на головну

                     
                 

 

 
                   
                   
                           

 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

                 30300, Хмельницька обл.,

                Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                   вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом червня

 2017 року

 

 

 

 

Українське ділове мовлення. Календар свят

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 

 

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 РОКІВ

 

 

Указ Президента України від 22.01.2016 №17  "Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 777-р "Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року"

Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22 грудня 2016 року № 619/2016-р «Про план обласних заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року»

Розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 грудня 2016 року № 1085/2016-р «Про план районних заходів з відзначення в Ізяславському районі 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року»

 

 

   
ПОСТАТІ РЕВОЛЮЦІЇ

 

   
                 

 

 

 

До 100-річчя Української революції

 

28 ЧЕРВНЯ – 100 РОКІВ ПЕРШОМУ УКРАЇНСЬКОМУ УРЯДОВІ

26.06.2017 р.

За матеріалами За матеріалами Українського інституту національної пам´яті  http://www.memory.gov.ua/

До 100-річчя Української революції

 

100 років тому Українською Центральною Радою було створено Генера́льний секретаріа́т

 

Комітет Української Центральної Ради 28 червня 1917 року на своєму засіданні ухвалив створення Генерального секретаріату і передав йому виконавчі функції.

Перший склад Генерального секретаріату складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря. Очолював Генеральний секретаріат Володимир Винниченко. Першими генеральними секретарями були: Володимир Винниченко - генсек внутрішніх справ, Борис Мартос - генсек земельних справ, Симон Петлюра - генсек військових справ, Валентин Садовський - генсек судових справ, Іван Стешенко - генсек освіти, Сергій Єфремов – генсек міжнародний справ, Микола Стасюк – генсек продовольчих справ, Христофор Барановський – генсек фінансів, Павло Христюк – генеральний писар.

В.Винниченко, Б.Мартос, С.Петлюра, В.Садовський, І.Стешенко були членами Української Соціал-Демократичної Робітничої партії,  С.Єфремов — соціал-федералістом, М.Стасюк — непартійним соціалістом (згодом — соціал-революціонер), Х.Барановський — позапартійним, П.Христюк — соціал-революціонером.

Першим документом, який визначав контури програми діяльності уряду, стала Декларація Генерального секретаріату, вперше оприлюднена В.Винниченком на пленарному засіданні Української Центральної Ради.

Хоч основні положення І Універсалу і Декларації Генерального секретаріату передбачали встановлення в Україні лише автономно-федеративного устрою у складі Російської держави, вони викликали величезне занепокоєння у Петрограді.

Вже через кілька днів після створення Генерального секретаріату  до Києва прибула делегація Тимчасового уряду у складі міністрів Керенського, Терещенка та Церетелі. За короткий час між ними, Грушевським, Винниченком та іншими членами Генерального секретаріату були проведені важкі, але інтенсивні переговори. Їх підсумками стали текст нового Універсалу УЦР і Декларація Тимчасового уряду про регламентування крайового управління в Україні. Обидва ці документи 3 липня були оголошені на засіданні УЦР.

У ході наступних переговорів у Петрограді українська делегація вимагала у Тимчасового уряду затвердження Статуту Генерального секретаріату, який був затверджений УЦР і названий «першою конституцією України».

Переговори завершилися тим, що прем'єр-міністр Росії О.Керенський підписав «Інструкцію Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні», нормативно-правового акта, обов'язкового до виконання місцевими органами в Україні (замість Статуту Генерального секретаріату). Згідно з «Інструкцією», повноваження Генерального секретаріату значно обмежувалися і поширювалися лише на Київську, Волинську, Полтавську, Подільську та частково Чернігівську губернії. Скорочувалась кількість секретарств (яка на той час досягла 14). З компетенції ГС вилучалися військові, продовольчі та судові справи, шляхи сполучення, пошта і телеграф. Відповідно до «Інструкції»,Українська Центральна Рада  могла лише висувати кандидатів на посади генеральних секретарів, яких призначав Тимчасовий уряд.

Після бурхливих дебатів і погроз Винниченка залишити свою посаду 7 серпня УЦР затвердила «Інструкцію Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні».

Проте після численних конфліктів Винниченка з представниками УПСР 13 серпня Мала рада прийняла його відставку з посади голови Генерального секретаріату. Формування ГС доручили соціалісту-федералісту Д.Дорошенку, який до цього працював на посаді головного комісара Тимчасового уряду Галичини і Буковини.14 серпня  Мала рада затвердила новий склад ГС.

Але вже 18 серпня  Д.Дорошенко зрікся керівництва Генеральним секретаріатом, після чого головувати в ГС знову запропонували В.Винниченку.

Тимчасовий уряд, попри своє негативне ставлення до В.Винниченка, 1 вересня був змушений затвердити склад ГС на чолі з ним.

Протягом жовтня-січня відбулися 63 засідання ГС, на яких розглянуто понад 430 питань політичного, економічного, військового, дипломатичного характеру.

У жовтні 1917 року — Тимчасовий уряд постановив припинити видачу Генеральному секретаріату коштів, притягти його членів до судової відповідальності за сепаратизм та участь у скликанні Всеукраїнських установчих зборів, а також викликати В.Винниченка для пояснення у цій справі.

3 листопада 1917 року — на засіданні ГС обговорювали питання про поїздку до Петрограда В.Винниченка, генеральних секретарів І.Стешенка й О.Зарубіна для переговорів з Тимчасовим урядом у справі політичного становища в Україні. Несподівану розв'язку цього питання створив більшовицький переворот у Петрограді 7 листопада.

Після 7 листопада 1917 року Генеральний секретаріат розширив свою компетенцію на військові та продовольчі справи, шляхи сполучення, торгівлю та промисловість з призначенням відповідних Генеральних секретарів (тобто було відновлено дію Статуту Генерального секретаріату у повному обсязі). ГС видав звернення «До війська і громадян України» (всі війська і всі партії повинні визнати владу Генерального секретаріату УЦР і «всеціло підлягати його розпорядженням»). Впродовж короткого часу були прийняті ухвали про поширення влади ГС на всі губернії України, припинення воєнних дій у Києві, розформування офіцерських і добровольчих загонів, реорганізації і демократизації штабу Київського військового округу тощо.

Генеральний секретаріат діяв до 22 січня 1918 року, коли (після проголошення IV Універсалу УЦР про незалежність Української Народної Республіки  був перейменований на Раду народних міністрів УНР.

27.06.2017 р.

За матеріалами джерел з мережі Інтернет

 

 

До 100-річчя Української революції

 

100 років тому видано Перший Універсал Центральної Ради

 

Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу, який був зачитаний на Другому військовому з'їзді у Києві. У цьому урочистому акті проголошувалося: «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!.. Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям... Ми, Українська Центральна Рада, видаємо цей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя». Зазначалося також, що тільки всенародно обрані Українські установчі збори (сейм) мають право ухвалювати в Україні закони.

Вслід за цим на пропозицію Української партії соціалістів-революціонерів було утворено Генеральний секретаріат Центральної Ради — виконавчий орган, уряд автономної України, який очолив Володимир Винниченко. Він одночасно був затверджений генеральним секретарем внутрішніх справ. Генеральними секретарями стали також С.Єфремов (згодом — О.Шульгин), Х.Барановський, С.Петлюра, Б.Мартос, В.Садовський, І.Стешенко, М.Стасюк, а генеральним писарем — П.Христюк. У першому українському уряді п'ять місць займали соціал-демократи, соціалісти-революціонери — два, соціалісти-федералісти — одне. Із дев'яти членів уряду був один безпартійний — кооператор.

Стан справ в Україні, зокрема проголошення Першого Універсалу, занепокоїв російські офіційні кола в Петрограді. 11 липня 1917 р. до Києва прибула делегація Тимчасового уряду на чолі з О.Керенським. Вона провела переговори з українськими представниками в складі М.Грушевського, В.Винниченка і С.Петлюри. У результаті було досягнуто порозуміння між Центральною Радою і Тимчасовим урядом. Міністри Тимчасового уряду визнали право України на автономію та погодилися з тим, щоб Центральна Рада і Генеральний секретаріат стали крайовими органами влади в Україні. Центральна Рада у свою чергу визнавала майбутні Всеросійські установчі збори і до їх скликання зобов'язувалася не здійснювати ніяких таємних заходів щодо встановлення автономії України.

Під час переговорів було вирішено проблему представництва в Центральній Раді національних меншин. Неукраїнським партіям та організаціям виділили 30% місць. Передбачалось обрати новий склад Генерального секретаріату, до якого також увійшли б представники національних меншин.

23.06.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

До 100-річчя Української революції

 

1 травня виповнюється  100-річчя створення Першого українського полку імені Богдана Хмельницького

 

Пе́рший украї́нський і́мені Богда́на Хмельни́цького по́лк —  перша українська військова частина в російській армії. Сформована 1 травня 1917 року в  Києві на добровільних засадах. Створення полку поклало початок українізації військових частин у російській армії.

24 березня 1917 року військове віче (1000 солдатів і офіцерів) ухвалило організувати Український охочекомонний (добровільний) полк.

На початку квітня (за ст.ст.) на етапно-розподільному пункті в Києві зібралося близько 3 тис. солдатів-українців, які заявили командуванню Київського військового округу  про своє бажання утворити 1-й охочекомонний піший полк ім. гетьмана Б.Хмельницького.

Їхнє рішення зустріло різко негативне ставлення як з боку командування Київського військового округу, так і представників російських партій в київських радах.

28  квітня вимогу солдатів-українців підтримала Українська Центральна Рада. Організацію українського полку відстоювали представники Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка. Саме завдяки наполегливій праці Клубу Полуботка і було сформовано цей полк.

1 травня 1917 року на влаштованому клубом святі, в якому брали участь частини київського гарнізону і солдати-українці з розподільного пункту, останні проголосили себе Першим українським козачим ім. гетьмана Б.Хмельницького полком на чолі з обраним ними командиром штабс-капітаном Д.Путником-Гребенюком.

Поки тривали переговори з командуванням Київського військового округу, у казармах на вул. Васильківській розпочалося формування полку — організовано сотні та обрано старшин. Після поїздки делегації українців до командування Південно-Західним фронтом ген. О.Брусилова 4 травня було отримано дозвіл на формування охочекомонного українського полку, але в київському гарнізоні мали залишитися тільки 500 осіб.

Перший Український військовий з'їзд 1917 підтримав формування першої української військової частини, вимагаючи зарахувати до її складу всіх 3200 осіб, що записалися до полку, і призначив командиром полковника Юрія Капкана.

Структура полку відповідала зразкам російських полків того часу: складався з 4 куренів (батальйонів) у складі 4 сотень кожний, кулеметної сотні, відділи піших та кінних розвідників, відділ зв'язку, господарська сотні й медчастини.

Після невдалої спроби Полуботівців проголосити Незалежну Українську державу, Центральна Рада почала з підозрою ставитись до будь-яких військових патріотично налаштованих частин.

8 серпня 1917 року на вимогу командування Київського військового округу  Центральна Рада дала згоду на виведення полку на Південно-Західний фронт.

Під час від'їзду ешелонів богданівців з Києва їх обстріляли, і полк зазнав значних втрат. Порушена Українською Центральною Радою справа з приводу цієї провокації так і не була завершена.

На фронті Богданівський полк знайшов в особі Петра Болобочана дієздатного опікуна. Користуючись своїм досвідом, він зміцнює полк новобранцями, допомагає богданівцям матеріально. Після реорганізації полку, з частини його складу було виділено новий полк, який складався з прибічників Центральної Ради. Він отримав назву 1-го Республіканського піхотного полку, а його командиром було затверджено Петра Болбочана. Богданівці відзначалися бойовим завзяттям у військових операціях.

20 жовтня 1917 року в Києві мав розпочатись Третій всеукраїнський військовий з'їзд. Незадовго перед тим Богданівський полк повернувся з фронту і розташувався під Волочиськом. На з'їзд прибули і делегати-богданівці: інженер Макаренко, Микола Галаган, полковий господар І.Андрущенко та командир полку Юрій Капкан — як член Українського генерального військового комітету.

Делегати з'їзду обрали Командиром «з'їздівського» полку — Юрія Капкана, а полковим ад'ютантом —  Миколу Галагана, який, згодом створював та керував цією частиною.

Пізніше полк брав участь у роззброєнні збунтувалих частин полтавського гарнізону. У січні 1918 вів бої із загонами Червоної Армії. Разом з Гайдамацьким кішем, рештки Богданівського полку на чолі з сотником О.Шаповалом захищали Київ та Центральну Раду від наступу військ М.Муравйова.

На початку 1918 року полк відійшов з військами УНР на Волинь.

З квітня 1918 року знаходиться у складі Запорізького корпусу Армії УНР як 3-й Запорізький ім. гетьмана Б.Хмельницького піхотний полк.

Після гетьманського перевороту входив до дивізії генерала Олександра Натієва.

За Директорії — у складі Армії УНР, як 4-й запорізький полк Запорізького корпусу.

28.04.2017 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

До 100-річчя Української революції

 

Всеукраїнський національний конгрес

 

Всеукраїнський національний конгрес, перший представницький форум українського руху, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.

Відбувся 19–21(6–8) квітня 2017 року у Києві. На конгрес прибуло 1500 учасників, у т. ч. 700 осіб з правом вирішального голосу, 200 – дорадчого, решта – 600 – були запрошеними чи гостями. Основними були такі питання: остаточне визнання Української Центральної Ради всеукраїнським національним органом та поширення її компетенції на всю територію України (до середини квітня рішення УЦР фактично мали силу тільки для Києва).

Скликанню Всеукраїнського національного конгресу передувала значна організаційна робота, в епіцентрі якої стояв М.Грушевський. У виступі на українській маніфестації 1 квітня (19 березня), у статтях в українській періодиці (з 26 березня до 19 квітня ним було опубліковано більше десяти статей) він закликав український народ до єднання на засадах домагання широкої національно-територіальної автономії України у складі Російської Федеративної Республіки із забезпеченням прав національних меншин.

Вимога автономії України викликала шалену протидію багатьох партій, організацій, починаючи від чорносотенства й закінчуючи загагальноросійськими демократичними організаціями. Проти українських домагань виступили також Київська більшовицька організація, президії виконавчих комітетів Ради об'єднаних громадських організацій, Ради робітничих депутатів, Ради військових депутатів і Коаліційної студентської ради. Наступальну наклепницьку кампанію розгорнули московські і київські часописи: "Русские ведомости", "Русское слово","Киевлянин", "Киевская мысль" та ін. Вони звинувачували українців у намаганні надати Всеукраїнському національному  конгресу статусу Українських Установчих зборів, самочинно проголосити автономію й захопити владу в Україні, розвалити єдиний фронт, українізувати російськомовні школи, очистити Україну від інших національностей під гаслом "Україна для українців" тощо.

З цього приводу М.Грушевський, В.Винниченко та інші члени Української Центральної Ради дали чіткі, гранично зрозумілі роз'яснення, які звели нанівець усі домисли й інсинуації.

Вступним словом 19(06) квітня 1917 року в приміщенні Київського купецького зібрання (нині будинок філармонії) Всеукраїнський національний конгрес відкрив голова Української Центральної Ради М.Грушевський, одноголосно обраний почесним головою з'їзду. Протягом перших двох днів засідань Всеукраїнського національного конгресу заслухав 8 загально-інформаційних рефератів-доповідей: "Державне право і федеративні змагання на Україні" (доповідач Д.Дорошенко); "Федералізм. Домагання демократичної Федеративної Російської Республіки" (О.Шульгін); "Автономія широка і обмежена, національна й територіальна. Домагання широкої національно-територіальної автономії України і права національних меншостей та їх забезпечення" ( Ф.Матушевський); "Основні підстави організації української автономії" ( М.Ткаченко); "Спосіб і порядок фактичного творення автономії України. Українська автономія і Всеросійські Установчі збори" (Ф.Крижанівський); "Про територію і населення автономії України" (В.Садовський); "Про забезпечення прав національних меншин" (П.Понятенко); "Конкретні українські домагання до Тимчасового уряду" (солдат Колос).

В обговоренні доповідей взяло участь близько 100 делегатів.

Оцінюючи в цілому реферати, проголошені на Всеукраїнському національному конгресі, М.Грушевський писав, що вони мали декларативний характер, проте генеральний напрям – широка національно-територіальна автономія України у складі Російської Федеративної Республіки – простежувався виразно.

Протягом трьох днів Всеукраїнський національний конгрес прийняв 13 резолюцій з питань забезпечення для України широкої національно-територіальної  автономії і захисту прав національних меншин; прерогатив Російських Установчих зборів; необхідності організації Крайової ради з представників "українських країв і міст, народностей і громадських верств"; про представництво на міжнародній мирній конференції від усіх народів, які мають безпосереднє відношення до війни; про підтримку домагань інших народів Росії на національно-територіальну автономію.

Всеукраїнський національний конгрес висловив протест проти претензій на українські землі, заявлених Польською державною радою, та зобов'язав УЦР організувати зі своїх депутатів і представників національних меншин комітети для вироблення проекту автономного статусу України тощо.

Третій день засідань Всеукраїнського національного конгресу – 21(08) квітня був присвячений повністю виборам до УЦР та її виконавчого комітету. У результаті проведеного голосування було обрано голову (М.Грушевського), двох заступників чи товаришів голови (В.Винниченка і С.Єфремова) та 115 членів УЦР (за кілька наступних днів число її членів зросло і становило 125). Виконавчий комітет УЦР налічував 21 члена й одного кандидата в члени Комітету (з липня називався Малою Радою).

19.04.2017 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

 

Відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр.

 

У рамках плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 р. в Білівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – д/с.» в березні 2017 року вчителем історії Кравчуком В.М. проведено конференцію на тему: «Здобутки і прорахунки ЦР у державотворчому процесі». Участь у конференції взяли  учні 10-11 класів. Школярі 10 класу представили творчі  доповіді про етапи української революції, Універсали Центральної Ради.

На початку роботи конференції учні переглянули документальні події періоду 1917-1920 рр.: «Уроки Української революції», де були продемонстровані героїчні та трагічні сторінки нашої історії, видатні історичні діячі даного періоду.

У ході обговорення доповідей учнів 10 класу відбулась дискусія щодо уроків та причин поразки революції та втрати Української незалежності. Учні пов’язали події Української революції із сьогоденням.

Протягом січня-березня в навчальному закладі були проведені заходи по відзначенню революції класними керівниками та класоводами  «Створення УЦР», «Бій під Крутами», «Універсали ЦР», основні історичні постаті Української революції.

Протягом березня 2017 року в шкільній бібліотеці демонструється виставка документів, літератури, фотоматеріалів, спрямоване на донесення інформації про події Української революції 1917-1921 р.р.

30.03.2017 р.

За матеріалами Білівської сільської ради

 

 

До 100-річчя початку Української революції

 

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті.

Сьогодні Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

Саме Центральна Рада розпочала законотворчі процеси в Україні.

«Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі.

...Хай Україна буде вільною!..»

Такими словами розпочався семінар «Чотири Універсали української Центральної Ради. Значення та уроки цих подій» в Ізяславській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 22 березня 2017 року. У роботі семінару взяли участь старшокласники під керівництвом вчителя історії та правознавства Буйницької Любові Іванівни. Учасники семінару обговорили положення Універсалів Центральної Ради, проаналізували історичні умови, в яких відбувався процес державотворення нової України.

Виступаючі відмітили роль тогочасної політичної еліти в такому складному процесі як законотворення. Учні критично оцінили зміст Універсалів та їх наслідки на розвиток Української революції.

Сучасна Українська держава є продовжувачем державно-національних традицій, сформованих під час Української революції 1917-1921 років. В цей період розпочався процес формування Української Народної Республіки,  яка мала усі ознаки держави: власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.

24.03.2017 р.

За матеріалами відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації

 

Інформаційна виставка «100 років боротьби: Українська революція 1917-1921 років»

 

На виконання Указу Президента України від 22 січня 2016 року №17 “Про заходи з відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-1921 років”  та  районного плану заходів з відзначення в Ізяславському районі 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №1085/2016-р від 23 грудня 2016 року, з нагоди відзначення 100-річчя  Української революції в Ізяславській центральній районній бібліотеці відкрито  виставку інформаційних матеріалів «100 років боротьби: Українська революція 1917-1921 років».

Щоб ознайомитись із виставкою, 21 березня до бібліотеки завітали заступник голови районної державної адміністрації  Володимир Левченко та керівник апарату районної державної адміністрації Ольга Манзюк. Директор закладу Ірина Кальніцька розповіла гостям бібліотеки про представлені на виставці інформаційні матеріали та книги, що відображають історію перебігу подій Української революції, про видатні історичні постаті того періоду. Зокрема Ірина Євгенівна зазначила, що частину матеріалів, представлених на виставці, нещодавно було отримано книгозбірнею від Українського інституту національної пам’яті на безоплатній основі.

В.Левченко та О.Манзюк порекомендували розмістити на виставці роздруковані інформаційні матеріали із мережі Інтернет, насамперед із сайту Українського інституту національної пам’яті. Також було рекомендовано доповнити виставку розробками різноманітних тематичних масових заходів, пов’язаних із історією Української революції та про видатних українців. Ці матеріали стануть у пригоді як працівникам бібліотечних закладів району, так і педагогам району та всім, хто цікавиться історією.

22.03.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

 з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

«Українська революція 1917-1921 років та її роль у європейській і світовій історії»

 

З  такою назвою, із нагоди проголошення 2017 року роком Української революції  1917-1921 років, сторіччя  початку революції та сторіччя утворення Української Центральної Ради, у Клубівській ЗОШ  І-ІІІ ст. 17 березня було проведено «круглий» стіл, під час якого школярам було висвітлено про найбільш найважливіші події періоду української революції 1917–1921 років. 

Ведучі-школярі Назарій Білько та Марина Якобчук  цікаво та змістовно розповідали  одноліткам про Українську Центральну Раду, про  Універсали УЦР. Долучалися  до виступів школярки 10 класу Катерина Чаус, Діана Шинкар  та Світлана Корнійчук, які розповіли про Михайла Грушевського – Голову  Центральної Ради Української  Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави.

Не менш захоплюючою була  розповідь  Світлани Корнійчук про   Гетьмана України Павла Скоропадського. Олександр  Мородецький, Віктор Хомич, Світлана Корнійчук та Максим Прокопивнюк  продекламували вірші про Україну.

До уваги учасників круглого столу бібліотекарі М.Шарко та Л.Петрук   презентували книжково-ілюстративну виставку-роздум «Україна в огні і бурі революції 1917-1921 років». Із матеріалів, представлених на виставці, юні читачі мали змогу дізнатись про яскраві віхи становлення нашої незалежності доби Української революції 1917-1921 років. Цікаві науково-популярні видання не полишать байдужими тих, хто прагне збагатити свої знання з історії України, стати справжнім її патріотом.

Активна участь учнів у розмові про українські визвольні змагання показали досить глибоке знання історії України цього періоду та їх національно-патріотичний настрій.                                                                                             

І на завершення тематичного заходу прозвучав у виконанні учнів та класних керівників 8-11 класів Гімн України.

20.03.2017 р.

За матеріалами Клубівської сільської ради

 

До 100-річчя початку Української революції

 

Українська демократична революція, яка розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована під час революції ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в Україні. Ця ідея остаточно втілена Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну єдність і суверенітет від російської агресії, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією 100 років тому.

Сучасна Українська держава с продовжувачем державно-національних традицій сформованих під час Української революції 1917-1921 років. Українська Народна Республіка мала усі ознаки держави: власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.

Соборність українських земель є результатом багатовікових устремлінь нашого народу мати власну незалежну національну державу, прямим наслідком об'єднавчих державотворчих процесів на українських землях, зокрема XX століття.

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення навіть після століть бездержавності.

Українська революція 1917-1921 років, що розпочалась в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію наприкінці лютого 1917 року, стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми рисами.

Революція була процесом загальноукраїнським. В усіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася українська культура.

Після того, як Українська Центральна Рада своїми III та IV Універсалами проголосила Українську Народну Республіку як самостійну, незалежну, вільну, суверену державу, уперше з часів Гетьманщини віковічна мрія Українського народу про створення власної держави отримала юридичне оформлення.

Об'єднання Західної та Наддніпрянської України, яке відбулося 22 січня 1919 року шляхом проголошення Акта злуки, стало втіленням бажань та прагнень усього Українського народу від Галичини до Донбасу жити у єдиній соборній та суверенній державі.

У грудні 1917 року Радянською Росією було розпочато збройну агресію проти Української Народної Республіки, внаслідок якої на значній частині України було встановлено комуністичний тоталітарний режим, який здійснював політику державного терору.

Втрата Україною незалежності в результаті більшовицької окупації привела до того, що злочинний тоталітарний режим забрав мільйони життів жителів України внаслідок голодоморів, політичного терору, депортацій та війн.

Способи та методи, які застосовувала Радянська Росія в її агресії проти Української Народної Республіки, активно використовувалися та продовжують використовуватися Російською Федерацією у «гібридній» війні проти України, під час анексії Криму та фактичної окупації окремих районів Донецької і Луганської областей.

Сьогодні, як і 100 років тому, Україна змушена збройно захищати власний цивілізаційний вибір і державний суверенітет від російського агресора. У цій війні слід пам’ятати і не допустити тих прорахунків, які призвели до поразки Української революції, головним з яких стали внутрішні незгоди в умовах зовнішньої агресії. Тож національна єдність - обов'язкова умова збереження незалежності та державності.

Окуповані на СЬОГОДНІ українські землі обов’язково будуть повернуті і українська соборність буде відновлена.

Борис Яцков,

голова районної державної адміністрації,

 депутат обласної ради

17.03.2017 р.

 До 100-річчя від початку Української революції

 

Відбулась освітньо-практична конференція «Гортаючи сторінки історії: 100-річчя від початку Української революції  та 100-річчя утворення Української Центральної Ради»

 

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті.

Сьогодні Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки українці довели свій потенціал національного державотворення. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

З нагоди 100-річчя від початку Української революції  та 100-річчя утворення Української Центральної Ради в селі Христівка Ізяславського району відбулась районна освітньо-практична конференція «Гортаючи сторінки історії: 100-річчя початку Української революції  та 100-річчя утворення Української Центральної Ради». Нею на Ізяславщині  розпочато  цілої низки різноманітних заходів, проведення яких заплановане на період 2017-2021 років в рамках відзначення подій Української революції періоду 1917-1921 років.

У роботі конференції взяли участь: заступник голови Ізяславської районної державної адміністрації Володимир Левченко,  завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Віктор Кучерук, завідувач сектору культури райдержадміністрації Марія Кучерук, голова районної організації Національної спілки краєзнавців України, методист районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» Лариса Хмиз,  керівництво, працівники закладів освіти та культури Христівської, Білогородської, Тернавської, Теліжинецької сільських рад, учнівська молодь.

Учасників конференції привітали господарі заходу Христівський сільський голова Ольга Канарчук та директор Христівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Олександр Лисюк.

Із доповіддю «Початок Української революції та утворення Української Центральної Ради» перед учасниками конференції виступив завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації, член Національної спілки краєзнавців України Віктор Кучерук. Він зокрема зазначив, що Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

Цікаво, що термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”.

Учасники конференції  Іванна Олійник (учениця Теліжинецької ЗОШ І-ІІ ст.), Надія Тимошенко (учениця Теліжинецької ЗОШ І-ІІ ст.), Ганна Ковальчук  (учениця Тернавського НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-дитячий садок»), Ганна Шеметова (учениця Білогородської ЗОШ І-ІІІ ст.), Ангеліна Кулішевська (учениця Білогородської  ЗОШ І-ІІІ ст.), Василь Кравчук (учень Христівської  ЗОШ І-ІІІ ст.), Лариса Грищук (вчитель Христівської ЗОШ І-ІІІ ст.)  розповіли  присутнім про життя та діяльність ряду видатних постатей Української революції: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Дмитра Антоновича, Дмитра Дорошенка, Сергія Єфремова, Володимира Науменка. Завідувач Христівською сільською бібліотекою Тетяна Грабар зробила бібліографічний огляд літератури та інформаційних матеріалів, присвячених подіям Української революції 1917-1921 років. Також на конференції виступила голова районної організації Національної спілки краєзнавців України, методист районного будинку творчості дітей та юнацтва «Веселка» Лариса Хмиз.

Підсумки конференції підвів заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко. Зокрема він наголосив, що Українська демократична революція, яка розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована під час революції ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в Україні. Ця ідея остаточно втілена Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну єдність і суверенітет від російської агресії, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією 100 років тому.

Сучасна Українська держава є продовжувачем державно-національних традицій, сформованих під час Української революції 1917-1921 років. Українська Народна Республіка мала усі ознаки держави: власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.

Соборність українських земель є результатом багатовікових устремлінь нашого народу мати власну незалежну національну державу, прямим наслідком об'єднавчих державотворчих процесів на українських землях, зокрема XX століття.

Також Володимир Борисович вручив доповідачам сертифікати учасників  освітньо-практичної конференції.

Крім того учасники конференції переглянули відеофільм «Українська революція». Організатори заходу подарували кожному навчальному закладу, представники яких взяли у ньому участь, диск із записом кінострічки для використання під час проведення власних відповідних заходів.

По завершенню заходу усі присутні на конференції долучилися до Міжнародної акції «Тризуб це Україна» (“Trident is Ukraine“).

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ (ПРЕЗЕНТАЦІЇ)

ФОТОКОЛАЖ

17.03.2017 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

 з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Про Українську національну революцію розповідають працівники районного музею

 

У 2017 році Україна відзначає 100 років від початку Української революції 1917-1921 років. Події того часу стали початком багаторічної боротьби українського народу за свою незалежність та свободу.

В Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї організована тематична  виставка, яка знайомить відвідувачів з визначними подіями та відомими особистостями тих буремних років.

Працівниками музею для учнів 10-го класу Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія» було проведено музейний урок на тему: «З історії державотворення самостійної України (1917-1921 рр.) та розвиток революційних подій на Ізяславщині».

Школярі мали змогу ознайомитись з історичними краєзнавчими матеріалами: архівними документами, фотографіями 1917-1921 років та науково-публіцистичною літературою про події Української революції та її видатних діячів.

17.03.2017 р.

За матеріалами Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею

Нове покоління повстанців

 

У 2017 році Україна відзначатиме 100-річчя Українській революції 1917-1921 рр. Прагнення створити незалежну Українську державу закінчилось крахом. Але ідея незалежності, ідея європейського демократичного розвитку залишилась. Організація українських націоналістів (ОУН) ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави. Цей український громадсько-політичний рух під час Другої світової війни переходить в більш радикальну організацію – Українську повстанську армію, яка зі зброєю в руках продовжує боротьбу за незалежність України.

Нове покоління живе з надією на краще майбутнє для своєї рідної землі, до якого належить і наш земляк – відомий поет Герась Соколенко (Шмигельський), який народився 16 березня 1920 р. в селі Михля. Разом зі своїм товаришем, поетом зі Щурівців Миколою Болкуном, він не лише оспівує рідну Україну та її вірних синів, але й вірить в те, що події Другої світової війни дадуть можливість Україні стати незалежною і вільною від радянської московщини.

 

    Люблю я степ просторої Волині,                   Не знаю я, що доля стеле,

    Де пшениці, мов море з срібних пін;             Та хай не смерть і не відчай:

    Де мчать вітри… неспинноплинні                 Вже прокидається мій Велет-

    Під поясами сонячних промінь…                  Мій Український рідний край.

                                        М.Болкун                                                 Г.Соколенко

 

Мрії не здійснюються, адже швидко стає зрозумілим, що незалежність України не входить в плани нацистів. Соколенко і Болкун потрапляють до в’язниці, а потім і в Німеччину на примусові роботи, обидва гинуть під час війни.

Творчість наших земляків була настільки відомою, що і в наш час їх вірші включають до різних поетичних збірників.

Щороку працівники Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею в березні проводять різноманітні заходи, на яких знайомлять з біографією та поетичною спадщиною Г.Соколенка та М.Болкуна.

У цьому році такий захід був проведений директором музею Л.Левицькою для працівників Ізяславського архіву.

Проходить час, змінюються покоління, але, нажаль, боротьба за незалежність та справедливість триває.

 

У діброві темнім тиша.

Пахнуть свіжо квіти.

Під березою стрункою

Українця вбито.

                 Г.Соколенко

16.03.2017 р.

За матеріалами Ізяславського історико-краєзнавчого музею

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

 

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Англійська мова

Незалежність-25

Вибори

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання          державної служби

 

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

  Центральні 

 органи влади

 

 

 

 

   Обласні

 органи влади

 

 

 
 

 

 

 
_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2017
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації