на головну

                     
                 

 

 
                   
                   
                           

 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

                 30300, Хмельницька обл.,

                Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                   вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом червня

 2017 року

 

 

 

 

Українське ділове мовлення. Календар свят

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 

 

ПРАВОВА      ДОПОМОГА

Відділ "Ізяславське бюро правової допомоги"

Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

30300, Хмельницька область, м.Ізяслав, вул. М.Микитюка, буд. 16 А

тел. (03852) 2-61-70, 097-778-44-59, e-mail: shepetivka.khmelnytskyi@legalaid.gov.ua  

 

 

 

 

Графік проведення

посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області

консультування населення у бюро правової допомоги області

 

Назва відділу «Бюро правової   допомоги», адреса

Дата

 

Посадова особа, яка надає консультації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізяславське бюро правової допомоги

м. Ізяслав,

вул. Жовтнева,16а

Щомісячно

кожного першого і третього вівторка

з 15.00 до 18.00

державний нотаріус або начальник відділу з питань нотаріату (у разі відсутності державного нотаріуса – в телефонному режимі з 10.00 до 13.00 за номером

 (0382)70-48-82)

Щомісячно

кожної першої і третьої середи

начальник відділу ДРАЦС району

Щомісячно

кожного першого і третього четверга

начальник відділу ДВС району

Щомісячно кожної першої п’ятниці

(в телефонному режимі з 10.00 до 13.00 за номером (0382) 79-53-79)

начальник відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань району

Щомісячно кожної першої середи

(з 12.00 до 13.00)

начальник Головного територіального управління юстиції

 

Графік проведення консультацій з правових питань

для клієнтів центрів зайнятості

 

Назва центру зайнятості

День тижня в місяці

Назва бюро

1

Ізяславський РЦЗ

Перший вівторок місяця

Відділ «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

 

 

 

 

 

НОВИНИ

 

 

ПРОЦЕДУРА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

 

Неодноразово до правників відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»  звертаються із питанням, як швидше та дешевше здійснити процес розірвання шлюбу. За консультацією до бюро правової допомоги звернулась громадянка, яка хоче розірвати шлюб з чоловіком, проте, оскільки у подружжя є спільні неповнолітні діти, вона не знає, куди їй звертатися в першу чергу.

Шлюбом за законодавством України є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюбні відносини в Україні врегульовані Сімейним кодексом України, а також іншими  законодавчими та нормативними актами, які, зокрема, визначають підстави та порядок виникнення, а також припинення шлюбу.

Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

Законом передбачено позасудовий та судовий порядок розірвання шлюбу:

Позасудовий порядок розірвання шлюбу здійснюється органами ДРАЦС за заявою подружжя:

Необхідною передумовою такого розірвання є відсутність у подружжя дітей. Якщо є поважні причини, через які один з подружжя не може з’явитись до органів РАЦС та особисто подати заяву про розірвання шлюбу, існує можливість посвідчити таку заяву у нотаріуса та передати її другим з подружжя. Строк, встановлений на розірвання шлюбу, складає 1 місяць, після його закінчення, у випадку якщо подружжя не відкличе заяву, орган РАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу.

Також  передбачена можливість розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя, на випадок, якщо другого з подружжя було визнано безвісно відсутнім або недієздатним.

Позовна заява про розірвання шлюбу може бути подана одним з подружжя, крім випадків, коли дружина є вагітною та впродовж одного року після моменту народження дитини. Ці винятки не стосуються ситуацій, якщо: один з подружжя вчинив злочин у відношенні другого з подружжя або дитини; якщо батьківство судовим рішенням визнано за іншою особою або батько був виключений із актового запису про народження дитини.

У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.

Судовий порядок:

1. Розірвання шлюбу в судовому порядку за спільною згодою подружжя, що має дітей

Характерною особливість таких справ є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу. Разом зі спільною заявою подружжя подає до суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд, як правило, не з’ясовує причин подання заяви про розірвання шлюбу та не вживає заходів до примирення подружжя, однак зобов’язаний узяти до уваги та забезпечити захист інтересів дітей, батьки яких розлучаються.

У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органів РАЦС чи суду.

2. Розірвання шлюбу в судовому порядку, коли один з подружжя проти

Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви, поданої одним з подружжя. Позов про розірвання шлюбу подається до місцевого суду за місцем проживання відповідача. Однак, у разі, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо позивач не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, позов також може подаватися за місцем проживання позивача.  За домовленістю подружжя справа може розглядатися у суді за місцем проживання будь-кого з них.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений будь-ким з подружжя у випадках:

§ вагітності дружини;

§ протягом одного року після народження дитини.

Позов за наявності вищевказаних обставин може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. При цьому право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов’язується з винесенням судом обвинувального вироку. Крім того, позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути поданий, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства.

Після застосування заходів щодо примирення подружжя з метою встановлення обставин справи суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини наміру розірвати шлюб, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші істотні обставини. Зокрема, суд повинен встановити наявність або відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу.

Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.

Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати звернувшись до відділу «Ізяславське бюро правової допомоги» за адресою: м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 16-А, тел. (03852) 2-61-70.

13.05.2017 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

«Підводні камені» купівлі автомобіля за “генеральною довіреністю”

Купівля-продаж автомобіля являє собою довгу процедуру складення договору купівлі-продажу, сплати податків за даним договором, і декларації доходів, то простіше використати інший альтернативний варіант. Так, з’явилася така оптимізаційна схема продажу як “купівля-продаж” автомобіля за “генеральною довіреністю”.

Популярність даного методу придбання автомобіля полягає, перш за все, в швидкості досягнення поставленої сторонами мети. Так, для отримання документа на право використання і розпорядження автомобілем, як правило, не потрібно витрачати багато часу: здійснити похід до нотаріуса та оформити генеральну довіреність.

Однак, даний спосіб купівлі автомобіля має свої ризики та переваги.

Що ж робити? На простому прикладі, ми проінформуємо про юридичні наслідки вчинення таких дій. Згідно частини 3 статті 244 Цивільного Кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, тобто не передбачається перехід права власності на об’єкт, що відчужується, а лише представництво. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, тобто відбувається оформлення переходу права власності.  При передачі права користування та розпорядження транспортним засобом фізичною особою-власником транспортного засобу (довірителем) на підставі  довіреності іншій особі, право власності на транспортний засіб залишається незмінним, тобто не здійснюється відчуження майна і право розпорядження власністю (транспортним засобом) залишається за довірителем-власником. Це означає, що хоч автомобіль відчужується, проте він залишаться власністю власника-довірителя.

Тобто в даній ситуації ризикує покупець, якщо продавець виявиться недобросовісним, то його можуть чекати неприємні моменти.

Щодо продавця автомобіля повинен розуміти, що він передає своє право власності за довіреністю і юридично залишається власником. У зв’язку з цим до продавця можуть звернутися з регресною вимогою про відшкодування шкоди, у випадку якщо «покупець» потрапив у ДТП. Важливим для продавця є й те, що коли покупець виявить бажання продати автомобіль за договором «купівлі-продажу», а не за генеральною довіреністю, то продавцю прийдеться заплатити податок на дохід фізичних осіб, адже дохід отриманий в результаті даної угоди між покупцем і третьою особою, є доходом власника, так як фактично за довіреністю він передав покупцю тільки право представляти його інтереси.

Щодо покупця, то ризиків при купівлі-продажі за генеральною довіреністю значно більше:

1)     довіреність може скасована в будь-який час, тому недобросовісному продавцю не буде складним після отримання грошей скасувати довіреність.

2)    дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана, тобто після закінчення терміну довіреності покупець не зможе користуватися автомобілем.

3)    у випадку смерті або визнання недієздатним чи померлим продавця, дія довіреності припиняється, а це означає, що фактично жодного права на автомобіль покупець не має.

4)    у випадку накладення судом арешту на транспортний засіб продавця, виконавча служба в праві забрати автомобіль.

5)    згідно ч.4 ст.250 Цивільного кодексу, довірена особа несе відповідальність за збитки нанесені довірителю, тобто продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за будь-яку надуману шкоду.

Вирішувати, звісно кожному, але перед тим як купувати автомобіль, потрібно з’ясувати для себе, що для Вас важливо: бути єдиним власником чи швидко та дешево попасти у кабалу продавця – єдиного власника.

Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за адресою: м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 16-А, тел. (03852) 2-61-70.

 

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

Особливості спадкування за законом та черги спадкування

 

Чимало клієнтів звертається до відділу «Ізяславське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за роз'ясненнями щодо особливостей спадкування. Яким чином відбувається спадкування за законом та кому належить першочергове право на спадщину? Розповідає Юлія Дума, в.о.начальника  відділу «Ізяславське бюро правової допомоги».

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.

Необхідно наголосити, що цивільне законодавство встановлює п’ять черг спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (ст. 1261 ЦК України). До другої черги спадкоємців за законом законодавець відносить рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері (1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). Особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, належать до спадкоємців, які мають право на спадкування у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України). У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (ст. 1265 ЦК України). Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не можна зробити висновок, що вони не закликаються до спадкування ні за яких обставин. Вищезазначені особи є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка б йому належала, якби він був живий. Таке спадкування є спадкуванням по праву представлення (1266 ЦК України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення таких спадкоємців від спадкування, неприйняття усіма спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття шляхом подачі відповідної заяви про відмову нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Однак законодавець надає можливість зміни черговості одержання права на спадкування шляхом укладення та нотаріального посвідчення договору між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір має бути укладений після відкриття спадщини і не повинен порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, та спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку спадщини. До таких спадкоємців належать: малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки спадкодавця, непрацездатний чоловік (дружина), що пережив померлого.

Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо ними не подана заява про відмову від прийняття спадщини, яка до того ж не була відкликана ними протягом строку, встановленого для її прийняття.

Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до відділу «Ізяславське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання БВПД незалежно від статків та соціального статусу.

Адреса: м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, буд. 16-А.

Тел. 03852 2-61-70.

06.03.2017 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

Значно розширено коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, тобто послуги адвоката за державні кошти

 

Наприкінці грудня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Вищу раду правосуддя», в який було внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Відповідно до Закону буде значно розширено коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, тобто послуги адвоката за державні кошти.

Отже в це коло потрапили: внутрішньо переміщені громадяни та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також громадяни, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги. Згідно зі змінами враховуватиметься середньомісячний дохід людини, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер; особа матиме право на адвоката, за послуги якого сплачуватиме держава, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів; інвалід матиме таке право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (раніше цей розмір мав бути меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб).

10.01.2017 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

2016 рік

Відбулась ознайомча екскурсія для старшокласників

 

07 грудня у відділі «Ізяславське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відбулась ознайомча екскурсія для старшокласників Ізяславського НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 імені О.П.Онищука, гімназія”, яка приурочена до Всеукраїнського тижня права.

Начальник відділу «Ізяславське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Дума Юлія розповіла про систему безоплатної правової допомоги та роботу бюро правової допомоги. Основним завданням зустрічі було підвищення рівня правової освіти школярів, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки.

На зустріч завітала перший заступник начальника Головного управління юстиції у Хмельницькій області Неля Продан. Темою зустрічі були питання, присвячені історії прав людини та правам дитини, які передбачені Загальною декларацією прав людини та Конвенцією ООН “Про права дитини”. У ході бесіди старшокласники включались в активну правову дискусію та  цікавилися практичними питаннями щодо реалізації своїх прав, гарантованих міжнародним та національним законодавством. Також учнівська молодь на практиці ознайомилась із процесом прийому громадян в бюро та надання їм правової допомоги.

08.12.2016 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

Всеукраїнський тиждень права

 

В Україні щороку на честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини проводиться Всеукраїнський тиждень права.  

Передісторія відзначення тижня права на теренах України.

10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнято Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини. Декларація складається з преамбули і 30 статей. Це в деякій мірі конкретизація і розвинення Статуту ООН, згідно з яким держави зобов’язалися співпрацювати «в заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, без розрізнення раси, статі, мови, релігії».

Вперше в історії було визначено коло основних прав і свобод людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах. На цьому документі прав людини ґрунтується значна кількість міжнародних договорів з прав людини, які мають обов’язковий характер та є частиною національного законодавства України.

Всеукраїнський тиждень прав є знаковим і для українського суспільства, і для всього світового співтовариства.

Він знаменує не тільки день прийняття Загальної декларації прав людини, але й важливий крок уперед на шляху людського прогресу та є особливим етапом у розвитку і поширенні прав людини.

Вперше Всеукраїнський тиждень права було проведено у 2008 році. Ініціатором проекту стала Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України. Тоді ж ініціативу молодого покоління правників підтримав Президент України, видавши Указ від 8 грудня 2008 року № 1149 «Про Всеукраїнський тиждень права».

Всеукраїнський тиждень права має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, а також створення сильної демократичної та правової держави.

У 2011 році започатковану добру традицію підтримав Координаційний центр з надання правової допомоги та передав до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А з 1 вересня 2016 року за цю справу з великим задоволенням беруться бюро. Вони відіграють одну з провідних ролей у підвищенні рівня правової освіти населення, створенні належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права і обов’язки. З метою забезпечення основних прав і свобод людини наказом Міністерства юстиції України від 30 вересня 2016 року № 1170/7 затверджено план заходів Міністерства юстиції України з проведення у 2016 році Всеукраїнського тижня права. Цього року тиждень права проходитиме з 25 листопада по 10 грудня, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 627-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2016 році Всеукраїнського тижня права».

До проведення Всеукраїнського тижня прав активно долучиться відділ «Ізяславське бюро правової допомоги». Ним, відповідно до затвердженого плану, буде проведено у навчальних закладах   уроки “Права людини” з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини. Також у навчальних закладах буде організовано і проведено тематичні заходи інформаційного, освітнього та виховного характеру. На тижні права відбудуться організовані навчання, лекції, бесіди з працівниками підприємств, установ, організацій та в установах виконання покарань з питань захисту прав людини.

Бюро у рамках проведення тижня права проведе семінари, зустрічі за круглим столом, дискусії  присвячені проблематиці прав людини, захисту прав учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб.

Основним завданням Бюро є надання безоплатної первинної правової допомоги населенню з питань реалізації і захисту прав людини. Таким чином, проведення цих заходів сприятиме тому, щоб громадяни не лише розширювали свої правові знання, але й училися їх застосовувати.

01.12.2016 р.

За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»

 

Житло учасникам бойових дій

 

Надання безоплатного житла було завжди актуальним, оскільки потреба у будівництві і розподілі житла особам, які потребують поліпшення житлових умов є завжди. На сьогодні, окрім загальної квартирної черги, існують категорії осіб, які мають право на першочергове отримання житла, (серед них: учасники бойових дій, сироти, особи, позбавлені батьківського піклування, та інші), та особи, які наділяються правом позачергового отримання житла (інваліди війни, до яких належать учасники АТО, які отримали інвалідність під час участі в антитерористичній операції, інваліди Великої Вітчизняної війни та інші). Не варто забувати і про значну кількість афганців, які десятками років перебувають у черзі за житловою площею та які теж є учасниками бойових дій і мають такий же правовий статус, як і бійці, які сьогодні захищають схід країни.

Законодавець встановив термін, з настанням якого учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, інваліди війни та прирівняні до них особи, забезпечуються жилою площею. Він становить два роки з дня взяття на квартирний облік.

Про реальність дотримання посадовцями встановлених строків — судіть самі.
Учасник АТО може отримати житло у випадку, якщо він:
— забезпечений жилою площею нижче за встановлений рівень;
— проживає у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
— хворіє на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не може проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;
— проживає за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
— проживає тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
— проживає у гуртожитку.
Таким чином, претендувати на зарахування на квартирний облік може значна кількість бійців.
            Для того, щоб стати на квартирний облік, слід звертатися:
1. За місцем проживання: до виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів.
2. За місцем роботи: до підприємств, установ, організацій, в яких працює учасник АТО, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві.
3. До житлової комісії військової частини — для військовослужбовців за контрактом та членів їх сімей.

Орієнтовний перелік документів, які подаються учасниками бойових дій, котрі не продовжують службу у Збройних силах України:

 

- заява на взяття на квартирний облік;

- довідка з місця проживання про склад сім’ї;

- довідка про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи;

- копії паспортів всіх повнолітніх осіб;

- акт обстеження житлових умов;

- засвідчені копії свідоцтв (про одруження, про розлучення, про народження дітей);

- якщо квартира приватизована - копія технічного паспорта та копія документа про право власності на житло;

- довідка (виписка з рішення виконкому місцевої ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним та технічним умовам;

- якщо проживаєте за договором піднайму жилого приміщення - копія договору піднайму, засвідчена в ЖЕКу;

- якщо проживаєте за договором найму жилого приміщення в будинках/квартирах, що належать громадянам на праві приватної власності або житлово-будівному кооперативу - копія договору найму між власником і наймачем;

- копія посвідчення учасника бойових дій.

 

Гроші замість квартири

Держава забезпечує військовослужбовців житлом або, за їх бажанням, — грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Таке положення існує давно, проте через недостатнє фінансування не реалізовується в необхідних обсягах.

16 березня 2016 року уряд прийняв постанову №183, якою розширив коло військовослужбовців, котрим надаватиметься грошова компенсація за жиле приміщення, надання якого передбачено законодавством, за винятком осіб, які використали своє право на безоплатну приватизацію житла. Така компенсація виплачуватиметься згідно з черговістю взяття військовослужбовця на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Таке право, окрім «позачерговиків», надано також і «першочерговикам». Тобто учасники бойових дій, як першочерговики, також зможуть отримувати грошову компенсацію взамін на «квадратні метри» при настанні їх черги. Чимало бійців, які отримали поранення в зоні проведення антитерористичної операції, ще не встигли оформити інвалідність та звернутись до відповідних органів для отримання житла. Тому кількість бажаючих покращити житлові умови в подальшому лише зростатиме.

24.11.2016 р.

 

За матеріалами «Ізяславське бюро правової допомоги»

Шепетівського місцевого центру БВПД                                            

 

Актуальна інформація учасникам АТО!

 

Учасники АТО  звільняються від сплати земельного податку

 

 Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особи, які отримали посвідчення відповідного зразка.

Обов’язковою умовою є належно оформлене право власності на земельну ділянку, а також договір оренди земельної ділянки.

Податковим кодексом встановлено, що земельний податок — це обов’язковий платіж, який, як і раніше, справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів.

Власники земельних ділянок — це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства набули право власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи, яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об’єктами оподаткування земельним податком є — земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельна ділянка, надана в оренду.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому звільнення від сплати земельного податку,  передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

     - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

     - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

     - для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

     - для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

-         для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п. 281.2 ст. 281 ПКУ).

За детальною інформацією звертайтеся  до відділу «Ізяславське бюро правової допомоги».

16.11.2016 р.

 

Он-лайн  отримання довідок та виписок з Державних реєстрів Міністерства юстиції України стало більш доступнішим

 

Ізяславське бюро правової допомоги надає можливість доступу громадян до реєстрів Міністерства юстиції України, отримання довідок та витягів з них.

Серед послуг, які вже здійснюються в режимі он-лайн, - отримання довідок та виписок з:

- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як по об'єкту, так і суб'єкту;

- Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- Системи електронної звітності арбітражних керуючих;

- Попередня електронна подача заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

- Прийняття заяв у сфері держреєстрації актів цивільного стану.

Громадяни та організації також отримали можливість брати участь в Електронній системі торгів.

Мета  - допомогти громадянам отримати необхідний документ швидко та  без черги.

Для отримання необхідних документів користувачам потрібно лише заповнити відповідну форму на офіційному сайті  Мін'юсту. У разі необхідності зробити це допоможуть працівники бюро правової допомоги.

Усі необхідні дані у вигляді витягів чи виписок можна отримати в електронному вигляді через Інтернет.

Переваги такої системи:

- відсутність потреби в отриманні електронного цифрового підпису;

- можливість оплати в режимі on-line при подачі запиту;

- отримання відомостей в режимі on-line;

- надання електронному документу статусу офіційного.

Усі отримані документи в електронному вигляді мають такий самий офіційний статус, як і їх паперові аналоги з підписом і печаткою реєстратора.

Таким чином, користування онлайн-сервісами Мін’юсту значно заощадить Ваш час і забезпечить зручність отримання відповідної послуги.

11.10.2016 р.

За матеріалами Ізяславського  бюро правової допомоги Шепетівського

місцевого центру з надання безоплатної вторинної  правової допомоги

 

Відбувся черговий виїзд «мобільного соціального офісу»

 

Владою на місцях проводиться робота по вжиттю заходів щодо вирішення наявних проблем, які особливо хвилюють людей. При вирішенні різноманітних проблем, які виникають у населення, районна влада діє відкрито і прозоро.

При управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації створено “мобільний соціальний офіс”, основними завданнями якого є: забезпечення, в межах своїх повноважень, реалізації державної політики соціального захисту населення, суттєве покращення соціального обслуговування та надання соціальної підтримки населенню шляхом обслуговування безпосередньо за місцем проживання; підвищення рівня інформованості населення про заходи соціального захисту, які передбачені діючим законодавством, сприяння ефективному “зворотному зв’язку“ органів соціального захисту із населенням для оперативного реагування та задоволення актуальних проблем.

“Мобільний соціальних офіс” здійснює діяльність шляхом проведення прийому населення фахівцями безпосередньо за місцем проживання громадян.

З метою більш ефективного надання громадянам соціальної підтримки за принципом “єдиного вікна”, було здійснено черговий виїзд “мобільного соціального офісу” на територію Новосільської та Тернавської  сільських рад.

У роботі офісу прийняли участь представник відділення Пенсійного фонду України Олена Петрікова, начальник відділу Ізяславського бюро правової допомоги Юлія Дума,  управління соціального захисту населення райдержадміністрації – завідувач сектору прийому громадян Світлана Личманюк, представник Ізяславського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Олеся Мартинюк. Під час виїзду члени “мобільного офісу” проінформували жителів сіл стосовно діючого законодавства та заходів соціального захисту, провели консультаційно-роз’яснювальну роботу з питань зайнятості населення, в тому числі щодо одержання житлових субсидій та державних соціальних допомог.

Також були прийняті заяви та відповідні документи від громадян для одержання різного характеру державних соціальних допомог, які потребують додаткової соціальної підтримки.

Представниками управління Пенсійного фонду України роз’яснено нормативи пенсійного законодавства та надано консультації щодо призначення та виплати пенсій.

Всього прийнято 12 чоловік.

07.10.2016 р.

За матеріалами управління соціального

захисту населення райдержадміністрації

 

На Ізяславщині розпочинає роботу  бюро правової допомоги

 

31 серпня в Ізяславі по вулиці Жовтнева, 16А відбулось представлення Ізяславського бюро правової допомоги як відокремленого структурного підрозділу Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що розпочне свою роботу із 1 вересня поточного року.

На захід завітали перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, начальник Ізяславського центру з надання адміністративних послуг Світлана Непокритова, секретар Ізяславської міської ради Наталія Попко, представники територіальних державних органів влади та окремих громадських організацій Ізяслава, діяльність котрих пов’язана з комунікаціями із громадськістю. 

Захід провів в.о.директора Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бузиль. Відкриваючи його, він наголосив на тому, що бюро правової допомоги – це абсолютно нова структура з новою концепцією. Новостворене бюро буде виконувати функцію первинної допомоги і надання доступу до вторинної  (захисту осіб у судах, складання процесуальних документів). Також фахівці надаватимуть безоплатні роз'яснення і консультації громадянам, займатимуться правопросвітництвом,  забезпечуватимуть доступ громадянам  до електронних ресурсів Міністерства юстиції. Крім того ними будуть проводитися регулярні виїзні прийоми, наприклад, до людей з обмеженими фізичними можливостями та осіб, позбавлених волі, по селах району.  Також Володимир Аврамович познайомив присутніх  із персоналом новоствореного бюро. Представляючи їх, він зазначив, що це  зовсім інша якість людей, які працюватимуть в цій системі. Це молоді люди, які пройшли через конкурс та мають досвід правової роботи.

Також було надано слово і для новопризначеного керівництва Ізяславського бюро Юлії Думи, котра поінформувала присутніх, що у разі неможливості громадянина відвідати бюро, правова консультація чи роз´яснення може надаватись у телефонному режимі чи за допомогою відео-зв'язку, а також закликала до співпраці територіальні структури державних органів влади та громадські організації.

  Перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук  побажав колективу Ізяславського бюро правової допомоги творчої наснаги та наполегливості в досягненні благородної мети – забезпеченні панування права і закону. А також висловив впевненість, що ці правозахисники чесно,  послідовно і відповідально будуть відстоювати права та свободи мешканців Ізяславщини.

По завершенню засідання, усі учасники обговорили питання щодо подальшої співпраці, оскільки система безоплатної правової допомоги надає рівні можливості доступу до правової інформації та правосуддя усім категоріям населення.

31.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з

громадськістю апарату райдержадміністрації

Надання безоплатної правової  допомоги  -  соціальна програма  Уряду

України, що гарантує  людям ефективний захист їхніх прав

Назва: «Ізяславське бюро правової  допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16-А.

 

Бюро правової допомоги забезпечує:

надання правової інформації;

надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Графік роботи:

пн.-пт з 9.00 до 18.00

Сб., нд – вихіні дні.

 

Засоби зв’язку:

Тел. (03852) 2-61-70

Моб.тел. 097 778 44 59

Веб-сайт: http://khmelnytskyi.legalaid.gov.ua/ua/

16-ий випуск Інформаційного дайджесту системи безоплатної правової допомоги в Україні

22.08.2016 р.

За матеріалами Шепетівського місцевого центру з надання

безоплатної вторинної правової допомоги

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

 

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Англійська мова

Незалежність-25

Вибори

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання          державної служби

 

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

  Центральні 

 органи влади

 

 

 

 

   Обласні

 органи влади

 

 

 
 

 

 

 
_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2017
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації