на головну

                     
                       
                     
                     
                             
 

 

 

Ізяславська

райдержадміністрація

 

               30300, Хмельницька обл.,

             Ізяславський р-н., м.Ізяслав,

                вул.Незалежності, буд. 2

 

тел/факс: (03852) 4-20-61

e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua

 

Заходи,

які заплановано

провести в

Ізяславському районі

протягом тижня

 

 

    

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода в Ізяславі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

o  Указ Президента України "Про відзначення 27-ї річниці незалежності України"

 

o розпорядження голови облдержадміністрації від 16 травня 2018 року № 459/2018-р «Про відзначення в області 27-ї річниці незалежності України»

 

o розпорядження голови райдержадміністрації від 29 травня 2018 року № 399/2018-р «Про відзначення в районі 27-ї річниці незалежності України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

2003. Конфлікт навколо острова Тузла

 

У кінці вересня Росія без відома України почала будівництво дамби від російського Таманського півострова до українського острова Коса Тузла в Керченській протоці між Чорним і Азовським морями. Незважаючи на протести українського МЗС, будівництво велося в три зміни.

Переговори між сторонами почалися тільки тоді, коли будівельники досягли українського прикордонного понтона. Будівництво дамби було припинено в листопаді в 102 метрах від держкордону України за домовленістю прем'єр-міністрів України і Росії.

У 2005 році Україна заявила, що Росія нібито визнала острів і води навколо нього українськими, але в РФ у відповідь повідомили, що "правовий статус острова Тузла залишається невизначеним".

 

Інші події 2003 року:

28 січня  - у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон, який зафіксував сухопутну його частину і підтвердив, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами кожної з країн.

5 березня  - у своєму телезверненні Президент України Леонід Кучма оголосив про бажання провести у країні політичну реформу. Президент заявив, що потрібно провести політичну реформу з переходу від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської у нашій державі. Для цього повинні бути внесені поправки до Конституції України.

Так, Леонід Кучма запропонував урізати повноваження глави держави, надавши парламенту право призначати більшу частину міністрів уряду і прем’єр-міністра, зробити парламент двопалатним, зарезервувавши у верхній палаті місця для екс-президентів України, повести вибори до нижньої палати Верховної Ради на пропорційній основі, законодавчо оформити існування парламентської більшості і сформованого нею коаліційного уряду.

Президент оголосив 2-місячне всенародне обговорення і доручив органам виконавчої влади організувати просвітницьку роботу серед населення. За різними даними, у ньому взяли участь 5-20% громадян України.

Закінчився рік чотириденним парламентським "ранком" – з прикрашеною ялинкою в президії, ночуванням в сесійному залі і гаслами "Кучму геть!". Незважаючи на виведену з ладу електронну систему для голосування, більшість Верховної Ради змогла підняттям рук під виття сирен, свист і скандування опозиції попередньо схвалити законопроект №4105. Керівники фракцій, які брали участь у цьому голосуванні, нарахували 276 голосів за проект поправок до Конституції. Тим часом, кількість депутатів, які піднімали руки, уточнена не була.

Законопроект "дуже сумнівної легітимності", про що заявила опозиція, підписав спікер Володимир Литвин.  Президент Леонід Кучма, у свою чергу, присоромив опозицію і висловив задоволення революційною рішучістю більшості.

6 березня - Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», який встановлював, що урочисті заходи загальнодержавного значення мали в обов'язковому порядку розпочинатися і закінчуватися виконанням Державного Гімну України.

13 березня – померла Ярослава Стецько, український політичний і державний діяч, член ОУН з 1938 р., очолювала Конгрес Українських Націоналістів, Організацію українських націоналістів (бандерівців), Антибільшовицький блок народів, депутат Верховної ради України (1997-2003 рр.). 

18 березня –  помер Олесь Бердник (Олександр Павлович Бердник), український письменник (Поза часом і простором, Покривало Ізіди, Свята Україна), громадський діяч.

6 травня – помер Олександр Іванович Білаш, український композитор, автор опер "Гайдамаки", "Балада війни", оперети "Чиста криниця", понад 200 пісень.

27 червня - Постановою Кабінету міністрів в Україні встановлена премія за кращу публіцистичну роботу в журналістиці ім.В'ячеслава Чорновола. Премія була заснована за пропозицією Державного комітету телебачення і радіомовлення і починаючи з 2004 року присуджується до дня народження В.Чорновола (24 грудня).

29 вересня - росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Тузла з метою приєднання його до материкової частини Росії. Це привело до кризи україно-російських відносин, втручання у конфлікт на найвищому рівні (президент Леонід Кучма перервав поїздку в Латинську Америку і особисто прибув на Тузлу).

17 грудня - в Криму під Алуштою перекинувся й упав у яр автобус, у якому 33 кращих шахтаря державної холдингової компанії "Павлоградвугілля" з Дніпропетровської області їхали в санаторій, отримавши у якості премій путівки до нього. У салоні автобуса в момент катастрофи також перебувало два водії й екскурсовод.

ФОТОКОЛАЖ

 09.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Відбулося засідання організаційного комітету з питань підготовки та відзначення в районі Дня Державного Прапора України та 27-ї річниці незалежності України

Днями під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Володимира Левченка  відбулось  засідання організаційного комітету з питань підготовки та відзначення в Ізяславському районі Дня Державного Прапора України та 27-ї річниці незалежності України.  

У ході засідання було обговорено основні важливі питання щодо відзначення одного із найголовнішого із державних свят. Зокрема, було вирішено, що святкові заходи, приурочені до Дня Державного Прапора України та 27-ої річниці незалежності України, будуть проходити у місті Ізяслав 23 та 24 серпня в селах району.

23 серпня заходи розпочнуться міжконфесійною молитвою за Україну та Український народ, далі відбудеться урочисте підняття Державного Прапора України. Також буде організовано святкову концертну програму та спортивні змагання. Цього ж дня відбудеться урочисте покладання квітів до пам’ятного знаку Тарасу Шевченку, до меморіалу пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, до меморіалу воїнам-визволителям, до могил загиблих/померлих учасників АТО та Революції гідності. Програма заходів ще уточнюється.

24 серпня  делегація району візьме участь у святкових заходах до Дня незалежності в місті Хмельницький.

08.08.2018 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 

2002. Катастрофа на авіашоу поблизу Львова

 

27 липня на військовому аеродромі Скнилов у Львові на глядачів святкового авіашоу на честь 60-річчя створення 14-го авіакорпусу впав винищувач Су-27. Близько першої години дня літак під управлінням пілотів Володимира Топонаря і Юрія Єгорова, малюючи в повітрі "косу петлю з поворотом", не зміг вийти з фігури, оскільки пролітав занадто низько над землею. Багатотонна машина зачепила дерево і, ударившись крилом об бетон, почала ковзати уздовж землі через льотне поле, зачіпаючи на ходу людей. Падаючи, Су-27 зачепив демонстраційний літак, відірвав йому хвіст, і, впавши на землю, вибухнув. Пілоти встигли катапультуватися.

У результаті трагедії загинуло 77 чоловік, серед них 28 дітей. Всього в скнилівській катастрофі постраждали близько півтисячі чоловік, 12 залишилися інвалідами. Відразу після аварії було декілька версій її причин: помилка пілотів, відмова двигунів і халтурна організація польотів. Суд йшов три роки. Пілотів звинуватили в халатності і невиконанні льотного плану. Єгорову дали вісім років (у 2007 році президент Віктор Ющенко скоротив йому термін до трьох, пілот вже на волі), а Топонарю - 14 років.

Після цього авіашоу в Україні заборонили.

 

Інші події 2002 року:

23 січня - зігравши унічию з українським гросмейстером Василем Іванчуком у фінальному матчі за звання чемпіона світу за версією ФІДЕ, що відбувався в Москві, 18-річний українець Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став чемпіоном. Він отримав приз у півмільйона доларів і став наймолодшим в історії ФІДЕ чемпіоном світу. Раніше цей рекорд належав росіянину Ґарі Каспарову, котрий здобув це звання 1985 року у віці 22 років.

8 лютого - у Солт-Лейк-Сіті (США) розпочались XIX Зимові Олімпійські ігри. В іграх брали участь 2399 спортсменів (886 жінок і 1513 чоловіків) з 77 країн. Українська команда нараховувала 68 спортсменів, які змагались в 11 видах спорту . На жаль наші спортсмени не виграли жодної медалі.   

31 березня - в Україні пройшли чергові вибори у Верховну Раду України. Половина депутатів Ради IV скликання обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 4%. Блок «Наша Україна» став найбільшою фракцією у Верховній Раді, завоювавши 111 з 447 місць.

12 квітня - у Нью-Йорку на 94 році життя помер славіст-мовознавець, літературознавець, культуролог, публіцист Юрій Володимирович Шевельов. Про його внесок у науку найкраще сказав він сам: "Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови".

13 травня - у Запоріжжі після інсульту на 63-у році життя помер український футбольний тренер  Валерій Лобановський. Разом із київським "Динамо" він вісім разів вигравав чемпіонати СРСР, двічі перемагав у Кубку кубків УЕФА та виборов друге місце чемпіонату Європи разом зі збірною СРСР. Після церемонії прощання, яка відбулась 15 травня на футбольному полі стадіону "Динамо" у Києві, Лобановського було поховано на Байковому кладовищі.

28 травня - обрання головою Верховної Ради України Володимира Литвина.

11 червня - Донецький «Шахтар» переміг в Ужгороді місцевому "Закарпаття" з мінімальним рахунком 1:0 і вперше у своїй історії став чемпіоном України. Тим самим гірники перервали 9-річну гегемонію київського "Динамо", яке так і не змогло відсвяткувати ювілейну 10-ту перемогу в національній першості.

9 липня - президент  України Леонід Кучма своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони від 23 травня про інтеграцію України до євроатлантичних структур, у тому числі до НАТО.

10 липня - президент України Леонід Кучма підписав указ про інтеграцію України в структури НАТО.

27 липня - під час авіашоу на Скнилівському аеродромі під Львовом унаслідок падіння винищувача Су-27УБ у натовп глядачів загинуло 77 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало ще 543 чоловіка. За кількістю загиблих  Скнилівська трагедія вважається найбільшою катастрофою в історії авіаційних свят.

16 листопада – президент України Леонід Кучма підписав указ про відставку уряду Анатолія Кінаха і направив до Верховної Ради представлення на згоду призначити новим прем'єром голову Донецької обладміністрації Віктора Януковича.

19 грудня - здано в експлуатацію морський нафтовий термінал "Південний".

ФОТОКОЛАЖ

 08.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

 

 2001. Катастрофа ТУ- 154М і візит Папи Римського

 

У кінці червня Україну відвідав Іоанн Павло II - поляк Кароль Войтила. Уперше за історію Святого Престолу його глава ступив на нашу землю. Він три дні провів в Києві і два - у Львові. І якщо в столиці заходу з його участю зібрали 200 тисяч чоловік, серед яких було багато польських паломників, то на Галичині на папських літургіях побували близько двох мільйонів.

Проти візиту активно виступали віряни української православної церкви московського патріархату, напередодні в Києві протестували п'ять тисяч чоловік. Але обійшлося без ексцесів - було багато міліції, а шляхом дотримання "папамобиля" вулиці розчищали від народу. І тільки невелика група "обороняла" Софійський собор і Печерську Лавру. І коли папа побажав відвідати Софію хоч би як приватну особу, його відрадили. Камінь спотикання між Ватиканом і Московським патріархатом - захоплення греко-католиками православних церков у Львові в 1992 році (УГКЦ говорила, що повертала храми, які у них відібрала після війни радянська влада).

4 жовтня над акваторією Чорного моря був збитий пасажирський літак Ту-154М російській компанії "Сибір", здійснюючий рейс по маршруту Тель-Авів - Новосибірськ. На його борту знаходилися 78 громадян РФ і Ізраїлю - 66 пасажирів і 12 членів екіпажа, ніхто не вижив. За попередньою версію, яка досі викликає серйозні сумніви, літак був випадково збитий українською ракетою в ході військових навчань ППО в Криму. Після пуску вона нібито помилково перенацілилася на Ту-154М, вибухнувши в півтора десятці метрів над ним і відправивши на морське дно разом з людьми.

Керівництво Міноборони заперечувало зв'язок між навчаннями і загиблим лайнером, але потім визнало провину, після чого між Україною, Росією і Ізраїлем була досягнута трибічна угода про виплату сім'ям загиблих компенсацій у розмірі $200 тис. за кожного загиблого. Проте виплати зробили в режимі екс-грата - у вигляді деякої благодійної допомоги, без фактичного визнання відповідальності за збитий літак. Остаточно винні в катастрофі на сьогодні не встановлені.

Інші події 2001 року:

 5 січня - генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу по відношенню до віце-прем'єра Юлії Тимошенко, звинуваченої в контрабанді і підробці документів, а також в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах у період, коли вона була президентом корпорації "Єдині енергетичні системи України".

Відставка 19 січня віце-прем'єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу поклала початок низці відставок в уряді України у 2001 році. Президент України Леонід Кучма своїм указом звільняє віце-прем'єра Юлію Тимошенко з посади у зв'язку із її притягненням до кримінальної відповідальності. Тимошенко обвинувачується у контрабанді валюти, хабарництві, прихованні валютного виторгу і підробці документів. Тимошенко називає своє звільнення "ярким доказом того, що комерційне оточення Президента куди сильніше уряду і тих його членів, що прагнуть навести у країні порядок".  Екс-віце-прем'єр заявляє про свій перехід до опозиції проти чинного режиму.

26 січня - у Чорному морі затонув український теплохід "Пам'ять Меркурія", на борту якого було 54-и особи, що мав прибути до українського порту Євпаторія із Стамбула. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.

13 лютого влада заарештовує екс-віце-прем'єра Юлію Тимошенко у зв'язку з висунутими раніше обвинуваченнями. До 27 березня вона перебуває під вартою у слідчому ізоляторі Лук'янівської в'язниці. Тимошенко була звільнена за рішенням суду, законність якого пізніше підтвердив Верховний суд України.

9 березня   під час пікетування Адміністрації Президента учасниками акції "Україна без Кучми", які вимагали відставки Леоніда Кучми і силових міністрів, відбулися серйозні зіткнення з міліцією, у результаті яких постраждало кілька десятків чоловік. Правоохоронні органи заарештували 19 членів партії УНА-УНСО. Їм пред'явлене обвинувачення в організації й активній участі в масових безладдях, що привели до важких наслідків. Максимальне покарання може становити 12 років позбавлення волі. 

На тлі виступів опозиції і масових безпорядків у Києві 9 березня іде у відставку міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко, який займав цю посаду з липня 1995 року. Його відставку багато політиків пов'язують з неефективним розслідуванням справи про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Новим міністром внутрішніх справ стає Юрій Смирнов. Смирнов до цього очолював київську міліцію. Українським правоохоронним органам, проте, так і не вдалося з'ясувати обставини зникнення і причини смерті Георгія Гонгадзе.

У квітні Сполучені Штати задовольняють прохання про надання політичного притулку колишньому офіцеру президентської охорони Миколі Мельниченку і дружині зниклого журналіста Георгія Гонгадзе Мирославі.

26 квітня український парламент відправляє у відставку Віктора Ющенка. У постанові про недовіру його кабінету говориться, що "діяльність уряду не привела до позитивних зрушень в економіці", і зокрема , відзначається інфляція, падіння економічних показників, зростання рівня бідності. Виступаючи з трибуни в день відставки, Ющенко закінчує свою мову словами: "Я іду, щоб повернутися". Жаль із приводу його відставки висловлює Євросоюз, роблячи акцент на тому, що Ющенко користувався довірою Заходу. Євросоюз закликає Україну не відмовлятися від реформ. Вже через кілька днів після відставки, Ющенко починає діалог з партіями про створення єдиного передвиборного блоку на парламентських виборах 2002 року. До кінця грудня блок Ющенка "Наша Україна" нараховує 22 партії і 51 громадську організацію.

29 травня український парламент затверджує на посаді Прем'єр-міністра України президента Українського союзу промисловців і підприємців, главу Партії промисловців і підприємців Анатолія Кінаха. Відразу ж після свого призначення Кінах називає співробітництво з МВФ "об'єктивною необхідністю", однак підкреслює, що орієнтуватися варто на приватний капітал. За словами нового прем'єра, дві основні проблеми для України - це податкова реформа, яка є " справою національної економічної безпеки", і бідність.

23-27 червня в Україні з візитом знаходиться Глава Римської католицької Церкви Папа Іоанн Павло ІІ. Понтифік провів служби в Києві і Львові, які зібрали більше півтора мільйонів чоловік. Залишаючи Україну, Папа побажав їй увійти в Європу як повноправний член. Незважаючи на протести православної церкви Московського патріархату, візит Папи в Україну був названий "тріумфальним". Прес-секретар Папи заявив, що Іоанн Павло ІІ помолодів в Україні на 10 років.

23-24 серпня Україна відзначає 10-ую річницю незалежності. На центральній вулиці Києва пройшов найбільший за роки незалежності військовий парад за участю солдатів і техніки всіх видів військ. Щоб подивитися на парад, на центральні вулиці Києва прийшли близько 50 тисяч чоловік. З нагоди ювілею в столицю України приїхали лідери іноземних держав. Напередодні ювілею в Києві на реконструйованому Майдані Незалежності відкривають монумент Незалежності, художні характеристики якого викликали неоднозначну реакцію в суспільстві.

Офіційне відкриття Монумента Незалежності відбулося 23 серпня до 10-ї річниці Незалежності України. В церемонії взяли участь президенти України та Польщі Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський.

Монумент Незалежності України являє собою 62-метрову тріумфальну колону, увінчану 24-тонною статуєю жінки з литої бронзи, що тримає в руках гілку калини. 33-метрова колона зроблена із найсвітлішого у світі пенсільванського граніту «Бет Уайт». Її виготовляли італійські майстри по каменю й вона була представлена (звісно, не в оригіналі) на міжнародній виставці у Вероні як еталон найвищої майстерності. Всередині колони – гвинтові сходи. Під час спорудження монумента були використані технічні механізми, схожі з тими, що використовувалися під час будівництва Батьківщини-Матері. Монумент має залізобетонний каркас, може витримати й ураган. Позаду колони планувалося встановити скульптури 12 найвідоміших українських державних діячів і збудувати «Музей державності». Втім, замість музею збудували «Глобус», який кияни одразу ж обізвали «теплицями». Від скульптур державотворців довелося відмовитися, щоби поважні бронзові мужі не тулилися до магазину.

Автором Монумента Незалежності є відомий український скульптор Анатолій Кущ, «батько» таких відомих київських пам'ятників як «Засновники Київської Русі» та «Архангел Михаїл». Моделлю для дівчини-Незалежності скульптору слугувала дочка, 20-річна Христина Кущ-Катракіс – відома нині американська мисткиня, художниця, кураторка міжнародних мистецьких проектів.

Деякі кияни скептично поставилися і до реконструкції головної площі столиці, й до самого монумента. Лесь Подерв'янський назвав архітектуру нового Майдану Незалежності «застиглою музикою Михайла Поплавського». Дехто називав дівчину на постаменті «молодицею з бананами», інші – «Галею». Натомість сам скульптор залишився задоволений власною роботою й стверджує, що за кожною цяточкою на постаменті криється певний смисл, який треба вміти розшифровувати. Він радить взяти бінокль та добре роздивитися дівчину-Незалежність. На її одязі – вся українська історія від Трипілля до християнства.

4 жовтня - Над Чорним морем зазнав катастрофи пасажирський літак Ту-154М авіакомпанії «Сибирь», який виконував рейс за маршрутом Тель-Авів - Новосибірськ. Він впав у Чорне море, що привело до загибелі 78 громадян Росії і Ізраїлю.

30 жовтня Україна ліквідувала останню з 46 шахтно-пускових установок міжконтинентальних твердопаливних ракет СС-24, виконавши таким чином свої зобов'язання в рамках договору СТАРТ-1. Знищення останньої шахтно-пускової установки фактично означає закінчення процесу ліквідації країною свого ядерного потенціалу, який почався десять років тому. До проголошення незалежності Україна займала третє місце у світі за розміром ядерного потенціалу.

5 грудня - Розпочався перший Всеукраїнський перепис населення. Загальна кількість населення України в 2001 році становила 48 млн. 457 тис. осіб (міського - 67,2%, сільського - 32,8%; чоловіків - 46,3%, жінок - 53,7%); на території країни проживало 37541,7 тис. українців (77,8% від загальної кількості).

ФОТОКОЛАЖ

07.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

  

2000 рік. Зупинка ЧАЕС і "касетний скандал"

 

У березні Кабмін прийняв постанову про припинення експлуатації Чорнобильської АЕС. Зупинку  перетворили в шоу: 15 грудня в 13.15 глава держави з столичного Палацу "Україна" віддав відповідну команду, глядачі прямим ефіром спостерігали за поворотом ключа, що зупиняє третій реактор. 1-й блок був зупинений в 1996-м, а 2-й блок - в 1999 році.

На сьогоднішній день на ЧАЕС завершено будівництво нового безпечного конфінменту, який накрив аварійний блок разом з  саркофагом, що відслужив свій термін. Після герметизації конструкції всередині конструкції розпочнеться демонтаж конструкцій. Повне закриття ЧАЕС займе майже сто років.

28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз опублікував в українських ЗМІ ряд аудіозаписів, вміст яких ніби то свідчив про ряд великих злочинів. Одним із злочинів було вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Також плівки ніби зафіксували  процес тиску президента та його оточення  по відношенню до інших політиків і журналістів країни. У результаті в країні розгорівся  так званий "касетний скандал". Як стало відомо пізніше, аудіозаписи розмови президента передав Олександру Морозу, колишній  охоронець президента Микола Мельниченко, який після скандалу отримав політичний притулок на території США. По словам Мельниченка, загальна тривалість записаних ним розмов  глави держави становить 300 годин.

"Касетний скандал" спровокував в країні хвилю мітингів під лозунгом "Україна без Кучми". У результаті тиску акцій протесту Кучма відправив у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка та главу Служби безпеки України Леоніда Деркача.

Інші події 2000 року:

21 січня - 1 лютого - розкол парламенту, при якому більшість (255 депутатів) переходять в Український дім, обрання головою Верховної Ради України Івана Плюща.

11 березня - на донбаській шахті Баракова стався вибух метану, що призвів до смерті 80-и гірників.

22 березня - біля острова Зміїний у Чорному морі українські прикордонники затопили турецьку рибальську шхуну.

13 квітня - танення снігів і неперервні дощі на території Словаччини, України, Угорщини, Югославії та Румунії привели до різкого зростання рівня води в Тисі і її притоках, досягнувши рекордної відмітки в 9 метрів поблизу угорського міста Токай. Це привело до затоплення тисяч гектарів землі і підняттю з дна Тиси і Дунаю тон дохлої риби, яка загинула в лютому після скидання в Румунії ціаніду у верхів'я Тиси і її приток. Внаслідок повені в Румунії та Угорщині загинуло не менше 10 чоловік.

16 квітня – в мережі Інтернет з'явилося видання «Українська правда», засноване та редаговане Георгієм Гонгадзе.

20 квітня - під час військових навчань на Гончарівському полігоні у Чернігівській області учбова ракета «Точка-У» через технічну несправність змінила курс і попала в житловий будинок у Броварах Київської області. Після трьох днів заперечення інциденту, у якому загинуло три особи і п'ятеро були поранені, Міністерство оборони України визнало свою відповідальність.

28 травня – помер Ігор Йосипович Білозір, народний артист України, український композитор і виконавець, лідер «ВІА Ватра».

5 червня - у Києві відбулась зустріч президентів Білла Клінтона і Леоніда Кучми. Вони обговорили питання закриття Чорнобильської АЕС, США надало додаткові 78 млн.  доларів США для Чорнобильського фонду "Укриття" і було підтверджено зобов'язання США продовжити співпрацю із Україною та міжнародним співтовариством для забезпечення завдань, які пов'язані із закриттям ЧАЕС.

31 серпня - Президент України Леонід Кучма оголосив чотири села в Миколаївській області, в котрих продуктами розпаду ракетного палива, що потрапило в ґрунт ще за часів СРСР, отруїлося близько 400 людей, зоною екологічної катастрофи.

3 вересня - у Києві Дмитром Костюком і Костянтином Меладзе засновано музичний вокальний дует «ВІА Гра» - солістками стали Альона Вінницька та Надія Грановська.

15 вересня - в австралійському місті Сідней відкрились XXVII Олімпійські ігри, останні в другому тисячолітті. У них взяли участь 10 651 спортсменів з 199 країн, які розіграли 300 комплектів нагород у 28 видах спорту. Українські спортсмени завоювали на сіднейській Олімпіаді 23 медалі, з них 3 золоті, 10 срібних і 10 бронзових.

16 вересня - викрадення і вбивство журналіста сайту "Українська правда" Георгія Гонгадзе.

2 листопада - у лісі під Таращею знайдене тіло журналіста Георгія Ґонґадзе, який зник ще 16 вересня.

28 листопада - оприлюднення лідером Соціалістичної партії України Олександром Морозом так звавних "плівок Мельниченка".

15 грудня - зупинка експлуатації Чорнобильської АЕС.  

15 грудня 2000 р. - 9 березня 2001 р. акція «Україна без Кучми». 15 грудня у Києві почалась організована опозицією акція з вимогою ретельного розслідування вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе та причетності до неї Президента України. Вона тривала до весни наступного року і посприяла консолідації демократичної опозиції, яка здобула перемогу під час Помаранчевої революції 2004 року. 15 грудня на Майдані Незалежності було встановлено намети - демонстранти вимагали чесного розслідування вбивства Гонгадзе. 19 грудня був створений громадський комітет «За правду!», який ініціювали колишні активісти «революції на граніті» Маркіян Іващишин, В'ячеслав Кириленко та Євген Золотарьов. До них приєдналися 24 політичні партії та громадські організації, серед яких СПУ, «Батьківщина», Український Народний Рух, «Реформи і Порядок», «Собор», УНА-УНСО та інші. Координаторами акції, яка отримала назву «Україна без Кучми!», стали член правління Української  Гельсінської Спілки Володимир Чемерис та помічник-консультант Олександра Мороза Юрій Луценко. Однак акція не здобула достатньої суспільної підтримки - 20 грудня, зустрівшись з активістами, Кучма пообіцяв забезпечити прозоре розслідування, відставку «силовиків» та створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді, і 27 грудня наметове містечко було згорнуте.

ФОТОКОЛАЖ

06.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1999. Дозвіл на арешт Лазаренка і підозріла смерть Чорновола

 

25 березня 1999 року загинув відомий політик, лідер Народного Руху і один із реальних кандидатів в президенти України В'ячеслав Чорновіл. Вночі недалеко від Борисполя, Toyota під керуванням Євгена Павлова, в якій знаходилися Чорновіл і прес-секретар Руху Дмитро Понамарчук, на високій швидкості врізалася у КамАЗ, який раптово розвернувся і перегородив трасу. Чорновіл і Павлов загинули, Понамарчук отримав серйозні травми.

Чинний тоді глава МВС Юрій Кравченко відразу назвав це нещасним випадком, підкресливши, що версія навмисного вбивства навіть не розглядалася. Кримінальну справу швидко припинили за відсутністю складу злочину. Водій КамАЗа потрапив під амністію. У 2001-му слідство відновили і знову закрили. Тим часом раптово помер важливий свідок, 42-річний експедитор, який перебував у кабіні вантажівки, – в його тілі виявлені важкі метали, які нібито призвели до смерті. Куратор слідства замгенпрокурора Микола Голомша в 2008-му назвав автокатастрофу спланованою акцією проти Чорновола, якого експерти Чорновола вважали небезпечним для Кучми кандидатом на виборах.

Восени 1998-го Генпрокуратура завела п'ять кримінальних справ, в яких так чи інакше фігурував екс-прем'єр-міністр України Павло Лазаренко. У парламенті з дня на день очікувалося подання ГПУ про зняття з нього недоторканності. Проте 2 грудня 1998 року його затримала швейцарська поліція при спробі в'їхати в цю країну по панамському паспорту. В Україні стали обговорювати питання про екстрадицію Лазаренка, але його тим часом випустили під заставу в 3,5 млн доларів.

На початку лютого 1999 року ГПУ все ж внесла в Раду подання на Лазаренка. Екс-прем'єр отримав проти себе 310 голосів. Але, як виявилося, Лазаренка вже в Україні немає. Через три дні його затримали в аеропорту Нью-Йорка за порушення візового режиму. Він тут же оголосив, що просить політичного притулку в Штатах, і до рішення суду з цього питання його помістили у в'язницю біля Лос-Анджелеса. Втім, у 2000 році Лазаренку були пред'явлені звинувачення в здирстві, відмиванні грошей і шахрайстві. Слідство тривало ще шість років і закінчилося вироком в 9 років позбавлення волі.

Інші події 1999 року:

19 січня - в Україні повідомлено, що кількість ВІЛ-інфекованих зросла з 44 у 1994 році до 38-110 тисяч чоловік.

17 лютого - Верховна Рада України ухвалила рішення про зняття депутатської недоторканності з Павла Лазаренка за порушеною 14 вересня 1998 року Генеральною прокуратурою України справою по звинуваченню за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.

19 лютого - в аеропорту Нью-Йорка був затриманий екс-прем'єр-міністр України Павло Лазаренко. Він звернувся до американської влади щодо політичного притулку у зв'язку з переслідуванням в Україні. У 2006 році Лазаренко був засуджений у США до 97 місяців ув'язнення та штрафу понад 10 млн доларів.

25 березня - на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль—Золотоноша за нез'ясованих обставин в автокатастрофі загинув український політик В'ячеслав Максимович Чорновіл. Соратники Чорновола вважають його загибель політичним убивством, розслідування якого не завершене й досі.

8 червня — вперше в Україні стала доступною програма міжнародного бакалаврату. Навчання за цією програмою запропонувала своїм учням Печерська міжнародна школа в Києві.

29 липня – помер Анатолій Борисович Солов'яненко, український оперний співак (нар. 25 вересня 1932 р.).

12 серпня - набула чинності постанова № 1451 Кабінету Міністрів України про закриття з 1 січня 2000 року в країні всіх витверезників.

29 серпня - у Київському районі Донецька біля регіонального спортивного комплексу «Олімпійський» відкрито прижиттєвий пам'ятник Сергію Бубці, тридцатип'ятиразовому рекордсмену світу, шестиразовому чемпіону світу, чемпіону Олімпійських ігор зі стрибків з жердиною.

2 жовтня - в місті Інгулець Дніпропетровської області вибухом гранати поранена кандидат в президенти України, лідер Прогресивної Соціалістичної партії Наталія Вітренко.

24 жовтня - у місті Рогатин Івано-Франківської області відкрито пам'ятник землячці Роксолані, коханій дружині турецького султана Сулеймана I Пишного.

31 жовтня - за результатами президентських виборів в Україні у другий тур вийшли діючий президент Леонід Кучма і лідер Компартії Петро Симоненко, котрі у першому турі набрали 36.5% та 22.2% голосів, відповідно.

14 листопада - Леонід Кучма вдруге обраний на посаду Президента України - у другому турі виборів з результатом 56% він переміг кандидата від Компартії України Петра Симоненка.

16 листопада — засновано Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України.

22 грудня - на посту прем'єр-міністра України затверджено колишнього голову Нацбанку Віктора Ющенка.

30 грудня - Конституційний Суд України визнав статті кримінального кодексу, що передбачали смертну кару, неконституційними. У зв'язку з цим, у 2000 році Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України, якими остаточно вилучила поняття «смертна кара» з офіційного списку кримінальних покарань України.

ФОТОКОЛАЖ

05.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1998. Криза через "російський дефолт"

 

Стабільність і зовнішнє благополуччя економіки протягом усього 1997 року плавно перетекли в глибоку кризу 1998 року. Почалося все в Росії, яка на той час нагромадила величезний борг, збудувавши гігантську піраміду короткострокових позик. 17 серпня Кремль визнав свою нездатність розплатитися за боргами, оголосивши дефолт. Курс рубля впав в чотири рази, банківська система опинилася на межі розвалу. Але і українській економіці, тісно "переплетеній" з економікою сусідів, було несолодко. Ситуацію ускладнили заходи Нацбанку, спрямовані на обмеження грошової маси в країні, які залишили підприємства без вільних коштів, за чим, природно, пішла криза неплатежів, в тому числі і в бюджет, а паралельно впали світові ціни на основний експортний продукт – сталь.

У той же час державі нічим було платити за облігаціями держпозики. Тоді уряд змусив банкірів відмовитися на час від отримання виплат по держпозиках, а з нечисленними іноземними власниками домовилися про відстрочку платежів. І краху фінансової системи уникнути вдалося, так само як і оголошення дефолту. Але без втрат все одно не обійшлося – оскільки вичерпалось таке потужне джерело поповнення бюджету, як облігації держпозики, країна зіткнулася з платіжним дефіцитом. Грошей не вистачало ні на що – ні на зарплати, ні на пенсії, ні, тим більше, на утримання курсу гривні. У підсумку, гривню вирішили поступово девальвувати, одночасно створюючи труднощі тим, хто хотів купити валюту. До кінця року курс впав майже в два рази. Економіка країни перебувала в жорстокому ступорі і кризі неплатежів. Виходила з цього стану України ще кілька наступних років.

Інші події 1998 року:

Україна брала участь у Зимових Олімпійських іграх 1998 року в Нагано (Японія) вдруге за свою історію, і завоювала одну срібну медаль (Олена Петрова, біатлон).

Україна брала участь у Зимових Параолімпійських іграх 1998 року у Нагано (Японія). Уперше за свою історію і завоювала 9 медалей (3 золоті, 2 срібні і 4 бронзових).

29 березня - на парламентських виборах в Україні комуністи здобули 121 з 450 місць.

29 березня – померла Квітка Цісик, американська оперна співачка   українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень  (нар. 4 квітня 1953 р.).

22 квітня - у Києві поблизу свого будинку шістьма пострілами був убитий народний депутат Верховної Ради України, голова біржового комітету УМБВ 63-літній Вадим Гетьман. Його вбивця був випадково виявлений через три роки і засуджений на довічне ув'язнення під час суду над членами донецького кримінального угруповування Євгена Кушніра, який на думку слідства був організатором вбивства на замовлення колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка.

25 травня - на спільному українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області з конвеєра зійшов перший автомобіль «Таврія-Нова» - модифікація, створена спільно з Daewoo, і спрямована на усунення очевидних недоліків і поліпшення техніко-експлуатаційних показників української «Таврії»..

7 липня – обрання головою Верховної Ради України Олександра Ткаченка.

15 липня — перший прямий ефір «Нового каналу», вважається днем народження каналу.

23 серпня - Указом Президента України Леоніда Кучми № 944/98 встановлена відзнака Президента України «Герой України» (з врученням ордена «Золота Зірка» або ордена Держави). 26 листопада 1998 року за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі, відзнакою Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави першим було нагороджено президента Національної академії наук України, академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона.

ФОТОКОЛАЖ

04.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1997. Великий договір з Росією і перший український космонавт

 

У травні 1997-го Україна і Росія підписали Великий договір про дружбу і співробітництво. В угоді закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємної зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. Обидві країни ратифікували договір в 1998 році.

 У 1997-му в Україні з'явився перший космонавт - ним став 46-річний полковник ВПС Леонід Каденюк, уродженець Буковини. Свій 16-добовий політ він здійснив на американському шатлі "Колумбія", тому самому, що в 2003-му вибухнув під час посадки разом з екіпажем.

Після повернення Каденюк не став по популярності "українським Гагаріним", але широко відомий і донині. Злітавши в космос, він зайнявся політикою, був депутатом Верховної Ради і радником прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

Інші події 1997 року:

17 травня - закінчилась перша офіційна українська антарктична експедиція. Вона проходила на станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу, яку Україні в 1996 році передала Великобританія. Перейменована у «Академік Вернадський», 6 лютого 1997 року на ній було піднято український прапор.

21 травня – народилася Вікторія  Петрик, українська співачка («When You Believe»); переможниця конкурсу «Дитяча Нова хвиля 2010».

24 травня - у Києві відкрився перший в Україні ресторан McDonald's.

28 травня - у Києві голови урядів Російської Федерації та України  підписали пакет документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україні перейшли 18% кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації. Натомість Росія отримала право розміщувати свій флот в Севастополі до 2017 року, утримувати на території України не більше 338 кораблів і суден та 25 тисяч військовослужбовців.

31 травня - у Києві Президент України Леонід Кучма та Президент Російської Федерації Борис Єльцин підписали «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», який разом з домовленостями про умови перебування російського Чорноморського флоту в Україні становив комплекс «великих угод», що врегулювали відносини між двома найбільшими колишніми республіками Радянського Союзу.

19 червня - під натиском західних кредиторів президент України Леонід Кучма звільнив з посади прем'єр-міністра Павла Лазаренка, котрого вважали прихильником неринкових методів управління економікою.

9 липня - на саміті в Мадриді підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО.

16 липня - Валерій Пустовойтенко став Прем'єр-міністром України замість зміщеного з посади Павла Лазаренка.

17 липня - із заявами та застереженнями Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, прийняту відповідно до Загальної декларації прав людини з метою дотримання та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини.

10 серпня - український легкоатлет Сергій Бубка вшосте підряд став чемпіоном світу у стрибках з жердиною.

15 серпня - в Україні засновано орден княгині Ольги, якою відзначають жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.

18 серпня – померла Марія Оксентіївна Приймаченко, українська народна художниця, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (нар. 12 січня 1909 р.).

19 листопада - з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) взяв старт космічний човник "Колумбія", на борту якого знаходився перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк. В рамках програми "STS-87", присвяченій експериментам по дослідженню впливу невагомості на особливості протікання ряду фізичних явищ і спостереженню зовнішніх шарів атмосфери Сонця, Каденюк в якості спеціаліста-дослідника виконав дослідження з штучного опилення паростків сої і рапсу з метою отримання насіння в умовах невагомості. Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунду.

ФОТОКОЛАЖ

03.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1996. Конституція і гривня

 

28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію. Основний закон приймали в авральному режимі - з 10 ранку 27 червня до 6 ранку 28 червня.

Цьому передувала боротьба за владу між спікером Олександром Морозом і президентом Леонідом Кучмою. Соратники останнього в березні 1996 року запропонували свій варіант основного закону, який приводив до нуля повноваження парламенту, перетворюючи його в двопалатний. Президент пригрозив Морозу, що винесе цей проект на референдум, і той погодився на прийняття якогось компромісного варіанту. Компроміс був, звичайно, на користь Кучми - президент тепер повністю контролював уряд (призначаючи і знімаючи міністрів) і регіони (знімаючи і призначаючи губернаторів). Зате парламент залишився однопалатним і зберіг своє життя до чергових виборів березня 1998 року.

До 1996 року Україна жила без національної валюти. У 1992 році на час перехідного періоду в країні було введено тимчасову валюту - український карбованець або купоно-карбованець. Саме карбованці стали жертвою інфляції в результаті економічної кризи перехідного періоду.

І тільки в 1995 році економічна ситуація в країні стабілізувалася, що дозволило ввести в обіг державну валюту України - гривню, перші зразки якої виготовили в Канаді ще в 1992 році. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 року. У перший її день за встановленим курсом було переведено у гривні ціни, тарифи, зарплати, стипендії та пенсії, гроші на рахунках підприємств і заощадження українців. Курс тоді залишав 100000 крб за одну гривню. У ці дні в обороті були і обидві валюти, а вже з 16 вересня єдиним законним платіжним засобом в Україні стала гривня.

Інші події 1996 року:

6 лютого - Британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

1 червня - з України до Росії перевезено останні ядерні ракети, в результаті чого країна остаточно отримала статус без'ядерної держави в обмін на ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет, і гарантії від Росії та США своєї безпеки та територіальної цілісності. Остання шахтно-пускова установка міжконтинентальних твердопаливних ракет була ліквідована в Україні в 2001 році.

28 червня - о 9-20 у Верховній Раді України прийнято Конституцію України. За її текст проголосувало 315 депутатів, проти - 16. Це сталося на найдовшому пленарному засіданні, яке безперервно тривало 23 години і завершилося на світанку. Нова Конституція України – це 15 розділів, 161 стаття і три довгих роки важких суперечок. Щоби прискорити прийняття основного закону, 27 травня 1996 року Президент Леонід Кучма видав указ про референдум щодо ухвалення Конституції. За 23 години безперервної роботи парламентарям вдалося розв'язати найгостріші проблеми: державна мова - українська, малий герб – тризуб, прапор – синьо-жовтий, мелодія гімну - “Ще не вмерла Україна”; тоді ж було узаконено непорушність права приватної власності.

10 липня - Верховна Рада України 344 голосами підтримала призначення 43-річного Павла Лазаренка Прем'єр-міністром України, який став наймолодшим очільником уряду незалежної України. Його діяльність не спричинила покращення соціально-економічного становища в країні і через рік він був звільнений під формальним приводом погіршення стану здоров'я.

12 липня - У Білій залі Маріїнського палацу президент України Леонід Кучма та голова Верховної Ради Олександр Мороз в урочистій обстановці підписали Закон «Про прийняття Конституції України і введення її в дію». Перед тим у парламенті українські депутати вперше в історії присягнули на вірність Україні на новій Конституції і засвідчили це підписами. Текст присяги зачитав старійшина парламенту, академік Ігор Юхновський.

19 липня - в місті Атланта (штат Джорджия, США) офіційна церемонія відкриття ювілейних XXVI Олімпійських ігор, в яких взяли участь спортсмени 197 країн. Це була перша  літня Олімпіада для незалежної України. Загальний медальний залік виграла збірна США - 101 медаль (44 золоті, 32 срібні, 25 бронзових), а збірна України посіла дев'яте місце, здобувши 23 нагороди (9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей).

Олімпійськими чемпіонами стали: Євген Браславець – вітрильний спорт; Володимир Кличко – бокс; Інесса Кравець – легка атлетика (потрійний стрибок); Ігор Матвієнко – вітрильний спорт; В’ячеслав Олейник – греко-римська боротьба; Лілія Подкопаєва – спортивна гімнастика;  Катерина Серебрянська – художня гімнастика; Тимур Таймазова – важка атлетика;  Рустам Шаріпов – спортивна гімнастика  (вправи на брусах).

Срібні медалі отримали: Інна Фролова, Світлана Мазій, Діна Міфтахутдинова, Олена Ронжина-Морозова – академічне веслування.

Бронзові медалі отримали: Олег Кирюхін – бокс; Олександр Багач – штовхання ядра; Олена Садовнича – стрільба з лука; Олександра Світличний – гімнастика; Руслана Таран, Олена Пахольчик – вітрильний спорт; Андрій Калашников – греко-римська боротьба. 

21 серпня - Указом Президента України Леоніда Кучми в Україні введено нову відзнаку - знак Президента «За мужність», який надається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

2 вересня - відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України Уряд України заявив про введення в країні нової валюти -  гривні та її соту частку — копійку.

ФОТОКОЛАЖ

02.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1995 рік. Україна стала повноправним членом Ради Європи.

Обрання митрополита Філарета (Денисенка) патріархом Київським та всієї Русі-України УПЦ КП

 

Ще в 1992 році Верховна Рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" у Парламентському асамблеї Ради Європи (ПАСЕ), що дозволило українським депутатам брати участь у її роботі. У тому ж році Рада Європи дав доручення ПАСЕ підготувати висновок щодо ступеня готовності України до вступу в Раду.

Але тільки в 1995 році висновок ПАРЄ щодо української заявки був позитивний. Після цього Комітет міністрів Ради Європи одноголосно затвердив резолюцію про приєднання України в якості 37-го члена. Отримавши членство в Раді України не тільки декларувала свою приналежність до європейської сім'ї народів, а й взяла на себе ряд зобов'язань в сфері реформування чинного законодавства на підставі норм і стандартів Ради Європи.

У жовтні на Всеукраїнському Помісному Соборі (20-21 жовтня) митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Русі-України, інтронізація відбулась 22 жовтня. Він плідно працює над розбудовою Помісної Православної Церкви в Україні, робить чимало і для об'єднання православних віруючих України в лоні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Інші події 1995 року:

17 березня - Верховна Рада України скасувала посаду президента Криму.

1 квітня - в присутності міністра оборони США Вільяма Перрі, в Україні  почато демонтаж і знищення ядерного озброєння.

27 квітня - Верховна Рада прийняла постанову про заснування ордену Богдана Хмельницького. Ухвалена Президентом Леонідом Кучмою 3 травня того ж року, ця відзнака стала першою державною нагородою незалежної України, призначеною для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України. Вперше вручення ордена III ступеня відбулося 7 травня 1995 року.

12 травня - під час свого візиту до України президент США Білл Клінтон відвідав меморіал "Бабин Яр" у Києві, збудований в пам'ять про 30 тисяч євреїв, убитих на цьому місці нацистами в 1941 році.

8 червня - Президент України Леонід Кучма і Голова Верховної Ради України Олександр Мороз підписали Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади в країні.

9 червня - у Сочі президенти України та Росії підписали угоду про окреме базування Чорноморського флоту РФ і Військово-морських сил України, а також про розподіл майна Чорноморського Флоту колишнього СРСР.

18 липня - біля дзвіниці Софіївського собору в Києві поховано українського церковного діяча - патріарха Київського та всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (Романюка). Подія наштовхнулась на опір духовенства УПЦ МП і супроводжувалась побиттям учасників багатотисячної похоронної процесії із застосуванням сльозогінного газу.

24 вересня - Україна відхилила пропозицію президента Білорусії Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білорусією і Росією.

15 жовтня - під час футбольного матчу в Донецьку на стадіоні стався вибух підкладеної в автомобіль бомби, від котрого загинув президент футбольного клубу "Шахтар" А.Брагін і чотири його охоронця.

У жовтні   на Всеукраїнському Помісному Соборі (20-21 жовтня) митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Русі-України, інтронізація відбулась 22 жовтня. Він плідно працює над розбудовою Помісної Православної Церкви в Україні, робить чимало і для об'єднання православних віруючих України в лоні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

9 листопада - у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена. Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.

29 грудня - у Дніпропетровську відкрито  метрополітен - перший на території колишнього СРСР після його розпаду. Нараховує 6 станцій, розміщених на трасі довжиною 7,8 кілометра.

ФОТОКОЛАЖ

01.08.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1994. Дострокова зміна влади і відмова від ядерної зброї

 

У результаті масових страйків шахтарів Верховна Рада ініціювала проведення перших в історії незалежної України дострокових виборів президента в березні 1994 року і парламенту в червні 1994 року.

Основним конкурентом чинного на той момент президента Леоніда Кравчука на виборах став екс-прем'єр-міністр Леонід Кучма. Однак в першому турі жоден із кандидатів не зумів набрати більшість голосів. Другий тур виборів пройшов 10 липня 1994 року. За його результатами президентом став Кучма.

10 січня 1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї. Великі держави домовилися, що весь ядерний арсенал колишнього СРСР перейде під контроль Росії. Україна деякий час йшла від відповіді на питання, чи буде віддавати вона свої ракети, чим викликала роздратування не тільки у Росії, але і у США. З обох сторін чинився жорсткий тиск і, врешті-решт, Кравчук підписав відмову. Країна, що мала третій у світі після США і Росії ядерний потенціал, добровільно віддала росіянам боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти, а 43 стратегічних супербомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС пішли на металобрухт.

У грудні 1994 року лідери України, Росії, США і Великобританії підписали Будапештський меморандум - меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Даним меморандумом України гарантувалося повагу її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, утримання від політичного, економічного або військового зазіхання на її територіальну цілісність і політичну незалежність.

Однак уже в 2014 році одна з країн-гарантів цього, Росія, анексувала український півострів Крим і тимчасово окупувала частину Донецької і Луганської області. У 2015 році Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором. США і Великобританія також заявили про порушення Росією її зобов'язань перед Україною.

 Інші події 1994 року:

14 січня - у Москві під час зустрічі на найвищому рівні президенти  України Леонід Кравчук, Росії Борис Єльцин і США Білл Клінтон і України Леонід Кравчук підписали угоду про вивезення з України стратегічної ядерної зброї та принципової згоди РФ надати компенсацію. Ця заява фіксувала міжнародні зобов'язання України отримати без'ядерний статус, незважаючи на спротив українського парламенту.

30 січня - у другому турі виборів на посаду президента Автономної Республіки Крим переміг лідер Республіканської партії Криму Юрій Мєшков, який взяв курс на «возз'єднання з Росією». Але відсутність єдності серед його прихильників і внутрішня та зовнішня політична ситуація завадила реалізації цього сценарію.

26 лютого - на XVII зимових Олімпійські іграх в Ліллехаммері (Норвегія) 16-річна українська фігуристка Оксана Баюл, що виступала в одиночному катанні, завоювала золоту олімпійську медаль, першу в історії незалежної України.

3 березня - Україна і США підписали договір про дружбу і співробітництво.

23 березня - у Брюсселі підписано договір про співпрацю між Україною і Європейським Союзом.

27 березня - в Україні пройшли перші після розпаду СРСР парламентські вибори. У першому турі явка виборців склала 75,6% і було обрано 49 депутатів-мажоритарників. Другий тур пройшов 4 квітня і було обрано ще 287 депутатів.

7 травня - український боксер Андрій Синєпупов у бою з британцем Марком Рамсеєм першим в історії незалежної України здобув титул чемпіона світу серед професіоналів за версією WBO у легкій ваговій категорії до 61 кг. Бій відбувався на рингу Палацу спорту у Дніпропетровську. Суперником киянина став 24-літній боксер з британського Бірмінгема Марк Рамсей з прізвиськом Бритва. На той момент англієць провів вже 27 боїв і досі ані разу не програв. Бій тривав усі 12 раундів, проте за очками, а перевагу українцю віддали усі троє бокових суддів, переміг Синєпупов.

18 травня - лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз обраний Головою Верховної Ради. За час його керівництва парламентом було ухвалено першу Конституцію незалежної України та запроваджено в обіг гривню.

16 червня – призначення Прем’єр-міністром Віталія Масола.

10 липня - в Україні пройшов другий тур виборів президента, в якому переміг Леонід Данилович Кучма, котрий набрав 52,15% голосів (14 016 850) проти 45,06% (12 111 603) у чинного президента Леоніда Макаровича Кравчука.

10 липня - у ході перших в історії виборах мера Києва переміг Леонід Косаківський, який набрав 54,6% голосів виборців проти 40,3% голосів, поданих за його опонента Володимира Черняка.

19 липня - на урочистому засіданні Верховної Ради новообраний президент України Леонід Кучма склав присягу на вірність українському народові.

31 липня - на Міжнародних атлетичних змаганнях в італійському місті Селестьєре український спортсмен Сергій Бубка встановив свій останній, сімнадцятий, світовий рекорд у стрибках з жердиною на відкритих стадіонах - 6 метрів 14 сантиметрів. Він протримався майже 20 років, як і рекорд Бубки для закритих приміщень, яких на його рахунку було 18.

8 листопада - у матчі проти донецького "Шахтаря» у складі київського «Динамо» на поле вперше вийшов 18-літній форвард Андрій Шевченко.

17 листопада - Верховна Рада України скасувала Декларацію про суверенітет Криму.

5 грудня - у зв'язку із приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у Будапешті підписано меморандум про надання Україні гарантій безпеки з боку ядерних держав — США, Великобританії та Росії.

ФОТОКОЛАЖ

31.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1993. Страйки шахтарів. В Україну прийшов мобільний зв'язок

 

Найбільший страйк шахтарів відбувався з 7 по 20 червня 1993 року. Приводом для її початку стало багатократне (в 3-5 разів) підвищення цін без відповідної індексації заробітної плати. Але мітингувальники висунули керівництву країни не тільки економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні - референдум про довіру президенту.

Верховна Рада України тоді пішла мітингувальників назустріч і виконала їх вимогу - призначила на 26 вересня 1993 року консультативний референдум про недовіру президенту і парламенту. Після переговорів з чинним тоді президентом Леонідом Кравчуком Рада скасувала референдум і призначила дострокові президентські і парламентські вибори.

Але в реальності значення тих подій було набагато ширше. Вимоги страйкарів були не тільки антиурядовими, а й, за нинішніми мірками, сепаратистськими. Вже тоді в Донбасі закликали дати йому економічну самостійність і автономію, відновити зв'язки з Росією.

Разом з дедалі більшим проросійським рухом в Криму, а також наростанням соціально-економічних проблем, це стало критичним викликом для української незалежності.  

Але Кравчук і його оточення тоді розсудили інакше. Вони пішли на компроміс. Юхим Звягільський був призначений першим віце-прем'єром (а незабаром і в.о. прем'єра - Кучма не захотів з ним працювати і подав у відставку). Акції протесту пішли на спад.

У тому ж році було укладено тимчасову угоду з Росією про базування Чорноморського флоту в Криму, що знизило загострення пристрастей на півострові.

У внутрішній політиці ж поступово встановилося правило: економікою і бізнесом займається російськомовний південний схід (у першу чергу - конкурують одна з одною донецький і дніпропетровський клани), гуманітарну ж сферу залишили націоналістам.

Суворі комерсанти і червоні директори південного сходу відчували себе справжніми господарями країни і зверхньо дивилися на дивних людей у ​​вишиванках, які займалися українізацією освіти, переписуванням підручників історії та іншими малозначущими, з точки зору міцних господарників, питаннями.

Цікаво, що перше пришестя донецьких у владу ознаменувався першою тимчасовою стабілізацією економіки. Уряд Звягільського поступово знизило інфляцію, домовилося з Росією про постачання енергоносіїв, в сфері держуправління почали наводити порядок. Хоча соціально-економічне становище країни залишалося важким. Народ животів у злиднях, лютували корупція і бандитизм.

Країна потерпає від розриву економічних зв'язків, однак намагається не відстати від світу прогресу та технологій. У цей рік в Україні з'являються перші власники заморського чуда техніки – мобільного телефону.

Кінець 1980 – початок 1990-х років – це не лише епоха політико-економічної трансформації світу. Це також роки технологічної революції, яка не оминула і нашу молоду країну.

"Алло, Іване", – перші два слова, які 1 липня 1993 року прозвучали у вітчизняній мобільній мережі. Автором першого дзвінка став тодішній президент Леонід Кравчук, який зателефонував до посла України в Німеччині Івана Піскова. Перед дзвінком Кравчук символічно перерізав телефонний провід, даючи старт технології мобільного зв'язку в Україні.

Розмова тривала недовго – лише 40 секунд. Дзвонив Кравчук з досить габаритного – за сьогоднішніми мірками – апарату "Motorolla Associate-2000" вагою близько 400 г і ціною приблизно 2000 доларів (однокімнатна квартира на околиці Києва тоді коштувала не набагато більше).

За словами тодішнього міністра зв'язку Олега Проживальського, цей перший дзвінок дозволив "продемонструвати те, що наша країна не відстає від решти світу в технологічному плані".

Щоправда, для абсолютної більшості українців у 1993 році мобільний зв'язок залишався лише мрією – лише за підключення до мережі потрібно було викласти близько 800 доларів (при середній зарплатні 25-30 доларів). Та й тарифи у 1993 році були кусючими – близько долара за хвилину вихідних дзвінків і 50 центів – за хвилину вхідних (плюс абонентна плата близько 150 доларів в місяць).

До кінця 1993 року по всій країні налічувалося 2,8 тис. абонентів – таку розкіш собі могли дозволити лише впливові люди. Однак через 10 років кількість абонентів сягнула позначки у 6,5 мільйонів, а наприкінці 2015 року в країні нараховувалось 60 мільйонів активних SIM-карт (це при тому, що в країні живе менше, аніж 45 мільйонів осіб).

Мобільний телефон пішов в маси. Сьогодні його у своєму портфелі носять вже не тільки міністри, банкіри, але й школярі з пенсіонерами. Сьогодні він не розкіш, а засіб для спілкування, який кардинально змінив стиль життя пересічного українця.

Інші події 1993 року:

14 лютого - Україна, Польща та Угорщина підписали договір про співпрацю народів Карпатського регіону.

21 лютого - У Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.

2 березня - Указом Президента України засновано Національну академію медичних наук України. До складу АМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів.

20 серпня - У Києві почався I Всесвітній з'їзд українських вчителів.

24 серпня - У Балаклаві під Севастополем на 19 кораблях прикордонних військ України вперше піднято державні прапори і військово-морські стяги України.

3 вересня - У Масандрі (Крим) президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук підписали протокол про урегулюванню конфлікту навколо Чорноморського флоту.

22 вересня - Відправлено у відставку український уряд на чолі з прем'єр-міністром Леонідом Кучмою.

24 вересня - Мінюст України зареєстрував Організацiю Українських Нацiоналістів (ОУН); головою партії став останній Президент України в екзилі Микола Плав'юк.

21 жовтня - На Всеукраїнському Православному Соборі Василь Романюк (Володимир) року обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України УПЦ-КП (інтронізований 24 жовтня у Софійському соборі).

22 жовтня – учасники УПА, які воювали з нацизмом, отримали за законом статус ветеранів і відповідні гарантії соціального захисту.

10 листопада - У Києві біля Софійського собору під час запланованої міліцією акції затримані керівники релігійного угрупування "Біле братство" Юрій Кривоногов і його дружина Марія Цвигун, "Живий Бог Марія Деві Христос", які на 24 листопада призначили кінець світу.

ФОТОКОЛАЖ

30.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі  Інтернет

 Проект «27 років незалежності України:
головні події з життя країни»

 

1992. Ваучерна приватизація та вихід України з рубльової зони

 

Приватизація держпідприємств в Україні почалася в 1992 році і ставила перед собою мету роздержавлення власності. У 1993 році народ вперше почув про приватизаційні ваучери, отримавши які в "Ощадбанку", кожен міг стати власником однієї п’ятидесятимільйонної частини всенародного надбання. Власність держпідприємств уряд оцінив в астрономічну суму – понад 520 трильйонів карбованців, тобто один ваучер коштував в 1993 року 10 млн. 50 тис. крб. Але вже до кінця року ці гроші перетворилися в ніщо через 100-кратну інфляцію.

При цьому, люди не знали що робити з цими жовто-зеленими папірцями. Їх радили вкладати в акції підприємств, але ніхто не знав яких. Більш того, спершу ці "ваучери" заборонялося продавати і купувати. Це призвело до того, що спочатку приватизацією могли скористатися лише ті люди, які мали вплив на трудові колективи – директори заводів. Вони переконували роботяг вкладати свої ваучери в акції власного підприємства і реально ставали його власниками.

У 1994 році приватизація була припинена, а потім відновлена, але вже на інших умовах, при яких ваучери могли змінювати власника. Почалася їх скупка різними інвестфондами.

Десь з 1995-1996 років контроль над промисловими підприємствами стали встановлювати приватні трейдери – торговці газом, металом і сировиною. Те, що замислювалося як інструмент створення товариства співвласників і акціонерів, привело до побудови олігархічного капіталізму. Ваучерна приватизація закінчилася в 1999 році. В результаті мільйони українців так і не стали власниками своєї частки в держпідприємствах.

Указом президента України Леоніда Кравчука з 23-ї години 12 листопада 1992 року у грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.

         Основні події 1992 року:

3 січня - Україна встановила дипломатичні стосунки з США.

4 січня - Україна встановила дипломатичні відносини з Польщею, Естонією та Китаєм. Албанія та Узбекистан визнали незалежність України.

15 січня - Указом Президії Верховної Ради України музикою Державного гімну України затверджена мелодія пісні «Ще не вмерла України» Михайла Вербицького. Текстуальна частина славеня була затверджена лише за 11 років.

23 січня - після визнання 15 грудня 1991 року незалежності України, США встановили з нею дипломатичні стосунки.

28 січня - після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.

30 січня - Україна стала членом Ради з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

19 лютого - Верховна Рада України 231-м голосом затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його "головним елементом великого Державного герба України". Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності - маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.

6 квітня - Міністри іноземних справ Молдавії, Росії, Румунії та України прийняли спільну декларацію про припинення вогню у Придністров'ї. Метою цієї угоди було зупинення кровопролиття у тій частині Молдавії, котра проголосила суверенітет, прагнучи протистояти тенденціям об'єднання Молдавії з Румунією.

11 квітня - Президенти Росії та України призупинили дію указів про передачу Чорноморського флоту під юрисдикцію своїх країн. Почались тривалі російсько-українські переговори про статус флоту і його дислокацію.

27 квітня - Україна і 12 інших колишніх радянських республік стали членами Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

5 травня - Верховна Рада Криму прийняла Акт проголошення незалежності Криму і призначила на серпень референдум про підтвердження цього статусу. Наступного дня депутати прийняли Конституцію республіки, в якому затвердили відповідне рішення парламенту. 17 березня 1995 року Верховна Рада Криму відмінила і Акт кримських парламентаріїв, і кримську Конституцію, адже вони повністю суперечили Основному закону України. У 1998 році була прийнята нова Конституція Криму, де півострів проголошувався невід’ємною автономною частиною України.

15 травня - В Ташкенті Вірменія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан, Росія та Узбекистан підписали Договір про колективну безпеку, який ліг в основу військово-політичного союзу "Організація Договору про колективну безпеку". Він набув чинності 20 квітня 1944 року.

23 травня - У Лісабоні США, Білорусь, Казахстан, Росія та Україна підписали протокол до Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного в 1991 році. За Лісабонським протоколом Україна, Казахстан і Білорусь зобов'язалися ліквідувати або передати Росії усі наявні на їх території стратегічні ядерні боєголовки і були занесені до списку країн, що не володіють ядерною зброєю.

27 травня - У Харкові відбувся скликаний під тиском РПЦ архієрейський Собор Української Православної Церкви, який звільнив ініціатора проголошення її автокефалії митрополита Київського і всієї України Філарета з посади її предстоятеля. УПЦ, що залишилася у єдності з Московським патріархатом, очолив митрополит Ростовський і Новочеркаський Володимир. Не визнавши це рішення, через місяць на Всеукраїнському православному соборі частина ієрархів УПЦ та УАПЦ об'єдналися в УПЦ Київського патріархату.

31 травня - на Республіканському стадіоні у Києві відбувся фінал розіграшу Першого Національного Кубка України з футболу, участь у якому взяли 49 команд. Перемігши харківський «Металіст» з рахунком 1:0, одеська команда «Чорноморець» стала першим володарем кубка України.

6 червня - У Києві відбулося урочисте відкриття відродженого Університету «Києво-Могилянська академія», головним ініціатором відновлення якого став український літературознавець В'ячеслав Брюховецький, який став першим президентом академії.

25-26 червня – на  Всеукраїнському православному соборі УПЦ та УАПЦ об'єдналися в Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП). Новостворену церкву очолив патріарх Мстислав (Скрипник), по його смерті в 1993 році - патріарх Володимир (Романюк), а по смерті останнього в 1995 році - патріарх Філарет (Денисенко), який на посаді заступника здійснював фактичне керівництво нею з перших днів. Першу делегацію від УПЦ КП Вселенський патріарх прийняв у липні 1992 року.

28 червня - Морський тральщик «Сигнальщик» під командуванням капітана 3 рангу Теймура Сулейманова став першим кораблем на Чорному морі, який підняв український прапор. Однак на наступний день під тиском військового командування СНД екіпаж був змушений спустити прапор, а команда тральщика була розформована. Більша її частина потім перейшла на службу ВМС України на кораблі «Славутич» та «Гетьман Сагайдачний».

3 серпня - на змаганнях в Падуї (Італія) український спортсмен Сергій Бубка встановив свій черговий світовий рекорд у  стрибках з жердиною - 6 м 12 см.

3 серпня - У Ялті президенти України Леонід Кравчук та Росії Борис Єльцин підписали угоду про принципи формування військово-морських України і ВМС Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР - прийнято рішення про спільне використання Чорноморського флоту протягом трьох наступних років.

18 серпня - заснована Почесна відзнака Президента України, перша нагорода незалежної України (з 1996 — орден «За заслуги») для нагородження громадян за особисті заслуги у розбудові суверенної, демократичної держави, розвитку економіки, науки і культури України, за активну миротворчу, благодійну, милосердну, громадську діяльність. Відзнакою № 1 був нагороджений письменник Олесь Гончар.

22 серпня - під час урочистого засідання Верховної Ради в Києві президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного центру УНР президентові України Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.

13 жовтня - Леонід Кучма затверджений на посаді Прем'єр-міністра України.

12 листопада - Указом президента Леоніда Кравчука з 23-ї години у грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.

ФОТОКОЛАЖ

29.07.2018 р.

За  матеріалами мережі Інтернет

 

Освітньо-культурологічний  проект «27 років незалежності України: головні події з життя країни»

 

24 серпня 2018 року незалежній Україні виповнюється 27 років. За ці роки наша держава пережила становлення як парламентсько-президентська республіка, обрала п'ять президентів, ввела національну валюту і зайняла своє місце на міжнародній арені. Не обійшлося і без криз, як економічних, так і політичних. Революція гідності 2014 року став одним з точок відліку у становленні української нації, але після перемоги Євромайдану країна піддалася російській агресії.  

Ми  підібрали  основні події, що відбилися на житті української нації за роки незалежності, у невеликих нарисах освітньо-культурологічного проекту «27 років незалежності України: головні події з життя країни».

 

Проект «27 років незалежності України: головні події з життя країни»

 

1991. Незалежність, перший Президент та СНД

 

Історичний документ, що поклав початок існуванню незалежної України був прийнятий 24 серпня 1991 року Верховною Радою. Його підтримати абсолютна більшість депутатів.

Ухваленню цього документу передувала спроба державного перевороту в СРСР, коли верхні чини уряду Союзу РСР спробували відсторонити від управління нібито у зв'язку з хворобою президента Михайла Горбачова. Однак ці дії зустріли опір десятків тисяч захисників демократії на чолі з президентом Російської Федерації Борисом Єльциним. 22 серпня спроба перевороту провалилася, з радянським періодом було покінчено. Діяльність КПРС була заборонена, а Горбачов стрімко втрачав свій вплив. У свою чергу діяльність керівництва Російської Федерації різко посилилася. Якраз в цей момент і виникли умови для проголошення незалежності союзними республіками, в тому числі і Україною.

Для підтвердження Акту про проголошення незалежності України Верховна Рада ініціювала проведення 1 грудня 1991 року республіканського референдуму. Фактично, він був потрібен для того, щоб нейтралізувати заяви супротивників незалежності про те, що народ України нібито не підтримує Акт. Крім того, світова спільнота також не поспішала визнавати незалежність України, спостерігаючи, як події розвиватимуться далі.

У списки для голосування було внесено 37 мільйонів 885,6 тисяч осіб, а в самому голосуванні брав участь 31 мільйон 891,7 тисяч осіб (84,18%).

Незалежність підтримали 90,32% учасників референдуму - 28 мільйонів 804,1 тисячі осіб. Фактично, саме результати цього референдуму і послужили фактором остаточного розвалу СРСР.

У цей же день в Україні були проведені вибори президента. За пост боролися шість кандидатів: Володимир Гриньов, Леопольд Табурянський, Леонід Кравчук, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Ігор Юхновський. Основними кандидатами вважались колишній секретар ЦК КПУ і голова Верховної Ради Леонід Кравчук та представник опозиційного до радянської влади Народного Руху В'ячеслав Чорновіл. За результатами голосування першим в історії незалежної України президентом став Кравчук, набравши 61,59% голосів.

Через тиждень після референдуму в Біловезькій пущі під Брестом (Білорусь) відбулася зустріч президента України Леоніда Кравчука, голови Верховної Ради Білорусі Станіслава Шушкевича і президента Російської Федерації Бориса Єльцина. Результатом зустрічі стала офіційна констатація розпаду СРСР і укладення угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

При цьому Україна, хоч і була державою-засновником СНД, але членом Співдружності не стала, оскільки не ратифікувала його статут. 19 березня 2014 року в результаті російської анексії Криму Радою національної безпеки і оборони України було дано старт процедурі виходу України з СНД.  

Основні  події 1991 року:

24 серпня – прийняття Верховною Радою Акту про проголошення незалежності України.

30 серпня - Президія Верховної Ради України на підставі висновків тимчасової комісії з перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, управлінь, об'єднань і організацій у зв'язку з державним переворотом 19-21 серпня заборонила діяльність Компартії України. Власність і майно КПУ та КПРС на території України перейшло на баланс Верховної Ради.

4 вересня - над будинком Верховної Ради у Києві вперше піднято жовто-блакитний прапор.

5 жовтня  - набув чинності Закон України «Про правонаступництво України», згідно з яким Україна проголошувала себе наступницею Української РСР.

7 жовтня - Верховна Рада затвердила Статут Національного банку України.

24 жовтня - Верховна Рада проголосила без'ядерний статус України.

1-3 листопада Помісний собор УПЦ у Києво-Печерській лаврі від головуванням митрополита Філарета (Денисенка) виступає за автокефалію.

5 грудня - У Верховній Раді пройшла інавгурація Леоніда Макаровича Кравчука, який чотири дні перед тим переміг на перших демократичних виборах і став першим Президентом України. Цього ж дня Головою Верховної Ради України обрано Івана Плюща.

6 грудня - Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Збройні сили України». Зараз цей день є днем національного військового професійного свята всіх військовослужбовців Збройних сил України.

21 грудня - як останній крок в процедурі ліквідації Радянського Союзу як держави, керівники 11-и із 15 колишніх радянських республік - Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан і Україна - підписали в Алма-Аті (Казахстан) Декларацію про утворення Співдружності Незалежних Держав. Лише Грузія, котра переживала труднощі громадянської війни, і прибалтійські держави - Латвія, Литва та Естонія - відмовились приєднатись до СНД. Столицею нового наддержавного утворення було обрано Мінськ.

ФОТОКОЛАЖ

28.07.2018 р.

За матеріалами джерел мережі Інтернет

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНО

 

Відкриті дані

Правова допомога 

Пенсійне забезпечення

Вибори

Міжнародна інтеграціяУкраїни

Запобігання корупції

Відзначення пам'ятних та ювілейних дат

Голодомор

       Актуальні питання державної служби

 

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Соціальний захист


Медицина

 

Культура

 

Сім'я і діти

 

Освіта

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

 

Містобудування та архітектура

Підприємництво

 Енергоефективність

 Регуляторна політика

 Агросектор

 Бюджет

 Державні закупівлі

 Державна реєстрація

Чисте довкілля

 ЦНАП 

 

 

ОРГАНИ ВЛАДИ

 

Районна рада

Міська рада

Сільські ради

ХАЕС

Податкова

Поліція

Районний сектор ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій 

 

 

 

 

Центральні 

 органи влади

 

 

 

 Обласні

 органи влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2018 роки
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації