на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                                                                                                                                            

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
 

Нормативно-правова база
НОВИНИ
Абетка громадянського суспільства
Консультації з громадськістю
Урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада»
Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Ізяславському районі
Громадська рада при Ізяславській районній державній адміністрації
Ініціатива "Партнерство "Відкритий уряд"

 Громадсько-політична активність:

 

- місцеві осередки політичних партій

 

- громадські організації

 

- релігійні громади

 

 

Нормативно-правова база

Закони України:

Конституція України;
Закон України „Про громадські об’єднання”;
Закон України “Про політичні партії в Україні”;
Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”;
Закон України “Про благодійництво та благодійні організації”;
Закон України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”;
Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”;
Закон України “Про звернення громадян”;
Закон України “Про інформацію”;
Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”;
Закон України “Про телебачення та радіомовлення”;
Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”;
Закон України "Про соціальні послуги";
Закон України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”;
Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;
Закон України "Про Кабінет Міністрів України";
Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";
Закон України «Про доступ до публічної інформації»

Укази Президента України:

Указ Президента України від 1 серпня 2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”;
Указ Президента України від 31 липня 2004р. № 854 “Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”;
Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»;
Указ Президента України від 5 травня 2011 р. № 547/2011 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації»;
Указ Президента України від 5 травня 2011 р. № 548/2011 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України»;
Указ Президента України від 24 березня 2012 р. № 212/2012 „Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації”;

Указ Президента України від 26 лютого 2016 р. № 68/2016 „Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

 

Постанови Кабінету Міністрів України:

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1302 “Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 “Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи “Електронний Уряд””;
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 933 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу "Приязна адміністрація";
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 “Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади”;
Постанова від 2 вересня 2010 р. № 809 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 671 „Деякі питання реалізації в Україні Ініціативи „Партнерство “Відкритий Уряд”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 658 «Про утворення Ради голів громадських рад при органах виконавчої влади»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1212 „Про затвердження Порядку ведення Реєстру громадських об’єднань та обміну відомостями між зазначеним Реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1209 „Про реєстрацію символіки громадського об’єднання”;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2012 р. № 1193 „Про затвердження зразків свідоцтв про реєстрацію громадського об’єднання як громадської організації чи громадської спілки та про акредитацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації”

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. № 156 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об'єднанням ветеранів"

Розпорядження Кабінету Міністрів України:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. № 48-р “Про залучення представників молодіжних громадських організацій до роботи на громадських засадах в центральних органах виконавчої влади”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2004 р. № 759-р. “Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв’язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. № 178-р “Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010р.№ 85-р "Про схвалення Концепції проекту Закону України “Про основні засади державної комунікативної політики”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1912-р "Деякі питання удосконалення роз’яснювальної роботи органами виконавчої влади";
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 2311 «Про проведення публічного громадського обговорення системних соціально-економічних реформ»;
Розпорядження Кабінету Міністрів від 5 квітня 2012 р. № 220 „Про схвалення плану дій з впровадження в Україні Ініціативи „Партнерство „Відкритий Уряд”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 514 „Про затвердження плану заходів з впровадження Ініціативи „Партнерство “Відкритий Уряд”

Накази Міністерства юстиції України:

Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 № 1842/5 „Про затвердження форм документів, надання (надсилання) яких встановлено Законом України „Про громадські об’єднання”;
Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 N 1843/5 „Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо реєстрації громадських об’єднань”;
Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 № 1845/5 „Про порядок підготовки та оформлення рішень щодо громадських об’єднань”

НОВИНИ

 

 

 

Уряд затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Нацстратегії розвитку громадянського суспільства

 

Третій рік поспіль ми разом з інституціями громадянського суспільства спільно рухаємось, впроваджуючи Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, яка була затверджена Указом Президента України 26 лютого 2016 року. Щорічно складаємо План заходів на її виконання, спрямований на підтримку ініціатив громадськості, а також налагодження ефективного діалогу між владою та громадянським суспільством. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи схвалений Урядом План заходів на 2018 рік щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

Він повідомив, що План складається із 12 заходів, зокрема, основні з них:

- спрощення та удосконалення механізму ліквідації ГО із статусом юридичної особи;

- запровадження е-процедур конкурсів щодо визначення проектів, розроблених інститутами громадянського суспільства, на реалізацію яких надається фінансова підтримка;

- розроблення законопроекту з питань захисту найменування та символіки ГО та міжнародних організацій;

- запровадження онлайн-реєстрації ГО та благодійних організацій через електронні сервіси Мін’юсту;

- удосконалення механізму формування та діяльності громадських рад при органах виконавчої влади;

- проведення інформаційної кампанії щодо надання соціальних послуг;

- налагодження співпраці між поліцейськими та благодійними організаціями для запобігання шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв у публічних місцях;

- розроблення навчальних програм щодо формування громадянських компетентностей у державних службовців і посадовців місцевого самоврядування;

- реалізація загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право!», спрямованого на підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя та консолідацію громадянського суспільства;

- проведення дистанційного онлайн-навчання держслужбовців і посадовців місцевого самоврядування за курсом «Розумна взаємодія», спрямованого на налагодження ефективної міжсекторальної співпраці з широким залученням громадян та використанням сучасних технологій.

«В умовах децентралізації, коли повноваження та ресурси спускаються до низу, провідна роль у прийнятті рішень переходить до місцевого самоврядування та громад. Тому в цих умовах вкрай важлива співпраця громадянського суспільства та органів влади на місцях. Саме інститути громадянського суспільства на місцевому рівні можуть стати потужним важелем впливу на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, стати громадським контролером діяльності влади на місцях. Запобіжником від корупції. Ми розраховуємо на співпрацю і допомогу», - зазначив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що План заходів був ретельно обговорений в робочих групах з залученням представників громадянського суспільства.

11.05.2018 р.

За матеріалами офіційного сайту  Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ua

 

 

Третя хвиля конкурсу грантів “Адвокація заходів зі сприяння торгівлі та спрощення торговельних процедур”

 

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ier.com.ua ) у рамках проекту “Діалог зі сприяння торгівлі”( tfd.ier.com.ua ), що фінансується ЄС, оголошує про третю хвилю конкурсу грантів “Адвокація заходів зі сприяння торгівлі та спрощення торговельних процедур”.

 

Мета конкурсу – покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема шляхом удосконалення практики реалізації відповідних нормативно-правових актів та посилення прозорості діяльності органів влади, через забезпечення участі широкого кола громадських організацій в адвокації питань, пов’язаних зі сприянням та спрощенням процедур торгівлі.

 

Кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу

 

До участі в конкурсі запрошуються громадські організації, які мають:

· статус неприбутковості та офіційно зареєстровані в Україні не менше ніж 1 рік на дату завершення конкурсу;

· спроможність впроваджувати грантові проекти та звітувати за ними (включаючи фінансове звітування);

· досвід практичної роботи у сфері сприяння міжнародній торгівлі та спрощення відповідних процедур;

· веб-сайт організації та/або сторінку у фейсбуці.

 

Максимальний розмір гранту – 125 000 гривень.

 

Максимальна тривалість проектів – 6 місяців, але в будь-якому разі проект має завершитись до 31.10.2018 року.

 

Проектні пропозиції з додатками слід надсилати на адресу tfd_grant@ier.kiev.ua

 

Останній термін подання проектів – 22.02.2018 р. – до 18.00.

 

Всі деталі та аплікаційні форми http://www.ier.com.ua/ua/Grants?pid=5843

09.02.2018 р.

За матеріалами Інституту економічних

досліджень та політичних консультацій

 

 

Одна Україна – одне громадянство

 

Близько 60% держав світу дозволяють своїм громадянам мати подвійне громадянство. Серед них як високорозвинені країни Європи та Північної Америки,  такі як Бельгія, Ірландія, Італія, Латвія, Швеція, Велика Британія, Канада, так і країни, що розвиваються, зокрема Сальвадор, Мексика, Бразилія, Колумбія. Незважаючи на суворі імміграційні правила, дуже ліберальною в питанні набуття подвійного громадянства є Австралія.

У світі поширеною є думка, що питання громадянства пов'язані з переслідуванням особи за певними переконаннями, наприклад релігійними чи політичними, і про набуття громадянства не повідомляють. З іншого боку, особу не можуть примусово позбавити громадянства, оскільки позбутися його громадянин України може лише за своїм клопотанням.

Закони України однозначно не передбачають подвійного громадянства. Та чи буде людина, яка отримала громадянство іншої держави, офіційно про це заявляти, подаючи заяву про відмову від українського?

Більшість громадян України, як і раніше, були проти подвійного громадянства, а після анексії Криму та через війну на Донбасі – поготів. За даними опитування, проведеного впродовж 2014-2016 року Київським міжнародним інститутом соціології, українців, які виступають за узаконення подвійного громадянства – близько 30%, на сході нашої країни за це виступає майже половина населення. На заході України майже 60% мешканців вважають, що такий дозвіл лише загострить ситуацію в країні і може призвести до її розколу.

В умовах фактичної війни з Росією необхідно створити всі можливі законодавчі перешкоди для протиправних дій громадян України, які одночасно мають паспорти інших країн. Зокрема, беручи до уваги численні випадки державної зради чи саботажу службовців, терористичні, шпигунські чи дестабілізаційні акції на користь інших країн, що чиняться посадовцями або пересічними жителями. Слід відзначити, що Росія маніпулює у дипломатичних змаганнях стосовно легітимації результатів референдумів у Криму та на Донбасі, а потенційно – це можуть робити Варшава, Будапешт та Бухарест. Сумнівна лояльність до України частини біпатридів є можливим джерелом дестабілізації і соціальної напруги, зокрема у прикордонних областях з Росією, Польщею, Угорщиною та Румунією. У таких умовах абсурдними є доступ до державної або службової таємниці чи виконання публічних функцій держави або місцевого самоврядування для власників подвійного громадянства.     

Крім того, у Верховній Раді України зареєстровано проект закону № 4116 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за не повідомлення громадянином України про набуття іноземного громадянства.

Разом з цим, заборона подвійного громадянства проголошена в Конституції України, але жодної відповідальності за це не передбачено.

Законопроект підготовлений з метою підвищення рівня національної безпеки та збереження суверенітету України, недопущення впливу іноземних держав на внутрішню та зовнішню політику нашої держави. Проектом закону вносяться зміни до Кримінального Кодексу – додається додаткова стаття, в якій передбачено покарання у вигляді позбавлення волі громадянина України у випадку порушення ним обов'язку щодо повідомлення про набуття іноземного громадянства.

У залежності від міри зловживання подвійним громадянством, передбачено штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.     

І все ж подвійне громадянство – питання складне і потребує негайного вирішення, але поважати українські закони зобов'язаний кожен громадянин України.

21.12.2017 р.

 

Абетка громадянського суспільства


Базові цінності демократичного суспільства – явища, процеси, норми життя, утвердження і розвиток яких мають найбільше значення для демократичного суспільства. Серед найважливіших з них: державність, добробут населення, національна безпека, відданість загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи, відповідальність перед собою, своєю сім’єю та суспільством, послідовне утвердження демократичних засад розвитку суспільства, побудови правової держави, становлення громадянського суспільства.

Громадськість — соціально активна частина суспільства, яка на добровільних засадах бере участь у суспільно-політичному житті країни. Діє як безпосередньо, так і через різноманітні об’єднання громадян.

Громадянська культура — сукупність духовних, моральних якостей, цiннiсних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості. Складовими громадянської культури є громадянська освіченість, компетентність, активність, зрілість, досвід громадської діяльності.

Громадянське суспільство — суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, яке утворює розвинені правові відносини з державою; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.
Г.с. також є інтегрованим позначенням всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, такого боку життєдіяльності суспільства та окремих індивідів, який перебуває поза сферою впливу держави, за межами її директивного регулювання й регламентації. Г.с. – це механізм соціальної взаємодії, що складається з системи місцевого самоврядування, різноманітних об’єднань, суспільних рухів і публічної комунікації, місце соціальних дій, відносно автономних від держави. Серед основних ознак громадянського суспільства можна навести такі: визнання в ролі головної цінності суспільства людини, її інтересів, прав, свобод; рівноправність і захищеність усіх форм власності; економічна свобода громадян та їх об’єднань, інших суб’єктів виробничих відносин у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності; свобода і добровільність праці на основі вільного вибору форм і видів трудової діяльності; надійна й ефективна система соціального захисту кожної людини; ідеологічна й політична свобода, наявність демократичних інститутів і механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної політики.

Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. За організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади (громадська експертиза) — складова механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі. 

Громадянські права – свободи і привілеї, що надаються громадянам унаслідок їх належності до тієї чи іншої держави і можуть бути різними в різних суспільствах та різних епохах. Це може бути право голосувати на виборах або домагатися свого обрання, право належного застосування закону, право захисту від політичної та соціальної дискримінації. Ідея Г.п. виростає від традиційного визнання прав людини (таких як рівність перед законом, свобода слова і совісті) до утвердження прав політичних (приміром права голосу на виборах) та соціальних (охорона здоров’я, пенсійне забезпечення тощо). Будь-які обмеження громадянських прав за ознаками статі, расової, класової чи релігійної приналежності розцінюються як порушення статусу громадянина, що суперечить ідеалам демократії. У правовому суспільстві розв’язання суперечок, що виникають у зв’язку із проблемою громадянських прав, є прерогативою суду і здійснюється на засадах конституційної законності.

Демократизація – явище і процес, що характеризуються розширенням прав і свобод громадян та їх об’єднань, активізацією участі народу в політичному житті та його впливом на прийняття державою управлінських рішень, посиленням контролю з боку суспільства за діяльністю держави.

Демократія – політичний лад, порядок здійснення влади, спосіб управління суспільними справами за участю та в інтересах народу; практичне втілення ідеалів свободи, справедливості, рівності можливостей, людських прав; соціальна активність, участь громадян в ухваленні та здійсненні суспільних рішень, у житті громади, розв’язанні проблем. Д. – це не лише формальне визнання народу джерелом влади, сувереном, стосовно якого влада відіграє обслуговуючу роль, не тільки переважне право більшості при ухваленні суспільних рішень, а й поважання прав і потреб меншості, загальне дотримання закону й конституційного порядку, чітке визначення політичних процедур, суспільних заходів, політичної комунікації за допомогою регламентів, толерантне, терпиме ставлення її учасників до інших думок і позицій, готовність до компромісу у вирішенні спірних питань. Ознакою Д. є участь громадян у формуванні органів державної влади, контролі за їх діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо, участь у розв’язанні суспільних проблем.

Етика державного управління – нормативна основа діяльності органів виконавчої влади, що охоплює такі основні аспекти управління: фундаментальні права і свободи людини і громадянина; взаємні права та обов’язки державних службовців і громадян; раціональне співвідношення справедливості та ефективності, свободи і рівності.

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Інститут громадянського суспільства (ІГС) — форма організації і засіб здійснення спільної діяльності громадян, спрямованої на захист власних прав та інтересів. І.г.с можуть бути формальними і неформальними, до них відносять: громадян та їх групи, громадські організації, політичні партії, професійні спілки, організації роботодавців, благодійні організації, творчі спілки, релігійні організації, засоби масової інформації, самоврядні територіальні громади, органи самоорганізації населення, трудові і навчальні колективи та ін.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді

Інформаційно-просвітницька кампанія – здійснення заходів, спрямованих на пропаганду розвитку ІГС через засоби масової інформації та інші інноваційні комунікації.

Інформаційно-ресурсний центр – організація метою якої є надання безпосередньої допомоги громадянам та ІГС області в їх залученні до формування та реалізації державної і регіональної політики, а також реалізації соціально- значимих ініціатив.

Консультації з громадськістю — форма залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання їм можливості вільного доступу до інформації про діяльність органів державної влади, засіб забезпечення відкритості та прозорості діяльності цих органів. К.г. проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави та життєвих інтересів широких верств населення. В обов’язковому порядку проводяться К.г. щодо: проектів нормативно-правових актів, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень щодо ходу їх виконання, звітів головних розпорядників коштів Державного бюджету України про витрачання бюджетних коштів за минулий рік; інформації про роботу Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади. К.г. найчастіше проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). Результати проведення К.г. враховуються органами влади під час прийняття остаточних рішень або в подальшій роботі з їх реалізації.

Межі демократії – умови, за яких демократія перестає бути засобом розв’язання проблем життя. Демократії не може бути у надзвичайних ситуаціях, коли слід блискавично приймати і здійснювати рішення, від яких залежать життя і безпека людей. Такі ситуації передбачені в конституціях і законодавстві всіх демократичних країн. У будь-якому разі надзвичайний стан є станом тимчасовим і обмеженим, після якого постає необхідність відновлення нормального способу існування. За демократії людина є господарем ще не прийнятого рішення, а щодо прийнятого – вона залишається слухняним виконавцем. Нічим не обмежена демократія перестає бути справжньою демократією.

Організації громадянського суспільства – це зареєстровані відповідно до чинного законодавства громадські організації, професійні спілки, організації роботодавців, благодійні організації, релігійні організації, творчі спілки та інші організації, діяльність яких не пов’язана із здійсненням владних повноважень і отриманням прибутку з метою його розподілу.

Публічність – загальний принцип суспільного управління, який означає відкритість та прозорість функціонування його суб’єктів, забезпечує їх взаємозв’язок та зв’язок із суспільством, громадянами. Принцип П. схожий до принципу гласності, але за охопленням явищ є значно ширшим від останнього, зокрема він: передбачає відкритість влади, прозорість діяльності її апарату, право впливу громадян на діяльність органів влади, врахування думки громадськості при прийнятті суспільно важливих рішень, громадський контроль за діяльністю управлінського апарату та інші види контролю за дотриманням конституційно закріплених інтересів суспільства, прав і свобод громадян.

Сприяння розвитку ІГС з боку місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - це налагодження ефективної взаємодії між ними, що базується на партнерстві, взаємній зацікавленості у досягненні мети, спрямованих на демократизацію усіх сфер державного управління та суспільного життя.

Участь громадськості – широкий спектр прямих і непрямих форм участі представників громадськості в прийнятті управлінських рішень. У.г. сприяє цінному обміну інформацією між владою та громадянами, завдяки чому політики й державні службовці більше дізнаються про вплив своїх рішень, зокрема на людей та їх групи, погляди й інтереси яких могли б залишитися непоміченими.

Форми заохочення ініціатив громадян та ІГС – надання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організаційної, фінансової, технічної, методичної й іншої допомоги громадянам та ІГС у реалізації соціально значимих ініціатив.

Функції громадянського суспільства – основні напрями діяльності інститутів громадянського суспільства та їх впливу на суспільне життя. Інститути громадянського суспільства: по-перше, є засобом самовираження індивідів, їх самоорганізації та самостійної реалізації ними власних інтересів, розв’язують самотужки або на рівні місцевого самоврядування значну частину суспільно-важливих питань, полегшуючи виконання державою її функцій; по-друге, виступають гарантом непорушності особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, слугують опорою в їх можливому протистоянні з державою, формують „соціальний капітал”, здатний до кооперації та ефективних солідарних дій; по-третє, систематизують, впорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам людей, які в іншому випадку могли б мати руйнівний характер, і в такий спосіб створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади; по-четверте, виконують функцію захисту інтересів певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів, завдяки чому кожна група отримує шанс бути почутою владою.

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації