почесного громадянину міста та району Василя Кравчука, до меморіальної дошки Арсену Річинському, до пам’ятного знаку Тарасу Шевченку, до меморіалу воїнів Другої світової війни.

На фініші пробігу  до його учасників звернулися перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук та голова ГО учасників АТО Володимир Павлюк. Вони подякували усім за виявлену добру волю та патріотичний порив у День Державного Прапора України та висловив  побажання продовжити цю традицію під час  відзначення інших державних свят.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

23.08.2019 р.

 

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

У Плужному проведено круглий стіл під назвою «Незалежність України - історичне завоювання народу»

 

День Незалежності України — головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня. Дорога до здобуття незалежності була довгою і тернистою. Незалежність України — заслуга усього народу, багатьох його поколінь.

З нагоди цієї знаменної події для Батьківщини у Будинку культури села Плужне проведено круглий стіл під назвою «Незалежність України - історичне завоювання народу».

Розпочався «круглий стіл» із виконання гімну України.
Історичну довідку про шлях пройдений нашою державою до незалежності підготувала бібліотекар Хеленюк Ірина Леонідівна. У своєму виступі вона розкрила основні історичні етапи формування незалежності української держави.

Учасники круглого столу обговорили ключові події ХХ століття, які були визначними для українського державотворення, проаналізували історичні події, які відбулися в Україні від моменту проголошення Декларації про держаний суверенітет України до сьогодення.

Художній керівник Будинку культури Ольга Хангулова зазначила, що всі українці прагнуть, щоб Україна зміцніла і розквітла як держава, а також закликала любити Україну, берегти її волю і незалежність, поважати свій народ, свою мову. По завершенню заходу Ольга Миколаївна побажала всім учасникам здоров’я і щастя, благополуччя і добробуту, життєвих удач і творчих успіхів.

21.08.2019 р.

За матеріалами Плужненського будинку культури

 

Цьогорічне відзначення найважливішого державного свята має відбутись на високому патріотичному рівні

 

13 серпня відбулося засідання організаційного комітету з підготовки  відзначення Дня Державного Прапора України та 28-ї річниці незалежності України, яке провів  заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко.

У засіданні взяли участь представники окремих структурних підрозділів райдержадміністрації, районної та міської рад, активних громадських організацій.

Мета проведення даного засідання - остаточно скоординувати дії відповідальних за святкування найголовнішого свята держави, до деталей уточнити готовність проведення районного заходу на належному рівні.

На нараді, зокрема, обговорили  пропозиції з відзначення святкових заходів на території району та визначили місце і час їх проведення.

Учасники  детально зупинилися на кожному пунктові плану заходів та внесли ряд поправок до відзначення цих загальнодержавних свят України на Ізяславщині. Так, вищезазначені урочисті заходи заплановано провести 23-24 серпня. Загалом, цього року основна увага при підготовці святкових заходів спрямовуватиметься на пропагування національних та духовних цінностей, укріплення патріотичних настроїв, виховання шанобливого ставлення до творців історії незалежної України та героїв сьогодення.

Голова комітету Володимир Борисович наголосив на необхідності проведення благоустрою у місті та селах району.

У ході наради були враховані пропозиції членів оргкомітету щодо заходів із відзначення на Ізяславщині 28-ої річниці Незалежності України. Зокрема, до Дня Незалежності запропоновано організувати  виставки народних умільців, святковий концерт, різноманітні майстер-класи, змагання, конкурси. Як зауважив заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко, програма святкування повинна бути розрахована на різновікові категорії населення. Також на засіданні оргкомітету погодили пропозиції до урочистої церемонії підняття Державного Прапора України з нагоди Дня Державного Прапора України. Крім того 24 серпня планується провести традиційний спільний міжконфесійний молебень за Україну, Український народ, захисників України.

У ході засідання відповідальним за підготовку державних урочистостей надано конкретні доручення очільником, про хід виконання яких буде заслухано на наступному засіданні.

Підводячи підсумки засідання, Володимир Борисович наголосив на тому, що цьогорічне відзначення найважливішого державного свята має відбутись на високому патріотичному рівні.

14.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

Громада Свято-Пантелеймонівського храму міста Ізяслав відзначила своє престольне свято

 

9 серпня громада  Свято-Пантелеймонівського  храму міста Ізяслав (Ізяславське благочиння Хмельницької єпархії Православної Церкви України)  вшанувала свого небесного покровителя, святого великомученика та цілителя Пантелеймона. Для прихожан це дуже визначна подія, адже разом зі своїм настоятелем віряни доклали великих зусиль, щоб збудувати та облаштувати Дім Божий.

На святкову  Божественну літургію до храму завітав високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський Православної Церкви України щоб соборно із  представники духовенства із Шепетівського та  Ізяславського благочинь, міста Шепетівка та   парафіянами храму і численними гостями вославити Всевишнього.  До учасників святкового дійства  також долучили заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, голова районної ради Сергій Шлегель,  Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

 На церковному подвір'ї короваєм та квітами владику зустріли найменші прихожани, висловивши щирі слова подяки за архіпастирський візит. У самому храмі до архіпастиря зі словами вдячності звернувся настоятель митрофорний протоієрей Володимир Ковальчук, запросивши владику очолити святкове Богослужіння та помолитися за місто, його жителів, Україну та благочестивий народ.

Після чого у співслужінні духовенства Ізяславського та Шепетівського благочинь було відслужено Божественну літургію. Після відпусту до людей з архіпастирським словом звернувся високо преосвященний Антоній. Він зазначив: «Пантелеймон. Великомученик і цілитель. Коротке, як вогник свічки, життя. Він був добрим лікарем, подавав надії. Йому благоволив навіть імператор. Але гарний хлопчик з кучерявими волоссям порушив тишу свого спокою і благополуччя радісним і сміливим вигуком: «Мій Бог - Ісус Христос! Вірую!». І - почався відлік часу в сторону нелюдських страждань. Його змушували відмовитися від християнської віри і повернутися до язичництва. Йому погрожували. Його катували. Йому обіцяли всі багатства землі. Але світлим було його обличчя і незмінно було його: «Вірую!» З ім'ям Христа він лікував кульгавих, сліпих, прокажених. З ім'ям Христа допомагав знедоленим. І з ім'ям Христа прийняв мученицьку смерть».

Також владика  подякувавши за запрошення та свято. За пастирське служіння на благо Церкви та за  заслуги перед Нею митрополит Антоній за благословенням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної Церкви України   вручив отцю настоятелю з нагоди 20-ліття від дня хіротонії  медаллю Православної Церкви України. Також архієрейською грамотою були нагороджені хори свято-Пантелеймонівського храму митрополичими грамотами. Представники місцевої влади також привітали прихожан із храмовим святом та вручили грамоти і подяки. В свою чергу настоятель храму, митрофорний протоієрей о. Володимир Ковальчук подарував заступнику голови районної державної адміністрації Володимиру Левченко, голові районної ради Сергію Шлегелю,  Ізяславському міському голова Валентині Корнійчук пам'ятні копії Томосу для зберігання у владних кабінетах.

Не менш урочистим був хресний хід довкола храму з часточкою мощей та іконою Св. Пантелеймона. На сходах храму діти недільної школи привітали усіх віршами та піснею. Закінчилось усе святковим частуванням, яке приготували Ізяславські козаки та сестриці храму.

ФОТОЗВІТ

12.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

9 серпня - Міжнародний день корінних народів світу

 

Виникло свято за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, багатству культури і надбанню.

За оцінками ООН, корінні народи зараз складають близько 370 мільйонів осіб, що проживають в більш ніж 70 країнах.

У світі налічується не менше 5000 різних груп корінних народів, що представляють різні культури існуючого різноманіття нашої планети. Вони представляють більше 4000 різних мов з 6700 відомих, які, як вважається, існують сьогодні. Більшість мов корінних народів перебувають під загрозою зникнення.

Незважаючи на культурне розмаїття та відмінності в способі життя, корінні народи мають спільні риси. Це різні мови, звичайні методи вирішення конфліктів, особливі відносини з землею і її природними ресурсами, методи традиційної медицини, духовні традиції і обряди.

Міжнародний день корінних народів світу встановлено 23 грудня 1994 Генеральною Асамблеєю ООН (A/RES/49/214). Цього дня в 1992 році відбулося перше засідання Робочої групи з корінних народів Підкомісії із заохочення та захисту прав людини.

У Міжнародний день корінних народів світу ми віддаємо належне багатству культур корінних народів і особливому внеску, який вони вносять до сім’ї народів світу. Ми також пам’ятаємо про величезні труднощі, з якими стикаються багато корінних народів – від неприпустимих масштабів бідності та захворюваності до позбавлення майна, дискримінації і відмови в основних правах людини.

Ми повинні зосередити нашу увагу на діях в захист прав корінних народів і в підтримку поліпшення їх положення, в тому що стосується їх земель, їх мов, їх джерел до існування та їх культур.

09.08.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Відбувся районний етап Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання 2019»

 

Люди по-різному оцінюють роль читання у своєму житті. Для одних - це непоганий спосіб проведення вільного часу, засіб для придбання додаткового життєвого досвіду, а для інших - можливість відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння.

Та у книжкових гурманів відношення до книг особливе. Вони можуть годинами говорити про прочитане, ділитися враженнями, сперечатись. У цьому ще раз переконались бібліотекарі Ізяславської центральної районної бібліотеки при проведенні районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання 2019», що відбувся 08 серпня. 

Конкурс проводився з метою розвитку інтелектуального потенціалу дітей, заохочення їх до систематичного читання, підвищення ролі книги серед підростаючого покоління, заохочення до змістовного дозвілля. Основні завдання конкурсу полягали в  залученні дітей до активної участі у культурному житті країни, кращих надбань вітчизняної та світової літератури, розвиток зацікавленості дітей у читанні.

До заходу в бібліотеці було підготовлено виставку найбільш популярної дитячої літератури.

Найкращі читачі району на конкурсі із цікавістю демонстрували свою обізнаність у творах української та світової літератури, брали активну участь в тестах та вікторинах. Також учасники конкурсу мали змогу розповісти про захоплення книгами з раннього дитинства, яке переросло з роками у справжню любов. Кожен з присутніх доводив, що він – не просто читач, а талановитий читач.

Підсумком конкурсу стала висока оцінка бібліотекарями знань усіх конкурсантів. І все ж  за кількістю набраних балів перемогу виборов читач Плужненської сільської бібліотеки для дітей Артем Аврамишин.

І хоч будь-який конкурс завжди передбачає елемент змагання і визначення переможців, проте задоволення отримали всі учасники, бо це – нові враження, цікаві знайомства і, звичайно ж, набуття досвіду та уміння продемонструвати свою ерудицію та знання. А найголовніше – це ще одне підтвердження, що книга залишається важливою частиною життя сьогоднішнього школяра.

ФОТОМАТЕРІАЛИ

08.08.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Сьогодні по всьому світі читають імена жертв Сандармоху

 

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Ретельно проводилася «чистка» партійних лав та органів безпеки. Політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження.

Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 р. він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

За період «Великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

Лише  в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії у період 27 жовтня – 4 листопада 1937 року з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, із них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною. Серед них - Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші яскраві постаті українського відродження 20-х років ХХ століття.

За відкритими даними, в Сандармосі було розстріляно 677 українців.

Сьогодні у багатьох містах світу відбудеться Міжнародна Акція – Реквієм «Читання імен. Сандормох». До акції долучилися Сандармох, Владивосток, Гельсінкі, Вашингтон, Прага, Берлін, Софія, Москва, Київ, Львів...

Відомий історик, автор книжки «Соловецький реквієм» Сергій Шевченко оприлюднив більше 200 імен українців, які знайшли вічний спокій у Карелії.

05.08.2019 р.

За матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті http://www.memory.gov.ua/

 

2 серпня - Міжнародний день голокосту ромів

 

2 серпня – Міжнародний день голокосту ромів – це меморіальна подія, що започаткована Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів та була ухвалена 23 листопада 1996 року активістами ромських організацій 10-ох країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції під назвою: «Геноцид. Пам'ять. Надія».

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було знищено (за різними даними ) понад 3000 ромів.

Ця трагедія назавжди увійшла у людську свідомість як сторінка історії під назвою: жахіття нацистського терору. Багато десятиліть минуло, віддаляючи нас від тих жахливих подій, і сьогодні Україна впевнено йде європейським шляхом, де немає місця расовому упередженню та агресії.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначається на державному рівні.

Пам’ятаючи і засуджуючи жахливі, нічим невиправдані злодіяння фашизму, Україна з великою відповідальністю ставиться до питання збереження міжнаціонального миру в Україні та принципів толерантного ставлення до представників ромської національної меншини та інших національностей, які проживають в Україні.

Злочини людиноненависницьких режимів не мають прощення. Сумуємо разом!

02.08.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

На Ізяславщині відбувся відбірковий тур обласного конкурсу «Бібліотечний простір»

 

Бібліотеки інтегровані у всі сфери життя людини і суспільства: освіту, науку, культуру, виробництво та управління. Це єдина інституція, що надає безкоштовний доступ до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті. 

З метою заохочення громадян до відвідування бібліотек, виявлення та запровадження в практику кращого досвіду, а також підвищення рівня благоустрою прилеглої території бібліотечних закладів управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації було організовано обласний конкурс серед публічних бібліотек на краще облаштування прилеглої території «Бібліотечний простір».

Організаторами конкурсу виступають управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека, Хмельницьке обласне відділення Всеукраїнського громадського об’єднання «Українська бібліотечна асоціація», Хмельницька обласна організація профспілки працівників культури.

Даний конкурс проходить у два етапи:

І етап конкурсу – відбірковий

ІІ етап конкурсу – заключний.

Ізяславщина приєдналася до участі даного конкурсу. Відбірковий тур тривав з 10 червня до 31 липня 2019 року. Взяти участь у даному конкурсі виявили бажання понад 10 сільських бібліотек в Ізяславському районі.

Кожен учасник намагався якомога краще та цікавіше представити свій заклад. Для журі було дуже важко визначити переможця, адже всі переглянуті роботи заслуговували на перемогу.

І все ж таки було визначено переможця. На обласному конкурсі Ізяславщину представлятиме Радошівська сільська бібліотека.

За результатами відбіркового туру другу сходинку посіла Білівська сільська бібліотека, а третє місце здобула Ріпківська сільська бібліотека.

01.08.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

«Вікі любить пам’ятки» – допоможи ілюструвати Вікіпедію та виграй призи!

 

З 1 по 30 вересня 2019 року триватиме щорічний міжнародний конкурс фотографій об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки», який визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Мета проекту — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року конкурс проходить у 30 країнах.

Українська частина проводиться увосьме і до участі запрошуються всі охочі – і любителі, і професіонали. Конкурсний список складається з понад 87 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України усіх регіонів України, в тому числі Криму. За сім років конкурсу було завантажено понад 250 тисяч вільних фотографій пам’яток культури України.

Для участі у конкурсі потрібно зареєструватися у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня. Фотографії можуть бути зроблені будь-коли: як під час конкурсу, так і до нього; головне, щоб учасники подавали на конкурс лише власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам'ятки.

Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу в цілому,  авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, та переможцями спецномінацій. Окремо відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі.

Організатори конкурсу вважають, що проведення «Вікі любить пам’ятки» дає можливість поповнити репозиторій світлин пам'яток з усієї України, завдяки чому учасники та глядачі зможуть краще пізнати свій рідний край, що спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави. «Вікі любить пам’ятки» привертає увагу до проблеми збереження культурної спадщини, до необхідності документування кожної пам’ятки, щоб наші нащадки мали можливість знати і бачити.

Детальніше про конкурс можна дізнатися на сайті: wlm.org.ua

 

З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua.          
         31.07.2019 р.

                                     Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

 

 

У світлі знаменної і величної події – День Хрещення Київської Русі

 

28 липня в Україні відзначається одна із найбільш знаменних дат в історії України – Дня Хрещення Київської Русі-України. Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день Православна Церква вшановує пам'ять Святого Рівноапостольного князя Володимира, онука великої княгині Ольги, відомого також як Володимир Червоне Сонечко.  Володимир, хрестивши у 988 р. Київську Русь, зробив її рівною з іншими європейськими державами та повноцінно включив її у християнську цивілізацію, тому згадка про ці дні є дуже особливою для кожного українця.

Як державне свято цей день був встановлений в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 "Про День хрещення Київської Русі-України". Таке рішення прийнято "враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства".

У цей знаменний день традиційно у релігійних закладах Ізяславщини  відбулись богослужіння і молитви за Україну, народ, єдність.

До Дня святкування хрещення Київської Русі, за сприяння сектору культури райдержадміністрації, відбувся тематичний захід.

В Ізяславському історико-краєзнавчому музеї оформлено тематичну виставку, присвячену Хрещенню Київської Русі-України, на якій представлено літографію та церковну літературу кінця XIX - початку XX століття.

Виставка мала на меті популяризацію та розвиток духовних цінностей, культури, мистецтва.

Відвідувачі виставки мали нагоду ознайомитись із книгами, які розповідають про історію та розвиток релігійної культури. Чимало представлено книг відомого українського церковного діяча митрополита Іларіона (Івана Огієнка).

29.07.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

 

Стартує районний  культурологічний проект «Це моя Україна»

 

Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій.

Становлення і розвиток незалежної України, формування нових соціально-політичних відносин можливе лише за умови усвідомлення молодим поколінням особистої відповідальності за долю своєї країни. Відтак, патріотичне виховання стає важливою складовою частиною процесу формування зрілої особистості – громадянина, справжнього спадкоємця і продовжувача національних традицій з активною громадянською позицією. Адже патріотизм – одне з найглобальніших людських почуттів, закріплених віками і тисячоліттями, що поєднує в собі любов до своєї Вітчизни, рідної землі, свого народу, своєї матері, бажання зберегти історично-культурну спадщину і готовність до їх захисту.

         Патріотизм – це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

Патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

Патріотичне виховання – процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку людини щодо формування почуття любові до Батьківщини через виховання високих громадських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

З метою формування патріотизму  українців, самовідданості, активної громадянської позиції, особистої відповідальності і дієвості за долю та єдність країни, популяризації інформації про Україну на сайт Ізяславської районної державної адміністрації до 28-ї річниці проголошення незалежності України стартує культурологічний проект «Це моя Україна».

У ході реалізації проекту  впродовж липня-серпня поточного року щодня будуть публікуватись інформаційно-візуальні матеріали про кожну із областей України, Автономну республіку Крим та міста Київ і Севастополь.

18.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Хмельницьке земляцтво очолило “Асоціацію земляцьких організацій областей та регіонів України”

 

10 липня в місті Києві відбулася урочиста церемонія передачі координаторства “Асоціації земляцьких організацій областей та регіонів України”. Щопівроку одне із земляцтв у Києві отримує право виступати координатором діяльності столичних земляцьких об’єднань. Цього разу право здійснювати цей почесний обов’язок випало “Земляцтву “Хмельниччини”.

На запрошення голови правління ради громадської організації “Земляцтво “Хмельниччина” Михайла Каплуна  участь в урочистій церемонії взяли голова обласної ради Михайло Загородний, керівник апарату облдержадміністрації  Оксана Самолюк,  начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Інна Михайлова. Також у залі зібралися члени земляцтва нашого краю: політичні та громадські діячі родом з Хмельниччини. Серед них – представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук.

Як символ повноважень координатора керівник громадської організації “Земляцтво “Хмельниччина” Михайло Каплун прийняв «координаційну» булаву. Пан Михайло подякував за виявлену честь та окреслив  заплановану на період головування програму дій.

Оксана Самолюк та Інна Михайлова привітали земляків із почесною місією, покладеною на них, та вручили  Михайлу Каплуну подарунки з рідної Хмельниччини: запашний подільський коровай та традиційний український оберіг – ляльку-мотанку.

 15.07.2019 р.

 За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

«Село моє найкраще місце на землі»

(село Комини відзначило свій 440-літній ювілей)

 

Не дарма в нараді говориться: «Малі села – велика історія». Це твердження у черговий раз підтвердили 14 липня жителі села Комини Білотинської сільської ради, що на Ізяславщині.

Цього дня коминяни та гості села урочисто відзначили День села Комини, ініціатором святкування виступила Білотинська сільська, на чолі із Білотинським сільським головою Наталією Свінціцькою, та актив села Комини.

Донедавна село вело свою історію від 1713 року. Проте у результаті нещодавніх досліджень  історика Ігоря Тесленка було віднайдено історичний документ, у якому сказано, що «в ході конфлікту  між князями Острозькими та Заславськими, для того, щоб укріпили кордон, князі Заславські у 1579 році осадили на північ від села Мокрець сільце Волоський Мокрець, як тоді називались Комини. Тож свято Дня села було присвячене 440 річчю від часу першої письмової згадки про населений пункт.

Усі, хто цього дня завітав на подвір’я  Коминського сільського клубу, жителі села, його вихідці та гості, змогли пригоститись смачною коминською юшкою, яку приготували організатори святкування за підтримки місцевих рибалок.

Основні святкові заходи відбулись на сцені Коминського сільського клубу. У ході трьохгодинного святкового дійства «Село - моє найкраще місце на землі» була розповідь про історію села в різні часи його існування та про його сьогодення, про його людей, які зараз проживають в селі, та про його вихідців. І звичайно були на святковій сцені чудові українські пісні та художнє читання, гумор у виконанні художнього колективу «Коминяночка» та аматорів сцени села Комини. Також під час проведення свята звучали твори Василя  Цимбалюка, який народився в селі Комини, а зараз працює вчителем–словесником в селі Залісся-2 Кам'янець-Подільського району.

Білотинський сільський голова Наталія Свінціцька щиро привітала земляків із  ювілейним Днем села Комини та побажала громаді процвітання та добробуту, миру та злагоди, усіляких життєвих гараздів та довгих років життя.

Щоб привітати  громаду села Комини із ювілеєм та Днем села, на святкове дійство завітав завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації Віктор Кучерук. Він зокрема зазначив: «Ваше село прожило вже 440 років, має великий досвід, свої традиції та багату історію. Саме ви, шановні жителі села Комини, – працелюбні, мужні й сильні, є найбільшим багатством та запорукою процвітання вашого спільного дому. І саме тому я не сумніваюсь у перспективах подальшого розвитку села». Також Віктор Кучерук передав найкращі вітання для жителів села та його вихідців від усього колективу Ізяславської районної державної адміністрації та особисто від голови районної державної адміністрації, депутата Хмельницької обласної ради Бориса Яцкова.

Також під час урочистостей звучали слова подяки нашим захисникам, котрі продовжують відстоювати незалежність та територіальну цілісність держави на Сході України від гостя свята – голови громадської районної організації учасників АТО Володимира Павлюка. За його пропозицією всі присутні вшанували світлу пам'ять тих, хто поліг у цій боротьбі. 

По завершенню концертної програми усі присутні скуштували  святкового ювілейного короваю від Білотинської сільської ради.

Гучно та весело забавлялися громада та гості свята. Розвагу для себе знаходили і дорослі, і малі. А завершилося святкове дійство танцями просто неба.

ФОТОЗВІТ

15.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності  та комунікацій з громадськістю апарату

райдержадміністрації за матеріалами Білотинської сільської ради

 

 

 

Шановна громадо Михнова!

 

 Прийміть найщиріші вітання з нагоди відзначення  500-річчя від часу першої письмової згадки про село Михнів та святкування Дня села!

День села – це свято, яке єднає всіх жителів громади, пов’язує минуле, сьогодення та майбутнє.  Історія кожного села є часточкою історії нашого району, області та держави. А її, як відомо, творять добрі, щирі, працьовиті люди. Щоденна праця, відданість та любов до рідної землі заслуговують на глибоку повагу.

Дозвольте мені щиро привітати вас всіх із Днем села Михнів!

Ваше село споконвіку славилося неповторною культурною спадщиною та славетною історією, своїми працьовитими людьми.

Саме вашими спільними зусиллями створюється неповторний образ Михнова, зберігається його історія та закладається майбутнє. Адже успіхи села – це перш за все успіхи його жителів – працелюбних, добрих і чесних людей.

Особлива шана та подяка людям старшого покоління, чия мудрість та життєвий досвід нині допомагають молодим розвивати рідне село та підтримувати славетні традиції свого народу.

  Від щирого серця й від усієї душі зичимо усім вам  здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на нові добрі починання.

Тож нехай же і надалі процвітає ваше село, народжуються і підростають діти, спокійно і захищено почуваються люди похилого віку.  

 Зі святом Вас! 

 

З повагою до Вас,

Борис Яцков, голова райдержадміністрації, депутат обласної ради

 

 

Село Михнів та михнівчани відзначили свій 500-річний ювілей

 

«Село живе, в пахучім світі мені всміхається здаля,

Для мене ти одне на цілім світі , бо тут мій край, моя земля».

 

Саме ці слова стали  лейтмотивом святкових урочистостей в селі Михнів Ізяславського району, що відбулися 12 липня поточного року з нагоди відзначення 500-річчя відтоді, як в історичних документах датованих 1519 роком  вперше з’явилася згадка про цей населений пункт. І вже 500 років  село живе, і живуть у ньому щирі, добрі та працьовиті люди, які будують, дерзають,  мріють, творять, переборюють труднощі, заквітчують свою землю врожаями полів.

Село живе… Вже понад п’ять сотень літ молитвою зустрічає світанок і проводжає день. У золотавих  туманах прокидається  воно щоранку, як  і багато літ  тому.

Село живе… та як же йому не жити? Бо де ж криниці будуть пружно бити джерелами і калина білим цвітом радувати?! А лелеки? Хто ж посеред комфортабельності цивілізації  дозволить їм із соломи та сіна будувати  собі оселю, та ще й на колесі, люб’язно  запропонованому господарями?

Село живе, як сама Вічність. Десятки поколінь стоптали тисячами–тисяч босих ніг його дороги. Вони німі свідки великих і малих подій. Виринувши із сивої данини, чимало всього – доброго і не дуже, радісного і сумного, вікопомного і буденного пережив Михнів за свої роки від першої писемної згадки.

Приходили і відходили володарі та правителі, подвижники і просвітителі, січі, жниварі і  руйнівники, але Михнів жив і розростався на північ і на південь, на захід і на схід, мовби просячи благословення на довгий вік  і щасливу долю.

Розпочались  святкові заходи із служби Божої у місцевому православному свято-Параскевинському храмі, яку провів його настоятель митрофорний протоієрей отець Григорій Паляниця, по завершенні якої був відслужений подячний молебень, в ході якого також було піднесено молитви за процвітання села Михнів та всіх його жителів. Принагідно хочеться відзначити, що цього року  храм відзначає свій 120-ліній ювілей від часу зведення та 30-річчя від часу відновлення богослужінь після комуністичного безбожжя.

Також цього дня михнівчани та гості села змогли детально ознайомитись із історичним минулим Михнова, ознайомившись із експозицією музею історії села, що знаходиться у приміщенні Михнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Для наймолодших жителів села, організатори святкування, підготували чимало розваг: катання та дитячих електро- та веломобілях, вправи на великій надувній гірці. Також малеча  змогла поласувати безкоштовним морозивом.

Також для жителів села Михнів за сприяння одного із кандидатів народні депутати України було проведено лотерею.

Для всіх жителів Михнів та його гостей було запропоновано пригоститися юшкою та кулешем від ТОВ КОМПАНІЯ «УКРЕЛІТАГРО».

У вестибюлі Михнівського сільського будинку культури було розгорнуто виставку виробів декоративно-ужиткового мистецтва жителів та вихідців із села.

Кульмінацією свята стало велике художньо-мистецьке дійство «Свято живе…», яке підготували та провели працівники Михнівського СБК за сприяння та підтримки Михнівської сільської ради, ТОВ КОМПАНІЯ «УКРЕЛІТАГРО», громадського активу села Михнів. До будинку культури, де відбувалися урочистості, зійшлися чи не всі місцеві мешканці та численні гості.  

Впродовж усього свята історію села можна було прослідкувати на відеопрезентації  світлин, яку підготували працівники місцевої школи.

Із історичним екскурсом «Михнів та михнівчани: п’ять століть життя» перед присутніми на святковому дійстві виступив директор Михнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Василь Миронов. У своєму виступі Василь Анатолійович  детально зупинився на славних, у певні історичні періоди трагічних, сторінках багатого історичного минулого села.

До учасників зібрання звернувся директор ТОВ КОМПАНІЯ «УКРЕЛІТАГРО» Володимир Корнійчук.  Від імені товариства Володимир Костянтинович вручив громаді села символ достатку - запашний коровай, який від імені михнівчан прийняла секретар Михнівської сільської ради Зоя Франкова.

  Долучився до святкових вітань й перший заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Павло Ковальчук.  У своєму вітальному слові Павло Павлович висловив найкращі привітання та побажали михнівчанам:  процвітання, добробуту, злагоди у родинах та мирного неба над головою.   Також він передав привітання від голови Ізяславської районної державної адміністрації,  депутата обласної ради Бориса Яцкова  з нагоди 500-річчя від першої писемної згадки про Михнів. 

У ході святкового дійства усі присутні вшанували найстарших та наймолодших жителів села,  матерів-героїнь, подружжя, які  відзначають цього року свій золотий ювілей подружнього життя. Для них квіти та подарунки вручили секретар Михнівської сільської ради Зоя Франкова та директор ТОВ КОМПАНІЯ «УКРЕЛІТАГРО».

Для михнівчан та гостей села у 500-річний ювілей Михнова свої найкращі привітання у формі митецьких диспутів підготували аматори сцени Михнівського сільського будинку культури та виконавці із сіл Покощівка та Закружці. Також  глядачі щиро зустріли виступи гостей святкової концертної громами: гурт «Бум-ца-ца» з Ізяслава та талановитого співака із села Клубівка Олександра Янчука.

На завершення концертної програми секретар Михнівської сільської ради Зоя Франкова  ще  раз привітала жителів села, його вихідців та гостей із 500-літнім Михнова і подякувала усім, хто долучився до організації та проведення святкування Дня села. Також Зоя Миколаївна вручила Пам’ятні адреси Михнівської сільської ради для почесних гостей та їх представників. Далі  усі присутні пригостились великим святковим короваєм.

Однак на цьому свято не закінчилося. Його продовжили дружні спілкування односельців та гостей, народні гуляння, а увечері – святкова дискотека для молоді.

ФОТОЗВІТ

12.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

за матеріалами Михнівської сільської ради

 

 

 

До Дня села Михнів

З історії села Михнів

(до 500-річчя першої письмової гадки про село)

 

Першу письмову згадку про Михнів знаходимо в книзі Кам’янець-Подільського магіртрату за 1519 рік. У ХVI столітті його жителі були кріпаками князів Заславських, володіння яких являли типові феодальні маєтки з двором, ріллею, сіножатями, стодолою, ставом, млином, з двірнею і слугами. Князі не раз закладали та перезакладали село. Львівський купець Воско Курилович 1563 року відмовився від орендування села, мотивуючи своє рішення тим, що він «часъ не малый держалъ» Михнів, але не одержав навіть внесених по закладній грошей і заборгувався.

Наприкінці XVI  — на початку XVII ст. село входило Заславської волості Кременецького повіту Волинського воєводства і належало князю Заславському. Селяни, основну масу яких становили тяглі й напівтяглі, відробляли по 2-3 дні панщини на тиждень, сплачували подимний податок з 55 димів, виконували багато інших феодальних повинностей. Вони працювали на будівництві й розширенні Білогородського, Ізяславського і навіть Кременецького замків — ламали камінь, возили ліс, насипали земляні вали тощо. Кріпаки платили податки також на користь церкви. Після того, як  Заславський 1594 року перейшов у католицьку віру, в Михнові запровадили унію.

Жителі села брали участь у визвольній війні 1648-1654 рр. Та загони польської шляхти, очолювані Заславським, жорстоко покарали повсталих — майже вщент зруйнували Михнів, як і сусідню Білогородку. 1648 року в селі налічувалося 40 димів, а 1650 — лише 12.

Протягом XVI-XVII ст. населення Михнова не раз зазнавало нападів кримських татар, терпіло воно і від спустошливих набігів сусідніх феодалів. Кілька разів село лежало в руїнах, але відбудовувалося.

Швидкий розвиток фільваркового, до якого входили орні землі, мисливські угіддя, пасіки, пасовища, ліси, млини, ставки, місця рибної ловлі на річці Горинь тощо, почався у XVIII ст. Власники фільварку вивозили на ринки Волині та Західної Європи сільськогосподарські продукти, насамперед хліб. Під час проведення реформи 1861 року селяни викупили у Сангушків 1743 десятини землі.  

Досить розвинутим у селі наприкінці ХІХ ст. було ремесло. Майстерністю славилися михнівські теслі, муляри, шевці, ковалі й особливо ткачі, у яких замовляли полотно навіть жителі навколишніх сіл.  

1914 року почав діяти фельдшерський пункт, який обслуговував 22 населені пункти Михнівської волості (утворена 1861 року). У 1871 році відкрито однокласне народне училище міністерства народної освіти.  

У лютому 1918 року село зайняли австро-німецькі  війська, а після їх відступу наприкінці року проголошено владу УНР.

 У березні 1924 року створено Михнівське сільськогосподарське кредитне товариство.  

Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років. Від голоду померло 11 осіб. Репресовано 72 чоловіки.

1938 року під час виборів до Верховної Ради УРСР депутатом по Ізяславському виборчому округу обрали вчителя михнівської школи І.Я.Сологуба.

Медичне обслуговування населення здійснювали амбулаторія, пологовий будинок.

  У 30-х роках ХХ ст. відкрилися семирічна і середня школи, у яких напередодні війни працювало 18 вчителів, навчалося 450 учнів.

 Окупація Михнова нацистами тривала близько трьох років. 28 лютого 1944 року бійці 1161-го полку 351-ї стрілецької дивізії 3-ї гвардійської танкової армії зайняли село.  

Село має діюче агропідприємство СГ ТОВ Компанія «Укрелітагро».  

12.07.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Відроджено давню традицію вшанування ікони Божої Матері Тихвінської у Христівці

 

Із особливою урочистістю та пишнотою 9 липня  цього року пройшли святкування  із вшанування ікони Божої Матері Тихвінської у храмі на честь Покрови Богоматері Православної Церкви України в селі Христівка Ізяславського району. На запрошення отця настоятеля храму митрофорного протоієрея отця  Віталія Костюка для участі у святковій божественній літургії прибули високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський ПЦУ, високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський та Сокальський, член Священного Синоду Православної Церкви України, благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук із духовенством благочиння, представники духовенства Шепетівського, Теофіпольського, Білогірського районних благочинь та   міста Шепетівка.  

 На богослужінні були присутні: голова Ізяславської районної державної адміністрації Борис Яцков, Христівський сільський голова Ольга Канарчук, Тернавський сільський голова Василь Мельник, численні парафіяни та паломники.  

Розпочалось святкування чином великого освячення води, яке з благословення владик провели представники духовенства Ізяславського благочиння.

Очолили відправу Божественної літургії високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський ПЦУ, високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський та Сокальський, член Священного Синоду Православної Церкви України. Зустрічаючи біля церковного порогу зі Святим Хрестом настоятель храму протоієрей о.Віталій Костюк попросив у високопреосвященнійших владик архіпастирських святих молитов за всіх тут присутніх, за жертводавців, меценатів будівничих, за всіх наших солдатів, які боронять нашу країну від московського окупанта, за всіх парафіян та прочан. 

Відповідаючи на вітання, митрополити подякували усім парафіянам собору, всім вірним Православної Церкви України  за стійкість у вірі та вірність своїй Церкві.  

Під час богослужіння до святих Таїнств Покаяння та Євхаристії приступило чимало віруючих, а серед причасників було багато діточок, які прийняли це Святе Таїнство з рук Високопреосвященного митрополита Димитрія.

По запричасному високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський та Сокальський, член Священного Синоду Православної Церкви України здійснив чин освячення списку (процесійного) ікони Божої Матері Тихвінської. Як зазначив владика Димитрій, сьогоднішня подія є відродженням давньої традиції храму в селі Христівка із вшанування ікони Богоматері Тихвінської, яка у часи радянської влади була забута, і яка у свій час збирала велику кількість паломників із навколишніх населених пунктів і не тільки. Нинішній список образу було виготовлено за сприяння місцевих меценатів для свято-Покровського храму села Христівка. Також владика Димитрій поділився своїми дитячими спогадами про своє хрещення у храмі села Христівка та про традицію вшанування ікони Богоматері Тихвінської.

Високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський ПЦУ, високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський та Сокальський, вручили архієрейські благословенні грамоти меценатам благодійникам та активу церковної громади.

До присутніх на урочистому богослужінні звернувся голова Ізяславської районної державної адміністрації Борис Яцков.

По завершенню служби було здійснено хресний хід навколо храму із іконою Божої Матері Тихвінської.

Церковна громада храму спільно із громадською організацією «Ізяславське козацьке товариство» пригостило парафіян, численних паломників, духовенство козацьким кулешем та юшкою й іншими смаколиками.

ФОТОЗВІТ

09.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

До уваги глядачів було запропоновано українську комедію «11 дітей з Моршина»

 

У ніч на Івана Купала (6 липня) відбувся черговий сеанс перегляду кінострічок культурологічного проекту «Кіно просто неба». Містяни та гості Ізяслава як завжди зібрались на центральній площі міста Ізяслав. До уваги глядачів було запропоновано українську комедію «11 дітей з Моршина». 

За легендою Моршин був заснований на місці падіння метеорита, який багатий на рідкісний метал - осмій. У прагненні заробити легкі гроші, управителька ТРЦ Сніжана вирішує за всяку ціну заволодіти цінним об'єктом. Але на її шляху з'являються 11 дітей з Моршина, які об'єднавшись в єдине ціле, вступають у протиборство з несправедливістю.

У 2018 році кіноробота "11 дітей з Моршина" виграла у першому конкурсі стрічок патріотичного спрямування від Міністерства культури України. За словами продюсера, ідея пригодницького фільму "11 дітей з Моршина" зародилася досить спонтанно - цьому посприяла історія про моршинський метеорит.

Класні жарти, цікавий сюжет і гарна гра. Режисер круто посміявся з нашої "еліти". Уміння сміятися над собою - це вершина.

ФОТОЗВІТ

08.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Святкування Івана Купала на Ізяславщині

 

Культура кожного народу світу є особливою та неповторною, від неї залежить духовне багатство країни. Не є винятком і український народ, який своїми піснями, традиціями та звичаями славить на весь світ.

Для кожного з нас свято Івана Купала завжди асоціювалося з обрядом пускання вінків на воду, жвавими та веселими стрибками через вогнище, а ще пошуком омріяного цвіту папороті… І хоча самі обряди прийшли до нас із сивої давнини, вони й сьогодні не втратили популярності та зацікавленості серед населення. Звичайно зараз свято дещо втратило свою первинну сутність, набуло нового сучасного звучання та все ж залишається овіяним якоюсь доброю магією, вірою людей у здійснення бажань і очікувань.

Саме з таким настроєм 6 липня відзначали свято  Івана Купала у місті Ізяслав. Цього дня на території міського пляжу для місцевих жителів та всіх охочих відбулось тематичне районне свято та народні гуляння.

Приємно відзначити, що у заході взяло участь багато дітей і молоді, дехто був убраний у вишиванку чи мав іншу національну символіку. Разом з тим не оминули увагою свято й представники старшого покоління, які полишили вдома свої справи та прийшли подивитися на купальське дійство та й просто відпочити душею.

Отож, зібравши кількасот глядачів на березі річки, розпочалось свято! На імпровізованій сцені відбувались виступи колективів та окремих солістів Ізяславського району.  

Особливого колориту святу додали й хороводи навколо Марени та Купайла, які водили дівчата у пишних купальських вінках, традиційне пускання віночків на воду, а ще смачна каша для всіх гостей свята від козаків Ізяславщини.

Подібні заходи єднають людей, вносять яскравий настрій, враження й емоції, що особливо важливо у наш непростий час. Крім того, це можливість ще раз згадати про багаті традиції нашого народу, послухати гарної української пісні й сповнитися натхнення на нові хороші справи.

Щасливі, усміхнені обличчя дітей та дорослих красномовніше слів говорять про те, що захід сподобався кожному і ми працюємо у правильному напрямку, відроджуючи національні традиції і організовуючи такі етнічні святкування.

ФОТОЗВІТ

Купальські свята, організовані працівниками закладів культури району та пошановувачами українських народних традицій та звичаїв, відбулись в багатьох селах району.

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА В СЕЛАХ РАЙОНУ

08.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Місто, яким ізяславчани пишаються

 

Що він означає, наш світ, без подій, без характерів, дат і імен? Ізяслав  подорослішав ще на один рік.

29 червня відбулося урочисте святкування Дня міста Ізяслава – історичного і культурного центру нашої держави, міста – скарбниці талантів і духовної краси. Численні масові заходи відбулися у місті з нагоди святкування цієї урочистої події.

 День народження міста Ізяслава для його жителів, уродженців та гостей вилився в подію, коли, напевно, кожен мешканець Ізяслава відчув себе часточкою єдиної родини, якій стало дорогим місто — його вулиці, будівлі, сквери, парки…

Уже зранку розпочалася надзвичайна пригода - спортивні змагання на міському пляжі мміста, організовані за сприяння Ізяславської міської ради    відділом освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації.

Спортивна програма включала турнір з пляжного волейболу, перетягування канату,  штовхання довбні, шахів та кубика Рубика.

Переможці конкурсу були нагороджені грамотами та пам’ятними медалями і грошовою винагородою.

Цікавинкою спортивного блоку святкування Дня міста Ізяслав стали показові виступи членів Великорадогощанського січового товариства із села Велика Радогощ. Також юні козаки пригостили усіх учасників змагань смачним козацьким кулешем.

До участі у святкуванні Дня міста до Ізяслава прибула делегація членів громадської організації шанувальників 5-го полку уланів заславських із польського міста Остроленка у складі: пані  Вєслава Галка – голова  громадської організації Кола ветеранів, родин і друзів 5 полку уланів Заславських, пан Мірослав Щепанновскі – кавалерист 5 полку уланів Заславських, пан Марек Качинські – улан 5 полку уланів Заславських.

29  червня члени польської делегації взяли участь в урочистому богослужінні  в костелі святого Йосипа міста Ізяслав. По завершенні служби  прихожани храму на чолі із настоятелем отцем Едуардом Пюро, Ізяславсьим міським головою Валентиною Корнійчук, членами польської делегації поклали  квіти до пам’ятного знаку на честь 5-го полку уланів Заславських.

 У день свята від приміщення Ізяславської міської ради відбулась урочиста хода вулицями Незалежності, Грушевського та Шевченка до Співочого поля.  Під час ходи від влади міста Ізяслав, Ізяславського району, польської делегації було покладено квіти до меморіалу воїнів-визволителів у Парку Слави та до меморіалу жертвам голодомрів і політичних репресій.

Центральною локацією із відзначення Дня міста Ізяслав стала територія Співочого Поля. Тут, по обіді, відбулося масштабне концертно-розважальне мистецьке шоу, присвячене Дню міста. Для ізяславчан і гостей міста була підготовлена яскрава і запальна концертна програма. Велика кількість глядачів зібралася на Співочому полі, щоб разом розділити радість головного свята рідної землі!

Співоче поле міста Ізяслав  стало схожим на переповнену чашу, до якої  все більше і більше прямувало людей, одна за другою під'їжджали автівки, а всіх приїжджих зустрічала весела музика і радісні усмішки перехожих. Музика, атракціони - все це надихало, заворожувало і дарувало душевний спокій і любов.

Урочистими словами привітала зі святом голова міста Валентина Корнійчук усіх присутніх. День міста – завжди хвилююча подія для його мешканців. Це свято улюблене і шановане всіма ізяславчанами. Його святкує кожен, хто вважає місто своєю рідною домівкою: хто народився і виріс тут, хто приїхав і залишився назавжди. Найбільша гордість міста – це, звичайно, його мешканці. Саме завдяки їх рукам творилася унікальна спадщина міста, його історія. Завдяки їхній наполегливості та самовідданості продовжує розвиватися сучасний Ізяслав. Також міський голова побажала усім миру та добробуту, міцного здоров'я, натхнення й творчого підходу до виконання будь-якої справи, щоб Ізяслав був справді європейським містом, ще більш красивим та затишним. А також висловила сподівання, що серед ізяслачан завжди пануватиме суспільна злагода, взаємна повага та довіра.

Відкриваючи заплановані на цей день святкові заходи, Валентина Корнійчук висловила побажання: «Нехай  наше славне місто росте і процвітає, щастя та добробут живуть на кожній вулиці, у кожному домі, у кожній родині, поєднуючи всіх нас у згуртовану та небайдужу громаду!».

Також до привітань долучилися гості свята: голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков та голова районної ради Сергій Шлегель.

У своєму виступі Борис Олександрович перед громадою зазначив: «Славний, красивий, старовинний Ізяслав протягом свого існування пережив різні епохи, часи розквіту і періоди занепаду. Подарував світові цілу плеяду визначних діячів, майстрів, митців. Історія свідчить, що ми ще багато століть тому були невід’ємною частиною Європейського правового, культурного і державницького ладу. Сьогодні маємо бути вдячні, що, незважаючи на вікові негаразди, Бог зберіг для нас цю велику спадщину, якою ізяславські нащадки пишаються і гордяться, де б вони не були».

У нашого міста так багато друзів і всі вони з'їхалися до нас, щоб розділити радість цього свята разом з нами. Ми горді тим, що багаті на почесних гостей, які щиро вітали Ізяслав із днем народження.

До учасників святкових заходів звернулись представники делегації Асоціації симпатиків 5-го полку уланів Заславських (місто Остроленка Республіки Польща). Члени делегації засвідчили наміри подальшої співпраці та окреслили нові напрямки співробітництва. Також на свято прибули і привітали його жителів Славутський міський голова Василь Сидор,  кандидат в народні депутати України Вадим Лозовий.

Кожна епоха залишає свій слід на обличчі міста. З роками міста змінюються, як і люди. І в кожен період у них свій вигляд, свої гідності. За всім цим стоять люди різних професій, різного віку, різних захоплень. Це вони роблять наше місто красивим. За старою і доброю традицією у день народження міста міський голова нагородив відзнаками та цінними подарунками ізяславчан, які своїми досягненнями прославляють наш край, або ж із дня у день  намагаються зробити наше місто кращим.

Родзинкою святкування стало вітання Олександра Георгійовича та Ніни Миколаївни Акрибай, які в цей день святкували 59 річницю  створення сім’ї.   

Не менш захоплюючим був виступ випускників Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» ім.О.Кушнірука та Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія» із своїм випускним танцем під спалахи фотокамер та гучні овації.

У цей знаменний для Ізяслава день ізяславчани згадують та вшановують пам'ять і подвиги героїв-земляків усіх поколінь. Кожен ізяславчанин зобов’язаний свято берегти пам’ять про тих, хто у різні роки захищав рідне місто та поклав задля миру, спокою та благополуччя прийдешніх поколінь  найдорожче – життя.

Представницька делегація від імені учасників святковогго дійства здійснила покладання квітів до могил та пам’ятників новітніх Героїв родом з Ізяславщини - загиблих учасників АТО, видатних митців, учасників Майдану.

Є у світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – «Мати». Сотні матерів звичайних українських хлопців сьогодні об’єднані спільною бідою та гордістю за своїх синів. І немає щирішої молитви за материнську. Лише материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів та розрахунків. На жаль, не всі матері дочекалися своїх синів з війни…

З цієї нагоди відбулася церемонія вшанування матерів, сини яких загинули під час проведення антитерористичної операції. Міським головою Валентиною Корнійчук, головою райдержадмінісрації Борисом Яцковим та  Ізяславським районним військовим комісаром Сергієм Царуком було вручено для матерів загиблих бійців – Валентини Кобернюк, Галини Кушнірук, Людмили Мамлай, Галини Микитюк, Світлані Слободян, Ганні Хом’як, Людмилі Чепелюк, Валентині Довгій - почесні відзнаки «ОРДЕН МАТЕРІ УЧАСНИКА АТО» та квіти.

Посадовці подякували матерям за те, що вони виховали своїх синів справжніми патріотами своєї держави, та вклонились  матерям за героїзм їхніх синів, які поклали життя заради захисту незалежної України.

Крім того було вручено відзнаку «За службу державі» (посмертно) Юрію Цісаруку, відзнаку отримав його син.

Присутні на заході вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто віддав своє життя за Батьківщину та за рідний край.

Завершилась офіційна частина духовними настановами священнослужитів міста – благочинного храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України митрофорного протоієреєя о.Володимира Ковальчука та настоятеля костелу святого Йосипа Римо-католицької церкви о. Едуарда Пюро.

Святковий настрій усім жителям древнього Ізяслава та гостям свята подарували учасники художньої самодіяльності Ізяславщини за участі творчих колективів та солістів Ізяславського районного будинку культури, Ізяславської дитячої школи мистецтв, а також запрошених гостей - етно-гурту «Дуліби» (Рівне), Сашка Невже, Дімма, ВІА «ТоШоНаДо». Підготовлена ними святкова програма, яка тривала декілька годин, не залишила нікого байдужим. Кожен виступ викликав у глядачів бурю веселих позитивних емоцій та бурні оплески.

Насичена святкова програма не давала ізяславчанам  сумувати, багато хто підтанцьовував у такт запальних, драйвових, чуттєвих мелодій разом із дітьми чи запрошував даму серця до танцю.

Музиканти ж у свою чергу невпинно підтримували контакт з глядачами, які відповідали взаємністю й вигуками схвалення, висловлювали захоплення і вдячність за чудові пісні і подаровані музикантами емоції.

У День на­род­ження міс­та Ізяслав на головних локаціях міста вирує святковий ярмарок. Асортимент на будь­який смак: від солодощів, м’ясних продуктів і до напоїв на різні смаки та навіть сувенірної продукції. Родзинкою стали медовуха, сири та східні солодощі. Крім того упродовж дня діяв ярмарок виробів декоративно-ужиткового мистецтва та сувенірів.

На співочому полі розмістили різного роду дитячі атракціони, які користувалися популярністю у найменших відвідувачів свята та працювали аж до темна.

День міста 2019 року справді став незабутнім: як за кількістю цікавих і оригінальних заходів, так і за емоційними враженнями. Щасливі та веселі обличчя дітей та дорослих, повітряні кульки, атракціони, смаколики та сувеніри….. Погода також порадувала ясним небом.

Завершилась  програма Дня міста святковою дискотекою.

По завершенню урочистостей люди не поспішали розходитись по домівках. Лише далеко за північ співоче поле спорожніло і місто, весело відсвяткувавши своє день народження, заснуло.

ФОТОЗВІТ

01.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

«Кіно просто неба» знову збирає прихильників

 

Що може бути краще вечорів під відкритим небом? Хіба, що коли при цьому насолоджуєшся переглядом шедеврів українського кінематографу!

На Ізяславщині у 2018 році було запроваджено таку традицію -  на площі Героїв майдану старовинного міста Ізяслава влаштовувати безкоштовний перегляд українських кіношедеврів у рамках культурологічного проекту «Кіно просто неба».

 28 червня поточного року стартували  кінопокази під відкритим небом сезону 2019 року.

У цей день Україна відзначає одне із найвизначніших державних свят - День Конституції України.

Основний Закон нашої держави самим фактом свого прийняття дав початок новому етапу в історії України.

Конституція, прийнята 28 червня 1996 року, заклала основи побудови правової держави. Українські громадяни отримали свою Конституцію, яка гарантувала їм права та свободи, наблизила нас до країн із розвинутою демократією та остаточно закріпила незалежність нової держави. За роки, які минули з дня ухвалення Конституції, наша країна переживала і кризи, і підйоми, втрати і здобутки, а головний Закон – серйозні випробування.

Відзначаючи 23-ту річницю Конституції України, ми усвідомлюємо головний закон країни як гарантію громадського миру та згоди, як основу сильної держави, що забезпечує кожному громадянинові свободу і можливість самореалізації. Знаючи трьохстолітню конституційну традицію свого народу, всі українці повинні пам’ятати, що держава – це не лише чиновники і депутати, держава – це весь народ. І від щоденних дій кожного з усіх нас залежить успіх у побудові країни, якою пишатимуться наші діти та онуки.

У рамках відзначення Дня Конституції України організаторами було обрано для показу прем’єрну стрічку виробництва Київської кіностудії імені Олександра Довженка кінорежисера Миколи Павловича Мащенка «Богдан-Зиновій Хмельницький» за мотивами вітчизняної історії 1648-1657 рр., знятої  на замовлення Міністерства культури й туризму України у 2006 році.

Цей фільм-епопея народжувався сім років. За початковим задумом, це мав бути серіал, й одну серію «Збараж», яку вдалося зняти, навіть було показано на МКФ «Молодість» восени 2002 року. Проте режисеру довелося відмовитися від зйомки серіалу через брак фінансування. Таким чином було скомпоновано односерійний фільм.

Художній фільм розповідає про один із найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648-1657 рр.) – битву під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке військо взяло у щільну облогу містечко Збараж. Польська шляхта, очолена Яремою Вишневецьким, опинилася в пастці: закінчилися продовольчі запаси, почався голод, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до польського короля з благанням про військову допомогу, але жоден із гінців не зміг прорватися крізь козацьку облогу.
Здавалося б, незабаром запорозьке козацтво святкуватиме остаточну перемогу, але трапилося непередбачене: зрадою обернувся для Хмельницького союз із кримським ханом – посеред запеклої битви орда покинула поле бою. Гетьман опинився перед важким вибором – одержати дорогою ціною перемогу над Польщею, утопивши Україну в крові, або погодитися на принизливі й украй невигідні умови мирної угоди.
Крім історичних подій у стрічці йдеться про особисте життя Богдана Хмельницького, його кохання та зраду Мотрі Чаплинської.

Режисер показав, що Богдан Хмельницький – великий полководець і стратег — водночас був звичайною людиною зі своїми недоліками, слабостями й проблемами.

Різке похолодання влітку та комарі не стали перепоною для відданих пошановувачів українського кіномистецтва, що зібрались для перегляду стрічки «Богдан-Зиновій Хмельницький».

ФОТОЗВІТ

01.07.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Державне свято – День Конституції України

 

Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.

З історії прийняття

Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом першого Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в Україні, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина.

Сьогодення основного закону 

Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Варто пам’ятати, яким важливим і непростим був для України процес впровадження власної конституції. 

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував конституційну реформу 2004 року, повернувши чинність положень Основного Закону, схваленого парламентом 1996 року. Таким чином, Україна повернулася до президентсько-парламентської форми правління.

21 лютого 2014 року Верховна Рада України конституційною більшістю ухвалила закон про повернення і дію Конституції 2004 року.

 День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.

Ми пишаємося нашою країною і з гордістю відзначаємо це державне свято! Із Днем Конституції!

27.06.209.

Райдержадміністрація

 

Руйнуючи імперські міфи: Інститут національної пам’яті презентує соціальний ролик про Гетьмана Мазепу

 

Цього року Україна відзначає 380-річчя з дня народження гетьмана Івана Мазепи. Він став однією з ключових фігур Полтавської битви, яка відбулася 27 червня (8 липня) 1709 р. між військом короля Швеції Карла ХІІ та козаками з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого.

Ця битва була відчайдушною спробою Мазепи зберегти суверенітет та європейський курс України. А для Росії вона стала однією з ключових ідеологом насадження «русского мира» та формування міфу про Івана Мазепу лише як про «зрадника».

Напередодні цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентують соціальний відеоролик, у якому Мазепа постає як фігура світового масштабу. Підкреслюється передусім його роль в розвитку освіти, культури, європейська волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

«Протистояння Мазепи і Петра І – це екзистенційне протистояння волелюбного українського духу і російських імперських амбіцій, які ми досі спостерігаємо на прикладі війни на сході. Не випадково слова «мазепинець», як пізніше «петлюрівець» і «бандерівець» в російській свідомості стали символами нескореності та українства. І нині, разом із декомунізацією, ми маємо позбуватися імперської спадщини, повертаючи нашу справжню історію і наших справжніх героїв», - зазначила перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Ролик вийшов у серії «Люди епохи», започаткованої Українським інститутом національної пам’яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка та Симона Петлюри.

Переглянути відеоролик можна тут.

Також до 310-річчя Полтавської битви приурочений круглий стіл «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні», який відбудеться 26 червня о 10.30 в Укрінформі.

 

Історична довідка 

В ході Північної війни між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці становище Гетьманщини у складі Московського царства постійно ускладнювалося. Цар Петро І вимагав від гетьмана Івана Мазепи все більше допомоги живою силою, провіантом та амуніцією, готуючи паралельно реформу козацьких військ із перетворенням полків на регулярну армію. Коли шведські війська пішли на Україну, Петро І наказав Мазепі застосувати тактику «випаленої землі»: від Пскова до Сіверської України на глибину 200 верст мала виникнути «мертва зона», звідки мали виселити все населення, хліб – заховати в ями, а міста і села – спалити. Спаленню підлягав і Київ з усіма церквами та монастирями. Правобережну Україну Петро І мав намір віддати Польщі, щоб здобути прихильність польських магнатів, які підтримували короля Августа.

У цій ситуації Мазепа прийняв рішення перейти на бік Швеції, щоб зберегти територіальну цілісність України і становище козацтва. Восени 1708 р. Іван Мазепа та Карл ХІІ підписали договір, за яким шведський король гарантував Україні «... цілість її кордонів, непорушність вольностей, законів, прав і привілеїв». Наприкінці березня 1709 р. на вірність Карлу ХІІ та гетьману Мазепі присягнув кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко разом з 8-тисячним козацьким військом.

Дізнавшись про союз Мазепи і Карла ХІІ, Петро І наказав знищити гетьманську столицю Батурин – були вбиті всі мешканці, навіть немовлята. Згодом так само були розорені і спалені Чортомлицька і Переволочна Січ.

Полтавська битва стала переломним моментом у Північній війні і в геополітичній долі України. Поразка військ Карла ХІІ та Івана Мазепи призвела до остаточної втрати Україною державності і перетворення її на частину Російської імперії. Усіх полонених українців було люто катовано і страчено. Ім’я Івана Мазепи (а з ним – і всіх українців) російська історіографія всіляко намагалася демонізувати, навісивши тавро зрадників.

Після Полтавської битви Карл XII та гетьман Мазепа з військом змушені були шукати притулку на землях Молдови, підлеглих Туреччині.

22 серпня 1709 р. в Бендерах гетьман Іван Степанович Мазепа помер. Похований у румунському місті Галац. Хоча нині точне місце його могили не відоме.

26.06.2019 р.

За матеріалами Українського інституту національної памяті https://uinp.gov.ua/

 

Звернення голови райдержадміністрації до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

 

Дорогі ветерани Другої світової війни!

Шановні земляки!

22 червня наша країна вшановує пам’ять подвигу та жертовності кращих синів і дочок українського народу, полеглих під час боротьби з нацистськими загарбниками.

78 років тому о четвертій ранку страшне слово «війна» увірвалося в життя України, яка забрала мільйони життів українців.

Кожна родина і кожна людина, незалежно від віку, статі і соціального стану, були втягнуті у надзвичайно жорстокий вир війни. Територія України була одним із вирішальних театрів бойових дій, де двічі прокотилися смертоносні фронтові вали.

Найжорстокіші випробування і нелюдські страждання, колосальні жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність – таке не стирається з історичної пам’яті.

Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто не повернувся з тієї страшної війни, віддавши своє життя за щасливе майбутнє своїх нащадків.

Українці й досі проходять нелегкий шлях, демонструючи прагнення до свободи, дають гідну відсіч агресору, захищаючи нашу державність та територіальну цілісність.

Шановні земляки, нехай у нашому житті не повторяться жахливі події воєнного лихоліття. Хай завжди над Ізяславщиною та Україною буде сонячне і безхмарне небо, а в наших домівках панують мир, добробут і щастя!

Вічна пам’ять загиблим!

Довгих років життя та шана ветеранам!

 

З повагою

голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков

 

 

В Ізяславському  районі відбулися заходи до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

 

22 червня о 04.00 год. в Парку Слави біля меморіалу воїнам-визволителям в місті Ізяслав з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні відбулася акція «Ніколи знову!». Ініціатором її проведення традиційно виступила районна ветеранська організація. У ній взяли участь: голова районної державної адміністрації Борис Яцков, голова районної ради Сергій Шлегель, секретар Ізяславської міської ради Наталія Попко, ветерани Другої світової війни, представники громадськості, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, трудових колективів підприємств, установ та організацій міста.

1418 чорних днів і ночей йшов український народ шляхом війни, через труднощі і незгоди, втрати і страждання, йшов, не шкодуючи сил в ім’я Перемоги.

Усе далі відходять сумнозвісні події радянсько-німецької війни періоду ІІ світової війни. Ось уже 78 років пройшло від тієї страшної пам’ятної червневої пори, коли пролунало слово «війна», та у пам’яті людській вони залишаться назавжди. У червні ми вкотре повертаємось думками до подій, пережитих нашим народом у страшні дні початку війни. Події  тієї війни двічі прокотилися кривавою хвилею українськими землями сіючи смерть, горе,  руйнування та біду.

До учасників жалобного меморіального заходу звернулась голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй.

Поминальну літію за всіма жертвами війни в Україні, військовослужбовцями, цивільними, тими, хто загинув на примусових каторжних роботах в нацистській Німеччині, тими, хто загинув у спалених містах та селах, біля братської могили відслужив благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України патріархат митрофорний протоієрей о. Володимир Ковальчук.

 Хвилиною мовчання керівниками району та міста і всіма присутніми було вшановано пам’ять жертв війни в Україні.

Покладанням квітів та запалених лампад пам’яті Меморіалу загиблим  учасники заходу віддали шану всім загиблим під час Другої світової війни  та живим ветеранам війни, всім тим, хто поклав на вівтар  перемоги своє життя та здоров’я.

Вогонь пам’яті вогонь, викарбувані імена загиблих визволителів та земляків нагадують нам про вічну пам’ять і вічну скорботу. У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. І наш святий обов’язок сьогодні – зберегти мир, спокій і злагоду у суспільстві задля світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя йшов до Перемоги.

Громадяни України завжди цінували, цінують та будуть цінувати людське життя та робитимуть все, щоб не повторились лихоліття війни НІКОЛИ ЗНОВУ.

ФОТОЗВІТ

22.06.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Державні службовці Ізяславщини відзначили своє професійне свято

 

Державний службовець – це особлива професія, представник якої володіє, з одного боку, широкими повноваженнями, а з іншого – несе подвійну відповідальність за стан справ у суспільстві. Це нелегка праця, яка потребує самовідданості, бажання служити людям та справжньої відданості своїй справі.

21 червня в Ізяславському районному будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» зібралися представники різних поколінь державної служби Ізяславщини, які працюють нині, та ті, що знаходяться на заслуженому відпочинку, адже тут відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення  професійного свята - День державної служби, яке відзначається в державі щороку 23 червня.

 Перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук   привітав всіх зі святом: і ветеранів, і діючих працівників державної служби; подякував за сумлінну працю на благо Української Держави та побажав їм міцного здоров’я, професійного зростання, миру, добробуту, життєвої наснаги та нових здобутків на ниві служіння Державі.

Зі щирими словами привітань на адресу державних службовців звернувся заступник голови районної ради Михайло Борисюк. «Нехай кожен день життя буде сповнений оптимізмом, добром у виконанні почесного і відповідального професійного обов’язку перед нашою країною!» - висловив він свої побажання, закінчуючи свою промову.  

До святкових вітань на адресу державних службовців Ізяславщини долучились також Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук та Ізяславський районний військовий комісар Сергій Царук.

З нагоди Дня державної служби за сумлінну плідну працю, високий професіоналізм  окремі  працівники державної служби Ізяславщини були відзначенні відзнаками Хмельницької обласної державної адміністрації, Ізяславської районної державної адміністрації, Ізяславської районної ради, Ізяславської міської ради.

Завершився урочистий захід святковим концертом від творчих колективів та солістів Ізяславського району. 

ФОТОЗВІТ

21.06.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Літературний конкурс – нові імена молодих талантів

 

Підбито підсумки обласного молодіжного літературного конкурсу. Цей конкурс уже став традиційним, щорічним. Його проводять обласний літературний музей та обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки управління молоді та спорту облдержадміністрації.

Нинішнього року він має певні особливості. По-перше, до організації конкурсу долучилася обласна станція юних техніків. По-друге, він присвячений Якову Гальчевськму – керівнику повстанського руху на Поділлі проти московських окупантів на початку 20-х років ХХ століття (до 125-річчя з дня народження героя-повстанця).

Оскільки ж ювілейна дата припадає на 22 жовтня, то учасники конкурсу, а також інші юні початківці літератури, будуть запрошені на творчий семінар з поїздкою в місця, де зосереджувався центр повстанських загонів Якова Гальчевського – у Летичівському районі.

Тим часом в обласному літературному музеї зібралися переможці конкурсу. Їх привітали письменники – члени журі: голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, Василь Горбатюк, Ольга Ткач, Віталій Міхалевський, Анатолій Ненцінський.

Учасників конкурсу в номінації «Поезія» журі розділило на дві вікові групи. Крім того, створило ще одну номінацію – «Творча надія» – для наймолодших учасників.

Отже, почесні відзнаки одержали:

Вікторія ОЛІЩУК (с. Кульчинки Красилівського району – м. Київ) – за перше місце в номінації «Поезія»;

Руслана СТАВНІЧУК (м. Деражня) – за друге місце в номінації «Поезія»;

Леся ПРИЛІПКО-РУСНАК (м. Кам’янець-Подільський) – за третє місце в номінації «Поезія»;

Анастасія ЯРЕМИШИНА, учениця 11 класу Білогірського ліцею ім. І. О. Ткачука – за перше місце в номінації «Поезія»;

Катерина БАКАЙ, учениця 11 класу Кам’янець-Подільської ЗОШ І-ІІІ ст. № 7 – за друге місце в номінації «Поезія»;

Дарина ЯНЧУК, учениця 9 класу Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ст. № 24 – за друге місце в номінації «Поезія»;

Вікторія ЯЛОВИК, учениця 11 класу Заліського-2 НВК Кам’янець-Подільського району – за друге місце в номінації «Поезія»;

Олександра ФЕДОРЧУК, учениця 7 класу Красилівської ЗОШ – за третє місце в номінації «Поезія»;

Анастасія КОВАЛІНСЬКА, учениця 10 класу Нетішинського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. та ліцей» – за третє місце

в номінації «Поезія»;

Вікторія ЩЕРБИНА, учениця 10 класу Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Ф. С. Бацури Новоушицького району – за третє місце в номінації «Поезія»;

Вероніка КУЗЬМІНА, учениця 10 класу Хмельницької СЗШ № 8  – за перше місце в номінації «Проза»;

Вікторія БУЧИНСЬКА, учениця 8 класу Летичівського НВК № 1  – за друге місце в номінації «Проза»;

Марія МІКУС, учениця 11 класу Кам’янець-Подільської ЗОШ № 7  – за друге місце в номінації «Проза»;

Дмитро АЛАБУГІН, учень 11 класу Старокостянтинівського ліцею ім. М. С. Рудяка  – за друге місце в номінації «Проза»;

Дарія БОНДАРЧУК, учениця 11 класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ст.  – за друге місце в номінації «Проза»;

Юлія ГАЛУШКА, учениця 11 класу Заліського-2 НВК Гуменецької ОТГ Кам’янець-Подільського району – за друге місце в номінації «Проза»;

Анна-Марія ЧОП’ЯК, учениця 9 класу Заліського-2 НВК Гуменецької ОТГ Кам’янець-Подільського району – за третє місце в номінації «Проза»;

Наталія ЯКОВЛЕВА – за третє місце в номінації «Проза»;

Наталія КОБ’ЮК, учениця 7 класу Красилівської ЗОШ  – за третє місце в номінації «Проза»;

Катерина ХОМІЧ, учениця 11 класу Судилківської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району – за третє місце в номінації «Проза»;

Ольга РАБЧЕВСЬКА, учениця 9 класу Полянської гімназії Шепетівського району – за третє місце в номінації «Проза»;

Олена БАХМАЦЬКА, учениця 9 класу Юровецького ліцею Білогірської ОТГ – за третє місце в номінації «Проза»:

Алевтина ШЕЙКО, учениця 8 класу Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ст. № 21 – за третє місце в номінації «Проза»;

Юлія КОРОЛЮК, учениця 7 класу Кам’янець-Подільського НВК № 9 – за третє місце в номінації «Проза»;

Антон ЛОБОДЗІНСЬКИЙ, учень 3 класу Летичівського НВК № 1 ЗОШ І-ІІІ ст. – ліцею – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Вікторія ЯКУБОВСЬКА, учениця 4 класу Юровецького ліцею Білогірської ОТГ – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Валерія ВИШНЕВСЬКА, учениця 4 класу Кам’янець-Подільського НВК № 14 – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Володимир ЮЗЮК, учень 5 класу Малоборовицького ліцею Білогірського району – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Назар МИШИНЮК, учень 5 класу Старокостянтинівської ЗОШ № 1 – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Богдан ШОСТАЦЬКИЙ, учень 6 класу Хмельницької гімназії № 1 – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Ангеліна ГІРІЦАЙ, учениця 6 класу Лозівська ЗОШ І-ІІ ст. Волочиської ОТГ – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Софія КОНОНЧУК, учениця 6 класу Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім. О. П. Онищука, гімназія» – за перемогу в номінації «Творча надія»;

Софія КОЗУБ, учениця 7 класу Нетішинська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 – за перемогу в номінації «Творча надія».

Журі відзначило і перспективність творчого розвитку Дарини В’ЮН з с. Ріпки Ізяславського р-ну, Діани ЛЕВЧУК з Полянської гімназії Судилківської ОТГ Шепетівського району, Єлизавети ВОЗНЮК, учениці 7 класу Старокостянтинівського ліцею ім. М. С. Рудяка.

Кращі твори учасників конкурсу будуть опубліковані на сторінках альманаху обласної організації Національної спілки письменників України «Південний Буг».

До нових зустрічей і нових творчих здобутків в обласному літературному конкурсі для молоді в наступному році!

20.06.2019 р.

За інформацією Хмельницького обласного літературного музею

 

В облдержадміністрації обговорили шляхи розвитку туристичного потенціалу області

 

Розвиток туризму є одним із пріоритетів для Хмельницької області. На цьому неодноразово наголошувало керівництво області, таким він позиціонується в діючій стратегії розвитку області, і таким його бачать ті, хто працює над розробкою Стратегії регіонального розвитку області на 2021-2027 роки. Ця позиція є зрозумілою, адже наш край багатий пам’ятками природи та історії, має вдале географічне розташування. Однак, туристичний потенціал, як і будь-який інший, потребує чітких та послідовних кроків, що дозволять використати його якнайкраще для соціально-економічного зростання області. Над одним із таких кроків розпочали роботу сьогодні в облдержадміністрації.

Обговорити ідею проведення туристичного форуму в області, який би став майданчиком для обміну ідеями, досвідом, напрацюваннями, зібралися у заступника голови облдержадміністрації Світлани Павлишиної керівники структурних підрозділів, Агенції регіонального розвитку Хмельницької області, Хмельницької торгово-промислової палати. Також до участі в обговоренні долучився т.в.о. заступника голови ОДА Сергій Ткачук.

Оскільки це лише перше засідання, то посадовці висловили пропозиції щодо учасників та спікерів, можливого місця та дати проведення заходу, обговорили його загальну концепцію, а також розглянули можливі джерела фінансування форуму.

Як зауважив керівник АРР Роман Примуш, туризм в області потребує своєрідного поштовху. В умовах децентралізації об’єднані територіальні громади не лише зацікавлені в розвитку цієї галузі, а й мають для цього фінансові інструменти, оскільки можуть самостійно планувати свої витрати. Саме тому він запропонував, щоб майбутній форум був орієнтований на внутрішнього споживача, тобто наші міста та громади, аби розповісти їм про основні тренди внутрішнього туризму, яким чином на ньому можна заробляти, як зацікавити туристів, тощо.

Світлана Павлишина погодилася із цією думкою та наголосила, що такий формат заходу дозволить нашим громадам по-новому поглянути на свої можливості, почерпнути нові ідеї та започаткувати розвиткові проекти.

Учасники засідання дійшли думки, що захід може бути проведений уже восени. До цього, окрім організаційних заходів, планується провести аналіз об’єктів Хмельницької області, які можуть представляти інтерес для туристів, але зараз маловідомі або занедбані. Також розглядається можливість запуску туристичного порталу, який міг би стати своєрідним дороговказом для усіх, хто цікавиться відпочинком на Хмельниччині та має бажання ознайомитися з пам’ятками нашого краю.

19.06.2019 р.

За матеріалами сайту Хмельницької облдержадміністрації www.adm-km.gov.ua  

 

Ізяславська «Терниця» стала призером ІХ Всеукраїнського фестивалю «ЧЕРВОНА КАЛИНА»

 

15-16 червня поточного року у місті Кривий Ріг відбувся  IX Всеукраїнський фестиваль – конкурс народної творчості «Червона калина».

Фестиваль “Червона калина” – це яскрава, багатогранна подія для всіх справжніх поціновувачів народної музики, національних пісень і танців. Як завжди, мистецьке дійство у Кривому Розі зібрало старих друзів, нових учасників, які виявили бажання продемонструвати українське мистецтво.   

Конкурс проходив у приміщенні Академічного театру драми і музичної комедії імені Тараса Шевченка у вікових категоріях: А- діти, В- молодь, С- дорослі, D- ветерани.

Учасники виконували для журі та численних глядачів  українські народні пісні у хоровому, вокальному, фольклорному, інструментальному жанрах, а також розважали народними танцями.

Захід об’єднав учасників з 14-ти областей України – Дніпропетровської, Полтавської, Кіровоградської, Запорізької, Сумської, Миколаївської, Луганської, Хмельницької, Черкаської, Харківської, Одеської, Київської, Херсонської та Волинської.  

Нашу рідну Хмельниччину на ІХ Всеукраїнському фестивалі «Червона калина» представляв колектив  народного аматорського ансамблю української пісні «ТЕРНИЦЯ» Ізяславського районного будинку культури.

 Майстерність виконавців оцінювало компетентне журі, у складі якого - професор КНУКіМ, секретар Національної Всеукраїнської музичної спілки Петро Андрійчук, заступник начальника голови управління стратегічного планування та розвитку Директорату стратегічного планування та Євроінтеграції Мінкульту Оксана Іонова, музичний керівник і ведуча телепрограми "Фольк-music", співачка, народна артистка України Оксана Пекун, заступниця міського голови Валентина Бєрлін, автор і продюсер телепрограми "Фольк-music" Володимир Коваленко, музикознавиця Світлана Артеменко, керівник народного ансамблю "Ексампея" Едуард Дикаренко та викладач Дніпропетровського коледжу культури і мистецтв Павло Роздайбіда.

У конкурсній програмі у виконанні  «Терниці» на фестивальній сцені  прозвучали дві українські народні пісні «Йшов мимо двору» та «Ой, хотя би, Господи, тай повечоріло». За результатами конкурсного виступу та за рішенням журі народний аматорський ансамбль української пісні «ТЕРНИЦЯ» Ізяславського районного будинку культури  виборов ІІ місце у віковій категорії С.

Фестиваль “Червона калина” – це душа української пісні, краса українського костюма та феєрверк народної творчості!

ФОТОМАТЕРІАЛИ

18.06.2019 р.

За матеріалами Ізяславського районного будинку культури

 

В мені мій край, його життя…
(до 90-річчя Василя Івановича Кравчука)
 

Гамірно, радісно та водночас сумно було 8 червня в приміщенні Ізяславського районного будинку культури. На порозі усіх закладів культури, які знаходяться під дахом приміщення Ізяславського районного будинку культури (власне сам будинок культури, районна книгозбірня та районний історико-краєзнавчий музей),  велику кількість гостей   радісно зустрічали працівники. Приводом для  велелюдного зібрання   став урочистий мистецький захід «Співець подільської землі», присвячений 90-річчю від дня народження письменника, гумориста, поета, композитора, члена  Національної Спілки письменників України, почесного громадянина міста Ізяслав  Василя Івановича Кравчука.  Шановане зібрання рідних та близьких, друзів  та пошановувачів таланту видатного сина Ізяславського краю, в черговий раз засвідчило безсмертне правило життя та творчості Василя Івановича зазначене у одному із його творів – «В мені мій край, його життя…».
          В ході мистецького  дійство неодноразово  було зазначено, що про  творчість Василя Кравчука можна говорити  дуже багато, адже усе надбання поета, прозаїка, композитора – це неоціненний скарб  української  літератури, це велика спадщина нашого народу, це веселкове  розмаїття його таланту. Василь Іванович – натура артистична, поетично витончена, емоційна, душа його була барометром свого часу, що чуйно і бурхливо  реагував на будь-які зміни-переміни у нашому непростому і бурхливому житті. А тому  з-під його пера, як відгомін часу, зринали піснею, віршем,  оповіданням чи публіцистичним нарисом чудові свідчення його пристрасті, вболівання за  долю народу, за  долю рідної землі.
          Виступаючі  на заході  перегорнули уявні сторінки життєвого та творчого шляху ювіляра. Окрасою святкового дійства стали яскраві та неперевершені виступи призерів регіонального фестивалю-конкурсу імені Василя Кравчука та колективу Плужненського ПАЛ.
           І звичайно ж  лунали щирі і відверті слова спогадів про Василя Кравчука, якими поділились із присутніми:  сестра В.Кравчука Надія Іванівна Ковальчук, племінник В.Кравчука Володимир Омельченко, троюрідний брат В.Кравчука Микола Мацюк, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук, директор ДП «Ізяславське лісове господарство» Петро Курельчук, член Національної Cпілки письменників України, Заслужений працівник культури Ніна Шмурикова, член Національної Спілки письменників України, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Віталій Міхалєвський, голова обласного відділення Всеукраїнської музичної спілки Михайло Люшня, художник, поет, почесний громадянин Ізяславського району Микола Ткачук, ізяславчанка Валентина Кучер, директор Плужненського професійного аграрного ліцею Михайло Лісовський, колишній директор Ізяславської дитячої школи мистецтв Володимир Більовський.
           Особливо зворушливо прозвучав фрагмент полонезу Огінського виконаний на особистому акордеоні Василя Кравчука Юрієм Хеленюком, адже цей музичний твір був одним   дуже шанований Василем Івановичем.
           Мистецький захід «Співець Подільської землі» в черговий раз засвідчив, що Ізяславщина пам’ятає про свого видатного сина, який оспівав  красу рідного краю у своїх творах.
ФОТОМАТЕРІАЛИ
10.06.2019 р.

В.Кучерук за матеріалами Ізяславського районного будинку культури

Працівники районної книгозбірні провели  Другий бібліотечний велопробіг «Стежками Василя Кравчука» 

З нагоди відзначення 90-ї річниці від дна народження письменника, композитора, члена Національної спілки письменників України В.І.Кравчука, почесного жителя міста Ізяслав та Ізяславського району (1929 - 2015),  колективом Ізяславської центральної районної бібліотеки 06 червня проведено бібліотечний велопробіг «Стежками Василя Кравчука». Його учасниками стали працівники бібліотечного закладу та окремі палкі пошановувачі його творчості. Також учасниками велопробігу стали: завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук, спеціаліст сектору культури районної державної адміністрації Інна Прокопивнюк, директор Ізяславського районного будинку культури Ігор Костюк, директор Ізяславської центральної районної бібліотеки Ірина Кальніцька. Велопробіг відбувся напередодні  8 червня коли всі відзначатимуть 90 день народження Василя Івановича Кравчука. Так само не випадково було обрано і транспортний засів – велосипед, адже саме на подібному транспорті він полюбляв, поки дозволяв стан здоров’я, їздити околицями Ізяслава та до рідного села Кіндратки.
             Відправним пунктом велопробігу стала центральна площа міста Ізяслав – площа Героїв Майдану.  Від площі  учасники бібліотечного велопробігу вирушили вулицею Незалежності міста Ізяслав до будинку за номером 21 у якому проживав письменник. Сьогодні на фасаді будинку розміщено меморіальна дошка на честь В.Кравчука, до неї учасниками велопробігу було покладено квіти. У першому етапі велопробігу взяв участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук.
            Наступною зупинкою маршруту велопробігу стало кладовище міста Ізяслав, де на алеї почесних поховань спочиває наш виданий земляк Присутні вшанували пам'ять письменника хвилиною мовчання та поклали квіти на його могилу.
            Далі учасники велопробігу вулицями Незалежності, Козацькою та Шевченка вирушили до приміщення Ізяславської центральної районної бібліотеки в місті Ізяслав де ознайомились із експозицією літературної світлиці  Василя Івановича Кравчука.  Принагідно хочеться відзначити, що частину експонатів до світлиці у свій час було передано безпосередньо самим Василем Кравчуком. І сьогодні в ній проходить чимало літературних та краєзнавчих заходів.  Також учасники велопробігу відвідали тематичну виставку у Ізяславському районному історико-краєнавчому музеї.
             Заливши позаду вулиці міста Ізяслава учасники бібліотечного велопробігу «Стежками Василя Кравчука» вирушили до Білівської сільської бібліотеки  села Білеве, де їх хлібом-сіллю зустріли працівники закладу. У приміщенні бібліотеки закладу освіти вони оглянули меморіальний куточок присвячений Василю Кравчуку. Силами читачів сільської бібліотеки та працівників закладів культури села Білеве було підготовлено літературно-мистецьке свято «Співець рідного краю».
             Із села Білеве учасники велопробігу вирушили у село Кіндратки де у 1929 році народився видатний син Ізяславщини Василь Кравчук. Кінцевий пунктом велопробігу стала батьківська хата Василя Івановича.    
              Із учасниками велопробігу зустрівся Білівський сільський голова Микола Чорний.
             Фактично на кожному пункті пробігу лунали вірші Василя Кравчука. Кожен ділився спогадами про особисте спілкування із видатним майстром слова.
             Сповненні вражень від почутого та побаченого, намилувавшись величними краєвидами рідної Ізяславщини учасники бібліотечного велопробігу повернулися до міста Ізяслав.  
ФОТОЗВІТ
06.06.2018 р.

В.Кучерук за матеріалами Ізяславської центральної районної бібліотеки

 

Вивчаємо та відроджуємо традиції рідного народу 

Творити з природних матеріалів не тільки досить цікаво, але і дивно приємно. Переконатися в цьому отримали змогу ті, хто завітав 05 червня до Ізяславського районного історико-кразнавчого музею  на майстер-клас із виготовлення ляльки-травомотанки. Його провела викладач Ізяславіської дитячої школи мистецтв Лаура Півень. Тактильні відчуття від плетіння із  свіжозрізаного зілля, запаморочливий запах трави та квітів, легко виникають образи ... Все це затягує і занурює в свій казковий світ!
          Дорослим же, натуральна іграшка подарувала легкий, приємний аромат літнього дня, який викличе незабутні теплі спогади про яскраве сонечко, м'який килим зі смарагдової трави і свіжий подих таємничого зоряного неба … це була своєрідна подорож у своє дитинство.
           Діти ж спробували створити власну оригінальну іграшку відповідно до свого бажання та бачення.
           Іграшки, створені з трави, трохи наївні, трохи смішні, обов'язково романтичні і, головне, дуже душевні ...
           Усіх просто зачарував цей майстер-клас-гра, на якому кожен зміг створити  своє неповторне трав'янисте диво!  
ФОТОМАТЕРІАЛИ
05.06.2019 р.

За матеріалами Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею

Офіційна делегація Ізяславщини взяла участь у святкуванні Дня міста Острог

          2 червня делегація Ізяславщини на чолі із головою районною державної адміністрації, депутатом Хмельницької обласної ради Борисом Яцковим та секретарем Ізяславської міської ради Наталією Попко взяла участь у святкуванні Дня міста Острог (Рівненська область)
         Борис Олександрович та Наталія Анатоліївна щиро  привітали жителів та гостей міста Острог із Днем міста та  919 річницею від часу його заснування. «Ізяслав та Острог мають давню та славну історію, яка тісто поєднує два наших міста», - наголосили  посадовці. На згаду про святкування 919 річниці з  часу застування Острога Б.Яцков та Н.Попко вручили Острозькому міському голові Олександру Шикеру пам’ятний подарунок для громади міста.
         Святковим вітанням від громади Ізяславщини для жителів міста Острог та його гостей став виступ у святковій програмі вихованців зразкового ансамблю народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв (керівник Зоряна Кузема).
ФОТОЗВІТ
03.06.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

Звітний концерт Плужненської ДМШ

В останній день весни в Плужному відбулося велике свято – Звітний концерт Плужненської дитячої музичної школи, на який за традицією забралися мешканці села, щоб доторкнутися душею до прекрасного та насолодитися мистецтвом.
          Перед початком концерту всі присутні мали змогу ознайомитися з творчими роботами учнів та викладачів класів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, які отримали гідну оцінку глядачів.
          Як завжди, концерт пройшов на високому рівні. Тут можна було побачити танцювальні номери, виступ солістів, які грали на музичних інструментах та співали, а також виступ інструментального ансамблю учнів молодших класів, інструментального ансамблю «Веселі музики» та зразкового фольклорного ансамблю «Барвінець». На сцені показували свої вміння учні різного віку: від найменших першокласників до випускників.  І всі вони підійшли до своїх виступів дуже відповідально і показали все, чому навчилися за рік. Закінчився концерт піснею «Молитва за Україну», яку виконали всі учасники концерту.
ФОТОЗВ
ІТ
03.06.2019 р.

За матеріалами Плужненської  музичної школи

На Ізяславщині пройшов унікальний фестиваль «Ізяслав-FEST»

 

24 травня у рамках заходів із відзначення Дня Європи в Україні  у самому серці Ізяслава пройшов унікальний фестиваль «Ізяслав-FEST» під відкритим небом. Це перший культурологічно-мистецький захід такого масштабу на Ізяславщині, що об’єднав чимало гостей під одним небом, з одними відчуттями та теплом у серці.

Організаторами фестивалю виступили управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва та Хмельницька обласна філармонія.

Подія відбулася за сприяння та підтримки Ізяславської районної державної адміністрації та Ізяславської міської ради.

Цей унікальний культурологічно-мистецький проект мав на меті привернути увагу держави, меценатів, поціновувачів минувшини, шанувальників маленьких міст з багатою історією та культурою до проблем збереження та популяризації національної культурної спадщини, зокрема, до унікальної пам’ятки архітектури XVIII століття – палацового комплексу князів Сангушків в місті Ізяслав, який сьогодні є руїною і йому загрожує зовсім зникнути з лиця Землі.

Незважаючи на прохолодну погоду та дощ, завдяки проведеній організаторами фестивалю потужній інформаційній кампанії вдалось пробудити інтерес мешканців краю до етнічної культури старовинного міста Ізяслав.  Адже новий фестиваль – це нові очікування.

Захід здивував багатством барв, різномаїттям творчих знахідок, креативних цікавинок, зрештою, душевністю.

До уваги гостей «ІЗЯСЛАВ-FEST» працівниками закладів культури, ряду трудових колективів установ та організацій Ізяславщини було підготовлено яскраву та колоритну виставку виробів декоративно-вжиткового мистецтва, яка приємно порадувала гостей дійства. Хоча травневий дощ дещо скоротив час її експонування, проте враження від неї були надзвичайно фантастичні.

Також під час дійства гості фестивалю мали змогу придбати унікальні, неповторні, оригінальні вироби на виставці-ярмарку, скуштувати різноманітні страви та напої. Для поціновувачів української кухні організовано смачне частування, що приваблювали своїм ароматом та зовнішнім виглядом. І чого ж тут тільки не було! Кожен охочий зміг поласувати найсмачнішою їжею або випити прохолодних напоїв, чи насолодитися неймовірним смаком справжньої кави.

І яке ж частування могло обійтися без козацького кулешу та юшки, що приготували ізяславські козаки із громадської організації «Ізяславське козацьке товариство». Також користувались  наїдки та напої, які пропонували працівники Ізяславської виправної колонії (№58) та Плужненського професійного аграрного ліцею.

Завдяки роботі волонтерської групи Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 на чолі із педагогом-організатором закладу Наталією Притульською було продемонстровано колекцію стилізованих історичних костюмів від провідного методиста Ізяславського районного будинку культури Інни Жернової. Тематичні і колоритні відтворені історичні постаті гармонійно долучилися до загальної картини фестивального дійства, чимало відвідувачів якого із великим задоволенням та бажанням проводили фотографування із волонтерами. Із блискавичною швидкістю світлини з місця проведення фестивалю потрапляли до соціальних мереж і миттєво набували шаленої популярності.

Та фестиваль, напевно, найбільше припав до душі дітям, бо ж саме для них було облаштовано великий дитячий розважальний простір із атракціонами, рухливі ігри на свіжому повітрі.

Окрім тематичних зон дозвілля до уваги гостей пропонувалися інтерактивні розваги, веселі атракціони, каруселі та найголовніше маленький потяг, котрий відправляв маленьких відвідувачів у чарівну подорож біля палацу князів Сангушків.

Кожен зміг знайти собі заняття до душі та влитися в атмосферу спокою й свободи та почати літо з новими та яскравими відчуттями. 

Організаторам фестивалю вдалося зібрати яскраве сузір’я кращих творчих колективів та аматорів сцени Хмельниччини, котрі представляли унікальну творчість на втіху поважній публіці, що цінує традиції. 

На сцені фестивалю представили свою творчість та мистецькі досягнення представники міста Ізяслав та Ізяславського району, міст Городок, Полонне, Славута, Хмельницький. Серед виступаючих були й учасники загальноукраїнських проектів «Голос країни» та «Х-фактор».

Гостей та учасників фестивалю «ІЗЯСЛАВ-FEST» привітали начальник управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Ірина Трунова та голова Ізяславської районної державної адміністрації Борис Яцков.

Справжньою окрасою фестивалю стали виступи академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії та гурту «Мотор’Ролла», на чолі із своїм фронт-меном «Сєнею» Присяжним, який є уродженцем міста Ізяслав,  де провів свої дитячі роки. Особливо розбурхав цікавість гостей фестивалю спільний проект колективів «Козаки Поділля» та «Мотор’Ролла». Кожен виступ мистецьких колективів супроводжувався бурними оплесками та підтанцьовуванням.

Ведучий фестивалю Андрій Романіді, який працював на сцені, заповнював час між виступами музикантів розмовами та веселощами.

У рамках фестивальної програми організаторами дійства для поціновувачів класичної та духовної музики у костелі Святого Йосипа було підготовлено концерт камерного оркестру Хмельницької обласної філармонії та органістки - заслуженої артистки України Наталії Молдован.

По завершенню фестивалю учасники та відвідувачі роз’їжджалися не тільки з неповторними враженнями, чудовими сувенірами, а й з усмішкою на вустах і теплом у душі. Бо він залишив після себе не тільки яскраві фотографії та відео, а й спогади, ніжність та тепло яких будуть вигрівати в найхолодніші ночі та рятувати у найскрутніших ситуаціях.

Крім того хочеться сподіватися, що завдяки цьому фестивалю вдалося підвищити обізнаність місцевого населення і гостей про культурну спадщину Ізяслава, популяризувати Ізяславщину, закласти наріжні камені в розвиток туризму в районі і через музику  достукатися до нематеріальної сутності людської душі.

Пропонуємо вам ФОТОЗВІТ, що передає атмосферу цього фестивалю.

27.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Відбувся архіпаcтирський візит високопреосвященного Антонія, митрополита Хмельницького та Кам’янець-Подільського ПЦУ на Ізяславщину

 

21-22 травня поточного року на Ізяславщині із архіпастирським візитом перебував високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Православної Церкви України.

21 травня, у День пам’яті Святого апостола та євангеліста Іоана Богослова, митрополит Антоній спільно із духовенством Ізяславського благочиння та представниками духовенства Білогірського, Шепетівського районів та міста Шепетівка здійснив богослужіння у храмі на честь ікони Богоматері «Тих, що у відчаї остання надія», що знаходиться на території Замкової виправної колонії (№58), а також у храмі Святого Миколая, на території Ізяславської виправної колонії (№31). Під час перебування на території виправних закладів владика поспілкувався із керівництвом та колективом закладів, також відбулось спілкування архіпастиря із особами, які відбувають цих закладах покарання.

ФОТОЗВІТ

 

Цього ж дня митрополит Антоній спільно із духовенством здійснив чин освячення трьох поклонних хрестів при в’їзді до міста Ізяслав (зі сторони Плужного, Шепетівки, Клубівки). На церемонії освячення крім духовенства були присутні заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, вірні Православної Церкви України Ізяславського району. По завершенню освячень високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Православної Церкви України вручив Ізяславському міському голові Валентині Корнійчук архієрейську благословенну грамоту Ізяславській міській раді  на відзначення трудів на славу Православної Церкви України.

ФОТОЗВІТ

 

Також 21 травня відбулась архіпастирська візитація до парафії на честь Покрови Божої Матері ПЦУ села Білогородка. У місцевому храмі владику Антонія зустріли його прихожани. Далі було відслужено подячний молебень. По його завершенні митрополит Антоній звернувся до присутніх із архипастирським словом. За понесені труди із розбудови парафії її настоятеля отця Дмитра Ваврика було нагороджено церковною відзнакою – хрестом із прикрасами.

ФОТОЗВІТ

 

22 травня, у день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Православної Церкви України відслужив божественну літургію у храмі Святого Миколая міста Ізяслав. Службу було здійснено у співслужінні духовенства Ізяславського благочиння та представників духовенства Шепетівського, Білогірського районів та міста Шепетівка.

На богослужінні були присутні: голова районної державної адміністрації Борис Яцков, голова районної ради Сергій Шлегель, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, прихожани храму, вірні ПЦУ із сіл району.

Під час літургії, після малого входу, митрополит Антоній вручив групі священників району церковні відзнаки.

По закінченні богослужіння владика звернувся із архіпастирським словом до присутніх у храмі. Також митрополита Антонія, настоятеля храму митрофорного протоієрея о.Володимира Ковальчука та прихожан і гостей храму із престольним святом привітали голова районної державної адміністрації Борис Яцков та Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

ФОТОЗВІТ

23.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

У вись полинуть голоси мелодій – це духовий оркестр спиняє час

 

Цьогоріч обласний конкурс духових оркестрів та ансамблів духової музики став важливою подією для музикантів цієї спеціальності, продемонстрував достатньо високий рівень виконавської майстерності учнів мистецьких шкіл і зібрав значну кількість юних поціновувачів духових музичних інструментів.

Мета та завдання конкурсу, організатором якого є Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва – розвиток виконавської майстерності учнів класів духових інструментів, підвищення виконавської та художньої майстерності творчих колективів мистецьких шкіл, обмін досвідом роботи викладачів.

В обласному конкурсі, що відбувся 17 травня 2019 року в Хмельницькому обласному науково-методичному центрі культури і мистецтва та Хмельницькому обласному музично-драматичному театру імені М.Старицького взяли участь понад 250 учнів мистецьких шкіл області у складі 13 духових оркестрів і 15 ансамблів духових інструментів.

До складу журі конкурсу ввійшли завідуючий відділом «Оркестрові духові та ударні інструменти» Хмельницького музичного училища ім.В.І.Заремби Михайло Добринчук та викладачі відділу – Олександр Гуцал, Леонід Олійник, Вадим Репецький, Микола Прохніцький; головний диригент Хмельницького муніципального естрадно-духового оркестру Тарас Безнюк.

За результатами конкурсу 9 духових оркестрів визнано переможцями, зокрема, зразковий духовий оркестр Дунаєвецької ДШМ (керівник Сергій Грідін) зайняв І місце, духовий оркестр Маківської ДМШ (керівник В’ячеслав Раїнчук), оркестр духових та ударних інструментів Шепетівської ДМШ (керівник Василь Блінда), оркестр «Вірні друзі» Ізяславської ДШМ (керівник Богдан Мороз) – розділили ІІ місце, зразковий духовий оркестр Староушицької ДМШ (керівник Назар Качурко), зразковий дитячий оркестр Ленковецької ЗОШ І-ІІ ступенів (керівник Валерій Лінник), дитячий оркестр духових інструментів Кам’янець-Подільського НВК №9 ім. А.М. Трояна (керівник Ігор Ларін), оркестр духових інструментів «Резонанс» (керівник Микола Шахрай), оркестр духових інструментів Хмельницької ДМШ №3 (керівник Віталій Дячук) – посіли ІІІ місце.

Переможцями серед ансамблів духових інструментів стали: ансамбль саксофоністів «Друзі» Хмельницької ДШМ (керівник Петро Максименко), дует ксилофоністів «Резонатор» Красилівської ДШМ (керівник Анатолій Ткачук) – І місце, тріо духовиків Ізяславської ДШМ (керівник Богдан Мороз), тріо флейтистів Хмельницької ДШМ (керівник Юлія Таранчук), ансамбль духових мідних інструментів Теофіпольської ДМШ (керівник Володимир Гуменюк), тріо трубачів у складі Романа Гуменчука, Артема Гайбури, Святослава Гродського Хмельницької ДШМ (керівник Василь Ожеван) – ІІ місце; ансамбль духових інструментів Волочиської ДШМ (керівник Олександр Андрієвський), тріо трубачів у складі Павла Німцовича, Олексія Романюка, Івана Івахова Хмельницької ДШМ (керівник Василь Ожеван), дует трубачів у складі Андрія Гуни та Юрія Онуфрана Хмельницької ДМШ №1 ім. М. Мозгового (керівник Василь Ожеван) – ІІІ місце.

Спеціальні премії учасникам конкурсу вручив голова обласної організації профспілки працівників культури Микола Луценко.

Надзвичайну піднесеність відчули учасники конкурсу та жителі міста Хмельницького від конкурсного прослуховування духових оркестрів, яке проходило перед Хмельницьким обласним музично-драматичним театром імені М.Старицького. За оцінками всіх, хто був причетний до конкурсу, програмні вимоги були виконані. Конкурс залишив по собі добрі враження і показав, як багато здібних дітей захоплюються грою на духових інструментах і досягають суттєвих успіхів. А секрети успіху, на думку учасників, прості: крім здібностей та любові до музики, обраного інструменту необхідні старання, добра фізична підготовка та щоденна робота над вдосконаленням своїх умінь та навичок.

21.05.2019 р.

За інформацією Хмельницького обласного науково-

методичного центру культури і мистецтва

Ізяславчани вшанували пам'ять жертв політичних репресій

 

Щороку у третю неділю травня в Україні відзначається День пам'яті жертв політичних репресій - щорічний національний пам'ятний день в Україні, день глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів наших земляків.

За даними Українського інституту національної пам’яті державний терор та репресивні заходи за політичною ознакою в Україні тривали з 1918 до середини 1980-х років. Найжорстокішою репресивна політика була протягом початку 1930-1953 рр., коли керівництво нею здійснював безпосередньо Й.Сталін.

Сталінська верхівка боялася й ненавиділа кожен народ. Та найбільший страх вона відчувала перед Україною. Знищенню підлягав кожен підозрюваний у найтяжчому зі злочинів – любові до України.

У наш час знову запанували репресії на окупованих українських територіях проти тих, хто вважає Україну своєю Вітчизною. Український народ ціною життя тисяч патріотів знову змушений відстоювати шанс на своє мирне майбутнє, і тому солідарний з усіма народами, які постраждали від тоталітарних режимів, зокрема, кремлівського.

У День пам'яті жертв політичних репресій 19 травня біля меморіалу жертвам голодоморів та політичних репресій м.Ізяслав зібралися небайдужі люди для того, щоб вшанувати пам’ять жертв репресій, згадати тих, хто постраждав та загинув унаслідок злочинних дій жорстокого тоталітарного режиму. У заході взяли у також участь перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, голова районної ради Сергій Шлегель, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

Із словом пам’яті до присутніх звернувся завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук. У своєму виступі він зазначив, що відновлення правди про політичні репресії і гідне вшанування їхніх жертв – це не просто символ. Це – головна ознака того, що наша душа жива, що наше життя не знищене, що наш народ перемагає  і зло, і смерть. Драматичні події, які пережив і переживає сьогодні український народ, у черговий раз доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра. У пам’ять про всіх невинно загиблих жертв репресій нам тепер треба жити так, щоб смерть мільйонів наших людей була виправдана щасливою долею нинішніх і майбутніх українців. «Єдине наше бажання сьогодні – жити в єдиній і вільній Україні», – підкреслив Віктор Кучерук.

Молитву за жертвами політичних репресій підніс благочинний Ізяславського округу Православної Церкви України митрофорний протоієрей отець Володимир Ковальчук.

У знак шани усім, хто постраждав від політичних репресій, учасники заходу поклали квіти до меморіалу жертв голодоморів та політичних репресій.   

ФОТОЗВІТ

20.05.2019 р.

 Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

На Ізяславщині відзначили День Європи

 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних інтересах та цінностях.

З метою ознайомлення з європейськими цінностями та традиціями, популяризації загального європейського культурного надбання, утвердження спільних європейських цінностей у закладах освіти та культури району з нагоди відзначення Дня Європи в Україні відбулися тематичні заходи. 

Так, вихованці Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ст. провели  тематичний урок «Наш дім – Європа» та організували флеш-моб «Україна – це Європа».

З учнями Кунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено відкрите засідання шкільного євроклубу "Ми і Європа" "Ми,українські школярі-діти європейської родини".

Крім того у закладах освіти та культури  проведено бесіди  з переглядом презентацій «Ми йдемо до Європи», «Традиції європейських країн»; засідання «круглих столів» на тему: «Ми – українці, ми - європейці», виховна година «Віртуальна подорож країнами та містами Європи», бібліотечні уроки «Бути європейцем – це стильно».

ФОТОЗВІТ

20.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

19 травня в Україні День пам'яті жертв політичних репресій

 

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій.  

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й.Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й.Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакета реформ.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення» або ж депортований за національною ознакою.

Детальніша інформація  за посиланням.

17.05.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Жителі Ізяславщини  приєднались до акції «День вишиванки -  День України в світі»

(фотоматеріал оновлюється протягом дня)

 

 

 

         Сьогодні, 16 травня, чимало жителів Ізяславщини, не дивлячись на дощову погоду, прийшло на роботу, до закладу освіти У ВИШИВАНКАХ щоб долучитись до загальнонаціонального проекту  - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ.

Не залишились осторонь патріотичної акції і працівники Ізяславської районної державної адміністрації   – чимало з них  в цей день працювали на своїх робочих місцях у вишиванках.   

Гаслом цьогорічної акції стало – «ВИШИВАНКА – ОДЯГ ВІЛЬНИХ». Популяризація етнічного національного вбрання у сьогоднішніх умовах покликана зайвий раз продемонструвати єдність держави, українського народу та переконання в тому, що вишиванка – органічна частина нашого життя, культури, світосприйняття, ВИШИВАНКА –КОД НАЦІЇ.

         Всесвітній день вишиванки – є міжнародним культурологічним заходом, який покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.  

ФОТОЗВІТ

16.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

 

Долучаймось до акції «День вишиванки»

 

У третій четвер травня в Україні відзначається День вишиванки. Нині свято набуває особливого змісту, адже демонструє, що українці – незламні духом, готові захищати свою країну, культуру та історію і ні за яких умов не потуратимуть агресору.

Це свято – функціонально та ментально багаторівневе. Завдяки цьому ми з вами  формуємо суспільство, яке цінує і розуміє свою історію і традиції, а отже може бути єдиним і будувати майбутнє, адже тільки свідомі нації стають сильними і розвиненими.

Цьогоріч День вишиванки відбудеться 16 травня. Відзначимо, що День вишиванки завжди проходив під час робочого тижня. Власне, у цьому і одна із основних  ідей свята – свято не заради вихідного чи параду, а такий собі загальноукраїнський флешмоб, коли люди одягають вишиванку до школи, в садочок, на роботу чи вдома.

Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Адже вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи політичних поглядів; це традиційне вбрання українців, в якому, закодовані  символи-обереги, наша історія та культура.

Тож, пропонуємо приєднатися до акції «День вишиванки» усіх небайдужих, одягнувши вишиванку!

Фото колективів прохання надсилати на офіційну електронну адресу райдержадміністрації izyaslav_rda@izadm.gov.ua для подальшого розміщення на сайті державної установи.

 

Райдержадміністрація  

 

В Ізяславі відбувся  Регіональний фестиваль-конкурс поезії, гумору і пісні імені Василя Кравчука  «Стежками діда Василя»

 

У рамках заходів, присвячених 90-річчю від дня народження Василя Івановича Кравчука (1929-2015) українського літератора, поета, гумориста, композитора, члена Національної спілки письменників України, Заслуженого працівника культури України, почесного громадянина міста Ізяслав, 14 травня на сцені Ізяславського районного будинку культури відбувся Регіональний фестиваль-конкурс поезії, гумору і пісні імені Василя Кравчука  «Стежками діда Василя».

Організатором фестивалю-конкурсу виступив Ізяславський районний будинок культури за сприяння та підтримки Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв та сектору культури Ізяславської районної державної адміністрації.

Захід було зорганізовано з метою вшанування творчості Василя Кравчука  і з нагоди 90-річчя з дня його народження, який відзначатиметься 8 червня, популяризації літературної  та пісенної творчості Хмельниччини, художньо-естетичного виховання дітей та молоді.

До участі у конкурсній програмі фестивалю-конкурсу зголосилося понад 40 пошановувачів творчості Василя Кравчука з числа учнівської молоді закладів загальної середньої освіти та мистецьких шкіл, творчої молоді, дорослих шанувальників, творчих колективів Ізяславщини. Учасників було поділено на 2 вікові категорії - перша вікова  категорія від 10 – 14 років включно та   друга вікова категорія 15 років і більше, які були представлені у номінаціях:  поезія, гумор та пісня.

Якість виконання, творчі засоби і майстерність оцінювало журі на чолі із директором Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв та сектору культури Андрієм Клименком та заступником голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимиром Левченком.

За результатом конкурсного виступу рішенням журі переможцями Регіонального фестивалю-конкурсу поезії, гумору і пісні імені Василя Кравчука  «Стежками діда Василя» стали:

 

номінація «Пісня»

1 вікова категорія

1 місце – фольклорний ансамбль Ріпківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок»;

2 місце – Вероніка Конончук;

3 місце – вокальна група Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ст..

 

2 вікова категорія

1 місце – народний аматорський хор імені Георгія Кірпи Клубівського сільського будинку культури;

2 місце – Юрій Хеленюк;

3 місце – народний аматорський фольклорний колектив села Ріпки.

 

номінація «ГУМОР.ПОЕЗІЯ»

1 вікова категорія

1 місце – Артем Модуляк;

2 місце – Андрій Поварчук;

3 місце – Василь Сокол.

 

2 вікова категорія

1 місце – Вадим Довгалюк;

2 місце – Валерія Бондар;

3 місце - Юрій Самчук.

Переможці та учасники фестивалю-конкурсу отримали звання відповідно лауреат та дипломант і пам’ятні подарунки від організаторів мистецького заходу.

Учасників мистецького заходу привітала член журі, сестра Василя Івановича Кравчука Надія Іванівна Ковальчук.

У вестибюлі 2 поверху Будинку культури колективом Ізяславської центральної районної бібліотеки було оформлено тематичну виставку, на якій було представлено книги, фотодокументи, листи, рукописи, особисті речі Василя Івановича Кравчука, які зберігаються у фондах літературної світлиці районної книгозбірні.

ФОТОЗВІТ

14.05.2019 р.

За матеріалами Ізяславського районного будинку культури

«Ми будемо вічно пам’ятати і вам забути не дамо»

 

Війна — жорстокий час, де людське життя нічого не варте. І як в будь-якій війні, перш за все, страждає мирне населення.

Кожен рік віддаляє нас від того радісного дня, коли на українській землі відгриміли останні ворожі гармати. Рідшають ряди ветеранів... Але 9 травня було і залишиться тією сторінкою в історії людства, вагомість і велич якої зростає з кожним роком, особливо для України,  яка віддала мільйони життів своїх синів і доньок заради довгоочікуваного миру.

І скільки б часу не пройшло з тієї довгоочікуваної Перемоги 1945-го, як би не намагалися переписати історію нашої держави, ніхто не в змозі знівелювати той величезний патріотизм і любов до Батьківщини, які наш народ продемонстрував усьому світу.

У Лютарському лісництві, в кварталі 23, що на території Ізяславського району, у роки Другої світової війни були розстріляними та закатованими нацистськими окупантами військово-полонені.

 Як нагадування про страждальну сторінку в історії Ізяславщини – стоїть пам'ятник загиблим військово-полоненим.

Щороку на День перемоги над нацизмом у Європі  небайдужі ізяславчани  відвідують це місце, щоб віддати шану і поклонитися загиблим.

Цьогоріч біля пам'ятника загиблим військово-полоненим було проведено мітинг-реквієм.

У заході взяли участь: перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Ростислав Конончук, керівництво Ізяславського відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Шепетівської місцевої прокуратури, ДП «Ізяславське лісове господарство», Лютарський та Радошівський сільські голови, учнівська молодь та громадськість.

Мітинг-реквієм розпочався виконанням Державного гімну України.

Зі словами співчуття, підтримки та поваги до тих, хто пережив страшну трагедію, тих, хто береже священну пам’ять про жертви злочину, звернулись: перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Ростислав Конончук, директор ДП «Ізяславське лісове господарство» Петро Курельчук. У своїх виступах вони зазначили, що СОБОРНІСТЬ, ЄДНІСТЬ, ЗЛУКА, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, МИР – сакральність цих слів сьогодні набуває неабиякого значення. Лише зараз, під час військової агресії з боку Росії ми усвідомили, наскільки важливо бути патріотами своєї країни. Історія нас вчить не допускати помилок минулого, але виявляється, що не всі засвоїли уроки історії. Ми пам’ятаємо.

Про трагічні сторінки Другої світової війни нагадали присутнім ведучі, а також художній керівник Олександр Придачук спільно із Альоною Міньковою та Лілією Друзь.

Пісні «Мальви» та «Плакала калина» у їх виконанні нагадали присутнім про страшні сліди, які залишила ця кривава війна. Тільки на території нашої держави в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами…

Також прозвучав гімн про усіх матерів, які в полум’ї війни втратили найдорожче - своїх синів - у виконанні пісні «Мамо, не плач».

Учні Радошівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів продекламували зворушливі вірші, пройняті болем за втрачені людські життя та закликом цінувати й берегти мир.

 На знак поваги і шани учасники зібрання хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих захисників, які віддали життя за Батьківщину, визволили рідну землю і всю Європу від нацистського режиму.

По завершенню мітингу учасники зібрання поклали квіти до пам’ятника загиблим військово-полоненим.

Вічна пам'ять загиблим мирним громадянам і нашим військовим, які вже склали суворий життєвий іспит на патріотизм, віддавши за Україну найцінніше – своє життя. Нам, живим, слід берегти мир у країні та добро в душах, памʼятати історію рідного краю та своєї Батьківщини, бо, не памʼятаючи минулого, не матимемо майбутнього.

ФОТОЗВІТ

10.05.2019 р.

За матеріалами Радошівської сільської ради

 

Заходи із відзначення Дня пам´яті та примирення, а також Дня перемоги над нацизмом у Європі в Ізяславському районі

(матеріал оновлюється)

        

День Перемоги назавжди залишиться днем нашого національного тріумфу, символом героїчного минулого, величі духу і братства народів. Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім'я перемоги над фашизмом – істинний приклад патріотизму для нащадків.

Багатьом героям, полеглим на полях битв, не судилося побачити Велику Перемогу. Сьогодні, в річницю героїчного подвигу, немає поряд і багатьох з тих, хто, відстоявши свободу і незалежність Батьківщини, повернулися в післявоєнну розруху, мужньо подолали всі тяготи, відновили зруйновані міста і селища.

Пам'ять про них непідвладна часу, як непідвладна часу любов до Батьківщини. Так було і буде завжди – і через десять років, і через сто, і через століття. Обов'язок нинішніх поколінь – бути гідними продовжувачами справи переможців, що вирвали країну з лап фашистів, що врятували її і зберегли прекрасною і квітучою. Щороку свято 9 травня служитиме нагадуванням – немає більшої цінності, ніж радість життя на вільній землі!

У рамках відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у населених пунктах Ізяславщини відбулось чимало цікавих та змістовних заходів.

ФОТОЗВІТ

10.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

 

Звернення голови райдержадміністрації Бориса Яцкова до Дня пам’яті та примирення, а також Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

Шановні ізяславчани, ветерани, борці за українську волю та нинішні захисники України!

74 роки минає відтоді, як наші батьки, діди та прадіди разом із усім світом зустріли таку жадану Перемогу. Понад 2 тисячі днів і ночей український народ разом з представниками інших народів антигітлерівської коаліції перебував у вирі кровопролитних боїв. Тож цей день завжди викликає почуття радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас, адже уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих доль, нездійсненних мрій і задумів.

Скорботний рахунок загиблих у цьому найбільшому в історії людства воєнному протистоянні становить близько 60 мільйонів людських життів. Український народ, який опинився у самому центрі жахливої трагедії, заплатив особливо високу ціну за свою свободу: загинуло близько 4 мільйонів військових, представників підпілля і цивільних українців, майже 5 мільйонів мирних жителів евакуювали або примусово вивезли до Німеччини, внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст і містечок та 28 тисяч сіл… Непоправних втрат зазнала фактично кожна родина.

Це ще раз підтверджує той факт, що українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Головним свідченням того стало визнання України у 1945 році, на рівні з іншими державами, засновницею ООН.

Більше 70-ти років минуло, однак у серці кожного українця ще й досі жива пам’ять про мільйони мужніх і незламних українців, про їхню жертовність в ім’я свого народу та рідної землі. Тож нехай найвищими духовними цінностями та чеснотами стануть пам’ять і глибока повага до тих, хто пройшов страшну і сувору школу війни, хто у повоєнні роки відбудовував зруйновані міста та села, хто і сьогодні є для нас прикладом любові до Батьківщини, зразком витримки, мудрості й терпіння, щирої віри у щасливе майбутнє нашої незалежної держави.

У День пам’яті та примирення ми мусимо відкинути всі ідеологічні нашарування, які протягом багатьох років роз’єднували наше суспільство, маємо подивитись об’єктивно на перебіг історичних подій та усвідомити, що попри різні політичні погляди учасників тих буремних років об’єднувала одна мета – визволення рідної землі від ворога.  Цієї шляхетної мети досягнуто завдяки героїзму та мужності бійців збройних сил, учасників партизанського та національно-визвольного рухів, а також трудівників тилу.

Складаю  шану  кожному Українському героєві: і тим, хто захищав Батьківщину десятки років тому, і тим, хто боронить її сьогодні, - за визволення рідної землі від тоталітарних загарбників. Пам’ять про кожного воїна, кожну жертву і кожного рятівника України є і буде для нашого народу вічною і нероздільною. Естафета подвигу – безсмертна, а зв’язок поколінь – нерозривний.

Сьогодні нам – нащадкам славних ветеранів та бійців-повстанців – потрібно бути єдиними, сильними та мудрими заради відновлення миру та подальшого розквіту нашої держави. Впевнений, Україна буде сильною  і незалежною, незважаючи ні на що, адже сила духу наших українських воїнів, підсилена героїчними прикладами звитяги борців за незалежність нашої держави.

Нехай завжди буде мир у світі, не проливається людська кров. Нехай   злагода панує серед людей.

Вічна пам’ять загиблим, низький уклін живим!

Ми пам’ятаємо – ми перемагаємо!

Слава Україні! Героям Слава!

 

З повагою,

голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков

 

Ізяславщина відзначила 74-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

З нагоди 74-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вулицями Шевченка та Грушевського сотні жителів міста Ізяслав святковою колоною на чолі із Державним Прапором України, прапором Ізяславського району, прапором міста Ізяслав, у супроводі народного аматорського ансамблю духової музики «Музики Надгориння» Ізяславського районного будинку культури,  пройшли 9 травня  традиційною урочистою Ходою Миру та Злагоди. До участі у ході долучилися: керівництво районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, ветерани Збройних Сил України, ветерани війни в Афганістані, учасники Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України, учнівська молодь, працівники різних установ, підприємств та організацій, жителі та гості міста. Під час руху Ходи Миру та Злагоди до колони її учасників постійно приєднувались все нові та нові жителі міста.

Завершилась Хода Миру та Злагоди  традиційно у Парку Слави міста Ізяслав, де біля братської могили визволителів міста відбувся мітинг-реквієм «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

ФОТОЗВІТ

 

 

В Ізяславському міському Парку Слави на меморіалі воїнам-визволителям відбувся традиційний мітинг-реквієм «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

Урочисте зібрання відкрила Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук. У своєму вступному слові Валентина Іванівна наголосила, що Перемога 1945 року  була, є й буде спільною перемогою усього світу над нацизмом!

Учасників святкового зібрання із Днем Перемоги привітали: перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, голова районної ради Сергій Шлегель, голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй, учениця Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Анастасія Лісінська. Вони привітали усіх присутніх із Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Також виступаючими було зазначено, що у травні 1945-го року було встановлено довгоочікуваний мир в Європі. Крім традиційного для нас Дня перемоги над нацизмом у Європі Україна вже декілька років  Україна спільно із європейськими країнами відзначає також День пам’яті та примирення. Ця нова для нас традиція жодним чином не підміняє, а доповнює і посилює звичне державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

З Україною пов’язані вирішальні та найзапекліші баталії на радянсько-німецькому фронті. Тоді на нашій території було проведено 29 із сімдесяти шести операцій Другої світової війни.

Українці воювали в Червоній армії, в радянських партизанських з’єднаннях, в лавах опору європейських країн; у складі канадської, американської, австралійської, британської та інших армій.

А ще десятки мільйонів працювали в тилу. «Все це хай затямлять ті, хто хоче применшити роль України в антигітлерівській коаліції і у звільненні від нацистської чуми всієї Європи», - зазначено у виступах.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять усіх жертв Другої світової війни та поклали  вінки, квіти до братської могили воїнів-визволителів та до меморіальних плит із іменами загиблих в роки Другої світової війни  уродженців міста Ізяслав.

ФОТОЗВІТ  

 

За ініціативи районної ветеранської організації та за сприяння  благодійників було організовано частування для ветеранів Другої світової війни та ветеранського активу району. На гостину до ветеранів завітали: голова районної державної адміністрації Борис Яцков, голова районної ради Сергій Шлегель, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

ФОТОЗВІТ

 

Далі святкові заходи перемістились на майданчик біля пам’ятного знака 900-річчю міста Ізяслав. Тут, за участі аматорів сцени Ізяславського району  та колективів Ізяславського районного будинку культури відбувся святковий концерт. Крім того, усі бажаючі змогли скуштували козацького кулешу і юшки від членів громадської організації «Ізяславське козацьке товариство» та солдатської каші із польової кухні від колективу Замкової виправної колонії 58.

ФОТОЗВІТ

09.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Пам’ятаємо! Перемагаємо! 1939-1945

 

Друга світова війна – рубіжна й найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі,  тривала вона довгих 6 років. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Україна втратила п’яту частину населення: близько 3 млн. чол. На фронтах, і 5,5 млн. у зоні окупації. Міста обезлюдніли і лежали в руїнах. Понад 10 млн. жителів України залишились без даху над головою і жили в непристосованих приміщеннях та землянках. Немає на українській землі родини, у літописі якої не залишила трагічні сторінки та жахлива війна.

У День пам’яті та примирення голова обласної державної адміністрації Вадим Лозовий, голова обласної ради Михайло Загородний, Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, представники духовенства, керівники силових структур, обласних установ та організацій, ветерани та громадськість міста поклали вінки та квіти до  меморіального комплексу на військовому кладовищі.

У меморіальному заході взяли участь і представники Ізяславщини – голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй та ветеран Другої світової війни Едуард Вільгельмович Гілєвський.

Учасники заходу схилили голови перед українськими героями, які відважно й самовіддано боролися із нацизмом, хто своєю стійкістю, мужністю і самовідданістю на полях битв, а хто на трудовому фронті в ім’я перемоги показали істинний приклад патріотизму.

Великими людськими втратами заплатив народ України за право жити і працювати на своїй землі, бути вільною та єдиною нацією.

Також представники керівництва області та міста, ветерани та громадськість вшанували загиблих воїнів покладанням квітів та вінків біля Вічного вогню та Меморіалу Слави.

ФОТОЗВІТ

08.05.2019 р.                                                                                            

За матеріалами офіційного сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm.km.ua/

 

Пам’ять про подвиг житиме у віках

 

8 травня 1945 року було офіційно прийнято Акт беззастережної капітуляції Збройних сил нацистської Німеччини, підписано начальником Оперативного штабу Верховного командування Вермахту генерал-полковником Альфредом Йодлем  за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція) та ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування.

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам'яті жертв цієї війни Дні пам’яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня  — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня.

«День пам'яті та примирення» встановлений Указом Президента України  № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року: «….з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».

В історії нашої держави, в історії нашого народу є дати, яких ніколи не забути. Серед таких 8 травня – День пам’яті  та примирення та 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ці Дні шановані для кожної родини. Бо немає жодної із них, яка б не відправила на війну когось із своїх рідних. І хоч минають роки, проходять десятиліття, та велич подвигу не меркне, а імена солдатів-фронтовиків передаються з покоління в покоління.

Українська держава гідно вшановує подвиг ветеранів, народних месників, підпільників, трудівників тилу. На щастя, сьогодні вони ще серед нас, живі свідки і учасники подій Другої світової війни.

8 травня у День пам’яті та примирення в Ізяславському міському Парку Слави відбулась спільна міжконфесійна молитва за участю представників  духовенства та релігійних громад Ізяславського благочиння Православної Церкви України та костелу святого Йосипа Римо–Католицької Церкви міста Ізяслав.

Панахиду за жертвами Другої світової війни та молебень за мир та захисників України відслужив  благочинний  Ізяславської округи Православної Церкви України митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук.

Настоятель костелу святого Йосипа о.Едуард Пюро підніс молитву до Матері Божої Марії – Цариці України - за мир та злагоду у нашій державі.

У спільній молитві взяли участь чимало жителів міста Ізяслав різних конфесій та віросповідань. Також спільно із громадою молилися: голова районної ради Сергій Шлегель, перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, актив Ізяславського районного осередку Організації ветеранів України Лідія Загоруй,  делегації трудових колективів низки установ, підприємств та організацій.

ФОТОЗВІТ

08.05.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Відбулась зустріч із поетом Михайлом Гримаком

 

6 травня в Ізяславській центральній районній бібліотеці відбулась зустріч із поетом, жителем села Щурівці, що на Ізяславщині, Михайлом Гримаком.

30 років свого життя Михайло Гримак пропрацював на освітянській ниві, нині пенсіонер. У ході зустрічі поет розповів присутнім про свій життєвий та творчий шлях.

Михайло Йосипович презентував свої збірочки, яких у творчому доробку автора є три. Першою книгою, яка вийшла в друк у 2018 році, є літературно-художнє видання «Симфонія життя». Вона містить твори, які наповнені тонкою проникливою лірикою. Ніжними барвами поет описує свої душевні переживання та роздуми на фоні прекрасних картин природи рідного краю. Книга розрахована на широке коло читачів.

Чимало віршів було зачитано автором із ліричної збірки «Листопад», яка є тематично-ідейним продовженням «Симфонії життя», – ліричним щоденником його душі.  

Глибина мислення, щирість та емоційна проникливість, втілені в поетичні образи, безсумнівно, знайдуть шлях до серця читача.

Форма подачі та невимушена атмосфера зробили захід цікавим і нешаблонним. Учасники подякували Михайлу Йосиповичу за теплу зустріч та подаровані книги для бібліотеки і побажали нових творчих доробків, натхнення та ентузіазму.

ФОТОЗВІТ

07.05.2019 р.

За матеріалами Ізяславської центральної районної бібліотеки

Майстер-клас «Маки пам’яті»

 

До Дня пам'яті та примирення, що відзначається в Україні 8 травня, у Білівській сільській бібліотеці проведено майстер-клас із виготовлення «маків пам’яті».

Виготовляючи квіти з червоного та чорного паперу, діти уважно слухали розповідь бібліотекаря  про ідею застосування червоного маку в якості нового для українців символу. Квітка червоного маку символізує для Європи пам’ять та скорботу про героїв, загиблих у боях ХХ століття. Червоний мак не лише європейський, але й український символ, адже в нас здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита козацька кров.

Діти схвильовано сприймали інформацію про те, що їхні стилізовані маки, виготовлені власноруч, викликають асоціацію не тільки з квіткою, але із кривавою раною від кулі.

ФОТОЗВІТ

07.05.2019 р.

За матеріалами Білівської сільської бібліотеки

 

 

Відбувся творчий звіт закладів освіти району «З вірою у майбутнє»

 

Освіта сьогодні переходить на якісно новий рівень функціонування – як відкрита система, що орієнтується на життєві пріоритети дітей та перспективні потреби українського суспільства. Тому освітянське сьогодення Ізяславщини сповнене інноваційними пошуками, новаторськими ідеями. Ще одним доказом цього постулату стало вже традиційне проведення творчого звіту колективів художньої самодіяльності закладів загальної освіти та позашкілля району.

07 травня в Ізяславському районному будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка»  в рамках  обласного огляду-конкурсу  творчих здобутків колективів закладів освіти району культурно-мистецькою програмою «З вірою у майбутнє».

Розпочався захід у вестибюлі першого поверху закладу показовим виступом вихованців Великорадогощанського Січового товариства Великорадогощанської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. До уваги гостей творчого звіту у виставковій залі та у вестибюлі ІІ поверху було розгорнуто виставку виробів декоративно-ужиткового мистецтва вихованців гуртків закладів освіти району. Також вихованцями окремих гуртків було проведено ряд майстер-класів.

Основне дійство відбулось у концертній залі районного будинку творчості дітей та юнацтва. Творчі здобутки юних талантів Ізяславщини були представлені обласному журі, на чолі із директором Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, заслуженим працівником освіти України Григорієм Гончаруком.

Також на святкове дійство завітали: перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Ростислав Конончук, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

Вітаючи присутніх на мистецькому святі дитячої творчості, перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук зазначив: «Дякую педагогам,  батькам за активну позицію у розвитку талантів своїх дітей, організаторам – за змогу побачити ці таланти і насолодитися дійством. Школи району були і залишаються невичерпним джерелом творчості, таланту і натхнення. Це щороку підтверджують творчі звіти освітянських колективів». 

У концертній програмі свої мистецькі творчі досягнення представили: вихованці духового оркестру Ізяславської дитячої школи мистецтв (керівник Богдан Мороз), хор Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» (керівник Анастасія Бухонко), хореографічний колектив «Престиж» Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» (керівник Людмила Онищук), вокальна група Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ  ст. – дитячий садок № 7» (керівник  Вікторія Гриновецька), читці  - Андрій Поварчук із Клубівського ліцею імені Героя України Олега Довгого, Анастасія Франковська із Ізяславської ЗОШ І-ІІ ст. ім. В.Кобернюка та Роман Дорошенко із Борисівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок», члени драматичного гуртка «Корифей» Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» (керівник Людмила Онищук), саксофоністка Рената Фіялко із Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» ім.О.Кушнірука, вокалісти - Яна Данілова із Ізяславського навчально-реабілітаційного центру, Дарія Онищук із Ізяславського НВК «ЗОШ І ст. № 3, дитячий садок»,  Лілія Друзь із Радошівської ЗОШ І-ІІІ ст., Богдана Якобчук із Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія», Анастасія Берлізова із Клубівського ліцею ім.Героя України Олега Довгого, фольклорний колектив «Калинонька» Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» (керівник Анастасія Бухонко), театральний гурток «Дзеркало+» Ізяславського районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» (керівник Світлана Захарчук), фольклорний колектив Ріпківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» (керівник Наталія Міщук).

ФОТОЗВІТ

07.05.2019 р.

За матеріалами відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації

 

Турнір Пам’яті героїв

Хороші традиції зароджуються тоді, коли є люди, об’єднані спільною справою. Саме таких, по-справжньому захоплених футболом дітей та дорослих, зібралось чимало 30 квітня на шкільному стадіоні у Великій Радогощі.

«Турнір Пам’яті героїв» – таку назву вирішено було дати змаганням, які проходили напередодні Дня пам’яті та примирення. Урочисте відкриття змагань почалось із представлення учасників: три команди дорослих із сіл Кунів, М’якоти та Велика Радогощ, а також  команди учнів Великорадогощанської ЗОШ І-ІІ ст. та Кунівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Організаторами турніру стала ініціативна група у складі Кунівського сільського голови Ярослава Качура, священика місцевого храму Православної Церкви України о.Богдана Масного, кошового Великорадогощанського січового товариства Івана Гаврилюка та наставника товариства Миколи Мельника.

За напруженою боротьбою за м’яч дуже емоційно спостерігала велика кількість вболівальників, які прийшли підтримати гравців. За підсумками  проведеного кола зустрічей серед дорослих перемогу здобули футболісти із села М’якоти, другими були кунівчани, третіми – господарі поля. Учні Кунівської ЗОШ виграли у своїх побратимів із Великої Радогощі. Усі команди були нагороджені грамотами.

Та найкращим результатом турніру стало те, що улюблена гра принесла задоволення як учасникам змагань, так і вболівальникам. Було прийняте колективне рішення: з метою вшанування пам’яті усіх, хто віддав своє життя за Батьківщину, зробити такий футбольний турнір щорічним.

ФОТОЗВІТ

07.05.2019 р.

За матеріалами Великорадогощанського

січового товариства та Кунівської сільської ради

 

На Ізяславщині вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи

 

26 квітня 1986 року в результаті вибуху на Чорнобильській атомній електростанції забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які в даний час входять до складу Білорусі, України та Російської Федерації. Майже 8,4 мільйона чоловік в трьох постраждалих країнах зазнали впливу радіації.

Цьогоріч минає 33 роки з того дня, відколи світ сколихнула Чорнобильська трагедія. На знак пам’яті про один із найтрагічніших епізодів української історії сьогодні, 26 квітня,  учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС спільно із керівництвом районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, делегаціями трудових колективів та жителями міста Ізяслав зібралися біля пам’ятного знаку «Жертвам Чорнобильської катастрофи», щоб вшанувати учасників ліквідації цієї техногенної катастрофи світового масштабу.

Зокрема у заході взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, голова районної ради Сергій Шлегель, заступник Ізяславського міського голови Любов Калитюк. Виступаючи перед присутніми, вони висловили слова вдячності кожному із ліквідаторів за їх безцінний подвиг. Адже саме вони та їхні побратими тридцять три  роки тому врятували світ від дихаючого смертю зруйнованого реактора. П.Ковальчук та С.Шлегель вручили групі ліквідаторів аварії на ЧАЕС  грамоти районної державної адміністрації та районної ради.

Присутні вшанували пам’ять померлих від наслідків катастрофи хвилиною мовчання.

На завершення заходу його учасники поклали вінки та квіти до пам’ятного знаку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  

Радянський уряд визнав необхідність міжнародної допомоги тільки в 1990 році. У тому ж році Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 45/190, закликавши до «міжнародного співробітництва в справі пом'якшення і подолання наслідків на Чорнобильській АЕС». Це стало початком діяльності Організації Об'єднаних Націй по відродженню постраждалих територій. Із цією метою була організована Міжорганізаційна цільова група. У 1991 році був створений Чорнобильський цільовий фонд для сприяння мобілізації фінансових внесків. Сьогодні ним розпоряджається Управління з координації гуманітарних питань. З 1986 року організації системи Організації Об'єднаних Націй і великі неурядові організації та фонди здійснили понад 230 різних проектів, пов'язаних із проведенням досліджень і наданням допомоги у наступних напрямках: охорона здоров'я, ядерна безпека, соціально-психологічна реабілітація, економічне відновлення, навколишнє середовище і виробництво чистих продуктів та інформація.

У 2002 році Організація Об'єднаних Націй оголосила, що стратегія буде переглянута і основна увага буде приділятися не так гуманітарній допомозі, як довгостроковій діяльності у сфері розвитку. Провідниками цієї стратегії стали відділення ПРООН в трьох постраждалих державах. Для надання допомоги міжнародним, національним і державним програмам в 2009 році була створена Міжнародна науково-дослідницька та інформаційна мережа з питань Чорнобиля.

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію 71/125, якою проголошувалося 26 квітня Міжнародним днем ​​пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Генеральна Асамблея зазначила «відчуваються досі, через понад тридцять років, серйозні довготривалі наслідки чорнобильської катастрофи, а також зберігаються в зв'язку із цим потреби постраждалих місцевих громад і територій», і запропонувала «всім державам-членам, відповідним установам системи Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям, а також громадянському суспільству відзначати цей день».

ФОТОЗВІТ

26.04.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

На Ізяславщині привітали учасників АТО і ООС та членів їх сімей із прийдешнім святом Світлого Христового Воскресіння

 

За ініціативи районної громадської організації учасників АТО (керівник Володимир Павлюк) 25 квітня  біля Ізяславського районного будинку культури  привітали учасників антитерористичної операції, які проживають на території району, та членів їх родин із прийдешнім святом Великодня. Щирі слова  вітань з нагоди прийдешнього свято Світлого Христового Воскресіння прозвучали від голови районної громадської організації учасників АТО Володимира Павлюка,  першого заступника голови районної державної адміністрації Павла Ковальчука. Вони висловили щирі слова подяки за збережений мир та незалежність України, побажали  учасникам АТО і ООС та їх родинам  всіляких життєвих гараздів. Із пастирським словом до присутніх на зібранні звернувся благочинний храмів Ізяславського округу Православної Церкви України митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук.  

Від імені громадської організації за сприяння ПрАТ «Ізяславський хлібозавод» кожному присутньому на зібранні учаснику АТО та рідних загиблих в ході АТО і ООС уродженців Ізяславщини було вручено великодню паску.

Далі всі присутні спільно із групою учнів Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» ім.О.Кушнірука та колективом НПП «Мале Полісся» взяли участь у посадці дерев біля приміщення Ізяславського районного будинку культури та біля Алеї ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

ФОТОЗВІТ

25.04.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Відбувся «круглий стіл» на тему «Збереження культурної спадщини району»

 

24 квітня в приміщенні Ізяславського районного істерико-краєзнавчого музею відбулось засідання «круглого столу» на тему «Збереження культурної спадщини району». У його роботі взяли участь: заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, начальник управління культури, релігій, національностей та туризму обласної державної адміністрації Ірина Трунова, директор Хмельницького обласного науково-методичного центру  культури і мистецтв Андрій Клименко, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, директор ДІКЗ «Меджибіж» Олег Погорілець, директор ДІКЗ «Самчики» Богдан Пажимський, представники органів влади Ізяславського району та міста Ізяслав, громадські активісти, краєзнавці,тощо.

Учасники зібрання висловили свої бачення щодо вирішення наболілих питань збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини нашого давнього міста. Відбувся конструктивний діалог представників управління культури, релігій, національностей та туризму обласної державної адміністрації, керівників державних історико-культурних заповідників «Меджибіж» та «Самчики» із представниками Ізяславської міської ради, Ізяславської районної державної адміністрації, місцевих громадських активістів. Місцями від був досить таки емоційний. 

У ході «круглого столу» представники управління культури, релігій, національностей та туризму обласної державної адміністрації повідомили, що 24 травня в місті Ізяслав буде проведено «ІЗЯСЛАВ-FEST». «Цей унікальний проект має на меті привернути увагу держави, меценатів, поціновувачів минувшини, шанувальників маленьких міст із багатою історією до проблем національної культурної спадщини, зокрема, до унікальної пам’ятки архітектури XVIII століття – палацу князів Сангушків, який сьогодні є руїною і загрожує зовсім зникнути з лиця землі», - зазначила очільник управління Ірина Трунова.

Підводячи підсумки зібрання, заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко наголосив, що керівництво районної державної адміністрації готове до подальшого відкритого та конструктивного діалогу щодо збереження культурної спадщини Ізяславщини.

ФОТОЗВІТ

25.04.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

 

«ІЗЯСЛАВ-FEST» запрошує!

 

До Дня Європи в Україні управління культури, національностей, релігій та туризму обласної державної адміністрації, Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва та Хмельницька обласна філармонія презентують 24 травня 2019 року в одному з найстаріших міст нашої держави – Ізяславі – єдиному місті в Україні, де збереглася планувальна структура часів Київської Русі, фестиваль «ІЗЯСЛАВ-FEST». Цей унікальний проект має на меті привернути увагу держави, меценатів, поціновувачів минувшини, шанувальників маленьких міст з багатою історією до проблем національної культурної спадщини, зокрема, до унікальної пам’ятки архітектури XVIII століття – палацу князів Сангушків, який сьогодні є руїною і загрожує зовсім зникнути з лиця землі.

В ході фестивалю на території колишньої садиби Сангушків відбудеться велика розважальна концертна програма, ювілейний концерт гурту «Мотор’Ролла» з нагоди 25-річчя від дня заснування та академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії. Для поціновувачів класичної та духовної музики у костелі Святого Йосипа пройде органний концерт заслуженої артистки України Наталії Молдован та камерного оркестру Хмельницької обласної філармонії. Для мешканців та гостей міста буде організовано смачне українське частування.

Завітайте 24 травня 2019 року до старовинного Ізяслава, що на Хмельниччині, візьміть участь в унікальному проекті, долучіться до благодійництва та отримайте насолоду від спілкування з музикантами, співаками, майстрами народної творчості!

24.04.2019 р.

 

Сторінки історії: до 75-річчя битви під Гурбами

 

21 квітня 1944 року  – в урочищі Гурби на Рівненщині розпочалася битва південної групи УПА-Північ “Богун” під командуванням Петра Олійника – “Енея” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Південь із військами НКВД. Вона тривала до 25 квітня й стала однією із найбільших битв УПА. Загальна кількість повстанців разом із місцевими мешканцями, які до них приєдналися, становила близько 5 тисяч. Південна група УПА мала 2 батареї гармат та кілька мінометних ланок.

У середині квітня 1944 року основні сили Української повстанської армії розділив німецько-радянський фронт. Частина УПА під керівництвом Юрія Шухевича була розташована на території, окупованій нацистами, а друга частина під командуванням керівника УПА-Південь Василя Кука – на території під радянською окупацією. Найсерйознішу загрозу для УПА становили радянські війська. Місцеві мешканці боялися повторення радянських репресій 1939–1941 років.

Бій відбувся під час переходу частин УПА через німецько-радянські фронти й охопив частину сучасних Дубенського та Острозького районів Рівненщини і Кременецького та Шумського районів Тернопільщини. У битві брали участь відділ південної групи УПА-Північ (військова округа «Богун» під командуванням Петра Олійника — «Енея») та з’єднання УПА-Південь (під командуванням Василя Кука — «Леміша»).

До бойових дій під Гурбами призвели замах вояків УПА на командуючого 1-м Українським фронтом Миколу Ватутіна, внаслідок якого він помер, а також спроби українських повстанців зірвати мобілізацію населення західних регіонів України до лав Червоної армії, про що свідчать численні атаки на потяги із новобранцями та на призовні пункти.

У відповідь НКВД почало широкомасштабні каральні операції проти УПА.

21 квітня 1944 р. енкаведисти оточили весь комплекс кременецьких лісів, у яких зосередилось біля 5000 повстанців, що належали до різних підрозділів УПА-Північ та УПА-Південь, а також мобілізованих селян із навколишніх сіл Гурби та Антонівці. Бойові відділи УПA нараховували не більше 3500-4000 вояків.

Сили внутрішніх військ НКВД, за повідомленням УПА, були в декілька разів більшими. До складу цього угрупування входили 4 бригади внутрішніх військ НКВД, полк кінноти, 15 легких танків, до того ж використовувалась авіація (три літаки з 6-го штурмового авіаполку НКВД), бронепоїзд, залучалися фронтові частини. Перед військами НКВД стояло завдання повністю оточити й знищити південну групу УПА, очистити місцеві ліси від повстанців.

Командування УПА наказало зайняти оборону в гурбенському лісі куреням Олександра Степчука (Сторчана), Івана Сала (Мамая), Семена Котика (Докса, Вира), Андрія Трачука (Бувалого), Івана Золотнюка (Довбенка), а також Яструба, Непитайла, Залізняка та окремим сотням Панька, Андрія, чоті Чорногорки й відділу охорони штабу під командуванням Гармаша і готуватись до прориву з оточення.

Проти радянських військ, згуртованих переважно на лінії Шепетівка — Рівне — Збараж, уранці 21 квітня вояки УПА почали рити шанці та вкопувати гармати. Було розгорнуто польовий шпиталь.

Перша спроба радянських військ знищити повстанців відбулася 23 квітня. Найбільше військових радянське командування сконцентрувало в районі села Антонівці. Наступ відбувався з різних боків, мобільні повстанські загони відступали та наносили несподівані удари з флангів, а тому війська НКВД зазнавали значних втрат, проте їм вдалося взяти повстанців в оточення.

За наказом командування УПА війська повстанців перегрупувалися в лісах неподалік с. Гурби, у селах Святе, Мощаниця, Чернява, Грановець та на Медвежій горі. Першу лінію оборони займали відділи командира Мамая (по лінії р. Понура – с. Замишівка), Докса (Мощаниця – Чернява – Святе), Яструба, Сторчана та кілька інших загонів особливого призначення (лінія Святе – Мости – Грановець – Гурби). Другу лінію оборони займали загони Довбенка, Бувалого і Непитайла. Резерв становили відділи командира Панька, Залізняка, Чорногорки й Андрія. Згідно зі звітами до повстанського штабу під час зіткнень 23 квітня війська НКВД втратили 250 осіб убитими. Втрати повстанців становили 39 осіб убитими й 30 пораненими. Перевага НКВД була значною у живій силі та зброї.

У ніч із 23 на 24 квітня повстанці знову перегрупувалися та окопалися. Після артобстрілу війська НКВД спробували захопити позиції повстанців, однак марно. Друга атака із залученням танків також була невдалою, але загони УПА-Північ понесли втрати, зокрема, курінь Ясена, відділ Яструба, а за ним і курінь Залізняка змушені були відступити.

24 квітня, о 6-й ранку, командування НКВД розпочало генеральний наступ на позиції УПА. Повстанські ресурси були вкрай обмежені, тому командування УПА ухвалило рішення йти на прорив. Легкопоранені бійці з розформованого польового шпиталю долучилися до бойових загонів. Важкопоранених повстанців разом із цивільним населенням вирішили кількома групами переправити через лінію фронту. Три сотні з різних куренів озброїлися гарматами, щоб відвернути на себе увагу НКВД.

Вранці 25 квітня повстанці трьома групами з боєм почали прориватися із оточення в районі села Буща. Із «гурбенського котла» зуміли вирватися всі курені УПА – майже три тисячі бійців. Значних втрат зазнали курені Мамая та Довбенка (самого Мамая було вбито). Курені Довбенка та Бувалого відійшли в суразькі ліси, курінь Мамая прорвався на північ і перейшов залізничний шлях Здолбунів ― Шепетівка, а відділи Ясеня та Докса відступили у напрямку Клеваня.

Згідно з офіційною доповідною НКВД, було знищено близько 2 тисяч повстанців і 25 німців, а також заарештовано 65 німецьких солдат і офіцерів, які допомагали упівцям. У доповідній до втрат УПА НКВД зарахував і цивільне населення, розстріляне за допомогу повстанцям. Керівник бою під Гурбами генерал УПА Василь Кук у спогадах зазначив, що УПА втратила не більше 100 людей, а вбили повстанці 900 радянських солдатів і ще стільки ж поранили.

22.04.2019 р.

За матеріалами сайту УІНП

18 квітня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених,

архітекторів, реставраторів, працівників державних органів

охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом 

Президента України «Про День пам'яток історії та культури»

від  23 серпня 1999 року № 1062/99.

 

У період із 15 по 19 квітня пропонуємо відвідувачам сайту ряд матеріалів про окремі пам’ятки історії та культури, що пов’язані з Ізяславщиною.

 

 Храм Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Михаїла Архістратига села Кунів

У 1722 році у Куневі було утворено католицьку парафію, а 1727 року збудовано дерев'яний костел коштом Д. Шульборського. У 1832 році на вулиці Замковій споруджено сучасний мурований храм на честь Успіня Пресвятої Діви Марії та святого Михаїла Архістратига за кошти парафіян.
                В
1930 році святиню закрили, а з часом її приміщення передали православним.
               20 листопада 1991 року в селі Кунів було зареєстовано парафіяльну католицьку спільноту, що входить  Кам'янець-Подільській дієцезії,  згодом їй повернули  приміщення костелу.
               Громаду села Кунів із 1992 року обслуговують дієцезіальні священики
 парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі сусідньої Ровенської області (Луцька дієцезія), яка формально належить Кам'янець-Подільській дієцезії.  
              На даний час продовжується ремонт храму, розпочатий ще 1991 року.
У 2000-2001 роках відбудовано дзвінницю. У 2006р. пофарбовано костел всередині і зовні та встановлено нові вікна у ризниці.
              Цікавим є портали дверей до ризниці із обох боків вівтарної частини головного приміщення костелу: він кам’яний із майстерним різьбленням
              За час існування костел зазнав ряд перебудов, але в основному планування простору приміщення збереглося.
              До нас дійшло мало документальних та фото матеріал про костел в селі Кунів.
              У фондах Державного архіву Житомирської області  у фонді релігійних установ зберігається візитацій ний опис Кунівського костелу від 1819 року.
              Об'єкт чекає на своє дослідження.
ФОТОЗВІТ

19.04.2019 р.

За матеріалами краєзнавців села Кунів

 

18 квітня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених,

архітекторів, реставраторів, працівників державних органів

охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом 

Президента України «Про День пам'яток історії та культури»

від  23 серпня 1999 року № 1062/99.

 

У період із 15 по 19 квітня пропонуємо відвідувачам сайту ряд матеріалів про окремі пам’ятки історії та культури, що пов’язані з Ізяславщиною.

 

 

Метрична книга Свято-Параскевинського храму села Михнів

 

Серед  експонатів Музею історії села Михнів, що знаходиться в Михнівській загальноосвітній школі  І-ІІІ ступенів, є унікальний експонат. Відвідувачі музею завжди з цікавістю розглядають метричну книгу місцевого Свято-Параскевинського храму.

Метричні записи про народжених, померлих та про укладені в храмі шлюби охоплюють період з 1790 року по 1815 року, із невеликими перервами. До 1795 року метричні записи велися польською мовою, а згодом – російською.

Досліджуючи записи, можна прослідкувати родинні зв’язки жителів села Михнів та мешканців навколишніх сіл.

Сьогодні це єдина метрична книга відповідного історичного періоду, що зберігається на території  Ізяславського району. Разом з тим  у фондах Державного архіву Хмельницької області (м.Хмельницький) зберігається три десятки метричних книг храмів населених пунктів сучасного Ізяславського району.

Серед них 28 метричних книг православних храмів: Свято-Різдва-Богородичної церкви села Бейзими, Свято-Параскевинської церкви села Білеве (з даними про село Кіндратка), Свято-Воскресенської церкви села Білогородка, Свято-Троїцької церкви села Білогородка, Свято-Архідияконо-Стефанівської церкви села Зубарі, Свято-Преображенської церкви міста Ізяслав, Свято-Миколаївського храму міста Ізяслав, Свято-Кузьмо-Даміанівської  церкви села Клубівка, Свято-Рідздва-Богородичної церкви села Кропивна, Свято-Дмитрівської церкви села Ліщана, Свято-Різдва-Богородичної церкви села Медведівка, Свято-Дмитрівської церкви села Мислятин, Свято-Параскевинської церкви села Михнів (дані за 1807,1808,1810,1874 роки), Свято-Анно-Зачатївської церкви села Михля, Свято-Дмитрівської церкви села Нове Село, Свято-Параскевинської церкви села Підлісці, Хресто-Воздвиженської церкви села Припутні, Свято-Покровської церкви села Радошівка, Свято-Успенської церкви села Ріпки, Свято-Параскевинської церкви села Сошне (із даними про село Мокрець), Свято-Михайлівської церкви села Сохуженці (із даними про село Христівка), Свято-Параскевинської церкви села Теліжинці, Свято-Козьмо-Даміанської церкви села Тернавка, Свято-Михайлівської церкви села Тишевичі, Свято-Параскевинської церкви села Топори, Свято-Воскресенської церкви села Чижівка, Свято-Михайлівської церкви села Щурівці, Свято-Покровської церкви села Щурівчики (із даними про село Підлісці), Свято-Різдво-Богородичної церкви села Поліське, Свято-Покровської церкви села Добрин.

Також у фондах Державного архіву Хмельницької області зберігаються метричні книги двох костелів: Білогородського (з даним  про села Пильки, Даньківці, Двірець, Калетинці, Кропивна, Нове Село, Теліженці, Сахнівці, Свириди, Тернавка, Теліженці, Христівка, Чижівка) та Ізяславського (якого саме не відомо) із даними про села Іванівка, Комини, Криволука, Борисів, Васьківці, Мислятин, Михля, Сошне.

Записи у цих метричних книгах в основному охоплюють періоди 1807, 1808,1810 роки, є записи, які відносяться 1874, 1880,1890,1869 років.

Окремі метричні книги храмів Ізяславського району зберігаються у фондах Державного архіву міста Камянець-Подільський.

На даний час записи метричних книг є цінним джерелом для тих, хто цікавиться своїм родоводом  і сьогодні може прийти і знайти записи про своїх предків в метричних записах.

ФОТОКОЛАЖ

18.04.2019 р.

Використано матеріали Музею історії села Михнів та Державного архіву Хмельницької області

 

КОНКУРС «Малі міста – великі враження»: як громаді взяти участь

 

Міністерство культури України приймає заявки на конкурс культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження» у 2019 році.

У Конкурсі беруть участь подані органами місцевого самоврядування, юридичними особами, творчими спілками, фізичними особами-підприємцями культурно-мистецькі проекти, що мають на меті розвиток культурного простору України на основі використання соціально-економічного потенціалу об’єктів культурної спадщини та елементів нематеріальної культурної спадщини для розвитку, посилення інвестиційної та туристичної привабливості населених пунктів із загальною чисельністю населення до 50 тис. осіб, які відповідають таким критеріям:

1) строк реалізації проекту – початок не раніше 15 липня та завершення не пізніше 20 листопада 2019 року;

2) реалізація проекту на засадах співфінансування з державного бюджету на рівні не більше ніж 70% загальної кошторисної вартості проекту, з місцевих бюджетів та/або з інших джерел, не заборонених законодавством, – на рівні не менше ніж 30 %;

3) очікувана сума коштів з державного бюджету становить:

- для «малих» проектів – від 100 000 до 250 000 гривень;

- для «середніх» проектів – від 250 001 до 1 000 000 гривень;

- для «великих» проектів – від 1 000 001 до 5 000 000 гривень.

 

Загальний бюджет конкурсу у 2019 році складатиме 50 млн. грн.

 

Для участі у Конкурсі ініціатори до 17:59 год. 15 травня 2019 року подають Мінкультури заявки на електронну адресу Організаційної групи (culture2019@ukr.net) за формою, встановленою Мінкультури (завантажити), а також такі документи:

- копію гарантійного листа потенційного партнера проекту (не подається у разі, якщо ініціатор проекту самостійно співфінансує проект);

- копію установчого документа ініціатора (не подається фізичними особами – підприємцями);

- згоду на обробку персональних даних.

 

Заявки надсилаються на електронну адресу організаційної групи Конкурсу одним листом у сканованому вигляді, кожен документ окремим файлом (формат PDF).

Телефони для консультацій: (044) 234-55-30 (Ірина Биковець); (044) 234-09-07 (Оксана Бабінець).

 

Документи:

Наказ Міністерства культури України від 15 квітня 2019 р. № 312 Про оголошення та організацію Конкурсу

Заявка на участь у Конкурсі

Наказ Міністерства культури України від 11 лютого 2019 року № 97 Про затвердження Положення про Конкурс

17.04.2019 р.

За матеріалами сайту Децентралізація влади https://decentralization.gov.ua/

 

 

Юні пошановувачі театрального мистецтва Сахновець представили виставу «Назар Стодоля»

 

“Життя театр, а всі ми в нім - актори”

Вільям Шекспір

 

Ось уже кілька років поспіль незмінною традицією у Сахновецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів є діючий шкільний театр юного актора. Щорічно у школі проводяться вистави класиків української та зарубіжної літератури, у яких грають учні школи. Не винятком став і цей навчальний рік.

16 квітня 2019 року  в стінах Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася учнівська прем’єра драматичного твору українського генія - Тараса Шевченка - «Назар Стодоля», яку він написав у 1843 році, а вона досі лишається актуальною для нашого часу. П'єсу створено на межі першого й другого періоду творчості Шевченка, вона є новим явищем в українській драматургії. Зображені в ній події відбуваються у 17 столітті біля Чигирина.

Сюжет побудовано на традиційному любовному трикутнику: Назар – Галя – старий полковник Молочай. Традиційний образ матері, що зазвичай прагне шлюбу доньки з багатим, замінено на образ лиходія батька, який згоден відступитися од своїх намірів лише під загрозою смерті.     

Акторами  шкільного театру стали учні 10 класу, а режисером-постановником - вчитель української мови та літератури Катерина Станівчук. Діти представили глядачам різноманітність та багатогранність  українських обрядів та  традицій (сватання, різдвяні колядки, вечорниці, байки старого кобзаря, танці та веселі співи).

Школярі виявили справжній професіоналізм у грі на сцені та показали себе чудовими акторами. Вдало підібрані декорації, яскравий одяг акторів та загальна атмосфера гри на сцені допомогли  глядачам перенестись у стіни справжнього професійного театру, де панує майстерність, професіоналізм та дух представленої епохи.

Нагородою для акторів були бурхливі оплески відвідувачів імпровізованого учнівського театру.

Отож, успіхів вам, юні актори! Творчих злетів, вільного польоту та вдячних цінителів вашого театрального таланту!

ФОТОЗВІТ

17.04.2019 р.

За матеріалами Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

18 квітня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених,

архітекторів, реставраторів, працівників державних органів

охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом 

Президента України «Про День пам'яток історії та культури»

від  23 серпня 1999 року № 1062/99.

 

У період із 15 по 19 квітня пропонуємо відвідувачам сайту ряд матеріалів про окремі пам’ятки історії та культури, що пов’язані з Ізяславщиною.

 

БІОТИНСЬКИЙ ФАРФОР

 

Українські традиції виготовлення порцеляни зародилися на Волині в кінці XVIII ст. До середини наступного століття, поряд з великими підприємствами в Корці, Баранівці та Городниці, тут з'явилися малі порцелянові виробництва, відомості про яких, як правило, вкрай мізерні. На межі XIX-ХХ ст. про таких заводах згадувалося лише в історико-краєзнавчих, географічних і статистико-економічних виданнях.

 У XVIII ст. багато польські магнати мали володіння на волинській землі, яка входила тоді до складу Речі Посполитої і лише по розділу 1793 перейшла в адміністративне підпорядкування російської корони. Втім, і в XIX ст. поляки залишалися основними замовниками місцевих фарфорових і фаянсових заводів, продукція яких зберігалася на складах у Варшаві та інших містах і продавалися там в магазинах. Цим пояснюється наявність великої кількості виробів волинських підприємств в польських музейних і приватних зібраннях.

Виявлені колекціонерами зразки виробів змушують визнати, що малі заводи України другої половини XIX ст. виробляли не тільки дешеву і, на думку деяких авторів, малохудожній посуд. Навпаки, вони демонструють оволодіння передовими технологіями, нерідко орієнтацію на смаки освіченої публіки. Прагнучи випускати ходовий і якісний товар, власники заводів вивчали асортимент найближчих сусідів (Городниці, Баранівки) і конкурентів (заводів Кузнєцових), чим пояснюється схожість багатьох моделей. Стає очевидним, що малі виробництва функціонували на високому для своїх скромних можливостей рівні, а їх діяльність органічно вписується в загальну картину розвитку фарфоро-фаянсової галузі як Волинської губернії, так і Російської імперії в цілому.

У даному матеріалі хочеться зупинитись на одному із найстаріших малих підприємств - заводів в селі Білотин (Ізяславський район, Хмельницької області). Початком його діяльності прийнято вважати 1850 рік, коли за проектом інженера Леве в маєтку поміщиці Людгарди Яблоновської з роду Тишкевичів був заснований фаянсовий завод. За іншими даними 1850 року було започатковано керамічну гончарню німця Лева, що керував Плеженським (терени сучасної Польщі) маєтком  князя Яблоновського.  Фабрикант, дещо обізнаний  із керамічним виробництвом, спершу спорудив невеличкий завод  для виготовлення керамічних гільз (форм) для відливання цукрових голів (конусів), поки для цього не почали застосовувалися металеві форми. Доки  не з’явилися останні Лев дуже успішно збував свої раціоналізаторські вироби. 

Далі із виробництва з пічного кахлю вже в 1860 році він перейшов на випуск порцеляни, для виробництва якої запросили німецьких і чеських фахівців з родинами (близько 20 сімей). За офіційною статистикою 1860 року  тут було виробництво фаянсового, кам’яного і фарфорового посуду 292000 штук на 325 тисяч рублів.

Виробництво було облаштовано двома горнами, шлямувальним і формувальним відділенням.

 Леву бракувало грошей, оскільки він намагався засвоїти виготовлення фарфору. Почав брати позики у Зельмана Зусмана, борги віддавав «фабрикантами». На 1870 р. за господарювання Фішеле тут виготовлялися ізолятори і чайники (15-20 тис. на рік). Тоді ж завод було продано австрійському підприємцю Фішелю Зуссману (володів ним до 1874 р, потім переніс виробництво в Кам'яний Брід); керівником підприємства був призначений Саул Літинський.

Для випалу утилю було встановлено дві печі: для фарфору і для фаянсу. Другий  випал  робився у 3 фаянсових печах та 1 фарфоровій (розрахований на меншу температуру, аби не перегоріли фарби і поливи). Протягом місяця завод давав 16 фаянсових і 4 фарфорових  заповнених печей, продукція складала  1000 пудів.

З 1876 р. завод взяв в оренду, а в 1880 р викупив Мойсей Шапіро. Через сім років він перевіз обладнання в Полонне. У 1887 (за іншими даними, 1889 р.) підприємство було знищено пожежею. З цього моменту відомості про нього суперечливі. Згідно із деякими джерелами, випуск продукції був припинений в 1889 р. Окремі дані свідчать, що в 1887-1892 рр. завод знову переходить у власність Фелікса Зуссмана (на цей раз сина), а з 1913 року його власником стає волинське відділення Сільського поземельного банку. На 1860-і рр. припадає розквіт виробництва. Підприємство, на якому працювало кілька десятків робітників, випускало столові, чайні та кавові сервізи та малу пластику; річний оборот становив 325 000 руб. До 1880-их рр. оборот скоротився до 70 000 руб., а число робочих до 15.

Білотинських предметів збереглося дуже мало: дослідниця волинської порцеляни Петрякова повідомляє про 30, серед яких переважають тарілки. Фарфорова маса в Білотині була гарної якості, мальовничий декор перегукувався з художнім оформленням виробів інших волинських заводів. Два предмета з приватного зібрання дозволяють говорити про досить серйозних технічних можливостях цього підприємства. Один із них - десертна порцелянова тарілка з рельєфом у вигляді покладених один на одного виноградного листя. Аналогічне композиційне рішення використовувалося багатьма фабриками - наприклад, Києво-Межигірською мануфактурою. Ідентичну модель випускали і під турецькою маркою «Iser-I Istanbul» (1845-1875 рр.). Така ж тарілка знаходиться у Київському національному музеї російського мистецтва. Декорована тарілка пурпуровим критyoм і люстром, які вважалися однією з найдорожчих на ті часи технік. Переливчасте глянсове покриття досягалося шляхом органічного з'єднання металів, які в процесі випалу згорали, залишаючи на поверхні глазурі найтоншу (в кілька мікрон) металеву або метало-оксидну плівку, що володіє незвичайним золотистим або перламутрово-бузковим кольором. Марка «Бѣлот», нанесена поверх глазурі від руки червоною охрою, дозволяє датувати тарілку 1870-1880 рр.

Другий предмет - тарілка в орієнтальному стилі з натюрмортом на тлі пейзажу. Спосіб нанесення малюнка - надглазурний одноколірний друк - улюблений вид прикраси англійського посуду кінця XVIII - першої половини XIX ст., який після введення в 1857 р нового митного тарифу з'явилася на російському ринку, часто стаючи об'єктом для наслідування. Друковане зображення, зроблене хромовою фарбою, відрізняється чіткістю малюнка. Таким чином, ми бачимо, що власники невеликого підприємства в умовах конкуренції з модними і недорогими імпортними товарами намагалися випускати продукцію такого ж рівня, не шкодуючи грошей на впровадження відповідних технологій. Марка нанесена надглазурі являє собою і напис «Бѣлотін'», обрамлений  хвилястими лініями у формі хмари. Схематичне зображення такої марки зустрічається в книзі про польський фаянс; марка з конкретного предмета вперше була відтворена в журналі «Серед колекціонерів» в 2010 р.

Цікавий факт – на білотинському підприємстві в цей час працювали парові машини, що серед волинських керамічних підприємств  було новинкою.  Пара рухала машини для помолу маси.

Вироби фабрики в селі Білотин характеризувалися доброю якістю та художньою декорацією. Підприємство випускало столові сервізи, сервізи для чаю та кави, оздоблені, в основному квітковим орнаментом  або скромними смужками. Крім цього випускали інший столовий посуд, фігурки та підсвічники. На даний час із фігурками ситуація не до кінця визначена і вивчена. Так, у 1913 році у Варшаві на виставці польського скла та кераміки були представлені дві фігурки, описані як  «чоловік із собакою» та «дівчина із голубом і півнем» з села Білотин. Інші відомості про це відсутні.

На своїх виробах фабрика ставила  клеймо у вигляді  відтиску латинськими літерами БІЛОТИН або ж писала  цю назву вручну також латинською. Існує ще один  знак у формі овалу, а під ним  латинськими літками  назва села. Зроблений цей знак відтиском. Зустрічаються  на виробах написи від руки російською датовані 1867 та 1882 рр., написи виконані  чорною, блакитною і жовтою фарбами. Відомі інші  знаки фабрики, які вживалися при клеймуванні порцелянового посуду.

У фондах Острозького державного історико-культурного  заповідника знаходиться лише одна тарілка. Також вироби Білотинської фабрики є у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва (м.Київ).

На базі Білотинського заводу (технічній і кадровій) виросли два нових виробництва - в Кам'яному Броді і в Полонному. Після закінчення будівництва Кам'янобрідського заводу його власник Зуссман привіз в селище з Білотина до 50 чоловік робітників, адміністрацію (зокрема, колишнього керуючого Саула Літинського) і обладнання.

Особливістю розвитку Білотинського фарфоро-фаянсовового заводу, обумовлена  спочатку напрямком пічної кераміки, а згодом перепрофілювання виробництва на предмети столового і чайного посуду, полягає у застосуванні способу виготовлення кахлів для творення рельєфних полив’яних  станкових, а не архітектурно-будівельних форм.

ФОТОКОЛАЖ

17.04.2019 р.

За матеріалами М.Козака (м.Полонне) та джерел мережі Інтернет

 

 

18 квітня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених,

архітекторів, реставраторів, працівників державних органів

охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом 

Президента України «Про День пам'яток історії та культури»

від  23 серпня 1999 року № 1062/99.

 

У період із 15 по 19 квітня пропонуємо відвідувачам сайту ряд матеріалів про окремі пам’ятки історії та культури, що пов’язані з Ізяславщиною.

 

 

Елемент нематеріальної культурної спадщини «Традиції обробки деревини, село Комини Ізяславського району»

 

В останні роки в Україні звертається увага на пошук, опис та збереження нематеріальної культурної спадщини.

Термін «Нематеріальна культурна спадщина» означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини.

Термін «нематеріальна культурна спадщина»,  проявляється, inter alia, у таких галузях:

a) усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;

b) виконавському мистецтві;

c) звичаях, обрядах, святкуваннях;

d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;

e) традиційних ремеслах.

Так, на Ізяславщині працівниками закладів культури району проведено дослідження елементу нематеріальної культурної спадщини – «Традиції обробки деревини, село Комини Ізяславського району».

Зокрема дослідниками нематеріальної культурної спадщини було вивчено досвід роботи майстрів із села Комини Делегея Івана (82 роки), Клімчука Павла (1954 р. н.), Мислика Сергія (1969 р.н.). Зокрема дослідники дізнались, що Сергій Мислик бондарству і навикам виготовлення виробів із деревини навчився від свого родича, народного умільця Іванюка Миколи Васильовича. Сергій Мислик (фото 2 та 3 ФОТОМАТЕРІАЛІВ) у даний час продовжує це ремесло.

Село Комини розташоване на півночі Ізяславщини посеред розкішного лісу. Тому не дивно, що традиції виготовлення виробів з деревини – від хатнього начиння до картин та ікон – надзвичайно тут розвинені. Визначними рисами даних традицій є перевага форми виробу над декоруванням та творче використання особливостей деревини. Яскравим свідченням цього є виготовлений Павлом Клімчуком портрет на дереві (фото 4 ФОТОМАТЕРІАЛІВ).

Збереженню даного елементу нематеріальної культури наразі загрози немає завдяки зацікавленню членів громади у його використанні. Елемент життєздатний.

ФОТОЗВІТ

16.04.2019 р.

За матеріалами закладів культури Ізяславського району

 

Канада випустила золоту монету у формі української писанки

 

Королівський канадський монетний двір вперше випустив золоту монету у формі української писанки.

Монета стане вже п’ятою «писанкою» у колекції канадського монетного двору, але вперше буде повністю виконана із золота. Цього разу на ній зображено дерев’яний український храм.

На аверсі монети традиційно викарбуваний профіль королеви Єлизавети ІІ. Монета виготовлена із 58,5 гр чистого золота та має номінал у 250 канадських доларів, однак її викупна ціна – 5000 дол. Монета також має суттєво менший наклад, ніж її срібні попередники. Так, буде викарбовано усього 250 золотих писанок.

Автор дизайну монети – канадець українського походження Дейв Мельничук, який є членом Українського музею Канади в Торонто.

15.04.2019 р.

За матеріалами сайту Королівського канадського монетного двору

 

18 квітня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

 

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених, 

архітекторів, реставраторів, працівників державних органів

охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом 

Президента України «Про День пам'яток історії та культури»

від  23 серпня 1999 року № 1062/99.

 

У період із 15 по 19 квітня пропонуємо відвідувачам сайту ряд матеріалів про окремі пам’ятки історії та культури, що пов’язані з Ізяславщиною.

 

Ікона «ДЕІСУС» із села Двірець

 

У колекції українського іконопису Національного художнього музею України у Києві нині зберігається ікона «ДЕІСУС». Походить вона з   церкви  села Двірець Ізяславського району.  На думку мистецтвознавців  написана була ікона в 20-х  роках XVIII століття.

Ікона має розміри 80х49 см, написана вона на  липовій дошці товщиною 4,5 см.  із двома  врізними шпугами. Дошка покрита левкасом, написана темперою, в оформленні використано тиснення та позолоту. Автор невідомий.

Де́ісус (грецькою δέησις — прохання, моління; деісис) — назва особливого роду ікони, на якій посередині зображений Спаситель, а по боках — обернені до Нього у молитовних позах Богородиця та Іван Предтеча.

Деісусний чин — головна частина іконостасу православного храму, де в центрі зображено Спасителя, а з лівого і правого боку розміщаються ікони Богоматері, Іоанна Хрестителя і апостолів.

Ймовірно дана ікона було розташована на іконостасі церкви в селі Двірець.

До Національного художнього музею України ікона потрапила у 1926 році після етнографічної  експедиції відомого етнографа, знавця духовних скарбів українського народу, організатора музейної справи, хранителя Першого  державного музею Данила  Михайловича Щербаківського (1877-1927), що, можливо, і врятувало її від знищення войовничими атеїстами. Одночасно із цією іконою до музею надійшла ще одна ікона середини XVIII століття «Чудо в Хонех» із села Щурівці.

Деісус та Деісусний чин у храмах України.

У церкві в ім’я Всемилостивішого  Спаса, розташованій у Наталіївському парку (в селищі Володимирівка Харківської області), на іконостасі особливо цінними були 9 ікон Деісусного чину майстрів новгородського письма, іконописної школи XV-XVI століть. На теперішній час вони втрачені.

У Софіївському соборі Константинополя (Стамбул, Туреччина) до першого періоду мозаїчного оздоблення належить мозаїчний цикл, створений після закінчення доби іконоборства у 867 році: вхідну стіну південного вестибюля прикрашав один із фрагментів — деісус (фігура Іоанна Хрестителя не збереглася).

Києво-Печерський патерик повідомляє про п'ятифігурний деісус та дві намістних ікони, написаних Алімпієм Печерським для однієї з київських церков, ймовірно для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві,  зруйнованого у 1934 році.

Іконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях, який є пам’яткою українського мистецтва першої третини XVIII ст., має в усіх трьох частинах — центральній, північній і південній — ікони  Деісусного чину: у центральній частині — Деісусний чин без Богоматері та Іоанна Хрестителя; у північній частині — Деісусна композиція з центральною іконою «Мати Божа з немовлям та ангелами»; у південній частині — Деісусний чин з центральною іконою «Христос з Іоанном Хрестителем», обабіч якої дві ікони із зображенням апостолів — по три на кожній іконі.

У Національному музеї у Львові  представлений Богородчанський іконостас епохи українського ренесансу та бароко, що є колективною роботою (1698-1703) для Манявського скиту, у якій «Деісус», дві великі композиції «Успіння» і «Вознесіння», що розміщувалися обабіч іконостаса в північному і південному раменах, дияконські врата із зображенням архангелів Михаїла та Гавриїла, «Тайна вечеря», «Розп'яття» з пристоячими, намісні ікони «Спас» і «Богородиця», «Святі Антоній і Феодосій Печерські» та «Воздвиження Чесного Хреста», а також голови апостолів і деякі сцени неділь-п'ятидесятниць належать Йову Кондзелевичу.

15.04.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет, ілюстративний матеріал з книги «Український іконопис ХІІ-ХІХ ст. з колекції НХМУ»

 

 

 

Відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія-2019»

 

Книга – це мудрість поколінь минулих. Книга – це друг і порадник сьогодні. Вона зберігає у собі красу рідного слова, чарівність мови. Скільки дивовижних таємниць відкривається завдяки книгам! Скільки безцінних скарбів трапляється на шляху читачів. Книга – справжній маг. Книги – кораблі думки, які плавають хвилями часу і несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

Вже стало доброю традицією щороку на Ізяславщині проводити Всеукраїнський конкурс дитячого читання “Книгоманія”, який бере свій початок у далекому 2005 році. Не став винятком і 2019 рік.

Основна ідея  книгоманії - популяризація читання. Цей конкурс дає можливість здобути перемогу не завдяки особливим талантам і здібностям, а завдяки систематичному читанню.

07 квітня в Ізяславській районній бібліотеці для дітей пройшов ІІ етап конкурсу дитячого читання «Книгоманія-2019», де зібралися ерудовані, кмітливі, спритні та інтелектуальні діти, які перемогли в першому етапі конкурсу. Всі 10 учасників продемонстрували високий рівень підготовки і ґрунтовні літературні знання. Діти вкотре довели, що книга – це найкращий спосіб розвитку особистості, вона – найкоротший шлях до істини.

Перед неупередженим професійним журі  учасники конкурсу проявили свою креативність і творчий підхід, прорекламувавши улюблену книгу. Брали участь у веселих та цікавих літературних перегонах, пізнавальних розвагах та бліц-турнірах.

Аналізувавши виступи та творчі роботи юних книгоманів, членам журі дуже важко було визначити переможців.        

Витримавши серйозну конкуренцію, переконливу перемогу здобула учениця Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.. №2, ліцей» ім..О.Кушнірука, читачка районної бібліотеки для дітей Яцкова Дарина.  Вона завоювала право представляти Ізяславщину на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія-2019», який проходитиме у Хмельницькому.

І хоч будь-який конкурс завжди передбачає елемент змагання і визначення переможців, проте задоволення отримали всі учасники, бо це – нові враження, цікаві знайомства і, звичайно ж, набуття досвіду та уміння продемонструвати свою ерудицію та знання. А найголовніше – це ще одне підтвердження, що книга залишається важливою частиною життя сьогоднішнього читача.

Усім учасникам конкурсу журі побажало успіхів у навчанні й нових перемог. Нехай книга стане їх гарним і добрим супутником на все життя.

ФОТОЗВІТ

08.04.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

Нарада бібліотечних працівників

 

На базі Ізяславської центральної районної бібліотеки 04 квітня відбулась нарада бібліотекарів району.

У ході зібрання провідний методист районної книгозбірні Галина Кузьмук проаналізувала результати виїздів із надання методичної допомоги в сільські бібліотеки, підсумки роботи бібліотек за І квартал 2019 року.  Провідний бібліотекар Тетяна Лісовик ознайомила  колег із інноваційними формами роботи з юнацтвом. Також Тетяна Адамівна продемонструвала присутнім презентацію «Робота бібліотек з патріотичною книгою» (за матеріалами ХОУНБ ім.Островського). Провідний бібліотекар Тетяна Хом’як підвела підсумки проведення І етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія-2019» та запросила переможців до участі в ІІ етапі на базі Ізяславської районної бібліотеки для дітей та нагадала бібліотекарям, що літо не за горами, а разом з літом «Творчі канікули». 

Окремо у ході наради було розглянуто питання підготовки та   проведення комплексу заходів із відзначення 90-річчя від дня народження члена Національної Спілки письменників України Василя Івановича Кравчука, яке відзначатиметься у червні поточного року. Зокрема працівники книгозбірень району переглянули відеороботи естафети «Співець подільської землі» до 90-річчя В Кравчука.

Під час свого виступу завідувач сектору культури райдержадміністрації Марія Кучерук зупинилась на питанні  облаштування власних та прилеглих територій у рамках щорічної акції з благоустрою «За чисте довкілля».

05.04.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

 

 

 

Передано естафету «Слава визволителям України»

представникам міста Старокостянтинів та  Старокостянтинівського району

 

9 березня делегація Ізяславського району, до якої увійшли завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук, голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй та актив районної ради ветеранів, взяла участь у святкових заходах, присвячених 75-річчю з дня визволення міста Старокостянтинів та Старокостянтинівського району від нацистських загарбників.  

Перша зустріч делегацій для прийому-передачі естафети пам’яті «Слава визволителям України» відбулась у селі Пеньки, де пройшов мітинг за участю мешканців села.

Зустрічали делегацію Ізяславського району заступник голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації Людмила Гнатюк, актив Старокостянтинівської райміської організації ветеранів, Пеньківський сільський голова Віктор Загорський, жителі Пеньківської сільської ради.

Звертаючись до присутніх, Людмила Гнаюк наголосила, що проведення Всеукраїнської естафети "Слава визволителям України" має велике значення для увічнення пам’яті про ветеранів-учасників Другої світової війни та для патріотичного виховання молодого покоління. Від імені представників Ізяславщини учасників заходу привітала член президії Ізяславської районної ветеранської організації Тетяна Горулько.

З нагоди ювілею визволення села Пеньки від нацистських загарбників  та прийняття естафети працівники Пеньківського сільського будинку культури підготували невеликий патріотичний концерт. Присутні вшанували загиблих у роки Другої світової війни хвилиною мовчання та поклали квіти до Пам’ятника загиблим воїнам-односельчанам.

Далі святкові представники Ізяславщини рушили до міста Старокостянтинів, де їх та ветеранський актив міста Старокостянтинів та Старокостянтинівського району прийняв Старокостянтинівський міський голова Микола Мельничук. На згадку про зустріч Микола Степанович вручив всім книгу Дмитра Ліщука «Старокостянтинівський край у вирі Другої світової війни 1939-1945 рр.», презентація якої відбулась 5 березня у приміщенні Старокостянтинівського міського будинку культури.

Після зустрічі учасники зустрічі вирушили Меморіалу Слави міста Старокостянтинів, де спільно із Старокостянтинівським міським головою Миколою Мельничуком, заступником голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації Людмилою Гнатюк, головою Старокостянтинівської районної ради Михайлом Яснюком взяли участь у мітингу з нагоди 75-річчя визволення міста Старокостянтинів та Старокостянтинівського району від нацистських загарбників.

Під час  мітингу головою Ізяславської районної ради Організації ветеранів України Лідією Загоруй урочисто було передано представникам Старокостянтинівщини символи Всеукраїнської естафети пам'яті «Слава визволителям України». 

ФОТОЗВІТ

09.03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Звернення голови райдержадміністрації з нагоди 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка

 

 

Дорогі краяни! У ці березневі дні минає 205 років від дня народження національного пророка, невмирущого генія слова, народного поета, художника, борця за ідеали справедливості та добра, за кращу долю України та українського народу - Тараса Григоровича Шевченка.

Великий Кобзар став знаковою фігурою не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя. Тому навіть через роки і віки не міліє, а прибуває джерело людської шани та поваги. І не даремно в кожній українській оселі є шевченківський «Кобзар», який вчили та вчать на пам'ять, по якому вчаться читати.

Сповнені любов'ю до рідної землі, прагненням зробити життя українців гідним і достойним з натхненням звучать слова Тараса і сьогодні, коли Україна розбудовуючись, змушена захищати власний дім — незалежну, демократичну, суверенну державу.

Переконаний, що вони є і будуть важливим орієнтиром та дороговказом на подальшому шляху державотворення і демократизації суспільства. Будуймо всією громадою свій дім – у злагоді, мирі та любові, щоб діти наші і онуки отримали у спадок державу, яку заповідав нам Великий Тарас. Нехай святе Шевченкове ім’я об’єднає нас усіх незалежно від поглядів та переконань задля щасливого майбутнього рідного народу.

 

 

З повагою,

голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков

 

Делегація Ізяславшини вшанувала пам'ять Тараса Шевченка у місті Старокостянтинів

 

Перебуваючи в місті Старокостянтинів, делегація Ізяславського району, до якої увійшли завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук, голова районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй та актив районної ради ветеранів Тетяна Горулько та Марія Сухораба, які брали  участь у святкових заходах, присвячених  75-річчю з дня визволення міста Старокостянтинів та Старокостянтинівського району від нацистських загарбників, на запрошення Старокостянтинівського міського голови Миколи Мельничука взяла участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника Генію українського народу Тарасу Шевченку з  нагоди 205-ї річниці  від дня його народження.

Микола Мельничук також провів невеличку ознайомчу екскурсію сквером імені Шевченка.

ФОТОЗВІТ

09 03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Великий Шевченко – 205 років від дня народження національного генія

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Іван Франко

 

9 березня 2019 року минає 205 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Тараса Григоровича Шевченка.

Шевченко – творець в українській літературі, в духовному житті України того могутнього і нещадного духу національної самокритики, того «національного сорому», який завжди є потребою і передумовою великого національного руху, всякого національного відродження.

Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Вона є насправді світовим культурним явищем, що надихає читачів з усієї планети, адже геніальні рядки адресовані всьому людству і знаходять відгук у серцях.

Твори поета видавалися за кордоном понад 300 разів і перекладені на 147 мов світу.

«Кобзар» геніального поета став для українців національною Біблією. Поет крізь століття доносить нам правду життя через свої твори. 

У рамках ювілейної акції «Шевченка читають всі», приуроченої 205-й річниці від дня народження геніального співця українського слова, на Ізяславщині було проведено поетичні онлайн-читання.

Учасники продемонстрували кращі поетичні твори Шевченка, які є цінним духовним надбанням та до сьогодні не втратили своєї актуальності.

               

 

Крім того у ці пам’ятні дні стартував міжнародний флешмоб «Великий Шевченко».

Учасники мали зняти відео біля пам’ятника Тарасові Шевченку (а їх у світі 1384 у 35-ти державах), зачитавши уривок з його поезії. І опублікувати це відео необхідно було до 9 березня на офіційній сторінці флешмобу та на власній сторінці у соціальній мережі Фейсбук з хештегом #ByShevchenko.

Мета флешмобу – ушанувати пам’ять Великого Кобзаря, показати пам’ятники Тарасові Шевченку, встановлені у різних регіонах України та країнах світ і засвідчити про визнання та любов до творчості генія українського народу.

06 березня 2019 року Ізяславська центральна районна бібліотека долучилася до Міжнародного флешмобу "Великий Шевченко" #ByShevchenko.

09.03.2019 р.

Сектор культури райдержадміністрації

 

Шевченкове слово у віках не старіє…

(на Ізяславщині вшановано пам'ять національного генія Тараса Шевченка)

 

Минають роки і століття, відходять у небуття покоління, та не згасає наша пам'ять і пошана до геніїв, які усе життя та весь талант до останку віддали рідному народові. Таким для українців є Тарас Григорович Шевченко на всі часи.

У ці березневі дні минає 205-та річниця з дня його народження. Світлий образ Великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця.

Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів відзначена самовідданою любов’ю до своєї Батьківщини, до свого народу.

Початок весни для шанувальників літературної спадщини Великого Кобзаря – це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле, зрозуміти сучасне й себе в ньому.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.

Нині його слово лунає на східних фронтах України як заклик, девіз до боротьби. Його слово звучало на Майдані української Революції гідності, з ним йшли на барикади і на смерть не лише українці.

З нагоди цього пам’ятного і символічного для української нації дня на площі перед пам’ятником Шевченкові у місті Ізяслав зібрались вшанувати пам’ять Великого українського Кобзаря представники районної та місцевої влади, актив громадських організацій, молодь, мешканці та гості міста.

Данину пам’яті Кобзаря віддали поетичними читаннями уривків його творів учнівська молодь.

Після цього відбулося урочисте покладання квітів до погруддя Тараса Шевченка на знак пошани до Великого поета, справжнього українця.

ФОТОЗВІТ

09.03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Українському пророку Тарасу Шевченку цього року виповнюється 205!

 

В українців можна відібрати все, але допоки вони пам’ятають
Святе Письмо і «Кобзар», – українська нація незнищенна,
бо незнищенний наш націоналізм, в основі якого – ці дві святі книги.

Василь Іванишин

 

9 березня 2019 р. минає 205 років від дня народження національного генія і духовного батька українства Тараса Григоровича Шевченка. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків).

В історії кожного народу є імена культурних діячів, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Так у французів це Мольєр, Гі де Мопассан, Еміль Золя, Альбер Камю, Віктор Гюґо, у німців – Йоганн Вольфганг фон Гете, Фрідріх Шиллер, Еріх Марія Ремарк, Томас Манн, Річард Вагнер, у японців – Мацуо Басьо, Ясунарі Кавабата, Кобо Абе та ін. Є такі імена і у нашого народу – Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Василь Барка, але серед них найпочесніше місце посідає Тарас Шевченко.

Шевченко не є для нас людиною новою. Зі шкільних років ми знайомимося з його біографією, читаємо його твори, ходимо до музеїв, знайомимося з художньою спадщиною митця та його громадською роботою. Проте в сучасну пору, коли кращі сини й доньки українського народу змагаються за відродження українського національного організму, безжально нищеного чужинцями, коли в Україні множаться сили, котрі за ціль собі кладуть брати активну політичну участь у розбудові Української Національної Держави, для нас Тарас Григорович постає, перш за все, як провідник – духовний та ідейний, національний та політичний, який власним прикладом нескореного борця кличе кожного до героїчного чину:

«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте».
(«Заповіт»)

     Адже понад усе Т.Шевченко за своє життя прагнув бачити Україну для українців без царя, пана, ляха, москаля та нерозумного брата.

     Шевченко у природний для себе як поета спосіб і в найдоступнішій для цілого народу художній формі сформулював, розвинув та обґрунтував національну ідею українського народу: законність і необхідність, можливість і реальність національної державності і незалежності. Він пробудив народ, дав йому вчення боротьби за свободу і вдихнув у нього віру в перемогу. Шевченко не запозичував і не видумував свого вчення. Його геній скристалізував те, що було сутнісним в історії, сучасності і мріях народу. Як висловився Дж. Грабович, «...він співець і пророк, що передавав голос свого народу, він духовний батько відродження української нації».

     Роль Т.Г.Шевченка у боротьбі українців за кращу долю, за власну державу важко переоцінити. Життя і творча спадщина Кобзаря надихали багато поколінь українців на боротьбу за утвердження рідної мови, створення української держави. Сила духу, діяльність Т.Г.Шевченка, його проза і поезія сприяли проголошенню Української Народної Республіки в 1917 р., призвели до розвалу більшовицького радянського режиму, проголошення Незалежної України в 1991 р. Мрії Шевченка про життя українського народу в «сім’ї вольній, новій» збулися, проте зараз треба зберегти та примножити здобутки в ім’я наших славних пращурів і прийдешніх поколінь!

 

ОСНОВНІ ДАТИ В ЖИТТІ Т.ШЕВЧЕНКА

9 березня 1814 р. – Поет народився у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область).
1816 р. – Шевченкова сім’я повертається до Кирилівки.
1823 р. – Помирає Катерина, матір поета.
1824 р. – Тарас з батьком вирушають чумацьким шляхом.
1825 р. – Помирає Григорій, батько поета. Тарас стає наймитом у дяка. Потім тікає вчитися малярству.
1828 р. – Тарас стає панським служкою в селі Вільшани, козачком у пана Енгельгардта.
1828-1831 рр. — Тарас з паном у Відні.
1831 р. – Тарас їде у Петербург. Там він навчається у живописця Ширяєва.
22 квітня 1838 р. – Викуп з кріпацтва.
1838-1845 рр. – Тарас стає студентом Петербурзької академії мистецтв.
1839 р. – Шевченко хворіє на тиф.
1840 р. – Виходить перше видання «Кобзаря» з 8 поезіями.
1839 – 1841 рр. – Шевченко створює поему «Гайдамаки».
1841 р. – Виходить поема «Гайдамаки».
1843 р. – Шевченко приїжджає в Україну.
1845 р. – Виходять поеми «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим…». Шевченко написав Заповіт.
5 квітня 1847 р. – Шевченка арештовують.
Осінь 1847 р. – Поет хворіє на ревматизм у казематах.
1848 р. – Шевченко вирушає в експедицію Аральським морем.
1848-1858 рр – Шевченко на військовій службі в Оренбурзькому корпусі.
17 жовтня 1850 р. – Поета перевели в віддалене Новопетровське укріплення.
2 серпня 1857 р. – Шевченка звільняють.
1858 р. – Дозволяють виїзд в Україну.
Літо 1859 р. – Шевченко подорожує Україною, до рідного села.
10 березня 1861 р. — Шевченко помирає. Спочатку його хоронять на Смоленському кладовищі в Петербурзі.
22 травня 1861 р. – Перепоховання. Відповідно до заповіту його перевезли до Канева, на Чернечу Гору.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

1. Перший в Україні «Буквар» з'явився завдяки Шевченку. Він надрукував його власними силами у 1861 р. Письменник оплатив наклад у 10 тисяч одиниць. Книга була видана з метою розповсюдження в безкоштовних школах для вивчення грамоти.

 

2. Слово «Бог» у творах Т.Шевченка зустрічається майже 630 разів.

 

3. Портрет В.Жуковського, за продаж якого Т.Шевченко був викуплений з неволі та вступив до Академії мистецтв та який був колись у Третьяковській галереї, тепер зберігається у Національному музеї Т.Г.Шевченка, що у Києві; його вважають оригінальним твором Карла Брюллова.

 

4. Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі «видання» «Кобзаря», розміром трохи більше половини квадратного міліметра, – набагато менше від макового зерняти. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі та мініатюрні, що гортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Палітурку зшито павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

 

5. У Каневі за яких кілька кілометрів від могили великого Тараса Григоровича спочиває його наречена Ликера Полусмакова.

 

6. Перший пам'ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 р. до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт-Шевченко (Казахстан), керував проектом І. О. Усков, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам'ятник Шевченку (його погруддя) встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 р.

 

7. В Україні та світі є 1384 пам'ятники Кобзареві, з них 1256 – в Україні та 128 – за кордоном у 35 країнах (станом 2019 р.). Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури.
У Ковелі пам’ятник поету сягає заввишки більше, ніж сім метрів – це найвищий у світі монумент Кобзарю. Вага скульптури – біля 20 тонн. Автори монументу – київський скульптор Володимир Шолудько (автор ідеї), скульптори Петро Подолець та Микола Король, архітектори Тетяна Мельничук та Анатолій Заворотинський.

 

8. Шевченко Т.Г. мав прегарний драматичний тенор.

 

9. З «Кобзаря» оспівано в різних музичних формах 250 творів; На творчість Шевченка відгукнулося понад 120 композиторів; Микола Лисенко оспівав 87 поетичних зразків Шевченка.

 

10. Лише в Україні 11 музеїв Тараса Шевченка.

 

11. У містечку Форт-Шевченко (Казахстан) можна доторкнутися до виготовленої з каменю-черепашнику самим Тарасом лави, а пройшовши парком, побачити вербу, яку більше 150 р. тому посадив сам поет; і якщо зібрати усі дерева, посаджені з гілок, узятих з цієї верби, вийде цілий ліс.

 

12. У 1973-1975 рр. космічна станція «Марінер-10» вперше близько сфотографувала Меркурій, показавши сотні кратерів. В результаті один з 300 кратерів був названий на честь Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.

 

13. Шевченка часто малюють у вигляді вусатого чоловіка в шапці і кожусі. Однак історики запевняють, що під час життя в Петербурзі Кобзар був модним портретистом і непогано заробляв, а тому одягався досить модно. Зокрема, в своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 рублів.

 

14. Основна освіта Т.Шевченка – два роки навчання в церковно-приходській школі. При цьому багатьма своїми знаннями майбутній письменник був зобов'язаний першій віленській красуні, баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Вона вчила хлопчика говорити польською і французькою. Однак все ж основні знання мов Тарас Шевченко отримав від тамтешніх лакеїв.

 

15. У свій останній день народження Тарас Шевченко в розмові з близьким другом художником Григорієм Честахівським висловив бажання, щоб в разі смерті його поховали в рідному Каневі. Вранці 10 березня в Петербурзі Тараса Григоровича не стало. Через два роки поета перепоховали в Каневі.

 

16. Дещо неочікувано вшанували пам’ять Кобзаря на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки: у 1995 р. в обіг було введено банкноту у 50 тис. руб., на лицьовій стороні котрої був портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на зворотній – пам’ятник Шевченкові перед університетом у Тирасполі. А вже у 2002 р. дизайн купюри обновили. Відтак, на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Банкнота була зеленкуватого кольору, тому у свідомості молдаван «зеленими» довго лишалися не американські долари, а саме гроші з Шевченком. У 2007 р. було затверджено остаточний дизайн грошей – сіро-зелений колір з незмінним Кобзарем.

 

17. Твори Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і навіть міжнародна мова есперанто. Найбільшу кількість перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.

 

18. У 1964 р., коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь митця (станом на 2019 р.). У Казахстані на його честь названо Форт-Шевченко, з 1964 р. по 1991 р. місто Актау мало назву Шевченко. Також однойменну назву носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров'я. Крім того, на честь Тараса Григоровича Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4200 м на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім'я дали їй українські альпіністи, які вперше підкорили цю кавказьку вершину у 1939 р.

 

19. Будучи членом Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.

 

20. Третє видання «Кобзаря» 1860 р. було надруковано коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 р. у Млієві. Платон Симиренко – відомий в Україні цукрозаводчик і меценат – виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. За свій вчинок П.Симиренко поплатився здоров’ям та цукровим заводом, адже така «революційна» діяльність суперечила політиці царату.

09.03.2019 р.

За матеріалами мережі Інтернет  

Жінка – берегиня роду

(До Міжнародного жіночого дня)

 

За доброю традицією із святом 8 Березня приходить весна. І в цьому є певна закономірність. Бо жінка, як і весна, несе у світ особливу і велику місію природи – життя і любов, ніжність і турботу, натхнення і неповторність. Все найсвітліше, що є у нашому житті – весна, радість, щастя, кохання, пов’язане з Жінкою – берегинею роду людського, його душею.

Це по-справжньому світле та весняне свято щоразу нагадує нам про найцінніше та найпрекрасніше, що є у нашому житті – кохання, любов до рідних, сімейне благополуччя та турботу про дітей, тепло материнських рук і родинний затишок, жіночу мудрість, любов і милосердя.

Саме тому, напередодні Міжнародного жіночого дня в Ізяславському районному будинку творчості дітей та юнацтва відбулися урочистості та святковий концерт, сповнені шани та поваги до жінки-матері, дружини, бабусі, сестри, доньки.

Усіх присутніх жінок зі святом сердечно привітав голова районної державної адміністрації Борис Яцков та перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук. З їхніх вуст для всіх жінок звучали щиросердечні побажання теплих сонячних ранків, спокою, а найголовніше миру на нашій землі, родинного щастя, тепла, затишку.

Водночас під час свого виступу Борис Яцков передав щирі і сердечні вітання для жінок Ізяславщини, від дружини Президента України Марини Порошенка, який в цей день перебувала із робочою поїздкою місті Ізяслав.

Звертаючись до прекрасної половини людства, голова районної державної адміністрації зазначив, що в усі часи жінки були і залишаються символом щастя, миру і злагоди у сім’ї та суспільстві.

«Недаремно в Україні вас завжди називали берегинями домашнього вогнища, духовності, традицій та історичної пам'яті. Світ існує завдяки вам – ви даруєте життя, виховуєте дітей, берете на свої тендітні плечі безліч турбот. Вам вистачає духовних сил не тільки надихати на звершення інших, а й самим досягати вершин у найрізноманітніших сферах» - зазначив посадовець. Він також побажав жінкам міцного здоров’я, злагоди, благополуччя, щасливої та прихильної долі.

Також, районна рада ветеранів спільно із представником народного депутата України Андрія Шиньковича Валентином Соловйовим привітали ветеранів-жінок Ізяславщини та вручили їм квіти і подарунки.

Чудовим подарунком до жіночого свята став святковий концерт, який підготували аматори сцени Ізяславського району, під час якого усі присутні мали можливість насолоджуватись пісенними, музичними та хореографічними композиціями наших талановитих земляків. Присутні глядачі щирими оплесками вітали митців сцени.

Урочистості завершилися, а чарівна мелодія свята ще довго звучатиме в серцях представниць прекрасної половини людства. 

ФОТОЗВІТ

 

Крім того подібні урочистості відбулися в сільських населених пунктах Ізяславщини.

ФОТОЗВІТ

06.03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

75-річчя вигнання з території Ізяславщини нацистських окупантів

 

Розкислим весняним чорноземом, під колючими дощами, через палаючі березневими пожежами сади і спалені війною села 75 років  тому йшла Україною вистраждана і всепереборна хвиля звільнення від фашистської нечисті. Зі слідів, залишених вгрузлими солдатськими чоботами, проростали вогненні паростки надії на життя. Із глибоких вирв розірваних снарядів піднімалися священні обеліски людської мужності, нездоланної любові до свого дому, до своєї країни.

Попереду були ще квітування великої перемоги 45-ого. Попереду –  тисячі доріг і сотні днів, висвячених людськими стражданнями і людською величчю.

Такими ж березневими днями 75 років  тому Ізяславщина вдихнула  на повні груди солодке повітря ЗВІЛЬНЕННЯ!

5 березня на Меморіалі Слави в місті Ізяслав відбулись районні урочистості, присвячені 75-річчю вигнання з міста  Ізяслав та Ізяславського району нацистських загарбників.

До участі в районних заходах долучилась делегація ветеранських організацій міста Шепетівка та Шепетівського району, яких в місті Ізяслав на площі Героїв Майдану урочисто зустріли перший заступник голови Ізяславської  районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови Ізяславської районної ради Михайло Борисюк, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, ветеранський актив району.

Керівники району та гості Ізяславщини під звуки духового оркестру пройшли вулицею Незалежності до Парку Слави, де відбувся меморіальний захід.

До учасників мітингу звернувся перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук. Він   наголосив, що ця дата  для ізяславчани, яка ніколи не тьмяніє з часом. Вона щоразу допомагає глибше і повніше осягнути велич ратного подвигу нашого народу та усвідомити глобальне значення розгрому нацизму.

«За два роки і 8 місяців окупації нацисти завдали Ізяславському району та місту  Ізяслав величезних  людських втрат. У нашій пам’яті імена понад півтори тисячі воїнів Червоної Армії – синів різних народів, партизанів, підпільників, що стали синами Ізяславської землі, бо вони навічно залишилися в ній, та імена понад чотирьох тисяч  ізяславчан, які віддали своє життя на різних фронтах війни в боротьбі з нацизмом. Пам’ятаємо про матеріальні збитки, про спалені фашистами 12 сіл нашого району, про понад 2 тисяч наших земляків, яких було вивезено на примусові роботи до Німеччини», - наголосив Павло Павлович.

Звертаючись до учасників заходу, заступник голови Ізяславської районної ради  Михайло Борисюк наголосив, що день визволення  Ізяслава та району від нацистських  загарбників – це свято радості із сумом в очах, свято безмежної вдячності і вічної пам’яті тим, хто віддав в ім’я врятування нашого  краю  та України  найдорожче – власне життя, увійшовши  у безсмертя.

Він запевнив усіх присутніх, що героїзм солдатів Перемоги не затьмариться у віках.

Також усіх присутніх привітали із річницею визволення голова районної Організації ветеранів України Лідія Загоруй.

Ювілей визволення Ізяславщини від фашистських загарбників співпав у часі із проходження територією району Всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України». Щоб вручити ізяславчанам її символи, прибули представники Шепетівщини:   голова ветеранської організації міста Шепетівка  Олег Герсименко, голова Шепетівської районної ради Організації ветеранів України  Ігор Карчевський. Від імені шепетівчан усіх присутніх привітав Ігор Карчевський. Голови ветеранських організацій вручили представникам Ізяславського району символ естафети – солдатський ранець із капсулами із землею з місць боїв та поховань воїнів-визволителів  Полонського та Шепетівського районів.

Голова Ізяславської районної ради Організації ветеранів України Лідія Загоруй спільно із представниками учнівської молоді Ізяславського району вклала до символу естафети капсулу із землею Ізяславщини.

У рамках  заходів, присвячених 75-річчю вигнання з  території району від нацистських окупантів, у населених пунктах району пройшли  меморіальні заходи (мітинги, зустрічі, панахиди), присвячені вшануванню визволителів рідного краю. 

Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих та померлих солдатів Другої світової війни і поклали до меморіалу  квіти, вінки.

ФОТОЗВІТ

05.03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Ізяславщину із архіпастирським візитом відвідав високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький і Кам'янець-Подільський Православної Церкви України

 

У неділю, 3 березня, перед Великим Постом, високопреосвященний Антоній, митрополит Хмельницький і Кам'янець-Подільський Православної Церкви України із архіпастирським візитом відвідав храм святих Косми і Даміана в селі Клубівка Ізяславського району, парафіяни якого нещодавно разом зі своїм настоятелем протоієреєм о.Миколаєм Назарчуком приєднались до вірних Православної Церкви України.  

Після урочистої зустрічі правлячого архієрея собором духовенства Ізяславського благочиння на чолі із благочинним митрофорним протоієреєм о.Володимиром Ковальчуком в храмі було відслужено Божественну літургію. На богослужінні крім жителів села Клубівка молились жителі сіл Васьківці, Сошне, Теліжинці, Чижіка, Пильки, які також нещодавно перейшли під омофор Православної Церкви України.

На малому вході високопреосвященним Антонієм було звершено дияконську хіротонію о.Романа. Також владика вручив церковні нагороди ряду священників благочиння: благочинний Ізяславського округу митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук та настоятель храму села Теліжинці митрофорний протоієрей о.Віталій Олійник удостоєні права носіння другого хреста із прикрасами, настоятель храму с.Кунів протоієрей о. Богдан Масний удостоєний права носіння митри, настоятель храму с.Білогородка о.Дмитро Ваврик зведений у сан протоієрея.

Також митрополит Антоній звернувся із пастирським словом та проповіддю до учасників  богослужіння. У своєму слові він роз’яснив слова Святого Євангелія про страшний суд, яке читалось на службі Божій.

По запричасному владика вручив священикам та громадам, які долучились Православної Церкви України відповідні підтверджуючі документи. Також ним було вручено благословенні архієрейські грамоти вірним Православної Церкви України району за труди на благо Церкви.

Під час візиту високопреосвященного Антонія, митрополита Хмельницького та Кам’янець-Подільського Православної Церкви України, на Ізяславщину із ним зустрівся голова Ізяславської районної державної адміністрації, депутат Хмельницької обласної ради Борис Яцков.

ФОТОЗВІТ

04.03.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

 з громадськістю апарату райдержадміністрації

День пам’яті спаленого села

 

Серце пам’ятає все

 

27 лютого на території Михнівської сільської ради відбулися поминальні заходи з ушанування жертв трагічних подій 1944 року. 

Село Михнів було окуповане німецькими загарбниками 7 липня 1941 року. Величезної шкоди завдали німецькі окупанти нашому селу. Вони створили ненависний режим насильства, силою забирали на фашистську каторгу молодих людей. З села в Німеччину погнали 300 чоловік. Їх морили голодом, били, змушували виконувати важкі роботи, їх не вважали людьми, а поводились як з рабами. Багато односельчан загинуло, не витримавши звірячого поводження, не повернулися до своїх рідних.

Трагічна подія  відбулася в селі 28 грудня 1943 року. Село було оточене німцями і поліціями.  Почалася облава на партизанів. Скажену лють викликали у фашистів марні пошуки. Вони вривалися в хати, перевертали там все вверх дном, катували жінок, дітей, стариків, стріляли на подвір’ях. Але цього їм було  мало. Есесівці вирішили перевірити громадські будівлі на господарстві (Селисько). Увірвавшись в конюшні і майстерню, вороги зняли галас, а тут були ні в чому не винні мирні люди, які тут працювали.

Дванадцять мирних ні в чому не винних людей було розстріляно. Всі вони поховані в братській могилі. Михнівчани будуть вічно шанувати пам’ять про розстріляних колгоспників, які чесно трудилися в колгоспі і не зрадили своєму народові.

27 лютого 1944 року було спалено нацистськими окупантами 147 дворів, жертвами стали 34 безневинних жителів села.

У День пам’яті спаленого під час Другої світової війни нацистськими окупантами села Михнів в Михнівській ЗОШ І-ІІІ ст. проведено тематичний захід за участю учнів школи, педагогічного колективу.

З промовою до всіх присутніх виступив  Михнівський сільський голова В.Романюк, який наголосив, що минають роки, десятиліття, все далі  відходять у глиб історії та грізні події війни. Та не щезне в пам’яті людській, не піде в небуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу. Жителі Михнівської сільської ради ніколи не забудуть  тих звірств і злочинів, які заподіяли кровожадні фашисти-розбійники на нашій території.

Присутні на заході вшанували пам’ять жертв війни хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятного знака односельчанам, які були безневинно розстріляні.

28.02.2019 р.

За матеріалами Михнівської сільської ради

 

Уряд пропонує удосконалити правила відбору учасників від України на пісенний конкурс «Євробачення»

 

Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо удосконалення правил відбору учасників від України на пісенний конкурс «Євробачення» та впорядкування концертно-гастрольної діяльності для осіб, які беруть участь у заходах на території країни – агресора та окупованій території (законопроект №8085).

Урядове рішення продиктоване суспільним резонансом, який був викликаний обставинами недавнього відбору учасників конкурсу «Євробачення»-2019 від України. Як зазначили урядовці, втручатися в цей процес, так само як і в діяльність суспільного мовника (як куратора процесу) Уряд не може. Втім саме удосконалення існуючих нормативних актів дозволить виключити ситуації, що збурюють суспільство.

28.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

 

Вшанували пам’ять жителів спаленого села

 

26 лютого у селах Білиженці та Двірець Ізяславського району  щороку  перегортають трагічну сторінку  своєї  історії.  Саме того дня 75 років тому  нацистськими карателями було спалено у селі Двірець 320 будинків, під час пожежі загинуло 29 жителів. Така ж доля спіткала село Білижинці - спалено 63 двори, розстріляно 35 мешканців села. Окупанти спалили села майже повністю. У Двірці уціліло лише 57 будинків. Нацисти не встигли спалити їх, бо завдяки партизанам загону Івана  Музальова ворога було вигнано. Партизани також розгромили банду карателів у Білиженцях і утримували село до приходу воїнів 60-ї армії.

У цей трагічний день до меморіального комплексу прийшла місцева громада, щоб віддати шану похованим тут у братській могилі односельчан та воїнів.

До  учасників  Дня пам’яті звернулася Двірецький  сільський голова Тетяна Гнатюк, нагадавши події страшного дня  1944 року. «Це була  відплатна акція за дії збройного українського підпілля проти нацистів. Історія має властивість повторюватись. На наших теренах є багато спалених сіл, тисячі замордованих людей. І через 75 років все повторюється знову, тільки на сході нашої держави.  Для окупантів завжди пріоритетом було знищення національно-визвольного спротиву українців за свою державність».

Очевидиця тих кривавих подій Бенедишина Олександра Іванівна розповіла правду молодшим поколінням про ті страшні злочини окупанта.

Відправив панахиду за загиблими  настоятель місцевого православного храму отець Григорій.

Присутні поклали квіти до пам’ятного знака спаленого села.  

Мешканці цих сіл зберігають пам’ять про трагедію і невинно знищених односельців та своїх захисників.

27.02.2019 р.

За матеріалами Двірецької сільської ради

"Спалені війною, але не спалені духом!"

 

У рамках естафети пам`яті "Слава визволителям України" присвячена 75-ій річниці звільнення українських земель від фашистської навали. 26 лютого в селі Лютарка відбувся мітинг-реквієм "Серце пам`ятає все" та поминальна панахида біля пам`ятника загиблим воїнам у Другій Світовій війні. Звільнення Ізяславщини дісталося дорогою ціною - за роки окупації фашисти спалили 12 сіл нашого району це - Михнів, Покощівка, Поліське, Білижинці, Білотин, Васьківці, Двірець, Комини, Клубівка, Михля, Сошне та наше рідне село - Лютарка. 

" Без болю цей день згадати не можливо... ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті - своїм дітям спогади про той пекельний день 26 лютого 1944 року.

Німці жорстоко розправлялися з усіма, кого підозрювали у зв`язках з партизанами. Коли німецький обоз прямував з Плужного в Ізяслав, біля Лютарки партизани вдарили кулеметами по обозу, забравши великі трофеї, вони повернулися до лісу, а фашисти, зазнавши великих втрат, втекли у Ізяслав, де стояли добре укріплені їхні частини. Партизани знали, що гітлерівці будуть жорстоко карати за розгром обозу, тому попередили жителів, щоб ті залишали свої оселі і втікали в ліс. Раненько 26 лютого 1944 року почули, що з Ізяслава йдуть танки. Гуде багато машин. Почали стріляти з мінометів, та більшість людей вже були в лісі, хто не встиг - то німці гнали їх в Ізяслав. Фашисти ходили від хати до хати та підпалювали. Так за димом і спустили все село, було спалено 135 дворів, вбито два жителя села. Весь день і всю ніч горіло село. Допікав холод. Від хатів та хлівів залишився лише попіл. У декого уціліли льохи..., а весною почали копати землянки, десь потрібно було жити. І хворіли, і голодували, але вижили...".

Все рідшими і рідшими стають ряди синів і дочок нашої Вкраїни, які віддали життя за мир на нашій землі під час Другої світової війни. Не повернулись з поля бою, загинули на фронтах 43 наших односельчан. Загинули під час спалення села Лукащук Марина та Яков`юк Мусій. Настоятель храму отець Роман Михайлюк відслужив панахиду за загиблими односельчанами в роки Другої світової війни та за всіх убієнних воїнів.

27.02.2019 р.

За матеріалами Лютарської сільської ради

День пам’яті  спаленого села Васьківці

 

Церковний дзвін:

За ким же б’є він?

За тим, хто пішов

У високу блакить,

Щоб пам’ять не згасла,

Щоб ти пам’ятав,

Як ворог розлючений

Село катував.

 

22 лютого було проведено мітинг-реквієм «Серце все пам'ятає». У мітингу взяли участь працівники Васьковецького СБК, педагогічний колектив Васьковецького НВК ЗОШ І-ІІ ступенів, отець Миколай з учасниками церковного хору та працівники сільської ради. Цьогоріч минуло 75 років від дня, коли в одному із мальовничих і національно-свідомих сіл Ізяславщини - Васьківцях, сталася трагедія. 22 лютого 1944 року підрозділ есесівців на машинах увірвався в село і почав підпалювати його.  Контора колгоспу, сільрада і 68 хат згоріли до тла. У вогні загинуло 49 чоловік, у тому числі 26 жінок і 14 дітей. Але знищити все село ворогові не вдалося. Партизани, що розташувалися неподалік від Васьківців, атакували фашистів і стримували їх до приходу наших військ. Сільська громада пам'ятає про одну із трагічних сторінок своєї історії, і шанує загиблих.

25.02.2019 р.

За матеріалами Клубівської сільської ради

 

 

На Ізяславщині побувала  робоча група спеціалістів управління культури, національностей,  релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації

 

21 лютого в Ізяславському районі з робочою поїздкою перебувала група працівників управління культури, національностей,  релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації на чолі із начальником управління Іриною Труновою.

Члени групи зустрілись із керівником апарату районної державної адміністрації Ольгою Манзюк, завідувачем сектору культури райдержадміністрації Марією Кучерук, настоятелем костелу святого Йосипа о.Едуардом Пюро.

Під час перебування гості Ізяславщини також оглянули ряд історичних та пам’ятних місць міста Ізяслав: кладовище свято-Михайлівського храму, палацовий комплекс князів Сангушків, замок князів Заславських, костел Івана Хрестителя, костел святого Йосипа, келійний корпус монастиря ордену місіонерів.

Також члени робочої групи працівників управління поспілкувались із керівництвом району та галузі з питання вшанування пам’яті В’ячеслава Веремія – Героя України, Героя Небесної Сотні, який свої дитячі роки провів в селі Поліське Ізяславського району, звідки родом його мати Катерина Веремій.

21.02.2019 р.

За матеріалами сектору культури райдержадміністрації

 

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

Їм у віках судилося  безсмертя

 

Минає п’ятий рік з часу трагічних подій, внаслідок яких загинуло та померло від тяжких ран більше ста учасників Революції Гідності. Їх назвали Небесною сотнею. Серед них  були як зовсім юні, так і вже сивочолі люди з усіх куточків України -  від  сходу до заходу, від півдня до півночі. Небесна Сотня об’єднала  в собі народ усієї Соборної України. Українські Воїни Світла повстали проти насилля, несправедливості та наруги над своєю країною, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.

Громада Ізяславщини разом зі всією Україною вшанувала пам’ять Героїв Небесної Сотні та Героїв, що полягли на Сході України.

У рамках циклу заходів із вшанування пам’яті українських Ангелів Небесної Сотні, мужності та патріотизму усіх громадян, які у листопаді 2013-лютому 2014 років стали на захист демократичних цінностей, прав, свобод людини і громадянина, 20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, в Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї проведено годину пам'яті під назвою "Герої не вмирають".

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які випали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Той трагічний для країни хід історії на Майдані в м.Київ та гіркі події сьогодення на сході України не могли залишити байдужими присутніх у залі. Емоції переповнювали кожного.

Цього дня було продекламовано журливі вірші про Майдан, запалено свічку пам’яті та переглянуто документальний фільм «Майдан», під час якого учасники зібрання, затамувавши подих, більш детальніше дізналися про реальні події, які відбувалися на Майдані. Також присутні пригадали й події ізяславського майдану.

Крім того до річниці кривавих подій на Майдані для загалу було презентовано книгу матері Героя Небесної Сотні В’ячеслава Веремія Катерини Веремій «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста». У цій книзі представлено статті, спогади і авторські твори, які змальовують життєвий образ відомого в Україні і світі журналіста В’ячеслава Веремія – Героя України, Героя Небесної Сотні. Катерина Веремій є уродженкою села Поліське Ізяславського району, у якому свої дитячі роки провів В.Веремій.

Наприкінці заходу символічною була хвилина мовчання за подвиг героїв - загиблих під час Революції Гідності 2014-ого року в сутичках зі спецназом і «тітушками» в урядовому кварталі Києва та на вул.Інститутській,  всіх, хто віддав своє життя за рідну неньку Україну. Залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота.

По завершенню учасники зібрання мали нагоду ознайомитись із тематичною виставкою в музеї.

Аналогічні тематичні заходи відбулись і в закладах культури сільської місцевості Ізяславщини.

Україна заплатила надто високу ціну за можливість бути вільною від злочинної диктатури, за свій європейський вибір. Про це не можна забувати.  І найменше, що ми можемо зробити - це забезпечення того, щоб жертва борців за Україну не була марною та щоб подібне більше ніколи не повторилось.

ФОТОКОЛАЖ

21.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

Ізяславщина вшанувала пам'ять Героїв Небесної Сотні

 

День Героїв Небесної Сотні – пам'ятний день, що відзначається в Україні щороку 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цей день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

У цей скорботний день представники районної влади та громадськості зібралися у свято-Миколаївському храмі  міста Ізяслав Православної Церкви України,  аби молитвою і щирим спомином вшанувати пам’ять усіх загиблих під час Революції Гідності і війни на сході України.

Панахиду за загиблими Героями Небесної Сотні та всіма полеглими у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України  відслужили настоятель храму, благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України митрофорний протоієрей отець Володимир Ковальчук та представники духовенства благочиння.

Після панахиди до присутніх у храмі звернулися: його настоятель отець Володимир Ковальчук та голова районної ради Сергій Шлегель.

Вони зокрема зазначили, що у листопаді 2013 року ніхто не міг уявити, наскільки важкою, кривавою буде зима, що врешті-решт змінила країну. Велика людська відвага та самовідданість змогли переламати супротив сил, ворожих для самостійної, незалежної України. Самовідданість і жертовність лицарів Майдану пробудила патріотичний дух українців та продемонструвала всьому світові, що є цінності, дорожчі навіть за власне життя. Завдяки героїзму Небесної Сотні живемо уже в іншій державі, усвідомлюємо себе великим, гордим народом.

Їх імена – назавжди будуть викарбувані на сторінках історії української нації. А головне – завжди залишатимуться у народній пам’яті.

Подвиг Небесної Сотні – наша національна гордість та незмінний орієнтир – сильна, заможна, мирна  європейська держава.

Ми зобов’язані втілити у реальність ті справи, за які боролися лицарі Майдану, за які вони віддали життя, за які продовжують боротися українські воїни на Сході України.

І нехай Господь дарує нам сили і єдність на цьому непростому шляху.

Схилімо наші голови у скорботі та помолімося за наших Героїв з вірою та надією у серці.

ФОТОКОЛАЖ

20.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Вшанували учасників бойових дій на території інших держав

 

15 лютого 2019 року минуло 30 років з дня виведення радянських військ з Афганістану. Війна, розв’язана керівництвом Радянського Союзу заради контролю над частиною Центральної Азії, тривала понад 9 років. У ній брали участь більш, ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад три тисячі українських солдат і офіцерів загинули. Донині десятки вважаються зниклими безвісти.

 Факт, що нинішня Україна стала жертвою російської агресії, спонукає до переосмислення подій тридцятилітньої давності. Війна  в Афганістані 1979-1989 років - військова агресія з боку Радянського Союзу, жертвою якої стали щонайменше півмільйона мирних жителів цієї країни. Також, це злочин СРСР проти військовослужбовців Радянської Армії (часто 18-20-річних), яких без згоди та відповідної військової підготовки відправляли на війну. На совісті керівництва СРСР загибель, поранення, хвороби та зламані долі тисяч цих людей.

Тому цей день має стати днем пам’яті і визнання історичних помилок, щоб убезпечитися від їх повторення. Це був один із злочинів комуністичного режиму, який забрав життя тисяч українців на чужій землі, за чужі ідеї та інтереси. Кожен, хто достойно пройшов через пекло Афгану, заслуговує на шану.  

Згадуючи ті події, варто пам‘ятати ветеранів війни в Афганістані, які маючи бойовий досвід, були серед тих, хто дали відсіч російській агресії у 2014 році, стали учасниками волонтерського руху, досі воюють на передовій.

З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 30-річчя виведення радянських військ з Афганістану в Ізяславському районному будинку культури відбувся меморіальний захід за участю учасників тих подій,  жителів  міста  Ізяслав та сіл району.

До учасників зібрання звернулись заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, заступник Ізяславського міського голови Віталій Андрійчук, голова районної ГО учасників війни в Афганістані Василь Тележинський,  голова ГО учасників АТО Володимир Павлюк, громадський активіст Володимир Кізіменко.

ФОТОЗВІТ

18.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Афганська війна – незабутня рана

 

15 лютого з нагоди 30-ї річниці виведення військ з Афганістану в селі Дертка також було вшанування учасників війни. Із Дертківської сільської ради на цю війну попало двоє жителів. Це Маліновський В.А., який, на превеликий жаль, до рідної домівки не повернувся живим. Його привезли у рідне село в цинковій домовині і поховали на кладовищі у с.Мʼякоти. Але учні і працівники культури не забувають про односельця, кожного року в цей день приходять до нього на могилу і вшановують пам'ять покладанням квітів. Також Афганського жахіття довелося побачити Ревюку П.В. і він повернувся живим до рідної домівки.   

Цього року в сільській бібліотеці була організована зустріч із ветераном Ревюком П.В., котрий поділився своїми спогадами про ті страшні дні, що довелося пережити протягом двох років перебування в Афганістані, а також про важливість для нього цієї знаменної дати – виведення військ з Афганістану.

Під час тематичного заходу юні таланти декламували вірші та співали. Пісня «Афганистан и слава погибшим синовям» у виконанні Яни Демянчук справила найбільше емоційних вражень.

Ми зобов’язуємося пам’ятати не тільки про ті події, що відійшли в історію, а й свято шанувати учасників афганської війни.

Пам'ять живе вічно!        

18.02.2019 р.                                                                                                   

За матеріалами Дертківської сільської ради

 

Ізяславчани вшанували пам'ять загиблих в Афганістані земляків

 

В Україні ось уже вкотре відзначають День ушанування учасників бойових дій на території інших держав. 15 лютого 1989 року офіційно завершився вивід контингенту радянських військ з Афганістану. Тож з нагоди 30-ї річниці цієї події в місті Ізяслав 14 лютого відбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятника  Олегу Онищуку та пам’ятних знаків уродженців Ізяславського району, загинули в  Афганістані у 1979 – 1989 роках. Вшанувати пам’ять своїх земляків до меморіалу прийшли колишні бойові товариші, рідні загиблих, представники органів влади, громадськість, молодь. Зокрема вшанувати пам’ять «афганців» прийшли голова районної державної адміністрації, депутат обласної ради Борис Яцков, голова районної ради Сергій Шлегель, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук.

Голова районної громадської організації учасників війни в Афганістані Василь Тележинський  звернувся до присутніх бойових побратимів зі словами вдячності за мужність та відданість своїй справі. Він запевнив, що громадська організація спільно із  місцевою владою  намагатиметься зробити все, щоб максимально підтримати родини тих, хто пожертвував своїм життям і здоров’ям, виконуючи військовий обов’язок.

Присутні вшанували пам'ять загиблих земляків хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіалу.

У свято-Миколаївському храму Православної Церкви України  відбулась поминальна служба за загиблими та померлими учасниками  бойових дій в Афганістані, які провів настоятель храму митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук. На службі за упокій спочилих молився і настоятель костелу святого Йосипа о.Едуард Пюро.

ФОТОКОЛАЖ

14.02.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

Окреслено напрямки  розвитку закладів культури району

7 лютого в районному будинку культури відбулося засідання робочої групи з питань розвитку культури Ради регіонального розвитку Ізяславської району при райдержадміністрації за участю працівників закладів культури району.

Участь у даному засіданні, яке провела завідувач сектору культури райдержадміністрації Марія Кучерук також взяли голова райдержадміністрації Борис Яцков та його заступник Володимир Левченко, начальник управління фінансів райдержадміністрації Сергій Журавель.

У ході зібрання розглянуто підсумки роботи за 2018 рік та питання  збереження і розвитку культурно-дозвіллєвої інфраструктури працівниками закладів культури, збереження музейних колекцій, нерухомих пам’яток культурної спадщини, залучення позабюджетних коштів, розширення обсягів платних послуг, продовження тісної співпраці між закладами культури району на період 2019-2021 рр.

Було наголошено на тому, що заклади культури в процесі об’єднання територіальних громад повинні знайти своє місце: окреслити шляхи подальшого існування та визначити нові напрями надання населенню культурно-мистецьких, інформаційних та дозвільних послуг на високому рівні.

Звертаючись до учасників зібрання, голова райдержадміністрації зауважив, що процес реформування будь-якої сфери є завжди непростим та болючим, що обтяжується тим, що за попередні роки багато чого було втрачено та запущено. Тож крок за кроком ми будемо займатися найболючішими та пріоритетними проблемами, розв’язання яких принесе найбільшу користь для громади. Необхідно об'єднати наші зусилля та разом взятися за розв'язання проблем.

07.02.2019 р.

За матеріалами сектору культури  райдержадміністрації

СОШНЕ: 75-і роковини трагедії спаленого села

 

3 лютого  у  селі Сошне Ізяславського району  щороку  згадують  трагічну сторінку  своєї  історії.  Саме того дня, 75 років тому в далекому 1944 року  село було спалене нацистськими загарбниками. Того дня вогнем було знищено 222 домогосподарства та вбито 4 жителів села, вціліли церква та одна хата. Велика кількість жителів села врятувалась втечею до лісу.      

У День пам’яті  спаленого села чимало жителів села прийшло до місцевого православного храму на честь святої Параскеви П’ятниці, де після служби Божої настоятель храму митрофорний протоієрей о.Никанор Малевич відслужив панахиду  за душі вбитих та померлих жертв Другої світової війни з числа жителів  села Сошне. Після чого  всі присутні на богослужінні хресною ходою  пройшли до пам’ятного знаку загиблим односельчанам.

Біля пам’ятного знаку, де вибиті прізвища знищених  загарбниками односельчан, вже зібрались жителі села різного віку та видів занять, чоловіки та жінки, діти, дорослі та молодь. На меморіальному заході також були присутні Сошненський сільський голова Микола Якобчук, завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук, директор Ізяславського районного будинку культури Ігор Костюк.

На початку заходу отець Никанор відслужив поминальну літію за земляками - жертвами нацизму.

Під час мітингу-реквієму, присвяченого пам’яті спаленого 75 років тому нацистами села Сошне, виступили із літературною композицією учасники художньої самодіяльності  Сошенського сільського будинку культури. За допомогою засобів художнього слова вони розповіли про трагедію рідного села Сошне та його жителів. Також  було загадано під час меморіального заходу і про сучасних захисників свободи, незалежності та територіальної цілісності України. Пам'ять усіх, хто загинув від рук загарбників, присутні вшанували хвилиною мовчання. У ході заходу до присутніх також звернулися Сошненський сільський голова Микола Якобчук та завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації Віктор Кучерук.

Віктор Анатолійович зауважив: «Це була відплатна акція за дії збройного українського підпілля проти нацистів… Для окупантів завжди пріоритетом було знищення національно-визвольного спротиву українців за свою державність». Також В.Кучерук зазначив, що 16 січня 2019 року під час проведення меморіального заходу, присвяченого Дню пам’яті спаленого нацистами 75 років тому села Комини Білотинської сільської ради, стартував районний етап Всеукраїнської естафети пам’яті “Слава визволителям України”.  У рамках естафети проводяться – Дні пам’яті  спалених сіл району. Меморіальні заходи вже відбулись в селах Комини, Поліське та Білотин.

 Під час свого виступу Сошненський сільський голова Микола Якобчук зачитав спогади очевидця трагічних подій 3 лютого 1944 року   колишнього жителя села Сошне, учасника бойових дій Другої світової війни Павла Конончука.  Він також наголосив, що жителі Сошного виховали достойних синів, які сьогодні взяли знову зброю і стали на захист рідної землі проти  російських агресорів.

Ніколи не зітреться з пам’яті  нашого народу, не піде  в небуття його великий подвиг і велика  трагедії в період Другої світової війни. Ми завжди пам’ятатимемо великий внесок України у загальну справу боротьби із нацизмом.

ФОТОЗВІТ

04.02.2019 р.

За матеріалами Сошненської сільської ради

 

До Дня спаленого села Сошне

 

Сошненська   трагедія   1944   року

 

Весь грудень 1943 року жителі Сошного  жили  в  тривозі.  Наближався  час  визволення.  Вся  фашистська  адміністрація  та  її  прихвосні  повтікали,  але в  Ізяславі залишились  фронтові  частини,  які оберігали в основному  залізничну дорогу, по якій з боку Шепетівки проходили ешелони з  награбованим  майном,  а  у  зворотному  напрямку – з боку Тернополя – ешелони  доставляли  на  фронт  зброю та боєприпаси німецькій армії. Фашисти,  відступаючи,  палили  села, особливо ті, де базувались в ближніх лісах партизани.

Село  Сошне  розташоване  за  3 кілометри  від  Ізяслава,  між  трьома  лісовими  масивами.  До  грудня 1943 року німці в селі не з’являлися, оскільки знали, що тут базувалися  партизани.  Та,  все  ж,  на  початку січня і десь до 20 числа були спроби  підходу  до  села  німецьких розвідувальних  груп.  Німецьким воякам  потрібні  були  продукти.

На  початку  лютого,  напередодні спалення  Сошного,  група  німців, близько 10 чоловік, по березі річки Сошенки підійшла до села, але на початку села з боку Ізяслава була малочисельна  засада  партизанів.

Побачивши  німців,  вони  відкрили по  них  вогонь,  ті  відкрили  вогонь по  партизанах.  Німці  повернулися назад в Ізяслав. Через 2-3 години німці зробили три постріли з гармат по селу, але снаряди розірвалися в полі біля села і ніякої шкоди не заподіяли.

Наступного дня німці в супроводі танка підійшли до села. Партизанська засідка не могла протистояти танку, і партизани почали відступати до лісу. По ходу відстрілюючись, поранили одного німця, і на цьому сутичка закінчилася. Танк з німецькими факельниками вступили в село і через день почали палити будинки. Жителі села почали втікати в ліси, а старші люди залишились біля будівель, стали виносити з хат свої пожитки, повипускали худобу з хлівів, рятували все, що могли, але основне – меблі, продукти з комор старі люди винести не змогли. Згоріло все.

Як відомо, згоріло 220 житлових будинків та близько 400 прибудинкових приміщень. Згоріло все колгоспне майно – 2 великі конюшні, 2 корівники, 1 вівчарня, 2 майстерні, 1 свинарник, 2 будинки для зберігання  посівного зерна, молотильний тік з великою будівлею для зберігання невимолочених снопів, молотарка з сільськогосподарською технікою  та  інвентарем,  пожежне приміщення. Всю худобу та молодняк, свині, вівці німці вивезли ще в 1942 році, а в 1943 почали забирати  худобу у селян. Селяни  влітку 1943 року своїх корів почали зберігати в лісі, це і допомогло багатьом врятувати своїх корівок.

Ввечері,  як  стало  темніти,  люди  почали  повертатись в  село до своїх згарищ. Хто не мав родини в сусідніх  селах, поселились  в  льохах, а частина селян пішли вночі в селище, яке не згоріло, в Мокрець та інші села. В Ізяслав ніхто не пішов,  оскільки  там  ще  були  німці.

Пораненого партизанами німця поклали на підводу, знайшли  чотирьох пристарілих людей – Закружецького  Мирона,  Яцкова  Харитона,  священика  Лозінського  і  ще одного Закружецького,  імені якого призабуто, і  примусили  їх  везти пораненого в Ізяслав. Два німці їх супроводжували. Де ці дідусі брали сили пхати воза по болоті 3 кілометри, одному Богу  відомо. Припхали воза до бойні, німці перенесли пораненого на підводу, а дідусів відпустили. Загинуло троє селян тоді, і один партизан згорів у клуні.

Чи  можна  було  уникнути  цієї трагедії?  Адже  німців  було  лише близько 20 чоловік і один танк. На жаль, партизанів було 5-6 чоловік, вони мали тільки стрілецьку зброю.

Основні  загони  партизанів  були розташовані в лісі за Мокрецем, в 23  кварталі. Командування партизанським з’єднанням повинно було передбачити цю подію і залишити в селі більше сил для оборони села.

На жаль, цього не сталося, і, як наслідок, село згоріло.

Подібна трагедія сталася і з селом  Мокрець.  Факельники  почали палити село з боку Ізяслава. Коли дійшли до половини села, партизани стали вести вогонь з боку лісового масиву, і німці, спаливши половину села, далі не пішли. Так половину села було врятовано. Була спроба німців танком підійти з боку Сошного до Мокреця, але на цвинтарі  вже  були  фронтові  штрафники  з  кулеметами,  протитанковими гвинтівками, які відкрили вогонь по танку, і той повернув назад в Сошне.

Страшно було дивитися на згоріле село, залишились печі та димарі.  Діти,  притулившись  до  батьків, плакали,  а  батьки,  в  основному мами, бабусі, дідусі стояли, мов закам’янілі, думаючи, як жити далі.

У січневі  дні  була відлига, снігу не було. Було  чути  гуркіт  канонади,  оскільки фронт вже проходив в Славутському районі, велися бої за Шепетівку. Партизанське з’єднання ім.Михайлова вийшло з лісу, і загони партизанів розташувалися по селах Мокрець,  Лютарка,  Борисів, Плужне. Штаб партизанського з’єднання розташувався в Мокреці, в будинку  Конончука  Григорія  Купріяновича. У перших числах лютого 1944 року пройшла в штабі велика нарада  командирів  партизанського  з’єднання,  на  якій розроблявся план штурму і визволення Ізяслава від фашистських загарбників.

16 лютого 1944 року партизанські загони з чотирьох боків вступили в бій з фашистським загоном по визволенню Ізяслава. Бої тривали до 5 березня. При допомозі фронтових частин Радянської  Армії  Ізяслав було звільнено.

Настали весна - літо 1944 року. Люди на згарищах почали будувати тимчасове житло. Одні будували землянки,  інші  –  невеличкі  курені, обкладали  соломою  і  так  жили. Це було не життя, а мука. Та жити треба було, ще йшла війна. Стали приходити  в  село  похоронки  про загиблих фронтовиків – жителів села. Горе, плач дітей за загиблими описати важко.

Село  відроджувалося  десятиліттями,  але  відродити  спалене  в людей  не  було  змоги.  Як  жилося людям села Сошного в післявоєнний період і живеться сьогодні, нехай  згадають  історики. Минуло 75 років з часу страшної трагедії.

04.02.2019 р.

За матеріалами Ізяславської районної громадсько-

політичної газети «Зоря Надгориння»

 

Незалежність і взаємна повага відкриває шлях до справжнього партнерства держави і церкви – Президент

 

Президент Петро Порошенко наголошує, що Православна Церква України у відповідності до Конституції України є і буде незалежною від держави. Глава держави переконаний, що незалежність і взаємна повага відкриває шлях до справжнього партнерства держави і церкви для спільної роботи задля блага країни і народу. Про це він сказав під час виступу з нагоди інтронізації Предстоятеля Православної Церкви України.

«Президент України, Верховна Рада України, як і вся Українська держава зробили усе можливе для становлення автокефальної української Православної Церкви. Хотів би подякувати Верховній Раді і її Голові (Андрій Парубій – ред.). І народним депутатам, які доклали зусиль для того, щоб цей день відбувся. Подяка українському Уряду і всім, хто зробив цей день можливим», - сказав Петро Порошенко.

«Інтронізація Предстоятеля Православної Церкви України символізує те, що Божим промислом це велике державотворче питання вирішене. Вітаю увесь український народ з цією подією», - зазначив Глава держави.

Петро Порошенко вкотре наголосив, що нещодавно зареєстрована Православна Церква України у відповідності до Конституції України є і буде незалежною від держави. «В Україні не буде державної церкви. Цей конституційний принцип був і залишиться непорушним», - зазначив Президент.

«Переконаний, що незалежність і взаємна повага відкриває шлях до справжнього партнерства держави і церкви, до спільної нашої праці задля блага країни і народу. У мене і у Вас, Ваше Блаженство, є спільне бачення того, що хочуть мати громадяни України. Це порядок, це безпека, це добробут», - зазначив Глава держави.

Президент також підкреслив: «Високо ціную все, що вже зроблене усіма українськими церквами. І релігійними організаціями – від волонтерства і підтримки армії, до соціальної підтримки громадян. Я за це дякую українській церкві. Пропоную рівноправне і відповідальне партнерство на обраному країною шляху. У нас дуже широке поле для співпраці».

04.02.2019 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Представники Ізяславщини серед переможців обласного етапу фотоконкурсу до Дня Соборності України - "Україна – це ми!"

 

Завершився обласний етап фотоконкурсу до Дня Соборності України "Україна – це ми!", який проводився Хмельницьким обласним центром туризму та краєзнавства з метою активізації національно-патріотичного виховання учнівської молоді, пошуку та розкриття нових юних талантів, формування в учнівської молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному і культурному житті країни.

На фотовиставку надійшло понад 130 фотоматеріалів від 11 районів, 6 міст та 18 об’єднаних територіальних громад області.
На обласний етап фотоконкурсу приймалися чорно-білі та кольорові фотографії, які мали містити зображення за тематикою "Україна – це ми!". Розмір фотографій 15х21 см. До кожної фотографії додавалося привітання до Дня Соборності України іншим учасникам Фотовиставки.

Журі конкурсу визначило переможців та лауреатів Фотовиставки. Фотографії, автори яких стали переможцями обласного етапу, візьмуть участь у Всеукраїнській фотовиставці.

Серед переможців обласного етапу фотоконкурсу є два представники Ізяславщини: учень 6 класу Ріпківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» з роботою Захар Міщук "Народні ремесла" та учениця 9-А класу Ізяславської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Марія Савчук з роботою "Ми - майбутнє України!" .

З роботами лауреатів можна ознайомитись на сторінці центру в соціальній мережі Facebook.

01.02.2019 р.

За матеріалами Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства

 

 

 

 

 

29 січня українці відзначають День пам’яті Героїв Крут

 

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

За кілька тижнів після бою під Крутами М.Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”.

І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у пам’яті українців.

Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

29.01.2019 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

«Історичне минуле Ізяславщини варте того, щоб про нього знали в Україні, Європі та світі», - Дірк Смітс ван Ойен

 

24 січня відбулась робоча зустріч Ізяславського міського голови Валентини Корнійчук та завідувача сектором інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації, члена Національної спілки краєзнавців України Віктора Кучерука із паном Дірком Смітс ван Ойеном - генеральним директором  ТОВ «Фармгейт Україна», що веде свою господарську діяльність в Ізяславському районі.

Зустріч відбулась із ініціативи пана Дірка. На початку зустрічі він повідомив, що ТОВ «Фармгейт Україна» вже майже 10 років займається господарською діяльністю на території Ізяславського району. Також гість наголосив, що кожного разу, перебуваючи у справах бізнесу на Ізяславщині, він отримує велику насолоду від краси її природи та пам’яток історії і культури, а також із шаною та повагою ставиться до її працьовитих щирих жителів.

Як вияв поваги до історії і культури Ізяславщини, пан Дірк Смітс ван Ойен  зголосився коштом фірми профінансувати видання книги про історію Ізяславського району і його населених пунктів, зокрема про його сьогодення, про його багату та прекрасну  природу, про вихідців із краю.

У ході спілкування Валентина Корнійчук та Віктор Кучерук висловили  свою готовність допомогли у реалізації запропонованого культурологічного проекту. «Видання нової книги про Ізяславщину стане важливим чинником збереження історичної спадщини краю та матиме потужний поштовх у подальшому розвитку туристичної привабливості як міста Ізяслав, так і сіл району», - наголосила Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук. Віктор Кучерук  сказав, що ця нова книга стане живою пам’яткою творцям  історії та сьогодення Ізяславського краю і головним персонажем в ній  стануть люди Ізяславщини – гостинні, щирі, творчі, працьовиті, закохані у рідний край та в його багату  історію.

Було вирішено розпочати розробку «дорожньої карти» реалізації проекту та провести чергову зустріч через два тижні для уточнення її деталей та узгодження її позицій та термінів.

Ця зустріч показала небайдужість людей до вивчення, дослідження історії рідного краю, підтримку тих людей, які намагаються донести цю історію до сучасників і до майбутніх поколінь.

24.01.2019 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

У закладах освіти та культури Ізяславщини відбулась низка заходів, присвячених Дню Соборності України

 

Минуло чимало часу, коли уперше за тисячолітню історію на карті світу постала держава під назвою „Україна”, котр