на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

 

 

 

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

o  Указ Президента України "Про відзначення 27-ї річниці незалежності України"

 

o розпорядження голови облдержадміністрації від 16 травня 2018 року № 459/2018-р «Про відзначення в області 27-ї річниці незалежності України»

 

o розпорядження голови райдержадміністрації від 29 травня 2018 року № 399/2018-р «Про відзначення в районі 27-ї річниці незалежності України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 2017.  Безвізовий режим із Європейським Союзом

 

 Мабуть, цю подію можна справедливо назвати найважливішою для українців у 2017 році.

З 11 червня громадяни України можуть відвідувати країни Євросоюзу без віз. Для цього всього лише необхідно зробити біометричний паспорт, через що все літо люди масово штурмували паспортні сервіси. Безвізовий режим стосується загалом 30 країн Європи, включно із 26 країнами ЄС і ще чотирма, які не є членами Співтовариства, але входять у Шенгенську зону.

Уже напередодні Нового року жителі нашої країни отримали ще один подарунок - 31 грудня набув чинності безвізовий режим між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Інші події 2017 року:

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні становить 3200 грн. Рішення торкнулося понад 4 мільйони працюючих українців, рівень зарплати яких раніше становив 1450 гривень.

29 січня — У Володимирівському соборі було проведено молебень, а на Лук'янівському цвинтарі в Києві відбулось прощання та перепоховання видатного українського письменника Олександра Олеся та його дружини, де започатковано «Алею почесних перепоховань».

31 січня у результаті масованих обстрілів з боку т.з. ДНР м. Авдіївка залишилося без води і світла, є загиблі й поранені серед мирного населення та військових. У місті оголошено надзвичайний стан, Президент України Петро Порошенко перервав свій візит до Німеччини.

23 лютого — Нижня палата парламенту Нідерландів проголосувала за ратифікацію угоди про асоціацію Україна-Європейський Союз.

4 березня — Міжнародний валютний фонд досяг домовленості з урядом України, що відкриває шлях до надання в другій половині березня 2017 р. нового траншу позики, в розмірі 1 мільярд доларів.

31 березня — новий український транспортний літак Ан-132 вперше піднявся в повітря на київському аеродромі «Святошин».

26 квітня — посли держав-членів Європейського Союзу у Брюсселі — Комітет постійних представників — підтримали надання українцям безвізового режиму.

У травні Порошенко ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня про застосування санкцій проти ряду юр- і фізосіб, яким зокрема блокується доступ до російських соцмереж "ВКонтакте" і "Однокласники". Крім цього доступ заблокований до всіх сервісів "Яндекса", крім головної сторінки пошуковика.

"Євробачення-2017" у Києві. Завдяки потужному виступу української співачки кримськотатарського походження Джамали на міжнародному пісенному конкурсі в 2016 році, Київ отримав право приймати "Євробачення" у себе.

13 травня у столичному Міжнародному виставковому центрі відбувся гранд-фінал масштабного конкурсу.

31 травня 2017 року помер екс-предстоятель УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар).

У червні в Україні сталася наймасштабніша атака за всю історію країни. Вірус-вимагач Petya.A зупинив роботу платіжних терміналів у "Київському метрополітені" і привів до масових збоїв в українських торговельних мережах, енергокомпаніях, ЗМІ, банках, поштових сервісах. Більше того, вірус атакував і корпоративні мережі, і органи влади.

20-21 вересня Порошенко зустрівся з Трампом у Нью-Йорку та виступив на Генасамблеї та Радбезі ООН.

25 вересня П.Порошенко підписав Закон України «Про освіту», що зокрема підвищує роль української мови в освітньому процесі.

Ухвалення цього закону направлено на глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці, забезпечить реальні кроки до включення України в європейський освітній простір.

26 вересня  у Калинівці, Вінницької області, потужні вибухи на артилерійських складах, три населених пункти евакуйовані.

29 вересня в Україні засновано Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

30 вересня українська збірна на змаганнях в Іграх Нескорених виборола 14 медалей: 8 золотих, 3 срібних та 3 бронзових.

З 1 жовтня в Україні осучаснили всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами розрахунку, незалежно від того, у якому році була призначена пенсія.

11 жовтня Петро Порошенко виступив у ПАРЄ та взяв участь у церемонії відкриття Зірки Небесної сотні у Страсбурзі.

18 жовтня в Харкові сталася страшна аварія, яка сколихнула всю Україну. Пізно ввечері позашляховик Lexus влетів у натовп людей. За кермом Lexus виявилася 20-річна Олена Зайцева, прийомна дочка місцевого бізнесмена. У результаті аварії загинули шестеро людей.

У жовтні Верховна Рада схвалила медичну реформу голосами 240 депутатів. Згідно із законопроектом, обсяг медичних послуг і лікарських засобів, вартість яких покривається державними гарантіями, а також ступінь покриття, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті.

Згідно з нововведеннями, лікарні повинні будуть підписувати з пацієнтами договір про надання медпослуг у письмовій або електронній формі. Також пацієнт зможе вибрати будь-яку лікарню, незалежно від прописки.

30 жовтня, у результаті диверсійного нападу під Києвом, у селищі Глеваха, загинула чеченський доброволець, боєць АТО Аміна Окуева. Її чоловік Адам Осмаєв, перший замах на якого відбулося в червні 2017 року. залишився живий. Вбивство жінки було скоєно кілером із Росії.

Аміні Окуєвій було 34 роки. Вона чеченка, народилася в Одесі. Встигла пожити і в Грозному, і в Москві. У 2003 році остаточно переїхала до України. Під час Євромайдану працювала в медичному наметі, а з 2014 року увійшла до складу батальйону поліції "Київ-2".

Перед загибеллю Аміна працювала над циклом програм про героїв Кавказу. Також вона заявляла, що ніколи не буде мати дітей і знала, що їй загрожує серйозна небезпека.

27 грудня пройшов єдиний у цьому році обмін полоненими. Бойовики віддали Україні 73 полонених. Натомість повинні були отримати 306 чоловік, але 43 людини відмовилися їхати на окуповані території.

ФОТОКОЛАЖ

23.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 2016. Друга перемога України на "Євробаченні", е-декларації та декомунізація

 

Другу перемогу Україні на пісенному конкурсі "Євробачення" принесла Джамала. У Стокгольмі (Швеція) вона виконала пісню "Тисяча дев'ятсот сорок чотири" про депортацію кримських татар. У конкурсі брали участь 42 країни. Друге і третє місце зайняли Австралія і Росія відповідно.

Система е-декларацій в повноцінному режимі запрацювала 1 вересня. Старт електронного декларування в Україні був пов'язаний із чималою кількістю скандалів - питання викликало програмне забезпечення, ступінь захищеності інформації і т.д.

Але справжній шок рядові українці і світова громадськість зазнали вже після того, як доступ до реєстру декларацій був відкритий для всіх бажаючих - виявилося, що Україна не така бідна країна, просто багатства зосереджені в руках можновладців. Наприклад, депутати Верховної Ради сумарно задекларували 12,6 млрд. грн. - в середньому по 29 млн. грн.. на кожного, а на додачу до них - колекції годинників, квартир, будинків, автомобілів і картин. Члени Кабміну вказали в деклараціях майже 160 млн. грн.

Перші кримінальні виробництва за фактами незаконного збагачення на підставі аналізу відомостей, наведених в електронних деклараціях, були відкриті 17 листопада.

До кінця 2016 року Україна майже позбулася символів тоталітаризму. Згідно із законом про декомунізацію до таких символів відносяться всі назви, пов'язані з Леніним, комунізмом, комсомолом, а також пам'ятники вождю світового пролетаріату і його соратникам. За словами директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, населені пункти з радянськими назвами залишилися тільки в Криму і на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу - їх там більше сотні. На кінець 2016 року було перейменовано 51 493 вулиці, а також сквери та інші топоніми (їх майже 52 тисячі), знесено 2389 пам'ятників і пам'ятних знаків, у тому числі 1320 пам'ятників Леніну. Поступово прибиралися і дрібні символи радянської епохи - серпи, молоти, зірки з будівель.

Найбільшим об'єктом, перейменованим в Україні в 2016 році, став Дніпропетровськ. Прибравши з назви облцентру другу частину в честь партійного діяча часів СРСР Григорія Петровського, Верховна Рада скоротила назву міста до лаконічного Дніпро.

 

Інші події 2016 року:

1 січня — розпочався дворічний термін непостійного членства України в Раді Безпеки ООН.

1 січня — набрала чинності зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

10 квітня — Арсеній Яценюк заявив про рішення скласти повноваження прем'єр-міністра України.

14 квітня — Володимир Гройсман призначений прем'єр-міністром України.

12 травня — Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про прокуратуру» та надала згоду на призначення Юрія Луценка генпрокурором.

15 травня — Джамала з піснею «1944» посіла перше місце на Пісенному конкурс Євробачення 2016.

25 травня — Надія Савченко повернулася в Україну в результаті обміну на полонених ГРУвців Єрофеєва та Александрова.

11 липня — Україна та Канада підписали угоду про зону вільної торгівлі.

14 липня - Верховна Рада проголосувала за перехід на паспорти нової генерації з біометричними даними особи. А вже з 1 листопада Кабмін дозволив оформлювати їх усім українцям. Тепер ID-картки видають з 14 років, а не з 16, як це було раніше.

30 серпня — ДП «Антонов» підписав контракт із китайською компанією AICC щодо добудови другої «Мрії» і фінансування випуску 25 Ан-178.

7 вересня - 18 вересня  – XV  літні Параолімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро. Українська команда змогла зібрати 117 медалей і увійшла у трійку найсильніших національних команд світу. Українські спортсмени вибороли 41 золоту, 37 срібних і 39 бронзових медалей. За всю історію Параолімпійських ігор у Ріо-Де-Жанейро українці ще не мали кращого результату.

9 листопада - відставка губернатора Одеської області Міхеіла Саакашвілі.

6 грудня парламент підтримав пропозицію уряду про подвоєння мінімальної зарплати.

19 грудня, на День Святого Миколая, українців чекав черговий «сюрприз»: найбільший комерційний банк країни – «ПриватБанк» – раптово перейшов у державну власність.

ФОТОКОЛАЖ

22.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 2015. Мінські угоди і падіння гривні

 

11 лютого президент РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко («Нормандская четвірка») в Мінську прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого раніше Контактною групою з врегулювання ситуації в Україні.

Комплекс заходів по виконанню Мінських угод включав 13 пунктів, таких як повне припинення вогню, відновлення українського контролю над кордоном, повне звільнення полонених і т.д. Певне зниження рівня ескалації конфлікту на Донбасі після цього настало, але війна триває досі.

Гривня падала весь 2014 рік, але в 2015 році обвал нацвалюти став колосальним - в кінці лютого за 1 долар в обмінниках давали майже 40 грн. Купити валюту було практично нереально.

 

Інші події 2015 року:

21 січня - у ході Російсько-української війни завершились бої за Донецький аеропорт, оборона якого тривала 242 дні.

27 січня — Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором, а самопроголошені „ДНР“ і «ЛНР» терористичними організаціями.

4 лютого - Верховна Рада України позбавила колишнього президента Віктора Федоровича Януковича статусу Президент України.

5 лютого — Національний банк визнав неплатоспроможним банк «Надра» Дмитра Фірташа, який входить у групу найбільших фінустанов України.

12 лютого — у Мінську за підсумками 16-годинних зустрічей лідерів країн «Нормандської четвірки» і учасників контактної групи був прийнятий комплекс заходів з врегулювання конфлікту на сході України.

18 лютого — українські війська покинули Дебальцеве.

23 лютого — три найбільших мобільних оператори України «Київстар», «МТС Україна» і «Астеліт» («TM life») придбали ліцензії 3G на користування радіочастотним ресурсом для ІМТ-2000 (UMTS) в Україні.

5 березня — Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому президентський законопроект, яким запропоновано зробити вихідним днем День захисника України 14 жовтня.

11 березня — Рада директорів «Міжнародного валютного фонду» схвалила надання Україні близько $17,5 млрд у рамках нової програми розширеного фінансування.

15 березня - Валентина Семеренко виграла гонку з масовим стартом на чемпіонаті світу з біатлону, що проходив у фінському місті Контіолахті.

5 квітня - Марія Музичук стала п'ятнадцятою чемпіонкою світу з шахів серед жінок, який проходив з 16 березня по 6 квітня 2015 року в Сочі (Росія).

12 травня — «Укрзалізниця» повідомила кредиторам про настання технічного дефолту за її внутрішніми борговими зобов’язаннями.

17 травня - перемігши дніпропетровський «Дніпро» з рахунком 1-0, київське «Динамо» достроково вчотирнадцяте стало Чемпіоном України з футболу.

30 травня - набравши 9,5 очок з 11 можливих, українка Наталя Жукова вдруге у своїй кар'єрі стала переможницею індивідуального чемпіонату Європи з шахів, що проходив у грузинському місті Чакві.

30 травня - колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі отримав українське громадянство і призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.

28 червня - у Баку завершились Європейські ігри, які проходили за участю олімпійських команд 50 країн Європи. Українська збірна, яка складалась із 242 спортсменів з 32 видів спорту, завоювала 46 медалей і зайняла 8-е місце у командному заліку.

25 серпня - Російський суд виніс вирок у справі українського режисера Олега Сенцова та анархіста Олександра Кольченка, засудивши їх до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.

16 вересня — Україна запровадила масштабні санкції проти Росії.

15 жовтня - Україна, Японія, Єгипет, Сенегал та Уругвай обрані непостійними членами Ради Безпеки ООН на 2016 - 2017 роки.

25 жовтня — Україна припинила авіасполучення з РФ, у відповідь Росія увела дзеркальні санкції.

18 грудня — український уряд наклав мораторій на виплату Росії боргів на $3,5 млрд.

7 листопада - у Вашингтоні за присутності близько двох тисяч чоловік неподалік будинку Конгресу відкрито Меморіал жертвам українського Голодомору 1932–1933 років, споруджений громадою української діаспори у США на кошти, виділені урядом України і приватні пожертви. Автор меморіалу - американка українського походження Лариса Курилас.

29 листопада - у бою за титул чемпіона світу з боксу за версіями IBF, IBO, WBO, WBA та журналу «The Ring Magazine», який проходив у Дюсельдорфі, Володимир Кличко програв за очками британцю Тайсону Фюрі і втратив усі пояси.

ФОТОКОЛАЖ

21.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2014.  Революція гідності. Російська агресія та анексія Криму

 

 Через місяць після перемоги Революції гідності, в березні 2014 року, Росія ввела свої війська в Крим. Причому військові там перебували без розпізнавальних знаків, чим заслужили назву "зелені чоловічки". Після цього на півострові було проведено псевдореферендум, за допомогою якого Росія анексувала Крим. Пізніше півострів був нібито приєднаний до Росії.

На півострові почалися притиснення незгодних, особливо – кримських татар, багато з жителів переїхали на материкову частину України. Сама Україна, як і світове співтовариство, не визнала анексію півострова.

У квітні 2015 року групи озброєних проросійськи налаштованих людей почали захоплювати адміністративні будівлі і відділення міліції в містах Донецької та Луганської області. Незважаючи на заклики української влади, зброю вони не склали. У зв'язку з цим в окремих районах Донецької і Луганської області почалася антитерористична операція (АТО).

 

Інші події 2014 року:

16 січня - Верховна Рада України прийняла з порушенням процедури і закону пакет законів, які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

19 січня  - в Києві почалось силове протистояння режиму президента Віктора Януковича, спровоковане ухваленням Верховною Радою з порушенням установленої процедури законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян.

7 лютого - у Сочі (Росія) почались XXII зимові Олімпійські ігри, що тривали до 23 лютого. У них взяло участь близько 2800 спортсменів з 88 країн, які розіграли 98 комплектів нагород. У командному заліку  виборола 1 золото та 2 срібні медалі.

Українські спортсмени виступали в 9 з 15 видів спорту, а саме: у біатлоні (11 спортсменів), фігурному катанні (6 спортсменів), санному спорті (6 спортсменів), фрістайлі (6 спортсменів), лижних перегонах (8 спортсменів), гірськолижному спорті (2 спортсмени), сноубордингу (2 спортсмени), лижному двоборстві та та шорт-треку (по 1 спортсмену).

Частина української делегації спортсменів покинула Сочі і відмовилась від участі в Олімпіаді на знак протесту проти кровопролиття в Україні.

14 лютого - Сихівський районний суд Львова визнав Андрія Слюсарчука, відомого як «доктор Пі», винним у 5 епізодах незаконної лікувальної діяльності, що призвела до тілесних ушкоджень і смерті двох людей, у використанні завідомо підроблених документів та 5 епізодах заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою і засудив до восьми років позбавлення волі. 24 червня 2016 року від був звільнений з-під варти за так званим «законом Савченко», згідно з яким один день перебування у СІЗО зараховується як два.

18-21 лютого - під час Революції Гідності на Інститутській вулиці в Києві були розстріляні активісти Євромайдану, загиблих назвали Небесною сотнею.  

20 лютого - у відповідь на повернення України до євроінтеграційного курсу Росія розпочала військову окупацію Криму. Саме з цієї дати почалося перекидання додаткових військових та парамілітарних підрозділів РФ на півостровів, які забезпечили проведення незаконного референдуму 16 березня та його подальшу анексію.

21 лютого - після трьох місяців протестів проти влади Верховна Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти Корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою було засуджено Юлію Тимошенко 11 жовтня 2011 року за звинуваченням у перевищенні влади та службових повноважень під час укладення газового контракту з Росією 19 січня 2009 року. Наступного дня постановою Верховної Ради Тимошенко була звільнена з ув'язнення.

21 лютого - в будинку Адміністрації Президента України підписана «Угода про врегулювання кризи в Україні», між президентом Януковичем та лідерами опозиції Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком; того ж дня Верховна Рада повернулася до дії Конституції 2004 року. Угода не була виконана жодною з сторін і, у подальшому, стала претекстом шантажу з боку Росії і приводом (одним з) ескалації агресії в Україні.

22 лютого - Верховна Рада, констатувавши розвал правлячої коаліції, прийняла відставку Володимира Рибака і обрала головою парламенту Олександра Турчинова. Із самоусуненням Віктора Януковича країна вступила у новий етап існування не лише без діючого Президента, але й в умовах зовнішньої агресії та дестабілізації ситуації в Криму.

22 лютого - Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів постановила, що президент Віктор Янукович «самоусунувся в неконституційний спосіб» і призначила дострокові вибори президента на 25 травня 2014 року. Втеча Віктора Януковича виявилась повною несподіванкою не лише для його опонентів, але й соратників.

27 лютого - на хвилі подій Революції Гідності коаліція "Європейський вибір" у Верховній Раді обрала Арсенія Яценюка 15-м Прем'єр-міністром України. Цього ж дня був затверджений новий склад уряду і окремими постановами Андрія Дещицю - виконуючим обов'язки Міністра закордонних справ та Ігоря Тенюха - виконуючим обов'язки Міністра оборони України.

1 березня - Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна про дозвіл на застосування Збройних сил Російської Федерації на території України, у відповідь на що Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність та розробила план дій на випадок прямої військової агресії з боку РФ.

16 березня — в умовах російської окупації відбувся «лже-референдум» про статус Криму.

16 березня - за результатами нелегітимного референдуму про статус Автономної Республіки Крим більшість проголосували за приєднання Криму до Росії; результати референдуму не визнала українська влада і світова спільнота (крім Росії, Сирії, КНДР і Венесуели).

18 березня - у Москві підписано угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії, яку скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, самопроголошені прем'єр Сергій Аксьонов та мер Севастополя, громадянин Росії Олексій Чалий.

21 березня - Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. У повному обсязі вона запрацювала лише за три з половиною роки - з 1 вересня 2017 року.

27 березня - Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним референдуму у Криму.

7 квітня - у залі засідань Донецької облради за участю близько 100 чоловік проголошено утворення «Донецької народної республіки», яка має у майбутньому увійти до складу Росії. Крім того, самопроголошені «депутати» ухвалили рішення про проведення 11 травня референдуму з приводу питання "Чи підтримуєте ви створення Донецької республіки?" та прийняли рішення про звернення до президента Росії Володимира Путіна з проханням увести до регіону російський миротворчий контингент.

12 квітня - силами розвідувально-диверсійних підрозділів збройних сил Російської Федерації відбулось вторгнення на схід України - застосовуючи зброю, та прикриваючись мирним населенням, відбулось захоплення у Слов'янську та Красному Лимані Донецької області ряду державних установ і будинки силових структур.

14 квітня - Указом виконуючого обов'язки Президента України Олександра Турчинова було введено у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ) про проведення антитерористичної операції (АТО). Це стало відповіддю на масове проникнення в східні області країни озброєних російських терористичних угруповань і захопленнями ними органів місцевої влади. Протидія збройній агресії Росії у форматі АТО тривала до лютого 2018 року, коли її було змінено на військову операцію.

29 квітня - майже 3 тисячі проросійськи налаштованих мітингувальників захопили будівлю Луганської облдержадміністрації, на даху якої вивісили прапори Російської Федерації і самопроголошеної Луганської народної республіки. Цього ж дня були захоплені обласне телебачення і обласна прокуратура.

25 травня - в Україні на дострокових президентських виборах, проведених у зв'язку з усуненням Верховною Радою Віктора Януковича з поста Президента 22 лютого 2014 року, вже у першому турі переміг Петро Порошенко. За офіційними даними він набрав 54,70% серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко - 12,81%, Олег Ляшко - 8,32%, Анатолій Гриценко - 5,48%; явка виборців склала 60,3%.

26 травня - зведений загін українських військових загальною кількістю близько 240 осіб за підтримки штурмової авіації вибив з будівлі нового терміналу Донецького аеропорту угрупування російських бойовиків, яке очолював колишній командир донецької "Альфи" Олександр Ходаковський. Контроль над частиною аеропорту став стримуючим фактором під час вторгнення російських збройних сил наприкінці серпня 2014 року і тривав наступні 242 дні.

7 червня - у Верховній Раді України за участю близько 60 офіційних закордонних делегацій відбулася інавгурація п'ятого Президента України Петра Порошенка, який був обраний на позачергових виборах в травні цього ж року у зв'язку з усуненням Віктора Януковича з поста Президента. Цього ж дня Порошенко прийняв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

14 червня - проросійськими сепаратистами ракетою збито український військовий транспортний літак «ИЛ-85», який заходив на посадку в аеропорту Луганська. Всі 49 військових, які знаходились на борту, загинули.

27 червня - у Брюсселі Президент України Петро Порошенко, президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу і голова Ради Європи Герман ван Ромпей підписали економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, завершивши десятилітній процес її укладення. У повному обсязі Угода, що дає змогу Україні перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної, запрацювала з початку осені 2017 року.

17 липня - у результаті військової атаки поблизу Донецька зазнав катастрофи рейсовий пасажирський літак компанії ««Malaysia Airlines»», що слідував за маршрутом Амстердам - Куала-Лумпур. Це привело до загибелі всіх 298 чоловік, що перебували на його борту, - за кількістю жертв катастрофа рейсу MH17 найбільша авіакатастрофа в історії України і другий у світі інцидент за участі літака.

16 вересня — Верховна Рада схвалила президентські закони про особливий порядок для зайнятих районів Донбасу і про амністію бойовикам.

16 вересня – Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію.

18 грудня — у Львові у церкві монастиря Святого Онуфрія перепоховали останки першодрукаря Івана Федорова.

ФОТОКОЛАЖ

20.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2013.  Початок Євромайдану

 

У листопаді 2013 року Кабінет Міністрів України на чолі з Миколою Азаровим призупинив підготовку до процесу підписання Угоди про Асоціацію України і ЄС. Це рішення викликало хвилю демонстрацій на підтримку курсу на євроінтеграцію. Протести переросли в Революцію після того, як в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності в Києві силовики жорстоко побили мирних мітингувальників.

І якщо спочатку Революція гідності була мирною, то потім ситуація загострилася. У протистояння мітингувальників і силовиків в лютому 2014 загинули майже сто осіб - "Небесна сотня". Тисячі учасників Революції отримали поранення.

Революція закінчилася тим, що в лютому 2014 року президент Віктор Янукович втік з України, прихопивши деяких міністрів і чиновників, а Верховну Раду очолили політики-активісти Революції.

Інші події 2013 року:

1 січня — вперше у своїй історії Україна почала головувати в Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ). Крім того, Україна почала головувати в Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

3 січня - українська жіноча збірна з біатлону в естафетній гонці 4х6 км виграла золото на етапі Кубка світу. Український квартет складався з Юлії Джими, Валентини Семеренко, Олени Підгрушної та Віти Семеренко.

24 січня — у Давосі підписана угода між компаніями Shell і Надра Юзівська про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці в Харківській і Донецькій областях.

29 січня  — колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач за вбивство Георгія Гонгадзе засуджений до довічного ув'язнення.

8 лютого — Вищий адміністративний суд України скасував депутатські повноваження Павла Балоги та Олександра Домбровського.

9 лютого - на чемпіонаті світу з біатлону українка Олена Підгрушна здобула золоту медаль, Віта Семеренко — бронзу.

7 квітня — Президент України Віктор Янукович підписав указ про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та екс-міністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука.

17 липня - в Казані (Росія) закінчилась XXVII Літня Універсіада, на якій розігрувався 351 комплект медалей з 27 видів спорту серед представників 162 країн. Україна здобула рекордну кількість медалей:  77 (12 золотих, 29 срібних і 36 бронзових).

14 серпня — Європейська футбольна асоціація дискваліфікувала клуб «Металіст» (Харків) на сезон 2013/2014 року у Лізі Чемпіонів за договірний матч у чемпіонаті України 2008 року.

18 серпня - в Києві з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) освячено Патріарший собор Воскресіння Христового, головний собор Української греко-католицької церкви. На церемонії були присутні більше 20 тисяч прочан і представників Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви, Грузинської Православної Церкви.

6 вересня - у відбірковому матчі Україна - Сан-Марино групового турніру за право виходу у фінальну частину Чемпіонату світу збірна України з футболу перемогла збірну Сан-Марино з рахунком 9:0, встановивши рекорд власної результативності в одному матчі.

27 вересня - Українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком) на кошти, пожертвувані українцями з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів, Канади, придбала церкву у французькому місті Санліс з метою перетворення її на діючий храм УГКЦ, при якому діятиме культурний центр Анни Ярославни, дочки київського князя Ярослава Мудрого, королеви Франції (з 1051 року), яка була засновницею церкви в Санлісі.

5 жовтня - у Москві у спорткомплексі "Олімпійський" український боксер Володимир Кличко переміг Олександра Повєткіна за очками після 12 раундів та відстояв титули чемпіона світу за версіями WBA, WBO, IBF та IBO.

12 жовтня - у Лас-Вегасі в бою проти мексиканця Хосе Раміреса в професійному боксі дебютував дворазовий Олімпійський чемпіон український боксер Василь Ломаченко. Він переміг у четвертому раунді технічним нокаутом.

5 листопада — Україна і Chevron підписали угоду про розподіл вуглеводнів, видобутих на Олеській ділянці.

21 листопада - за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене Прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.

24 листопада - у Києві у зв'язку з відмовою уряду підписати договір про асоціацію з Євросоюзом на майдані Незалежності відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Віктора Януковича, який зібрав за різними оцінками від 60 до 150 тисяч чоловік. «Євромайдан» одноголосно прийняв вимогу відставку уряду Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації ЄС, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі, звільнити з ув'язнення Юлію Тимошенко, а також звернення до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

27 листопада — Україна підписала угоду про розділ продукції з італійською нафтогазовою компанією Eni і французькою Electricite de France з видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря.

30 листопада - у Києві силами міліцейського спецпідрозділу «Беркут» відбувся розгін протестувальників на Майдані Незалежності. Жорстокість, свавілля правоохоронців і застосуванням невиправданої фізичної сили щодо близько 400 протестувальників та журналістів, які висвітлювали події, викликала осуд з боку великої частини суспільства і надали наступним протестам нового змісту, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.

8 грудня — Києвом пройшов Марш мільйонів — друге народне віче Євромайдану; на Бессарабці знесли пам'ятник Леніну.

5 грудня — Петриківський розпис включений до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

ФОТОКОЛАЖ

19.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2012. Вибори до Верховної Ради України. Чемпіонат Європи з футболу

 

Однією із головних подій, що визначала політичний ландшафт в 2012 році, стали вибори Верховної Ради. Вперше за десять років законодавчий орган країни обирали за змішаною системою: 225 мандатів визначалися за партійними списками, ще 225 - в мажоритарних округах. У цілому за місце в парламенті боролися понад п'ять тисяч осіб, при цьому прохідний бар'єр, який було підвищено з 3% до 5%, у підсумку подолали 5 партій з 21-ої.

Влітку 2012 року Україна і Польща брали Євро-2012. В Україні матчі проводилися на стадіонах у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. У столиці на Майдані Незалежності на весь час чемпіонату була розбита зона для уболівальників.

Інші події 2012 року:

Початок 2012 року розпочався дуже сильними морозами у період кінець січня – початок лютого. Було настільки холодно, що для людей облаштовували спеціальні пункти обігріву. В Криму негода і взагалі знищила такі курорти як Ялта, Партеніт і прилеглі до них. Загалом, за підрахунками загинуло близько 60 осіб і тисячі потерпілих.

9 березня - в Миколаєві троє хлопців зґвалтували 18-літню Оксану Макар, а потім, один з них задушив її. Прагнучи позбутися тіла, вони віднесли його на будівельний майданчик, де кинули в яму зі сміттям і підпалили. Але Оксана вижила і була знайдена наступного дня випадковим перехожим. У неї було обпалено близько 55% поверхні тіла; через три тижні Оксана Макар померла у Донецькому опіковому центрі.

10 березня – помер Микола Васильович Плав'юк, український політичний і громадський діяч, останній Президент УНР в екзилі (1989–92 рр.), Голова ОУН (1979-2012 рр.) (нар. 5 червня 1925 р.).

30 березня — Україна та Євросоюз парафували угоду про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі і спрощення візового режиму.

2 квітня — в Україні у перший рейс за маршрутом Харків—Київ вирушив швидкісний поїзд, розрахований на рух зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.

27 квітня  в чотирьох урнах Дніпропетровська вибухнули урни, внаслідок чого постраждала 31 людина. Згодом ці вибухи визнають терактом і звинуватять у ньому викладача кафедри політології Дніпропетровського університету Віктора Сукачова та ще трьох мешканців Дніпропетровська. Ця подія підтвердила той факт, що Україна також не застрахована від терористів.

7 травня - Українська Вікіпедія увійшла в двадцятку найбільш відвідуваних у світі з показником 50,7 мільйонів переглянутих сторінок. Це на 58 % або в 1,58 разів більше проти квітня 2011 (32,0 млн.). За темпами зростання популярності серед 20-и найбільш відвідуваних Вікіпедій — українська на другому місці і поступається лише китайській.

10 травня - Донецький «Шахтар» усьоме став чемпіоном України з футболу.

14 травня - Президент Віктор Янукович підписав закон про введення в дію нового Кримінально-процесуального кодексу України, який замінив аналогічний документ 1961 року. Новий Кодекс набув чинності 20 листопада цього ж року.

20 травня - під час ювілейної ХХ молодіжної пішої прощі Стрийської єпархії до Гошівської чудотворної ікони Богородиці, яка знаходиться на Ясній горі у монастирі отців Василіян с.Гошів на Івано-Франківщині, встановлено рекорд України — у пішій ході довжиною 28 кілометрів взяли участь 15 027 осіб у вишиванках. Досягнення занесено до Книги рекордів України. Загальна кількість прочан за різними підрахунками склала від 20 до 25 тисяч чоловік.

8 червня - у Варшаві матчем Польща – Греція розпочався 14-й Чемпіонат Європи з футболу, який проходив у двох країнах, Україні та Польщі. Євро 2012 завершився 1 липня 2012 року фінальною грою в Києві.

1 липня - на стадіоні НСК «Олімпійський» у Києві відбувся фінал Євро-2012 - збірна Іспанії з футболу захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії. Збірна Іспанії стала першою командою, яка виграла двічі поспіль чемпіонат Європи та першою командою, яка тричі поспіль перемогла у найголовніших футбольних турнірах (ЧЄ-2008 і ЧС-2010). Окрім того, це була перемога в фінальному матчі з найбільшим рахунком за всю історію змагань.

3 липня - Верховна Рада України у другому читанні 248 депутатськими картками прийняла законопроект «Про засади державної мовної політики», внесений народними депутатами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим 7 лютого 2012 року. Легітимність прийняття закону була поставлена під сумнів, оскільки у першому читанні за нього насправді голосувало 172 депутати, і викликав значний резонанс у суспільстві та масові протести.

27 липня - у Лондоні відкрились Ігри XXX Олімпіади, тридцяті літні Олімпійські ігри, в яких 10 956 спортсменів з 204 країн розіграли 302 комплекти нагород з 26 видів спорту. Україна зайняла 14 місце у командному заліку, здобувши 6 золотих, 5 срібних та 9 бронзових медалей.

29 липня - Українка Олена Костевич завоювала першу медаль для України на Олімпіаді у Лондоні - у стрільбі з пневматичного пістолета вона стала третьою.

31 липня — Верховна Рада України ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД.

01 серпня - на Олімпійських іграх в Лондоні українська четвірка парна здобула золоту медаль в академічному веслуванні. Ця медаль стала 30-ю золотою і 100-ю медаллю загалом для України на літніх Олімпійських іграх.  

10 серпня 2012 року набув чинності скандальний закон Ківалова-Колесниченка про основи державної мовної політики, згідно якого 18 регіональним мовам гарантується вільне використання в Україні. Найбільший привілей має російська мова, яка стала регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України з 27.

28 серпня — суд приговорив екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка до 2 років тюрми.

28 жовтня — в Україні відбулися вибори до Верховної Ради.

13 грудня — Верховна Рада 7-го скликання обрала собі головою Володимира Рибака і затвердила прем'єром Миколу Азарова.

1 грудня — українка Ганна Ушеніна стала чемпіонкою світу з шахів серед жінок.

ФОТОКОЛАЖ

18.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

  

2011.  Строк Тимошенко

 

Влітку 2011 року Юлія Тимошенко була арештована за підозрою в перевищенні повноважень при укладенні в 2009 році угод на поставку російського газу.

11 жовтня Печерський районний суд Києва під головуванням судді Родіона Кірєєва засудив Тимошенко до семи років позбавлення волі. Дане рішення було оскаржено у відповідних судових інстанціях, проте апеляція не була задоволена.

На свободу Тимошенко вийшла після перемоги Революції гідності в 2014 році.

Інші події 2011 року:

 10 лютого - на прес-конференції у Києві Любомир Гузар повідомив, що цього дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа Української греко-католицької церкви. Його наступником у березні був обраний Святослав Шевчук.

11 лютого — на аукціоні проданий останній зібраний український автомобіль «Славута».

11 березня — Фонд державного майна за 10,575 млрд. гривень продав 92,8% акцій компанії «Укртелеком» ТОВ «ЕСУ», дочці австрійського інвестиційно-фінансового консорціуму EPIС.

22 березня — проти екс-президента Леоніда Кучми порушено кримінальну справу за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

23 березня - на виборчому Синоді УГКЦ обрано нового предстоятеля Української греко-католицької церкви. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук.

19 квітня — Європейська комісіяЄвропейський банк реконструкції і розвитку і 25 держав на донорській конференції Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки в Києві заявили про готовність виділити додаткові кошти в розмірі 511,9 млн євро на реалізацію «чорнобильських проектів».

24 червня - у Печерському районному суді Києва почався суд над колишнім Прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко у справі про укладення газового контракту з Росією 19 січня 2009 року. 11 жовтня 2011 року суд визнав Тимошенко винною за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу (перевищення влади та службових повноважень) і її було засуджено до семи років в'язниці із забороною займати державні посади протягом трьох років. Суд також задовольнив цивільний позов НАК «Нафтогаз України», який вимагав від Тимошенко компенсації збитків, завданих, на думку позивача, цій компанії внаслідок підписання угод у січні 2009 року в розмірі 1,516 млрд.грн.

2 липня - на стадіоні «Imtech Arena» в Гамбурзі відбувся боксерський чемпіонський об'єднавчий поєдинок в суперважкій вазі між українцем Володимиром Кличком і британцем Девідом Хеєм за титули WBA, IBF, WBO, IBO і за версією журналу The Ring, який закінчився перемогою Кличка за одноголосним рішенням суддів.

11 серпня — в Україні запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини, на посаду Уповноваженого призначено Юрія Павленка.

17 серпня - з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) ракетою «Дніпро» на навколоземну орбіту виведено український супутник «Січ-2», призначений для спостереження поверхні Землі в оптичному і середньому інфрачервоному діапазонах.

9 вересня — президент України Віктор Янукович підписав закон № 3668-VI про реформу пенсійної системи.

26 вересня - на 16-у чемпіонаті світу з боксу в Баку (Азербайджан), який зібрав рекордну кількість - 127 - країн-учасниць, українські спортсмени завоювали 4 золоті та одну срібну медаль і перемогли в командному заліку.

8 жовтня - у Києві відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого НСК «Олімпійський».

11 жовтня - Печерський суд Києва засудив Юлію Тимошенко до семи років ув'язнення, заборонив три роки обіймати державні посади, і зобов'язав відшкодувати НАК «Нафтогаз України» збитки на 1,5 мільярда гривень.

29 жовтня - у Львові проведено урочисте відкриття нового стадіону «Арена Львів», на якому проходитимуть ігри Євро-2012. Чотириповерховий стадіон 5-го покоління вміщує майже 35 тисяч глядачів. Першим матч, зіграним на стадіоні, була товариська зустріч збірних Австрії і України, яка відбулась 15 листопада 2011 року.

1 листопада - на території всієї України розпочали мовлення загальнонаціональні мережі цифрового мовлення МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 у цифровому стандарті DVB-T2.

ФОТОКОЛАЖ

17.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 2010. Президентство Януковича і базування Чорноморського флоту РФ в Криму

 

У лютому 2010 року Віктор Янукович виграв президентські вибори. Свого основного суперника - Юлію Тимошенко - він обійшов з різницею в понад 3%. Тимошенко зробила спробу призначити оскаржити перемогу Януковича у Вищому адміністративному суді, проте програла.

У квітні в Харкові Янукович і президент Росії Дмитро Медведєв уклали угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту РФ на території України на 25 років в обмін на знижку на газ для України.

Через тиждень Верховна Рада ратифікувала цю угоду. При цьому, опозиція, яка виступала проти такого договору, закидала спікера Ради Володимира Литвина яйцями та папірцями. У залі парламенту була кинута навіть димова шашка.

31 березня 2014 року, після анексії Криму, Держдума Росії денонсувала цю угоду в односторонньому порядку.

 

Інші події 2010 року:

13 січня - Апеляційний суд Києва за поданням СБУ визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді - Голодоморі - в Україні в 1932-33 роках. Суд закрив справу через смерть обвинувачених - генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна (Джугашвілі), голови Ради народних комісарів СРСР В'ячеслава Молотова (Скрябіна), секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Кагановича та Павла Постишева, генсека ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, голови Ради народних комісарів УСРР Власа Чубаря та другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича.

17 січня - відбувся перший тур виборів Президента України серед 18 кандидатів. У другий тур вийшли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, які набрали 35,32% і 25,05% голосів, відповідно.

22 січня - Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння провідникові ОУН Степанові Бандері звання Героя України.

7 лютого - в Україні відбувся другий тур президентських виборів, на яких переміг Віктор Янукович. Він набрав 48,95% голосів проти 45,47% у Юлії Тимошенко.

14 лютого - Центральна виборча комісія України зареєструвала президентом України Віктора Януковича, який у другому турі виборів з перевагою у 3,4% переміг Юлію Тимошенко.

25 лютого - у Києві відбулася інавгурація Віктора Януковича як четвертого Президента України. Голова Конституційного суду Андрій Стрижак привів новообраного президента до присяги, яку він виголосив присягу на Конституції та Пересопницькому Євангелії. У свою чергу, голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал вручив Януковичу посвідчення президента України. Голова КС передав новому главі держави президентські регалії: знак президента України, державну печатку і булаву. Після чого хор виконав "Молитву за Україну". В інавгураційних заходах взяли участь 11 глав держав, чотири керівника парламентів, більше 15 міністрів закордонних справ.

11 березня - 242-а голосами Верховна рада України затвердила Миколу Азарова прем'єр-міністром України.

21 квітня - у Харкові президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».

27 квітня - Верховна Рада ратифікувала українсько-російську угоду про продовження базування в Криму Чорноморського флоту РФ до 2042 року.

На засідання парламенту опозиціонери закидали спікера Верховної ради Володимира Литвина яйцями та папірцями, коли він відкривав засідання ВР. Крім того, у сесійній залі кинули димову шашку, через що виникло серйозне задимлення. Литвин та інші члени президії закрилися від яєць парасольками. Незважаючи на це, одне з яєць потрапило Литвину в око, а інше - в систему "Рада".

Пізніше у сесійній залі виникла бійка між опозиціонерами та представниками провладної коаліції, в результаті якої депутат Олесь Доній отримав струс мозку і опинився в лікарні. 

12 серпня - у місті Луганськ зафіксовано найвищу температуру в історії України + 42°C в тіні.

14 серпня - у Сінгапурі почались перші Юнацькі Олімпійські ігри серед спортсменів-юніорів у віці від 14 до 18 років. У них взяли участь 3517 спортсменів з 205 країн, які розіграли 201 комплект нагород  у 29 видах спорту. Командну перемогу здобула команда Китаю; збірна України посіла четверте місце, вигравши по 9 золотих і срібних та 15 бронзових нагород.

1 жовтня - Конституційний суд України визнав незаконною конституційну реформу 2004 року - Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління.

3 жовтня - чоловіча збірна України виграла 39-у шахову Олімпіаду в Ханти-Мансійську.

12 жовтня - у місті Марганець в результаті зіткнення на залізничному переїзді автобуса «Богдан» і локомотива загинуло 45 осіб (в тому числі троє дітей) - наймасштабніша автоаварія в історії незалежної України.

14 жовтня - правоохоронці заарештували трьох лікарів Інституту Шалімова за підозрою у справі "чорних трансплантологів".

Лікарі інституту ім. Шалімова спочатку категорично спростовували звинувачення у причетності до "чорної трансплантології". Проте пізніше директор Інституту Юрій Поляченко визнав, що незаконною пересадкою органів займалися провідні хірурги установи. 

31 жовтня - в Україні відбулись вибори до обласних рад, міських рад і мерів обласних центрів. Вони пройшли всюди, крім Києва і до Тернопільської обласної ради.

Вибори до місцевих органів влади, що відбулися 31 жовтня, значно зміцнили позиції Партії регіонів по всій Україні. Регіонали сформували провладну більшість у майже всіх обласних радах.

Успіху Партії регіонів сприяли негаразди в таборі їх головних політичних конкурентів - партії "Батьківщина". На місцеві вибори під прапором "Батьківщини" у Львівській і Київській областях намагались піти не люди Тимошенко, а прибічники виключених з БЮТ нардепів, через що підготовка до виборів у цих регіонах була зірвана. У БЮТ в усіх негараздах звинувачували Партію регіонів.

Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко після програшу на місцевих виборах назвала місцеві вибори "найбруднішими в історії незалежної України".

Щодо виборів мерів, ситуація також склалась на користь Партії регіонів. Представники ПР були обрані мерами 118 міст обласного значення в Україні (66,66% від загального числа), зокрема  Партія регіонів отримала владу в 11 обласних центрах 11 - мерами обласних центрів.

Запекла боротьба за крісло мера точилася в Харкові, де провладний кандидат Геннадій Кернес з мінімальним відривом переміг опозиціонера Арсена Авакова. Аваков стверджував, що Харківський виборчком вкрав у нього перемогу, проте  довести масштабні фальсифікації в суді йому не вдалося.

Головною несподіванкою місцевих виборів став успіх ВО "Свобода" Олега Тягнибока. Націоналісти перемогли на Львівщині та Прикарпатті, а також пройшли в низку облрад у центральних областях.

22 листопада на Майдані Незалежності у Києві стартувала двотижнева акція протесту підприємців проти нового Податкового кодексу. Тисячі підприємців вийшли на вулиці з вимогою скасувати документ, що передбачав ліквідацію спрощеної системи оподаткування. До акції на Майдані долучилися підприємці інших міст по всій Україні. 

 16 грудня  - група депутатів від Партії регіонів влаштувала бійку в парламенті з представниками БЮТ, які не хотіли розблоковувати трибуну ВР. У результати бійки шестеро бютівців потрапили до лікарні. У ході бійки нардепу Михайлу Волинцю один з депутатів від Партії регіонів розбив голову стільцем. 

ФОТОКОЛАЖ

16.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2009. Газова війна і мир з Росією

 

2009 рік для України розпочався одним із найгучніших конфліктів в історії відносин з Росією – "газовою війною". Весь грудень 2008 року Україна спочатку не могла погасити борги за газ перед РФ, а потім – укласти новий контракт на поставки блакитного палива. Росія спочатку перекрила газ Україні, а потім, 7 січня, Володимир Путін розпорядився припинити будь-які поставки газу на кордон з Україною.

У підсумку без необхідного взимку палива залишилися не тільки Україна, а ще й більша частина Європи. Європейці почали панікувати, запасатися дровами та електрообігрівачами, навіть мерзнути. У цей час Україна і Росія обмінювалися взаємними звинуваченнями – РФ говорила, що її сусіди крадуть газ і перекрили його транзит в Європу. Україна не погоджувалася із запропонованою їй "європейською ціною" на блакитне паливо та звинувачувала Росію в агресії.

Завершилася "війна" 19 січня у Москві підписанням. Україна та Росія підписали "газовий мир" на 10 років  угоди про поставки і транзит Україною російського газу на 2009-2019 роки. Україна, зокрема, отримала газ зі знижкою, а Росія – незмінні ціни на його транспортування. Втім, газові проблеми укладанням угоди не завершилися.

Протягом усього року президент Віктор Ющенко і його команда звинувачували уряд, який уклав газовий контракт, у здачі національних інтересів і загрозі для української економіки укладених угод. Лунали, зокрема, закиди в тому, що Україна влізе у штрафи і в підсумку втратить свою газотранспортну систему. Втім, по справжньому газовий конфлікт загострився лише одного разу, коли в України не було грошей на те, щоб взяти всі зазначені в контракті обсяги газу. Але поки все завершилося благополучно – Путін особисто не став штрафувати Україну за недобір російського блакитного палива. Ще був випадок, коли СБУ намагалася захопити будівлю "Нафтогазу" і вилучити контракти з Росією, проте цей скандал теж нічим особливим не завершився. 

 Інші події 2009 року:

19 січня - «Нафтогаз України» та «Газпром» підписали 10-річні угоди про купівлю-продаж та транзит російського газу, що ознаменувало закінчення «гарячої фази» міждержавного газового конфлікту. Їх наслідком стало посилення енергетичної залежності України від Росії та збільшення цінового тягаря для вітчизняної промисловості, чого вдалося юридично позбутися лише у грудні 2017 року.

3 лютого - Міжнародний суд ООН в Гаазі ухвалив рішення у кількарічній територіальній суперечці України та Румунії щодо острова Зміїний у Чорному морі. Ще у 2004 році Румунія звернулася до суду з вимогою поділити шельф навколо невеликого скелястого острова, відомого тим, що навколо нього знаходяться величезні поклади газу та нафти. Україна наполягала, що Зміїний – її острів, а тому всі корисні копалини належать їй, Румунія вважала, що це лише скеля, яка не дає права на нафту й газ. У підсумку суд віддав Румунії 79,34% спірних територій Чорноморського шельфу, на яких, за оцінками експертів, містяться 12 мільйонів тонн нафти і 70 мільярдів кубометрів газу.

Румунія назвала судове рішення своєю безумовною перемогою, українські дипломати наполягали на тому, що цей вирок компромісний та має вигоду для України. Втім, на Батьківщині їм не повірили, і вже за місяць, 3 березня, Верховна рада відправила у відставку міністра закордонних справ.

Верховна рада звільнила міністра закордонних справ Володимира Огризка. 

5 лютого - за викуп у 3 мільйони 200 тисяч доларів сомалійські пірати звільнили українське судно «Фаїна», захоплене 25 вересня 2008 року. Президент Віктор Ющенко привітав 21 моряка із звільненням, і судно, що перевозило танки, зенітні установки і гранатомети відправилось у кенійський порт Момбаса.

12 лютого — міністр фінансів України  Віктор Пинзеник подав у відставку, аргументуючи своє рішення неможливістю відмовитися від сповіданих ним принципів. Верховна Рада України 17 лютого прийняла його відставку.  

23 березня — Україна і Європейський союз підписали в Брюсселі спільну заяву про модернізацію української газотранспортної системи. Декларацію підписали також президенти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Світового банку. Того ж дня прем'єр Росії Володимир Путін пригрозив ЄС погіршенням відносин, «якщо інтереси Росії не буде враховано».

7 травня - у Дніпропетровську в результаті пожежі в залі ігрових автоматів загинули дев'ять чоловік, ще 11 були госпіталізовані. Згодом прем'єр-міністр Юлія Тимошенко ініціювала закон про закриття всіх гральних закладів в країні. 15 травня Верховна Рада прийняла цей закон, проте на початку червня президент Віктор Ющенко наклав на нього вето. 11 червня вето було подолане Радою.

19 травня — президент Віктор Ющенко призначив Віру Ульянченко головою свого секретаріату. Раніше того ж дня була підписана заява про відставку попереднього глави секретаріату Віктора Балоги.

20 травня - перемігши на стамбульському стадіоні на «Шюкрю Сараджоглу» у додатковий час з рахунком 2-1 бременський «Вердер», донецький «Шахтар» першим з українських клубів здобув кубок УЄФА. За це досягнення головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу першим з іноземних фахівців був удостоєний звання Заслуженого тренера України.

16 червня - тодішній народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко  Віктор Лозінський, прокурор Голованівського району Кіровоградської області Євген Горбенко і начальник міліції цього ж району Михайло Ковальський на території мисливського господарства на Кіровоградщині вбили місцевого мешканця, 55-річного Валерія Олійника. Спочатку офіційно повідомлялося, що загиблий був браконьєром, який напав на трьох чоловіків, але потім з’ясувалося, що вони влаштували на нього справжнє полювання і жорстоко вбили.  

21 липня - у Житомирській області працівники СБУ та Генпрокуратури заарештували головного підозрюваного у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе – колишнього начальника головного управління кримінального розшуку департаменту пошуково-розшукової діяльності МВС, генерал-лейтенанта Олексія Пукача. Чоловік, якого розшукували з 2005 року, і який вважається головним виконавцем вбивства журналіста, весь час переховувався в звичайному селі у Житомирській області. 

21 липня - у Донецьку та Маріуполі почався Чемпіонат Європи з футболу 2009 для юнаків до 19 років, в якому у фіналі збірна України перемогла команду Англії з рахунком 2-0.

29 серпня - у центрі міста Донецька, в парку культури і відпочинку офіційно відкрито стадіон «Донбас-Арена», перший в Україні стадіон елітної категорії за акредитацією УЄФА та ФІФА, розрахований на 51 504 глядачів. Це перший стадіон у Східній Європі, спроектований і побудований відповідно до стандартів категорії «п'ять зірок»; вартість його будівництва склала 3 млрд. 200 млн. гривень (175,8 млн. євро).

9 жовтня — Верховна Рада затвердила Петра Порошенка міністром закордонних справ.

19 жовтня - в Україні офіційно стартувала виборча президентська кампанія. У підсумку для участі у перегонах зареєструвалися 18 кандидатів. Утім, весь політичний рік в Україні проходив під впливом майбутніх виборів. 

Наприкінці жовтня в Україні почалася небачена вже багато років паніка – в аптеках зникли захисні марлеві пов’язки та антигрипозні ліки, а експерти почали підраховувати кількість жертв інфекційних хвороб. Цю паніку спричинила епідемія грипу, яка почалася в Західній Україні, але швидко розповсюдилася всією територією України.

Вся Україна продовжує потерпати від грипу, що призводить до численних смертельних випадків і важких захворювань. Спочатку кількість жертв дійсно була значною – протягом дня помирали кілька десятків людей. Панічних настроїв додавав і той факт, що в Україні були виявлені випадки свинячого грипу, який вже охопив увесь світ.

У підсумку в Україні було оголошено карантин, почали завозитися великі партії ліків від свинячого грипу "Таміфлю", а Верховна рада спробувала виділити на боротьбу з епідемією мільярд гривень, щоправда, цього не дав зробити президент.

Втім, пізніше і епідемія, і паніка пішли на спад, ліки знову з’явилися в аптеках, а кількість померлих зменшилася до статистики минулих років. 

17 листопада - Україна подала в корпорацію ICANN, що відає розподілом імен в Інтернеті, заявку на реєстрацію національного кирилічного домена «.укр».

ФОТОКОЛАЖ

15.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2008. Економічна криза. Запровадження ЗНО

 

У вересні 2008 року почалося різке падіння курсу гривні щодо долара США, яке в жовтні спровокувало паніку на валютному ринку. З офіційного показника в 4,86 ​​на 1 жовтня 2008 за місяць долар виріс до 5,76 грн., послабивши гривню на 27%.

Почалися масові скорочення працівників у промисловості, в банках, в торгових компаніях. Відразу кілька банків почали затримки по виплатах своїм вкладників.13 жовтня Нацбанк заборонив достроково видавати депозити. "Замороженими" виявилися 145 млрд. гривень "народних" грошей. Але цей захід тільки посилила панічні настрої. Нацвалюта пішла вниз. Почасти це було обумовлено об'єктивними причинами - різко знизився експорт, а кредити Україні давати перестали, почасти спекуляціями - бізнесмени і банки позбавлялися від гривні і виводили свої кошти за кордон. Найскладніше було в грудні - курс обвалився до 10 грн.

Від остаточного краху українську економіку врятував кредит МВФ. До кінця року курс стабілізували на рівні 8 грн. Але економіка країни сильно постраждала - у напівживому стані перебувала металургія і всі пов'язані з нею галузі, тисячі вкладників не могли отримати свої депозити, бюджетникам заморозили зарплати, йшли масові скорочення, сотні тисяч людей, які брали валютні кредити, виявилися в складному становищі, адже після обвалу гривні вони повинні були віддавати в 1,5-2 рази більше.

З 2008  року проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов'язковою умовою вступу до закладу вищої освіти. 2008 року зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з таких предметів: українська мова і література; історія України (з найдавніших часів до наших днів); всесвітня історія (з найдавніших часів до наших днів); зарубіжна література; хімія; фізика; біологія; математика; основи економіки; основи правознавства; географія.

Загалом в рамках основної сесії зовнішнього оцінювання, що тривала з 22 квітня до 4 червня, було написано 997 897 тестів. Для учасників тестування працювало 4600 пунктів тестування, в яких розміщувалася 81 тис. аудиторій. Середня явка на тестування склала 76 %.

 

Інші події 2008 року:

28 березня - Українська Вікіпедія сягнула межі в 100 000 статей.

2 квітня - 4 квітня - у Бухаресті відбувся саміт НАТО, на якому зокрема розглядалися перспективи його подальшого розширення. Через небажання Німеччини та Франції псувати відношення з Росією рішення щодо приєднання України до "Плану дій щодо набуття членства" було відкладено на грудень 2008 року, коли Україні було остаточно відмовлено з огляду на політичну нестабільність і прихід до влади у США Барака Обами.

10 квітня - Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. 

28 квітня - при посадці на бурову платформу «Таврида» в Чорному морі розбився український гелікоптер МІ-8. 17 пасажирів і три члени екіпажу загинули.

16 травня - після чотирнадцяти років переговорів Україна стала 152-м членом Світової Організації Торгівлі (СОТ), що спростило доступ українських товарів до світових ринків і дало можливість розпочати з Європейським Союзом переговори про укладення Угоди про асоціацію.

17 травня - у прямому нічному ефірі телеканалу «Інтер» названо переможця телепроекту «Великі українці». На це звання претендувало 14 тисяч осіб, за яких було віддано понад 800 тисяч голосів. Перші три місця зайняли Ярослав Мудрий, Микола Амосов та Степан Бандера.

8 червня - на шахті ім.Карла Маркса (Єнакієво) сталась одна з найбільших аварій на вугільних підприємствах України - на глибині 533 метрів стався вибух, який призвів до загибелі 13 шахтарів.

25 липня - з нагоди святкування 1020-ої річниці хрещення Київської Русі в Україну здійснив свій другий візит Вселенський патріарх Варфоломій I - в аеропорту «Бориспіль» його зустріли президент України Віктор Ющенко і предстоятель Української Православної Церкви Московського патріархату митрополит Володимир (Сабодан).

26 липня - у результаті тривалих дощів у Західній Україні повінню затопило Чернівецьку та Івано-Франківську області і Придністров'я - протягом кількох днів загинула 21 людина, багато населених пунктів, включаючи Тираспіль та Чернівці, було затоплено.

У 2008 році Україна не раз могла втратити право на проведення Євро-2012, але наразі все ще зберігає право на проведення матчів чемпіонату. Головною скіпкою в підготовці до Євро стала затримка в реконструкції стадіону НСК "Олімпійський" - одного з центральних майданчиків чемпіонату. Ще у вересні 2007 року президент УЄФА Мішель Платіні вимагав знести ТРЦ "Троїцький", що будувався перед НСК. Однак через земельний конфлікт із інвестором ТРЦ демонтажні роботи почалися лише в березні. Влітку загострився конфлікт навколо реконструкції самого стадіону. У червні влада анулювала домовленості з переможцем конкурсу на кращий проект реконструкції НСК тайванською компанією Archasia Design Group, а пізніше підписала договір з німецьким архітектурним бюро gmp von Gerkan, Marg und Partner. Вартість реконструкції НСК збільшилася з початку року на 600 млн. грн.. - до 2,114 млрд грн.

8 серпня - Голова держради КНР Ху Цзіньтао відкрив XXIX Олімпійські ігри в Пекіні. У них взяли участь 11 099 спортсменів з 204 країн, які розіграли 302 комплектів нагород у 28 видах спорту. У командному заліку перемогла команду Китаю, яка завоювала 100 нагород, а збірна України з 27-а медалями посіла 11 місце.

25 серпня – помер Михайло Дмитрович Сирота, український політик, депутат Верховної Ради; один з авторів діючої конституції (нар. 17 липня 1956 р.).

3 вересня - фракція блоку "НУ-НС" у ВР ухвалила рішення щодо виходу з коаліції з БЮТ. Приводом стало спільне голосування фракцій БЮТ і ПР за законопроект "Про Кабінет міністрів", який урізує повноваження президента.

12 вересня - у Харкові відбувся перший в Україні концерт Queen, яким почався європейський тур групи в рамках акції боротьби зі СНІДом.

17 вересня - у Пекіні закінчились Паралімпійські ігри. В офіційному медальному заліку збірна України з 74 (24 золотих-18 срібних-32 бронзових) нагородами посіла четверту сходинку. Перше місце в команди Китаю — 211 (89-70-52), друга позиція у Великобританії — 102 медалі (42-29-31), третьою стала команда США — 99 (36-35-28).

25 вересня - у нейтральних водах біля Ємену сомалійські пірати захопили українське судно «Фаїна», яке слідувало під прапором Белізу до Кенії і перевозило військову техніку. На момент захоплення судна піратами екіпаж складався з 21 особи — з них 17 громадян України, 3 громадян Росії та один громадянин Латвії, а на борту корабля був вантаж танків Т-72, пересувних ракетних установок BM-1 GRAD, вогнепальної зброї та іншого військового обладнання, офіційно призначеного для Кенії, а неофіційно — для автономного уряду Південного Судану.

3 жовтня – помер Ігор Миколайович Римарук, український поет; лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка (2002) (нар. 4 липня 1958 р. в селі Мякоти Ізяславського району).

8 жовтня - Президент України Віктор Ющенко в телезверненні оголосив про припинення діяльності Верховної Ради шостого скликання та проведення дострокових парламентських виборів. Указ, опублікований наступного дня призначав вибори на 7 грудня. БЮТ заблокував вибори, відмовившись голосувати за виділення коштів із держбюджету на їх проведення. Президент зупинив дію указу про дострокові вибори через світову економічну кризу.

11 жовтня - у Берліні Віталій Кличко переміг Семюеля Пітера і після чотирьох років перерви в професійній кар'єрі повернув собі пояс чемпіона за версією WBC.

23 жовтня - Європарламент визнав Голодомор злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу.

12 листопада - Арсеній Яценюк звільнений з посади голови Верховної Ради України.

22 листопада - в Україні за участю Президента Віктора Ющенка пройшли масштабні заходи зі вшанування пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Зокрема, в Києві відкрито Меморіал пам'яті жертв Голодоморів. Пам'ятники пам'яті жертв Голодоморів відкрито в Одесі, Вінниці, на Сумщині - обласний меморіал в селі Піски. В Україні оголошено Загальнонаціональну хвилину мовчання.

25 листопада - у Дрездені на Всесвітній шаховій Олімпіаді українська збірна нагороджена «Кубком Нони Гаприндашвілі» за кращий сумарний результат жіночої та чоловічої команд.

26 листопада - Віктор Ющенко обраний головою партії Наша Україна.

9 грудня  - обрання головою Верховної Ради України Володимира Литвина.

ФОТОКОЛАЖ

14.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2007. Політична криза

 

У березні 2007 року президент Віктор Ющенко видав указ про розпуск парламенту і призначення нових виборів, який коаліція визнала незаконним. Янукович заявив, що погодиться йти на вибори тільки якщо Конституційний суд винесе вердикт щодо конституційності указів. Так як ситуація в КС складалася на користь коаліції, то секретаріат президента почав кампанію по дискредитації суддів, а потім і зовсім заблокував їх діяльність, звільнивши і відкликавши частину суддів. Однак, ситуація в цілому складалася на користь "синьо-білих", так як у Ющенка не було   ніякої можливості схилити коаліцію і парламент погодиться з його указами.

Ситуація різко загострилася в кінці травня 2007 року, коли Ющенко спробував змістити генпрокурора Святослава Піскуна і поставити на його місце свою людину - Шемчука. Однак міністр внутрішніх справ Василь Цушко разом зі спецназом МВС взяв під контроль ГПУ і не дав провести перестановки. У відповідь Ющенко віддав наказ внутрішнім військам йти на Київ, проте вони були зупинені нардепами і силами МВС на підступах до столиці і не виявляли особливого бажання битися за президента. Однак, несподівано, Янукович після зустрічі з Ющенком погоджується на дострокові вибори. Офіційна причина - "ми не хочемо громадянської війни". На справді ж лідерам Партії Регіонів Ющенко пообіцяв створення після виборів "широкої коаліції" між регіоналами і "нашоукраїнцями".

У листопаді 2007 року в новій Раді Блок Юлії Тимошенко і "Наша Україна - Народна самооборона" створили парламентську коаліцію. Тоді чільне місце на політичній арені зайняв 33-річний Арсеній Яценюк. Він був обраний головою Верховної Ради, ставши наймолодшим українським спікером.

Юлія Тимошенко, в свою чергу, стала прем'єр-міністрів України. Правда, з третьої спроби, набравши необхідний мінімум у 226 голосів на голосуванні в ручному режимі.

 

Інші події 2007 року:

17 січня - внаслідок нещасного випадку під час полювання в районній лікарні міста Ізюм помер народний депутат Верховної Ради України V скликання, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та заступник голови фракції Партії Регіонів Євгеній Кушнарьов.

2 квітня - Президент України Віктор Ющенко видав указ про розпуск Верховної ради 5-го скликання.

18 квітня  - Україна та Польща виграли тендер на проведення чемпіонату футболу «Євро-2012».

25 квітня - гурт «Океан Ельзи» презентував новий альбом «Міра», присвячений загиблому саундпродюсеру Сергію Товстолузькому. Протягом місяця група дала 27 концертів містами України на підтримку нового альбому.

12 травня - Андрій Данилко посів друге місце на пісенному конкурсі «Євробачення», поступившись Марії Шерифович із Сербії.

16 липня - У Буському районі Львівської області на перегоні Красне — Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного потягу, що слідував зі станції Аса (Джамбул, Казахстан) до станції Оклеса (Республіка Польща). В результаті сходження цистерн було пошкоджено 50 м залізничної колії, близько 100 м контактної мережі та три опори; внаслідок пожежі продуктами горіння отруїлося і були госпіталізовані 152 особи (з них 27 дітей), у тому числі 14 рятувальників МНС, які брали безпосередню участь у гасінні пожежі, 3 медичних працівники, які надавали невідкладну медичну допомогу в зоні надзвичайної ситуації, решта – жителі навколишніх сіл.

 25 серпня – в Україні розпочав роботу музично-розважальний кабельний канал MTV («MTV Україна»). 

30 вересня - в Україні відбулись позачергові парламентські вибори, на яких з перевагою понад 10% перемогла коаліція БЮТ-НУНС (Блок Юлії Тимошенко - Блок «Наша Україна - Народна Самооборона»), яка набрала 44,86% голосів; другою стала Партія регіонів з результатом 34,37%.

13 жовтня - у Дніпропетровську сталась одна із наймастабніших українських трагедій - в 10-поверховому житловому будинку Дніпропетровська відбувся вибух газу. Загинуло 23 людини, понад 20 госпіталізовані.

7 листопада - на шахті імені Засядька в Донецьку стався вибух метану. Вибухи повторилися 1 та 2 грудня під час рятувальних робіт. Загинули 101 шахтар та 5 рятувальників, десятки людей травмовано.

4 грудня - представник політичного блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (НУ-НС) Арсеній Яценюк обраний головою Верховної Ради України. Це стало результатом домовленостей про створення «Демократичної коаліції», наступним кроком яких стало обрання прем'єр-міністром Юлії Тимошенко.

18 грудня - на пленарному засіданні Верховної Ради України голосами 226 народних депутатів України від парламентської коаліції БЮТ та НУ-НС Юлія Тимошенко вдруге стала прем'єр-міністром України.

ФОТОКОЛАЖ

13.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2006.  Вибори до Верховної Ради. Універсал національної єдності. Антикризова коаліція

 

Після виборів уряд Юрія Єханурова йде у відставку. Починаються довгі переговори про коаліції - причому усі ведуть переговори з усіма. З’являються різні комбінації, на світ нарешті народжується коаліція в складі помаранчевих сил - Нашої України, Блоку  Юлії Тимошенко  і соціалістів. Однак хрест на світлому помаранчевому майбутньому і прем’єрських амбіціях Тимошенко ставить лідер соціалістів Олександр Мороз, який робить самий неоднозначний і найважливіший для майбутнього політичного рельєфу крок. На початку липня він погоджується примкнути  до регіоналів з комуністами в обмін на крісло спікера парламенту, у якому він сидів до минулих виборів. Коаліція регіоналів, соціалістів і комуністів одержує назву Антикризова.

З одного боку, Мороза можна зрозуміти - соратники за помаранчевою коаліцією пошкодували для нього посада спікера. Але після того, як Мороз одержав крісло, "перебігши" до біло-блакитних, багато хто став називати його не інакше як зрадником. Після формування Антикризової коаліції Віктор Янукович знову стає прем’єр-міністром, але вже з великими повноваженнями, ніж раніше - адже з 1 січня в країні діє політреформа.

Слідом за формування коаліції основні політичні сили (усі, крім Блоку Тимошенко) підписують на початку серпня Універсал національної єдності. Але Універсал так і не допоміг об’єднати владу, не кажучи вже про країну,  а залишився лише декларацією, положення якої підписанти не вважають потрібним дотримувати.

У підсумку, після довгих перетрубацій, а також  так і не створення широкої коаліції, куди повинна була разом з антикризовиками ввійти Наша Україна, остання офіційно заявляє про перехід в опозицію.  Майже всі міністри, призначені за квотою Нашої України і президента,  ідуть або відправляються парламентом у відставку. На Олімп української політики повертаються персонажі з епохи Леоніда Кучми – Дмитро Табачник, як і раніше, стає віце-прем’єром, Юрій Бойко знову очолює НАК «Нафтогаз».

 

Інші події 2006 року:

4 січня - Нафтогаз України і Газпром підписують угоду на 5 років, відповідно до якої в 2006 році Україна повинна була закуповувати газ через посередника РосУкрЕнерго. За згодою, РосУкрЕнЕрго, повинне було платити  $230 за тисячу кубів російського газу, потім змішувати цей газ з дешевшим газом, що надходить з  центральноазіатського регіону. У результаті таємнича РосУкрЕнерго (одним з бенефіціарів якої, як з’ясувалося навесні, є український бізнесмен з неоднозначною репутацією Дмитро Фірташ) повинно було  постачати в Україну газ, вартість якого на першому етапі повинна скласти $95 доларів за тисячу кубометрів.

 26 березня - в Україні пройшли чергові парламентські вибори, на яких найбільшу кількість голосів виборців набрала Партія регіонів (186 народних депутатів);  друге місце зайняв Блок Юлії Тимошенко (129 народних депутатів), третє — блок «Наша Україна» (81 народний депутат). Крім того, до парламенту пройшли СПУ (33 народних депутати) та КПУ (21 народний депутат). 22 червня 2006 року була утворена Коаліція демократичних сил у складі фракцій Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та СПУ, в яку ввійшло 243 народних депутати цих фракцій. Вона проіснувала менше місяця, коли з неї вийшла СПУ і створила коаліцію з Партією регіонів та комуністами.

У результаті виборів мера, які проходили одночасно з парламентськими, мером Києва став Леонід Черновецький, почесний голова Правекс-Банку. Опоненти звинувачували Черновецького в тім, що його перемога стала можлива завдяки продуктовим пайкам, прихильники називали благодійником. Мер відразу ж бурхливо занурився в нову роботу, почав щодня сипати незабутніми цитатами, перевіряти глав столичних районів на детекторах брехні, а від керівників комунальних підприємств при прийомі на роботу  вимагати довідку від психіатра. Робота Київради перетворилася в протистояння, що не припиняються, іноді - з мордобоєм.

20 квітня - в Україні почався офіційний продаж ігрової консолі PlayStation 3 компанії Sony.

23 травня - країни ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) підписали в Києві протокол щодо створення зони вільної торгівлі в рамках організації. В результаті, за 2 наступні роки внутрішній товарообіг між країнами-членами організації збільшився на 40%, і тільки за 2006 р. Грузія, Азербайджан та Молдова інвестували в українську економіку більше 1,6 млрд. доларів США.

6 липня - соціаліст Олександр Мороз вдруге обраний головою Верховної Ради України.

4 серпня - на наступний день після підписання більшістю парламентських партій і блоків «Універсалу національної єдності», який задекларував основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України, «антикризова коаліція» 271-м голосом затвердила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Віктором Януковичем. Його відмова від дотримання досягнутих перед обранням главою уряду домовленостей привела до політичної кризи і стала причиною розпуску парламенту через 8 місяців.

22 серпня - поблизу Донецька зазнав катастрофи російський літак Ту-154, який виконував рейс Анапа-Санкт-Петербург. Загинули всі 160 пасажирів (в тому числі 45 дітей) та 10 членів екіпажу. Причиною катастрофи, яка за кількістю жертв входить у трійку в історії України, стали неправильні дії екіпажу під час подолання грозового фронту.

25 серпня - у Сан-Франциско колишній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко засуджений до 97 місяців тюремного ув'язнення і штрафу в 10 млн. доларів за відмивання грошей й інші злочини.

11 вересня - Севастопольський апеляційний  господарський суд  ухвалив, що Росія повинна повернути Україні 22 навігаційно-гідрографічних об’єкти в Криму, у тому числі 4 маяки, що, за  рішенням суду, незаконно використовуються Чорноморським Флотом Росії.  Росія відразу заявила, що підкорятися рішенню Севастопольського суду не збирається. Росіяни  в питанні про маяки посилаються на Договір про перебування ЧФ Росії в Україні до 2017 року, маючи через, що Україна може одержати свої маяки назад не раніше цієї дати.

7 жовтня - на каналі 1+1 в Україні стартував проект «Танці з зірками», започаткований у Великобританії у 2004 році на телеканалі ВВС під назвою «Strictly Come Dancing». Його ведучими стали Тіна Кароль та Юрій Горбунов, а в журі теле-шоу були Григорій Чапкіс, Олена Коляденко, Олексій Литвинов. Переможцем проекту стала пара Володимир Зеленський і Олена Шоптенко.

28 листопада - Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.

12 грудня - крісло міністра України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, яке звільнив Віктор Балога, займає "нетаковець" Нестор Шуфрич. Блок НЕ ТАК! у який входив Шуфрич, не пройшов у Верховну Раду України, зате пройшов на хвилі антинатівських настроїв у кримський парламент, депутатом якого Шуфрич і був до того, як  зненацька для всіх, у тому числі і для себе, був призначений міністром.

ФОТОКОЛАЖ

12.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

  2005. Статус країни з ринковою економікою та "Євробачення"

 

Європейський Союз надав Україні статус країни з ринковою економікою. Це стало можливим після того, як Україна виконала ряд технічних вимог. У результаті цього рішення стало можливим поглиблення економічного співробітництва України і ЄС. Уже тоді Україна підтвердила стратегічну мету - повномасштабну інтеграцію в ЄС.

Завдяки перемозі Руслани в 2004 ювілейний 50-й фінал конкурсу "Євробачення" проводився в Києві. Від України виступала група "Гринджоли", яка виконала хіт революції "Разом нас багато". Втім, на конкурсі вони провалилися. Переможцем "Євробачення-2005" стала співачка Олена Папарізу з Греції.

 

Інші події 2005 року:

20 січня — Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в Президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів.

23 січня - на Майдані Незалежності в Києві за присутності 59 офіційних зарубіжних делегацій і близько 500 тисяч людей пройшла інавгурація Віктора Ющенка як третього Президента України.

4 лютого  - у результаті перемоги Помаранчевої революції кандидатура Юлії Тимошенко отримала рекордну підтримку парламенту і вона стала першою в історії України жінкою на посаді глави уряду. Проте відсутність у неї стратегії розвитку держави та фаворитизм Президента Ющенка привели до публічного конфлікту в «помаранчевій» команді, і вже через 7 місяців Тимошенко була звільнена з посади Прем'єр-міністра.

11 лютого — затримано голову Закарпатської облдержадміністрації Івана Різака за підозрою у доведенні до самогубства ректора Ужгородського університету Володимира Сливки. Цю кримінальну справу почали розслідувати лише після Помаранчевої революції.

23 березня — в 7:55 український кордон перетнув великий російський десантний корабель «Николай Фильченков» зі 142 десантниками та 28 одиницями техніки. Міністерство закордонних справ України висловило ноту протесту, в якій вимагало роз'яснень з приводу інциденту. Росіяни пояснили інцидент «технічним недопрацюванням».

31 липня — в Юрмалі (Латвія) на музичному конкурсі «Нова хвиля 2005» представниця України Тіна Кароль посіла друге місце і отримала премію від А.Пугачової 50 000 USD.

18 травня - Верховна Рада України ратифікувала Оттавську конвенцію, за якою Україна брала на себе зобов'язання позбутися свого арсеналу протипіхотних мін, п'ятого (після Китаю, Росії, США та Пакистану) у світі. Першою країною, яка повністю виконала умови Оттавської конвенції, стала Руанда в 2009 році. Китай, Росія, США, Індія, Пакистан та більшість близькосхідних країн відмовились підписати конвенцію.

19 травня - на конференції міністрів освіти країн Європи у Бергені (Норвегія) міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко підписав від імені України Болонську декларацію, угоду щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі.

21 травня - у Київському Палаці спорту відбувся фінал 50-го пісенного конкурсу «Євробачення». Перемогу у ньому здобула грецька співачка Єлена Папарізу з піснею «My Number One».

17 червня -  померла Тетяна Нилівна Яблонська, український живописець, народний художник УРСР (з 1960 р.). 

8 вересня  - Президент України Віктор Ющенко своїми указами відправив у відставку уряд Юлії Тимошенко, а також звільнив із займаних посад секретаря Ради національної безпеки і оборони України Петра Порошенка, голову СБУ Олександра Турчинова, президента Національної телекомпанії України Тараса Стецьківа та голову Державної митної служби Володимира Скомаровського. Того ж дня В.Ющенко призначив виконувачем обов'язків прем'єр-міністра України Юрія Єханурова.

24 жовтня   - реприватизація "Криворіжсталі" під прицілом телекамер.

3 листопада — Генеральним прокурором України обрано Олександра Медведька.

18 листопада — Шевченківський районний суд міста Києва скасував указ Президента про звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора.

26 листопада - з цього дня 2005 року остання субота листопада є Днем пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років.

Грудень 2005- січень 2006 рр. - газовий конфлікт з Росією.

ФОТОКОЛАЖ

11.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

  2004. "Помаранчева революція" і Конституційна реформа

 

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія України оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими з перевагою в 3% переміг Віктор Янукович, який був на той час прем'єр-міністром. Прихильники основного суперника Януковича на виборах - Віктора Ющенка - і більшість іноземних спостерігачів вважали, що ця перевага Януковича в голосуванні було досягнуто за рахунок порушень на виборах.

На наступний день по Україні прокотилася хвиля мітингів і мирних протестів, що отримала назву "Помаранчева революція". У грудні Верховний Суд України визнав, що визначити переможця виборів неможливо і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року. Повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%. У січні 2005 року акції протесту припинилися.

Одним із результатів "Помаранчевої революції" стало внесення змін до Конституції, в результаті яких Україна стала країною з парламентсько-президентською формою правління.

Інші події 2004 року:

 30 січня - створено першу статтю українського сегменту  Вікіпедії — «Атом».

29 лютого - у результаті автомобільної катастрофи загинув Олександр Береш, 27-річний український гімнаст, призер Олімпійських ігор у Сіднеї.

1 квітня – помер Микола Данилович Руденко, український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської групи, Герой України (2000). 

16 травня - українська співачка Руслана Лижичко із піснею «Дикі танці» виграла 49-й пісенний конкурс «Євробачення» у Стамбулі, здобувши тим самим право вперше провести конкурс в Україні. Максимальні 12 балів їй віддали глядачі Естонії, Ізраїлю, Ісландії, Латвії, Литви, Польщі, Росії та Туреччини.

27 травня – помер Микола Степанович Вінграновський, український письменник-шістдесятник, режисер, актор («Повість полум'яних літ»), сценарист і поет («Атомні прелюди»).

29 травня – помер Штепсель (Юхим Березін), український естрадний артист, Народний артист УРСР (1961). 

22 липня – помер Костянтин Петрович Степанков, український актор театру і кіно ("Два місяці, три сонця", "З неба на землю", "Легенда про княгиню Ольгу", "Ярослав Мудрий", "Вавілон ХХ", "Гадюка").

13 серпня - в Афінах урочисто відкрились XXVIII літні Олімпійські ігри, в яких взяли участь 10 625 спортсменів з 201 країни, які розіграли 301 комплект нагород у 28 видах спорту. У командному заліку перемогла збірна США, яка здобула 101 медаль; збірна України зайняла 12 місце, здобувши 9 золотих, 5 срібних і 9 бронзових медалей.

23 серпня - Указом президента Леоніда Кучми "на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України" встановлено офіційне свято - День Державного Прапора України, яке святкується щороку 23 серпня.

5 вересня - на наступний день після ряду приватних зустрічей Віктор Ющенко став скаржитись на нудоту, нестерпні головні і шлункові болі, через що був змушений зупинити президентську кампанію і 10 вересня доставлений в австрійську клініку «Рудольфіннергаус», де йому був поставлений діагноз гострий панкреатит з ускладненнями, викликаними отруєнням токсинами. Попри опитування кількасот свідків, зміну кількох Генеральних прокурорів справа з отруєння Ющенка так і не була розкрита.

24 вересня - під час президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську було вчинено «яєчний замах» на прем'єр-міністра України Віктора Януковича. Постраждалий знепритомнів на місці події, був доставлений у лікарню, а після одужання заявив про отримання «черепно-мозкової травми». Соратники Януковича заявляли про влучення «тяжких та важких предметів», «акумуляторів» тощо, однак на відеозйомках було чітко зафіксоване саме яйце, яке влучило в груди постраждалому.

10 листопада - Центрвиборчком оголосив остаточні результати першого туру виборів Президента України: Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів (39,87 %); Віктор Янукович набрав 10 969 579 голосів (39,32 %).

19 листопада - у «Будинку з химерами» архітектора Владислава Городецького, що на вулиці Банковій у Києві, урочисто відкрили музейно-культурний центр «Шедеври мистецтва України».

21 листопада - пройшов другий тур виборів Президента України - Віктор Ющенко набрав 46,69% голосів, Віктор Янукович 49,42% голосів. У зв'язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича в Україні почались масові акції протесту і 3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року.

23 листопада - через два дні після другого туру президентських виборів у містах Західної України, Києві й ряді інших міст і обласних центрів почалися масові мітинги на підтримку кандидата від опозиції Віктора Ющенко. Основною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності, де зібралося, за різними оцінками, від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни, що стало початком Помаранчевої революції.

27 листопада - Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування на виборах Президента 21.11.2004 р. такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу і є недійсними. За прийняття такого рішення проголосувало 323 депутати.

3 грудня - Верховний Суд України ухвалив рішення, згідно з яким результати виборів Президента України 21 листопада 2004 року були сфальсифіковані (дії Центральної виборчої комісії визнано незаконними, а протокол ЦВК — недійсним).

8 грудня - Верховна Рада України проголосувала за «великий пакет» — внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування та закон «Про особливості застосування закону України «Про вибори Президента України» при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року», які були спрямовані на перетворення політичної системи України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Вони відкрили шлях для мирного виходу з тривалої політичної кризи, у 2010 вони були скасовані і знову відновлені у 2014 році.

24 грудня - з російського космодрому «Плесецьк» запущено на орбіту український супутник «Січ-1М» (супутник дистанційного зондування Землі; 2-й у серії супутників "Січ").

26 грудня - в Україні відбулося призначене рішенням Верховного Суду переголосування другого туру  виборів Президента України. За його результатами перемогу з перевагою у майже 8% голосів отримав представник блоку опозиційних політичних партій Віктор Ющенко.

ФОТОКОЛАЖ

10.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2003. Конфлікт навколо острова Тузла

 

У кінці вересня Росія без відома України почала будівництво дамби від російського Таманського півострова до українського острова Коса Тузла в Керченській протоці між Чорним і Азовським морями. Незважаючи на протести українського МЗС, будівництво велося в три зміни.

Переговори між сторонами почалися тільки тоді, коли будівельники досягли українського прикордонного понтона. Будівництво дамби було припинено в листопаді в 102 метрах від держкордону України за домовленістю прем'єр-міністрів України і Росії.

У 2005 році Україна заявила, що Росія нібито визнала острів і води навколо нього українськими, але в РФ у відповідь повідомили, що "правовий статус острова Тузла залишається невизначеним".

 

Інші події 2003 року:

28 січня  - у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон, який зафіксував сухопутну його частину і підтвердив, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами кожної з країн.

5 березня  - у своєму телезверненні Президент України Леонід Кучма оголосив про бажання провести у країні політичну реформу. Президент заявив, що потрібно провести політичну реформу з переходу від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської у нашій державі. Для цього повинні бути внесені поправки до Конституції України.

Так, Леонід Кучма запропонував урізати повноваження глави держави, надавши парламенту право призначати більшу частину міністрів уряду і прем’єр-міністра, зробити парламент двопалатним, зарезервувавши у верхній палаті місця для екс-президентів України, повести вибори до нижньої палати Верховної Ради на пропорційній основі, законодавчо оформити існування парламентської більшості і сформованого нею коаліційного уряду.

Президент оголосив 2-місячне всенародне обговорення і доручив органам виконавчої влади організувати просвітницьку роботу серед населення. За різними даними, у ньому взяли участь 5-20% громадян України.

Закінчився рік чотириденним парламентським "ранком" – з прикрашеною ялинкою в президії, ночуванням в сесійному залі і гаслами "Кучму геть!". Незважаючи на виведену з ладу електронну систему для голосування, більшість Верховної Ради змогла підняттям рук під виття сирен, свист і скандування опозиції попередньо схвалити законопроект №4105. Керівники фракцій, які брали участь у цьому голосуванні, нарахували 276 голосів за проект поправок до Конституції. Тим часом, кількість депутатів, які піднімали руки, уточнена не була.

Законопроект "дуже сумнівної легітимності", про що заявила опозиція, підписав спікер Володимир Литвин.  Президент Леонід Кучма, у свою чергу, присоромив опозицію і висловив задоволення революційною рішучістю більшості.

6 березня - Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», який встановлював, що урочисті заходи загальнодержавного значення мали в обов'язковому порядку розпочинатися і закінчуватися виконанням Державного Гімну України.

13 березня – померла Ярослава Стецько, український політичний і державний діяч, член ОУН з 1938 р., очолювала Конгрес Українських Націоналістів, Організацію українських націоналістів (бандерівців), Антибільшовицький блок народів, депутат Верховної ради України (1997-2003 рр.). 

18 березня –  помер Олесь Бердник (Олександр Павлович Бердник), український письменник (Поза часом і простором, Покривало Ізіди, Свята Україна), громадський діяч.

6 травня – помер Олександр Іванович Білаш, український композитор, автор опер "Гайдамаки", "Балада війни", оперети "Чиста криниця", понад 200 пісень.

27 червня - Постановою Кабінету міністрів в Україні встановлена премія за кращу публіцистичну роботу в журналістиці ім.В'ячеслава Чорновола. Премія була заснована за пропозицією Державного комітету телебачення і радіомовлення і починаючи з 2004 року присуджується до дня народження В.Чорновола (24 грудня).

29 вересня - росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Тузла з метою приєднання його до материкової частини Росії. Це привело до кризи україно-російських відносин, втручання у конфлікт на найвищому рівні (президент Леонід Кучма перервав поїздку в Латинську Америку і особисто прибув на Тузлу).

17 грудня - в Криму під Алуштою перекинувся й упав у яр автобус, у якому 33 кращих шахтаря державної холдингової компанії "Павлоградвугілля" з Дніпропетровської області їхали в санаторій, отримавши у якості премій путівки до нього. У салоні автобуса в момент катастрофи також перебувало два водії й екскурсовод.

ФОТОКОЛАЖ

 09.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Відбулося засідання організаційного комітету з питань підготовки та відзначення в районі Дня Державного Прапора України та 27-ї річниці незалежності України

Днями під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Володимира Левченка  відбулось  засідання організаційного комітету з питань підготовки та відзначення в Ізяславському районі Дня Державного Прапора України та 27-ї річниці незалежності України.  

У ході засідання було обговорено основні важливі питання щодо відзначення одного із найголовнішого із державних свят. Зокрема, було вирішено, що святкові заходи, приурочені до Дня Державного Прапора України та 27-ої річниці незалежності України, будуть проходити у місті Ізяслав 23 та 24 серпня в селах району.

23 серпня заходи розпочнуться міжконфесійною молитвою за Україну та Український народ, далі відбудеться урочисте підняття Державного Прапора України. Також буде організовано святкову концертну програму та спортивні змагання. Цього ж дня відбудеться урочисте покладання квітів до пам’ятного знаку Тарасу Шевченку, до меморіалу пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, до меморіалу воїнам-визволителям, до могил загиблих/померлих учасників АТО та Революції гідності. Програма заходів ще уточнюється.

24 серпня  делегація району візьме участь у святкових заходах до Дня незалежності в місті Хмельницький.

08.08.2018 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 

2002. Катастрофа на авіашоу поблизу Львова

 

27 липня на військовому аеродромі Скнилов у Львові на глядачів святкового авіашоу на честь 60-річчя створення 14-го авіакорпусу впав винищувач Су-27. Близько першої години дня літак під управлінням пілотів Володимира Топонаря і Юрія Єгорова, малюючи в повітрі "косу петлю з поворотом", не зміг вийти з фігури, оскільки пролітав занадто низько над землею. Багатотонна машина зачепила дерево і, ударившись крилом об бетон, почала ковзати уздовж землі через льотне поле, зачіпаючи на ходу людей. Падаючи, Су-27 зачепив демонстраційний літак, відірвав йому хвіст, і, впавши на землю, вибухнув. Пілоти встигли катапультуватися.

У результаті трагедії загинуло 77 чоловік, серед них 28 дітей. Всього в скнилівській катастрофі постраждали близько півтисячі чоловік, 12 залишилися інвалідами. Відразу після аварії було декілька версій її причин: помилка пілотів, відмова двигунів і халтурна організація польотів. Суд йшов три роки. Пілотів звинуватили в халатності і невиконанні льотного плану. Єгорову дали вісім років (у 2007 році президент Віктор Ющенко скоротив йому термін до трьох, пілот вже на волі), а Топонарю - 14 років.

Після цього авіашоу в Україні заборонили.

 

Інші події 2002 року:

23 січня - зігравши унічию з українським гросмейстером Василем Іванчуком у фінальному матчі за звання чемпіона світу за версією ФІДЕ, що відбувався в Москві, 18-річний українець Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став чемпіоном. Він отримав приз у півмільйона доларів і став наймолодшим в історії ФІДЕ чемпіоном світу. Раніше цей рекорд належав росіянину Ґарі Каспарову, котрий здобув це звання 1985 року у віці 22 років.

8 лютого - у Солт-Лейк-Сіті (США) розпочались XIX Зимові Олімпійські ігри. В іграх брали участь 2399 спортсменів (886 жінок і 1513 чоловіків) з 77 країн. Українська команда нараховувала 68 спортсменів, які змагались в 11 видах спорту . На жаль наші спортсмени не виграли жодної медалі.   

31 березня - в Україні пройшли чергові вибори у Верховну Раду України. Половина депутатів Ради IV скликання обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 4%. Блок «Наша Україна» став найбільшою фракцією у Верховній Раді, завоювавши 111 з 447 місць.

12 квітня - у Нью-Йорку на 94 році життя помер славіст-мовознавець, літературознавець, культуролог, публіцист Юрій Володимирович Шевельов. Про його внесок у науку найкраще сказав він сам: "Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови".

13 травня - у Запоріжжі після інсульту на 63-у році життя помер український футбольний тренер  Валерій Лобановський. Разом із київським "Динамо" він вісім разів вигравав чемпіонати СРСР, двічі перемагав у Кубку кубків УЕФА та виборов друге місце чемпіонату Європи разом зі збірною СРСР. Після церемонії прощання, яка відбулась 15 травня на футбольному полі стадіону "Динамо" у Києві, Лобановського було поховано на Байковому кладовищі.

28 травня - обрання головою Верховної Ради України Володимира Литвина.

11 червня - Донецький «Шахтар» переміг в Ужгороді місцевому "Закарпаття" з мінімальним рахунком 1:0 і вперше у своїй історії став чемпіоном України. Тим самим гірники перервали 9-річну гегемонію київського "Динамо", яке так і не змогло відсвяткувати ювілейну 10-ту перемогу в національній першості.

9 липня - президент  України Леонід Кучма своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони від 23 травня про інтеграцію України до євроатлантичних структур, у тому числі до НАТО.

10 липня - президент України Леонід Кучма підписав указ про інтеграцію України в структури НАТО.

27 липня - під час авіашоу на Скнилівському аеродромі під Львовом унаслідок падіння винищувача Су-27УБ у натовп глядачів загинуло 77 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало ще 543 чоловіка. За кількістю загиблих  Скнилівська трагедія вважається найбільшою катастрофою в історії авіаційних свят.

16 листопада – президент України Леонід Кучма підписав указ про відставку уряду Анатолія Кінаха і направив до Верховної Ради представлення на згоду призначити новим прем'єром голову Донецької обладміністрації Віктора Януковича.

19 грудня - здано в експлуатацію морський нафтовий термінал "Південний".

ФОТОКОЛАЖ

 08.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 

 2001. Катастрофа ТУ- 154М і візит Папи Римського

 

У кінці червня Україну відвідав Іоанн Павло II - поляк Кароль Войтила. Уперше за історію Святого Престолу його глава ступив на нашу землю. Він три дні провів в Києві і два - у Львові. І якщо в столиці заходу з його участю зібрали 200 тисяч чоловік, серед яких було багато польських паломників, то на Галичині на папських літургіях побували близько двох мільйонів.

Проти візиту активно виступали віряни української православної церкви московського патріархату, напередодні в Києві протестували п'ять тисяч чоловік. Але обійшлося без ексцесів - було багато міліції, а шляхом дотримання "папамобиля" вулиці розчищали від народу. І тільки невелика група "обороняла" Софійський собор і Печерську Лавру. І коли папа побажав відвідати Софію хоч би як приватну особу, його відрадили. Камінь спотикання між Ватиканом і Московським патріархатом - захоплення греко-католиками православних церков у Львові в 1992 році (УГКЦ говорила, що повертала храми, які у них відібрала після війни радянська влада).

4 жовтня над акваторією Чорного моря був збитий пасажирський літак Ту-154М російській компанії "Сибір", здійснюючий рейс по маршруту Тель-Авів - Новосибірськ. На його борту знаходилися 78 громадян РФ і Ізраїлю - 66 пасажирів і 12 членів екіпажа, ніхто не вижив. За попередньою версію, яка досі викликає серйозні сумніви, літак був випадково збитий українською ракетою в ході військових навчань ППО в Криму. Після пуску вона нібито помилково перенацілилася на Ту-154М, вибухнувши в півтора десятці метрів над ним і відправивши на морське дно разом з людьми.

Керівництво Міноборони заперечувало зв'язок між навчаннями і загиблим лайнером, але потім визнало провину, після чого між Україною, Росією і Ізраїлем була досягнута трибічна угода про виплату сім'ям загиблих компенсацій у розмірі $200 тис. за кожного загиблого. Проте виплати зробили в режимі екс-грата - у вигляді деякої благодійної допомоги, без фактичного визнання відповідальності за збитий літак. Остаточно винні в катастрофі на сьогодні не встановлені.

Інші події 2001 року:

 5 січня - генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу по відношенню до віце-прем'єра Юлії Тимошенко, звинуваченої в контрабанді і підробці документів, а також в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах у період, коли вона була президентом корпорації "Єдині енергетичні системи України".

Відставка 19 січня віце-прем'єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу поклала початок низці відставок в уряді України у 2001 році. Президент України Леонід Кучма своїм указом звільняє віце-прем'єра Юлію Тимошенко з посади у зв'язку із її притягненням до кримінальної відповідальності. Тимошенко обвинувачується у контрабанді валюти, хабарництві, прихованні валютного виторгу і підробці документів. Тимошенко називає своє звільнення "ярким доказом того, що комерційне оточення Президента куди сильніше уряду і тих його членів, що прагнуть навести у країні порядок".  Екс-віце-прем'єр заявляє про свій перехід до опозиції проти чинного режиму.

26 січня - у Чорному морі затонув український теплохід "Пам'ять Меркурія", на борту якого було 54-и особи, що мав прибути до українського порту Євпаторія із Стамбула. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.

13 лютого влада заарештовує екс-віце-прем'єра Юлію Тимошенко у зв'язку з висунутими раніше обвинуваченнями. До 27 березня вона перебуває під вартою у слідчому ізоляторі Лук'янівської в'язниці. Тимошенко була звільнена за рішенням суду, законність якого пізніше підтвердив Верховний суд України.

9 березня   під час пікетування Адміністрації Президента учасниками акції "Україна без Кучми", які вимагали відставки Леоніда Кучми і силових міністрів, відбулися серйозні зіткнення з міліцією, у результаті яких постраждало кілька десятків чоловік. Правоохоронні органи заарештували 19 членів партії УНА-УНСО. Їм пред'явлене обвинувачення в організації й активній участі в масових безладдях, що привели до важких наслідків. Максимальне покарання може становити 12 років позбавлення волі. 

На тлі виступів опозиції і масових безпорядків у Києві 9 березня іде у відставку міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко, який займав цю посаду з липня 1995 року. Його відставку багато політиків пов'язують з неефективним розслідуванням справи про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Новим міністром внутрішніх справ стає Юрій Смирнов. Смирнов до цього очолював київську міліцію. Українським правоохоронним органам, проте, так і не вдалося з'ясувати обставини зникнення і причини смерті Георгія Гонгадзе.

У квітні Сполучені Штати задовольняють прохання про надання політичного притулку колишньому офіцеру президентської охорони Миколі Мельниченку і дружині зниклого журналіста Георгія Гонгадзе Мирославі.

26 квітня український парламент відправляє у відставку Віктора Ющенка. У постанові про недовіру його кабінету говориться, що "діяльність уряду не привела до позитивних зрушень в економіці", і зокрема , відзначається інфляція, падіння економічних показників, зростання рівня бідності. Виступаючи з трибуни в день відставки, Ющенко закінчує свою мову словами: "Я іду, щоб повернутися". Жаль із приводу його відставки висловлює Євросоюз, роблячи акцент на тому, що Ющенко користувався довірою Заходу. Євросоюз закликає Україну не відмовлятися від реформ. Вже через кілька днів після відставки, Ющенко починає діалог з партіями про створення єдиного передвиборного блоку на парламентських виборах 2002 року. До кінця грудня блок Ющенка "Наша Україна" нараховує 22 партії і 51 громадську організацію.

29 травня український парламент затверджує на посаді Прем'єр-міністра України президента Українського союзу промисловців і підприємців, главу Партії промисловців і підприємців Анатолія Кінаха. Відразу ж після свого призначення Кінах називає співробітництво з МВФ "об'єктивною необхідністю", однак підкреслює, що орієнтуватися варто на приватний капітал. За словами нового прем'єра, дві основні проблеми для України - це податкова реформа, яка є " справою національної економічної безпеки", і бідність.

23-27 червня в Україні з візитом знаходиться Глава Римської католицької Церкви Папа Іоанн Павло ІІ. Понтифік провів служби в Києві і Львові, які зібрали більше півтора мільйонів чоловік. Залишаючи Україну, Папа побажав їй увійти в Європу як повноправний член. Незважаючи на протести православної церкви Московського патріархату, візит Папи в Україну був названий "тріумфальним". Прес-секретар Папи заявив, що Іоанн Павло ІІ помолодів в Україні на 10 років.

23-24 серпня Україна відзначає 10-ую річницю незалежності. На центральній вулиці Києва пройшов найбільший за роки незалежності військовий парад за участю солдатів і техніки всіх видів військ. Щоб подивитися на парад, на центральні вулиці Києва прийшли близько 50 тисяч чоловік. З нагоди ювілею в столицю України приїхали лідери іноземних держав. Напередодні ювілею в Києві на реконструйованому Майдані Незалежності відкривають монумент Незалежності, художні характеристики якого викликали неоднозначну реакцію в суспільстві.

Офіційне відкриття Монумента Незалежності відбулося 23 серпня до 10-ї річниці Незалежності України. В церемонії взяли участь президенти України та Польщі Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський.

Монумент Незалежності України являє собою 62-метрову тріумфальну колону, увінчану 24-тонною статуєю жінки з литої бронзи, що тримає в руках гілку калини. 33-метрова колона зроблена із найсвітлішого у світі пенсільванського граніту «Бет Уайт». Її виготовляли італійські майстри по каменю й вона була представлена (звісно, не в оригіналі) на міжнародній виставці у Вероні як еталон найвищої майстерності. Всередині колони – гвинтові сходи. Під час спорудження монумента були використані технічні механізми, схожі з тими, що використовувалися під час будівництва Батьківщини-Матері. Монумент має залізобетонний каркас, може витримати й ураган. Позаду колони планувалося встановити скульптури 12 найвідоміших українських державних діячів і збудувати «Музей державності». Втім, замість музею збудували «Глобус», який кияни одразу ж обізвали «теплицями». Від скульптур державотворців довелося відмовитися, щоби поважні бронзові мужі не тулилися до магазину.

Автором Монумента Незалежності є відомий український скульптор Анатолій Кущ, «батько» таких відомих київських пам'ятників як «Засновники Київської Русі» та «Архангел Михаїл». Моделлю для дівчини-Незалежності скульптору слугувала дочка, 20-річна Христина Кущ-Катракіс – відома нині американська мисткиня, художниця, кураторка міжнародних мистецьких проектів.

Деякі кияни скептично поставилися і до реконструкції головної площі столиці, й до самого монумента. Лесь Подерв'янський назвав архітектуру нового Майдану Незалежності «застиглою музикою Михайла Поплавського». Дехто називав дівчину на постаменті «молодицею з бананами», інші – «Галею». Натомість сам скульптор залишився задоволений власною роботою й стверджує, що за кожною цяточкою на постаменті криється певний смисл, який треба вміти розшифровувати. Він радить взяти бінокль та добре роздивитися дівчину-Незалежність. На її одязі – вся українська історія від Трипілля до християнства.

4 жовтня - Над Чорним морем зазнав катастрофи пасажирський літак Ту-154М авіакомпанії «Сибирь», який виконував рейс за маршрутом Тель-Авів - Новосибірськ. Він впав у Чорне море, що привело до загибелі 78 громадян Росії і Ізраїлю.

30 жовтня Україна ліквідувала останню з 46 шахтно-пускових установок міжконтинентальних твердопаливних ракет СС-24, виконавши таким чином свої зобов'язання в рамках договору СТАРТ-1. Знищення останньої шахтно-пускової установки фактично означає закінчення процесу ліквідації країною свого ядерного потенціалу, який почався десять років тому. До проголошення незалежності Україна займала третє місце у світі за розміром ядерного потенціалу.

5 грудня - Розпочався перший Всеукраїнський перепис населення. Загальна кількість населення України в 2001 році становила 48 млн. 457 тис. осіб (міського - 67,2%, сільського - 32,8%; чоловіків - 46,3%, жінок - 53,7%); на території країни проживало 37541,7 тис. українців (77,8% від загальної кількості).

ФОТОКОЛАЖ

07.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

  

2000 рік. Зупинка ЧАЕС і "касетний скандал"

 

У березні Кабмін прийняв постанову про припинення експлуатації Чорнобильської АЕС. Зупинку  перетворили в шоу: 15 грудня в 13.15 глава держави з столичного Палацу "Україна" віддав відповідну команду, глядачі прямим ефіром спостерігали за поворотом ключа, що зупиняє третій реактор. 1-й блок був зупинений в 1996-м, а 2-й блок - в 1999 році.

На сьогоднішній день на ЧАЕС завершено будівництво нового безпечного конфінменту, який накрив аварійний блок разом з  саркофагом, що відслужив свій термін. Після герметизації конструкції всередині конструкції розпочнеться демонтаж конструкцій. Повне закриття ЧАЕС займе майже сто років.

28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз опублікував в українських ЗМІ ряд аудіозаписів, вміст яких ніби то свідчив про ряд великих злочинів. Одним із злочинів було вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Також плівки ніби зафіксували  процес тиску президента та його оточення  по відношенню до інших політиків і журналістів країни. У результаті в країні розгорівся  так званий "касетний скандал". Як стало відомо пізніше, аудіозаписи розмови президента передав Олександру Морозу, колишній  охоронець президента Микола Мельниченко, який після скандалу отримав політичний притулок на території США. По словам Мельниченка, загальна тривалість записаних ним розмов  глави держави становить 300 годин.

"Касетний скандал" спровокував в країні хвилю мітингів під лозунгом "Україна без Кучми". У результаті тиску акцій протесту Кучма відправив у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка та главу Служби безпеки України Леоніда Деркача.

Інші події 2000 року:

21 січня - 1 лютого - розкол парламенту, при якому більшість (255 депутатів) переходять в Український дім, обрання головою Верховної Ради України Івана Плюща.

11 березня - на донбаській шахті Баракова стався вибух метану, що призвів до смерті 80-и гірників.

22 березня - біля острова Зміїний у Чорному морі українські прикордонники затопили турецьку рибальську шхуну.

13 квітня - танення снігів і неперервні дощі на території Словаччини, України, Угорщини, Югославії та Румунії привели до різкого зростання рівня води в Тисі і її притоках, досягнувши рекордної відмітки в 9 метрів поблизу угорського міста Токай. Це привело до затоплення тисяч гектарів землі і підняттю з дна Тиси і Дунаю тон дохлої риби, яка загинула в лютому після скидання в Румунії ціаніду у верхів'я Тиси і її приток. Внаслідок повені в Румунії та Угорщині загинуло не менше 10 чоловік.

16 квітня – в мережі Інтернет з'явилося видання «Українська правда», засноване та редаговане Георгієм Гонгадзе.

20 квітня - під час військових навчань на Гончарівському полігоні у Чернігівській області учбова ракета «Точка-У» через технічну несправність змінила курс і попала в житловий будинок у Броварах Київської області. Після трьох днів заперечення інциденту, у якому загинуло три особи і п'ятеро були поранені, Міністерство оборони України визнало свою відповідальність.

28 травня – помер Ігор Йосипович Білозір, народний артист України, український композитор і виконавець, лідер «ВІА Ватра».

5 червня - у Києві відбулась зустріч президентів Білла Клінтона і Леоніда Кучми. Вони обговорили питання закриття Чорнобильської АЕС, США надало додаткові 78 млн.  доларів США для Чорнобильського фонду "Укриття" і було підтверджено зобов'язання США продовжити співпрацю із Україною та міжнародним співтовариством для забезпечення завдань, які пов'язані із закриттям ЧАЕС.

31 серпня - Президент України Леонід Кучма оголосив чотири села в Миколаївській області, в котрих продуктами розпаду ракетного палива, що потрапило в ґрунт ще за часів СРСР, отруїлося близько 400 людей, зоною екологічної катастрофи.

3 вересня - у Києві Дмитром Костюком і Костянтином Меладзе засновано музичний вокальний дует «ВІА Гра» - солістками стали Альона Вінницька та Надія Грановська.

15 вересня - в австралійському місті Сідней відкрились XXVII Олімпійські ігри, останні в другому тисячолітті. У них взяли участь 10 651 спортсменів з 199 країн, які розіграли 300 комплектів нагород у 28 видах спорту. Українські спортсмени завоювали на сіднейській Олімпіаді 23 медалі, з них 3 золоті, 10 срібних і 10 бронзових.

16 вересня - викрадення і вбивство журналіста сайту "Українська правда" Георгія Гонгадзе.

2 листопада - у лісі під Таращею знайдене тіло журналіста Георгія Ґонґадзе, який зник ще 16 вересня.

28 листопада - оприлюднення лідером Соціалістичної партії України Олександром Морозом так звавних "плівок Мельниченка".

15 грудня - зупинка експлуатації Чорнобильської АЕС.  

15 грудня 2000 р. - 9 березня 2001 р. акція «Україна без Кучми». 15 грудня у Києві почалась організована опозицією акція з вимогою ретельного розслідування вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе та причетності до неї Президента України. Вона тривала до весни наступного року і посприяла консолідації демократичної опозиції, яка здобула перемогу під час Помаранчевої революції 2004 року. 15 грудня на Майдані Незалежності було встановлено намети - демонстранти вимагали чесного розслідування вбивства Гонгадзе. 19 грудня був створений громадський комітет «За правду!», який ініціювали колишні активісти «революції на граніті» Маркіян Іващишин, В'ячеслав Кириленко та Євген Золотарьов. До них приєдналися 24 політичні партії та громадські організації, серед яких СПУ, «Батьківщина», Український Народний Рух, «Реформи і Порядок», «Собор», УНА-УНСО та інші. Координаторами акції, яка отримала назву «Україна без Кучми!», стали член правління Української  Гельсінської Спілки Володимир Чемерис та помічник-консультант Олександра Мороза Юрій Луценко. Однак акція не здобула достатньої суспільної підтримки - 20 грудня, зустрівшись з активістами, Кучма пообіцяв забезпечити прозоре розслідування, відставку «силовиків» та створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді, і 27 грудня наметове містечко було згорнуте.

ФОТОКОЛАЖ

06.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1999. Дозвіл на арешт Лазаренка і підозріла смерть Чорновола

 

25 березня 1999 року загинув відомий політик, лідер Народного Руху і один із реальних кандидатів в президенти України В'ячеслав Чорновіл. Вночі недалеко від Борисполя, Toyota під керуванням Євгена Павлова, в якій знаходилися Чорновіл і прес-секретар Руху Дмитро Понамарчук, на високій швидкості врізалася у КамАЗ, який раптово розвернувся і перегородив трасу. Чорновіл і Павлов загинули, Понамарчук отримав серйозні травми.

Чинний тоді глава МВС Юрій Кравченко відразу назвав це нещасним випадком, підкресливши, що версія навмисного вбивства навіть не розглядалася. Кримінальну справу швидко припинили за відсутністю складу злочину. Водій КамАЗа потрапив під амністію. У 2001-му слідство відновили і знову закрили. Тим часом раптово помер важливий свідок, 42-річний експедитор, який перебував у кабіні вантажівки, – в його тілі виявлені важкі метали, які нібито призвели до смерті. Куратор слідства замгенпрокурора Микола Голомша в 2008-му назвав автокатастрофу спланованою акцією проти Чорновола, якого експерти Чорновола вважали небезпечним для Кучми кандидатом на виборах.

Восени 1998-го Генпрокуратура завела п'ять кримінальних справ, в яких так чи інакше фігурував екс-прем'єр-міністр України Павло Лазаренко. У парламенті з дня на день очікувалося подання ГПУ про зняття з нього недоторканності. Проте 2 грудня 1998 року його затримала швейцарська поліція при спробі в'їхати в цю країну по панамському паспорту. В Україні стали обговорювати питання про екстрадицію Лазаренка, але його тим часом випустили під заставу в 3,5 млн доларів.

На початку лютого 1999 року ГПУ все ж внесла в Раду подання на Лазаренка. Екс-прем'єр отримав проти себе 310 голосів. Але, як виявилося, Лазаренка вже в Україні немає. Через три дні його затримали в аеропорту Нью-Йорка за порушення візового режиму. Він тут же оголосив, що просить політичного притулку в Штатах, і до рішення суду з цього питання його помістили у в'язницю біля Лос-Анджелеса. Втім, у 2000 році Лазаренку були пред'явлені звинувачення в здирстві, відмиванні грошей і шахрайстві. Слідство тривало ще шість років і закінчилося вироком в 9 років позбавлення волі.

Інші події 1999 року:

19 січня - в Україні повідомлено, що кількість ВІЛ-інфекованих зросла з 44 у 1994 році до 38-110 тисяч чоловік.

17 лютого - Верховна Рада України ухвалила рішення про зняття депутатської недоторканності з Павла Лазаренка за порушеною 14 вересня 1998 року Генеральною прокуратурою України справою по звинуваченню за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.

19 лютого - в аеропорту Нью-Йорка був затриманий екс-прем'єр-міністр України Павло Лазаренко. Він звернувся до американської влади щодо політичного притулку у зв'язку з переслідуванням в Україні. У 2006 році Лазаренко був засуджений у США до 97 місяців ув'язнення та штрафу понад 10 млн доларів.

25 березня - на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль—Золотоноша за нез'ясованих обставин в автокатастрофі загинув український політик В'ячеслав Максимович Чорновіл. Соратники Чорновола вважають його загибель політичним убивством, розслідування якого не завершене й досі.

8 червня — вперше в Україні стала доступною програма міжнародного бакалаврату. Навчання за цією програмою запропонувала своїм учням Печерська міжнародна школа в Києві.

29 липня – помер Анатолій Борисович Солов'яненко, український оперний співак (нар. 25 вересня 1932 р.).

12 серпня - набула чинності постанова № 1451 Кабінету Міністрів України про закриття з 1 січня 2000 року в країні всіх витверезників.

29 серпня - у Київському районі Донецька біля регіонального спортивного комплексу «Олімпійський» відкрито прижиттєвий пам'ятник Сергію Бубці, тридцатип'ятиразовому рекордсмену світу, шестиразовому чемпіону світу, чемпіону Олімпійських ігор зі стрибків з жердиною.

2 жовтня - в місті Інгулець Дніпропетровської області вибухом гранати поранена кандидат в президенти України, лідер Прогресивної Соціалістичної партії Наталія Вітренко.

24 жовтня - у місті Рогатин Івано-Франківської області відкрито пам'ятник землячці Роксолані, коханій дружині турецького султана Сулеймана I Пишного.

31 жовтня - за результатами президентських виборів в Україні у другий тур вийшли діючий президент Леонід Кучма і лідер Компартії Петро Симоненко, котрі у першому турі набрали 36.5% та 22.2% голосів, відповідно.

14 листопада - Леонід Кучма вдруге обраний на посаду Президента України - у другому турі виборів з результатом 56% він переміг кандидата від Компартії України Петра Симоненка.

16 листопада — засновано Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України.

22 грудня - на посту прем'єр-міністра України затверджено колишнього голову Нацбанку Віктора Ющенка.

30 грудня - Конституційний Суд України визнав статті кримінального кодексу, що передбачали смертну кару, неконституційними. У зв'язку з цим, у 2000 році Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України, якими остаточно вилучила поняття «смертна кара» з офіційного списку кримінальних покарань України.

ФОТОКОЛАЖ

05.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1998. Криза через "російський дефолт"

 

Стабільність і зовнішнє благополуччя економіки протягом усього 1997 року плавно перетекли в глибоку кризу 1998 року. Почалося все в Росії, яка на той час нагромадила величезний борг, збудувавши гігантську піраміду короткострокових позик. 17 серпня Кремль визнав свою нездатність розплатитися за боргами, оголосивши дефолт. Курс рубля впав в чотири рази, банківська система опинилася на межі розвалу. Але і українській економіці, тісно "переплетеній" з економікою сусідів, було несолодко. Ситуацію ускладнили заходи Нацбанку, спрямовані на обмеження грошової маси в країні, які залишили підприємства без вільних коштів, за чим, природно, пішла криза неплатежів, в тому числі і в бюджет, а паралельно впали світові ціни на основний експортний продукт – сталь.

У той же час державі нічим було платити за облігаціями держпозики. Тоді уряд змусив банкірів відмовитися на час від отримання виплат по держпозиках, а з нечисленними іноземними власниками домовилися про відстрочку платежів. І краху фінансової системи уникнути вдалося, так само як і оголошення дефолту. Але без втрат все одно не обійшлося – оскільки вичерпалось таке потужне джерело поповнення бюджету, як облігації держпозики, країна зіткнулася з платіжним дефіцитом. Грошей не вистачало ні на що – ні на зарплати, ні на пенсії, ні, тим більше, на утримання курсу гривні. У підсумку, гривню вирішили поступово девальвувати, одночасно створюючи труднощі тим, хто хотів купити валюту. До кінця року курс впав майже в два рази. Економіка країни перебувала в жорстокому ступорі і кризі неплатежів. Виходила з цього стану України ще кілька наступних років.

Інші події 1998 року:

Україна брала участь у Зимових Олімпійських іграх 1998 року в Нагано (Японія) вдруге за свою історію, і завоювала одну срібну медаль (Олена Петрова, біатлон).

Україна брала участь у Зимових Параолімпійських іграх 1998 року у Нагано (Японія). Уперше за свою історію і завоювала 9 медалей (3 золоті, 2 срібні і 4 бронзових).

29 березня - на парламентських виборах в Україні комуністи здобули 121 з 450 місць.

29 березня – померла Квітка Цісик, американська оперна співачка   українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень  (нар. 4 квітня 1953 р.).

22 квітня - у Києві поблизу свого будинку шістьма пострілами був убитий народний депутат Верховної Ради України, голова біржового комітету УМБВ 63-літній Вадим Гетьман. Його вбивця був випадково виявлений через три роки і засуджений на довічне ув'язнення під час суду над членами донецького кримінального угруповування Євгена Кушніра, який на думку слідства був організатором вбивства на замовлення колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка.

25 травня - на спільному українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області з конвеєра зійшов перший автомобіль «Таврія-Нова» - модифікація, створена спільно з Daewoo, і спрямована на усунення очевидних недоліків і поліпшення техніко-експлуатаційних показників української «Таврії»..

7 липня – обрання головою Верховної Ради України Олександра Ткаченка.

15 липня — перший прямий ефір «Нового каналу», вважається днем народження каналу.

23 серпня - Указом Президента України Леоніда Кучми № 944/98 встановлена відзнака Президента України «Герой України» (з врученням ордена «Золота Зірка» або ордена Держави). 26 листопада 1998 року за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі, відзнакою Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави першим було нагороджено президента Національної академії наук України, академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона.

ФОТОКОЛАЖ

04.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1997. Великий договір з Росією і перший український космонавт

 

У травні 1997-го Україна і Росія підписали Великий договір про дружбу і співробітництво. В угоді закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємної зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. Обидві країни ратифікували договір в 1998 році.

 У 1997-му в Україні з'явився перший космонавт - ним став 46-річний полковник ВПС Леонід Каденюк, уродженець Буковини. Свій 16-добовий політ він здійснив на американському шатлі "Колумбія", тому самому, що в 2003-му вибухнув під час посадки разом з екіпажем.

Після повернення Каденюк не став по популярності "українським Гагаріним", але широко відомий і донині. Злітавши в космос, він зайнявся політикою, був депутатом Верховної Ради і радником прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

Інші події 1997 року:

17 травня - закінчилась перша офіційна українська антарктична експедиція. Вона проходила на станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу, яку Україні в 1996 році передала Великобританія. Перейменована у «Академік Вернадський», 6 лютого 1997 року на ній було піднято український прапор.

21 травня – народилася Вікторія  Петрик, українська співачка («When You Believe»); переможниця конкурсу «Дитяча Нова хвиля 2010».

24 травня - у Києві відкрився перший в Україні ресторан McDonald's.

28 травня - у Києві голови урядів Російської Федерації та України  підписали пакет документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україні перейшли 18% кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації. Натомість Росія отримала право розміщувати свій флот в Севастополі до 2017 року, утримувати на території України не більше 338 кораблів і суден та 25 тисяч військовослужбовців.

31 травня - у Києві Президент України Леонід Кучма та Президент Російської Федерації Борис Єльцин підписали «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», який разом з домовленостями про умови перебування російського Чорноморського флоту в Україні становив комплекс «великих угод», що врегулювали відносини між двома найбільшими колишніми республіками Радянського Союзу.

19 червня - під натиском західних кредиторів президент України Леонід Кучма звільнив з посади прем'єр-міністра Павла Лазаренка, котрого вважали прихильником неринкових методів управління економікою.

9 липня - на саміті в Мадриді підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО.

16 липня - Валерій Пустовойтенко став Прем'єр-міністром України замість зміщеного з посади Павла Лазаренка.

17 липня - із заявами та застереженнями Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, прийняту відповідно до Загальної декларації прав людини з метою дотримання та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини.

10 серпня - український легкоатлет Сергій Бубка вшосте підряд став чемпіоном світу у стрибках з жердиною.

15 серпня - в Україні засновано орден княгині Ольги, якою відзначають жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.

18 серпня – померла Марія Оксентіївна Приймаченко, українська народна художниця, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (нар. 12 січня 1909 р.).

19 листопада - з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) взяв старт космічний човник "Колумбія", на борту якого знаходився перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк. В рамках програми "STS-87", присвяченій експериментам по дослідженню впливу невагомості на особливості протікання ряду фізичних явищ і спостереженню зовнішніх шарів атмосфери Сонця, Каденюк в якості спеціаліста-дослідника виконав дослідження з штучного опилення паростків сої і рапсу з метою отримання насіння в умовах невагомості. Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунду.

ФОТОКОЛАЖ

03.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1996. Конституція і гривня

 

28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію. Основний закон приймали в авральному режимі - з 10 ранку 27 червня до 6 ранку 28 червня.

Цьому передувала боротьба за владу між спікером Олександром Морозом і президентом Леонідом Кучмою. Соратники останнього в березні 1996 року запропонували свій варіант основного закону, який приводив до нуля повноваження парламенту, перетворюючи його в двопалатний. Президент пригрозив Морозу, що винесе цей проект на референдум, і той погодився на прийняття якогось компромісного варіанту. Компроміс був, звичайно, на користь Кучми - президент тепер повністю контролював уряд (призначаючи і знімаючи міністрів) і регіони (знімаючи і призначаючи губернаторів). Зате парламент залишився однопалатним і зберіг своє життя до чергових виборів березня 1998 року.

До 1996 року Україна жила без національної валюти. У 1992 році на час перехідного періоду в країні було введено тимчасову валюту - український карбованець або купоно-карбованець. Саме карбованці стали жертвою інфляції в результаті економічної кризи перехідного періоду.

І тільки в 1995 році економічна ситуація в країні стабілізувалася, що дозволило ввести в обіг державну валюту України - гривню, перші зразки якої виготовили в Канаді ще в 1992 році. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 року. У перший її день за встановленим курсом було переведено у гривні ціни, тарифи, зарплати, стипендії та пенсії, гроші на рахунках підприємств і заощадження українців. Курс тоді залишав 100000 крб за одну гривню. У ці дні в обороті були і обидві валюти, а вже з 16 вересня єдиним законним платіжним засобом в Україні стала гривня.

Інші події 1996 року:

6 лютого - Британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

1 червня - з України до Росії перевезено останні ядерні ракети, в результаті чого країна остаточно отримала статус без'ядерної держави в обмін на ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет, і гарантії від Росії та США своєї безпеки та територіальної цілісності. Остання шахтно-пускова установка міжконтинентальних твердопаливних ракет була ліквідована в Україні в 2001 році.

28 червня - о 9-20 у Верховній Раді України прийнято Конституцію України. За її текст проголосувало 315 депутатів, проти - 16. Це сталося на найдовшому пленарному засіданні, яке безперервно тривало 23 години і завершилося на світанку. Нова Конституція України – це 15 розділів, 161 стаття і три довгих роки важких суперечок. Щоби прискорити прийняття основного закону, 27 травня 1996 року Президент Леонід Кучма видав указ про референдум щодо ухвалення Конституції. За 23 години безперервної роботи парламентарям вдалося розв'язати найгостріші проблеми: державна мова - українська, малий герб – тризуб, прапор – синьо-жовтий, мелодія гімну - “Ще не вмерла Україна”; тоді ж було узаконено непорушність права приватної власності.

10 липня - Верховна Рада України 344 голосами підтримала призначення 43-річного Павла Лазаренка Прем'єр-міністром України, який став наймолодшим очільником уряду незалежної України. Його діяльність не спричинила покращення соціально-економічного становища в країні і через рік він був звільнений під формальним приводом погіршення стану здоров'я.

12 липня - У Білій залі Маріїнського палацу президент України Леонід Кучма та голова Верховної Ради Олександр Мороз в урочистій обстановці підписали Закон «Про прийняття Конституції України і введення її в дію». Перед тим у парламенті українські депутати вперше в історії присягнули на вірність Україні на новій Конституції і засвідчили це підписами. Текст присяги зачитав старійшина парламенту, академік Ігор Юхновський.

19 липня - в місті Атланта (штат Джорджия, США) офіційна церемонія відкриття ювілейних XXVI Олімпійських ігор, в яких взяли участь спортсмени 197 країн. Це була перша  літня Олімпіада для незалежної України. Загальний медальний залік виграла збірна США - 101 медаль (44 золоті, 32 срібні, 25 бронзових), а збірна України посіла дев'яте місце, здобувши 23 нагороди (9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей).

Олімпійськими чемпіонами стали: Євген Браславець – вітрильний спорт; Володимир Кличко – бокс; Інесса Кравець – легка атлетика (потрійний стрибок); Ігор Матвієнко – вітрильний спорт; В’ячеслав Олейник – греко-римська боротьба; Лілія Подкопаєва – спортивна гімнастика;  Катерина Серебрянська – художня гімнастика; Тимур Таймазова – важка атлетика;  Рустам Шаріпов – спортивна гімнастика  (вправи на брусах).

Срібні медалі отримали: Інна Фролова, Світлана Мазій, Діна Міфтахутдинова, Олена Ронжина-Морозова – академічне веслування.

Бронзові медалі отримали: Олег Кирюхін – бокс; Олександр Багач – штовхання ядра; Олена Садовнича – стрільба з лука; Олександра Світличний – гімнастика; Руслана Таран, Олена Пахольчик – вітрильний спорт; Андрій Калашников – греко-римська боротьба. 

21 серпня - Указом Президента України Леоніда Кучми в Україні введено нову відзнаку - знак Президента «За мужність», який надається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

2 вересня - відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України Уряд України заявив про введення в країні нової валюти -  гривні та її соту частку — копійку.

ФОТОКОЛАЖ

02.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1995 рік. Україна стала повноправним членом Ради Європи.

Обрання митрополита Філарета (Денисенка) патріархом Київським та всієї Русі-України УПЦ КП

 

Ще в 1992 році Верховна Рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" у Парламентському асамблеї Ради Європи (ПАСЕ), що дозволило українським депутатам брати участь у її роботі. У тому ж році Рада Європи дав доручення ПАСЕ підготувати висновок щодо ступеня готовності України до вступу в Раду.

Але тільки в 1995 році висновок ПАРЄ щодо української заявки був позитивний. Після цього Комітет міністрів Ради Європи одноголосно затвердив резолюцію про приєднання України в якості 37-го члена. Отримавши членство в Раді України не тільки декларувала свою приналежність до європейської сім'ї народів, а й взяла на себе ряд зобов'язань в сфері реформування чинного законодавства на підставі норм і стандартів Ради Європи.

У жовтні на Всеукраїнському Помісному Соборі (20-21 жовтня) митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Русі-України, інтронізація відбулась 22 жовтня. Він плідно працює над розбудовою Помісної Православної Церкви в Україні, робить чимало і для об'єднання православних віруючих України в лоні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Інші події 1995 року:

17 березня - Верховна Рада України скасувала посаду президента Криму.

1 квітня - в присутності міністра оборони США Вільяма Перрі, в Україні  почато демонтаж і знищення ядерного озброєння.

27 квітня - Верховна Рада прийняла постанову про заснування ордену Богдана Хмельницького. Ухвалена Президентом Леонідом Кучмою 3 травня того ж року, ця відзнака стала першою державною нагородою незалежної України, призначеною для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України. Вперше вручення ордена III ступеня відбулося 7 травня 1995 року.

12 травня - під час свого візиту до України президент США Білл Клінтон відвідав меморіал "Бабин Яр" у Києві, збудований в пам'ять про 30 тисяч євреїв, убитих на цьому місці нацистами в 1941 році.

8 червня - Президент України Леонід Кучма і Голова Верховної Ради України Олександр Мороз підписали Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади в країні.

9 червня - у Сочі президенти України та Росії підписали угоду про окреме базування Чорноморського флоту РФ і Військово-морських сил України, а також про розподіл майна Чорноморського Флоту колишнього СРСР.

18 липня - біля дзвіниці Софіївського собору в Києві поховано українського церковного діяча - патріарха Київського та всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (Романюка). Подія наштовхнулась на опір духовенства УПЦ МП і супроводжувалась побиттям учасників багатотисячної похоронної процесії із застосуванням сльозогінного газу.

24 вересня - Україна відхилила пропозицію президента Білорусії Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білорусією і Росією.

15 жовтня - під час футбольного матчу в Донецьку на стадіоні стався вибух підкладеної в автомобіль бомби, від котрого загинув президент футбольного клубу "Шахтар" А.Брагін і чотири його охоронця.

У жовтні   на Всеукраїнському Помісному Соборі (20-21 жовтня) митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Русі-України, інтронізація відбулась 22 жовтня. Він плідно працює над розбудовою Помісної Православної Церкви в Україні, робить чимало і для об'єднання православних віруючих України в лоні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

9 листопада - у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена. Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.

29 грудня - у Дніпропетровську відкрито  метрополітен - перший на території колишнього СРСР після його розпаду. Нараховує 6 станцій, розміщених на трасі довжиною 7,8 кілометра.

ФОТОКОЛАЖ

01.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1994. Дострокова зміна влади і відмова від ядерної зброї

 

У результаті масових страйків шахтарів Верховна Рада ініціювала проведення перших в історії незалежної України дострокових виборів президента в березні 1994 року і парламенту в червні 1994 року.

Основним конкурентом чинного на той момент президента Леоніда Кравчука на виборах став екс-прем'єр-міністр Леонід Кучма. Однак в першому турі жоден із кандидатів не зумів набрати більшість голосів. Другий тур виборів пройшов 10 липня 1994 року. За його результатами президентом став Кучма.

10 січня 1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї. Великі держави домовилися, що весь ядерний арсенал колишнього СРСР перейде під контроль Росії. Україна деякий час йшла від відповіді на питання, чи буде віддавати вона свої ракети, чим викликала роздратування не тільки у Росії, але і у США. З обох сторін чинився жорсткий тиск і, врешті-решт, Кравчук підписав відмову. Країна, що мала третій у світі після США і Росії ядерний потенціал, добровільно віддала росіянам боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти, а 43 стратегічних супербомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС пішли на металобрухт.

У грудні 1994 року лідери України, Росії, США і Великобританії підписали Будапештський меморандум - меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Даним меморандумом України гарантувалося повагу її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, утримання від політичного, економічного або військового зазіхання на її територіальну цілісність і політичну незалежність.

Однак уже в 2014 році одна з країн-гарантів цього, Росія, анексувала український півострів Крим і тимчасово окупувала частину Донецької і Луганської області. У 2015 році Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором. США і Великобританія також заявили про порушення Росією її зобов'язань перед Україною.

 Інші події 1994 року:

14 січня - у Москві під час зустрічі на найвищому рівні президенти  України Леонід Кравчук, Росії Борис Єльцин і США Білл Клінтон і України Леонід Кравчук підписали угоду про вивезення з України стратегічної ядерної зброї та принципової згоди РФ надати компенсацію. Ця заява фіксувала міжнародні зобов'язання України отримати без'ядерний статус, незважаючи на спротив українського парламенту.

30 січня - у другому турі виборів на посаду президента Автономної Республіки Крим переміг лідер Республіканської партії Криму Юрій Мєшков, який взяв курс на «возз'єднання з Росією». Але відсутність єдності серед його прихильників і внутрішня та зовнішня політична ситуація завадила реалізації цього сценарію.

26 лютого - на XVII зимових Олімпійські іграх в Ліллехаммері (Норвегія) 16-річна українська фігуристка Оксана Баюл, що виступала в одиночному катанні, завоювала золоту олімпійську медаль, першу в історії незалежної України.

3 березня - Україна і США підписали договір про дружбу і співробітництво.

23 березня - у Брюсселі підписано договір про співпрацю між Україною і Європейським Союзом.

27 березня - в Україні пройшли перші після розпаду СРСР парламентські вибори. У першому турі явка виборців склала 75,6% і було обрано 49 депутатів-мажоритарників. Другий тур пройшов 4 квітня і було обрано ще 287 депутатів.

7 травня - український боксер Андрій Синєпупов у бою з британцем Марком Рамсеєм першим в історії незалежної України здобув титул чемпіона світу серед професіоналів за версією WBO у легкій ваговій категорії до 61 кг. Бій відбувався на рингу Палацу спорту у Дніпропетровську. Суперником киянина став 24-літній боксер з британського Бірмінгема Марк Рамсей з прізвиськом Бритва. На той момент англієць провів вже 27 боїв і досі ані разу не програв. Бій тривав усі 12 раундів, проте за очками, а перевагу українцю віддали усі троє бокових суддів, переміг Синєпупов.

18 травня - лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз обраний Головою Верховної Ради. За час його керівництва парламентом було ухвалено першу Конституцію незалежної України та запроваджено в обіг гривню.

16 червня – призначення Прем’єр-міністром Віталія Масола.

10 липня - в Україні пройшов другий тур виборів президента, в якому переміг Леонід Данилович Кучма, котрий набрав 52,15% голосів (14 016 850) проти 45,06% (12 111 603) у чинного президента Леоніда Макаровича Кравчука.

10 липня - у ході перших в історії виборах мера Києва переміг Леонід Косаківський, який набрав 54,6% голосів виборців проти 40,3% голосів, поданих за його опонента Володимира Черняка.

19 липня - на урочистому засіданні Верховної Ради новообраний президент України Леонід Кучма склав присягу на вірність українському народові.

31 липня - на Міжнародних атлетичних змаганнях в італійському місті Селестьєре український спортсмен Сергій Бубка встановив свій останній, сімнадцятий, світовий рекорд у стрибках з жердиною на відкритих стадіонах - 6 метрів 14 сантиметрів. Він протримався майже 20 років, як і рекорд Бубки для закритих приміщень, яких на його рахунку було 18.

8 листопада - у матчі проти донецького "Шахтаря» у складі київського «Динамо» на поле вперше вийшов 18-літній форвард Андрій Шевченко.

17 листопада - Верховна Рада України скасувала Декларацію про суверенітет Криму.

5 грудня - у зв'язку із приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у Будапешті підписано меморандум про надання Україні гарантій безпеки з боку ядерних держав — США, Великобританії та Росії.

ФОТОКОЛАЖ

31.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1993. Страйки шахтарів. В Україну прийшов мобільний зв'язок

 

Найбільший страйк шахтарів відбувався з 7 по 20 червня 1993 року. Приводом для її початку стало багатократне (в 3-5 разів) підвищення цін без відповідної індексації заробітної плати. Але мітингувальники висунули керівництву країни не тільки економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні - референдум про довіру президенту.

Верховна Рада України тоді пішла мітингувальників назустріч і виконала їх вимогу - призначила на 26 вересня 1993 року консультативний референдум про недовіру президенту і парламенту. Після переговорів з чинним тоді президентом Леонідом Кравчуком Рада скасувала референдум і призначила дострокові президентські і парламентські вибори.

Але в реальності значення тих подій було набагато ширше. Вимоги страйкарів були не тільки антиурядовими, а й, за нинішніми мірками, сепаратистськими. Вже тоді в Донбасі закликали дати йому економічну самостійність і автономію, відновити зв'язки з Росією.

Разом з дедалі більшим проросійським рухом в Криму, а також наростанням соціально-економічних проблем, це стало критичним викликом для української незалежності.  

Але Кравчук і його оточення тоді розсудили інакше. Вони пішли на компроміс. Юхим Звягільський був призначений першим віце-прем'єром (а незабаром і в.о. прем'єра - Кучма не захотів з ним працювати і подав у відставку). Акції протесту пішли на спад.

У тому ж році було укладено тимчасову угоду з Росією про базування Чорноморського флоту в Криму, що знизило загострення пристрастей на півострові.

У внутрішній політиці ж поступово встановилося правило: економікою і бізнесом займається російськомовний південний схід (у першу чергу - конкурують одна з одною донецький і дніпропетровський клани), гуманітарну ж сферу залишили націоналістам.

Суворі комерсанти і червоні директори південного сходу відчували себе справжніми господарями країни і зверхньо дивилися на дивних людей у ​​вишиванках, які займалися українізацією освіти, переписуванням підручників історії та іншими малозначущими, з точки зору міцних господарників, питаннями.

Цікаво, що перше пришестя донецьких у владу ознаменувався першою тимчасовою стабілізацією економіки. Уряд Звягільського поступово знизило інфляцію, домовилося з Росією про постачання енергоносіїв, в сфері держуправління почали наводити порядок. Хоча соціально-економічне становище країни залишалося важким. Народ животів у злиднях, лютували корупція і бандитизм.

Країна потерпає від розриву економічних зв'язків, однак намагається не відстати від світу прогресу та технологій. У цей рік в Україні з'являються перші власники заморського чуда техніки – мобільного телефону.

Кінець 1980 – початок 1990-х років – це не лише епоха політико-економічної трансформації світу. Це також роки технологічної революції, яка не оминула і нашу молоду країну.

"Алло, Іване", – перші два слова, які 1 липня 1993 року прозвучали у вітчизняній мобільній мережі. Автором першого дзвінка став тодішній президент Леонід Кравчук, який зателефонував до посла України в Німеччині Івана Піскова. Перед дзвінком Кравчук символічно перерізав телефонний провід, даючи старт технології мобільного зв'язку в Україні.

Розмова тривала недовго – лише 40 секунд. Дзвонив Кравчук з досить габаритного – за сьогоднішніми мірками – апарату "Motorolla Associate-2000" вагою близько 400 г і ціною приблизно 2000 доларів (однокімнатна квартира на околиці Києва тоді коштувала не набагато більше).

За словами тодішнього міністра зв'язку Олега Проживальського, цей перший дзвінок дозволив "продемонструвати те, що наша країна не відстає від решти світу в технологічному плані".

Щоправда, для абсолютної більшості українців у 1993 році мобільний зв'язок залишався лише мрією – лише за підключення до мережі потрібно було викласти близько 800 доларів (при середній зарплатні 25-30 доларів). Та й тарифи у 1993 році були кусючими – близько долара за хвилину вихідних дзвінків і 50 центів – за хвилину вхідних (плюс абонентна плата близько 150 доларів в місяць).

До кінця 1993 року по всій країні налічувалося 2,8 тис. абонентів – таку розкіш собі могли дозволити лише впливові люди. Однак через 10 років кількість абонентів сягнула позначки у 6,5 мільйонів, а наприкінці 2015 року в країні нараховувалось 60 мільйонів активних SIM-карт (це при тому, що в країні живе менше, аніж 45 мільйонів осіб).

Мобільний телефон пішов в маси. Сьогодні його у своєму портфелі носять вже не тільки міністри, банкіри, але й школярі з пенсіонерами. Сьогодні він не розкіш, а засіб для спілкування, який кардинально змінив стиль життя пересічного українця.

Інші події 1993 року:

14 лютого - Україна, Польща та Угорщина підписали договір про співпрацю народів Карпатського регіону.

21 лютого - У Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.

2 березня - Указом Президента України засновано Національну академію медичних наук України. До складу АМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів.

20 серпня - У Києві почався I Всесвітній з'їзд українських вчителів.

24 серпня - У Балаклаві під Севастополем на 19 кораблях прикордонних військ України вперше піднято державні прапори і військово-морські стяги України.

3 вересня - У Масандрі (Крим) президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук підписали протокол про урегулюванню конфлікту навколо Чорноморського флоту.

22 вересня - Відправлено у відставку український уряд на чолі з прем'єр-міністром Леонідом Кучмою.

24 вересня - Мінюст України зареєстрував Організацiю Українських Нацiоналістів (ОУН); головою партії став останній Президент України в екзилі Микола Плав'юк.

21 жовтня - На Всеукраїнському Православному Соборі Василь Романюк (Володимир) року обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України УПЦ-КП (інтронізований 24 жовтня у Софійському соборі).

22 жовтня – учасники УПА, які воювали з нацизмом, отримали за законом статус ветеранів і відповідні гарантії соціального захисту.

10 листопада - У Києві біля Софійського собору під час запланованої міліцією акції затримані керівники релігійного угрупування "Біле братство" Юрій Кривоногов і його дружина Марія Цвигун, "Живий Бог Марія Деві Христос", які на 24 листопада призначили кінець світу.

ФОТОКОЛАЖ

30.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі  Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1992. Ваучерна приватизація та вихід України з рубльової зони

 

Приватизація держпідприємств в Україні почалася в 1992 році і ставила перед собою мету роздержавлення власності. У 1993 році народ вперше почув про приватизаційні ваучери, отримавши які в "Ощадбанку", кожен міг стати власником однієї п’ятидесятимільйонної частини всенародного надбання. Власність держпідприємств уряд оцінив в астрономічну суму – понад 520 трильйонів карбованців, тобто один ваучер коштував в 1993 року 10 млн. 50 тис. крб. Але вже до кінця року ці гроші перетворилися в ніщо через 100-кратну інфляцію.

При цьому, люди не знали що робити з цими жовто-зеленими папірцями. Їх радили вкладати в акції підприємств, але ніхто не знав яких. Більш того, спершу ці "ваучери" заборонялося продавати і купувати. Це призвело до того, що спочатку приватизацією могли скористатися лише ті люди, які мали вплив на трудові колективи – директори заводів. Вони переконували роботяг вкладати свої ваучери в акції власного підприємства і реально ставали його власниками.

У 1994 році приватизація була припинена, а потім відновлена, але вже на інших умовах, при яких ваучери могли змінювати власника. Почалася їх скупка різними інвестфондами.

Десь з 1995-1996 років контроль над промисловими підприємствами стали встановлювати приватні трейдери – торговці газом, металом і сировиною. Те, що замислювалося як інструмент створення товариства співвласників і акціонерів, привело до побудови олігархічного капіталізму. Ваучерна приватизація закінчилася в 1999 році. В результаті мільйони українців так і не стали власниками своєї частки в держпідприємствах.

Указом президента України Леоніда Кравчука з 23-ї години 12 листопада 1992 року у грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.

         Основні події 1992 року:

3 січня - Україна встановила дипломатичні стосунки з США.

4 січня - Україна встановила дипломатичні відносини з Польщею, Естонією та Китаєм. Албанія та Узбекистан визнали незалежність України.

15 січня - Указом Президії Верховної Ради України музикою Державного гімну України затверджена мелодія пісні «Ще не вмерла України» Михайла Вербицького. Текстуальна частина славеня була затверджена лише за 11 років.

23 січня - після визнання 15 грудня 1991 року незалежності України, США встановили з нею дипломатичні стосунки.

28 січня - після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.

30 січня - Україна стала членом Ради з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

19 лютого - Верховна Рада України 231-м голосом затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його "головним елементом великого Державного герба України". Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності - маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.

6 квітня - Міністри іноземних справ Молдавії, Росії, Румунії та України прийняли спільну декларацію про припинення вогню у Придністров'ї. Метою цієї угоди було зупинення кровопролиття у тій частині Молдавії, котра проголосила суверенітет, прагнучи протистояти тенденціям об'єднання Молдавії з Румунією.

11 квітня - Президенти Росії та України призупинили дію указів про передачу Чорноморського флоту під юрисдикцію своїх країн. Почались тривалі російсько-українські переговори про статус флоту і його дислокацію.

27 квітня - Україна і 12 інших колишніх радянських республік стали членами Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

5 травня - Верховна Рада Криму прийняла Акт проголошення незалежності Криму і призначила на серпень референдум про підтвердження цього статусу. Наступного дня депутати прийняли Конституцію республіки, в якому затвердили відповідне рішення парламенту. 17 березня 1995 року Верховна Рада Криму відмінила і Акт кримських парламентаріїв, і кримську Конституцію, адже вони повністю суперечили Основному закону України. У 1998 році була прийнята нова Конституція Криму, де півострів проголошувався невід’ємною автономною частиною України.

15 травня - В Ташкенті Вірменія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан, Росія та Узбекистан підписали Договір про колективну безпеку, який ліг в основу військово-політичного союзу "Організація Договору про колективну безпеку". Він набув чинності 20 квітня 1944 року.

23 травня - У Лісабоні США, Білорусь, Казахстан, Росія та Україна підписали протокол до Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного в 1991 році. За Лісабонським протоколом Україна, Казахстан і Білорусь зобов'язалися ліквідувати або передати Росії усі наявні на їх території стратегічні ядерні боєголовки і були занесені до списку країн, що не володіють ядерною зброєю.

27 травня - У Харкові відбувся скликаний під тиском РПЦ архієрейський Собор Української Православної Церкви, який звільнив ініціатора проголошення її автокефалії митрополита Київського і всієї України Філарета з посади її предстоятеля. УПЦ, що залишилася у єдності з Московським патріархатом, очолив митрополит Ростовський і Новочеркаський Володимир. Не визнавши це рішення, через місяць на Всеукраїнському православному соборі частина ієрархів УПЦ та УАПЦ об'єдналися в УПЦ Київського патріархату.

31 травня - на Республіканському стадіоні у Києві відбувся фінал розіграшу Першого Національного Кубка України з футболу, участь у якому взяли 49 команд. Перемігши харківський «Металіст» з рахунком 1:0, одеська команда «Чорноморець» стала першим володарем кубка України.

6 червня - У Києві відбулося урочисте відкриття відродженого Університету «Києво-Могилянська академія», головним ініціатором відновлення якого став український літературознавець В'ячеслав Брюховецький, який став першим президентом академії.

25-26 червня – на  Всеукраїнському православному соборі УПЦ та УАПЦ об'єдналися в Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП). Новостворену церкву очолив патріарх Мстислав (Скрипник), по його смерті в 1993 році - патріарх Володимир (Романюк), а по смерті останнього в 1995 році - патріарх Філарет (Денисенко), який на посаді заступника здійснював фактичне керівництво нею з перших днів. Першу делегацію від УПЦ КП Вселенський патріарх прийняв у липні 1992 року.

28 червня - Морський тральщик «Сигнальщик» під командуванням капітана 3 рангу Теймура Сулейманова став першим кораблем на Чорному морі, який підняв український прапор. Однак на наступний день під тиском військового командування СНД екіпаж був змушений спустити прапор, а команда тральщика була розформована. Більша її частина потім перейшла на службу ВМС України на кораблі «Славутич» та «Гетьман Сагайдачний».

3 серпня - на змаганнях в Падуї (Італія) український спортсмен Сергій Бубка встановив свій черговий світовий рекорд у  стрибках з жердиною - 6 м 12 см.

3 серпня - У Ялті президенти України Леонід Кравчук та Росії Борис Єльцин підписали угоду про принципи формування військово-морських України і ВМС Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР - прийнято рішення про спільне використання Чорноморського флоту протягом трьох наступних років.

18 серпня - заснована Почесна відзнака Президента України, перша нагорода незалежної України (з 1996 — орден «За заслуги») для нагородження громадян за особисті заслуги у розбудові суверенної, демократичної держави, розвитку економіки, науки і культури України, за активну миротворчу, благодійну, милосердну, громадську діяльність. Відзнакою № 1 був нагороджений письменник Олесь Гончар.

22 серпня - під час урочистого засідання Верховної Ради в Києві президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного центру УНР президентові України Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.

13 жовтня - Леонід Кучма затверджений на посаді Прем'єр-міністра України.

12 листопада - Указом президента Леоніда Кравчука з 23-ї години у грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.

ФОТОКОЛАЖ

29.07.2018 р.

За  матеріалами мережі Інтернет

 

Освітньо-культурологічний  проект «27 років незалежності України: головні події з життя країни»

 

24 серпня 2018 року незалежній Україні виповнюється 27 років. За ці роки наша держава пережила становлення як парламентсько-президентська республіка, обрала п'ять президентів, ввела національну валюту і зайняла своє місце на міжнародній арені. Не обійшлося і без криз, як економічних, так і політичних. Революція гідності 2014 року став одним з точок відліку у становленні української нації, але після перемоги Євромайдану країна піддалася російській агресії.  

Ми  підібрали  основні події, що відбилися на житті української нації за роки незалежності, у невеликих нарисах освітньо-культурологічного проекту «27 років незалежності України: головні події з життя країни».

 

Проект «27 років незалежності України: головні події з життя країни»

 

1991. Незалежність, перший Президент та СНД

 

Історичний документ, що поклав початок існуванню незалежної України був прийнятий 24 серпня 1991 року Верховною Радою. Його підтримати абсолютна більшість депутатів.

Ухваленню цього документу передувала спроба державного перевороту в СРСР, коли верхні чини уряду Союзу РСР спробували відсторонити від управління нібито у зв'язку з хворобою президента Михайла Горбачова. Однак ці дії зустріли опір десятків тисяч захисників демократії на чолі з президентом Російської Федерації Борисом Єльциним. 22 серпня спроба перевороту провалилася, з радянським періодом було покінчено. Діяльність КПРС була заборонена, а Горбачов стрімко втрачав свій вплив. У свою чергу діяльність керівництва Російської Федерації різко посилилася. Якраз в цей момент і виникли умови для проголошення незалежності союзними республіками, в тому числі і Україною.

Для підтвердження Акту про проголошення незалежності України Верховна Рада ініціювала проведення 1 грудня 1991 року республіканського референдуму. Фактично, він був потрібен для того, щоб нейтралізувати заяви супротивників незалежності про те, що народ України нібито не підтримує Акт. Крім того, світова спільнота також не поспішала визнавати незалежність України, спостерігаючи, як події розвиватимуться далі.

У списки для голосування було внесено 37 мільйонів 885,6 тисяч осіб, а в самому голосуванні брав участь 31 мільйон 891,7 тисяч осіб (84,18%).

Незалежність підтримали 90,32% учасників референдуму - 28 мільйонів 804,1 тисячі осіб. Фактично, саме результати цього референдуму і послужили фактором остаточного розвалу СРСР.

У цей же день в Україні були проведені вибори президента. За пост боролися шість кандидатів: Володимир Гриньов, Леопольд Табурянський, Леонід Кравчук, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Ігор Юхновський. Основними кандидатами вважались колишній секретар ЦК КПУ і голова Верховної Ради Леонід Кравчук та представник опозиційного до радянської влади Народного Руху В'ячеслав Чорновіл. За результатами голосування першим в історії незалежної України президентом став Кравчук, набравши 61,59% голосів.

Через тиждень після референдуму в Біловезькій пущі під Брестом (Білорусь) відбулася зустріч президента України Леоніда Кравчука, голови Верховної Ради Білорусі Станіслава Шушкевича і президента Російської Федерації Бориса Єльцина. Результатом зустрічі стала офіційна констатація розпаду СРСР і укладення угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

При цьому Україна, хоч і була державою-засновником СНД, але членом Співдружності не стала, оскільки не ратифікувала його статут. 19 березня 2014 року в результаті російської анексії Криму Радою національної безпеки і оборони України було дано старт процедурі виходу України з СНД.  

Основні  події 1991 року:

24 серпня – прийняття Верховною Радою Акту про проголошення незалежності України.

30 серпня - Президія Верховної Ради України на підставі висновків тимчасової комісії з перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, управлінь, об'єднань і організацій у зв'язку з державним переворотом 19-21 серпня заборонила діяльність Компартії України. Власність і майно КПУ та КПРС на території України перейшло на баланс Верховної Ради.

4 вересня - над будинком Верховної Ради у Києві вперше піднято жовто-блакитний прапор.

5 жовтня  - набув чинності Закон України «Про правонаступництво України», згідно з яким Україна проголошувала себе наступницею Української РСР.

7 жовтня - Верховна Рада затвердила Статут Національного банку України.

24 жовтня - Верховна Рада проголосила без'ядерний статус України.

1-3 листопада Помісний собор УПЦ у Києво-Печерській лаврі від головуванням митрополита Філарета (Денисенка) виступає за автокефалію.

5 грудня - У Верховній Раді пройшла інавгурація Леоніда Макаровича Кравчука, який чотири дні перед тим переміг на перших демократичних виборах і став першим Президентом України. Цього ж дня Головою Верховної Ради України обрано Івана Плюща.

6 грудня - Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Збройні сили України». Зараз цей день є днем національного військового професійного свята всіх військовослужбовців Збройних сил України.

21 грудня - як останній крок в процедурі ліквідації Радянського Союзу як держави, керівники 11-и із 15 колишніх радянських республік - Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан і Україна - підписали в Алма-Аті (Казахстан) Декларацію про утворення Співдружності Незалежних Держав. Лише Грузія, котра переживала труднощі громадянської війни, і прибалтійські держави - Латвія, Литва та Естонія - відмовились приєднатись до СНД. Столицею нового наддержавного утворення було обрано Мінськ.

ФОТОКОЛАЖ

28.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

Е-послуги

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання   державної служби  

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації